Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

Якісний аналіз виконання завдань, спрямованих на підвищення рівня сформованості імпресивного мовлення, показав, що діти експериментальної групи виявили досить високий рівень розуміння мовлення, значно збагатився їх пасивний словник, вони засвоїли майже всі граматичні категорії, робота над якими проводилася впродовж навчального року.

Результати виконання завдань, спрямованих на дослідження рівня сформованості експресивного мовлення, підтвердив, що більшість дітей експериментальної групи виявили досить високий рівень сформованості умінь самостійної мовленнєвої діяльності: значно збільшився активний словниковий запас малюків, діти оволоділи засобами граматизації, стало більш досконалим фонетичне оформлення та складова структура слів, покращився кількісний та якісний склад фразового мовлення дітей.

На основі отриманих показників сформованості імпресивного та експресивного мовлення дітей раннього віку нами було окреслено загальні рівні мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей в експериментальній та контрольній групах, для визначення яких ми використовували такі ж розрахунки, що і під час констатувального етапу дослідження. Нами було отримано наступні результати.

Високий рівень мовленнєвого розвитку (вікова норма) було виявлено у 13 (79%) дітей експериментальної і тільки у 3 (18%) малюків контрольної груп.

Середній рівень мовленнєвого розвитку (уповільнення темпу оволодіння мовленням) показали 2 (13%) дітей експериментальної групи та 9 (55%) дітей контрольної групи.

Низький рівень мовленнєвого розвитку (затримка формування мовленнєвої функції) виявлено у 1 (8%) малюків експериментальної групи, в контрольній ці показники значно більші - 4 (27%) дітей. Порівняльний аналіз даних подано на рисунку 1, де ЕК - діти експериментальної групи, КК - діти контрольної групи.

Рис. 1. Рівні сформованості мовлення дітей раннього віку (у%)

мовленнєвий уміння ранній вік

Аналіз одержаних результатів оволодіння дітьми експериментальної групи мовленнєвою функцією порівняно з дітьми контрольної групи підтвердив, що малюки експериментальної групи, де навчання проводилося за розробленою нами методикою, припускались значно меншої кількості помилок під час виконання діагностичних завдань.

Проведене експериментальне дослідження засвідчує, що завдяки послідовній та систематичній розвивальній роботі діти раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку експериментальної групи значно підвищили свій рівень мовленнєвого розвитку на відміну від дітей контрольної групи, які показали низькі результати сформованості мовленнєвої функції.

З метою перевірки ефективності формувального експерименту було проведено статистичний аналіз отриманих даних, котрі засвідчили вірогідність результатів дослідження та підтвердили ефективність запропонованої методики формування мовленнєвої функції у дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку.

Висновки

На основі проведеного дослідження нами були зроблені наступні висновки.

Науково-теоретичний аналіз психолого-педагогічної, лінгводидактичної та спеціальної літератури, сучасних підходів до виховання і навчання дітей раннього віку засвідчує посилений інтерес науковців і практиків до проблеми виявлення і подолання порушень мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей. Дослідження зазначеної проблеми здійснюється у декількох напрямах: клінічному - розроблено методи діагностики мовленнєвого розвитку дітей з перинатальним пошкодженням центральної нервової системи; психологічному - адаптовано методики дослідження пам'яті, уваги, мислення, зорово-просторового гнозису і праксису, конструктивного праксису в дітей раннього віку з порушеннями мовленнєвого розвитку; психолінгвістичному - окреслено методи дослідження особливостей формування мовленнєвої діяльності у дітей перших років життя; дефектологічному - укладено методики дослідження особливостей мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем, дітей з вадами слуху, дітей з порушенням інтелектуального розвитку. У результаті такого аналізу було з'ясовано причини виникнення відхилень у розвитку мовленнєвої функції, особливості вияву мовленнєвих порушень на ранніх етапах життя дитини, враховано пошуки методів діагностики цих станів та шляхів їх корекції, а також відзначено недостатню розробленість методичних підходів у вітчизняній корекційній педагогіці та лінгводидактиці.

Аналіз педагогічної практики свідчить про те, що в системі дошкільної спеціальної освіти з дітьми раннього віку майже не проводиться цілеспрямована послідовна робота з діагностики і подальшої корекції відхилень мовленнєвого розвитку, в дошкільних закладах відсутні логопедичні групи для дітей раннього віку, не розроблено методичний аспект корекційно-розвивального навчання зазначеної категорії дітей.

У процесі дослідження виявлено досить низький рівень сформованості мовленнєвих умінь та навичок у більшості обстежених дітей перших років життя. Одержані дані свідчать про необхідність створення спеціальної методики, спрямованої на раннє виявлення порушень формування мовленнєвої функції та організацію відповідного корекційно-розвивального навчання з урахуванням індивідуальних, вікових особливостей, стану мовленнєвої діяльності та потенційних можливостей дітей раннього віку.

У результаті аналізу виконання дітьми завдань діагностичної методики нами було виділено високий, середній та низький рівні засвоєння мовленнєвих умінь у дітей раннього віку. Дані констатувального експерименту засвідчили, що тільки у 49 (41% від 119) дітей віком від 1 року 1 місяця до 3-х років мовленнєвий розвиток відповідав високому рівню (віковій нормі), у 48 (40% від 119) малюків - середньому рівню і у 22 (19% від 119) малюків стан сформованості мовлення відповідав низькому рівню.

Результати обстеження засвідчують, що у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку (стан мовленнєвої функції відповідав середньому і низькому рівню) спостерігалася затримка формування імпресивного і більшою мірою експресивного мовлення. У них виявлено обмежений пасивний словник, труднощі розуміння простих та складних інструкцій, спрямованого мовлення дорослого. Експресивне мовлення характеризувалося бідністю словникового запасу, незасвоєнням граматичних категорій іменників та дієслів, порушенням звуко-складової структури слів, несформованістю фразового мовлення та низькою мовленнєвою активністю в цілому.

Одержані результати в процесі експериментального дослідження рівня сформованості мовленнєвої функції малюків раннього віку дали можливість урахувати виявлені порушення розвитку мовлення та розробити методику виховання і навчання зазначеної категорії дітей в умовах дошкільного закладу, спрямовану на корекцію і розвиток мовленнєвих умінь та навичок, активізацію мовленнєвої діяльності.

Під час розробки методики формувального експерименту було окреслено психофізіологічні та психолого-педагогічні передумови формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей перших років життя. Серед психофізіологічних виділено такі передумови, як: інтегративність діяльності головного мозку, що забезпечує повноцінне формування мовленнєвої функції; синзитивність у розвитку мовлення; значна пластичність дитячого мозку, внаслідок чого підвищуються його компенсаторні можливості. Актуальними психолого-педагогічними передумовами формування мовленнєвих умінь та навичок визначено активну взаємодію дорослого з дитиною, оточення, що спрямоване на стимуляцію мовленнєвого спілкування, та спеціально організоване розвивальне навчання.

Ефективність нашої методики організації розвивального навчання дітей раннього віку із порушеннями мовленнєвого розвитку було доведено експериментально. Аналіз формувального етапу експериментального дослідження підтвердив, що після проведення розвивальної роботи за розробленою нами методикою у дітей експериментальної групи значно підвищився рівень їх мовленнєвого розвитку порівняно з дітьми контрольної групи. Збільшилася кількість дітей експериментальної групи, мовленнєвий розвиток яких на кінець навчального року відповідав високому рівню (віковій нормі) - 13 (79% від 16), середній рівень мовленнєвого розвитку виявлено у2 (13% від 16) малюків і низький рівень мовленнєвого розвитку наявно у 2 (8%) дітей. У останній групі дітей (з низьким рівнем розвитку мовлення), незважаючи на всі корекційно-розвивальні заходи, була наявна стійка затримка мовленнєвого розвитку, що дає підстави прогнозувати системне недорозвинення всіх компонентів мовленнєвої системи, для подолання якої недостатньо педагогічних засобів, а вкрай необхідне комплексне медико-психолого-педагогічне втручання. У контрольній групі позитивна тенденція не була виражена.

Отже, результати дослідження мовлення у дітей раннього віку із доводять:

1) можливість і доцільність діагностики мовленнєвого розвитку в дітей перших років життя та створенні для них спеціальних сприятливих умов виховання і навчання;

2) необхідність надання цій категорії дітей систематичної допомоги в сензитивний період його розвитку;

3) ефективність і доцільність методики, результати впровадження якої перевірено експериментально.

Проведене експериментальне дослідження має виражену практичну спрямованість.

Математичний аналіз отриманих даних підтвердив статистично значущі результати дослідження. Загалом, можна констатувати ефективність запропонованої методики мовленнєвого розвитку дітей раннього віку.

Список використаних джерел

1. Артемова В.А. Языковая культура речи. - М: Знание, 1961. - 41 с.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». - К.: Світич, 2009. - 430 с.

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К, 1999. - 62 с.

4. Богуш А.М. Мовленєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. - К.: Видавничий дім «Слово», 2004. -376 с.

5. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і практика. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. -216 с.

6. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1994. - 398 с.

7. Богуш А.М. Заняття з розвитку мови в дитячому садку. - К.: Вища школа, 20088.

8. Блінова Г.Й. Альбом для обстеження мовлення у дитини: Навчально-методичний посібник: В 2 ч. - К.: Благовіст, 2008. - 215 с.

9. Боровик І.М. Артикуляційна гімнастика // Дошкільне виховання - №1. - 2001. - С. 16-17.

10. Борщевська Л. Дитина з ослабленим слухом // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - №3. -2007. - С. 10-12.

11. Водовозова Є.М. Розумове і моральне виховання дітей від першого вияву свідомості до шкільного віку // Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія. - К.: Вища школа, 1990. - 423 с.

12. Державна національна програма «Освіта» /Україна ХХІ ст./. - К, 1994. - 51 с.

13. Детская психология /Под ред. Коломенського Я.Л., Панько Е.А. - Минск, 1988. - 399 с.

14. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку /Наук.кер. Проскура О.В. - К.: Освіта, 1991.

15. Закон України «Про дошкільну освіту». - К.: Дошкільне виховання. - 2001. - 33 с.

16. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. - К.: Рад. школа, 1959. - 254 с.

17. Коменський Я.А. Материнська школа // Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія. - К.: Вища школа, 1990. - 423 с.

18. Лінгвістичний енциклопедичний словник /Гол. ред. Н.В. Ярцева. - М.: Рад. енциклопедія, 1990. - 685 с.

19. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 355 с.

20. Люблінська А.А. Воспитателю о развитии ребенка. - М.: Просвещение, 1972. - 256 с.

21. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку (Наук. кер. авторського колективу З.П. Плохій). - К, 1999. - 286 с.

22. Максаков А.И. Правильно ли говорит ваш ребенок. - М.: Просвещение, 1988. - 159 с.

23. Максаков А.І. Як виявити і виправити недоліки звуковимови // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - №3. - 2002. - С. 7-9.

24. Малярчук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. - К.: Ірпінь, 1997. - 408 с.

25. Матусевич М.И. Введение в общую фонетику. - М.: Учпедгиз, 1959. - 34 с.

26. Миронова С.А. Развитие речи дошкольников на логопедических занятиях. - М.: Просвещение, 1991. - 208 с.

27. Монтессорі М. Керівництво до мого методу /Дитячий садок. - №34. - 2002.

28. Монтессорі М. Метод наукової педагогіки, застосований до дитячого виховання в будинках дитини // Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія. - К.: Вища школа, 1990.

29. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / За ред. А.М. Богуш. - К.: Вища школа, 2002. - 414 с.

30. Негневицкая Е.И., Шахнарович А.М. Язык и дети. - М.: Наука, 1981. - 78 с.

31. Основи дошкільної педагогіки /Під ред. А.В. Запорожця, Т.А. Марковой. - М: Педагогіка, 1980, - 272 с.

32. 32. Песталоцці Й.Г. Як Гертруда вчить своїх дітей // Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія. - К.: Вища школа, 1990.

33. Реформатський А.А. Введение в языковедение. Учеб. пособие для филол. фак-в пед. ин-тов. - 4-е изд. испр., доп. - М.: Просвещение, 1987. - 542 с.

34. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори: У 2 кн., кн. 2 /За ред. Є.І. Коваленко. - К.: Либідь, 1997. - 320 с.

35. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.

36. Развитие речи детей дошкольного возраста /Под ред. Сохина Ф.А. - М.: Просвещение, 1984. - 223 с.

37. Руссо Ж.-Ж. Еміль, або про виховання // Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія. - К.: Вища школа, 1990.

38. Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей. - К: Освіта, 2006.

39. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Рад. школа, 1974. - 288 с.

40. Тихеєва Є.І. Сучасний дитячий садок, його значення: обладнання // Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія. - К.: Вища школа, 1990.

41. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Навч. посібник для студ. філол. ф-тів ун-тів. - К.: Вища школа, 1981. - 183 с.

42. Умственное воспитание детей дошкольного возраста /Под ред. Н.Н. Поддъякова, Ф.А. Сохина. - М.: Просвещение, 1988. - 192 с.

43. Ушинський К.Д. Рідне слово // Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія. - К.: Вища школа, 1990.

44. Фомичева М.Ф. Воспитание у детей правильного произношения. - М.: Просвещение, 2004. - 240 с.

45. Филичева Г.Б. и др. Основы логопедии. - М.: Просвещение, 1989. - 223 с.

46. Федоренко Л.П. и др. Методика развития речи детей дошкольного возраста. - М: Просвещение, 1977. - 239 с.

47. Хрестоматія для дітей молодшого дошкільного віку // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - №3. - 2002.

48. Хрестоматія для дітей середнього дошкільного віку // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - №5. - 2005.

49. Щерба Л.В. Фонетика французького язика. Очерк французского произношения в сравнении с русским. - М.: Изд-во лит-ры на иностр. яз., 1957. - 311 с.

Размещено на Allbest.ru