Формування ціннісного ставлення до природи в учнів старших класів загальноосвітньої школи

Отже, аналіз результатів даного експерименту дав змогу визначити рівень сформованості в учнів старших класів загальноосвітньої школи ціннісного ставлення до природи. У якому значний відсоток складають знання та потреби старшокласників щодо природи. Виявлено рівні ставлень старшокласників до природи: високий, середній та низький.

Як ми бачимо, при впровадженні проектної технології в учнів експериментального та контрольного класів, домінуючими були низький та середній рівні.

Зіставивши результати констатуючого та контрольного експериментів, ми можемо чітко прослідкувати те, що застосування проектної технології для формування бази подальшої екологічної культури є досить успішним методом.



Висновок

природа ставлення виховання старшокласник

Отже, виховання бережливого ставлення до природи - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в дитини екологічних знань та наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.

Системна діяльність в галузі охорони природи роботи своїм змістом забезпечує педагогічну цілісність процесу екологічного виховання. Така робота є дієвим моментом комплексного впливу на учнів, забезпечуючи поєднання пошукової активності школярів з громадсько-корисною діяльністю, всебічне осмислення змісту і навчально-виховної віддачі планованої роботи та високий рівень позитивного емоційного насичення процесу реалізації учнями мети і завдань екологічного руху. При цьому пізнавальний пошуковий інтерес виступає як рушійна сила духовного розвитку школяра, стимулює його активність у навчальній, трудовій і громадській роботі.

В результаті проведеного теоретичного аналізу виявлено функції виховання в учнів бережливого ставлення до природи: теоретико-методологічна, що зумовлює наявність фундаментальних основ, з позицій яких дається пояснення взаємозв'язку предметів та явищ навколишнього середовища; соціально-культурна, що виявляється в екологічній свідомості особистості, здатності помічати та реагувати на екологічні проблеми; дидактична, пов'язана із забезпеченням школярів системою екологічно спрямованих знань у сфері охорони природи; практична, що пов'язана із практичною допомогою у вирішенні екологічних проблем, участю в активній природоохоронній діяльності.

Визначено основні принципи екологічного виховання учнів і формування їх екологічної культури. До них належать: принцип міждисциплінарного підходу, що вимагає точного визначення місця і ролі кожного предмета в загальній системі екологічної освіти; взаємне погодження змісту, форм і методів роботи; логіку розвитку провідних ідей і понять, їх постійне вивчення і поглиблення; принцип систематичності і безперервності вивчення екологічного матеріалу, що реалізується за умови урахування ступенів навчання (початкової, базової, повної загальної середньої освіти), вікових та індивідуальних особливостей учнів; принцип єдності інтелектуального і емоційно-вольового компонентів у вивченні і поліпшенні учнями навколишнього середовища; принцип взаємозв'язку глобального, національного і регіонального розкриття екологічних проблем у навчальному процесі.

Виявлено, що основними джерелами формування екологічної культури старших школярів виступають: а) пізнавальна діяльність учнів, пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; б) дослідницька діяльність, що передбачає різноманітну активну природоохоронну роботу; в) практична (прикладна) діяльність, що виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку і формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворюючи здобуті в процесі пошуку екологічні знання у практичні навички природоохоронної роботи.

Таким чином, використання екологічного принципу при вивченні навчальних дисциплін забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання та виховання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в охороні природи та активно формує екологічну культуру старших школярів.

Теоретично та експериментально доведено актуальність виховання ціннісного ставлення старшокласників до природи, що обумовлено кризовою екологічною ситуацією та низьким рівнем екологічної культури суспільства, наявністю байдужого чи руйнівного ставлення до природи у значної частини старшокласників, недостатньою дослідженістю проблеми у науково-педагогічній літературі.

У відповідності до результатів аналізу психологічних джерел визначено основні структурні компоненти ціннісного ставлення особистості до природи: емоційні переживання, зумовлені світом природи; потреби та інтереси особистості у об'єктах природи; мотиви екологічно доцільної діяльності; система цінностей, спрямована на збереження природи; творча активність екологічного спрямування.

Ціннісне ставлення старшокласників до природи розглядається у дослідженні як внутрішня готовність учнів до екологічно доцільної взаємодії з природою, яка базується на усвідомленні самоцінності об'єктів природи, їх цінності для суспільства і кожної людини зокрема. Ціннісне ставлення до природи впливає на ефективність процесів самовизначення старшокласників, творчої взаємодії з природою, у якій носіями цінностей виступають об'єкти природи.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що для підвищення рівня вихованості ціннісного ставлення старшокласників до природи ефективними є такі педагогічні умови: підпорядкування процесу виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи меті особистісного розвитку; гармонізація виховного впливу природного та соціального середовища тощо.

Визначено рівні ставлення старшокласників до природи: високий, середній, низький. Кожному рівню відповідає певний тип ставлення учнів до природи: високому рівню - турботливий, середньому рівню - раціональний та суперечливий, низькому рівню - байдужий та руйнівний.

Як ми бачимо, при впровадженні проектної технології в учнів експериментального та контрольного класів, домінуючими були низький та середній рівні.

Зіставивши результати констатуючого та контрольного експериментів, ми можемо чітко прослідкувати те, що застосування проектної технології для формування бази подальшої екологічної культури є досить успішним методом. Експериментально доведено, що визначені педагогічні умови сприяють позитивним якісним та кількісним змінам ставлення старшокласників до природи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи. Перспективи подальшого дослідження можуть пов'язуватись із запровадженням у старших класах ЗОШ окремого узагальнюючого курсу “екологія”, ширшому залученні батьків до екологічного виховання учнів, розробкою технологій екологічного виховання залежно від профілю навчання старшокласників. Потребує детальнішого дослідження проблема виховання ціннісного ставлення школярів до природи в основній та початковій школі.



Список використаної літератури

1. Алексеев С.В., Симонова Л.В. Идея целостности в системе экологического образования младших школьников.// НШ. - 1999. - №1.

2. Алексюк А.М. Педагогіка,-К.: Либідь.-1985.-295с.

3. Бабанова Т.А. Эколого-краеведческая работа с младшими школьниками. М.: Просвещение, 2010,

4. Барышева Ю.А. Из опыта организации экологической работы. // НШ. - 1998. №6.

5. Білоус С. Уроки екологічного виховання.// Рідна школа.-1997 - №6.-С. 70-72.

6. Боголюбов С.А. Природа: что мы можем. М. - 1987.

7. Бондар В.І. Теорія, методика, технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення / Наукові записки : Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім.. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. - К.: НПУ.- 2000.-278 с.

8. Бондаренко В.Д. Культура общения с природой. М. - 1987.

9. Боровская Л.А. Экологическая направленность экскурсии в условиях города. М. Просвещение, 2009.

10. Бойко Е. Екологічні ігри // Поч. школа. - 2007. - № 3. - С. 15-16.

11. Бойко М. Гуртківці закохані в рідний край // Поч. школа. - 1997. - № 3. - С. 41-43.

12. Бровдій В.М. Екологія як наука // Охорона природи. - 1997. - К., 2000

13. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів . // Рад. Школа.-1984.-№5.-С.39-44.

14. Васильченко І. Екологічне виховання у початковій школі // Початкова освіта. - 2005. - № 11. - С. 36-48

15. Вершинин Н. А. Воспитание у младших школьников любви к природе родного края, интереса к природоведческих занятиям. // НШ. - 1998. - №10.

16. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник, - К,: Вид, центр «Академія»,- 2011.-576 с.

17. Воробьева А.Н. Экологическое образование младших школьников. // НШ. - 1998. № 6.

18. Гетьман В. Ф. Экскурсии по природоведению во 2-3 классах. // Рад. шк. - 1983.

19. Глазачев С Н. Сохраним ценности экологической культуры. // НШ. - 1998. №6.

20. Дерев'яненко В.О. Екологічне виховання учнів // Поч. школа. - 1989. - № 11. - С. 27-29.

21. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") - К., 2012.

22. Зайченко І.В. Педагогіка: Навч. Посібник.-Чернігів.-2003.-528 с.

23. Іванова О. Формування екологічної культури // Поч. школа. - 1998. - № 8. - С. 40-42.

24. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Поч. школа. - 1998. - №9. - С. 31-34.

25. Картель М., Голуб В., Біда О. Матеріал до вивчення природних зон України // Поч. школа. - 2008. - № 6. - С.32-40.

26. Коваль Н.С. Люби і бережи рідну природу // Поч. школа. - 1991. - № 1. -С. 14-18.

27. Колонькова О.О. Проблема виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи //Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах: Збірник наукових праць. - Київ: Пед. думка, 2000. - Кн. II. - С.42-48.

28. Колонькова О.О. Формування ціннісного ставлення старшокласників до природи у контексті гуманістичного виховання //Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості: Збірник наукових праць. - Київ: ВіРА Інсайт, 2010. - Кн. II. - С.148-153.

29. Колонькова О.О. Підпорядкування процесу виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи меті особистісного розвитку //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць. - Київ, 2002. - Кн.I. - С.184-189.

30. Колонькова О. Використання нових методик екологічного виховання старшокласників // Біологія і хімія в школі. - 2009 - №5. - С.37-40.

31. Колонькова О. Технології виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи // Рідна школа. - 2002. - №12. - С.29-31.

32. Колонькова О.О. Виховання ціннісного ставлення особистості до природи як передумова здорового способу життя // Формування здорового способу життя у студентської та учнівської молоді засобами туристської роботи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (19-20 квітня 2001 р., м.Переяслав-Хмельницький). - К.: Видавництво ТОВ “Карбон Лтд”, 2001. - С.14-17.

33. Колонькова О.О. Забезпечення особистісного розвитку старшокласників у процесі екологічного виховання // Проблеми екології та екологічної освіти: Матеріали 1 міжнародної наукової конференції. - Кривий Ріг: Видавництво “І.В.І”, 2002. - С.144-145.

34. Колонькова О.О. Спрямування підготовки вчителів на особистісно орієнтоване екологічне виховання учнів // Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. - Ч.2. - С.134-136.

35. Колонькова О.О. Особистісно зорієнтоване екологічне виховання учнів //Екологічна освіта: проблеми та шляхи їх розв'язання. Науково-методичний вісник № 3 - К., НЕНЦ, 2002. - С.150-152.

36. Колонькова О. Застосування тренінгів у екологічному вихованні старшокласників // Шкільний світ. - 2002. - № 41. - С. 4.

37. Колонькова О.О. Технології екологічного виховання - соціально психологічні тренінги // Шкільний світ. - 2003. - №5. - С.З.

38. Кондратюк О. Методика екологічного виховання у початковій школі // Початкова освіта. - 2003. - № 6. - С. 18-22

39. Конституція України

40. Маршицька В. Виховання ціннісного ставлення до природи // Початкова школа. - 2002. - № 2. - С. 26-34

41. Маценко. Ж. Мальовнича стежина до людяності // Початкова школа. - 2005. - № 7. - С. 46-50

42. Маценко. Ж. Основи дбайливого ставлення до природи у молодших школярів // Рідна школа. - 2010. - № 8. - С. 121-124

43. Національна доктринна розвитку освіти.- 2011

44. Н.Н. Лєтошенко. Екоігри // Початкова освіта. - 2004. - № 6. - С. 12-20

45. Осипенко Н. Особливості еколого-натуралістичного виховання школярів // Поч. школа. - 1997. - № 13. - С. 19-20.

46. Основи екології та соціекології / за ред. М.М. Назарука. - Львів: За вільну Україну, 1997. - 184 с.

47. Печерська Е. Василь Сухомлинський і музичне виховання дітей // Поч. школа. - 1998. - № 4. - С. 26-30.

48. Радченко Т., Кудлай С. Екологічне навчання і виховання молодих школярів // Поч. школа. - 1997. - № 3. - С. 14-15.

49. Савін М.В. Педагогіка.- К.: Вища школа.- 1980.- 311с.

50. Фіцула М.М. Педагогіка : навч. Посібник. К.: Вид-во «Академія».- 2000.-544с.

51. Харламов И.Ф. Педагогіка: Учеб. Пособие , - М.: Юристь- 1997.- 512с.

52. Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів//Рідна школа- 2001.-№3 С.13-15

Додаток А

Ситуації

1. У вихідний день Толя з батьком пішли до лісу. Невдовзі вони зупинилися біля мурашника, розворушеного якоюсь недоброю людиною. Мурашки ремонтували своє місто, метушливо таскаючи свій матеріал. Толя довго спостерігав за роботою лісових трудівників, а потім став збирати хвоїнки, сухе листя, травинки. Батько зацікавлено запитав: „Що це ти робиш, Толю?”. Толя відповів: „Ти подивись, як важко мурашкам матеріал до мурашника носити. В них же немає ані машин, ані залізничної дороги, все самі тягнуть. Треба їм допомогти”. Взявши зібрані травинки, коріння, листя, він підійшов до мурашника та обережно поклав біля нього в деяких місцях.

2. Іван, Петро та Оля пішли на річку. Цілий день вони просиділи біля дерева та спостерігали за живою природою.

3. Сашко пішов зі своїм класом на екскурсію до лісу. Раптом під великим дубом він побачив маленьке пташеня. Не довго розмірковуючи хлопчик узяв пташку у руки. Хлопці запитали: ” Сашко, навіщо ти це зробив?”. „А я його сам вигодую!”.

4. Після пікніка на галявині залишились папір, сміття на лісовій стежині.

„Екологічний світлофор” викликав багато позитивних емоцій, оскільки завдання базувалось на прикладах з реального життя.



Додаток Б

Динаміка показників оцінки взаємодії людини і природи старшими школярами.

Клас	1 ситуація	2 ситуація	3 ситуація	4 ситуація
	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З
10-А	К-ть	1	2	23	5	17	4	20	2	4	24	2	0
	%	3,8	7,7	88,5	19,2	65,4	15,4	76,9	7,7	15,4	92,3	7,7	0
10-Б	К-ть	0	1	25	7	17	2	21	1	4	25	1	0
	%	0	3,8	96,1	26,9	65,4	7,7	80,8	3,9	15,4	96,1	3,8	0



Додаток В

Ситуація

Уявіть, що десь у лісі є малесеньке деревце. Іноді його поливає дощик, іноді гойдає вітерець...іноді на його гілках співає зграйка пташок. Вони спілкуються одна з одною, метушаться або, навіть, б'ються. А потім кудись летять. Ось це деревце сказало по секрету, що більш за все на світі йому потрібен друг - людина. Краще учень, ніж дорослий. І спочатку йому хотілося отримати від нього листа.” Далі вчитель запропонував: „Напишіть дереву. Можливо, хтось і є тим самим другом, якого воно так чекає. Поміркуйте, про що саме дерево бажало б прочитати в вашому листі, на які питання відповісти, що б ви запропонували своєму другові для того, щоб він погодився з вами товаришувати



Додаток Г

Динаміка показників готовності дітей допомагати природі

Клас	Кількість учнів	Готовність допомагати	Процентне вираження
Експериментальний	26	5	19,2%
Контрольний	26	6	23,07%

Динаміка показників досвіду спілкування з природою.

Клас	К-ть	Ставлення до об'єкту	Наявність досвіду спілкування з природою	Оперування знаннями
		Позитивне	%	негативне	%	наявність	%	відсутність	%	оперування	%	неоперування	%
Е	26	25	96	1	3,8	8	30,7	18	69,2	9	34,6	17	65,3
К	26	24	92	2	7,6	6	23	20	76,9	8	30,7	18	69,2

Динаміка показників обізнаності в екологічній ситуації

Клас	Загроза для природи	Обізнаність про „Червону книгу”
	живої	неживої	живої/неживої	так	Ні
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
Е	10	38,4	14	53,8	2	7,6	15	57,3	11	42,3
К	11	42,3	12	46,1	3	11,5	13	50	13	50



Додаток Д

Виховна година « Будь природі добрим сином»

Мета:

розширити і збагатити знання учнів про природу, показати її значення для людини;

розвивати уяву, фантазію та спостережливість;

виховувати дбайливе ставлення до природи та всього живого.

Обладнання: декорації лісових дерев та болота, аудіозаписи пташиних голосів та музики, театральні костюми дійових осіб (Білки, їжака, Лісовика, Кікімори, Флори, квітів), м'яч.

Коментар: під час проведення виховного заходу ведуча використовує екологічні творчі ігри (Додаток).

ДІЙОВІ ОСОБИ Ведуча Учні-читці (вісім осіб) Допитлик Цікавинка Білка Їжак Лісовик Кікімора Флора Гурт лісових квітів Калина Шипшина Ромашка Конвалія М'ята

Виховний захід відбувається в актовому залі школи. Та частина приміщення, де відбуватиметься дійство, прикрашена штучними зеленню та квітами, картонними декораціями лісових дерев. З одного боку, під деревами на підлозі влаштовано декорацію маленького болотця, по краях якого квітне латаття. Декорації закриті завісою! Звучить лагідна музика. До залу входять ведуча та учні-читці.

Наперед виходять учні-читці

1 -й учень Цей ліс живий. У нього добрі очі, Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, Літопис тиші пишуть у траві. 2-й учень Дубовий Нестор дивиться крізь пальці На білі вальси радісних беріз, І сонний гриб в смарагдовій куфайці Дощу напився і за день підріс. 3-й учень Малі озерця блискають незлісно, Колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом - Він таємницями поділиться з людьми. Ведуча. Добрий день, друзі. Чи задумувалися ви над тим, як І багато об'єднує в собі одне слово - «природа»? Сонце, земля, вода, повітря, рослини і тварини - усе живе і неживе, нерозривно взаємопов'язане і називається природою. Степи та болота, гори й пустелі, моря й малі джерельця, найменша мурашка і величезний слон, могутній дуб та тонка билинка не можуть існувати одне без одного. І щоб упевнитись у цьому, давайте разом відправи¬мось у чарівний ліс і відвідаємо лісових мешканців. Можливо, ця подорож відкриє нам багато нового, корисного й цікавого. Але хто ж стане головними героями нашої подорожі?

До залу вбігають Допитлик та Цікавинка

Допитлик. Ми залюбки очолимо вашу експедицію! Цікавинка. Привіт, друзі! Ведуча. А ви хто такі? Допитлик. Ми - юннати, тобі юні натуралісти. Цікавинка. Звичайно, у нас є імена, але друзі придумали нам жартівливі прізвиська. От я, наприклад, - Цікавинка, а він (вказує на Допитлика) - Допитлик. Допитлик. Ми зовсім не проти, щоб нас так називали, адже ми дійсно дуже допитливі, цікаві та спостережливі. Цікавинка. Отже, будьмо знайомі. Ведуча. Ну що ж, настав час відправлятись у чарівний ліс. (Звертається до Допитлика та Цікавинки.) Я доручаю вам дбати про наших учнів.

Звучить музика, ведуча залишає зал

Допитлик. А тепер, щоб ми скоріше потрапили до лісу, я скажу чарівні слова: На травиночки малі Крапля сонця впала, Ледь торкнулася землі - І земля заграла. Завіса піднімається, звучить аудіозапис пташиного співу. Цікавинка. От мий опинилися у лісі. А хто там поспішає нам назустріч?

До залу входять Білка та їжак

Білка. Добрий день. Їжак. Ласкаво просимо до нашої домівки. До речі, ви нас упізнали? Білка. Якщо ні, то от вам загадки про нас. Червонясту шубку маю, Спритно по гілках стрибаю. Хоч малесенька на зріст, Та пухнастий маю хвіст, Як намисто - оченята. Хто я? Спробуй відгадати. Учні відповідають: «Білка». Їжак Їжак. Сплю, мені узимку сниться, Що достигли вже суниці, Дикі яблучка, сливки, І чорниці, і грибки. Влігся зручно на бочок В ліжку з листя... Учні закінчують: «їжачок». Білка. Правильно, друзі. Ми - білка та їжак, лісові мешканці. Їжак. У нашому лісі всі тварини та рослини живуть у злагоді. А стежить за порядком у ньому дідусь Лісовик. Білка. Ми навіть віршик про нього придумали. Ось послухайте: Лісовик по лісі ходить: Дивиться, чи хто не шкодить, Як живуть дерева й звірі, Чи летять птахи у вирій. Ходить Лісовик, пильнує, Все він бачить, все він чує. Їжак. До речі, ось він і сам.

До залу входить Лісовик

Лісовик. Доброго дня. (Побачивши у залі учнів.) Скільки гостей сьогодні у нашому чарівному лісі. Цікавинка. Дідусю Лісовик, розкажіть нам будь-ласка, як | живуть у лісі його мешканці. Невже ніхто нікому не заважає? Лісовик. Навпаки, усі лісові сусіди між собою ладять. Ліс можна порівняти з багатоповерховим будинком. У ґрунті живуть дощові та інші черв'яки і багато інших дрібних організмів. Земля - це своєрідний «підвал» лісової багатоповерхівки. Углиб грунту ростуть корені різноманітних рослин, грибів і лишайників. Усім вам, напевне, відомий і підземний мешканець лісу - кріт. А перший поверх займають комахи та дрібні рослини. Там будують свої хатки мурахи, різні жуки, гусінь, ростуть трави, лісові квіти. З першого погляду може здатися, що це маленьке комашине царство не варте уваги. Але якщо ми пильніше придивимось, то побачимо, що там вирує життя, неспокійне і клопітливе, сповнене див. От, наприклад, ви знаєте, що звичайнісінька мурашка здатна підняти вантаж у 10 разів важчий за неї саму? (Звертається до учнів.) Друзі, а про які ще «комашині рекорди» ви знаєте?

Учні розповідають про життя різних комах

Їжак. «Другий поверх» лісу - царство звірів, воно належить зайцям, ведмедям, їжакам, лисицям, вовкам, оленям, лосям та косулям. Білка. На «третьому поверсі», тобто на деревах, живемо ми, білки, та гніздяться пташки. Звичайно, чіткого поділу на «поверхи» у лісі немає. Білки та птахи збирають гриби і ягоди на галявинах на деревах, лісова кішка ловить птахів у верховітті - але її домів¬ка надійно схована під коренями дерева. Яких ще лісових звірів ви можете пригадати?

Учні відповідають на запитання. Наперед виходять учні-читці

4-й учень В густоліссі коло гатки Бурундук будує хатку. Цілий день його сокира Веселить птахів і звіра, Цілий день, цілий день Тільки й чути - «дзень!» та «дзень!» А малі бурундучата Із борів несуть до тата І грибочки, і горіхи... 5-й учень Де ти, білочко, живеш? Що ти, білочко, гризеш? У зеленому ліску У дуплі, у сосняку, Я гризу горішки, І гриби, і шишки. А в морози люті, злі, Ти не мерзнеш у дуплі? Мене добре зігріва Моя шубка хутрова, І тому зимові дні Мені зовсім не страшні. 6-й учень Гляньте, ліс вдалині темніє, Але я вам сказати мушу, Він розказувать казку вміє, Має він поетичну душу. І живуть в лісі звірі, птахи, Для людей вони загадкові. І веселі, й малі комахи Дуже дивні, а ще казкові. Лісовик. Усі мешканці лісу потрібні одне одному. Бактерії, лишайники, гриби та деякі види комах, споживаючи залишки загиблих рослин і тварин, перетворюють їх на мінеральні речовини та гумус. Це сприяє доброму розвитку рослин. Соковитою зеленню ласують травоїдні тварини, а нектаром квітів - комахи. Перелітаючи з квітки на квітку і споживаючи нектар, маленька комашка робить дуже корисну справу - розносить пилок і таким чином запилює рослини. Лісові птахи та білки дуже полюбляють ягоди, шишки. Збираючи плоди, вони мимоволі гублять насіння, з якого потім виростають нові кущі та дерева. Хижаки відіграють особливу роль у житті лісу. Зазвичай їхньою здобиччю стають слабкі або хворі тварини. Недарма хижаків називають «санітарами лісу»: вони рятують тваринний світ від епідемії хвороб, регулюють кількість тварин, щоб не порушилася рівновага у природі. Птахи, що їдять деревоїдних комах, рятують дерева від загибелі. Цікавинка. А дерева і трави - це і є домівка лісових мешканців. Вони і нагодують і захистять. Допитлик. Отже, дійсно виходить - усі в лісі важливі і кожна істота корисна. Лісовик. Саме так, друзі. Їжак. Дуже цікава розповідь, але нам пора поспішати у своїх справах. Білка. Тож час нам, друзі, попрощатися із вами. їжак та Білка (разом). До побачення! Допитлик. Щасти вам!

Білка та їжак залишають зал

Цікавинка (вказуючи на макет болітця). Ой, погляньте, лісове болотце. У болотці на узліссі, На зеленій луці В'юнкохвості, невеличкі Пуголовки в'ються. В'ється жабина малеча, Зросту набуває, Більше ростом - меньше хвостик... Хвостика немає! Відростають у маляток Довгі спритні лапки, Зовсім вже не пуголовки, А маленькі жабки! Допитлик. Я зараз вперше задумався, які ж дивовижні створіння - звичайні жаби! Усе дитинство живуть як риб'ячі мальки, а потім раптом виростають у тварин, які зовсім не схожі на риб. Лісовик. До речі, перетворення, яких зазнають жаби, свідчать про те, що життя на нашій планеті зародилося у воді. Саме з первісного океану виросло дерево життя, яке дало початок світові. Спершу виникли найпростіші рослинні і тваринні організми. Поступово вони ускладнювалися, а частина їх перебралася на суходіл і пристосувалася до його природних умов. Але деякі тварини, як то, наприклад, жаби, тритони, краби, морські котики, вважають своєю домівкою обидві стихії - і суходіл і воду. Допитлик. Звичайно, наші далекі пращури нічого не знали про цю наукову теорію, проте навіть у їхніх віруваннях вода була божеством, матір'ю усього живого. Цікавинка. Слов'яни здавна поклонялися річкам, озерам і джерелам. Богиню води звали Даною. Щоб задобрити її і вберегти рідний край від засухи, люди кидали у води річок, озер, джерел та криниці коштовні речі. Вважають, що від цього звичаю і походить слово «данина». А відгомін імені божества води ми чуємо і у назвах деяких сучасних річок: Дунай, Дніпро, Дон. Допитлик. Дідусю Лісовик, дуже цікаво у вашому лісі. Але я особливо люблю приходити сюди за грибами. Як набереш козубок опеньків, а потім підсмажиш, та зі сметанкою поїсиш... Смакота! Лісовик. То йдемо, я покажу вам чудову галявину.

Лісовик, Цікавинка та Допитлик ідуть, потім зупиняються

Цікавинка. Ой, скільки грибів! Допитлик. І які великі та яскраві! Сироїжки неначе кольорові блюдечка, а в них роса налита... а он білий гриб (присідає, наче торкається гриба). Яка у нього шляпка м'якенька, наче оксамитова!

До залу вбігає Кікімора, в руках тримає кошик

Кікімора. Добрий день, діточки ви мої поганенькі! Хочу вас пригостити лісовими дарами. Покуштуйте, гості дорогі, борщику смачненького із блідої поганки, салатику з мухоморів, киселику із ягід воронячого ока. Не соромтеся, пригощайтеся. Кажуть, гриби такі ж поживні, як і м'ясо. Цікавинка. Спасибі, бабусю, але чомусь нам здається, що ти нас потруїти хочеш. Я ці грибочки та ягідки знаю, їх їсти не можна. Лісовик. Добре, Цікавинко, що ти така обізнана. А чи усі мої гості знають, що у лісі можна збирати, а які гриби та ягоди слід обходити? Кікімора. Це нескладно визначити. Давайте пограємо у «їстівне - неїстівне».

Кікімора та Лісовик проводять гру. «їстівне - неїстівне» До гри запрошують усіх бажаючих. До залу вносять м'яч. Усі гравці стають у коло. Кікімора бере м'яч і кидає будь-якому гравцеві, називаючи їстівний гриб (ягоду) або отруйний. Якщо це їстівний плід, гравець ловить м'яч і каже «їстівне», якщо отруйний - «Неїстівне». Відповівши, учасник гри повертає м'яч

Кікіморі. Гравець, що помилився, вибуває з гри. Тривалість гри визначають організатори заходу. Перемагають ті гравці, що протримались найдовше. Особлива умова гри: відповідати потрібно швидко, не замислюючись. Кікімора. Це ж треба, які розумники знайшлися. Гидко дивитись! Піду краще далі, може десь неуків зустріну! Допитлик. Цікаво, а якщо болото висушити? Все одно тут комарі кусючі та оця бабця вредна живуть. А жаби і до річки перебратися можуть. Цікавинка. Та ти що?! Куди Кікіморі звідти йти?.. Вона ж тут живе! І теж, напевне, потрібна природі. Якось мені розповідали, що в одній далекій країні висушили болота. Комарі там були дуже кусючі... То в найближчих річках спочатку риби поменшало, а потім водяні птахи розлетілися. Допитлик. А до чого тут риба? Цікавинка. Риба харчується личинками комарів, що мешкають під водою, жаби ловлять комарів, коли вони виростуть, а птахи ловлять рибу і жаб! Тож зникло болото - зникли комарі, а за ними - риба, жаби та птахи. Зрозумів? Лісовик. Молодець! Я ж вам казав, що в природі усе пов'язано між собою. Навіть якщо на перший погляд це непомітно. Але ж ми ще про гриби не досказали. Кікімора пропонувала скуштувати отруйних, але ми її вчасно викрили. А загалом у лісі багато смачних ласощів. І люблять їх не лише люди. Багато лісових звірів полюбляють гриби, а серед птахів - глухарі. Коли краще ходити по гриби, знаєте? Допитлик. Знаємо. На світанку. Лісовик. А які гриби швидше всіх ростуть? Цікавинка. Здається, дощовики. Вони схожі на біленькі кульки. Я їх у парку біля мого дому бачила. Звечора дощик, а рано-вранці вони вже на усіх галявинках. Бувають маленькі, а бувають великі. Я одного разу знайшла такий великий, неначе м'ячик (показує). Лісовик. Таке диво зветься дощовик гігантський, цей гриб інколи виростає до двох і більше кілограмів. Збираючи гриби, слід пам'ятати: вони здатні вбирати шкідливі речовини з ґрунту та повітря. Тому не можна збирати їх уздовж автомобільних шляхів або поблизу заводів, та й у міських парках краще не збирати. Цікавинка. А от я люблю приходити у ліс, тому що в ньому багато квітів. (Звертається до Лісовика.) Дідусю, чи немає у твоєму господарстві якої-небудь чарівної галявинки? Лісовик. Звичайно, є. І там на нас чекає цікава зустріч.

Лісовик, Цікавинка та Допитлик ідуть, потім зупиняються

Цікавинка. А де ж квіти? Мабуть, поховалися?

Звучить лагідна музика. До залу вбігає гурт квітів, виконує танець. Коли танець закінчується, до залу входить Флора.

Флора. Вітаємо усіх на моїй галявині. Цікавинка. Яка краса! Скільки квітів. Не дивно, що люди захоплюються лісом. Флора. Не лише за красу та смачні дари люблять ліс. Він ще і лікар. А я, Флора, вирощую чудодійні ліки. Навіть сучасна медицина не здатна перевершити. А лікую я травами. У давнину люди вважали рослини своїми родичами, родоначальниками та покровителями роду. У слов'ян священними були дуб, береза, липа, верба. Знахарі травознавці використовували понад 250 лікарських рослин. Деревієм лікували рани, валеріаною, пустирником та конвалією - серце, чебрецем - легені. Речовини, що містяться у лікарських травах, використовує і сучасна медицина. От наскільки мудра матінка-Природа. А ось мої помічники - лікарські рослини. Спробуйте відгадати, як їх звуть.

До залу входять Калина, Ромашка, Конвалія, Шипшина та М'ята.

Калина. В Україні мене вважали символом дівочості. Навесні мій кущ квітне білим цвітом, а восени вкривається червоними, як корали, ягідками. їх слід вживати з медом, коли заболить горло або підніметься температура. Хто я? Учні відповідають: «Калина». Ромашка Я - квітка гарненька, На сонечко схожа, Пелюсточки білі, Серединка жовтенька. Моїм відваром слід полоскати запалене горло. А ще він добре знімає запалення шкіри. Хто я? Учні відповідають: «Ромашка» Конвалія Із зеленої сорочки, Що зіткав весною май, Білі дивляться дзвіночки, Як зовуть мене, вгадай? Я дуже запашна травнева квітка. Мій екстракт корисний від захворювань серця. Хто я? Учні відповідають: «Конвалія» Шипшина. А мене називають дикою трояндою. Я дійсно їй родичка. Мій кущ у травні розквітає рожевими запашними квіточками, які згодом перетворюються на тверді червоні ягідки. З них роблять надзвичайно корисний, багатий на вітамін С чай, що зміцнює імунітет людини та надає їй сил. Учні відповідають: «Шипшина» М'ята. А я - травичка, що має приємний, ніжний запах. Мене називають «холодком». Листочки мої дрібненькі, на верхівці фіолетові квіти. Використовують мене при серцевих та шлункових хворобах. Мій чай заспокоює і тонізує організм. Хто я? Учні відповідають: «М'ята». Флора Хворий Петрик, кашель в Олі Не змовкає ні на мить. Лікар дітям «Панадолу» В ложку пробує налить. Проте краще - хай їм мама Зробить ось такий відвар: Із багульника, й фіалки, Й мати-й-мачухи напар. (Звертається до учнів.) Друзі, а які ще лікарські рослини ви знаєте, і чим вони корисні?

Учні розповідають про лікарські рослини. Звучить весела музика. До залу входять усі учасники заходу.

Лісовик. А чи відомо вам, друзі, що таке Червона книга? Допитлик. Так. Червона книга - державний документ, до якого записують назви рідкісних тварин та рослин. Це своєрідний реєстр живих істот, яким загрожує загибель через недбале або навіть злочинне, жорстоке ставлення до них людини. Щоб зберегти тварин та рослини, які потрапили до Червоної книги, учені розробляють спеціальні програми їх рятування і відновлення кількості.

Наперед виходить учень-читець.

7-й учень В Червону книгу ми занесли Світ неповторний та чудесний, Невже в майбутньому на світі Не будуть квітнуть дивні квіти - Конвалія й фіалки ніжні І вісник березня - підсніжник? Невже ми більше не побачим, Як сон-трава росою плаче, Троянда степу, квітка мрій, Жар-цвітом землю не зігріє? Лісовик. Червона книга України вперше видана 1976 року. Серед багатьох рослин у ній є проліски, усі види підсніжників, сон-трава. Тобто ті квіти, якими ми звикли вітати дівчаток, мам та бабусь зі святом весни. Лише уявіть собі: кожна квіткарка у передсвяткові дні продає щонайменше 30-40 букетиків. А скільки таких квіткарок виходить на вулиці наших міст? У місцях зростання підсніжників безжально скошують цілі галявини, а потім вибирають з викошеного ті квіти, що можна використати для букетиків. Інколи першоцвіти виривають із корінням, а це значить, що наступної весни у цьому місці більше не розквітне квіточка. Цікавинка. Краще подаруйте мамі квіти у вазонах, адже вони також радують очі. А я мамі подарую яскраву кімнатку квітку, яка буде нагадувати про свято дуже довго! Ведуча. Давайте навчимось жити у злагоді з навколишнім світом, щоб зрозуміти що усі ми, мешканці планети,- брати й сестри і дуже потрібні одне одному. Пам'ятаймо, що людина - частина природи.

Наперед виходить учень-читець.

8-й учень Он повзе мурашка, Ось хлюпоче річка. Не зривай ромашку, Не топчи травичку. В зелені діброва, В китицях ліщина. Глянь, яка чудова Наша Україна. Журавлі над лугом Крилять рівним клином Будь природі другом, Будь природі сином!

Усі учасники заходу дякують за увагу. Виховний захід закінчується.

Щоб Земля стала чистішою

Учитель пропонує учням уявити себе мешканцями лісу, моря, річки, озера та ін. Потім просить їх записати усе, що необхідно для нормального і зручного життя у місці їхнього мешкання. Наприклад, якщо діти - жителі лісу, їм необхідні: чисті струмки, відсутність смітників, піклування про хворі дерева, заборона по¬лювання на звірів і птахів та ін. Потім учні класу складають загальні списки усіх необхідних умов для нормального і зручного життя в тому чи іншому ареалі природи. Учитель пропонує учням подумати, що необхідно робити для того, щоб життя навколо стало кращим. Усі пропозиції учнів заносять до загального екологічного плану.

Лісові рецепти

Учитель поділяє учнів на кілька груп. Кожній групі він дає картку із зображенням тварини або птаха. Групи мають скласти для свого «підопічного» меню сніданку, обіду та вечері із дарів лісу, поля, лугу та ін. (залежно від місця, де мешкає дана тварина або птах).

Наприклад, меню для білки: 1). Сніданок - склянка березового соку та каша з мелених жолудів. 2). Обід - грибний суп з листям кропиви, котлети з ліщини та компот з ожини. 3). Вечеря - горіхово-ягідний десерт та м'ятний чай. Усі меню, запропоновані учнями, учитель збирає у книгу «Лісові рецепти».

Природа і я

Учитель пропонує учням закінчити речення. 1). Коли я торкаюсь чистої, прозорої води, то відчуваю... 2). Ясне тепле сонечко нагадує мені... 3). Море хвилюється і піниться, як... 4). Дощові краплі на склі, наче... 5). Хмарки сьогодні такі ніжні, наче... 6). Я йду босоніж по землі, і мені здається, що мої ноги... 7). Я торкаюсь крапельок роси на квітах і відчуваю, як... 8). Коли я дивлюся на могутнє кремезне дерево, мені здається, ніби... Після цього учитель поділяє учнів на дві групи. Учні першої групи почергово читають лише ту частину речень, яку склали самі. А учні другої групи мають здогадатися, до якого речення на лежить той чи інший вислів. Потім групи міняються місцями.

Ми прийшли до лісу

Учитель пропонує учням витягнути картки, на яких написані різні лісові ситуації, а потім придумати і написати, як вони вчинять у тому чи іншому випадку.

Орієнтовні ситуації:

1). На лісовій галявині ви зустріли ведмежа. 2). У траві ви побачили зайченя, у якого поранена лапка. 3). На узбіччі лісової стежини ви побачили пташенят, але гнізда, з якого вони випали, поблизу немає. 4). Ви почули у кущах незвичайний шум. 5). У лісі спалахнула пожежа. 6). Під час прогулянки лісом ваш товариш підвернув ногу, і ви маєте повернутися додому по допомогу. Потім учні класу поділяються на дві групи. Учитель зачитує ситуації, а групи пропонують свої виходи з них. Перемагає група, яка запропонувала найцікавіші ідеї щодо вирішення проблеми



Додаток Є

Динаміка показників оцінки старшими школярами взаємодії людини і природи.

Клас	1 ситуація	2 ситуація	3 ситуація	4 ситуація
	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З
10-А (експериментальний) 26 чоловік	Кількість	0	0	26	1	24	1	24	2	0	26	0	0
	%	0	0	100	3,8	92,3	3,8	92,3	7,7	0	100	0	0
10-Б (контрольний) 26 чоловік	Кількість	0	1	25	8	16	2	21	3	2	25	1	0
	%	0	3,8	96,1	30,8	71,5	7,7	80,8	11,5	7,7	96,1	3,8	0

Динаміка показників готовності дітей допомагати природі

Клас	Кількість	Готовність допомагати природі
		До	Після
		Кількість	%	Кількість	%
Експериментальний	26	5	19,2	20	77
Контрольний	26	6	23	8	30,7

Динаміка показників досвіду спілкування з природою.

	Кількість учнів	Ставлення до об'єкту	Наявність досвіду спілкування з природою	Оперування знаннями
		Позитивне	негативне	наявність	відсутність	оперування	неоперування
		до	після	до	після	до	після	до	після	до	після	до	після
Е	26	96,1	100	3,8	0	30,7	100	69,2	0	34,6	88,5	65,3	11,5
К	26	92,3	96,5	7,6	3,8	23	46.1	76,9	53,9	30,7	42,3	69,2	57,7

Размещено на Allbest.ru