Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції (поліції) України та Європейських країн

Засади порівняльно-юридичної роботи. Організаційно-правове забезпечення навчання у відомчих закладах освіти системи МВС України. Система підготовки кадрів поліції в навчальних закладах вищої служби поліції Німеччини, Бельгії, інших країн Західної Європи.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.07.2009
Размер файла 68,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Під впливом сукупності різних політичних, історичних, соціально-педагогічних і інших факторів у різних країнах складалися різноманітні педагогічні моделі системи поліцейської освіти (у Європі це російська, французька, німецька і британська).

Педагогічні системи поліцейської освіти відрізняються своєрідністю утворюючих їх елементів: цілей, задач, змісту, форм, методів та інше. Для організації і побудови всього навчально-виховного процесу характерні: чіткі освітні цілі; акцент на розуміння в процесі навчання; помірне навантаження учнів; відповідна оцінка їхніх знань за чіткими критеріями; акцент на самостійність учнів; почуття власності стосовно отриманих результатів.

Мета професійної поліцейської освіти - готувати поліцейських-професіоналів будь-якого рангу і для будь-якого виду поліцейської діяльності. Представлення про професіоналізм поліцейського хоча і не є єдиним, але найчастіше включає такі стандарти: повне розуміння і прийняття поліцейським призначення поліції в суспільстві; почуття спільності з колегами; повага до Кодексу етики і виконання його положень у житті і на службі; розвинутий інтелект; наявність і постійне поповнення знань; володіння сукупністю методів професійної діяльності (уміння перевести знання в сферу практичної роботи); поінформованість про сильні і слабкі сторони своєї особистості; психологічна і етична підготовленість; безперервне навчання новим методам поліцейської діяльності, підвищення кваліфікації та ін. Більш конкретно професійні вимоги зв'язані зі спеціалізацією співробітника поліції, його посадою і місцем у поліцейській ієрархії. У постановці цілей поліцейської освіти дискусійним є питання про те, чи давати співробітникам поліції повноцінну освіту або ж готувати вузьких фахівців у тій чи іншій сфері поліцейської діяльності. На думку німецького дослідника Пітера Доома, для поліції треба готувати і фахівців широкого профілю, і фахівців вузької спеціалізації [34, с.111-125]. Загальновизнано, що в даний час у поліцейській діяльності котується не горезвісна робоча сила, а співробітник з високим рівнем освіченості, вихованості, професійної навченості, сукупність яких і утворює професіоналізм.

Зміст професійної поліцейської освіти визначається: цілями і рівнем розвитку суспільства і держави; роллю поліції в суспільстві; розвитком законодавства, науки і техніки; вимогами і службовими задачами конкретної правоохоронної діяльності; педагогічними теоріями змісту освіти (теорії дидактичного утилітаризму, гуманістичної освіти, особисто-орієнтованої освіти і т.д.) і іншими факторами. Зміст кожного конкретного освітнього рівня і ступеня відповідає визначеним стандартам і прямо залежить від строків і форми отримання освіти, якісного складу навчаючих та ін. Зміни в змісті поліцейської освіти відбуваються адекватно змінам у поліцейській діяльності. Значні зміни її в сторону соціалізації і гуманізації відбулися на початку 70-х років ХХ ст., що додало в навчальні програми гуманітарні і загальноосвітні навчальні дисципліни, вивчення іноземних мов, розвиток комунікативних навиків, виховання і розвиток особистих якостей. В практичному навчанні теоретична частина інколи фактично витісняється із процесу навчання (відхід від викладання предметів до обробки ситуації).

Програма навчань поліцейських освітніх закладів Європейських країн містять традиційний набір предметів: багатогалузеве законодавство, загальноосвітні предмети, основи поліцейської діяльності, фізичну і бойову підготовку, інформатику. При цьому в змісті учбових курсів пріоритет віддається таким актуальним темам як боротьба із організованою злочинністю., корупцією, тероризмом, розповсюдженням наркотиків, а також темі дотримання і захисту прав людини [24, с.575-579]. Основним елементом змісту поліцейської освіти є психологічна підготовка, що передбачає забезпечення співробітників поліції особистісно значущими і професійно необхідними психологічними знаннями, формування і розвиток психологічних навиків, умінь, якостей, звичок поведінки, спілкування, а також уміння протистояти стресам і професійній деформації.

Для навчального процесу підготовки поліцейських характерні:

чітка регламентація всіх дій суб'єктів педагогічного процесу (адміністрації, викладачів, інструкторів, курсантів і таке інше);

сильне методичне забезпечення, що проявляється у вигляді багато численних інструкцій, пам'яток, навчальних посібників, методичних матеріалів;

прагматичність, раціональність, конкретність у навчанні, що визначає чітке розуміння як викладачами так і навчаючимися кола необхідних знань і вмінь, якими слід оволодіти в максимально короткі строки. Кожен випускник наперед знає місце своєї майбутньої служби і посади. Це пов'язано з тим, що місцеві органи влади і органи поліції приймають безпосередню участь в відборі кандидатів на навчання, в управлінні навчальним закладом і його фінансування, складені навчальних програм, визначення змісту навчання. Спостерігається відкритість, прозорість для населення діяльності відомчих поліцейських навчальних закладів;

активність і професіональна направленість навчання, які досягаються широким розповсюдженням в західній професійній поліцейській освіті практичного навчання (рольові ігри, практичні зайняття, дискусії, симуляції, спільні вирішення проблем);

психологічна комфортність як принцип навчання („почуття безпеки в колективі”), що обумовлює оптимістичність навчання, закріплення дорослого навчаючогося, який має нерідко різні комплекси, віри в себе, свої можливості;

висока інтенсивність занять при створенні навчаючимися необхідних умов для навчання і відпочинку;

довіра до навчаючихся в взаємодії з жорсткою системою контролю знань, вмінь, навичок;

виховання навчаючихся, пронизуючи весь педагогічний процес європейських відомчих поліцейських навчальних закладів. Особливий акцент ставиться при цьому на патріотичне виховання;

застосування ефективних педагогічних технологій у навчально-практичній діяльності (технології дистанційного, комп'ютерного, відкритого навчання і таке інше);

модифікація сучасної поведінкової ролі викладача, який повинен бути в аудиторії ефективним менеджером, який пропонує слухачам можливість самим самостійно брати участь в процесі навчання. Викладачі і курсанти разом обирають і планують навчальну програму, або, в крайньому випадку, беруть участь у виборі змісту предмета, визначають цілі навчання;

особливі вимоги до професорсько-викладацького складу, який за звичай формується на конкурсній основі і проходить додаткову педагогічну підготовку;

постійний „зворотній зв'язок” між слухачами, викладачами, адміністрацією на всіх рівнях, а також випускниками, практичними працівниками (за допомогою анкетування, опитувань, рецензування і таке інше).

3.2 Програма навчання кадрів поліції та порядок проходження служби поліцейськими Німеччини та Бельгії

Підготовка поліцейських кадрів у Німеччині здійснюється в рамках програм, складених Поліцейською академією. До навчання поліцейських у Німеччині відносяться дуже серйозно: це єдина країна, де на навчання одного поліцейського витрачається 60 тисяч євро, а тривалість курсу навчання складає 2,5 роки. Перший рік направлений на вивчення основ теорії і практики поліцейської діяльності, за ним іде рік служби в діючих підрозділах під керівництвом досвідчених наставників, після цього ще півроку теоретичного навчання, яке завершується іспитом на звання поліцейського.

Поліцейські школи мають хорошу навчальну базу і раціонально поєднують навчання теорії і її закріплення практикою. На практичних заняттях майбутні поліцейські набувають різноманітні навики: від авто переслідування в міських і сільських умовах до стрільби по рухомих цілях. Особлива увага приділяється загально-фізичній підготовці, плаванню і зайняттю різними видами спорту.

До теоретичного курсу входить вивчення федеральних законів і законів окремих земель, процедур розслідування злочинів, регулювання транспорту, способів надання першої медичної допомоги, проблем взаємодії з населенням і практичної англійської мови. Особливе місце відводиться навчанню правильним методам, методам втручання і затримання, від цього в основному залежить відношення до поліції в цілому, а також вивченню науки про поведінку людини, бо поліцейський повинен добре уявляти собі мотиви, наміри і можливі реакції того, з ким він зіткнувся виконуючи свій службовий обов'язок.

Із загального числа поліцейських сержанти складають 80%, які так і звільняються у відставку в цьому званні,19% поліцейських просуваються по службі, закінчивши трьохрічні навчальні курси у спеціалізованих навчальних закладах і отримавши звання інспектора. І лише 1% отримавши відповідно освіту в Поліцейській академії в Мюнстері, висуваються на керівні посади. Навчання в академії здійснюється на основі різнопредметного підходу, що гарантує поліцейським можливість проводити операції і приймати рішення з урахуванням різних політичних, соціальних і правових факторів. Відповідно до цього, керівництвом розроблено навчальний план для єдиної підготовки слухачів вищої служби поліції, що є незмінним більше 10 років. Він визначає основи навчання та мету, керівні ідеї щодо підготовки кадрів, розподіл та організацію навчання слухачів протягом 2 років. Проводиться підготовка висококваліфікованих фахівців за спеціальностями: управління, поліцейський менеджмент і правові та соціальні науки. Науково-викладацьким складом академії проводиться викладання організаційних та економічних наук, вчень про поліцейські операції, криміналістики, кримінології, транспортного вчення, поліцейської техніки. Поліцейська академія є не тільки головною в єдиній загальнонаціональній системі підготовки поліцейських кадрів різного рівня, але й основним центром науково-дослідної діяльності, розробок у сфері охорони правопорядку. На базі Поліцейської академії проводяться курси підвищення кваліфікації керівного склад, які відвідують до 2 тисяч чоловік на рік, у тому числі з різних країн світу. Вона підтримує міжнародні зв'язки з міжнародними організаціями, навчальними закладами та науково-дослідними установами країн СНД, а також США, Великобританії, Франції, Іспанії, Словаччини, Польщі та ряду інших держав світу. Для ознайомлення з останніми досягненнями в поліцейській діяльності академією випускається близько 35 звітів на рік і регулярно проводяться семінари і зустрічі, в тому числі і міжнародні.

Програма навчання королівської школи жандармерії Бельгії зорієнтована головним чином на вивчення загальноосвітніх предметів (викладаються іноземні мови, ведення кореспонденції на французькій мові, канцелярська техніка і інформатика). Крім цього велика увага приділяється вивченню предметів, які мають безпосереднє відношення до майбутньої сфери діяльності слухачів, серед яких право, судова медицина, професійна етика, профілактика злочинності серед неповнолітніх, дорожнє законодавство, на зайняття спортом і фізичною культурою відводиться 15% навчального часу, для ознайомлення з діяльністю поліції слухачі направляються на двотижневе стажування в один із поліцейських органів країни. Весь навчальний процес, що передбачає від 470 до 490 годин, в королівській школі жандармерії поділено на 9 модулів, по закінченню першого півроку навчання проводиться стажування слухача в практичних органах. За дворічний термін навчання слухачі 3 рази направляється в практичні органи (адміністративні, судові), щоб закріпити нещодавно здобуті теоретичні знання та прийняти участь спеціальних операціях.

В останні роки західна преса все частіше піднімає питання про незадовільну підготовку поліцейських кадрів зокрема, висловлюються скарги на не відповідність навчальних програм поліцейських шкіл і центрів підготовки. Усунення цього недоліку потребує з точки зору багатьох фахівців перебудови всього навчального процесу, переорієнтацію його на практичні проблеми, на підготовку компетентних співробітників правоохоронних органів, працюючих в складних криміногенних умовах.

Враховуючи ці потреби, командування королівської школи жандармерії Бельгії внесло зміни в навчальний процес. В їх основу були покладені такі принципи:

активна участь слухачів в процесі навчання;

застосування різних методів навчання в цілях підвищення зацікавленості слухачів;

налагодження тісного зв'язку між викладацьким складом і практичними працівниками поліції;

розширене використання сучасних аудіовізуальних засобів

Перш за все школа переоснащена технічно, класи обладнані сучасними засобами навчання, створені центри практичної підготовки і аудіовізуальних засобів, а також група їх стандартизації. Крім того були розроблені нові і переглянуті старі навчальні посібники. Викладачі пройшли перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації. Були поліпшені методи оцінки знань слухачів. Разом з переробкою навчальних програм, змінились і методи навчання. Напрямок зроблений на максимальну ілюстрацію навчального матеріалу прикладами із практики, оцінку знань на підставі досвіду роботи поліції і розширення застосування технічних засобів навчання.

Почавши з показу слайдів для ілюстрацій окремих положень теми, викладачі поступово перейшли до використання телевізійних засобів, що корінним чином змінило весь процес навчання. Досвід показав, що слухачі, працюючи з аудіовізуальними засобами, значно краще засвоюють навчальний матеріал, проявляють більшу зацікавленість до занять, отримують можливість більш реально уявляти собі зміст майбутніх обов'язків. Впровадження телевізійних засобів дозволяє скоротити термін проходження матеріалу, що дає можливість викладачу підібрати індивідуальний підхід до підготовки слухачів, краще оцінити їх здібності, подати матеріал у короткий, дохідливій для запам'ятовування формі, швидко повторити найбільш складні і важкі положення навчальної програми. Практика показала, що матеріал по таких темах програми як оперативні заходи, патрульна служба, проведення опитування, обшуків, методи слідкування, надання першочергової допомоги, самозахист і застосування зброї, який вивчається за допомогою телевізійних засобів засвоюється слухачами значно краще. Навчальні фільми створені аудіовізуальним центром при королівській школі жандармерії розсилається всім поліцейським відділенням. Теми фільмів охоплюють різні сторони діяльності поліції: обшук, застосування наручників, затримання з ордером і без ордера на арешт, перевезення заарештованих, різниця між самозахистом і законним застосуванням зброї і багато іншого.

Більш широко використовуються телевізійні засоби при підготовці особового складу спеціальних підрозділів бельгійської поліції їх співробітники займаються стрілецькою підготовкою в так званих телетирах, де на екранах-мішенях виникають різні гострі ситуації, що потребують застосування зброї. Після пострілу зображення зупиняється, що дає можливість стрільцю перевірити його реакції і влучність пострілу. Такі телетири вже створені у Брюсселі, Антверпені і Шарлеруа.

Таким чином, основним фактором, що забезпечує прогресивний розвиток поліції в країнах Західної Європи (Німеччина, Бельгія) є освітній і культурний рівень поліцейських, а поліцейська освіта розглядається як могутній резерв підвищення ефективності поліцейської діяльності. Як бачимо, до навчання поліцейських у Німеччині відносяться дуже серйозно. У Бельгії поліцейська освіта орієнтована на практичні проблеми поліцейської діяльності, на підготовку компетентних співробітників правоохоронних органів, працюючих в складних криміногенних умовах, поліцейська школа переоснащена технічно, класи обладнані сучасними засобами навчання, створені центри практичної підготовки і аудіовізуальних засобів, а також група їх стандартизації.

Отже, під впливом сукупності різних політичних, історичних, соціально-педагогічних і інших факторів у різних країнах складалися різноманітні педагогічні моделі системи поліцейської освіти, які мають як спільні так і відмінні риси характерні для кожної країни. Зміст же професійної поліцейської освіти визначається: цілями і рівнем розвитку суспільства і держави; роллю поліції в суспільстві; розвитком законодавства, науки і техніки; вимогами і службовими задачами конкретної правоохоронної діяльності; педагогічними теоріями змісту освіти (теорії дидактичного утилітаризму, гуманістичної освіти, особисто-орієнтованої освіти і таке інше) і іншими факторами.

Отже, вирішення завдань, направлених на побудову в Україні правової держави, неможливе без широкого використання всього позитивного, що накопичено в цій сфері не тільки вітчизняною, але й зарубіжною теорією і практикою.

Висновки

В результаті проведено дослідження, виконаного на основі чинного законодавства України, Німеччини та Бельгії, практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць з різних галузей знань, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення змісту відомчої освіти персоналу органів внутрішніх справ України. Основні з них такі:

1. Положення щодо мети, завдань та змісту освіти:

систематизація державних освітніх стандартів. Доцільно розробити типову освітньо-кваліфікаційну характеристику підготовки працівників в закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України. Розробка такого нормативно-правового акту сприятиме уніфікації й стандартизації відповідних освітянських документів, сприятиме підвищенню якості підготовки висококваліфікованих фахівців правоохоронної справи. Типова освітньо-кваліфікаційна характеристика повинна містити наступні розділи: загальні відомості; характеристики сфери і об'єктів діяльності випускників; професійно-ділові, особистісні і моральні якості; освітньо-кваліфікаційні вимоги випускників; завдання вищого навчального закладу до поглибленої підготовки спеціалістів; основні види та завдання професійної діяльності; атестація випускників; структура освітньо-професійної програми; нормативна частина змісту освіти; вибіркові навчальні дисципліни; відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випускників. Необхідно прискорити роботу по розробці освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів це упорядкує процес розробки усієї системи нормативно-методичних документів, покликаних забезпечити здійснення навчально-виховного процесу в відомчих закладах освіти. Основними структурними розділами освітньо-професійної програми мають бути наступні: галузь використання, нормативні посилання, позначення і скорочення, розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки, нормативна частина змісту освітньо-професійної програми, рекомендований перелік навчальних дисциплін, державна атестація курсанта (слухача);

надання права вищим відомчим навчальним закладам самостійно визначати зміст навчальних курсів у відповідності з державними освітніми стандартами;

забезпечення за допомогою змісту навчання загальної і професійної культури суспільства, адекватної світовому рівню, формування в курсантів світогляду, що відповідає сучасному рівню знань.

2. Положення щодо організації навчання:

встановлення ступеневої вищої освіти на базі початкової підготовки осіб, що отримали кваліфікаційний рівень „міліціонер". Перший ступінь. Здійснюється навчальними закладами ІІ-ІІІ рівнів акредитації. Після закінчення навчання слухачі здають відповідні екзамени і отримують диплом молодшого спеціаліста. Другий ступінь здійснюється навчальними закладами ІV рівня акредитації. Після закінчення навчання і здачі відповідних екзаменів слухачі отримують диплом спеціаліста. Третій ступінь здійснюється Національною академією внутрішніх справ України з виключним правом підготовки управлінських кадрів (начальники структурних служб та підрозділів системи МВС), слухачі отримують диплом магістра. Під час навчання на всіх рівнях ступеневої підготовки курсанти (слухачі) в обов'язковому порядку повинні проходити практику з обраних спеціальностей в практичних підрозділах органів внутрішніх справ. Термін практики не менше 20% від запланованого навчання;

підготовка кадрів у даних навчальних закладах повинна переорієнтуватися і відійти від репродуктивних методів, від дублювання навчальних методів. Навчально-виховний процес потребує більш широкого застосування інтерактивних методів навчання, ділових ігор тощо.

Особливий інтерес представляє для нас правовий і організаційний досвід у сфері підготовки кадрів поліції країн Західної Європи, на прикладі Німеччини та Бельгії. На сьогодні наші знання і застосування досвіду звичайно є недостатніми. Разом з тим Україна і західноєвропейські країни змушені вирішувати чимало схожих проблем, пов'язаних з підготовкою кадрів для правоохоронних органів, підвищення якості освіти, проблеми пов'язані з підвищенням рівня злочинності, в тому числі організованої, тероризмом, корупцією, наркоманією, проституцією та іншими негативними процесами, які отримали великий розмах в обох суспільних системах.

Список використаних джерел

1. Закон України „Про вищу освіту” // Освіта. - 20-27 лютого 2002 року.

2. Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" // Освіта, 2001. - № 75-58.

3. Наказ МВС України „Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу ОВС України". - №1444 від 25.12.2003.

4. Наказ МВС України „Про затвердження Програми реформування освітянської діяльності МВС України". - №1213 від 20.10.2003.

5. Наказ Міністерства освіти України „Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах". - №161 від 02.06.1993 року.

6. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. - К.: „Шкільний світ", 2001.

7. Андрущенко В. Стратегії реформування освіти в України: Рекомендації з освітньої політики. - К.: К.І.С., 2003. - 295 с.

8. Беспалько В.П. Проблемы образовательных стандартов в США в России: Педагогика. - 1995. - № 1.

9. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.

10. Джуринский А.Н. Сравнительная педагогика: Учебное пособие для студентов средних и высших учебных заведений. - М.: Издат. центр "Академия", 1998.

11. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників органів ВС України. - Київ: НАВС України, 2001.

12. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. - 2003. - 200 с.

13. Колонтаевская И.Ф. Изучение, обобщение и использование зарубежного педагогического опыта профессиональной подготовки специалистов в высших и средних специальных учебных заведениях МВД России. - М. 1995.

14. Корнійчук А.В. Основні напрями впровадження міжнародного досвіду кадрового забезпечення управління в діяльності органів внутрішніх справ України: Магістерська робота / Україна МВС, НАВС. - К., 1999 - 91с.

15. Корсак К.В. Світова вища освіта: порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів: Монографія. - К.: 1997.

16 Проблеми педагогіки вищої школи: Збірник наукових праць. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2003.

17. Полиция (милиция) XXI века. Роль учебных заведений в её формировании. Сборник материалов Х Международной конференции руководителей высших учебных заведений полиции (милиции) стран Центральной и Восточной Европы / МВД Российской Федерации - Академия управления. - М., 2003. - 67 с.

18. Професійна підготовка співробітників поліції в зарубіжних країнах: досвід і можливості його використання. Навчальний посібник. - Українська академія внутрішніх справ. - К, 1995. - 255

19. Степко М.Ф. Болонський процес і навчання впродовж життя. - Х., 2004. - 111 с.

20. Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". Издательство "ЭКМОС", 2000 г. - 496 с.

21. Столяренко А.М. Юридична педагогіка: Курс лекцій. - М., 2000. - С.458.

22. Тимошенко З.І. Болонський процес: модель структури додатку до диплому. - К.: вид. Європейського ін-ту, 2004. - 74 с.

23. Товажнянський Л.Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити. - Х.: НТУ „ХПІ", 2004. - 143 с.

24. Юридическая педагогика: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности 021100 „Юриспруденція” [Беличева С.А., Беляева Л.И., Буданов А.В. и др.] ; Под. Ред. ДАНА, Закон и право, 2004. - 895 с.

25. Вища освіта: проблеми та перспективи розвитку: Міжнародна АН вищої освіти: Другі академічні читання. - К.: МО України, 1995. - 202 с.

26. Воробець І.В. Освіта дорослих як чинник державотворення // Україна: державніст, історія, перспективи. - І.-Франківськ: Плай, 1999. - С.258 - 264.

27. Каленюк І., Корсак К. Рух Європи до суспільства знань, Болонський процес і Україна // Вища освіта України. - 2004. - №3. - С.22 - 27.

28. Костюченко О. Перспективи вдосконалення банківського законодавства // Право України. - 1998. - С.63.

29. Кравченко Ю.Ф. Освіта і наука в системі МВС: сучасний стан і перспективи розвитку // Матеріали науково-практичної конференції „Становлення, розвиток відомчої освіти та науки, основні напрямки удосконалення підготовки кадрів органів внутрішніх справ України". - Харків, 2000. - 18 січня. - С.10.

30. Сергевнин В.А. Воспитательная и образовательная ориентация новых модулей правоохранительных органов за рубежом // Известия Методического центра профессионального образования и координация научных исследований. - М., 1997, №3. С.118-123.

31. Cohrane R. & Phillips S. The Training of Community Laison Officers // Southgate P. (ed). New Directions in Police Training. - L.: Home Office Research and Planning Unit, 1988. - P.39 - 52.

32. Formation de base du carde d”officiers du service de police integer,structure a deux niveaux: Belgisch staatsland - Moniteur Belge, 2002

33. Shafer K. H. High-Performance Policing for the 21 Centuru // The Police Chief. - 1997. - Nov. - P.23 - 25.

34. Smith H. The Purposes of Higher Education. - N. - Y.: Harper & Brothers, 1955. - P.1.

35. Studienplan fur die einheitliche Ausbildung der Anwarter des hoheren Polizeivollzugsdienstes: Polizei - Fuhrungsakademie Munster, 2003. - 214 S.

36. http://www.galaxy.com.ua/svit/milicia.ua/.

37. http://www.justinian.com.ua/.

Додаток А

Питання та завдання для самоперевірки, вправ та роздумів:

Чому порівняльно-юридична педагогіка називається порівняльною? Яке її завдання та значення в сучасних умовах?

Як необхідно відноситися до зарубіжного досвіду, його оцінка і використання в діяльності правоохоронних органів України? Якими методологічними положеннями необхідно керуватися?

Чи добре ви знаєте положення нормативних актів з питань освіти, що втілюють найбільш коштовне з закордонного досвіду у вітчизняну систему освіти? Спробуйте згадати ці положення.

Визначте, що вам подобається в кожній із трьох основних світових педагогічних шкіл і обґрунтуйте чому, а тепер - що вам не подобається і чому? Яка зі шкіл у вашій підсумковій оцінці віддає перевагу юридичній освіті і професійній підготовці співробітників правоохоронних органів, які її ідеї заслуговують на використання в нашій системі?

Чи згодні ви з тим, що третя модель діяльності правоохоронних органів - модель "служіння суспільству" ("соціального обслуговування"), у більшій мірі відповідає сутності і духу основ правової держави? Якщо "так", то що треба змінити й удосконалити в психології, професійній майстерності і педагогічній культурі співробітників правоохоронних органів України? Які види професійної підготовки треба підсилити, а які ввести в навчально-виховний процес?

Як вам подобається досвід використання в системі підготовки поліцейських Німеччини та Бельгії оригінальних видів навчання? Що, наприклад, необхідно змінити у відомчому навчальному закладі та практичному правоохоронному органі враховуючи закордонний досвід?

Як реалізується за кордоном принцип безперервності освіти (освіти впродовж усього життя)? У нас він теж проголошений, але які міри треба прийняти, щоб кожен працівник міліції хотів би і постійно займався підвищенням рівня свого професіоналізму? Що для цього можна використати з досвіду підготовки поліції Німеччини та Бельгії?


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.