Різні типи творчих завдань можна розглядати як базу для розвитку творчості, естетико-екологічної культури дошкільнят.

Розглянемо деякі з них.

Домалюй

Вправа передбачає роботу з формами, що мають конфігурацію природних об'єктів. Форма-контур є свого роду інтерпретатором мислительних образів дітей і каталізатором процесу пізнання об'єктивної реальності, адже малюки здебільшого ще не спроможні відтворити їх без опори на форму.

Дітям ставиться завдання: за допомогою форми-контура (півкола-півмісяця, краплини, квасолини тощо) зобразити різні предмети.

Спочатку малята обстежують запропоновану форму і разом з дорослим знаходять її аналоги. Так, аналогами до форми півмісяця є гриб, їжак, сонце, човен, гора, капелюх, парасолька, півкружальце цитрини, жук, черепаха, кошик, дах, міст, голова, НЛО, танк, машина, намет тощо. Дітям демонструють зразки робіт і пояснюють, що всі зображення можна поділити на дві групи:

1) прості аналоги форми, що мають лише конфігурацію півмісяця (краплі, квасолини);

2) складні аналоги, де зображення вже складніші для побудови, хоча теж є аналогами представленої дітям форми. Для їх зображення вже застосовують метод комбінування (човен, капелюх, гриб, їжак, черепаха, кошик, парашут, танк, машина, планета, жук, метелик, повітряна куля, сніговик, світлофор, людина).

Після закінчення образотворчої діяльності обов'язково треба розглянути й проаналізувати роботи дітей. Під час виконання наступних завдань варто поступово вилучати другий і третій етапи, тобто орієнтувати вихованців на самостійне виконання за задумом.

Закінчи малюнок Квадрат Ї віконце, кружальце Ї сонце. Чи вмієш, ти, друже, Предмети впізнавати? Чи зможеш їх намалювати?

Дорослий на піску (паличкою), на асфальті (крейдою) або на аркуші паперу малює фігурки, схожі на реальні предмети. Дитина має домалювати кожну фігурку так, щоб вийшов якийсь цікавий малюнок. Дорослий пояснює вихованцеві, що фігура, намальована ним, може бути або частиною більшого предмета, або в ній треба щось змінити так, щоб вона стала схожою на якийсь конкретний предмет (спосіб "включення" та "опредмечення"). Потім варто запропонувати придумати назви малюнків І скласти за ними цікаву історію. ''Живі" камінці

Дошкільнятам пропонують визначити характерні особливості форми різних камінців й "перетворити" їх на відомі предмети, розфарбувавши їх фарбами чи кольоровою крейдою. Усі варіанти задумів обговорюються. Спочатку діти копіюють зразки, виконані дорослим, доповнюючи їх власними елементами, а потім працюють за власними оригінальними задумами. Мозаїка з гальки

Дітям пропонують викласти зображення з плоских камінців, узявши за основу задуму їх контури, тобто знайти образи-аналоги до форми камінців. Усі задуми можна поділити на дві групи: прості Ї камінець Ї образ-аналог предмета (наприклад: їжак, сонце, хмара, пеньок, риба тощо); складні Ї комбінація аналогів Ї конструкція складається із кількох аналогів (камінців): квітка, метелик, гриб, котик, чоловічок тощо.

Дітям пропонують об'єднувати конструкції спільним сюжетом ("У лісі", "На галявині", "Тварини" та ін.), що сприяє активізації їхньої діяльності.

Мозаїка з насіння

Завдання: викласти зображення предметів із різного насіння.

Спершу шукаємо разом з дітьми аналоги до кожного з цих видів насіння.

Насіння гарбуза: око, ніс, вухо, пелюстка, крило, риб'яча луска тощо; ясена: пелюстка, стебло, хвіст, крило (птаха, літака); кукурудзи: ніс, око, зірка, виноград. Діючи за схемою, дошкільнята працюють над утіленням задуму, враховуючи підказки та запитання дорослого. Бажано комбінувати аналоги, будуючи сюжет.

Аплікація із сухого листя

Аплікацію із сухого листя виконують аналогічно, за схемою, тобто спочатку розглядають кожний листок, шукають аналоги за кольором, формою. Наприклад: листя клена Ї зірка, корона, сонце, хвіст жар-птиці, спідничка; ясена Ї човен, пелюстка, рибка, тулуб, вухо зайця; дуба Ї ялинка, віник, дерево, крило, хвіст птаха; верби Ї пір'я, стебло, шия жирафа.

Завдяки розмаїттю форм, барв та відтінків сухих листків засобом аплікації можна відтворити силуети птахів, звірів, фігурки людей, різні споруди тощо.

Дітям можна запропонувати виконати сюжетну аплікацію ("На лузі", "Акваріум" тощо).

Дітям пропонують, використовуючи різні природні матеріали (листя кукурудзи, лушпиння часнику, цибулі, шматочки березової кори, засушене листя дерев, квітів, мох тощо), "намалювати" (викласти) на дощечці (картоні) якусь цікаву декоративну або сюжетну композицію.

Структура виконання цієї вправи аналогічна попередній схемі. Орієнтувальні підказки дорослого передбачають такі запитання: "На що схоже?", "З чим можна порівняти?", "Кого (що) нагадує?" тощо. Вони сприяють активізації експериментування з природним матеріалом, пошуку аналогів. Демонструються зразки творчих робіт, виконаних дорослим або старшими дітьми.

Після детального ознайомлення з наявним матеріалом, який виступає "центром кристалізації" майбутніх конструкцій, діти обговорюють та узгоджують сюжет, композицію; дорослий коригує колективне конструювання (малювання).

Завдання дорослих Ї повсякчас спонукати своїх вихованців пильно придивлятися до всього, що поруч з ними. Наприклад, педагог звертається до дітей; "Проходячи повз дуба, придивіться: земля біля нього всипана діжечками-жолудями. Зупиніться, не поспішайте. Розгляньте їх уважно. Адже це зовсім і не жолуді, а маленькі гномики Ї одні з них тонші, інші Ї товстіші. А що під ялинкою? її шишки. Шишки? Але ж це сова, а варто з'єднати ось ці дві шишки, і вже буде лисиця. Скільки таємниць ви відкриєте, якщо будете уважними до всього, що навколо вас".

Щоб виявити рівень сформованості в дітей ставлення до природи, ми перевірили рівень взаємодії дітей з собою та навколишнім світом за спеціально розробленими методиками.

У експерименті брали участь діти старшої групи №1 НВК №1 міста Умань.

Методика «Салон природи»

Дана методика допоможе визначити особливості переваг дітьми реальних об'єктів природи і художніх образів природи. Кожна дитина мала змогу придбати в «Салоні природи» будь-які три вподобані твори мистецтва або об'єкта природи, якщо пояснить, для чого їх потребує і чому саме їх.

Модифікований тест «Личка»

Тест спрямований на виявлення емоційного ставлення дітей до природи. Він дозволяє визначити характер емоційних відносин до явищ і об'єктів природи і своїм власним почуттям. Діагностичний образотворчий матеріал представлений серією малюнків, кожний з яких сюжетно являє собою деяку типову для життя дитини-дошкільника ситуацію і забезпечений двома додатковими зображеннями усміхненої і сумної особи. Передбачається, що вибір дитиною тієї або іншої особи буде залежати від його власного емоційного стану в подібних життєвих ситуаціях.

Проблемна ситуація «Випадок в природі»

Дозволяє визначити позицію дитини в природному світі, її здатність виявляти співчуття, при необхідності надавати допомогу. Дітям пропонується інструкція: «Послухайте розповідь, що оповідає про біду тварини / рослини, і скажіть, як слід вчинити, що зробити, щоб допомогти тварині / рослині».

Методика «Секретний розмова»

Сприяє дослідженню емоційно-чуттєвої сфери особистості дитини в процесі спілкування її з природою, а також виявленню наявного у дітей досвіду такого спілкування.

Методика «Лист зеленому другу»

Допомагає визначити готовність дітей допомагати природі, дбати про неї, розвивати почуття співчуття, співпереживання представникам тваринного і рослинного світу.

Методики «Розповідь», «недописані тези»

Спрямована на виявлення індивідуальних смислів взаємодії з природою; мотивів екологічної діяльності, ставлення до природи; розуміння багатосторонньої цінності природи; уявлень про екологічну культуру людини, її значенні. Дітям можна запропонувати наступні теми для оповідань: «За що я люблю природу?», «Моє ставлення до природи», «Природа в моєму житті», «Що таке природа?» І т.д. Або попросити закінчити речення: «У житті людини природа ...», «Охороняти природу - значить ...», «Я люблю природу за те, що ...», «Любити природу - значить ...», «Я люблю природу, тому що ...», «Я люблю бувати на природі, тому що ...», «Я намагаюся не завдавати шкоди природі, так як ...», «Основними правилами поведінки людини в природі є ...», «Проявляючи турботу про природу, я вмію ...», «Моя діяльність з охорони природи полягає в ... ».

Особливе значення в екологічній освіті дітей дошкільного віку займає діагностика сформованості практичних навичок екологічної діяльності дитини. Дітям пропонуються наступні завдання: полити кімнатні рослини, доглянути за твариною тощо.

У ряді методик діагностики екологічного ставлення дітей до природи використовується ранжування. Наприклад, для виявлення уявлень дітей про важливість способів освоєння світу природи їм пропонується розставити на рангові місця за ступенем важливості для себе наступні способи освоєння світу природи: читання природознавчих книг; спостереження за природним об'єктом; догляд за кімнатними рослинами; догляд за тваринами; виготовлення виробів з природного матеріалу та ін. Для виявлення рівня сформованості екологічних знань та пріоритетності тих чи інших груп знань дітям пропонується розташувати за ступенем важливості для себе наступні групи знань про природу: знання про тваринний світ, рослинах, людину; знання про екологічні проблеми, взаємодію людини і природи, явищах природи, кольорах; знання про можливі види діяльності людини в природі і т.д.

Серед вихованців групи дитячого садка ми помітили, що не всі діти можуть доглядати за живою природою без нагадування дорослого. Дехто спрямований не на процес праці у природі, а на результат. Вивчаючи результати проведення методики «Салон природи» ми намагалися виявити відношення дошкільнят до природи. Ми оцінювали дітей за такими критеріями: вибір предмета, доцільне пояснення свого вибору. Аналіз експерименту довів, що у 30% високий рівень сформованості ціннісного ставлення до природи (експериментальної групи - ЕГ) та 28,6% (контрольної групи - КГ) дітей. Загалом діти обирали собі живі квіти, в горщиках, пояснюючи, що їм подобається доглядати за рослинками. Живі зрізані квіти обрали 36,6% дітей ЕГ та 42,8% дітей КГ, переважно пояснюючи свій вибір тим, що квіти будуть милувати око у вазі, і при цьому не потребуватимуть особливого догляду. 33,3% дітей ЕГ та 28,6% КГ.

Рис.2.1. Порівняльна діаграма рівнів сформованості впевненості у собі в дошкільників до і після формувального експерименту. ЕГ(1), КГ(1) - До формувального експерименту, ЕГ(2), КГ(2) - Після формувального експерименту.

Порівняльний аналіз виконаних завдань на контрольному етапі експерименту засвідчив, що до експерименту у експериментальній групі (ЕГ) на високому рівні сформованості перебувало 30% дітей, після - 40%; натомість у контрольній групі (КГ) якісних змін не відбулось. До експерименту на високому рівні 28,6%, як і після експерименту. На середньому рівні сформованості до експерименту перебувало 36,6% дітей, після - 46,6%; а в контрольній групі відбулися кількісні зміни: 42,8% до формувального експерименту, 26,4% - після. Після проведення експериментальної роботи у ЕГ з дітьми середнього рівня сформованості відсоток низького ціннісного ставлення впав з 33,3% до 13,4%; у КГ особливих змін не відбулося - 28,6% на початку експерименту - 25% вкінці експерименту.

Висновок

1. Проаналізовано наукову літературу з питань ціннісного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку засобами мистецтва. Завданням дошкільного навчального закладу є розвиток дитини у сфері «Природа». Мета дошкільної освіти у галузі «Природа» Ї створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної культури, наукового світобачення та екологодоцільної поведінки.

2. Результати аналізу діяльності ДНЗ показали: дошкільні заклади забезпечені спеціальними програмами та методичною літературою, яка дає рекомендації щодо роботи з дітьми в сфері «Природа». Педагогічний процес, який повинен забезпечувати формування ціннісного ставлення дітей до природи в умовах життя в дошкільному закладі має теоретичне і методичне підґрунтя, але через те, що часто групи переповнені, а також більше уваги звертають на підготовку дітей до школи (підготовка руки до письма, вивчення алфавіту), вихователі менше уваги дошкільників звертають саме на цінність природи для людини.

3. Проведена серед батьків анкетування показало, що більшість сімей не надають особливого значення прилученню дітей до природи через брак часу та знань, батьки вважають, що саме дошкільний навчальний заклад повинен опікуватися цими проблемами. Лише малий відсоток батьків приділяють увагу формуванню ціннісного ставлення дітей до природи, а саме: у дітей є своя ділянка землі, де вони самостійно вирощують рослини та доглядають за ними, або ж є кімнатні рослини чи домашні тварини, за якими доглядають тільки діти.