Методи навчання образотворчого мистецтва

Для реалізації третього компонента змісту освіти (способи творчої діяльності) необхідне застосування продуктивних методів навчання -дослідницького, евристичного, проблемного викладу, їх відміна від двох попередніх методів полягає в тому, що учням надається інформація не в готовому вигляді, її треба виділити і засвоїти самостійно. Для пошукової діяльності необхідною є постановка проблеми (протиріччя) однозначних рішень, розв'язання якої не існує [21].

При використанні вправ проблемного характеру вчитель формулює проблему, яку черпає з галузі науки чи конструює на основі навчального матеріалу, що вивчається, і сам розкриває суперечливий процес її доказів і вирішення. Учні слідкують за ходом думок, міркувань вчителя, перевіряють ступінь їх логіки та переконливості. В учнів можуть виникати сумніви, запитання, які вони можуть поставити. В окремих випадках вирішення проблемних ситуацій та проблемних завдань можливе самими учнями чи під керівництвом вчителя [18].

Сутність методів проблемного навчання полягає в тому, що в процесі розв'язання учнями спеціально розробленої системи проблем і проблемних задач здійснюється оволодіння досвідом творчої діяльності, активної, творчої, свідомої особистості.

Сутність вправ дослідницького характеру полягає в тому, що вчитель конструює методичну систему проблем та проблемних задач, адаптує її до конкретної ситуації навчального процесу, пред'являє учням, тим самим керує їх навчальною діяльністю, а учні, розв'язуючи проблеми, забезпечують зрушення в структурі та рівні розумової діяльності, поступово опановуючи процедуру творчості, до того ж засвоюють і методи пізнання. При підготовці до такого уроку вчителю необхідно визначити, по-перше, ідеї, які буде розкривати він, по-друге, ідеї та поняття, які будуть здобувати самі учні.

Сутність вправ евристичного характеру полягає в тому, що під керівництвом вчителя учень не розв'язує цілісні проблемні задачі, а виконує тільки окремі кроки, частини процесу вирішення. Тому цей метод навчання одержав назву частково-пошукового. Формами такого методу можуть бути: повідомлення вчителем фактів при самостійно зроблених висновках учнями; вчитель розкриває логіку повідомлення, а учнів просить зробити черговий крок; вчитель поділяє важке завдання на частини, вирішивши які учень повертається до заданого; евристична бесіда, тощо. Цей метод допомагає поелементно, кроками навчатися творчому мисленню [31].

Отже, в практичній діяльності вчителем використовуються методи навчання відповідно до встановлених цілей та задач уроку. Для розвитку творчих здібностей учнів більш продуктивними є проблемні методи навчання, які ґрунтуються на проблемних ситуаціях, протиріччях і вимагають пошуку відповіді. При такій організації діяльності вчителю на уроці належить роль помічника у визначенні проблеми, її переводу в проблемні задачі та їх вирішення учнями.

Для більшості шкільних навчальних предметів найбільш прийнятним є саме сукупне використання різних за функціями методів навчання, що робить перебіг навчально-виховного процесу найбільш оптимальним.

2.3 Методи навчання образотворчого мистецтва за напрямом діяльності

Методи навчання образотворчого мистецтва за напрямом діяльності поділяються на:

- практичні;

- теоретичні.

Практичні вправи - це вправи на розвиток спостережливості і зорової пам'яті.

Спостереження, аналіз і швидкі зарисовки предметів різної форми олівцями, кольоровими крейдами; зарисовки предметів по пам'яті; визначення кількісних та якісних змін групи предметів, рекомендованих дітям для спостереження.

Визначення особливостей будови, пластики форм, пропорційних відношень частин і цілого на око (без застосування прийомів візування). Час на відтворення того чи іншого об'єкта визначається вчителем залежно від складності будови, пластики форми та рівня підготовленості всіх учнів класу (від 1 до 25 хвилин). В окремих випадках дозволяється повторна демонстрація об'єктів для порівняльного аналізу і зображення, для уточнення візуальної та конструктивної характеристики об'єкта та виправлення допущених помилок [14].

Вправи на розвиток спритності та гнучкості руки.

Виконання вправ на проведення прямих, кривих, хвилястих, горизонтальних, вертикальних, похилих, прямих, складних зигзагоподібних та ліній, які переплітаються; виконання лінійних, рослинних, геометричних орнаментів.

Виконання вправ на удосконалення навичок роботи пензлем, фарбами.

Виконання вправ на удосконалення навичок роботи з глиною, пластиліном.

Вправи на розвиток сприймання кольорів та відчуття колірних нюансів.

Виконання вправ на знаходження подібного кольору до зразка, на одержання похідних кольорів та їх відтінків змішуванням фарб, на передачу настрою і стану за допомогою колірної гами (радість, смуток, тривога, біль, спокій; добра людина, весела, зла, сумна, байдужа тощо). Розбілювання та замутнення кольорів [10].

Для ознайомлення з деякими технічними прийомами акварельного живопису і даними кольорознавства доцільно виконати наступні вправи.

1. Утворення похідних кольорів з трьох основних. Вправу виконують накладанням одного основного кольору на інший, тобто способом лесування. Для цього малюють три прямокутники, які покривають основними кольорами (червоним, жовтим, синім); після висихання перекривають їх відповідно жовтим, синім, червоним, в результаті дістають похідні кольори (оранжевий, зелений і фіолетовий). Щоб мати похідні кольори в цій вправі, потрібно насиченість кольору робити однаковою, один колір не повинен забивати інший.

2. Вивчення кольорів даного набору фарб та їхніх поєднань з основними. Спочатку виконують вправу, в якій три основні кольори перекриваються кольорами набору. Малюють великий прямокутник, який ділять на чотири частини відносно висоти, нижні три частини покривають основними кольорами. За шириною прямокутник ділять на кількість фарб даного набору. Першу вертикальну смужку залишають не перекритою, а наступні смужки покривають кольорами набору фарб.

3. Утворення різної ясності кольору. Світлі і темні тони кольору дістають, розбавляючи його до потрібної ясності. Ці тони можна мати послідовним перекриттям «по сухому» найсвітлішого тону.

4. Поступовий перехід від темного тону до світлого. Додаванням у розчин більшої кількості води досягається перехід до світлого тону, а додаванням фарби - поступовий перехід до темного тону.

5. Поступовий перехід від одного кольору до іншого. Вправу виконують, додаючи в розчин більшої кількості іншої фарби.

6. Вливання кольору в колір. Вправу виконують, вливаючи в мокрий шар фарби фарбу іншого кольору, що зливаються і дають плавні переходи.

Після виконання попередніх вправ можна малювати аквареллю з натури осіннє листя, квіти, метеликів та інші [10].

Вправи на розвиток тактильних і кінестезичних відчуттів.

Виконання найпростіших вправ на розвиток спритності і гнучкості руки під контролем зору і з заплющеними очима, знаходження предмета певної форми і шорсткості поверхні, гра „Чарівний мішок”, малювання олівцями, ліплення окремих складових частин майбутніх виробів із глини, пластиліну під контролем зору і з заплющеними очима.

Вправи на розвиток композиційних навичок.

Виконання вправ на знаходження різних варіантів композиційного вирішення визначеної мети; самостійний вибір формату; логічні зв'язки окремих елементів, підпорядкованих загальному задуму; загороджування об'єкта об'єктом; заповнення площини зображенням; зорова рівновага зображуваних елементів і площини паперу; виділення головного в композиції.

Вправи на розвиток усного мовлення

Дані завдання передбачають роботу з формуванню активного словничка образотворчих понять і термінів, які діти повинні свідомо вживати у мовленні на уроках образотворчого мистецтва. Це робота із словничком, робота над розумінням змісту художніх картин, здатність висловлювати своє емоційно-естетичне ставлення до творів рідного та світового мистецтва, розуміти їхню цінність, глибокий зміст. Робота із словничком мистецтвознавчих понять ведеться на кожному уроці образотворчого мистецтва, де діти опановують новою незрозумілою їм образотворчою термінологією. Закріплення термінів і понять відбувається в процесі аналізу художніх полотен та творів скульптури, архітектури [14].

Вище перелічені типи вправ з образотворчої діяльності є специфічними і використовуються на уроках малювання з натури, на теми оточуючого життя, ліплення, конструювання, декоративно-прикладної діяльності, на уроках сприймання мистецтва.

Виконання етюдів - фрагментарне виконання мистецького твору в образотворчому мистецтві з метою відпрацювання його деталей. Створення ескізів в образотворчому мистецтві передбачає виконання попередніх начерків цілого твору або його фрагменту з метою детального опрацювання технічних моментів, без доведення до досконалості. Імпровізаційний метод - практичний метод мистецького навчання, що використовується для спонукання учня до творчої діяльності, активізації творчих здібностей. Імпровізація виступає як спроба передати мистецькими засобами власні відчуття і переживання, знайти форму художнього втілення. Імпровізація - творчість без попередньої підготовки, непередбачуваний розвиток творчого задуму.[19]

Теоретичні. Словесні методи. Усний виклад. У процесі вивчення образотворчого мистецтва усний виклад навчального матеріалу здійснюється з застосуванням комплексного методу розповідь-пояснення, що поєднує виклад навчального матеріалу в оповідній формі з докладними поясненнями, порівняннями і зіставленнями, обгрунтуваннями, висновками закономірностей, вирішенням завдань і т.д. Із загальних вимог до усного викладу виділимо наступні основні:

дохідливість і доступність для учнів;

доказовість і переконливість;

чіткість і ясність головної думки на кожному етапі;

емоційність за формою та змістом; образність;

стимулювання уваги й активності учнів.

методичні прийоми усного викладу матеріалу;

різноманітність видів діяльності учнів на уроках.

Широке поєднання слова з демонстрацією засобів наочності, показом кіно-відеофільмів , проведенням міні-бесід з учнями тощо [30].

Бесіда - питально-відповідний метод організації та керівництва навчально-пізнавальної діяльності учнів. Таку розмову називають евристичною. У системі методів навчання, що виділяються за характером пізнавальної діяльності учнів, це різновид частково-пошукового методу.

Дидактична сутність такої бесіди полягає в тому, що викладач шляхом постановки перед учнями питань і спільних з ними логічних міркувань підводить учнів до певних висновків, що становлять сутність нового навчального матеріалу. При цьому викладач спонукає учнів відтворювати раніше отримані знання, спостереження, життєвий і виробничий досвід, порівнювати, зіставляти, робити висновки. Колективна бесіда створює атмосферу загальної зацікавленості, підвищує уважність і інтерес учнів, стимулює їх активну роботу, забезпечує усвідомлене засвоєння знань на уроці і полегшує домашню роботу [32].

Проте бесіда, як метод навчання, по виконанню набагато складніше усного викладу. Вона вимагає особливої підготовки викладача: розчленування досліджуваного матеріалу на логічно пов'язані частини, формулювання «продуктивних» питань, розташування їх у відповідності з логікою навчального матеріалу, продумування можливих відповідей учнів і основних висновків.

Можна виділити деякі умови застосування евристичної бесіди при вивченні образотворчого мистецтва:

Проведення бесіди має проходити в поєднанні з іншими методами і видами навчальної роботи: поясненням, самостійними спостереженнями учнів та ін.

За своїм характером питання, що застосовуються при проведенні евристичної бесіди, вкрай різноманітні. Можна виділити наступні групи питань:

На порівняння і зіставлення предметів, їх зображень, явищ, процесів, фактів і т.п.;

На узагальнення і виділення істотних ознак досліджуваних фактів, явищ, процесів і формулювання понять;

На виявлення вміння використовувати знання в різних ситуаціях;

На пояснення причини - діагностичні;

На з'ясування наслідків дії, процесу, способу і т.п. - Прогностичні;

На доказ, приведення доводів «за» і «проти»;

На встановлення міжпредметних зв'язків.

При веденні бесіди необхідно строго витримувати її логічний план. Чергування питань і відповідей повинне бути таким, що учні весь час відчували послідовність розвитку теми.[23]

Бесіду слід закінчувати підбиттям підсумків: викладач дає точні визначення з питань, обговорюваних у процесі бесіди.

Отже, методи навчання образотворчого мистецтва за напрямом діяльності поділяються на:

- практичні;

- теоретичні.

Практичні вправи - це вправи на розвиток спостережливості і зорової пам'яті.

Спостереження, аналіз і швидкі зарисовки предметів різної форми олівцями, кольоровими крейдами; зарисовки предметів по пам'яті; визначення кількісних та якісних змін групи предметів, рекомендованих дітям для спостереження.

Теоретичні, тобто словесні методи, усний виклад. У процесі вивчення образотворчого мистецтва усний виклад навчального матеріалу здійснюється з застосуванням комплексного методу розповідь-пояснення, що поєднує виклад навчального матеріалу в оповідній формі з докладними поясненнями, порівняннями і зіставленнями, обгрунтуваннями, висновками закономірностей, вирішенням завдань і т.д.

Висновки

Отже, в процесі дослідження нами здійснено історико-педагогічний аналіз проблем. Відомо що, образотворче мистецтво з методикою викладання має свою історію, традиції та перспективи. Становлення цієї галузі педагогічної науки з найдавніших часів до сучасності досить ґрунтовно висвітлено у великій кількості наукових мистецтвознавчих, педагогічних та історичних праць. Основними складовими мистецької освіти визначалися знання з теорії та історії різних видів мистецтва та уміння і навички щодо художньо-практичної діяльності.

Нами проаналізовано науково-методичну літературу з проблеми використання методів навчання на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі, визначено сутність основних понять із теми. Основне знаряддя образотворчого мистецтва з методикою викладання - методи навчання. Образотворче мистецтво з методикою викладання використовує їх з урахуванням особливостей цієї навчальної дисципліни, а також розробляє та використовує свої власні методи

Визначили сучасні вимоги до уроку образотворчого мистецтва. З'ясували, що урок малювання вимагає від учителя високої підготовки, а основне знаряддя такого уроку є методи навчання. Питання про розробку методів навчання молодших школярів образотворчого мистецтва, які відповідають віковим особливостям учнів є досить актуальною проблемою для сучасної педагогіки мистецтва.

Успіх навчання і виховання залежить від того, які методи, засоби і прийоми використовуватиме педагог, щоб донести до дітей зміст предмету «Образотворче мистецтво», визначений програмою та сформувати у них необхідні уміння і навички, розвинути художні здібності. Тобто якість уроку залежить від педагогічної майстерності вчителя, його теоретичної підготовки, методичної вправності, сформованості практичних умінь образотворчої діяльності.

Методи навчання виділяються за такими взаємопов'язаними основами:

а) специфікою цілей навчання або видів змісту освіти;

б) особливостями засобів їх засвоєння;

в) специфікою діяльності з організації та здійснення способів засвоєння.

Дослідили та охарактеризували специфіку оптимальних методів навчання образотворчого мистецтва у початкових класах. До них відносяться методи навчання образотворчого мистецтва за джерелом передачі й характером сприйняття інформації. Методикою викладання образотворчого мистецтва в початкових класах передбачається використання більшості загальновідомих словесних методів: розповідь, пояснення, коментар, доповнення, бесіда, інструктаж, словесне малювання, опис художнього твору. Дані методи сприяють отриманню інформації мистецтвознавчого характеру, формуванню мовленнєвих вмінь і навичок аналізу та опису художніх творів різних жанрів учнями початкової школи.

Передбачається, що у процесі обговорення учні повинні висловлювати власні думки, виявляти самостійність міркувань, відстоювати власні позиції під час аналізу художніх творів.

Методи навчання образотворчого мистецтва за характером керівництва розумовою діяльністю учнів. Це методи спрямовані на поступове зростання пізнавальної активності та творчої самостійності учнів. Інформаційно-рецептивні методи спрямовані на розуміння і засвоєння змісту. При цьому матеріал пояснюється та ілюструється прикладами. Він спрямований на проведення спостережень із дітьми, обстеження предметів, іграшок, картин та ілюстрацій, що несуть інформацію про предмети та явища. До нього належать такі методи і прийоми навчання образотворчого мистецтва: показ способу дії, педагогічний малюнок, пояснення, розповідь, бесіда.

Методи навчання образотворчого мистецтва за напрямом діяльності спрямований на підвищення активності учня за рахунок інтерактивного метода, пізнавальних та розвивальних ігор, та інше. Особливий інтерес на сучасному етапі розвитку методики образотворчого мистецтва становлять інтерактивні методи навчання. Необхідність використання таких методів у практиці початкової школи зумовлена особливостями сучасного суспільного розвитку.

Отже, образотворче мистецтво з методикою викладання має свою історію, традиції та перспективи, визначає основи образотворчої грамоти для учнів 1-4 кл. і пропонує ефективні методи, прийоми і форми організації процесу естетичного виховання молодших школярів, формування у них емоційно-ціннісного ставлення до себе, навколишнього світу і творів мистецтва. Всі завдання було вирішено, мету наукового дослідження досягнуто.

образотворчий мистецтво навчання розумовий

Список використаних джерел

1. Анісімов Н. Основи малювання: навч. посібник / Н. Анісімов. М., 1977. 168 с.

2. Баммес Г. Зображення фігури людини / Г. Баммес. - Берлін, 1984. - 337 с.

3. Беда Г.В. Основи образотворчої грамоти: рисунок, живопис, композиція / Г. Беда. М.: Просвіта, 1981. 239 с.

4. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. К.: Мистецтво, 1981. 178 с.

5. Виноградова Г.Г. Малювання з натури. К.: Рад. школа, 1976. 118 с.

6. Г.М. Падалка Педагогіка мистецтва / Міністерство освіти і науки України; голов. ред. К.А. Романов. К.: Освіта України, 2008. 274 с.

7. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. К.: Рад. школа, 1975. 224 с.

8. Громова І.Н. Школа українських монументалістів Бойчука / І. Громова // Galerie. 2011. № 7.

9. Дворак І.О. Педагогічні умови сприймання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. Слов'янськ: ІЗМН СДПІ, 2002. 249 с.

10. ДмитрієваІ.В. Навчальна програма з курсу “Образотворча діяльність з методикою викладання". Слов'янський держ. пед. інститут. 1999.

11. Дюрер А. Щоденники. Письма. Трактати. Т. 2.

12. Задорожний В.І. Уроки образотворчого мистецтва. К.: Знання, 2002. 152с.

13. Зміст, дидактичні структури та методичне забезпечення уроків у початкових класах (психологічні та педагогічні аспекти) / за ред. Г.П. Коваль. Тернопіль, 2010. 192 с.

14. Ігнатенко М. Основні етапи роботи над художнім твором // Педагогіка і психологія. 2000. №3.

15. Коновець С.В. Образотворче мистецтво в початковій школі / С.В.Коновець. К., 2000. 79 с.

16. Конопко О. Перші кроки до мистецтва// Початкова школа. 2000. №3. С.25-28.

17. Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей. К.: Кондор, 2006. 200 с.

18. Лернер І. Сучасна дидактика: теорія - практика / під ред. І. Лернера, І. Журавлева. М., 1994. 182 с.

19. Майстри мистецтва про мистецтво / [ред. А. Губер]. М.: Мистецтво. 3500 с.

20. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі / Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Е.В. Бєлкіна, І.В. Руденко. Харків, 2006. 256 с.

21. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі /Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Е.В. Бєлкіна, І.В. Руденко. Харків, 2006. 256 с.

22. Онищук В. Дидактика сучасної школи: посібник [для вчителів] / В. Онищук. К.: Рад. школа, 1987. 346 с.

23. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін / Г.М. Падалка. К.: Освіта України, 2008. 274 с.

24. Полякова Г.А. Образотворче мистецтво. 1-7 класи / Г.А. Полякова. Харків, 2001. 157 с.

25. Прохорова Н.А. Формування художньо-творчої активності студентів на заняттях: мат. всеукр. конф. / Н.А. Прохорова.

26. Проців В.I., Кириченко М.А., Щербакова К.В. Образотворче мистецтво. К.: Рад. шк., 1982. 158 с.

27. Рибін С.В. Хроніка методів викладання академічного рисунка (Стародавній світ та Середньовіччя) / С.В. Рибін // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

28. Ростовцев Н.Н. Історія методів навчання малювання: навч. посібник для худож.-граф. / Н.Н. Ростовцев. М.: Просвіта, 1981. 192 с.

29. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник [для студентів педагогічних факультетів] / О.Я. Савченко. К., 1997.

30. Смірнова І.Л. Трактат «Про живопис» Л.Б. Альберті та деякі проблеми мистецтва італьянського раннього Відродженя / І. Смірнова // Культура та суспільство Італії напередодні Нового часу. М., 1993.

31. Українська радянська енциклопедія / [ред. М. Бажана]. Т. 1.

32. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник / М.М. Фіцула. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 1997. 192 с.

Додаток А

Тема: Елементарне передавання динамічного стану об'єктів. Виконання композиції « Хуртовина».

Мета: навчити учнів передавати динамічний стан об'єктів; розміщувати зображення на аркуші паперу; передавати стан природи засобами живопису; розвивати емоційне ставлення до краси природи; виховувати спостережливість, акуратність, увагу.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

Станьте, діти, всі рівненько

Посміхнімося гарненько.

Я до вас, а ви до мене,

А тепер самі до себе,

Посміхніться до гостей,

Привітайтесь, « Добрий день!»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

- Діти, ви бачите скільки у нас сьогодні гостей. Але до нас має завітати ще одна гостя. А хто вона така ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Біла, гарна, чарівна,

Мов Снігуронька вона.

Землю прикрашає,

Сріблом засипає.

Все навколо наче рай!

Нумо! Хто це відгадай!

- Так, діти, це зима. Але чомусь нема нашої гості. Вона, мабудь, десь забарилася.Та сподіваємось , що обов'язково до нас завітає.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Перегляд ілюстрацій.

А тим часом погляньте на екран.

Роздивіться уважно ілюстрації. ( показ слайдів)

- Скажіть, яка пора року зображена на них?

- А що саме зображено? ( дерева)

- Як одним словом можна назвати все те що зображено? ( природа)

- А як називають картини на яких зображено природу? ( пейзаж)

(Вірш про пейзаж.)

Якщо бачиш на картині

Намальована ріка,

Чи ялинка, й білий іній,

Чи садок і хмари.

Чи засніжена рівнина.

Або поле і шалаш,

Обов'язково ця картина

Називається пейзаж.

2. Продовження бесіди.

- Пейзажі є різні. В нашому випадку це зимовий пейзаж.

- Які кольори характерні для цієї пори року?

- Назвіть холодні кольори?

- А які ще кольори має зима?

- А це які кольори?

- Діти, а ви любите зиму?

- Якою може бути зима?

(Стук у двері . Заходить зима.)

- Ой! Хто це до нас стукає?

- Діти, це прийшла зима.

- Добридень, любі діти!

Я-зима-чарівниця.

Прийшла до вас не сама, а зі своїми подружками-сніжинками. Я подарую кожному із вас сніжинку, і хочу, щоб ви на згадку про мене намалювали на цих сніжинках гарні малюнки. ( роздає сніжинки) Ви , діти, працюйте, а я вирушаю далі. В кінці уроку постараюсь до вас завітати і побачити якою ви мене намалювали.

3. Повідомлення теми і завдань уроку.

- Діти, отже сьогодні на уроці ми будемо малювати зимову хуртовину. А малюватимемо за допомогою зубних щіток і пензлика.

Спробуймо намалювати так, щоб від наших робіт повіяло холодом. Для цього використаємо певні кольори.

- Які кольори ви оберете для своїх малюнків?

- Правильно, зображувати зиму найкраще синім, блакитним, фіолетовим кольорами.

- Розгляньте уважно зразки із зображенням хуртовини.

Спочатку ми проведемо лінію, що поділятиме аркуш на дві нерівні за розмірами частини- небо і землю.

- Якого кольору буде небо?

- А якого земля?

- Що ми можемо намалювати на землі?

Отже, малюємо дерева, кущі. Коли малюнок підсохне, то зображуємо хуртовину.

ІV. Фізкультхвилинка.

V. Творча робота учнів.

- А зараз починайте виконувати роботу.

Звучить тиха мелодія.

VІ. Підсумок уроку.

- Діти, закінчуємо працювати. Зробимо виставку малюнків і розглянемо, який вийшов у вас зимовий пейзаж.

-Як і обіцяла я знову прийшла до вас, щоб побачити як ви справились із завданням. Так, діти, я дуже примхлива пора року. Я буваю різною: холодною і теплою, сніжною і безсніжною, з хуртовинами. А ви намалювали мене такою, якою я буваю найчастіше у зимові місяці. Дякую за гарні малюнки. Мені час йти. До побачення.

-Справді, скільки красивого довкола зимою: блискучі бурульки, ажурні сніжинки, снігові замети, хуртовини, Кожна людина сприймає цю пору року по-своєму.Для когось вона холодна сувора снігова королева, що хоче всіх заморозити, а для когось- добра чарівниця, яка принесла із собою веселощі, зимові розваги, новорічні свята, подарунки.

Ось і сьогодні зима вам теж залишила подарунки. Це дяка за вашу роботу.

- Діти, сподобалось вам сьогодні малювати?

- Я вами теж задоволена. Ви гарно працювали на уроці.

Додаток Б

Тема: Робота з пластичним матеріалом

Мета: Закріплювати уявлення про різні пластичні матеріали, їх властивості, інструменти і пристосування для роботи з ними, способи зручного користування. Вчити ліпити на площині барельєфи реальних істот світу фауни; вчити відтворювати у графічних зображеннях пластику природних форм, планувати послідовність художньо-трудових дій за малюнками, дотримуючись культури праці.

Формувати уміння добирати обладнання до уроку, готувати робоче місце.

Виховувати естетичні смаки, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: шаблони тварин, плакат «Послідовність роботи », загадки, ребуси.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

Продзвенів уже дзвінок,

Всіх покликав на урок.

Кожен з нас приготувався,

На перерві постарався.

2. Актуалізація опорних знань.

- З яким матеріалом ми працювали на минулому уроці?

- Що ще належить до пластичних матеріалів?

- Глина, солоне тісто, гіпс.

- Яким видом мистецтва ми виконували роботу на минулому уроці?

- Ми ліпили скульптуру.

- Що таке скульптура?

- Виготовлення виробу об'ємної форми, яку можна розглянути з усіх сторін.

3. Оголошення теми і завдань уроку.

Сьогодні ми продовжимо роботу з пластичними матеріалами. Але виконаємо барельєф.

Словникова робота.

- Барельєф - ліплення на площині зображення тонким шаром пластиліну чи глини, солоним тістом чи гіпсом.

- Розгляньте зразки робіт барельєфом виконані майстрами.

За допомогою барельєфу ще у давні часи оздоблювали фасади будинків, собори, театри, музеї, церкви.

Рис. 1

А зараз розгляньте зразки дитячих виробів, якими можна прикрасити свою кімнату.



Рис. 2

Сьогодні і ви спробуєте себе у ролі митців і створите свої вироби у формі барельєфу.

Відгадування загадок

Така велика, довгонога

І вища за найбільшу шафу

Така розумна і красива

Живе у Африці (жирафа)

Я сірий,високий

Замість носа в мене хобот (слон)

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду із нашим півником

Схопила півня на обід

Тай замела мітлою слід (лисиця)

Він із казки, він із пісні,

В нього зубки як залізні

Капустинку він гризе.

Зветься звір на букву «зе» (заєць)

Як одним слово назвемо слова-відгадки?

Де можна побачити одразу велику кількість тварин?

Отже, сьогодні ми з вами будемо створювати зоопарк за допомогою барельєфу.

4. Робота над темою уроку.

1) Розгляд зразків.

2) Інструктаж.

Виконуй зображення так:

- легенько обведи силует тварини на основі

- за наміченими лініями виклади тоненькі джгутики

- обмежену джгутиком поверхню всередині заповни тонким шаром пластиліну відповідного кольору

5. Практична робота.

Ну а тепер - до роботи!

Візьміть із собою правило:

Пробуй,виконуй,твори!

Розум, фантазію ти прояви!

(Учні самостійно обирають трафарет тварини і виготовляють виріб відповідно до інструктажу)

Хто завершив роботу, можете пофантазувати і добавити до силуету тварини її оточення: чи вона на траві стоїть, чи у воді плаває, чи на дереві сидить, чи під кущем.

6. Підсумок уроку

Створення колективної роботи «Зоопарк»

- Кому сподобалося виконувати таку роботу?

- Чи важко було працювати?

- Чий виріб вам подобається найбільше?

Знаєш я і знаєш ти:

Звірів треба берегти.

Прибирання робочих місць.

Размещено на Allbest.ru