Мотивація як педагогічна проблема

Результати вивчення мотивації повинні висловлюватися вчителем педагогічно грамотно, гуманно, з урахуванням індивідуальності учня. Слід також сказати про те, що дуже важливо вивчати та формувати мотивацію як у невстигаючих, так і у встигаючих учнів Під час вивчення мотивації потрібно виявляти стан пізнавальної сфери (вміння вчитися, навченість тощо), мотиваційної сфери (прагнення вчитися, мотиви), вольової та емоційної сфер (цілі в процесі навчання, переживання) кожного учня, а також необхідно мати обґрунтований план формування і його мотивації.

З метою вивчення, активізації і розвитку мотивації навчання використовують такий метод дослідження як експертна оцінка. Експертна оцінка полягає в організації цілеспрямованого та всебічного вивчення індивідуальної або групової мотивації за допомогою спеціальних експертних методик і запрошень з цією метою колег- вчитєлів та інших спеціалістів-експертів. Експертиза проводиться відповідно до чітко визначеної процедури, етапами якої виступають: чітке формування шляхів експертизи та виду' експертного висновку, визначення кваліфікації експертів, нешкідливість процедури.

обґрунтованість висновків тощо. Спрощеним практичним варіантом експертизи є опитування вчителів, які працюють в даному класі. В результаті анкетування вчитель, отримавши відповіді на одні й ті ж питання, може отримати об'єктивні висновки про розвиненість мотиваційної сфери учнів, скласти індивідуальну або групову картину сформованості мотивів. Рекомендують ведення педагогічних щоденників з метою фіксації різноманітних проявів мотивації учнів [41].

Приблизна програма психологічного вивчення вчителем мотивації навчання школярів була розроблена Марковою А.К [14]. її програма складається з кількох блоків: і) власне мотиваційний; 2) цільовий; 3) емоціональний; 4) пізнавальний. Отже, предметом аналізу вчителя повинні стати такі компоненти мотиваційної сфери учня як його мотиви, цілі, емоції, а також стан його вміння вчитися, яке постійно впливає на мотивацію навчання [15].

Для вивчення мотивації важливим є вирішення питання де, в яких умовах потрібно вивчати мотивацію. Адже відомо, що у різних умовах та ситуаціях мотиви можуть проявлятися по-різному. Вчитель може аналізувати мотивацію учнів у таких ситуаціях як: - надання учневі повної свободи, коли його ніхто не контролює і не оцінює; - посилення керівництва та контролю з боку7 вчителя; - необхідність вибору при наявності "боротьби мотивів" тощо. Стан мотивації залежить ВІД того, чи оцінює вчитель школяра в порівнянні з його власними реальними можливостями (індивідуальна відносна норма), чи з іншими школярами (соціальна відносна норма).

Американські психологи пропонують використовувати проективні методики, які дозволяють з'ясувати неусвідомлені мотиви.[31] Із цих методик найбільш відомі: тест К. Юнга, тест Роршаха, проективно- асоціативний логічний тест (ПАЖ) і тест тематичної апперцепції (ТАТ).

У той же час методів, які б дозволяли простежити весь процес побудови мотиву, виявити його істотні моменти й тим самим - структуру мотиву конкретної дії або вчинку, практично немає. В основному методи направлені на виявлення особистісних диспозицій (властивостей особистості, установок), які, як домінуючі тенденції, можуть вплинути на ухвалення рішення й формування наміру, але аж ніяк не відомо, чи вплинули вони на рішення конкретно в цьому випадку

Таким чином, виявлення мотивів людини вимагає комплексного використання різних методик, що дозволяють виявляти глибинні причини поведінки людини (потреби, мотиваційні установки, мотиватори, стан у цей момент), а не тільки цілі [42].



Висновки

Одним із основних принципів навчання у сучасній дидактиці виступає принцип цілеспрямованості та мотивації навчання, який полягає у тому, що навчально-виховний процес як складна взаємопов'язана діяльність учителя та учнів повинен бути підпорядкований наперед визначеним цілям та мотивам. Успіх такої діяльності в значній мірі залежить від наявності у школярів мотивів навчання та позитивного ставлення до процесу засвоєння знань. Завдання вчителя пробуджувати інтерес до навчання учнів, викликати бажання вчитися, а також формувати стійкі позитивні мотиви до навчання. З цієї точки зору мотиви навчальної пізнавальної діяльності школярів є однією з важливих проблем педагогічної діяльності, тому що вони виступають як головна психологічна умова ефективності навчання.

Педагогічна діяльність учителя потребує знань та вмінь формування мотиваційної сфери особистості учня для досягнення та підвищення результативності навчання. Вчитель повинен вирішувати такі питання як вивчення класифікацій мотивів, структури мотиваційної навчальної діяльності учнів, факторів, якими зумовлюється мотивація навчання.

Мотивами у навчанні можуть виступати потреби учнів, пізнавальний інтерес, емоції, які виникли на уроці, ідеали, установки. Для кожної дитини важлива потреба у нових враженнях, яка може поступово перейти в пізнавальну потребу. І саме на неї повинен спиратися вчитель у першу чергу, актуалізувати її, сприяти її усвідомленню учнями.

Значну роль у розвитку мотивації учнів відіграють і зміст навчального матеріалу, і організація навчальної діяльності, і групова форма роботи, і оцінка результатів навчшіьної діяльності, і стиль діяльності вчителя, а також активна цілісна діяльність самого учня в єдності її компонентів (навчального завдання, навчальної дії, самоконтролю та самооцінки) та зміни, які відбуваються у психічному розвитку учня, в характеристиках його особистості. Значущість навчання для школяра лежить в основі мотиваційної сфери, від значення навчання залежить спрямованість діяльності учня, його мотиви навчання, За наявності значення навчання у школярів підвищується цілісність навчальної діяльності, яка включає в себе як результат - запас та якість знань, так і способи, прийоми набування знань, легше засвоюється навчальний матеріал, зростає працездатність учнів.

Формування мотивації передбачає не нав'язування готових мотивів та цілей школярам, а створення таких умов та ситуацій розвилку активності учнів, в яких бажані мотиви та цілі могли б розвиватися з урахуванням вже наявного досвіду, індивідуальності кожного учня.

Результати проведеного дослідження свідчать про актуальність та велике практичне значення проблеми мотивації навчання школярів. Застосування методів та прийомів мотивації здатне в значній мірі впливати на результативність навчання та пізнавальну активність школярів.

Дослідження показало, що проблема мотивації навчання була і залишається актуальною у педагогічній теорії та практиці. Ще видатні дидактики минулого зробили значний внесок у розвиток теорії формування мотивації навчання. Такі зарубіжні та вітчизняні педагоги та філософи як Я. А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, К.Д. Ушинський та ін. закликали учителів так організовувати навчально-виховний процес, щоб він приносив учням радість та захоплення, викликав пізнавальний Інтерес.

Сучасні педагоги та психологи необхідною умовою активної навчальної діяльності школярів називають наявність пізнавального інтересу, який характеризує ставлення до навчання, але крім пізнавального інтересу такі вчені як А.К. Маркова, Г.І. Щукіна, Т.О. Матис та інші виявили цілий комплекс мотивів, які спонукають учнів до навчально-пізнавальної діяльності. Психолого-педагогічний погляд на процес навчання констатує необхідність керування пізнавальною активністю школярів шляхом впливу на їх мотиваційну сферу. Вчені стверджують, що мотиваційна сфера більш динамічна, ніж пізнавальна або інтелектуальна.

Мотивація як складне психологічне утворення має певну структуру. Мотиваційна сфера складається із різноманітних спонукань: ідеалів, ціннісних орієнтацій, потреб, цілей, інтересів, які відіграють різну роль у загальній картині мотивації на різних етапах розвитку учбової діяльності школярів.



Список використавих джерел

1. Макарова Д, ІІІарко В. Методи формування внутрішньої мотивації в учнів на уроках фізики.// Пошук молодих. Вип.З,- 2004.-С.26.

2. Психологічний словник. За ред. В І. Войтка. - К: Вища школа, 1982. -216с.

3. Коменський Я. А. Великая дидактика. //Изб, Педагог. Сочинения в 2-х томах.-М.: Педагогика, 1982. - 613с.

4. Макарова Д, Одинцов В. Естетичне виховання на уроках фізики.//Пошук молодих.Вип.2.- 2003.-С.139.

5. Педагогика. Учебник для вузов. Под редакцией Ю.К. Бабанского.

- М.: Просвещение, 1983. - 470с.

6. Алексеєва М.І. Мотиви навчання учнів. - К.: Радянська школа, І 974. - і 20с.

7. Щукина Г.М. Актив изания познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. -- М,: Просвещение, 1979. - 230с,

8. Семиченко В.А. ГІроблемьі мотивации поведения и деятельности человека. Модульньїй курс психологам. Модуль «Направленность». (Лекции, практические занятия, задаия для самостоятельной работьі) - К. : Миллениум, 2004.-521 с.

9. Подласьій И.П. Педагогика: В 2-х томах: томі, - М, :Владос, 2000.

- 574с.

10. Якобсон П.М, Психологические проблемьі мотивации поведения человека. - М.: Просвещение, 1969. -- 317с.

ІЇ.Хайс К. Мотивация. // Человеческий фактор. - М. - Т. І. - 1991. ¦- 50с.

1. Вартанова И.И. К проблемо диагностики мотивации. 11 Вестник МГУ. -Сер. 'Тисихология ', 1998. - №2. - 80-88с.

2. Булгаков А.В. Наунньїе сведения//Инновации в образовании.2002 - №4 - 62с.

3. Емоційний розвиток дитини/ У поряд.: С.Максимено,

К.Максименко, ОТлавник-К: Мікрос-СВС.2003.-112с

ІЗ.О.Ляшенко, О.Хомееко. Результати вивчення навчальних досягнень учнів 8 класів за методикою міжнародного обстеження ТІМ88./У Фізика і астрономія. - №6, 2005. - с.2-6.

16. Педагогическая психология. Схеми и тести. - М.:Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002.-208с.

17. Маркова А.К. Формирование мотивации учення в інкольном возрасте. -М.: Просвещение, 1983. - 85с.

ІВ.Зльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. М.:3наниє, 1977.-164с.

19 Насиновская Е.Е. Методи изучения мотивации личности. М,: Просвещение, 1988. - 170с.

20.Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учення. - М.: Просвещение, 1990. - 192с.

21 Большая Советская Знциклопедия. 17ч. За ред. А.М Прохоров,- М.: Изд-во ”Совет, онциклоп.”, 1974. - 616с.

22. Кальницька К.О. Теорія мотивації А. Маслоу. 11 Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - №3. - 36с.

23. Москвичов С.Г. Мотивація діяльності та поведінки як предмет системного дослідження в психології.// Проблеми філософії. Респуб. Міжвід збірник. - 1991. - Вип.88. - 31с.

24. Рубинштейн С.Л. Проблемні общей психологии. - М: Просвещение, 1973. -423с.

25. ПетраковаВ. Разработка програм злективних курсов в предпрофильной подготовке.//Фізика в школе.-№1, 2006. - с. 46-

53.

26.0бщая психология: Учеб. Для студентов пед. Ин-

тов/А.В.Петровський, А.В.Брушлинский, В.П.Зинченко и др.; Под ред. А.В. Пеггровського - 3-є изд. - М Лросвещение, 1986. - 464с.

27.3верева В.И. Самоаттестадия школьї - М: Педагогический поиск, 2000- 159с.

28. Психологічний клімат колективу/У поряд. Ю.Марінушкіна, За ред,, С.Максименка-К. :Главник,2005112с.

29. Маслоу А. Психология Батия.-К., 1997.-2006с.

30. Львова В.Л. Творческая лаборатория учителя. - М.. 1960. -192с.

31. Машбиц Е.Й. Психологические проблеми управлення познавательной деятельностью человека. - К.: Вища школа, 1987.

- 224с.

32. Киричук О.І. Виховання в учнів інтересу до навчання. К. Т-во “Знання'', 1986. - Серія №7 “Педагогіка”. - №3. - 41-45с.

ЗЗ.Оншцук В.А, Урок в современной школе, - М.; Просвещение, 1981.-120с.

34. Рубинштейн С.Л, Основьі общей психологии - СПб: Питер, 1999.

- 720с.

35. Щукина Г,М. Педагогические проблемьі формирования познавательньїх интересов учащихся. -М.: Педагогика, 1988. - 195с.

36. Имладзе И.В. Ситуативнеє развитие мотивации и установка. /У Вопросьі психологии. - 1989. - №2. - 90-97с.

37. Ильин Е. Мотивация и мотивьі - Спб.:Питер, 2003. -512с,

38. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процеса. Методические основи, - М.: Просвещение, 1982. - 190с.

39. Словник психолого-педагогічних понять і термінів. П Відкритий урок. - 2004. - №9. - 78с.

40. Столярук.В. Розвиток пізнавальних інтересів у процесі викладання фізики. //Фізика. - №5, 2003. - с.4-6.

41. Макарова Д., Шарко В. Розвиток мотиваційної сфери учнів як один з аспектів компетентісного підходу до їх навчання фізики.// Пошук молодих. Вип4.-2005.-С ,91

42. Иванова Л.А. Активизация познавательтой деятельности учащихся при изучении физики, М.: Просвещение,1983. - 169с.

43. Разумовский С.Ф. Современньш урок физики в средней школе. М.: Просвещение, 1983.-224с.

44.3верева Н.М. Активизация мьішления учащихся на уроках физики. М.: Просвещение, 1980. - 112с.

45. Рева Ю.. Системний підхід - рушійна сила ефективного засвоєння фізичних знань. // Фізика в школі,- №36, 2006.- 12-18с.

46. Тульчинський М.Е, Занимательньїе задачи-парадоксьі и софизмьі по физике. М., “Просвещение”, 1971.- 159с.

47. Шарко В.Д., Шолохова Н.С. Учись учитися (фізика 7 клас): пос. для учнів - Херсон: Олді-Плюс,2004.-100с.

48. Антипин И.Г. Зкспериментальньїе задачи по физике в 6-7 классах. Пособие для учителя. М. “Просвещение”, 1974. - 128с.

49. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект: Пос. для вчителів і студентів.-Херсон:Олді-Плюс. 2004,-190с.

50. Шталов В.Ф. Шейман В.М. Опорньїе сигнали по физике для 6 класса. К. “Радянська школа”, 1978. - 78с.

51. Шапіто А.Ї.Таємниці довкілля, або Секрети знайомих предметів - К.: ”Спалах”ЛТД, 1996.-232с.

52. Пеихологічний довідник учителя.Книга2.В 4 книгах/Упоряд,: В.Андрієвська/За ред.С.Максименко-К.: Главник,2005.-112с.

53Кирик Л.А, Уроки физики. 7 класе: Календарно-тематическое планирование, поурочньїе разработки, методические рекомендации, тематичесіше контрольньїе работьі,- Харьков: Ранок-НТ,2003. - 273 с.

53. Канюк С. Мотивація та саморегуляція учня-К.:Главник,2004.-96с.

54. Рудницький В. Використання знань зі шкільного курсу фізики в профільній технічній підготовці.// Фізика і астрономія. - №1, 2006. -с. 36-39.

55. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. -- Харків: Основа. -- 2003. -- 80с.

56. УсоваА.В„ ЗавьаловВ.В. Учебньїе конференции й семинарьі по физике всреднеи школе. -- М.: Просвещение. -- 1975. --215с.

57. Буйницька О.. Використання інформаційно-комунікативних технологій у шкільному курсіі фізики.// Фізика і астрономія. -№4. 2005. -с.24,

58. Макарова Д, Шарко В. Врахування потребнісної сфери учнів під час створення навчального середовища.//Пошук молодих. Вип.5. Укладач: Шарко В.Д. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - і 78с.

59. Скриль С. Джерела штучного світла: сучасний стан перспективи розвитку.// Фізика та астрономія.-2003, №2.

60. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний

аепект/ТТосібник для вчителів і студентів, - К.,2005. -220с.

61. Тимочків М.І. Уроки фізики. 8 клас. Книга для вчителя. - Тернопіль:Навчальна книга-Богдан, 2003 -160с,

62. Фізика в запитаннях та відповідях. Інтегрований курс./ Уклад. Е.Х.Матохнкж., В.В.Гудзь. -Тернопіль:Мандрівець,2003. -56с.

63. Сиртюк В.Д, Задорожна В.П. Збірник задач з фізики для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (класів) інтенсивної педагогічної корекції.-К, : Благовіст,2004.-175с.

64. Кирик Л.А. Уроки физики. 8 класе: Катендарно-тематическое планирование, поурочньїе разработки, методические рекомендации, тематические контрольнью работьі,- Харьков: Ранок-НТ,2003. - 295с.

65. Демкович В.П. Сборник вопросов и задач по физике.-К. Радянська школа, 1970. -231 с.

66. Сторіжко В., В.Биков, Ю.Жук. Основні положення Концепції створення та впровадження в навчальний процес сучасних засобів навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін,// Фізика і астрономія. - №2, 2006. - с.2-7.

67. Тузова М.. Деякі нетрадиційні прийоми активізації навчального процесу на уроках фізики.// Фізика і астрономія. - №2, 2006. - с.25- 29.

68. Недбаєвська Л, С, Сукенко. Використання гіпотези як засобу мотивації й активізації пізнавальної діяльності учнів.// Фізика і астрономія. - №6, 2005. - с.23-26.

70.3асядько І.. Методичне забезпечення умов самоорганізації навчшіьної діяльності учнів./'/ Фізика і астрономія. - №5, 2005. - с. 16-18.

71. Сердитих З.Н, Физика и методьг научного познания.// Фізика в школе.-№8, 2005. - с. 25-26.

72. Хоперская Е.А.. Фізика в твоїй будущей професии.// Фізика в школе.-№8, 2005. - с. 26-29.

73. Убейкин НУ.. Советьі, помагающие повьісигь результативность преподавання.// Фізика в школе.-№8, 2005. - с. 31-32.

74. Браверман З.М.. Развитие самостоятельности учащихся - требование нашого времени.// Фізика в школе.-№2, 2006. - с. 15-

19.

75. Рябнина Е.А., Некоторьіе принципьі развития самосгоятельностьі учащихся на уроках физики.// Фізика в школе.-№2, 2006. - с. 19-

20.

76. Браверман З.М.. Как повьюить зффективность учебньїх занятий: некоторьіе современньїе п>ти. // Фізика в школе.-№2, 2006. - с. 23-

33.

77. Малафеев Р.И. Проблемное изучение физики в средней школе. - М.: Проссвещение, 1980.-128с.

78. Пархоменко І.М. 12-бальна система оцінювання.// Фізика.-№2,- 2001.-е. 1-2.

79. Потапова Т.В. Технологія навчання фізики як системний спосіб організації навчання,// Відкритий урок. -№13-15,-2003,-с.128~130,

80. Урок физики в современной школе. Творческий поиск учителей. Кн. для учителя / Сост. 3. М.Браверман. Под ред. Разумовского. -- Москва: Просвещение, -- 1993. --288с,

81. ШаромоваВ., ДубасЗ.Нетрадиційні уроки фізики. Частина 1.2. -- Тернопіль. «Підручники і посібники». -- 2003. -- 160 с.

82. Шкільні інновації І Інформаційно-методичний збірник для працівників системи освіти, методистів, керівників шкіл та вчителів. -- Одеса. -- 2002. -- 96 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Методика «Спрямованість на придбання знань»

Методика запропонована Е. П. Ільїним і Н. та А, Курлюковими.

Інструкція

Дається ряд тверджень-питань із парними відповідями. Із двох відповідей потрібно вибрати одну і поруч із позицією питання написати букву (а або б), що відповідає обраній відповіді.

Текст опитувшіьника

1.Одержавши погану оцінку, ти, прийшовши додому:

а) відразу сідаєш за уроки, повторюючи й те, що погано відповів;

б) сідаєш дивитися телевізор або грати на комп'ютері, думаючи, що урок по цьому предмету буде ще через день.

1. Після одержання гарної оцінки ти:

а) продовжуєш сумлінно готуватися до наступного уроку;

б) не готуєшся ретельно, тому що знаєш, що однаково не запитають, З.Чи буває, що ти залишаєшся незадоволений відповіддю, а не

оцінкою: а) так; б) ні.

4. Що значить для тебе навчання: а) пізнання нового; б) обтяжне заняття.

5.Чи залежать твої оцінки від старанності підготовки до уроку: а) так; б) ні,

б.Чи аналізуєш ти після одержання низької оцінки, що ти зробив неправильно: а) так; б) ні.

7.Чи залежить твоє бажання робити домашнє завдання від того, чи виставляють за нього оцінки: а) так; б) ні.

8.Чи легко ти втягуєшся в навчання після канікул: а) так; б) ні.

9.Чи жалкуєш ти, що не буває уроків через хворобу вчителя:

а) так; б) ні.

10. Коли ти, перейшовши в наступний клас, одержуєш нові підручники, тебе цікавить, про що в них мова йде: а) так; б) ні.

11 Що, по-твоєму, краще - вчитися або боліти: а) вчитися; б) боліти.

12.Що для тебе важливіше - оцінки або знання: а) оцінки; б) знання.

Обробка результатів

За кожну відповідь відповідно до ключа нараховується 1 бал.

Ключ до опитувальника. Про мотивації на придбання знань свідчать відповіді «а» на питання 1-6, 8-11 і відповіді «б» на питання 7 й 12.

Висновки. Сума балів (від 0 до 12) свідчить про ступінь виразності мотивації на придбання знань.



Додаток Б

Методика визначення «Виразності потреби у учнів спілкуванні»

Методика розроблена Ю.М. Орловим (1978).

Інструкція

Учням зачитуються ряд положень, якщо вони з ними згодні, то поруч із номером положення пишуть на своєму' листочку' «так», якщо не згодні, пишуть «ні».

Текст опитувальника (перелік тверджень)

- Мені приємно брати участь у різного роду торжествах.

1. Я можу придушити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.

2. Мені подобається висловлювати кому7-небудь свою симпатію.

3. Я більше зосереджений на придбанні впливу, чим дружби.

4. Я відчуваю, що у відношенні до моїх друзів у мене більше прав.

ніж обов'язків.

5. Коли я дізнаюсь про успіх свого товариша, у мене чомусь погіршується настрій,

6. Щоб бути вдоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомогти.

7. Мої турботи зникають, коли я опиняюсь серед товаришів по навчанню.

8. Мої друзі мені набридли.

9. Коли я роблю погану роботу, присутність людей мене дратує.

10. Притиснутий до стіни, я говорю лише ту частку правди, що. на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

11. У важкій ситуації я більше думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину,

12. Неприємності в друзів викликають у мене такий стан, що я можу' занедужати.

13. Мені приємно допомагати іншим, якщо це навіть доставить мені багато клопоту

14. З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він не правий.

15. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж оповідання про любов.

16. Сцени насильства в кіно викликають у мені відразу,

17. На самоті я відчуваю тривогу' й напруженість більше, ніж коли я перебуваю серед людей.

18. Я вважаю, що основною радістю в житті є спілкування.

19. Мені шкода покинутих собак і кішок.

20. Я волію мати менше друзів, але більше мені близьких.

21. Я люблю бувати серед друзів.

22. Я довго переживаю сварки з близькими.

23. У мене набагато більше близьких людей, чим у багатьох інших.

24. У мені більше прагнення до досягнень, чим до дружби.

25. Я більше довіряю своїй інтуїції і уявленню в думці про людей, ніж судженню про них інших людей.

26. Я надаю більше значення матеріальному благополуччю й престижу, ніж радості спілкування із приємними мені людьми.

27. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів

28. Стосовно мене люди часто невдячні.

29. Я люблю оповідання про безкорисливу дружбу й любов.

30. Заради друга я можу пожертвувати усім.

31. У дитинстві я грався в одній згуртованій компанії.

32. Якби я був журналістом, мені подобалося б писати про дружбу.

Обробка результатів.

Ключ до опитувальника. Відповідь по кожному пункту оцінюється в 1 бал. Бали проставляються тільки при відповіді «так» по наступних пунктах: і, 2, 7, 8, 11-14, 17-24, 26, 28, 30-33; тільки при відповіді «ні» - по пунктах 3-6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29. Визначається сума балів, Отриманих при відповідях «так» й «ні».

Висновки. Чим більше сума, тим більше потреба в спілкуванні.



Додаток В

Адаптована методика:«Діагностика потреби у пошуках відчуттів»

Розроблена М. Цукерманом.

інструкція

Вам пропонується ряд тверджень, які об'єднані в пари. З кожної пари необхідно вибрати одне, котре найбільш характерне для вас, і відзначити його відповідною буквою.

Текст опитувальника

1. а) Я б віддав перевагу роботі, що вимагає численних роз'їздів, подорожей;

б) Я б зволів працювати на одному місці.

2. а) Мене підбадьорює свіжий, прохолодний день;.

б) У прохолодний день я не можу дочекатися, коли потраплю додому.

3. а) Мені не подобаються парфумерні запахи;

б)Мені подобається запах деяких парфумів.

4. а) Я ризикнув би спробувати який-небудь наркотик, щоб випробувати нові відчуття;

б) Я не став би пробувати наркотик, тому що не відчуваю потребу в якихось особливих відчуттях.

5. а) Я б зволів жити в стабільному суспільстві, без революцій і потрясінь;

б) Я б зволів жити в неясні дні історії країни.

6. а) Я не можу зрозуміти людей, які люблять їздити на великій швидкості;

б) Я люблю їздити швидко, тому що мене це збуджує.

7. а) Я люблю ризик, азарт;

б) Я не люблю ризиковані заходи й дію за принципом «сім разів відміряй й один раз відріж».

8. а) Суперечки по політичних або світоглядних питаннях мене не захоплюють;

б) Я люблю посперечатися, це мене збуджує.

9. а) Я не люблю одноманітну діяльність, вона мене може приспати;

б) Я спокійно ставлюся до одноманітної роботи.

10. а) Я б не хотів виявитися загіпнотизованим;

б) Я хотів би спробувати бути загіпнотизованим.

11. а) Найбільш важлива мета в житті - жити на повну котушку й взяти від життя стільки, скільки можливо;

б) Щастя - це спокійне життя.

12. а) У холодну воду я входжу поступово, давши собі час звикнути до неї;

б) Я люблю відразу пірнути в холодну воду, щоб відчути палюче почуття.

13. а) Я можу із задоволенням щораз слухати передані по радіо популярні пісні;

б) Мені швидко набридають популярні пісні.

14. а) Гірший недолік людини - бути завжди веселим, легковажним

б) Гірший недолік людини - бути нудним, занудою.

15. а) Мені б сподобалося їздити на мотоциклі «з вітерцем»;

б) Люди, що їздять на мотоциклі з великою швидкістю, - самогубці.

16. а) Я більше віддаю перевагу7 людям спокійним, навіть «відрегульованих»;

б) Я віддаю перевагу7 емоційно-виразним людям, навіть якщо вони трохи не врівноважені.

Обробка результатів

Отримані відповіді співвідносяться із ключем:

1 а	56	9 а	13 б
2а	66	106	146
3 б	76	11 а	15 а
46	86	12 6	16 6

Кожна відповідь, що збіглася із ключем, оцінюється в 1 бал. Отримані бали підсумовуються.

Висновки. Високий рівень потреби у відчуттях (11-16 батів) означає наявність потяга, можливо безконтрольного, до нових «лоскотливих нерви» вражень, що часто може провокувати суб'єкта на участь у ризикованих заходах й авантюрах.

Середній рівень потреби у відчуттях (6-10 балів) свідчить про вміння контролювати цю потребу, про помірність у ЇЇ задоволенні, тобто, з одного боку - про відкритість новому7 досвіду, з іншого боку - про стриманість і розважливість у певні моменти життя.

Низький рівень потреби у відчуттях (0-5 балів) означає присутність передбачливості й обережності на шкоду7 одержанню нових вражень й інформації. Людина з таким показником віддає перевагу7 стабільність й, упорядкованість невідомому й несподіваному.



Додаток Г

Методи та Мотивація успіху та страх невдачі

Методика запропонована А. А. Резном.

інструкція

Погоджуючись чи ні з нижчеподаними твердженнями, необхідно вибрати одну з відповідей - «так» або «ні». Вдповідати треба досить швидко, подовгу не замислюючись. Відповідь, що першою прийшла в голову, як правило, є й найбільш точною.

Текст опитувальника

1. Включаючись у роботу, сподіваючись на успіх.

2. У діяльності активний,

3. Схильний до прояву ініціативи.

4. При виконанні відповідшіьних завдань намагаюся, по можливості, знайти причини відмови від них.

5. Часто вибираю крайності: або занижено легкі завдання, або нереально важкі,

6. При зустрічі з перешкодами, як правило, не відступаю, а шукаю способи їх подолання,

7. При чергуванні успіхів і невдач схильний до переоцінки своїх успіхів,

8. Продуктивність діяльності в основному залежить від моєї цілеспрямованості, а не від зовнішнього контролю.

9. При виконанні досить важких завдань в умовах обмеженого часу результативність моєї діяльності погіршується.

10. Я схильний проявляти наполегливість у досягненні мети.

11. Я схильний планувати своє майбутнє на досить віддалену перспективу.

12. Якщо ризикую, то з розумом, а не безшабашно.

13. Я не дуже наполегливий у досягненні мети, особливо якщо відсутній зовнішній контроль.

14. Волію ставити перед собою середні за важкістю або трохи завищені, аде досяжні цілі.

15. У випадку невдачі при виконанні завдання його привабливість для мене знижується.

16. При чергуванні успіхів і невдач я більше схильний до переоцінки своїх невдач.

17. Волію планувати своє майбутнє лише на найближчий час.

18. При роботі в умовах обмеженого часу результативність діяльності в мене поліпшується, навіть якщо завдання досить важке.

19. У випадку невдачі я. як правило, не відмовляюся від поставленої мети.

20. Якщо я сам вибрав для себе завдання, то у випадку невдачі його Привабливість ТІЛЬКИ зростає.

Обробка результатів

Один бал одержують відповіді «так» на твердження 1-3,6,8,10-12, 14,16, 18-20 і відповіді «ні» на 4, 5, 7, 9, 13, 15, 17. Підраховується загальна кількість балів.

Висновки

Якщо досліджуваний набирає від 1 до 7 балів, то діагностується мотивація на невдачу (острах невдачі). Якщо він набирає від 14 до 20 балів, то діагностується мотивація на успіх (надія на успіх). Якщо кількість набраних балів у межах від 8 до 13, то варто вважати, що мотиваційний полюс не виражений. При цьому, якщо у досліджуваного

8- 9 балів - то його мотивація ближче до уникання невдачі, якщо 12-13 балів - ближче до прагнення до успіху.



Додаток Д

Методика «Особистісна агресивність і конфліктність»

Автори Е П. Ільїн і П А. Ковальов.

Методика призначена для виявлення схильності суб'єкта до конфліктності й агресивності як особистісних характеристик [70].

Інструкція

Погоджуючись чи ні з нижчеподаними твердженнями, необхідно вибрати одну7 з відповідей - «так» або «ні».

Текст опитувальника

1. Я легко дратуюся, ще швидко заспокоююся.

2. У суперечках я завжди намагаюся захопити ініціативу.

3. Мені найчастіше не відплачують належне за мої справи.

4. Якщо мене сильно не попросять, я не поступлюся.

5. Я намагаюся робити все, щоб уникнути напруженості у відносинах.

6. Якщо стосовно мене чинять несправедливо, то я про себе наганяю на кривдника всякі нещастя.

7. Я часто злюся, коли мені заперечують.

8. Я думаю, що за моєю спиною про мене говорять погано.

9. Я набагато більше дратівливий, чим здасться.

10. Думка, що напад - кращий захист, - правильна.

11. Обставини майже завжди благополучніше складаються для інших, чим для мене.

12. Якщо мені не подобається встановлене правило, я намагаюся його не виконувати.

13. Я намагаюся знайти таке рішення спірного питання, що задовольнило б усіх.

і 4. Я вважаю, що добро ефективніше помсти.

4. Кожна людина має право на власну думку.

5. Я вірю в чесність намірів більшості людей.

6. Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.

7. У суперечці я часто перебиваю співрозмовника, нав'язуючи йому

власну точку зору.

8. Я часто ображаюся на зауваження інших, навіть якщо й розумію, що вони справедливі.

9. Якщо хтось «корчить» із себе поважну особу, я завжди чиню йому всупереч.

10. Я займаю, як правило, середню позицію.

11. Я вважаю, що гасло з мультфільму: «Зуб за зуб, око за око» справедливий.

12. Якщо я все обміркував, то я не маю потреби в порадах інших.

13. З людьми, які із мною люб'язні більш, ніж я міг очікувати, я з ними тримаюся насторожено,

14. Якщо хтось виводить мене із себе, я не обертаю на це уваги.

15. Я вважаю безтактним не давати висловитися в суперечці іншій стороні.

16. Мене кривдить відсутність уваги з боку оточуючих людей,

17. Я не люблю піддаватися в грі навіть із дітьми.

18. У суперечці я намагаюся знайти те, що влаштує обидві сторони.

19. Я поважаю людей, які не пам'ятають зла.

20. Твердження: «Розум - добре, а два - краще» - справедливе.

21. Твердження: «Не обдуриш - не проживеш» теж справедливе.

22. У мене ніколи не буває вибухів гніву.

23. Я можу уважно й до кінця вислухати аргументи того, хто веде спір зі мною.

24. Я завжди ображаюся, якщо серед нагороджених за справу, у якій я брав участь, немає мене.

25. Якщо в черзі хтось намагається довести, що він стоїть поперед мене. Я ЙОМУ не ПОСТУПЛЮСЬ.

26. Я намагаюся уникати загострення відносин.

27. Часто я уявляю ті покарання, які могли б обрушитися на моїх

кривдників.

28. Я не вважаю, що я менш розумний чим інші, тому їхня думка мені не указ.

29. Я засуджую недовірливих людей.

30. Я завжди спокійно реагую на критику, навіть якщо вона здається мені несправедливою

31. Я завжди переконано відстоюю свою правоту.

32. Я не ображаюся на жарти друзів, навіть якщо вони злі.

33. Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за рішення важливого для всіх питання.

34. Я намагаюся переконати іншого прийти до компромісу.

35. Я вірю, що за зло можна відплатити добром, і дію відповідно до цього.

36. Я часто звертаюся до колег, щоб довідатися їхню думку.

37. Якщо мене хвалять, виходить, цим людям від мене щось потрібно.

38. У конфліктній ситуації я добре володію собою.

39. Мої близькі часто ображаються на мене за те, що в розмові з ними я їм «рота не даю відкрити».

40. Мене не хвилює, якщо при похвалі за затильну роботу не згадується моє Ім'я.

41. Коли йде розмова зі старшим за посадою, я намагаюся йому не заперечувати.

42. У рішенні будь-якої проблеми я віддаю перевагу «золотій середині».

43. У мене негативне відношення до мстивих людей.

44. Я не думаю, що керівник повинен зважати на думку підлеглих, адже відповідати за все йому7.

45. Я часто боюся підступів з боку інших людей.

46. Мене не обурює, коли люди штовхають мене на вулиці або в транспорті.

47. Коли я розмовляю з кимось, япрати)7 скоріше викласти свою думку.

48. Іноді я почуваю, що життя поводиться із мною несправедливо.

49. Я завжди намагаюся вийти з вагона раніше інших.

6 І. Навряд чи можна знайти таке рішення, яке б усіх задовольнило.

62. Жодна образа не повинна залишатися Пон гольф Ніною,

63. Я не люблю, коли інші лізуть до мене з порадами.

64. Я підозрюю, що багато хто підтримують із мною знайомство з користі.

65. Я не вмію стримуватися, коли мені незаслужено дорікають.

66. При грі в шахи або настільний теніс я більше люблю атакувати, ніж захищатися,

67. У мене викликають жаль надмірно уразливі люди.

68. Для мене не має великого значення, чия точка зору в суперечці виявиться правильною - моя або чужа.

69. Компроміс не завжди є кращим рішенням суперечки.

70. Я не заспокоююся доти, поки не помщу ся кривдникові.

71. Я вважаю, що краще порадитися з іншими, ніж приймати рішення о дном)7.

72. Я сумніваюся в щирості слів більшості людей.

73. Звичайно мене важко вивести із себе.

74. Якщо я бач)7 недоліки в інших, я не соромлюся їх критикувати.

75. Я не бачу нічого образливого в тому, що мені говорять про мої недоліки.

76. Будь я на базарі продавцем, я не став би уступати в ціні за свій товар.

77. Піти на компроміс - значить показати свою слабість.

78. Чи справедлива думка, що якщо тебе вдарили по одній щоці, то треба підставити й іншу?

79. Я не почуваю себе пригніченим, якщо думка іншого виявляється більш правильною.

80. Я ніколи не підозрюю людей у нещироті.

Обробка результатів

Відповіді на питання відповідають 8 шкалам: «запальність», «напористість», «уразливість», «непоступливість», «компромісність», «мстивість», «нетерпимість до думки інших», «підозрілість». За кожну відповідь «так» або «ні» відповідно до ключа до кожної шкали нараховується 1 бал. По кожній шкалі досліджувані можуть набрати від 0 до 10 балів.

Ключ до розшифровки відповідей

Відповіді «так» по позиціях 1, 9, 17, 65 і відповіді «ні» по позиціях 25, 33, 41,49, 57, 73 свідчать про схильність суб'єкта до запальності.

Відповіді «так» по позиціях 2, 10, 18, 42, 50, 58, 66, 74 і відповіді «ні» по позиціях 26, 34 свідчать про схильність до напористості.

Відповіді «так» по позиціях 3, 11, 19, 27, 35, 59 і відповіді «ні» по позиціях 43, 51,67, 75 свідчать про схильність до уразливості.

Відповіді «так» по позиціях 4, 12, 20, 28, 36, 60, 76 і відповіді «ні» по позиціях 44, 52, 68 свідчать про схильність до непоступливості.

Відповіді «так» по позиціях 5, 13, 21, 29, 37, 45, 53 і відповіді «ні» по позиціях 61, 69, 77 свідчать про схильність до безкомпромісності.

Відповіді «так» по позиціях 6, 22, 38, 62, 70 і відповіді «ні» по позиціях 14, 30, 46, 54, 78 свідчать про схильність до мстивості.

Відповіді «так» по позиціях 7, 23, 39, 55, 63 і відповіді «ні» по позиціях 15, 31, 47, 71, 79 свідчать про схильність до нетерпимості до думки інших.

Відповіді «так» по позиціях 8, 24, 32, 48, 56, 64, 72 і відповіді «ні» по позиціях 16,40, 80 свідчать про схильність до підозрілості.

Сума балів по шкалах «напористість», «непоступливість» дає сумарний показник позитивної агресивності суб'єкта. Сума балів, набрана по шкалах «нетерпимість до думки інших», «мстивість», дає показник негативної агресивності суб'єкта. Сума балів по шкалах «безкомпромісність», «запальність», «уразливість», «підозрілість» дає узагальнений показник конфліктності.

Размещено на Allbest.ru