Представление о системах и системном подходе. Системное представление о мире, системность в природе. Ограничения при системном подходе. Развитие системного подхода в науке и технике. Становление инженерной деятельности и проблемы, возникающие перед ней.

Исследование периодизации развития схоластической логики. Методы логики византийского богослова и философа И. Дамаскина. Характеристика суждения и категорического силлогизма в труде "Диалектика". Разделение родов на виды. Теория двойственной истины.

Логика европейских и арабских государств Средневековья. Ее отражение в учениях средневековых логиков. Периодизация развития схоластической логики. Основные научные положения Аристотеля в изложении византийского богослова и философа И. Дамаскина.

Периодизация украинской философской культуры. Философские идеи в культуре Киевской Руси. Становление этнического философского самосознания в культуре ХIV-ХVI вв. Философия в Киево-Могилянской академии. Украина ХХ века и философия украинской диаспоры.

Восточная философия, периодизация ее развития: мысль Древней Индии и Китая, современного Востока, африканская. Происхождение, особенности и периодизация античной философии, Средних веков и Возрождения. Немецкая классическая философия и ее представители.

Исторические условия возникновения средневековой философии. Изучение проблем души и тела, разума и веры, свободной воли. Мировоззренческие теории Шопенгауэра, Кьеркегора и Ницше. Понятие, структура и законы диалектики. Глобальные проблемы современности.

Характерные особенности философии Нового времени. Смысл свободы человека в фатализме и волюнтаризме. Достоинства философии Маркса. Принцип "фальсификации" в философии К. Поппера. Критика Ницше христианской религии, связь с его онтологическим нигилизмом.

Понятие философии, ее функции и роль в обществе. Специфика философского знания. Древнегреческая философия. Милетская школа, пифагоризм. Философия Платона и Аристотеля. Бог, человек и мир в средневековой христианской философии. Философия эпохи Возрождения.

Характерные черты русской идеалистической философии, основные представители и их взгляды. Сущность аксиологической, эвристической, гуманистической и методологической функций философии. Специфика философского знания, ее основные отличия от религии.

История возникновения философии, ее функции. Отношения объективной действительности и субъективного мира, материального и идеального, бытия и мышления как сущность предмета философии. Черты философского мышления. Три периода философии Возрождения.

Рационально-схоластическая философия средних веков. Научные определения материи. Предпосылки возникновения и специфика марксистской философии. Принципы научной теории познания. Предназначение философии, ее смысл и функции. Философское понятие культуры.

Философия Древней Индии и Китая. Отличие метода Сократа от софистики. Ближневосточная философия Средних веков и Нового времени. Патристика как духовное наследие отцов церкви. Русская философия XIX-XX веков. Натурфилософия и трансцендентальный идеализм.

Конфуцианство и даосизм - основа миропонимания древних китайцев. Базовые идеи китайской цивилизации - органическое единство трех начал мироздания: Неба, Земли и Человека. Своеобразие искусства (пейзажная живопись и архитектура) и литературы страны.

История философской мысли. Философия от древних времен до эпохи Возрождения, Древней Индии и Китая, античной Греции и Рима. Древнеиндийские религиозно-философские воззрения. Родоначальник даосизма Лао Цзы. Становление и развитие современной философии.

Наука как специализированное познание, понятие и специфика девиантной науки. Функции философии в научном познании и исследовании. Философия и наука античности, Средних веков, Нового времени и современности, предмет и методы, направления ее изучения.

Материальная и духовная культура. Основные функции культуры в жизни человека и общества. Типология культур и цивилизаций, критерии типологии. Основные школы и направления в западной философии культуры 19в: неокантианство, философия жизни и фрейдизм.

Новые тенденции в понимании исторического процесса. Рамки развития. Первичные желания (4500-1200 гг. до н.э.) Стремление к богатству (1200 г. до н.э. – 200 г.н э.) . Стремление к почету, власти и славе (200-1500 гг.). Жажда знаний.

Предмет и задачи истории эстетики как науки. Зарождение зачатков эстетического сознания в древности, его формирование в эпоху рабовладельчества. Концепции прекрасного в философских учениях Древней Греции. Упадок эстетической мысли, ее римский период.

Необхідність ігрової поведінки пов'язана з періодом в розвитку дитини, протягом якої вона повинна підготуватися до "дорослої" життєдіяльності. Значення ігри і полягає в тому, що виробляються і удосконалюються різні здібності, у тому числі здатність психіч

Означення ідеалізму - філософського напрямку, що всупереч науці, визнає первинним свідомість, дух і вважає матерію, природу вторинними, похідними. Ідеалізм платонівського або дуалістичного типу, заснований на різкому протиставленні двох областей буття.

Загальна характеристика уявлень про "ідеальну державу" Давньої Греції. Творчість Платона. Біографія Платона. Вчення Платона про суспільство і державу. Творчість Арістотеля. Життєвий шлях Арістотеля. Політико-правові погляди на державу в "Політиці" Арісто

Специфіка етіко-філософської проблематики у працях Ф. Ніцше, його критика теорії пізнання, використання логіки, моралі. Ресентимент як рушійна сила у процесі утворення й структурування моральних цінностей у філософії Ніцше, його критика християнства.

Асоба Бярдзяева: этапы жыцця і творчасці. Эвалюцыя філасофскіх поглядаў рускага філосафа. Чалавек, асоба, індывід ў разуменні мыслення. Свабода як першапачаткова ўласціва ўласцівасць чалавека. Творчасць як працяг справы Бога і апраўданне чалавека.

Ідэйныя вытокі экзістэнцыялізму французскага мысляра Ж.-П.Сартра. Умовы ўзнікнення і сутнасць екзистенцализму. Атэістычны экзістэнцыялізм Ж.-П.Сартра і яго філасофскі метад. Філасофская канцэпцыя свабоды Ж.-П.Сартра: свабода і выбар, свабода і адказнасць.

Довга й складна історія феномену інтуїції в контексті філософських і естетичних знань. Формування інтуїтивізму в умовах поступового занепаду філософії позитивізму. Теорія Бергсона про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу.

Роль інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людей: філософський і аксіологічний аспекти. Віртуалізація та інформатизація суспільства. Духовний зміст і місце Інтернету у філософії. Інтернет як ядро формування нової соціокультурної програми.

Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.

Процес зміни раціоналістичного світогляду на ірраціоналістично-філософську парадигму у кінці ХІХ ст. - 30-х роках ХХ ст., яка радикально вплинула на зміну естетичних критеріїв у Європі. Розвиток модернізму в львівському архітектурному мистецтві.

Опис життєвого, творчого та наукового шляху Л.П. Карсавіна - науковця ідеолога євразійського руху. Дослідження його філософських та соціально-політичних поглядів. Історіософія Карсавіна в працях, присвячених дослідженню історичних процесів, подій та явищ.

Особливості історіософських новацій епохи Відродження. Концепція Франческо Патріци як типовий приклад ренесансної історіософії. Натуралістичне розуміння історії в раціоналістичному світоуявленні. Поняття історичного процесу в концепції Джамбатиста Віко.