Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна частина

1.1 Призначення і коротка характеристика підприємства ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат»

ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» - основний виробник хліба та хлібобулочних виробів області. Свою продукцію він реалізує у 13 районах Чернігівщини. До складу підприємства входить Хлібозавод №1, завод №2, і 100-річна механічна пекарня. На сьогоднішній день підприємство виготовляє 60-62 тонни продукції на добу.

На хлібозаводі №1 випікаються подові види хліба та булочні вироби, які випікаються в нічну зміну.

Хлібозавод №1 включає такі відділення:

- Склад БЗБ

- Кондитерський цех

- Міні-пекарня

- Механічна майстерня

- Відділення для підготовки сировини

- Заквасочне відділення

- Відділення для приготування тіста

- Тісторозробне відділення

- Пекарне відділення

- Хлібосховище

- Експедиція

Весь технологічний процес випічки житньо-пшеничного хліба повністю автоматизований, крім укладання хліба в контейнери.

Хліб житньо-пшеничний випікається безперервно, а булочні вироби виготовляються періодичним способом, заміс тіста проводиться в діжах. Хліб житньо-пшеничний готується на рідких заквасках, а хліб білий та булочні вироби на густих традиційних опарах.

Хлібопекарські підприємства виготовляють продукцію на замовлення споживачів. Асортимент виробів погоджується відповідно до договору укладеного між постачальником і споживачем. Підприємство має право вносити зміни до погодженого асортименту з урахуванням попиту споживачів і наявності сировини.

1.2 Технічна характеристика технологічного обладнання

Коротка характеристика технологічного процесу.

Борошно на хлібозавод поступає безтарним способом за допомогою автомуковоза та стиснутого повітря яке виробляється компресором, який встановлений на автомуковозі. Через приймальний щиток по трубопроводу подається в ємності.

Силос ХЕ-160А місткістю 30 тон для зберігання. Стиснуте повітря, яке необхідне для транспортування борошна по трубопроводах (борошно стає текучим) компресорної станції КС з компресорами. Під силосами ХЕ-160А встановлено дозатор борошна.

За допомогою цього ж дозатора борошно поступає в просіювач. Під просіювачем встановлений бункер для просіюваного борошна та платформні ваги, за допомогою яких контролюється витрата борошна на виробництво. Подається борошно на виробництво у виробничий бункер за допомогою роторного живильника поступає також на заміс тіста. Далі тісто бродить в кориті для бродіння, час бродіння залежить від сорту хліба. Після бродіння тісто поступає до тістоділителя, потім до тістоокруглювача і у вистійну шафу, де тістова заготовка набирає об'єм на протязі 40-45 хвилин. Тістова заготовка потрапляє на под печі. Час випічки залежить від виду виробу, що випікається. Зберігається продукція на лотку по 12 штук, в контейнеррі 98 штук хлібобулочних виробів. Після складання продукція потрапляє в склад де охолоджується 8 годин. Далі йде на продаж.

1.3 Відомість споживачів електроенергії

Чернігівський хлібокомбінат відносять до другої категорії надійності електропостачання.

Так як підприємство основний виробник хліба та хлібобулочних виробів області. Свою продукцію він реалізує у 13 районах Чернігівщини.

Всі внутрішні споживачі живляться від трансформаторів власних потреб.

В цеху знаходиться велика кількість верстатів, вентиляторів та іншого технологічного обладнання.

Все електрообладнання живиться від трьохфазної мережі напругою 380В промислової частоти 50Гц. Для освітлення використовують однофазну мережу напругою 220В. Живлення здійснюється через силові пункти від двох трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ розміщених на території підприємства. Потужність трансформаторів 1600 кВА, електропостачання здійснюється від місцевої ТЕЦ кабельними лініями напругою 10кВ.

Таблиця 1.1 Відомість споживачів електроенергії

Назви механізму	Номінальна потужність	Кількість штук N	cosц/tgц	Коефіцієнт	Загальна потужність кВт
Кран-балка	4+2,2+2,2	2	0,5/1,73	0,2	16,8
Зварка точкова напівавтомат	75	8	0,5/1,73	0,35	600,0
Верстат довбальний 743	45	1	0,6/1,33	0,16	45,0
Верстат круглошліфувальний 3151	4+1,5+1,1	5	0,6/1,33	0,18	33,0
Верстат універсально фрезерний 6481	7,5+1,5	4	0,6/1,33	0,16	36,0
Верстат горизонтально роз точний 262Г	11+4+1,5	2	0,6/1,33	0,16	33,0
Верстат вертикально фрезерний 2А150	2,5+5,5	3	0,6/1,33	0,16	24,0
Верстат токарно-револьверний 1336М	3	6	0,6/1,33	0,14	18,0
Верстат гвинтовий	11+1,1+1,5	8	0,6/1,33	0,14	108,8
Верстат плоскошліфувальний 3Д756	30	2	0,6/1,33	0,13	60
Витяжка витяжна	11	2	0,8/0,75	0,65	22,0
Витяжка втяжна	11	2	0,8/0,75	0,65	22,0
У		45			1018,6

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок освітлення

2.1.1 Розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку

Для здійснення даного розрахунку необхідні такі дані: висота приміщення Н-8 м, довжина А - 42 м, ширина приміщення В - 36 м, висота робочої поверхні Н_р - 0,8 м. Норма освітленості для загального освітлення Е= 200 лк.

Розрахункова висота підвісу світильника над робочою поверхнею

H_р = H - (h_pn - h_зв) (2.1)

де H - висота приміщення

h_pn - висота робочої поверхні над підлогою

h_зв - висота звисання світильника над підлогою

H_р = 8 - (0,8 + 0,7) = 6,5 м

Відстань між світильниками

L = л • H_р (2.2)

де л - оптимальна відстань для світильника (0,6 м)

L = 0,6 • 6,5 = 3,9 м

Приймається L - 4 м

Відстань від крайнього ряду світильника до стінки

L = 0,3 • L (2.3)

L = 0,3 • 4 =1,2 м

Кількість світильників в ряду N_А, шт.

(2.4)

де А - довжина приміщення

Приймаємо 11 світильників у ряду

Кількість рядів світильників N_В, шт.

(2.5)

де В-ширина приміщення

Приймаємо 9 рядів світильників

Загальна кількість світильників в цеху N_шт

N=N_A•N_B

N=11•9=99 шт.

Індекс приміщення

(2.6)

По таблиці знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку 0,62

Світловий потік даного світильника F_роз, ЛМ

 (2.7)

де Е_н - нормована освітленість приміщення ЛК

К_з - коефіцієнт запасу

Вибираємо лампу типу ДРЛ-250 зі світловим потоком F_н - 19000 ЛМ, а світильник РСП08

Загальна освітленість однієї лампи фактична F_ф, ЛК

(2.8)

Перевірка

1,2• Е_н ? F_Ф ? Е_н •0,9

240 ? 224,74 ?180

Умова виконується

2.1.2 Перевірка освітленості точковим методом

(2.9)

Розрахунки зносимо до таблиці 2.1

Таблиця 2.1. Відомість для розміщення світильників

№	h	d	l	?e
1 - 4	4	4,24	3,3	13,8
5 - 6	4	9,5	0,45	1,15

(2.10)

1,2• Е_н ? Е_Ф ? Е_н •0,9 240 ? 202,89 ?180

2.1.3 Розрахунок місцевого освітлення

Необхідний світловий потік F_л, ЛМ

(2.11)

де, l - відносна освітленість

Приймаємо лампу місцевого освітлення МО36 (60Вт, 36В, 950 ЛМ)

2.1.4 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях

Метод питомої потужності визначає загальне рівномірне освітлення в закритих невеликих приміщеннях. Для розрахунку цим методом в залежності від класу приміщення, висоти підвісу світильників, розмірів та нормованої освітленості приміщення необхідно вибрати відповідний тип світильника.

Розрахунок потужності світильника Р_роз, кВт

(2.12)



Кількість світильників у даному приміщенні Х, штук

(2.13)

Вибираємо світильник типу ПВЛП 2х40, потужністю 40Вт, встановлюємо 4 штук. А також світильник ЛДОР 2х80.

Розрахунки для інших приміщень проводимо аналогічно, дані розрахунків заносимо до таблиці 1.3.

Таблиця 2.2. Світлотехнічна відомість приміщень

Приміщення	S, м2	Ен, ЛК	, Вт/м2	Рроз, Вт	Тип світильника	Кількість
Кімната майстрів	18	200	17	306	ПВЛП 2х40	4
Електро майстерня	54	200	19	1026	ЛДОР 2х80	6
Слюс майстерня	48	200	16	768	ЛДОР 2х80	5
Сан вузол	6	75	18	108	ПВЛП 2х40	1
Склад	30	75	19	570	ПВЛП 2х40	7
ТП	36	100	20	720	ЛДОР 2х80	5
Їдальня	30	150	19	570	ПВЛП 2х40	7

Повна потужність світильників допоміжних приміщень Р, кВт

Р = 306+1026+768+108+570+720+570 = 4,06 кВт

2.1.5 Розрахунок і вибір схем мереж освітлення

Для живлення світильників від щита низької напруги підстанції прокладається самостійна 4 провідна мережа до розподільчого щита встановлена в цеху.

Від зазначеного щита через розподільчу мережу живляться групові щити до яких підключаються окремі групи світильників. Радіус дії щитків 20-30 м.

Граничне навантаження для групових ліній не повинно перевищувати 20А при кількості світильників не більше 20.

Для світильників аварійного освітлення встановлюються окремий щиток, який за живлений від незалежного джерела струму.

Переріз проводів жил кабелів повинен забезпечити достатню механічну міцність проходження струму навантаження без нагріву понад допустимі температури, необхідний рівень напруги для джерел світла, спрацювання апаратів захисту.

Момент навантажень М, кВт • м

М = P • L (2.14)

М = 30•28,8+8,24•34+8,24•80+8,24•54+4,06•29 =2366,06 кВт•м

Переріз кабелю від трансформатора до СП S, мм²

(2.15)

де С - перехідний коефіцієнт який залежить від марки провідника і кількості жил в лінії

- втрати напруги в лінії

Вибираємо мідний чотирьохжильний кабель марки ВВГ 4х16 перерізом 16 мм² І_доп = 75А

Втрати напруги від ТП до СП , %

(2.16)

Допустима втрата напруги для розподільчої мережі

(2.17)

Переріз проводу від СП до ЩО1 S, мм²

(2.18)

Вибираємо мідний чотирьохжильний кабель марки ВВГ 4х2,5 перерізом 2,5мм² І_доп = 30А

Переріз проводу від СП до ЩО2 S, мм²

Вибираємо мідний чотирьохжильний кабель марки ВВГ 4х6 перерізом 6 мм² І_доп = 45А

Переріз проводу від СП до ЩО3 S, мм²

Вибираємо мідний чотирьохжильний кабель марки ВВГ 4х4 перерізом 4 мм² І_доп = 36А

Переріз проводу від СП до ЩО4 S, мм²

Вибираємо мідний чотирьохжильний кабель марки ВВГ 4х1,5 перерізом 1,5 мм² І_доп = 20А

Розрахунок аварійного освітлення проводиться аналогічно і складає 10% від загального освітлення.

Вибрані провідники перевіряємо на нагрів при рівномірному навантажені.

Струм який викликає нагрів проводів при рівномірному навантажені для трифазної мережі І, А

(2.19)

де Р - потужність

U_л - лінійна напруга В

Струм від СП до ЩО1 І₁, А

Струм від СП до ЩО2 І₂, А

Струм від СП до ЩО3 І₃, А

Струм від СП до ЩО4 І₄, А

Струм від ТП до СП І₅, А

За даним струмом і по таблицям перевіряємо відповідність перерізу кабелю на нагрівання при проходженні тривалого струму.

Для кабелю з мідними жилами 4х16 мм² значення І_доп = 75А

ТП до СП (ВВГ - 4х16)

75А ? 52,36А - умова виконується

СП до ЩО1 (ВВГ - 4х2,5)

30А ? 14,98А - умова виконується

СП до ЩО2 (ВВГ - 4х6)

45А ? 14,98А - умова виконується

СП до ЩО3 (ВВГ - 4х4)

36А ? 14,98А - умова виконується

СП до ЩО4 (ВВГ - 4х1,5)

20А ? 7,38А - умова виконується

Для прийому і розподілу електричної енергії, а також для захисту ліній, що відходять вибираємо розподільчу шафу типу ПР-2-036 УХ Л1Р31 фірми ІЕК. В якості групових щитків освітлення вибираємо щити освітлення типу ОЩВ-6-036 УХЛ4 фірми ІЕК.

2.2 Розрахунок електроустаткування вертикально-фрезерного верстату

Електроприводи металообробних верстатів призначені для здійснення робочих і допоміжних переміщень інструменту і заготовки. У вертикально - фрезерному верстаті - це привод вертикального шпинделя.

Стосовно до вертикально-фрезерних верстатів доцільно використовувати передачу від електродвигуна до коробки швидкостей за допомогою клинової передачі.

Це виправдано тим, що верстат передає невеликі величини крутячих моментів, і тому не вимагає інших, дорогих і більш складних способів передачі крутящих моментів

Вибір електродвигуна

Аналіз гами верстатів показує, що на верстатах цієї групи найбільш широко використовуються електродвигуни малої і середній потужності.

Діапазон потужності коливається від 2,2 до 7,5 кВт. Практика показує що застосування таких типів двигунів найбільш економічно вигідно. Вони забезпечують достатній діапазон чисел оборотів шпинделя, в середньому від 50 до 2000 об/хв. Використовуючи ці дані на даному верстаті обраний електродвигун потужністю 7,5 кВт асинхронний з короткозамкненим ротором.

Потужність, необхідна для роботи верстату визначається режимом роботи верстату з врахуванням забезпечення його високої продуктивності, економічності і безпеки обслуговування.

Режим фрезерування на верстатах характеризується визначеними розрахунковими параметрами, до яких підносять: глибину фрезерування, подачу або переміщення інструменту на один оберт, швидкість фрезерування та інші.

По вказаних параметрах, а також по коефіцієнтах, які характеризують оброблювальний матеріал і матеріал фрези, находять зусилля фрезерування, а по ній і по швидкості визначають необхідну потужність верстату.

2.2.1 Технічна характеристика вертикально-фрезерного верстату

Верстат консольний вертикально-фрезерний FSS450 призначений для обробки заготівок з чавуну, стали, кольорових металів за допомогою фрезерування. Консольно-фрезерний верстат моделі FSS450 може використовуватися як в індивідуальному, так і в серійному виробництві. Закладена в конструкцію верстата потужність приводу і що є широкий діапазон чисел обертів дозволяють обробляти деталей з чавуну, стали, кольорових металів інструментами із швидкорізальної сталі і твердосплавним інструментом при максимальній продуктивності.

Верстат забезпечує як стрічну, так і попутне фрезерування. Гідравлічний опускаючий пристрій дозволяє автоматично опускати деталь щодо інструменту при прискореному відведенні. Таким чином, зберігається якість одержаної поверхні виробу, підвищується зносостійкість інструменту. Після закінчення прискореного відведення деталь повертається в первинне положення. Шпіндель, при відключенні приводу, зупиняється за допомогою електричного дискового гальма.

Верстат має переносну панель управління, затиск інструменту виробляється за допомогою електромеханічних пристроїв.

Застосування спеціальних пристосувань розширює область застосування верстатів. Фундаментна плита і стійка з'єднуються гвинтами. На передній стороні стійки встановлена консоль, яка переміщається по направляючим. На фундаментній плиті встановлений ходовий гвинт для переміщення консолі (вертикально, вісь Z). Фундаментна плита має резервуар для зберігання змащувально-охолоджуючої рідини. Електрообладнання верстата забезпечує його експлуатацію в приміщенні не вище зони класу П-II.

Верстат виконання ВХГ, категорії розміщення 4 по ДСТ 15150. Оптимальна температура для досягнення необхідної точності обробки 22+-2 градуса Цельсія.

Паспортні дані і технічна характеристика приведені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3. Технічна характеристика верстата FSS450

Найменування показника	Величина параметрів
1. Габаритні розміри верстата, мм:
довжина	2530
ширина	2140
висота	2905
2. Маса верстата, кг:	4400
3. Граничні розміри встановлюваної заготівки, мм:
довжина	1800
ширина	450
висота	630
4. Граничні розміри оброблюваних поверхонь, мм:
довжина	1300
ширина	345
висота	630
5. Найбільша маса встановлюваної заготівки, кг:	1500
6. Параметри столу, мм:
довжина	1800
ширина	450
7. Найбільше переміщення столу, мм:
подовжнє	1320
поперечне	345
вертикальне	630
8. Осьове переміщення шпінделя за рахунок пінолі, мм:	90

2.2.2 Вибір електроприводу вертикально-фрезерного верстату

Для вибору електродвигуна вертикально-фрезерного верстату необхідно знати зусилля, що витрачається на подачу Р, кВт

(2.20)

де, Р_en - ефективна потужність подачі

(2.21)

де, Q - найбільше зусилля механізму повздовжньої подачі столу

S - швидкість подачі, мм/хв.

Знаходимо ефективну потужність двигуна Р_en, кВт

Потужність двигуна Р, кВт

Приймається двигун головного приводу верстату типу 4А, потужністю 5,5 кВт, 1500 об/хв.

Дані двигуна виписуються по довіднику і зносяться до таблиці.

Таблиця 2.4. Технічні дані двигуна

Тип двигуна	Рн, кВт	Ін, А	??, %	Cosц	Мпус Мн	Мmin Мн	Мmax Мн	Іпуск Мн	n, об/хв	Jдв, кг• м2
4АМ112М4	5,5	11,6	85,5	0,85	2,0	1,6	2,2	7,0	1425	17,7

2.2.3 Перевірка вибраного електричного двигуна за умовами пуску

Кутова швидкість двигуна w, рад/с

 (2.22)

де n_н - номінальна кількість обертів двигуна

Номінальний момент двигуна, М_н, Н•м

(2.23)

Статичний момент на валу двигуна М_ст, Н•м

(2.24)

де Р_роз - розрахункова потужність електродвигуна, кВт

Пусковий момент по довідникових даних двигуна М_мах, Н•м

(2.25)

Середнє значення пускового моменту М_ср.п, Н•м

(2.26)

Сумарний момент інерції електроприводу приведеного до валу електродвигуна ?J

(2.27)

де С - коефіцієнт, який враховує момент інерції з'єднувальних муфт

Прискорення двигуна при запуску б,

(2.28)

Час пуску двигуна t, с

(2.29)

Значення динамічного моменту на валу двигуна М_ДИН, Н•м

(2.30)

Потрібний пусковий момент для нормального пуску двигуна, М_ПОТР, Н•м

 (2.31)

Так як середньо-пусковий момент двигуна більший чим потрібний, то двигун підходить по пускових умовах

М_ПОРТ ? М_СР.П

67,38 ? 69,66 Н•м

2.2.4 Побудова природної механічної характеристики двигуна

Сумісність роботи електричного двигуна і виробничого механізму (в даному випадку вертикально-фрезерного верстату) в сталому режимі відповідає рівність обертаючого моменту двигуна М і моментів опору механізму М_с при визначеній швидкості обертання n. При зміні моменту опору виробничого механізму швидкість електричного двигуна і його момент автоматично змінюються і продовжує працювати стало з новими значеннями моменту і швидкості.

Залежність між моментом електроприводу і його швидкістю називається механічною характеристикою.

Розрахунок і побудову механічної характеристики виконуємо по формулі Клосса

(2.32)

де М_max - максимальний коефіцієнт;

S - ковзання у відносних одиницях;

S_k - критичне ковзання;

Q - допоміжний параметр.

Для полегшення обчислень вводимо допоміжний коефіцієнт А, який рівний:

(2.33)

Номінальне ковзання двигуна, S_н

(2.34)

Критичне ковзання

(2.35)

Допоміжний параметр q

(2.36)

Задавшись значенням ковзання в межах від 0 до 1 по формулі Клосса визначаємо момент М⁰ для побудови характеристики.

Дані заносимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 - Залежність моменту двигуна і кутової швидкості від ковзання

n, об/хв	S	S/Sn	Sk/S	Sk/S+ Sk/S+q	М0
1500	0	0	0	0	0
1350	0,1	0,217	4,6	9,157	1,52
1200	0,2	0,43	2,3	7,07	1,97
1050	0,3	0,65	1,53	6,52	2,1
900	0,4	0,87	1,15	6,36	2,19
750	0,5	1,08	0,92	6,34	2,2
600	0,6	1,3	0,76	6,4	2,18
450	0,7	1,52	0,66	6,52	2,14
300	0,8	1,74	0,57	6,69	2,08
150	0,9	1,95	0,51	6,8	2,05
0	1	2,17	0,46	6,97	2,00

Задавшись масштабом по швидкості 150 об/хв=1 см і по моменту 0,2=1 см будуємо характеристику двигуна.

2.2.5 Вибір електричних апаратів і елементів схеми управління

Елементи схеми управління:

QF - автоматичний вимикач ВА88 - 32 3Р;

KM - магнітний контактор КНИ 11 210;

FU - запобіжник ППН-33;

КК - теплове реле РТИ1305;

SB - кнопки управлиння КЕ-011;

KV - реле проміжне РЭК78;

TV - трансформатор ТБСЗ-160 380/24;

SA - універсальний перемикач ALC-22;

VD - напівпровідниковий випрямляч, 10А;

R - резистор гальмівний.

2.2.6 Розрахунок параметрів і вибір апаратів захисту

Автоматичний вимикач

(2.37)

Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА88-32 ЗР з номінальним струмом І_н=12,5А. Реле теплове РТИ 1305 І_н=12А. Контактор магнітний КНИ 11210 І_н=12А.

Запобіжник І_пл.вс., А

(2.38)

Вибираємо запобіжник типу ППН-33 І_пл.вс.=32А.

Кнопки управління типу КЕ-011.

2.2.7 Принципова схема управління вертикально-фрезерного верстату і порядок її роботи

Призначення. Для керування режимами роботи і ЕО фрезерного верстата моделі 654.

Шпиндель верстата приводиться в обертальний рух від АД потужністю 13 кВт при кутової швидкості 141 рад/с через коробку швидкостей з 18 ступенями і зміною швидкості від 2,5 до 125 рад/с. Перемикання швидкостей - вручну.

Поздовжнє і поперечне переміщення столу в діапазоні регулювання швидкостей подачі від 10 до 1000 мм/хв і вертикальне переміщення шпиндельної бабки в діапазоні регулювання від 4 до 400 мм/хв - від двигуна постійного струму (ДП) через коробку подач при безступінчастому електричному регулюванні кутової швидкості в діапазоні 10: 1. Електромеханічне регулювання швидкості забезпечують робочі подачі і швидкі переміщення столу і шпиндельної бабки верстата.

Зміна напрямку руху здійснюється електромагнітними муфтами, вбудованими всередині корпусу коробки подач. Електромагнітні муфти забезпечують як незалежне включення всіх трьох переміщень, так і їх одночасна дія.

Основні елементи схеми.

М - приводні АД з коротко замкнутим ротором шпинделя, насоса змащення, насоса охолодження.

Трифазний магнітний підсилювач має обмотки:

- Робочі (W_p), включені через діоди (Д1… Д6);

- Управління (W_p) включені на регулятор швидкості (РС).

Зворотній зв'язок виконаний в двох варіантах:

- Негативний зворотний зв'язок по напрузі (U_он) на затискачах якоря;

- Позитивний зворотний зв'язок по струму одержуваному від випрямітеля (ВП2), підключеного до трансформатора струму (ТТ).

КМ, КV - контактори шпинделя, пускової і гальмування.

КМ - реле проміжне, для розмноження контактів ланцюгів наладки.

KV - реле проміжне, для комутації ланцюгів швидкого установчого переміщення столу або шпиндельної бабки верстата.

2.2.8 Розрахунок і вибір проводів і кабелів, силових розподільчих шаф

Вид електропроводки марку та спосіб прокладання проводів та кабелів вибираємо залежно від призначення, архітектурних особливостей будівельної частини, умов навколишнього середовища характеристики електроприймачів. Вимог техніки безпеки протипожежних правил і т.д.

Розрахунковий струм навантаження для одного або групи електро споживачів включно до трьох. Розраховується як сума струмів цих споживачів.

При числі споживачів більше трьох по розрахунковому струму приймається відповідний переріз проводу чи кабелю з урахування коефіцієнта прокладки і захисту.

Спосіб прокладки в ремонтному цеху приймається кабелем ВВГ від силового розподільчого щита до верстатів, машин, установок.

Силові розподільчі шафи живляться від шино проводів типу ШМА що прокладений на технічному горищі.

Оболонка та ізоляція проводів і кабелів що застосовуються в електропроводах повинні відповідати способу прокладки і умовам навколишнього середовища.

Визначаємо розрахунковий струм для відгалуження від шинопровода до силового пункту СП1 вертикально-фрезерного верстату. Групуючи електроприймачів відповідно до коефіцієнтів використання визначаємо кількість силових пунктів.

Сумарна розрахункова установлена потужність струмоприймачів Р_уст, кВт

(2.39)

де - n - кількість верстатів

Р - потужність верстатів

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів Р_см

(2.40)

де к_в - коефіцієнт використання установки

Сумарна максимальна реактивна потужність Q_см, кВАр

(2.41)

Розрахункова активна потужність Р_р, кВт

(2.42)

Коефіцієнт максимуму k_м=1,05

Розрахункова реактивна потужність Q_р, кВАр

(2.43)

Повна потужність S_p, кВА

(2.44)

Розрахунковий струм І_р, А

(2.45)

Для від га лудження вибираємо кабель марки ВВГ 4х35 перерізом 35 І_доп=170А

Аналогічно розраховуються і вибираються інші кабелі. Розрахунки зносяться до таблиці.

Таблиця 2.6. Вид кабелю

Назва	Ір, А	Марка кабелю	Кількість кабелів	S, мм2	Ідоп, А
СП1	31,43	ВВГ	1	4х35	170
СП2	189,81	ВВГ	1	4х50	215
СП3	84,54	ВВГ	1	4х16	100
СП4	104,72	ВВГ	1	4х25	140
СП5	96,43	ВВГ	1	4х16	100
СП6	19,2	ВВГ	1	4х1,5	23
СП7	76,72	ВВГ	1	4х10	80

2.3 Розрахунок потужності цеху

Електричні навантаження промислових підприємств визначають вибір всіх елементів системи електропостачання, живлячих і розподільчих мереж енергосистеми, заводських трансформаторних підстанцій та їх мереж. Тому правильне визначення електричних навантажень є визначним фактором при проектуванні та експлуатації електричних мереж.

Кількість споживачів n=45. Самий потужний споживач електричної енергії - зварка точкова напівавтомат Р=75 кВт, кількість n=8. Всі дані обладнання використовуємо з таблиці 1.1.

Сумарна встановлена потужність потужних струмоприймачів

?Р=1018,6 кВт.

Групуємо споживачі по однаковим показникам коефіцієнта використання і коефіцієнта потужності.

Максимальна середня активна потужність Р_см.СП, кВт

(2.46)

Максимальна середня реактивна потужність Q_{см. СП}, кВАр

(2.47)

Сумарна активна потужність ?Р_ср.м, кВт

?Р_ср.м=9,46+104,4+46,5+57,6+53,04+10,56+42,2=323,76 кВт

Сумарна реактивна потужність ?Q_ср.м, кВАр

?Q_ср.м=16,36+138,85+61,84+76,6+70,54+14,04+31,65=409,88 кВАр

Середньозважений коефіцієнт використання цеху k_в.сз

(2.48)

Ефективне число електроприймачів П_еф

(2.49)

Коефіцієнт максимуму k_м=1,24

Розрахункова активна потужність ремонтного цеху Р_роз, кВт

(2.50)

Розрахункова реактивна потужність Q_роз, кВАр

Q_роз = ? Q_ср.м

Q_роз = 409,88 кВАр

Повна потужність ремонтного цеху S_роз, кВА

(2.51)

Розрахунковий струм лінії живлення І_р, А

(2.52)

де U - напруга мережі

Середньо зважений тангенс ремонтного цеху

обладнання електроенергія верстат фрезерний

(2.53)

cosц=0,62

Тангенс ц встановлений енергопостачальними компаніями tgц₁=0,33

Потужність компенсую чого пристрою Q_бат, кВАр

(2.54)

Вибираємо компенсуючий пристрій УКМ - 0,4-105-5 УЗ потужністю 105 кВАр (1 штука) і УКМ - 0,4-110-10 УЗ потужністю 110 кВАр (1 штука) загальною потужністю 215 кВАр.

Література

1. ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам

2. ГОСТ 2-109-68. Основные требования к чертежам

3. Справочник по наладке электрооборудования В.К. Вырвашин, В.Я. Койлер, П.А. Планов. - М.: Россельхозиздат 2009.

4. Электротехнический справочник том 2 М.: - Энэргоатомиздат 1986.

5. Довідник сільського електрика за редакцією В.С. Олійник, К.: Урожай 1985.

6. В.С. Мазепа, Я.Ю. Марущак, А.С. Куцик «Електрообладнання промислових підприємств» Л.: Магнолія Плюс 2010.

7. А.А. Федоров, Л.Е. Старкова, М.: «Учебное пособие для курсового и дипломного проэктирования» М.: Энергоатомиздат 2007.

8. Б.Ю. Липкин «Электроснабжение промышленных предприятий и установок» М.: Высшая школа 1990.

9. А.М. Кучер, М.М. Кавашицкий, А.А. Покровский «Металлорежущие станки» М.: Машиностроение 1965.

10. Ю.Д. Сибиков «Монтаж, эксплуатация и ремонт электрооборудования промышленных М.: Высшая школа» 2010.

11. А.Ф. Зюзин «Монтаж эксплуатация и ремонт электрооборудования промышленных предприятиях и установок»

12. В.И. Дьяков «Типовые расчеты по электрооборудованию» М.: Высшая школа 1991.

13. Н.П. Посников, Г.М. Рубашов «Электроснабжение промышленных предприятий» Ленинград: Стройиздат 2009.

14. Н.И. Труевцев, Н.Н. Труевцев, М.С. Гензер, «Технология и оборудование текстильного производства» М., 2011.

Размещено на Allbest.ru