Порівняльний аналіз інституту глави держави в президентських та напівпрезидентських республіках
Огляд основних методів порівняння в політичній науці. Історія виникнення та розвитку інституту президентства в світі. Конституційно-правовий статус президента Польщі та президента США: процедура виборів у цих двох країнах та основні повноваження.
| Рубрика | Политология |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.12.2014 |
| Размер файла | 106,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- президент не має права розпустити парламент і призначити нові вибори;
- президент має право накладати вето на законодавчі рішення парламенту, однак воно може бути скасоване (переборене) більшістю голосів у парламенті (як правило, двома третинами голосів).
Однак цей тип республік має і недоліки:
- президент не залежить від вотуму довіри парламенту,
- не несе відповідальності перед ним;
- часто виникає загроза конфліктів між парламентом і президентом.
Напівпрезидентська республіка. Республіки не завжди відповідають ознакам їх “чистих” парламентських і президентських форм. Можуть бути створені й інші моделі республіканського правління, що поєднують ознаки як парламентських, так і президентських республік. Головним показником при цьому стає співвідношення обсягу повноважень глави держави і парламенту в механізмі формування уряду. Специфіка цього механізму і дозволяє вирізнити вид президентсько-парламентської республіки. Тут президент відіграє більш важливу роль, аніж у парламентській республіці: він обирається прямими виборами, істотно впливає на формування уряду Однак уряд, з одного боку, залежить від президента, а з другого -- відповідальний перед парламентом, може бути замінений президентом (наприклад, Веймарська республіка або П'ята французька республіка) і, навпаки, не може бути відкликаний ним (наприклад, у Швейцарії).
Співвідношення повноважень вищих органів влади може бути різним:
- президент призначає голову уряду і за його пропозицією одночасно призначає склад уряду (наприклад, у Польщі);
- глава держави (президент) пропонує кандидатуру глави уряду, парламент його обирає, а президент призначає на посади і звільняє членів уряду за пропозицією голови уряду (наприклад, у ФРН);
- глава держави призначає главу уряду і за його пропозицією -- склад уряду, а парламент його схвалює (наприклад, в Італії).
Отже, можна зробити висновок, що напівпрезидентська система має своєю основною характеристикою дуалізм виконавчої влади, тобто подвійну відповідальність перед президентом - главою держави та парламентом. Тому характеристики і домінація президента чи парламенту залежить не від шляху формування уряду а від політичної ситуації, яка склалась в державі. Якщо глава держави є лідером парламентської більшості, то він стає фактично і главою виконавчої гілки влади. Однак за умов існування в парламенті парламентської більшості опозиційної до глави держави - він втрачає майже весь політичний вплив.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. - М., 1994. - С.6.
2. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек ; вступ. ст. И. Ю. Козлихина. - СПб., 2004. - С. 632.
3. Ильин М.В. Основные методологические проблемы сравнительной политологии // Полис. - 2001. - №6. - С.157.
4. Каинов В.И. Президентская республика как форма правления:/ В.И. Каинов /Дисс. ... канд. юр. наук. - СПб., 1995. - 201 с.
5. Керимов А. Д. Французский парламентаризм: конституционно-правовое исследование /А. Д.Керимов /Автореф. дисс. ... докт. юр. наук. - М., 1999. - 18 с.
6. Комаров С.А. Теория государства и права / С. А. Комаров. - М.: НОРМА, 2003. - 448 с.
7. Конституции зарубежных государств. - М.: БЕК, 1996. - 137 с.
8. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О.Ріяка (керівник авт.кол.). - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С.141-155.
9. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В.В. Маклаков. - 4-е изд. - М.: Волтерс Клувер, 2003. - 624С.
10. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для ВУЗов / под ред. М.В.Баглая, Ю.И.Лейбо, Л.М.Энтина.- М.: Норма, 2004. - С.210-234.
11. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005. - 592 с.
12. Лемак В.В. Теорія держави і права: курс лекцій. - Ужгород, 2005. - С. 79.
13. Мазур Д. В. Акти правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління (загальнотеоретичний аспект) Автореф. Дис…. канд. юрид. наук Харків - 2007. - 21 с.
14. Новиков О.В. Польща в Європейському Союзі: функції президента країни в контексті законодавства ЄС // Тези наукових доповідей учасників ІІІ Міжнародної наукової конференції “Від громадянського суспільства - до правової держави” - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008 .- С. 67-72.
15. Новиков О.В. Законодавче вето Президента Республіки Польща в політичній практиці країни // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій - Харків: нац. юрид. академ. України, 2007. - Вип. 87.- С. 156-160.
16. Новиков О.В. Роль президента Польщі в системі вищих органів влади під час і після вступу країни в ЄС // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. / Харків, 2007. - Вип. 37. - С. 84-91.
17. Новиков О.В. Еволюція статусу Президента Республіки Польща // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук.зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: нац. юрид. академія України, 2006. -Вип. 84. С. 226-232.
18. Обушний М.І. Політологія: Довідник І М.І. Обушний, А.А. Коваленко, О.І. Ткач; За ред. М.І. Обушного. - К.: Довіра, 2004. - С.502.
19. Політологічний енциклопедичний словник/Упоряд. В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенька. - 2-е вид., доп. і перероб. - К., 2004. - С.526.
20. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. д. ю. н., проф. А.Я. Сухарев. - М.: Норма, 2003. - С. 517.
21. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем Західної Європи: інституційний вимір. - Львів: Тріада плюс, 2004. - С.7.
22. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем Західної Європи: інституційний вимір. - Львів: Тріада плюс, 2004. -С.17.
23. Самбутян Ю.Г. Сравнительная политология как направление современной науки о политике // Вестник Российского университета дружбы народов. - Сер.: Политология. - 2004. - №1(5). - С.55-56.
24. Сарторі Д. Порівняльна конституційна інженерія: Дослідження структур, мотивів і результатів / Джованні. Сарторі . - К: Артек, 2001. - 224 с.
25. Сморгунов П.В. Современная сравнительная политология - М., 2002. - С.47.
26. Харченко О.В. Уроки Веймарської демократії / Наукові записки. Історичні, політичні і філософські науки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - Вип.46. - Київ-Бердянськ. - 2002. - 174 - 181с.
27. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. - 3-е изд., М.: Юрист, 2003. - С.300-313.
28. Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. К.: Програма Л, 1995. - С.112-134.
29. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. - К.: АртЕк, 2005. - С. 223.
30. Шаповал В.М. Державний лад країн світу. - К.: український центр правничих студій, 2009. - С. 182.
31. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / 5-е стереотипне видання. - К.: АртЕк, 2002. - С.223-244.
32. Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. К.: Програма Л, 1995. - С.112-134.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття інституту президентства, його місце в політичній системі суспільства, становлення і розвиток, особливості та історичні джерела. Розробка положень української державності, вклади політичних партій та їх діячів, суть реформування державної влади.
реферат [28,6 K], добавлен 22.11.2009Сутність інституту омбудсмана - захист прав громадян, послаблення відчуття беззахисності перед системою державних органів і установ; основні моделі. Історія виникнення поняття омбудсмана в світі та уповноваженого з прав людини Верховної Ради України.
статья [64,6 K], добавлен 03.03.2011Поняття та види монархій, їх характеристика. Монархічна форма правління в сучасному світі, основні тенденції та перспективи розвитку. Течії українського монархізму; конституційно-правові шляхи запровадження в Україні інституту одноосібного монарха.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 26.04.2013Історія вивчення питання політичної реклами. Особливості розвитку політичної реклами в Україні, характеристика основних засобів політичної маніпуляції в політичній рекламі. Аналіз використання прийомів політичної реклами під час президентських виборів.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 31.01.2012Поняття про вибори, вибори за конституційним правом. Правове регулювання інституту виборів та виборча система. Поняття виборчого процесу, його засади та стадії і його законодавче регулювання. Місцеві вибори та вибори Президента України. Аналіз законів.
курсовая работа [30,3 K], добавлен 21.07.2008Класифікація політичних партій. По характері доктрин. По місцю і ролі партій у політичній системі. За критерієм організаційної структури. По виду партійного керівництва. Чотири типи партійних систем.
реферат [8,2 K], добавлен 07.06.2006Порядок та основні принципи обрання Президента України відповідно до Конституції, етапи проведення та демократичні засади всенародних виборів. Загальні вимоги до кандидатів у президенти, правила ведення ними передвиборної агітації. Функції Президента.
реферат [19,7 K], добавлен 22.11.2009Конституційне становлення і еволюція українського президентства, його передумови та основні риси. Вплив на політичну систему боротьби за повноваження між Президентом Л. Кравчуком і прем'єр-міністром Л. Кучмою. Зміст та значення Конституційного договору.
реферат [21,1 K], добавлен 22.11.2009Особливості законодавчого процесу Чехії, повноваження Президента. Судова влада та Уряд. Політичні партії та засоби масової інформації в політичній системі суспільства. Партійно-політичний спектр чеського суспільства, його політико-електоральний аналіз.
реферат [34,0 K], добавлен 11.06.2011Політичне життя демократичного суспільства. Особливості рекламної кампанії виборів Президента 2009-2010. Рекламна кампанія Сергія Тігіпка, Арсенія Яценюка, Віктора Ющенка, Віктора Януковича, Юлії Тимошенко. Порівняльна характеристика всіх кандидатів.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 05.04.2012
