Специфіка сучасної української національної ідентичності студента 2 року навчання

Таблиця,[20] що нижче чітко демонструє наскільки швидкими темпами і в яких масштабних обсягах відбувається туризм, який свідчить про масштаби міжкультурної і міжнаціональної комунікації та дифузії. Проте, інтенсивність комунікації та рівень глобалізації ще не настільки великий, щоб можна було категорично стверджувати про перехід до цивілізаційної ідентичності як основної. Цьому також перешкоджає і наявність суверенних держав, які блокують її розвиток. Тому впритул до цивілізаційно-регіональної ідентичності наблизилися громадяни ЄС, а саме західноєвропейці. Щодо ж до України, то в нас, попри все на даний час домінують, коливаючись в залежності від регіону етнічно-культурна та політична національні ідентичності.

Тобто глобалізація послаблює актуальність національних ідентитетів (мови, території, крові, культури), змінюючи фокус на інші, такі як спільні політичні та економічні інтереси, прагнення до кроскультурного збагачення та пізнання нового. Проте цілком логічно, що оскільки разом з глобалізацією відбувається і набирає оберти процес локалізації, то закономірно, що вагомість ідентитетів змінюється циклічно і на наступному етапі знову на перше місце вийдуть об'єктивні ідентитеті після того, як відбудеться значне відхилення в сторону суб'єктивних. Щодо України, то на сьогоднішній день виходячи з закономірності історичного розвитку та з даних соціологічних досліджень вагомість надідентитетів є у порядку зростання є такою: етнічний, культурний, громадянський. А вже в залежності від регіону, особливостей самого індивіда (освіта, статус та ін) в межах цих ідентитетів змінюються системи ієрархій ідентитетів, домінантними серед яких є громадянство, мова та походження.

Висновки

Кожна нова епоха приносить із собою певні зміни у свідомость та у суспільне життя і виявити, що є первинним, а що вторинним часто дуже важко, а то й неможливо, через велику кількість взаємозв'язків, адже в наш час людство все більше приходить до розуміння, що не існує "чистих" залежних та незалежних змінних, а існують тільки взаємозалежні, бо все впливає на все, просто часом дуже складно виявити та простежити ці взаємовпливи. Так само кінець XX століття приніс нам незалежність, а початок XXI - глобалізацію.

Саме в контексті цих ключових змін і слід розглядати актуалізовану проблему української національної ідентичності.

Внаслідок багатьох природних та суспільних умов процес становлення, історичний розвиток та утвердження спільноти на території сучасної України був дуже складним, внаслідок впливу великої кількості факторів, що зумовлене передовсім геополітичним розташуванням. Складність процесів розвитку призвела до складності самого дискурсу як всередині спільноти так і з спільнотами сусідами, що спричинилося до того, що сучасна українська національна ідентичність формувалася шляхом негативної ідентифікації, тобто спираючись передовсім на диференціальні ознаки іденичності, на ознаки відмінності від інших (спільнот-сусідів), а не на спільні характеристики всередині своєї спільноти.

А оскільки різні частини України контактували та піддавались впливу різних іноземних держав та були значною мірою ізольовані одні від одних, то це вилилося у велику регіональну обумовленість спільної ідентичності, яка базувалася найперше на мові, культурі, соціальному статусі (селянство) та міфі створеному інтелектуалами, бо історія, економічні та політичні інтереси, внаслідок перебування у складі різних імперій відрізнялися. Далі, після того, які всі етнічні землі були об'єднані у складі СРСР почалися водночас процес формування спільних економічних та політичних інтересів, та процес примусового насадження штучної радянської ідентичності, який внаслідок різної відстані до джерела тиску спричинив різну міру засвоєння нової примусової ідентичності, що тільки поглибило регіоналізацію колективної української ідентичності.

Із крахом СРСР та здобуттям незалежності, що автоматично призвело до кризи ідентичності у великої частини українців, внаслідок вакууму - зникнення потреби плекати в собі радянську ідентичність та напівзруйнованості традиційної української, перед дезорієнтованою спільнотою постав новий виклик у вигляді глобалізації, який у свою чергу тяжів до розмиття національної ідентичності, яка в Україні тільки-но ввійшла в активну стадію формування.

Тож із закордону активно імпортувалися нові цивілізаційна та загальнолюдська ідентичності. Такий розвиток подій призвів до формування на території України таких явищ як дифузія ідентичностей із виникненням різного роду подвійних ідентичностей, накладання різних систем ідентитетів, що сприяли створенню квазіідентичностей, а в деяких випадках відбулося настільки сильне розмивання ідентичності, що можна говорити про її втрату. Отож, визначивши національна ідентичність як сутнісну, суб'єкту, тривимірну характеристику, яка описує співвідношення члена нації із самою нацією з багатовимірною специфікою та формується різним співвідношенням індивідуально волі та колективної.

В Україні внаслідок історичних відмінностей у процесах розвитку та становлення різних регіонів уявлення індивіда про співвідношення себе та нації суттєво відрізняється, що дає підстави розрізняти дві моделі нації та два види національної ідентичності: етно-культурна нація на заході країни із домінуванням етнічної ідентичності та політична (громадянська) модель нації в центрі, на півдні та сході із окрім громадянської націдентичності, поширеними подвійними, квазі- та розмитими ідентичностями. Проте зі збільшенням тривалості існування незалежності держави регіональні особливості національної ідентичності взаємопроникаються та змішуються, що дає підстави прогнозувати їхнє злиття та утворення спільної, єдиної національної ідентичності на території всієї України, що дозволить нам успішно відповісти на нові виклики макроідентичностей, які несе глобалізація.

Список використаних джерел та літератури

1. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. - К.:ІПіЕНД, 2002. - С.16.; Климанська Л. Філософсько-соціологічний аналіз проблеми політичної ідентичності // Зміни у свідомості українського суспільства на зламі тисячоліть / Редкол.: С.Рябов та ін. - К.: Вид-чий дім "КМ Akademia", 2001. - С.113.

2. Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: (Етнополітологічний аналіз). - К.: Вища школа, 1998. - С.88-89.

3. Саніна Т. О. Дослідження національної та етнічної ідентичності: теоритичний огляд

4. Oxford Dictionary of English, Revised Edition. © Oxford University Press 2005.

5. New Oxford American Dictionary, 2nd Edition. © 2005 by Oxford University Press

6. Collins English Dictionary. 8th Edition first published in 2006

7.R. Martin, J. Barresi - Personal Identity. - Madlen, MA: Blackwell, 2003.

8. Сміт Е. Національна ідентичність / Пер. з англ. - К.: Основи, 1994. - 228 сж

9. Вишкільний курс молодого націоналіста, - Луцьк 2006 `Національний Альянс`

10. Пол. P. Брас. Етнічні групи і формування етнічної ідентичності// Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко,В. Лісовий-К.: Смолоскип, 2000. - 464 с.

11. Грицак Ярослав "Про можливість побудови політичної нації в окремо взятій (У)країні або Чого нас учить досвід Польщі"

12. Палій Ганна Олександрівна УДК 323.17 (477) Становлення єдиної національної ідентичності в контексті реалізації національних інтересів України.

13. Вульф К. Етнічний націоналізм: аналіз і захист // Націоналізм:Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий.- К.:Смолоскип, 2000-С 495

14. М.А. Козловець Феномен нацыональної ідентичності: виклики глобалізації: Монографія. - Житомир: В-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - 558 с.

15. Байрачний С. Становление проблематики социальной идентичности в теориях Э. Фромма и Э. Эриксона // Матеріли Міжнародної науково-теоретичної конференції. - Донецьк: ТОВ "Юго-Восток", Лтд 2006.

16. Паніна Н. Українське суспільство 1992-2006: соціологічний моніторинг. - К., 2006

17. Сергійчук В.І., Піскун В., Воропаєва та ін. Трансформація національної ідентичності: історіософські, культурологічні та соціально-психологічні аспекти.

Режим доступу: http://www.dffd.gov.ua/download/book/GumSotsEk/20.pdf

18. Аза Лариса Олександрівна - "Інтеграційні процеси в просторі України"

Режим доступу: http://pressaukr.narod.ru/duma5.htm

19.С. Кисельов, А. Сальникова - Національна ідентичність українців. Дилема культурного і соціально-політичного. - Журнал "Політичний менеджмент", 2003р, №2

20. Список країн за туристичними відвідуваннями укладається Всесвітньою організацією туризму (UNWTO) у складі власної публікації "Барометр світового туризму". Режим доступу: http://translate.google.com.ua/translate?hl=uk&sl=en&tl=uk&u=http://en.wikipedia.org/wiki/World_Tourism_rankings&anno=2

Размещено на Allbest.ru