Суперечливі погляди щодо нового мовного закону в Україні

Сутність Закону "Про засади державної мовної політики", аналіз його змісту та функцій. Висновки щодо закону деяких державних інституцій України та закордонних організацій. Результати прийняття даного закону та його вплив на українське суспільство.

Рубрика Политология
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 23.12.2012
Размер файла 54,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

«Суперечливі погляди щодо нового мовного закону в Україні»

Вступ

Актуальність теми. Мова, яка є величезним надбанням людства і виступає універсальним засобом спілкування людей, їх об'єднання і порозуміння, в Україні стає засобом конфронтації та розколу суспільства. На превеликий жаль, у нас знову виходить не так, як у нормальних людей, наділених великим природним даром мислити, говорити і, що дуже важливо, розуміти та чути одне одного. Кажу «у нас», маючи на увазі перш за все тих, хто породив і безсовісно експлуатує мовну проблему, - політиків. Бо в Україні об'єктивно мовної проблеми в тих масштабах, до яких вона актуалізована у зв'язку з ухваленням проекту закону «Про засади державної мовної політики», не існує.

Мета роботи: визначити сутність Закону України «Про засади державної мовної політики», дослідити ставлення мешканців України та міжнародних організацій до прийняття закону, зробити аналіз результатів прийняття закону.

Завдання роботи дослідити:

· Чи є закон точним та коректним;

· Чи суперечить закон Конституції України;

· Чи сприяв цей закон поліпшенню єдності мешканців України.

1. Сутність Закону «Про засади державної мовної політики»

Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Так, частина 7 статті 7 закону зобов'язує громадян, які проживають на території, де функціонує регіональна мова або мова меншин, розвивати та використовувати таку мову - «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, …, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб».

Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську (циганську), румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку.

Закон містить неодіозне визначення терміну «рідна мова», трактуючи його таким чином: «рідна мова - перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Згідно з висновками Головного науково-експертного управління ВРУ визначення терміну «рідна мова» в законі є неточним і некоректним, оскільки із нього, як вказано у висновку, випливає, що рідною мовою може бути чужа мова, якщо за певних обставин людина оволоділа нею першою.

Закон складається з 11-ти розділів та 32-х статей. Він припиняє дію закону Української РСР «Про мови в Українській РСР», вносить зміни у декілька діючих законів.

У різноманітних висновках зазначено, що законопроект суперечить Конституції України, порушує Бюджетний кодекс України і спрямований на знищення української мови. Він зазнав нищівної критики у висновках органів державної влади та її підрозділів: Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, парламентських Комітетів - з питань культури й духовності, з питань бюджету, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України.

Не підтримали цей законопроект також профільні установи НАН України: Інститут мовознавства, Інститут української мови, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень, Інститут літератури імені Тараса Шевченка, Інститут держави й права, Український мовно-інформаційний фонд, а також Академія наук вищої школи України та Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.

2. Висновки щодо закону деяких державних інституцій України та закордонних організацій

Висновок Головного науково-експертного управління

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України 23 травня 2012 надало висновок, що цей законопроект містить чимало вад, які засвідчують необхідність його доопрацювання з урахування висловлених зауважень і пропозицій і рекомендацію, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відправити на доопрацювання.

У висновку Головне науково-експертне управління зазначило, що окремі положення законопроекту №9073 не повною мірою узгоджуються з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема, Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. №10 рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови.

На думку управління, концептуальною вадою законопроекту є те, що у ньому мова розглядається не як одна із найважливіших етнонаціональних ознак, а як територіальна ознака, що не узгоджується з теорією етносу та нації.

У висновку також зазначено, що незважаючи на те, що в Конституції України термін «російська мова» вживається в єдиному контексті з терміном «мови національних меншин України», у законопроекті простежується тенденція наділити російську мову особливим статусом, відмінним від статусу інших мов національних меншин, на які поширюються положення Європейської хартії.

Головне науково-експертне управління звертає увагу на те, що «відсутність чіткості у визначені термінів «у межах території» і «у межах адміністративно-територіальних одиниць» призводить до того, що на органи місцевого самоврядування, які діють у межах адміністративно-територіальних одиниць, що мають статусі регіонів, законопроектом покладаються функції визнання мов регіональними. До того ж, вживання терміну «регіональні мови» по відношенню до таких адміністративно-територіальних одиниць як село, селище, місто тощо (пункт четвертий статті 5 законопроекту) є некоректним».

Недосконалим, на думку управління, виглядає запропонований у законопроекті механізм визнання мов регіональними або мовами меншин та застосування до них відповідних заходів (частини третя - сьома статті 7 законопроекту). Передбачені законопроектом 10-відсотків і більше кількості чисельності її населення, а в окремих випадках менше 10 відсотків населення відповідної території, на якій поширена ця мова, для прийняття відповідними місцевими радами рішення про визнання мови регіональною і використання її на відповідній території, на думку управління, вбачається довільною. До того ж міжнародно-правові акти такого критерію визнання мов регіональною не містять. Зокрема, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин не пов'язує визнання мови регіональною з певним відсотком представників національних меншин у загальному складі населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Нею передбачається здійснення охоронних і заохочувальних заходів, спрямованих на забезпечення використання регіональних мов, і в жодному разі не передбачає прийняття органами місцевого самоврядування спеціальних рішень про визначення територій використання регіональних мов.

На думку управління, запропонована законопроектом 10-відсоткова чисельність носіїв регіональної мови для визнання на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць її мови регіональною може призвести до непорозумінь та напруги на мовному ґрунті. Адже межі проживання національних меншин та поширення їх мов не завжди збігаються із межами адміністративно-територіальних одиниць.

Висновок Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності

Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності дійшов висновку що законопроект «не відповідає положенням Конституції України (статті 10, 22, 24, 92, 157), не має фінансово-економічного обґрунтування» і прийняв рішення «рекомендувати Верховній Раді України відхилити зазначений проект закону». У висновку зазначено, що термін «регіональна мова» подекуди ототожнюється з конституційним поняттям «мови національних меншин України», що суперечить Конституції України, яка не містить терміну «регіональна мова».

Висновок Міністерства фінансів України

Начальник відділу департаменту фінансів соціальної сфери Міністерства фінансів Валентина Брусило заявила, що у разі прийняття в цілому законопроекту «Про засади державної мовної політики» видатки на його виконання становитимуть від 12 до 17 мільярдів гривень на рік. Також вона зазначила, що автори законопроекту не надали жодних розрахунків вартості реалізації закону. Міністерство не підтримало прийняття законопроекту.

Висновок Центру політико-правових реформ

Центр політико-правових реформ дійшов висновку, що:

§ голосування за законопроект за юридичними наслідками є нелегітимним;

§ законопроект порушує Конституцію України та підриває конституційний лад;

§ законопроект є спробою підмінити поняття «державна мова», оскільки створює умови, за яких її знання не буде потрібним;

§ законопроект є неякісним, що породжуватиме багато правових суперечок і створюватиме зайве навантаження на правову систему тощо.

3. Результати прийняття закону

В результаті прийняття закону російська мова стала користуватися захистом як регіональна на тих територіях України, де кількість її носіїв перевищила 10% за даними перепису, а це 13 з 27 адміністративно-територіальних одиниць першого рівня. Це положення поширюється і на інші регіональні мови або мови меншин, що на практиці означає надання захисту кримськотатарській, угорській та румунській мовам на окремих територіях. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українська і російська мови були названі рідними наступним відсотком населення відповідних регіонів:

Регіон

Українська мова

Російська мова

Автономна Республіка Крим

10,1%

77,0%

Дніпропетровська область

67%

32%

Донецька область

24,1%

74,9%

Запорізька область

50,2%

48,2%

Луганська область

30,0%

68,8%

Миколаївська область

69,2%

29,3%

Одеська область

46,3%

41,9%

Сумська область

84,0%

15,6%

Харківська область

53,8%

44,3%

Херсонська область

73,2%

24,9%

Чернігівська область

89,0%

10,3%

місто Київ

72,1%

25,3%

Севастополь (міськрада)

6,8%

90,6%

У Закарпатській області, згідно з переписом, 12,7% населення вважають рідною угорську мову. В Автономній Республіці Крим кримськотатарську мову вважають рідною 11,4% населення. У Чернівецькій області румунську мову вважають рідною 12% населення.

Ще одним нововведенням закону стало те, що Україна офіційно визнала існування окремої русинської мови, яка раніше вважалася діалектом української (частина 2 статті 7).

Також держава відмовилася від регулювання використання мов у сфері теле-і радіомовлення. Зокрема, в ліцензіях телерадіокомпаній буде скасована графа «мова». На практиці це означає те, що деякі українські телеканали перейдуть у своєму мовленні на російську мову. На думку Д. Табачника, закон надав велику свободу учням і вчителям у плані вибору мови навчання.

Відлуння прийняття закону

8 серпня

§ Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що підписавши «мовний» закон Янукович «узяв на себе персональну відповідальність за брутальну зневагу до Конституції та законів України». Він назвав Віктора Януковича основним замовником цього закону та заявив, що з підписом під «мовним» законом Янукович «остаточно перекреслив себе як гаранта Конституції, адже закон є антиукраїнським не лише за своєю суттю, але й формально грубо суперечить Конституції, регламенту Верховної Ради та іншим законодавчим актам». Також пан Олег зазначив, що першими кроками його партії в парламенті «буде не лише скасування цього та інших ганебних антиукраїнських законів, але й ухвалення закону про імпічмент президента і застосування цієї процедури щодо Віктора Януковича».

§ У партії «Батьківщина» заявили, що «грубі порушення Конституції та регламенту Верховної Ради на всіх стадіях псевдорозгляду цього проекту не залишають сумніву в його юридичній нікчемності». Також у партії заявили, що закон не ухвалили насправді ані в першому, ані в другому читаннях, тому Литвин і Янукович не мали права його підписувати. «Нова демократична більшість скасує цей закон та інші антидержавні закони і притягне Януковича та Литвина до відповідальності за наругу над Конституцією і державною мовою» - пообіцяли у «Батьківщині».

§ Партія «Удар» на чолі з Віталієм Кличком вважає заяви про можливі зміни до закону про мовну політику передвиборною спекуляцією Партії регіонів. Також у партії заявили що всі обіцянки Президента щодо поправок до «мовного» закону, «є ні чим іншим, як передвиборною спекуляцією». Крім того, «Удар» заявив, що в парламенті буде домагатися відповідності мовної політики стандартам демократичних країн.

§ Екс-Президент України та лідер громадського об'єднання «Наша Україна» Віктор Ющенко заявив, що підписання президентом Януковичем мовного закону є політичною грою на користь однієї партії. Підписання закону, на його думку, також свідчить про недалекоглядний вибір влади на користь політичних короткострокових інтересів однієї політичної сили і нерозуміння гуманітарної та націєтворчої суті цього питання. Екс-президент розцінив як мінімальні шанси робочої групи, утвореної президентом, пом'якшити наслідки впровадження мовного закону - «це просто кинули кістку, дали погратися на цій темі, на необхідності захисту і розвитку мови. Цю позицію інтелігенції знову буде із цинізмом проігноровано на користь політичних мотивів».

§ Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко заявив, що законопроект про засади мовної політики, проголосований у Верховній Раді, не вирішує мовного питання в Україні. За його словами, Україна виконала свої зобов'язання перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи та цим законом врахувала Європейську хартію мов національних меншин. Політик зауважив, що у багатьох країнах використовується по дві мови, і ніхто не говорить про зраду національних інтересів. Також він підкреслив, що варто враховувати інтереси українців, які проживають у різних частинах країни, та врегулювати це питання демократично, провівши референдум.

§ Заяву щодо прийняття Закону «Про засади мовної політики» оприлюднила Партія регіонів. У ній автори зазначили, що «Партія регіонів послідовно виконує взяті на себе зобов'язання», а також, що партія «знайшла ефективний механізм її вирішення, запропонувавши Закон «Про засади державної мовної політики «». У партії підкреслили, що «право на рідну мову, яке відстояла Партія регіонів, - ще один крок України на шляху до європейської спільноти», а «Президент України В. Янукович, як гарант прав і свобод громадян, зробив усе необхідне для того, щоб у суспільстві нарешті утвердилось взаєморозуміння і згода щодо мовного питання».

§ Голова Севастопольської міської держадміністрації Володимир Яцуба заявив, що підписання Закону «Про засади державної мовної політики» є виконанням зобов'язань перед регіонами про розширення їх повноважень.

§ Донецький міський голова Олександр Лук'янченко заявив, що Донецька міська рада прийме «свій підзаконний акт», щоб закріпити офіційний статус російської мови.

§ Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим Володимир Константинов заявив, що «підписаний Президентом України Віктором Януковичем Закон «Про засади державної мовної політики» вирішить багато нагальних проблем у суспільстві».

§ Об'єднана опозиція «Батьківщина» закликала місцеві ради ухвалити рішення, які на рівні територіальних громад не дозволять набути чинності підписаному Президентом України Закону «Про засади мовної політики», а також ініціювати імпічмент Президента Віктора Януковича як посадової особи, яка «своїм підписом взяла на себе одноосібну відповідальність за цей злочин проти української мови.

9 серпня

§ Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич заявив, що готує позов до Конституційного суду про визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики». Голова обласної ради також повідомив, що 10 серпня відбудеться засідання Асоціації місцевих рад «Ради Львівщини», на якому він закличе голів місцевих рад подавати позови до Конституційного суду щодо визнання мовного закону антиконституційним, а також закликав усю громаду приєднатися до Маршу захисту українців, який відбудеться 24 серпня у Львові і пройде від обласної ради до пам'ятника Степанові Бандері.

§ У Євросоюзі висловили переконання, що такі реформи, як ухвалений українським парламентом закон про засади мовної політики, повинні проводитися на основі широкого громадського консенсусу - заявив речник європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства, Штефана Фюле, Пітер Стано.

§ Голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський повідомив, що вітає підписання Президентом Закону і вважає, що це «ще один крок влади назустріч людям».

§ Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олександр Ледида заявив, що у Закарпатській області не буде особливих проблем з втіленням норм Закону України «Про засади державної мовної політики» і їй буде найлегше його реалізовувати.

§ Харківська міська рада привітала підписання Президентом України Закону України «Про засади державної мовної політики».

§ Депутати місцевих рад Львівщини, які взяли участь у зборах депутатів та громадськості, скликаних Львівськими обласними організаціями Всеукраїнського об'єднання «Свобода», Конгресу української інтелігенції та ВО «Батьківщина», підписали документ, в якому задекларували, що визнають українську мову як єдину державну та виступають проти режиму Януковича.

§ Заяву щодо Закону України «Про засади державної мовної політики» оприлюднив Конгрес українських націоналістів. У ній заначається, що «8 серпня Президент Віктор Янукович скріпив своїм підписом антиукраїнський за суттю, руйнівний для Української Держави за далекосяжними цілями закон «Про засади державної мовної політики» і тим самим поставив себе в один ряд з найлютішими ворогами української нації на кшталт Валуєва», а сам Закон названий «диким витвором неосвічених людей». Також у заяві йдеться про те, що нинішня влада «виконує волю Москви» і «перетворює російський шовінізм на свою державну політику», а Росія намагається «окупувати Україну «мирним шляхом» за сприяння продажних сатрапів, у яких за душею немає нічого святого: ні Батьківщини, ні її історії, мови, традицій, культури та й, власне, душі». Конгрес закликав українців «мобілізуватися, не опускати руки і не впадати в зневіру», а також «як наші великі попередники - члени Організації Українських Націоналістів, котрі за складніших обставин розбудовували Україну довкола себе, торувати шлях до утвердження справді Української держави, у якій кожен українець відчуватиме себе господарем у власному домі».

§ Опозиція закликала громадян України не виконувати Закон «Про засади державної мовної політики», який після підписання президентом набув чинності.

10 серпня

§ Дніпродзержинський правозахисник Віталій Купрій подав позов до Вищого адміністративного суду України з вимогою визнати протиправними дії осіб, причетних до ухвалення Закону «Про засади державної мовної політики», а саме президента Віктора Януковича та голови Верховної Ради Володимира Литвина.

§ Підписавши закон про засади мовної політики, Президент України Віктор Янукович «оголосив себе і свій режим відкритим ворогом українського народу», заявили в Українській платформі «Собор». Підписання цього закону означає посилення дискримінації українців на своїй власній землі, підкреслили у партії. При цьому, наголосили автори заяви, розриваючи інформаційний та освітній простір країни, «влада створює в країні феодальні міні-гетто, з чіткою метою зменшити опір розколотого народу». В умовах інформаційного суспільства усе це означає практичну підготовку до дезінтеграції країни, впевнені у партії. Також у заяві зазначається, що абсолютна більшість положень мовного законопроекту не мають жодного відношення до захисту прав етнічних груп, а заяви Віктора Януковича про перегляд закону і програму розвитку українській мові будуть виконуватись так само, як і обіцянки про недопущення успішного ухвалення та його громадське обговорення.

§ Союз українців у Великій Британії оприлюднив відкритого листа до Президента України, в якому висловив стурбованість підписаним ним Законом «Про засади мовної політики». Британські українці вважають, що закон сприятиме розколові суспільства і закликають громадян України не виконувати його. У зверненні СУБ сказано:

§ Радник Президента України - Керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України Ганна Герман назвала Закон України «Про засади мовної політики» «поспішним, дуже сирим і таким, що суперечить багатьом іншим актам і законам». За її словами, перші поправки до закону, що передбачатимуть збільшення у два або три рази бар'єру, необхідного для надання мові статусу регіональної, та прибирання першої частини з формулювання «можна використовувати замість мови або одночасно з нею», можуть бути розглянуті Радою вже у вересні.

11 серпня

§ Голова Хмельницької обласної державної адміністрації Василь Ядуха заявив, що Закон України «Про засади державної мовної політики» здійснить мрії нацменшин в окремих селах краю. Водночас губернатор підкреслив, що єдиною державною мовою в України має залишатися українська.

§ Голова Полтавської обласної ради Іван Момот вважає, що Закон «Про засади державної мовної політики» допоможе задовільними потреби представників усіх національностей, які проживають у регіоні, на збереження своєї мови, культури та традицій. Він також підкреслив, що для Полтавщини, яка по праву вважається колискою літературної української мови, наразі важливим є питання про чистоту мови, якою полтавці користуються у повсякденні. Що ж до мовних потреб представників різних національностей, які проживають у регіоні, то, за словами І. Момота, по-перше, відсутнє їхнє компактне проживання, а по-друге, всі вони асимільовані в україномовне середовище.

§ Голова Луганської обласної ради Валерій Голенко виразив впевненість, що реалізація Закону «Про засади державної мовної політики» в регіоні не призведе до масштабних фінансових витрат. Також він повідомив, що на найближчій сесії облради, 17 серпня, буде розглянуто питання про заходи з реалізації Закону «Про засади державної мовної політики». Крім того, голова підкреслив, що депутати звернуться до сільських, селищних, міських рад з рекомендацією вжити заходи, направлені на розвиток, використання і захист регіональних мов.

13 серпня

§ Одеська міська рада на позачерговому засіданні прийняла рішення «Про реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики» у місті Одесі». Міський голова Олексій Костусєв заявив: «Для 89 відсотків одеситів комфортніше розмовляти, читати і спілкуватися російською мовою. Немає ніяких сумнівів у тому, що це рішення підтримує переважна більшість одеситів».

§ Івано-Франківська обласна рада затвердила Програму захисту та розвитку української мови. Голова обласної ради Олександр Сич заявив: «Аналіз сучасної мовної ситуації у країні, прийняття з грубим порушенням Конституції та законодавства України Закону України Про засади державної мовної політики свідчать про наявність політичних спекуляцій і сепаратистських настроїв у питаннях його використання, що суперечить інтересам національної безпеки України, ставить під загрозу її суверенітет і може призвести до поступового зникнення з етнічної та політичної карти Європи української нації. Для усунення такої загрози розширення сфери застосування української мови, прискорення формування українського мовно-культурного та мовно-інформаційного простору просто необхідно».

§ Дев'ять громадських організацій Криму звернулися до спікера Верховної Ради Володимира Константінова та прем'єр-міністра автономії Анатолія Могильова із закликом оголосити українську мову регіональною на півострові «нарівні з російською та кримськотатарською». Серед організацій, які долучилися до звернення, кримське відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта», організація «Український дім», Всекримське товариство «Україна-Світ», а також організація «Комітет з моніторингу свободи преси в Криму». Голова організації «Український дім» Андрій Щекун заявив щодо цього: «Українців у Криму проживає 24% населення, а тому ми маємо право на 24% україномовних шкіл та садочків, 24% від мовного бюджету на розвиток української. Зараз ми не маємо навіть 1%», а також додав, що в Криму програми розвитку української практично не фінансуються, «тоді як російська мова має все».

14 серпня

§ Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Володимир Манжосов повідомив, що відповідно до Закону «Про засади державної мовної політики» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення скасує у бланку ліцензій графу «мови». Пан Манжосов також повідомив, що Нацрада виконуватиме цей закон і у тримісячний термін має намір привести ліцензійну діяльність телекомпаній у відповідність до його вимог. Також регулятор має намір запропонувати телекомпаніям переоформити ліцензію у тримісячний термін.

§ Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим Анатолій Могильов запропонував провести широке громадське обговорення з питань імплементації в Криму Закону «Про основи державної мовної політики».

§ Один з авторів Закону «Про засади державної мовної політики» Сергій Ківалов визнав, що в тексті мовного закону є неточності, але виразив впевненість, що робоча група, створена за дорученням Президента для вдосконалення мовного законодавства, виправить їх.

§ Президент України Віктор Янукович заявив, що Закон «Про засади державної мовної політики» має забезпечувати рівність мов в Україні, тому за необхідності його буде вдосконалено. «Пройде час - ми з вами побачимо переваги та недоліки. Це не є догмою. Якщо буде необхідно внести деякі поправки до цього закону - ми це зробимо» - заявив Президент. Також голова держави зазначив що вже створено відповідну робочу групу, до якої входять автори закону про мови та «люди, які хотіли попрацювати над його вдосконаленням».

§ Краснолуцька міська рада ухвалила рішення про ведення документації російською та українською мовами відповідно до виконання Закону «Про основи державної мовної політики».

§ Народний депутат Сергій Головатий (фракція Партії регіонів) вніс на розгляд Верховної Ради законопроект «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», яким передбачено, що будь-яка інша мова, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації та мов інших корінних народів України, для цілей цього законопроекту є іноземною мовою. «Спроби запровадження офіційної багатомовності на національному рівні всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, спрямованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі, мовний розкол країни, порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України. Публічне приниження чи зневажання української мови є неприпустимими нарівні з наругою над державними символами України» - йдеться у законопроекті. Також у законопроекті зазначається, що навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою, застосування української мови з порушенням стандартів української мови, вульгаризація української мови та змішування її з іншими мовами мають наслідком відповідальність.

§ Віце-прем'єр-міністр із гуманітарних питань - міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова повідомила, що робоча група із напрацювання вдосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні працюватиме щодня.

§ У селі Біла Церква Рахівського району Закарпатської області румунській мові надали статус регіональної.

15 серпня

§ Верховна Рада Автономної Республіки Крим доручила Раді міністрів підготувати пропозиції щодо реалізації Закону «Про засади державної мовної політики» в АРК до 10 жовтня.

§ Одеська обласна рада на позачерговій сесії ухвалила рішення про реалізацію на території регіону положень Закону «Про засади державної мовної політики», що передбачає надання російській мові статусу регіональної.

§ Первомайська міська рада у зв'язку з набуттям чинності Закону «Про засади державної мовної політики» прийняла рішення, яким все діловодство, включаючи офіційні об'яви, друковану продукцію для службового використання та ін. У Первомайську тепер буде вестися на українській та російській мові. Крім цього, по дорученню сесії виконком міської ради має підготувати пропозиції по зміні об'єму вивчення російської мови у школах.

§ Луцька міська рада під час позачергової сесії ухвалила рішення про те, що законопроект «Про засади державної мовної політики» на території Луцька не діятиме. Також було прийнято звернення до лучан з приводу підписання «антиукраїнського мовного закону».

§ Окружний адміністративний суд Києва переніс на 29 серпня розгляд позову народного депутата Юрія Одарченка з вимогою визнати протиправними дії першого віце-спікера Адама Мартинюка та голови Верховної Ради Володимира Литвина стосовно ухвалення та підписання законопроекту «Про основні засади державної мовної політики».

§ Лідер Громадського руху «Український вибір» Віктор Медведчук, коментуючи рішення Одеської міськради про надання російській мові статусу регіональної, заявив, що «це можна вважати початком реалізації положень нового закону про мови», а також підкреслив - «як бачите, все проходить спокійно і без трагедій». «Коли процес регіонального визнання російської мови буде закінчено, пройде деякий час, люди побачать результат і не будуть більше протиставляти обидві мови, тоді ми впритул наблизимося до можливості, нарешті, надати російській статус другої державної» - додав політик.

§ Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник повідомив, що через наміри зробити російську мову регіональною в Криму та Одеській області, Міністерство освіти, науки, молоді та спорту почало активно видавати підручники російською мовою. «З 2 млн. 60 тис. підручників 1 млн. 900 тис. у нас російською мовою, тому, я думаю, що проблем не виникне. І якщо будуть якісь проблеми, ми будемо їх вирішувати з педагогами» - заявив пан Табачник.

§ Народний депутат України, член фракції Партії регіонів Володимир Олійник пояснив, що про фінансове забезпечення впровадження російської мови як регіональної повинні подбати місцеві ради.

16 серпня

§ Запорозька обласна рада прийняла рішення «Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачених Законом України «Про засади державної мовної політики», на території Запорізької області», яким надала російській мові статусу регіональної на території Запорозької області.

§ Донецька обласна рада на позачершовій сесії прийняла рішення «Інформувати жителів Донецької області про те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи державної мовної політики», на підставі даних Всеукраїнського перепису населення 2001 року про мовний склад населення, російська мова у Донецькій області є регіональною мовою, на яку поширюються передбачені Законом заходи щодо її розвитку, використання і захист».

§ Севастопольська міська рада ухвалила рішення про реалізацію на території регіону положень Закону України «Про основи державної мовної політики», яке передбачає надання російській мові статусу регіональної.

§ Голова Вінницької обласної ради Сергій Татусяк заявив, що не бачить підстав для введення в регіоні іншої мови, окрім української - російська нацменшина на Вінниччині становить лише 4% від загального населення.

§ Тернопільська обласна рада визнала Закон «Про засади державної мовної політики» таким, що не має на території регіону жодних правових наслідків. Крім того, Тернопільська облрада закликала суддів Конституційного Суду України визнати цей закон неконституційним.

§ Буська районна рада Львівької області прийняла рішення про визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики». Також у зверненні зазначено, що рада вважає за необхідне, щоб майбутня Верховна Рада України VII скликання ухвалила Закон «Про захист української мови», як це зроблено в деяких країнах Західної Європи, зокрема у Франції, а також створила спеціальну державну структуру, відповідальну за захист та утвердження української мови і дотримання мовного законодавства. У своєму зверненні депутати районної ради наголосили і на тому, що необхідно впровадити обов'язковий іспит з української мови для державних службовців та виписати сувору систему покарань за недотримання нового закону.

§ Керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України Денис Іванеско заявив, що на українському телебаченні діє ринкова конкуренція, і якщо глядач хоче отримувати інформацію певною мовою, то ринок йому це запропонує.

17 серпня

§ Луганська обласна рада ухвалила рішення «Про заходи щодо реалізації закону «Про засади державної мовної політики «». Відповідно до тексту документа, обласна рада вирішила інформувати населення області про те, що відповідно до цього закону російська мова належить до регіональних мов або до мов меншин в Україні.

§ Дніпропетровська обласна рада на черговій сесії ухвалили рішення щодо застосування на території області закону України «Про засади державної мовної політики» - застосування заходів щодо розвитку, використання і захисту російської мови як регіональної або інших мов.

§ Херсонська обласна рада надала російській мові статус регіональної. Відповідне рішення було прийняте на сесії облради у рамках реалізації в області Закону України «Про засади державної мовної політики».

§ Житомирська обласна рада відмовилася розглядати питання про ставлення до мовного закону.

§ Сімферопольська міська рада не прийняла рішення про надання російській мові статусу регіональної. На позачерговій сесії міськради було вирішено, що такий відповідальний крок можливий тільки після глибокого вивчення та аналізу Закону України «Про засади державної мовної політики». Мер міста Віктор Агеєв заявив, що різні політичні спекуляції з мовного питання «є політичним піаром».

§ Чернігівська обласна рада повідомила, що не планує розглядати питання про підтримку Закону «Про основи державної мовної політики України» та надання статусу регіональної російській мові.

§ Тернопільська міська рада ухвалила звернення, у якому закликала місцеві ради України не виконувати Закон «Про засади державної мовної політики», а також висловила підтримку зверненню Тернопільської обласної ради до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційним Закон України «Про засади державної мовної політики».

§ Сокольська районна рада Львівської області прийняла рішення про визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики».

21 серпня

§ Херсонська міська рада на позачерговій сесії надала російській мові статус регіональної в рамках реалізації Закону «Про засади державної мовної політики».

§ Ялтинська міська рада ухвалили рішення про початок реалізації на території міста положень Закону «Про засади державної мовної політики».

23 серпня

§ Івано-Франківська міська рада заявила про «категоричне невизнання та непокору» прийнятому Верховною Радою 3 липня Закону «Про засади державної мовної політики» і наголосила, що зазначений Закон на території міськради не є чинним.

§ Івано-Франківська обласна рада ухвалила рішення про невиконання на території Прикарпаття Закону «Про засади державної мовної політики».

7 вересня

§ Депутати Миколаївської облради ухвалили рішення про надання російській мові статусу регіональної в Миколаївській області.

§ Міська рада закарпатського райцентру Берегово, в якому за переписом 2001 р. проживає 12,8 тис. угорців (або 48% від загальної кількості жителів), більшістю голосів ухвалила визнати на території міста угорську мову регіональною.

11 вересня

§ Тарасовецька сільрада Новоселицького району Чернівецької області вирішила надати румунській (молдавській) мові статус регіональної в селі.

4. Аналіз Закону «Про засади державної мовної політики»

Закон «Про основи державної мовної політики», схвалений 3 липня більшістю депутатів Верховної ради, спричинив за собою вуличні акції протесту, зіткнення з міліцією та обурення значної частини суспільства, насамперед інтелігенції. Противники нововведення впевнені, що воно розколює країну і загрожує суверенітету України. Тим часом прихильники закону називають його виконанням комуністами і Партією регіонів своїх передвиборних обіцянок.

Згідно з новим законом, українська мова залишається державною. У той же час він дає місцевим радам право дозволяти використовувати «в роботі, діловодстві і при веденні документації» мову національної меншини, яка компактно проживає на даній території і становить не менше 10 відсотків загальної чисельності її населення. За попередніми підрахунками, російська мова може стати регіональною щонайменше в 13 областях України.

Голова фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов назвав ухвалення «мовного» закону виконанням партійних передвиборчих обіцянок. А один зі співавторів документа, Вадим Колесніченко, - підтвердженням «європейського вибору України».

На відміну від «регіоналів», співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров в інтерв'ю DW назвав «мовний» закон «заснованим на помилковому тлумаченні Європейської хартії мов нацменшин». Фактично цей документ буде використаний для ігнорування української мови та вживання тільки російської, «яка не є ні вимираючою, ні знаходиться під якоюсь загрозою», вважає правозахисник. Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який увійшов до складу Всеукраїнського комітету захисту української мови, заявив журналістам, що мовне законодавство має захищати мови і культуру народів, що не мають своєї державності: кримських татар, ромів, гагаузів, кримчаків, караїмів.

Заступник голови фракції БЮТ - «Батьківщина» Сергій Соболєв в бесіді з кореспондентом DW розцінив «мовні» ініціативи нинішньої влади як «перший етап розколу країни». «Вони будуть розколювати країну не тільки за мовною, а й за релігійною, і за іншими ознаками», - заявив Соболєв. Він упевнений, що від нового закону не варто чекати розвитку будь-яких інших регіональних мов, крім російської.

У свою чергу київський політолог Олександр Палій в інтерв'ю DW підкреслив: «Мета Партії регіонів - спровокувати ворожнечу і розкол в суспільстві і продовжувати грабіж обох його частин за принципом «розділяй і володарюй». Він нагадав, що схвалення «мовного» закону збіглося за часом із заявою прем'єра Миколи Азарова про прогрес на газових переговорах з Росією. Палій упевнений, що проблема мов стала розмінною монетою в торгах із Москвою точно так само, як в 2010 році Севастополь при укладанні харківських «газо-флотських» угод».

Опозиційні фракції відмовилися брати участь в засіданнях парламенту до кінця поточної сесії. Дев'ять депутатів-опозиціонерів оголосили голодування протесту на ґанку біля входу в культурний центр «Український дім» на Європейській площі. Вони вимагали від спікера парламенту і президента не підписувати закон, ухвалений, на їхню думку, з грубими порушеннями цілої низки норм регламенту Верховної Ради.

Перше й головне, що слід констатувати, - це те, що мовне питання порушується переважно в період виборчих баталій, виноситься на найвищий політичний рівень, «вкидається» політиками в суспільство і використовується як засіб здобуття ними політичних дивідендів. І люди це добре розуміють. Проведене в червні нинішнього року соціологічне опитування засвідчило, що переважна більшість громадян (65,1%) вважають внесення мовного законопроекту Ківалова-Колесніченка передвиборною PR-акцією.

Ситуація з мовами в Україні об'єктивно є загалом нормальною. Точніше - була: до ініціювання мовного проекту Ківалова-Колесніченка та голосування за нього в парламенті. Після цього вона стала конфронтаційною.

Значною мірою тому, що було застосовано грубий політичний підхід, який яскраво проявився у проштовхуванні проекту через парламент. Таке важливе соціально чутливе й делікатне питання, як мовне, ініціатори мовного проекту 3 липня 2012 р. вирішили за 33 секунди. О 16 годині 09 хвилин 02 секунди відбулося голосування за внесення проекту до порядку денного, а вже о 16 годині 09 хвилин 35 секунд було завершено голосування про прийняття його в цілому як закону. При цьому з того, як вносився цей проект до порядку денного і як відбувалося голосування, абсолютно не зрозуміло, в якій редакції він виносився на голосування і був проголосований. Можливо, колись про це дійство скажуть як про 33 секунди, що приголомшили Україну.

Бо суспільство більше шокував не зміст проекту, а спосіб його прийняття - брутально-цинічний. Стосовно Конституції і законів, регламенту діяльності парламенту і законодавчих процедур, колег-депутатів, котрі мали іншу позицію з цього питання, зрештою - громадян України, для яких начебто й ухвалювався цей акт. Зненацька - без розгляду проекту профільним парламентським комітетом, без юридичної експертизи, без складання і роздачі депутатам порівняльної таблиці, без попереднього внесення проекту до порядку денного, без постатейного його обговорення та голосування, без дотримання визначеного Конституцією порядку ухвалення законів… Так доленосні для країни питання вирішувати не можна. Ні з погляду державного підходу, ні з погляду наслідків.

Попри загальні декларації щодо піклування про інтереси всіх національних меншин, апологети «мовного» проекту насправді переймаються підвищенням статусу однієї такої мови - російської. Інші мови національних меншин ідуть, як мовиться, паровозиком - на додаток. Це випливає зі змісту законопроекту, аналізу висловлювань суб'єктів цієї законодавчої ініціативи та їхніх активних прибічників.

Невеличка, але дуже показова деталь: у самому проекті (ст. 7) перелік регіональних мов або мов меншин України починається з російської мови, а далі за алфавітом ідуть усі інші - білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька. Для чого це зроблено - зрозуміло. А ось із яких підстав - ні. Відомо, що російська мова серед мов національних меншин є найбільш поширеною в Україні. Це - незаперечний факт. Але юридично всі мови національних меншин України - рівні. Якщо їх перелічувати, то юридично коректно робити це в алфавітному порядку - що жодним чином не принижує якусь мову. Якщо ж дотримуватись іншого принципу - поширеності мови, то в проекті послідовність переліку мов мала б бути іншою.

Крім того, в тексті проекту російська мова згадується дев'ять разів, тоді як інші мови національних меншин України - лише по одному разу (коли наводиться їх перелік).

Проектом (ст. 22) російська мова - єдина з мов національних менших України - визнана основною мовою інформатики в Україні. При цьому передбачено, що комп'ютерні системи і їх програмне забезпечення державних органів, установ, підприємств та організацій, а також органів місцевого самоврядування мають забезпечувати можливість обробляти російськомовні тексти. А як же проголошений цим-таки законопроектом принцип рівноправності всіх національних мов? Чи серед мов національних меншин є мови рівні, а є рівніші?

Привертає увагу ще одне положення проекту Ківалова-Колесніченка, що стосується законодавчого регулювання мови роботи, діловодства та документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Ст. 11 проекту передбачено: «Тексти офіційних оголошень, повідомлень виконуються державною мовою. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова (мови), за рішенням місцевої ради такі тексти можуть розповсюджуватись у перекладі цією регіональною або російською мовою (мовами)».

Суть зазначеного положення дуже проста: якщо, скажімо, в якомусь селі Закарпаття регіональною мовою буде визначено угорську, то оголошення чи повідомлення органів місцевої влади та органів самоврядування в ньому можуть розповсюджуватися двома мовами - угорською або російською. Чому угорською - зрозуміло, а ось чому російською, а не державною (українською), - ні.

Навіть цих кількох прикладів достатньо, аби зробити висновок, що проект штучно вивищує в Україні російську мову як над державною (українською), так і над іншими мовами національних меншин. На моє переконання, це зовсім не потрібно ні російській мові, ні російськомовному населенню України. Російську мову не потрібно штучно й силоміць вивищувати над іншими. Вона має своє гідне місце і в Росії, і в світі, і в Україні.

У нашій державі російська мова посідає належне місце, обумовлене історією, великою чисельністю носіїв цієї мови в Україні, значною її поширеністю на території нашої країни.

Безперечно, закон про мови 1989 р. застарів, хоча б з огляду на те, що він приймався за часів Радянського Союзу і певною мірою зорієнтований на існуючі на той час відносини України й СРСР, України та інших союзних республік. Але в основі своїй він закріплює загалом належний правовий статус української мови як державної, передбачає необхідні умови для розвитку і використання російської мови та інших мов національних меншин. Тобто він у принципі забезпечує правильний баланс української (як державної), російської (як мови національної меншини з особливим статусом) та інших мов національних меншин України.

Один із головних аргументів, який використовують різні сторони в «мовному протистоянні», - посилання на ст. 10 Конституції України, якою, зокрема, визначено державну мову України - українську. При цьому, не вдаючись в історію питання, багато хто вважає, що статус єдиної державної українська мова отримала після набуття Україною незалежності.

Насправді такий статус на конституційному рівні українська мова мала і в часи Радянського Союзу: у ст. 73 Конституції Української РСР 1978 р. було встановлено, що «державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя».

Більше того, формально-юридично в Конституції України 1996 р. було навіть послаблено статус української мови та підвищено статус російської мови, порівняно з тим, як це визначалось у Конституції Української РСР 1978 р.: в останній її редакції російська мова не згадувалась і не вирізнялася з-поміж інших мов національних меншин. Натомість у Конституції 1996 р. вона вирізняється.

Це ж саме стосується і регулювання питання статусу мов та їх використання на рівні закону. Хоч як це парадоксально, але вищезгаданий радянський закон про мови 1989 р. надає українській мові як державній значно більшого значення, передбачає ширші умови для її розвитку і використання, ніж це робить законопроект Ківалова-Колесніченка, «народжений» на двадцять першому році незалежності України.

Це стає очевидним навіть при порівнянні загальних положень цих законів. Так, радянський закон визнає українську мову «одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу», встановлює, що «Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності». У преамбулі проекту Ківалова-Колесніченка положення щодо української мови сформульоване так: «Надаючи важливого значення зміцненню статусу державної - української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності Українського народу, гарантії його національно-державної суверенності».

Як бачимо, за варіантом Ківалова-Колесніченка, українська мова з вирішального чинника національної самобутності українського народу перетворилася в найважливіший (що далеко не одне й те ж саме), а обов'язок держави забезпечувати українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності зовсім випав з основних положень закону.

Маючи де-юре статус державної, де-факто українська мова повноцінно такою не є. Багато найвищих посадових осіб державної влади демонстративно ігнорують її під час виконання свої посадових обов'язків - у роботі найвищих державних органів, публічних виступах, інтерв'ю, під час офіційних зустрічей тощо.

Багато правників, із правової точки зору, розцінюють ухвалення цього проекту як підрив конституційного ладу України. Річ у тому, що ним змінюється конституційний статус мов (передусім української як державної та російської як мови національної меншини України).

Висновок

Ухваленням нового мовного закону Україна ризикує втратити один із ключових своїх здобутків, отриманих у результаті багатовікових прагнень, поневірянь і завоювань українського народу, - власну мову. Парадоксально, але факт: здобувши державну незалежність, Україна може втратити те, що мала навіть у радянський період свого розвитку.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про засади державної мовної політики»;

2. Аналіз мовної ситуації в Україні на сайті руху Не будь байдужим;

3. Белецкий М., Толпыго А. Национально-культурные и идеологические ориентации населения Украины // Полис. - Москва, 1998, №4 (рос.);

4. Соціологічні опитування Центру Разумкова, присвячені мовному питанню;

5. Цвілюк С.А. Українізація України. Тернистий шлях національно-культурного відродження доби сталінізму. «Маяк», Одеса, 2004;

6. Прикарпаття ігноруватиме мовний закон / «Еxpress.ua»;

7. В Івано-Франківську не визнають «мовний закон» / «Укрінформ»;

8. Мовний закон Колесніченка-Ківалова обійдеться у 17 мільярдів / «Українська Правда»;

9. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012;

10. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради від 23.05.2012;

11. Інститут літератури НАНУ виступив із заявою на захист української мови / Сайт «Майдан»;

12. 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики» / Сайт «Майдан»;

13. Янукович пообіцяв доопрацювати мовний законопроект / Стус / Радіо «Свобода»;

14. Дві райради на Львівщині визнали неконституційним мовний закон / «LvivNews»;

15. Голова моральної комісії закликав президента України не підписувати мовного закону / Телекритика;


Подобные документы

  • Особливості Закону України "Про вибори народних депутатів". Участь громадян у виборах. Порядок і право висування кандидатів у депутати Верховної Ради. Етапи виборчого процесу. Форми та засоби передвиборчої агітації, передбачені Конституцією України.

    реферат [54,3 K], добавлен 25.02.2015

  • Поняття політичної відповідальності, політичної еліти та демократичної держави. Місце політичної відповідальності еліти в системі відносин суспільства і держави, її інститути як елементи системи стримувань і противаг. Співвідношення політики та закону.

    дипломная работа [95,6 K], добавлен 19.07.2016

  • Групи тиску (рух за громадянські права, зміну конституції, того чи іншого закону), їх спільні риси з лобістськими організаціями за характером впливів та спрямованістю дій. Підходи до поняття "групи тиску". Лобізм в західних країнах, його плюси та мінуси.

    реферат [15,1 K], добавлен 27.11.2010

  • Характеристика науково-монографічної літератури щодо здійснення етнонаціональної політики в Україні. Вивчення проблем етнонаціонального чинника в умовах демократичної трансформації України. Аналіз національної єдності і суспільної інтегрованості.

    статья [19,0 K], добавлен 27.08.2017

  • Поняття про вибори, вибори за конституційним правом. Правове регулювання інституту виборів та виборча система. Поняття виборчого процесу, його засади та стадії і його законодавче регулювання. Місцеві вибори та вибори Президента України. Аналіз законів.

    курсовая работа [30,3 K], добавлен 21.07.2008

  • Сутність, структура та передумови розвитку громадянського суспільства. Правова держава: теорії, притаманні риси та основні принципи. Головні проблеми та задачі держави України в перехідних умовах. Погляди на громадянське суспільство та політичне життя.

    курсовая работа [39,3 K], добавлен 12.06.2010

  • Основні засади будування нової політичної системи України, особливості реформування сфер суспільного життя. Недоліки правової системи України. Природа та сутність держави, концепції її походження. Громадянське суспільство та держава: сутність й структура.

    контрольная работа [29,7 K], добавлен 20.07.2011

  • Поняття політики та її сутнісні ознаки. Визначення відмінності між поведінковим та соціальним підходами в поясненні природи влади. Суть формаційної і цивілізаційної типології держави. Риси громадянського суспільства. Етапи прийняття політичних рішень.

    контрольная работа [97,0 K], добавлен 26.05.2016

  • Що таке громадянське суспільство та в чому його сутність. Громадянське виховання і школа. Концепція громадянської освіти. Формування потужного середнього класу. Підвищення ефективності профілактики правопорушень, соціальної пасивності, шкідливих звичок.

    реферат [18,2 K], добавлен 21.04.2011

  • Сутність політичної філософії Н. Макіавеллі; кодекс поведінки і дій нового государя, його стратегія і тактика щодо здійснення владних повноважень. Способи отримання влади, технологія її встановлення і утримання. Оптимальна форма правління: мета і засоби.

    реферат [24,8 K], добавлен 10.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.