Проектування бази даних готельного комплексу
Проектування і реалізація реляційної бази даних для централізованого зберігання інформації з метою полегшення і систематизації даних замовлень клієнтів готельного комплексу. Розробка сценаріїв для створення бази даних і базових таблиць проекту.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.06.2019 |
Размер файла | 147,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Використання збережених процедур має багато переваг:
- Перш ніж виконати зберігаючу процедуру, SQL Server 2005 генерує для неї так званий план виконання, виконує її оптимізацію й компіляцію. Таким чином, при першому виклику зберігаючої процедури сервер витрачає час і ресурси не тільки на виконання команд процедури, але й на підготовку їх до виконання, що вимагає чимало ресурсів. Для підвищення продуктивності SQL Server 2005 виконує кешування плану виконання процедури, а також оптимізованого й відкомпільованого коду. При повторному виклику тієї ж процедури сервер не витрачає ресурси на підготовку, а відразу ж приступає до виконання команд, скориставшись уже наявними даними Таким чином, збережені процедури дозволяють підвищити швидкість виконання операцій, тому що при повторному використанні вони вже завантажені в пам'яті, де знайти їх можна набагато легше, ніж на диску, до того ж не потрібна повторна компіляція й оптимізація.
- Зберігаючої процедури можуть складатися з десятків і сотень команд, але для їхнього запуску досить указати всього лише ім'я потрібної збереженої процедури. Це дозволяє зменшити розмір запиту, що посилає по мережі від клієнта на сервер. Таким чином, при використанні збережених процедур можливе зменшення навантаження на мережу
- Використання зберігаючих процедур реалізує принцип модульного проектування, тому що процедури дозволяють розбивати більші задачі на самостійні, більше дрібні й зручні в управлінні частини.
Таким чином, зберігаючі процедури мають багато переваг у порівнянні зі звичайними пакетами, які зберігаються безпосередньо на робочій станції клієнта. При цьому процес взаємодії зводиться до послідовної передачі пакетів команд на сервер й одержанню результатів. Недоліки цього підходу очевидні, оскільки час доступу до даних значно збільшується, до того ж на додаток клієнта лягає додаткове навантаження. При використанні ж збережених процедур клієнт здійснює тільки виклик збереженої процедури по її імені, потім сервер бази даних виконує блок команд, що становлять тіло викликаної процедури, і повертає клієнтові результат.
В курсовій роботі було розроблено 2 зберігаючих процедури: CREATE PROCEDURE PersonClientInsert та CREATE PROCEDURE PersonEmpInsert. Коди розробки зберігаючих процедури представлені в додатку Д
Найменші труднощі при розгляді наведеного вище коду викликає знайомий оператор INSERT. Єдиною відмінністю від класичного варіанта використання цього оператора є наявність змінних у пропозиції VALUES, що дозволяє змінювати внесену в таблиці Person й Employee інформацію, не переписуючи всього оператора Transact-SQL. Оскільки в заголовку збереженої процедури були визначені типи всіх змінних, можна не піклуватися про висновок у лапки внесених у таблицю строкових значень.
Розглянемо спосіб внесення інформації в таблицю Employee.
Найбільш важливий момент, що стосуються внесення інформації в таблицю Employee - необхідність добування з таблиці Person значення відповідного тільки що внесеним даним первинного ключа Personl.
Необхідно звернути увагу на оголошення змінної @PersonID у. розташований далі оператор, привласнює значення цієї змінної, рівне значенню стовпця PersonID у тільки що внесеної в таблицю Person нового запису. Оскільки Рersonl є ідентифікаційним стовпцем таблиці Person, варто скористатися деяким спеціальним методом добування інформації із цього стовпця.
MS SQL Server надає кілька різних методів добування інформації з ідентифікаційного стовпця таблиці, однак у цьому випадку для виконання цієї операції скористаємося функцією IDENT_CURRENT. Як аргумент ця функція приймає ім'я таблиці, а як результат повертає значення первинного ключа останньої внесеної в таблицю запису.
Значення первинного ключа PersonID останньої внесеної в таблицю Person запису необхідно для створення відповідного йому зовнішнього ключа таблиці Employee, що дозволить встановити зв'язок між записами обох таблиць. Наявність такого зв'язку надто важливо для цілісності бази даних взагалі й для проведення об'єднань таблиці Employee з іншими таблицями зокрема. Значите первинного ключа таблиці Person привласнюється локальної змінної @PersonID і передається як параметр у наступний оператор INSERT.
Оператор INSERT, здійснює внесення інформації в таблицю Employee. Виконаєте код, у результаті чого MS SQL Server поверне повідомлення, що підтверджує успішне створення збереженої процедури.
Для того щоб упевнитися в працездатності тільки що створеної збереженої процедури, її необхідно хоча б один раз виконати. Але перед цим давайте здійснимо додаткову перевірку зберігаюча в таблицях Person й Employee інформації й переконаємося в тім, що її внесення, принаймні теоретично, пройде коректно. Процедура CREATE PROCEDURE PersonClientInsert дуже схожа на попередню.
3.2 Розробка об'єктів для відображення реляційних даних
Представлення для кінцевих користувачів виглядає як таблиця але при цьому не містить даних, а лише представляє дані, розташовані в таблиці. Фізично Представлення реалізоване у вигляді запиту SQL, на основі якого виробляється вибірка даних з однієї або декількох таблиць або подань. Таким чином, Представлення - це віртуальні таблиці, обумовлені запитом. Подібно реальним таблицям, представлення містять іменовані стовпці й рядки з даними, які вони динамічно вибирають із таблиць і пропонують користувачеві як самостійні дані.
Найпростіше подання, створене на основі однієї таблиці й не має фільтрів, містить точно такий же набір даних, як і вихідна таблиця. Більш складні представлення містять інформацію з декількох таблиць, причому можна фільтрувати список рядків, які будуть включені в подання.
Представлення можна розглядати як фільтр, що накладає на таблицю. Запит, що визначає подання, може вибирати дані з однієї або декількох таблиць, а також інших подань у поточній або іншій базі даних. Для визначення подання, що поєднує дані із множини різних джерел, можуть бути використані розподілені запити.
Представлення є потужним і зручним інструментом керування даними. Представлення часто застосовується для обмеження доступу користувачів до конфіденційних даних у таблиці. Якщо один зі стовпців таблиці необхідно сховати від користувачів (наприклад, дані про зарплату співробітників), то найпростішим виходом буде створення подання, що включає всі стовпці крім одного. Користувачі можуть працювати з поданням, не підозрюючи про існування у вихідній таблиці додаткового стовпця. Коли в Представлення не включається стовпець вихідної таблиці, говорять, що на таблицю накладений вертикальний фільтр. Якщо в SQL - коді запиту встановлено одне або кілька умов для вибірки рядків, говорять, що на таблицю накладений горизонтальний фільтр.
При звертанні до представлення сервер перевіряє правильність всіх посилань у запиті. Перевіряється, чи існують об'єкти, які потрібні для виконання визначальне представлення запиту. Якщо одна з таблиць, на які посилається запит, була знищена, то представлення виявиться непрацездатним, і при спробі звернутися до нього користувачі одержать повідомлення про помилку. Якщо ж замість вилученої таблиці створюється нова таблиця з таким же ім'ям і структурою, то Представлення можна буде використати знову. Якщо нова таблиця має структуру, відмінну від структури первісної таблиці, то Представлення повинне бути знищене й створене заново.
Представлення дозволяє визначити спосіб подачі інформації, що зберігається кінцевому користувачеві. Використовуючи представлення, можна сховати від користувача код SQL, необхідний для добування з бази даних складних структур інформації.
У багатьох аспектах представлення характеризується функціями. Варто лише відзначити, що деякі розроблювачі звикли називати представлення "віртуальною таблицею". Справа в тому, що представлення саме по собі не зберігає ніякої інформації з бази даних. Усе, що містить представлення, - це посилання на таблицю (або таблиці), що зберігає потрібні дані. Таким чином, при оголошенні інформації в поданні насправді обновляється інформація базових таблицях, на яких посилається це представлення.
Завдяки схожому з таблицею поводженню, представлення дозволяє виконати стосовно нього характерні для таблиць функції. Це має на увазі можливість використання таких операторів керування даними, як INSERT, UPDATE й DELETE, хоча тут існують деякі специфічні обмеження.
Отже, головна задача представлень - спростити спосіб перегляду, що зберігається в базі дані інформації для кінцевого користувача. Представлення мають кілька істотних переваг:
- можливість приречення структури даних для перегляду кінцевим користувачем;
- можливість обмеження прав на перегляд представлення;
- можливість використання представлення для створення звітності.
В даній курсовій роботі використано 2 представлення PersonAddress та OrdersData. Код використання представлення розмішений в додатку Д.
Оператор CREATE VIEW вказує СУБД на створення представлення PersonAddress. Ключове слово AS вказує на початок оператора. Увесь наступний за цим словом код визначає поведінку данного представлення.
Далі йде перелік стовпців, які необхідно витягти з бази даних. Наявність додаткових префіксів (Р., А. і т.п.) перед кожним ім'ям стовпця. Подібна практика іменування стовпців відома як використання псевдонімів. Використання псевдонімів (aliasing) - досить розповсюджений термін у більшості мов програмування. Цей термін позначає присвоєння об'єкту "дружнього" імені (як правило, скороченого). Використання псевдоніма дозволяє на короткий період змінити ім'я об'єкта. MS SQL Server допускає призначення псевдонімів для досить великої кількості об'єктів бази даних, підтвердженням тому може служити призначення псевдонімів для таблиць (наприклад, псевдонім 'А' позначає таблицю Address) і для стовпців (наприклад, псевдонім 'Country' відповідає стовпцю С.Description) у наведеному вище визначенні подання PersonAddress.
Використання псевдонімів в іменах стовпців дозволяє явно вказати таблиці, з яких були взяті ці стовпці. Слід зазначити, що в цьому твердженні криється невелика неточність, тому що, наприклад, у наведеному вище коді був використаний псевдонім А, хоча в дійсності таблиці з таким ім'ям у базі даних немає. Визначення псевдоніма стовпця дозволяє призначити ім'я, яке цей стовпець буде мати в представленні. У цьому випадку стовпцю Description таблиці Country був призначений псевдонім Country, а стовпцю Description таблиці AddressType - псевдонім AddiessType.
Далі визначається рядок що являється джерелом даних для оператора SELECT.
Розмішений далі код призначений для витягу інформації з інших таблиць бази даних за допомогою використання оператора INNER JOIN. Цей оператор указує MS SQL Server на необхідність об'єднання результатів запиту з даними, які зберігаються в таблиці, зазначеної безпосередньо після ключового слова INNER JOIN. Наприклад, вказується необхідність об'єднання таблиці Person з таблицею Address. Використовуючи оператор INNER JOIN, варто обов'язково вказати спосіб об'єднання двох таблиць. У випадку з таблицями Person й Address об'єднання здійснюється по первинному ключу таблиці Person (P.Personl) і зовнішньому ключу таблиці Address (A. Personl). Таким чином ми вказуємо MS SQL Server на необхідність об'єднання інформації, що зберігається в таблицях.
Оператори INNER JOIN виконують об'єднання таблиці Address із двома іншими таблицями, які містять первинний ключ, що відповідає зовнішньому ключу таблиці Address.
Далі виконується об'єднання таблиць Address й AddressType. Це досягається шляхом зв'язування первинного ключа таблиці AddressType (AddressTypel) і зовнішнього ключа таблиці Address (AddressTypel). Аналогічним образом (тобто використовуючи зовнішній ключ однієї й первинний ключ іншої таблиці) у рядках 6 й 6а виконується об'єднання таблиць Address й Country.
3.3 Розробка об'єктів для обробки подій в базі даних
Залежно від виконуваних користувачем дій, що приводять до запуску тригера, вони діляться на три категорії:
- тригери зміни (UPDATE TRIGGER);
- тригери вставки (INSERT TRIGGER);
- тригери видалення (DELETE TRIGGER).
Починаючи з SQL Server 7.0., з'явилася можливість визначати для таблиці кілька тригерів кожного типу. У попередніх версіях SQL Server для кожної таблиці можна було створити тільки один тригер кожного типу. Крім того, дії, виконувані в одному тригері, можуть привести до виклику інших тригерів. У цьому випадку використаються вкладені тригери
Тригер - це спеціальний тип збережених процедур, що запускають сервером автоматично при виконанні тих або інших дій з даними таблиці. Кожен тригер прив'язаний до конкретної таблиці. Коли користувач намагається, наприклад, змінити дані в таблиці, сервер автоматично запускає тригер й, якщо він завершується успішно, дозволяється виконання змін. Всі вироблені тригером модифікації даних розглядаються як одна транзакція. У випадку виявлення помилки або порушенні цілісності даних відбувається відкат цієї транзакції. Тим самим внесення змін забороняється. Скасовуються також всі зміни, уже зроблені тригером.
Область застосування тригерів досить широка. Наприклад, при реплікації відомістю тригери використаються для відстеження всіх виконуваних у таблиці змін. Тригери збирають інформацію про вироблені зміни й зберігають її в системних таблицях підтримки реплікації. Тригери також дозволяють створювати складні значення за замовчуванням, обчислюючи їх за допомогою даних декількох стовпців таблиць і функцій Transact - SQL. Іншим прикладом використання тригерів є забезпечення нестандартної цілісності посилань, підтримка якої звичайними засобами SQL Server неможливо. Крім того, за допомогою тригерів можна виконувати каскадні зміни в декількох зв'язаних таблицях.
Область застосування тригерів не обмежується якимись строго обкресленими рамками. Можна вільно застосовувати тригери за своїм розсудом виходячи з вимог до зручності й продуктивності.
В курсовій роботі було використано 2 тригери CREATE TRIGGER CheckEmployeeNotInClient та CREATE TRIGGER CheckClientNotInEmployee. Код використання тригерів пердставлений у додатку Д.
Створення тригера асоціюється з деякою подією. Оскільки подія виникає внаслідок здійснення дії над таблицею, при визначенні тригера необхідно вказати ім'я таблиці, для якої він призначається. У цьому випадку вказується, що тригер CheckClientNotlnEmployee призначений для таблиці Client.
Далі визначаються події, з якими повинен бути асоційований тригер. Тригер CheckClientNotInEmployee асоціюється відразу із двома подіями таблиці Client - INSERT й UPDATE. При бажанні можна зв'язати тригер з усіма подіями таблиці (DELETE, INSERT й UPDATE) або ж тільки з одним з них.
Ключові слова AS повністю збігається з його призначенням в оголошеннях подань і збережених процедур.
Розташований далі спеціальний оператор, головна функція якого - гарантувати можливість повернення до попереднього стану таблиці у випадку внесення (INSERT)в неї некоректної інформації.
Далі оголошуються змінні, які будуть використані для зберігання значення стовпця PersonID тільки що внесеної в таблицю запису й значення стовпця Employeel таблиці Employee.
Майже всю частину, що залишилася, тригера займає оператор SELECT, призначений для перевірки наявності запису із заданим ідентифікаційним номером у таблиці Employee. Розташований у далі оператор SELECT виконує функцію присвоєння змінної @PersonID значення стовпця PersonID тільки що внесеної в таблицю Client запису.
Керуючий оператор IF, здійснює перевірку значення змінної @EmployeeID. Якщо змінна не має ніякого значення, то виконання тригера переходить у рядок ELSE. COMMIT TRANSACTION оператор, що підтверджує правочинність зміни інформації в таблиці.
Код, RAISERROR ('Попытка вставить в таблицу Employee объект, присутствующий в таблице Client.'16, 1) ROLLBACK TRANSACTION, повідомляє користувача про помилку що виникла. Для цього використається убудована функція MS SQL Server RAISERROR.
Висновок
В процесі розробки даного проекту було створено базу даних, що веде облік замовлень клієнтів та містить всю поточну інформацію про готельний комплекс.
Проблема організації замовлень готельних номерів та організацією відношень між клієнтами та співробітниками готельного комплексу була, є і, очевидно.
В проекті застосована лише одна з можливих стратегій роботи з замовленнями. Для подальшої діяльності можливе збільшення гнучкості замовлень не обмежуючись наявною кількістю товару, а й враховувати дані замовлень при плануванні виробництва.
В даній роботі як інструмент створення та ведення БД використовувався програмний продукт MS SQL 2005.
За допомогою нього для бази створено ряд таблиць, правил, збережених процедур та тригерів, які дозволяються правильно користуватися базою даних.
Розроблена БД не може претендувати на повне охоплення всієї інформаційної області обліку замовлень, але основна мета досягнута.
В ході курсової роботи були використані збережені процедури, тригери, представлення.
Список використаної літератури
1. Хансен Г., Хансен Дж. Базы данных: разработка и управление: англ.- М.: БИНОМ, 2000.- 704 c.- ISBN 5-7989-0015-0.
2. Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных: англ:.- 6-е изд..- К.-М.: Диалектика, 1998.- 784 c.- ISBN 966-506-124-0.
3. Мамаев Е., Шкарина Л. Microsoft SQL Server 2000 для профессионалов.- СПб.: Питер, 2001.- 1088 c.- ISBN 5-272-00339- Х.
4. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В. Перспективні технологічні засоби оброблення інформації: Навчально-методичний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2002.- 280 c.- ISBN 966-574-359-7.
5. Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных.- М.: Финансы и статистика, 2002.- 800 c.- ISBN 5-279-02276-4.
6. Косенко Е. Реванш встроенных СУБД. Часть первая. Выбор подхода или подход к выбору? // Компьютеры + программы (рус.).- 2002.- № 4.- C.50-54.
7. Хоторн Р. Разработка баз данных Microsoft SQL Server 2000 на примерах: англ.- М.: Вильямс, 2001.- 464 c.- ISBN 5-8459-0187-1. УДК - 004.65
8. Литвин І.С. Інформаційні технології в економіці: Навчальний посібник.- Тернопіль: Економічна думка, 2001.- 296 c.- ISBN 5-7763-0459-8
9. 1.Астахова И.Ф., Толстобров А.П. Мельников В.М. SQL в примерах и задачах: Учебное пособие: Навчальне видання.- Минск: Новое знание, 2002.- 176 c.- ISBN 985-475-004-3.
10. Лизун А. Работа с датами в MS-SQL // ARGC & ARGV (рус.).- 2001.- № 6.- C.42-45.
Додаток А.
ER - модель “сутність-зв'язок”
Додаток Б
Додаток В
USE master
GO
CREATE DATABASE Hotel
ON PRIMARY (NAME = 'Hotel_Data',
FILENAME = 'C:\Program Files\Microsoft SQL Server\MSSQL.1\MSSQL\DATA\ Hotel_Data.MDF',
SIZE = 5MB,
FILEGROWTH = 10%)
LOG ON (NAME = 'Hotel_Log',
FILENAME = 'C:\Program Files\Microsoft SQL Server\MSSQL.1\MSSQL\DATA\ Hotel_Log.LDF',
SIZE = 5MB,
FILEGROWTH = 10%)
GO
Додаток Г
CREATE TABLE Person
(
PersonID INT IDENTITY(1,1)NOT NULL
PRIMARY KEY CLUSTERED,
FirstName VARCHAR(50)NOT NULL,
SurName VARCHAR(50) NOT NULL,
Address VARCHAR(50) NOT NULL,
)
GO
CREATE TABLE Country
(
CountryID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_CountryID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
Description VARCHAR(50) NOT NULL
)
GO
CREATE TABLE City
(
CityID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_CityID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
Description VARCHAR(50) NOT NULL
)
GO
CREATE TABLE AddressType
(
AddressTypeID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_AddressTypeID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
Description VARCHAR(50) NOT NULL
)
GO
CREATE TABLE Address
(
PRIMARY KEY CLUSTERED(PersonID,AddressTypeID,CityID,CountryID),
PersonID INT IDENTITY(1,1)NOT NULL,
AddressTypeID INT NOT NULL,
CityID INT NOT NULL,
CountryID INT NOT NULL,
Address VARCHAR(50)NOT NULL,
CONSTRAINT FK_Address_Person
FOREIGN KEY (PersonID)
REFERENCES Person(PersonID),
CONSTRAINT FK_Address_AddressType
FOREIGN KEY (AddressTypeID)
REFERENCES AddressType(AddressTypeID),
CONSTRAINT FK_Address_City
FOREIGN KEY (CityID)
REFERENCES City(CityID),
CONSTRAINT FK_Address_Country
FOREIGN KEY (CountryID)
REFERENCES Country(CountryID)
)
GO
CREATE TABLE Post
(
PostID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_PostID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
Description VARCHAR (50) NOT NULL
)
GO
CREATE TABLE Employee
(
EmployeeID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_EmployeeID
PRIMARY KEY CLUSTERED (EmployeeID),
PersonID INT NOT NULL,
PostID INT NOT NULL,
Salary VARCHAR(50) NOT NULL,
CONSTRAINT FK_Employee_Person
FOREIGN KEY (PersonID)
REFERENCES Person(PersonID),
CONSTRAINT FK_Employee_Post
FOREIGN KEY (PostID)
REFERENCES Post(PostID),
)
GO
CREATE TABLE Client
(
ClientID INT IDENTITY(1,1)NOT NULL
CONSTRAINT PK_ClientID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
PersonID INT NOT NULL,
AddressID INT NOT NULL,
OrderrID INT NOT NULL,
Status VARCHAR(50) NOT NULL
CONSTRAINT FK_Client_Person
FOREIGN KEY (PersonID)
REFERENCES Person(PersonID))
GO
CREATE TABLE TypeHotelRoom
(
TypeHotelRoomID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_PaymentTypeID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
Description VARCHAR (50) NOT NULL,
PostID INT NOT NULL,
EmployeeID INT NOT NULL,
CONSTRAINT FK_TypeHotelRoom_Employee
FOREIGN KEY (EmployeeID)
REFERENCES Employee(EmployeeID)
)
GO
CREATE TABLE Comfort
(
ComfortID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_ComfortID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
Description VARCHAR (50) NOT NULL
)
GO
CREATE TABLE Payment
(
PaymentID INT IDENTITY(1, 1) NOT NULL
CONSTRAINT PK_PaymentID
PRIMARY KEY CLUSTERED,
Description VARCHAR (50) NOT NULL
)
GO
CREATE TABLE Orders
(
PRIMARY KEY CLUSTERED (TypeHotelRoomID,ClientID,ComfortID,PaymentID),
TypeHotelRoomID INT NOT NULL,
ClientID INT NOT NULL,
ComfortID INT NOT NULL,
PaymentID INT NOT NULL,
TimeResidence DATETIME NOT NULL
CONSTRAINT FK_Orders_TypeHotelRoom
FOREIGN KEY (TypeHotelRoomID)
REFERENCES TypeHotelRoom(TypeHotelRoomID),
CONSTRAINT FK_Orders_Client
FOREIGN KEY (ClientID)
REFERENCES Client(ClientID),
CONSTRAINT FK_Orders_Comfort
FOREIGN KEY (ComfortID)
REFERENCES Comfort(ComfortID),
CONSTRAINT FK_Orders_Payment
FOREIGN KEY (PaymentID)
REFERENCES Payment(PaymentID)
)
GO
CREATE UNIQUE NONCLUSTERED INDEX IDX_Employee_Person
ON Employee(PersonID)
GO
CREATE UNIQUE NONCLUSTERED INDEX IDX_Orders_Comfort
ON Orders(ComfortID)
GO
CREATE UNIQUE NONCLUSTERED INDEX IDX_Orders_Payment
ON Orders(PaymentID)
Додаток Д
CREATE PROCEDURE PersonEmpInsert
@Firstname VARCHAR(50),
@Surname VARCHAR (50),
@Address VARCHAR (50),
@PostID INT = NULL,
@Salary INT = NULL
AS
DECLARE @LocalError INT
BEGIN TRANSACTION
INSERT INTO Person (Firstname, Surname, Address)
VALUES (@Firstname, @Surname, @Address)
SET @LocalError = @@ERROR
DECLARE @PersonID INT
SET @PersonID = IDENT_CURRENT('Person')
INSERT INTO Employee (PersonID, PostID,
Salary)
VALUES (@PersonID, @PostID,
@Salary)
SET @LocalError = @LocalError + @@ERROR
IF @LocalError = 0
BEGIN
COMMIT TRANSACTION
PRINT 'Вы успешно добавили нового клиента в список'
END
ELSE
BEGIN
IF @LocalError = 547
BEGIN
ROLLBACK TRANSACTION
PRINT 'Ошибка ввода. Вы должны добавить
клиента в таблицу Person перед лобавлением его в таблицу Client'
END
ELSE
BEGIN
ROLLBACK TRANSACTION
PRINT 'Произошла ошибка, попробуйте повторить ввод '
END
END
CREATE PROCEDURE PersonClientInsert
@Firstname VARCHAR(50),
@Surname VARCHAR (50),
@Status VARCHAR(25) = NULL,
@AddressTypeID VARCHAR(10),
@CityID VARCHAR(10),
@CountryID VARCHAR(10),
@Address VARCHAR(10)
AS
DECLARE @PersonID INT
INSERT INTO Person (Firstname, Surname, Address)
VALUES (@Firstname, @Surname, @Address)
SET @PersonID = IDENT_CURRENT('Person')
INSERT INTO Client (PersonID, Status)
VALUES (@PersonID, @Status)
INSERT INTO Address (AddressTypeID, CityID, CountryID, Address)
VALUES (@AddressTypeID, @CityID, @CountryID, @Address)
SET @PersonID = IDENT_CURRENT('Person')
GO
Create view OrdersData AS
SELECT
P.Surname AS 'Фамилия',
P.FirstName AS 'Имя',
OT.Description AS 'Тип заказа',
T.Description AS 'Тип транспорта'
FROM Orders O
INNER JOIN Client C
ON O.ClientID = C.ClientID
INNER JOIN Person P
ON C.PersonID = P.PersonID
INNER JOIN OrderType OT
ON OT.OrderTypeID = O.OrderTypeID
INNER JOIN Transport T
ON T.TransportID = O.TransportID
Go
CREATE VIEW PersonAddress AS
SELECT
P.Firstname,
P.Surname,
A.Address,
AType.Description AS AddressType
FROM Person P
INNER JOIN Address A
ON P.PersonID = A.PersonID
INNER JOIN AddressType AType
ON A.AddressTypeID = AType.AddressTypeID
CREATE TRIGGER CheckClientNotInEmployee
ON Client
FOR INSERT, UPDATE
AS
BEGIN TRANSACTION
DECLARE @EmployeeID INT
DECLARE @PersonID INT
SELECT @PersonID = i.PersonID
FROM inserted i
SELECT @EmployeeID = EmployeeID
FROM Employee E
WHERE E.PersonID = @PersonID
IF (@EmployeeID IS NOT NULL) AND (@EmployeeID > 0)
BEGIN
RAISERROR ('Попытка вставить в таблицу Client объект, присутствующий в
таблице Employee.', 16, 1)
ROLLBACK TRANSACTION
END
ELSE
BEGIN
COMMIT TRANSACTION
END
GO
CREATE TRIGGER CheckEmployeeNotInClient
ON Employee
FOR INSERT, UPDATE
AS
BEGIN TRANSACTION
DECLARE @ClientID INT
DECLARE @PersonID INT
SELECT @PersonID = i.PersonID
FROM inserted i
SELECT @ClientID = ClientID
FROM Client C
WHERE C.PersonID = @PersonID
IF (@ClientID IS NOT NULL) AND (@ClientID > 0)
BEGIN
RAISERROR ('Попытка вставить в таблицу Employee объект,
присутствующий в таблице Client.',
16, 1)
ROLLBACK TRANSACTION
END
ELSE
BEGIN
COMMIT TRANSACTION
END
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вибір технологічного інструментарію для реалізації проекту. Розробка сценаріїв для створення бази даних і базових таблиць. Аналіз забезпечення декларативної цілісності реляційних даних. Особливість створення об'єктів для маніпулювання інформацією.
курсовая работа [275,7 K], добавлен 17.05.2019Систематизація знань як основна функція бази даних. Логічне та фізичне проектування бази даних. Створення таблиць у базі даних, визначення основних зв'язків. Інструментальні засоби проектування та створення програмного забезпечення для обробки даних.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 29.04.2010Відомості про бази даних, їх історія становлення та загальна інформація про Microsoft Visual FoxPro. Установка Visual FoxPro, створення проекту, таблиць, запитів. Аналіз реляційної бази даних. Прийоми проектування і реалізації реляційної бази даних.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 22.04.2019Проектування бази даних, що реалізує звіти про графік робіт на об’єктах впродовж місяця. Графічне зображення нагромаджувачів даних. Побудова діаграм потоків даних і переходів станів, таблиць у вигляді двовимірного масиву, запитів. Створення бази даних.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 29.02.2012Розробка бази даних "Автовокзал". Функціональні залежності між атрибутами. Ідентифікація атрибутів, які в реляційної моделі даних використовуються в якості первинних ключів реляційних відносин. Організація вибірки інформації з бази за допомогою запиту.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 19.08.2012Побудова інформаційної системи "Магазин товарів для настільного тенісу" з автоматизації роботи магазину. Концептуальне моделювання бази даних. Обґрунтування вибору СУБД. Логічне проектування бази даних. Схема бази даних. Створення таблиць в конструкторі.
курсовая работа [8,8 M], добавлен 16.12.2015Аналіз предметної галузі, постановка задачі, проектування бази даних. UML-моделювання, побудова ER-діаграми, схеми реляційної бази даних у третій нормальній формі. Призначення і логічна структура. Опис фізичної моделі бази даних, програмної реалізації.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 28.11.2011Основні відомості про реляційні бази даних, система управління ними. Основні директиви для роботи в середовищі MySQ. Визначення та опис предметної області. Створення таблиць та запитів бази даних автоматизованої бази даних реєстратури в поліклініці.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 06.11.2011Розробка структури бази даних. ER-моделі предметної області. Проектування нормалізованих відношень. Розробка форм, запитів, звітів бази даних "Автосалон". Тестування роботи бази даних. Демонстрація коректної роботи форми "Додавання даних про покупців".
курсовая работа [4,0 M], добавлен 02.12.2014Проектування бази даних "Автоматизована система обліку замовлень та їх виконання в будівельній фірмі": створення таблиць і заповнення їх текстовою інформацією, розробка форм, звітів і меню проекту. Програмування інтерфейсу управління базами даних.
дипломная работа [6,1 M], добавлен 06.01.2012