Створення локальної комп’ютерної мережі для "Херсонтеплоенерго"

Для підключення робочих станцій до мережі у їх операційних системах (ОС) необхідно створити підключення до локальної мережі і встановити IP та MAC адресу. У якості операційної системи для робочих станцій вибрана Windows 7, спосіб створення підключення у ній приведений нижче:

1. Натиснути кнопку "Пуск" і вибрати пункт "Панель управління".

2. Вибрати пункт "Мережа та Інтернет".



3. Вибрати пункт "Центр управління мережами і загальним доступом"

.

4. Вибрати пункт "Зміна параметрів адаптера".

5. Нажати правою кнопкою миші по пункту "Підключення по локальній мережі" і вибрати в меню пункт "Властивості".

6. Виділити одноразовим натисненням миші пункт "Протокол Інтернету версії 4 (TCP/IPv4)" і нажати кнопку "Властивості".

7. У вікні, що відкрилося потрібно відзначити точкою пункт "Використовувати наступну IP-адреса". Після цього, необхідно ввести мережеві настройки у відповідні рядки так, вказано на ілюстрації. Значення A, B, С, D, залежать від IP та MAC адреси комп'ютера, вказаних у таблиці 3.4. Після введення мережевих налаштувань треба натиснути кнопку "OK". У наступному вікні також потрібно натиснути кнопку "OK". Після цього, локальна мережа на вашому комп'ютері буде налаштована.

6. Технічне обслуговування комп'ютерної мережі

Для підтримки працездатності та стабільності комп'ютерної мережі необідне регулярне технічне та програмне обслуговування компонентів мережі.

До технічного обслуговування входять наступні послуги:

проведення діагностики помилок у роботі комп'ютерної мережі та їх усунення

заміна або ремонт комплектуючих, що вийшли з ладу

заміна мережевого обладнання

модернізація комп'ютерів та комплектуючих

перевірка працездатності периферійних пристроїв

проведення регулярних профілактичних робіт;

обслуговування принтерів і копіювальних апаратів, заправлення картриджів;

Для оцінки якості роботи мережі та визначення наявності помилок необхідно перевірити швидкість з'єднання з кожною робочою станцією в мережі, пінг та цілісність передачі інформації. Така діагностика проводиться шляхом відправки пакетів з серевера безпосередньо на IP адресу робочої станції.

При виникненні помилок в роботі мережі: низької швидкості передачі інформації між серевером та певною робочою станцією, ненадходження деякого відсотку відправлених до неї пакетів та інших проблем необхідно локалізувати проблему шляхом перевірки працездатності мережевого обладнання, що забезпечує передачу даних.

В разі виходу з ладу, перегріву, сповільнення роботи, відсутності доступу до накопичувачів або переферійних пристроїв та виникнення інших схожих проблем в роботі комп'ютерів, підключених до мережі, необхідно провести діагностику працездатності їх апаратного забезпечення та провести їх ремонт, якщо він можливий, або заміну на нові комплектуючі.

7. Програмне обслуговування комп'ютерної мережі

Програмне забезпечення локальної комп'ютерної мережі також потребує регулярного обслуговування. До програмного обслуговування входять наступні послуги:

Оновлення баз даних антивірусного програмного забезпечення;

Оновлення драйверів для периферійних пристроїв;

Оновлення операційних систем;

Налагодження програмного забезпечення уразі його некоректної роботи;

Установка додаткового програмного забезпечення у разі необхідності;

Ведення бази даних встановленого програмного забезпечення та комплектації по кожній робочій станції;

У разі виникнення проблем в роботі мережі надається повний аналіз причин поломки та рекомендації щодо їх усунення та уникнення цих проблем у майбутньому;

Статистика по кожному користувачу про використання робочого часу, а саме кількість годин проведених в мережі Інтернет, офісних програмах, об'єм Інтернет трафіку;

8. Економічний розділ

Розрахунок вартості комп'ютерної мережі

Розрахунок витрат на проектування мережі

Для прийняття рішень про доцільність створення мережі на підприємстві необхідна попередня оцінка трудових, матеріальних и фінансових затрат на її розробку.

Витрати на проектування мережі складаються з витрат на оплату праці розробника та витрат на обладнання необхідного для створення та налагоджування мережі, з витрат витрат машинного часу.

Стаття „Основна заробітна плата” містить витрати на оплату праці розробника. Для визначення витрат на основну заробітну плату проведемо розрахунок трудомісткості основних видів робіт. Результати розрахунку представлені в таблиці 8.1

Таблиця 8.1 - Трудомісткість робіт по розробці

Найменування роботи	Умовні позначення	Загальна трудомісткість, людино-год
1	2	3
1.Витрати праці на підготовку опису завдання	t 1	24
2.Витрати праці на дослідження вирішення завдання	t 2	13,12
3.Витрати праці на дослідження мережної архітектури	t 3	10,42
4.Витрати праці на настройку	t 4	8
5.Витрати праці на налагодження	t 5	39,37
6.Витрати праці на підготовку документації	t 6	6,1
Разом:	Тзаг	101

Витрати на основну заробітну плату розробника визначають за формулою :

ЗПо = ЗПсрг * Тзаг (люд/год), (8.1)

деЗПо - витрати на оплату праці розробника,грн.;

ЗПсрг - середньогодина оплата праці розробника грн ;

Тзаг - загальна трудомісткість (людино-години) формула 8.2

Tзаг= t1 + t2 + t3 + t4 + t5 + t6 (люд/год)(8.2)

деt1 - витрати праці на опису завдання;

t2 - витрати праці на дослідження вирішення задачі;

t3 - витрати праці на дослідження мережної архітектури;

t4 - витрати праці на настройку;

t5 - витрати праці на налагодження;

t6 - витрати праці на підготовку документації;

Витрати праці на опис задачі (t1) оцінці не підлягають, так як пов'язано з творчим характером роботи, тому приймемо t1 = 24 люд/год.

Всі останні втрати праці можна визначити через умовну кількість користувачів мережі:

Укс = У * Ксл * (1 + Ккор) = 50 * 1.25* (1 + 0.05)= 65,62 (8.3)

деУкс - умовне число користувачів мережі;

У - напевне число користувачів мережі;

Ксл - коефіціент складності мережної архітектури (Ксл =1,25-2,0),

(Ккор - коефіцієнт корекції мережної архітектури в ході розроб ки (Ккор = 0,05-1,0).

Витрати праці на дослідження вирішення задачі (t2) люд/год.:

(8.4)

деКут - коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього опису завдання, наступних доповнень та уточнень (Кут = 1,2-1,5);

К - коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від стажу роботи(К=0,8(до 2-х років стажу);

б - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну годину, від 5 до 10.

Витрати праці на дослідження мережної архітектури (t3) люд/год.:

(8.5)

де б - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну годину, від 3 до 5.

Витрати праці на настройку (t4) розраховуються однаково :

Приймемо t4 =8 (люд/год)

Витрати праці на налагодження (t5) люд/год:

(8.6)

де б - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають налагодженню за одну годину, від 1 до 3.

Витрати праці на підготовку документації (t6):

t6 = t61 + t62 = 3,5+2,6 = 6,1 (люд/год) (8.7)

деt61 - витрати праці на підготовку документації в рукописі; t62 - витати на оформлення документації.

( 8.8)

де б - від 15 до 20.

t62 = 0.75 * t61=0,75*3,5=2,6 (люд/год) (8.9)

Отже, загальна трудомісткість створення комп'ютерної мережі складає:

Тзаг=24+13,12+10,42+8+39,37+6,1=101 (люд/год)

Визначення середньогодинної оплати праці розробника:

(8.10)

деО - оклад розробника (мінімальна заробітна плата), грн;

Др - середньомісячне число робочих днів (22 дні);

Тр - тривалість робочого дня (8 год).

Визначаємо основну заробітну плату за формулою:

ЗПо = ЗПсрг * Тзаг = 6,8*101=686 (грн)

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочування тощо) обчислюється у відсотках від основної заробітної плати за формулою:

ЗПд = 0,1•ЗПо = 0,1*686 = 68,6 (грн) (8.11)

де 0,1 - коефіцієнт додаткової заробітної плати (10%).

Стаття „Єдиний соціальний внесок”. До цієї статті належать витрати, здійснювані у порядку та розмірах передбачених законодавством України встановлені такі збори у відсотках відносно (основної та додаткової) заробітної плати:

На обов'язкове державне пенсійне страхування;

На обов'язкове соціальне страхування;

На страхування на випадок безробіття;

На соціальне страхування від нещасного випадку.

Відрахування ЄСВ розраховується за формулою 8.12:

(8.12)

Стаття витрати машинного часу складається з двох статей витрат на амортизацію обладнання та витрат на електроенергію:

Стаття «Витрати на амортизацію обладнання». розраховується податковим способом, за формулою (8.14). В якості обладнання використовувався персональний комп'ютер.

ПК потрібен для отримання технічного завдання, складання плану модернізації, оформлення отриманих результатів та висновків.

(8.14)

деВпк - первісна вартість ПК,грн;

Вм - первісна вартість монітора,грн;

Впр - первісна вартість принтера, грн;

На - норма амортизаційних відрахувань, для обчислювальної техніки складає 10%;

Фр - кількість робочих годин за рік, год;

Тр - час роботи процесору та монітору, год.( дорівнює загальній трудомісткості в людино - годинах, та визначається за формулою (8.15).

(8.15)

деД - кількість робочих днів за рік-255 днів;

Г- кількість робочих годин за день-8 год;

Кв - коефіцієнт використання -0.9.

Стаття «Витрати на електроенергію». Для розрахунку витрат на електроенергію необхідно знати встановлену потужність обладнання P вст та розрахувати активну потужність:

(8.16)

деk - коефіцієнт попиту, враховуючій завантаженість машини за добу -0.8;

Рвст - встановлену потужність обладнання -… кВт.

Загальні витрати електроенергії за формулою 8.17:

(8.17)

деРа - витрати на електроенергію,кВт;

Тр - час роботи процесору та монітору, год.( дорівнює загальній трудомісткості в людино - годинах, та визначається за формулою 8.2);

Ц - ціна за одиницю електроенергії , грн./кВтгод.

Розраховуємо витрати машинного часу за формулою 8.18

В маш. = Вам + Ве = 51 + 15,6 = 66,6 (грн.) (8.18)

Стаття “Загальновиробничі витрати” - це витрати на зарплату з відрахуваннями управлінського персоналу, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, витрати на відрядження, амортизацію будівель та ін., визначаються за формулою 8.19.



Взг=0,3(ЗПо+ЗПд) =0,3(686+68,6)=226,38 (грн) (8.18)

де 0,3 - коефіцієнт пропорційного розподілення загальногосподарських витрат.

Виробнича собівартість розробки проекту комп'ютерної мережі визначається сумою розрахованих статей за формулою 8.20

СВИР=ЗПо+ЗПд+ЄСВ+Вмаш+Взг=686+68,6+278,14+66,6+226,38=

= 1325,72 (8.20)

Стаття “Комерційні витрати” зв'язані з витратами на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції, вони розподіляються пропорційно виробничій собівартості за формулою 8.21.

ВК=0,05*СВИР =0,05*1325,72=66,28 (8.21)

де 0,05 - коефіцієнт пропорційного розподілення витрат.

Планова повна собівартість розробки проекту визначається за формулою 8.22.

СПОВ=СВИР+ВК = 1325,72 +66,28=1392 (8.22)

Виконані розрахунки статей витрат на пошуково-дослідницькі роботи наводяться в таблиці 8.2

Таблиця 8.2 - Калькуляція проекту комп'ютерної мережі

Статті витрат	Сума, грн.
1. Основна заробітна плата	686
2. Додаткова заробітна плата	68,6
3. ЄСВ	278,14
4. Витрати машинного часу	66,6
5. Загальногосподарські витрати	226,38
6. Виробнича собівартість	1325,72
7.Комерційні витрати	66,28
8. Повна собівартість розробки проекту	1392
9. Прибуток	83,52
10.Оптова ціна(п.7+п.8)	1475,52

Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту, визначається за формулою (8.23):

(8.23)

де Р - плановой відсоток прибутку (6-8%).

Планова ціна розробки проекту визначається за формулою (8.24):

ОЦ = Спов + П = 1392 + 83,52=1475,52 (8.24)

де Спов - планова собівартість розробки проекту, грн.

Таким чином проектна вартість комп'ютерної мережі складає - 1475,52 грн.

Визначення витрат на матеріали і обладнання. Для прийняття рішення про раціональність створення мережі на підприємстві необхідно розрахувати калькуляцію та визначити планову собівартість мережі за допомогою калькулювання. Калькуляція складається до початку виконання робіт виконавцем робіт і затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.

Для визначення витрат на матеріали та обладнання спочатку треба розрахувати кількість матеріалів, мережного обладнання та комплектуючих виробів (користуючись специфікацією, графічна частина проекту) при цьому треба врахувати, що на етапі підготовки виробництва обрана кіль-кість повинна забезпечити потребу первинного макетування, виготовлення ма-кетів, діючих зразків та дослідної серії розроблюваних виробів. Крім того, вра-ховуючи, що калькуляція складається до початку розробки, необхідно передбачи-ти якнайширшу номенклатуру матеріалів на випадок винаходу принципово нових технічних рішень, які можуть з'явитися в ході розробки. Але ніяке пе-редбачення не може бути повним, тому до суми витрат на основні матеріали треба додати резерв на фінансування закупівлі непередбачених матеріалів.

Ціни на матеріали та комплектуючі вироби вказано згідно з діючими ринковими цінами та цінами інтернет магазинів таких як: ASP24, Rozetka, Hotline, PromUa, Fotomag. Їхні сайти вказані у розділі "прейскурант", ціни вказані згідно з діючими на 15.05.2014.

Кількість матеріалів та комплектуючих виробів і ціна надані в таблиці 8.3, а мережне обладнання та комплектуючі вироби в таблиці 8.4 ( з прикладом).

Таблиця 8.3 - Матеріальні витрати

НазваМате-ріалу	Стандарт, технічні умови	Одиниця виміру	Кількісь	Ціна, грн.	Сума, грн. (4*5)	Прейскурант
1	2	3	4	5	6	7
Вита пара кат.5е	IEEE UTP5	Бухта	3	1317,6	3952,8	price.ua
Конектор RJ45	IEEE	шт	200	0,25	50	price.ua
Короб 40х25 мм	IEEE	шт	352	21.65	7620	www.lvs.net.ua
Силові розетки	IEEE	шт	102	1,38	141
Всього	11763,
Невраховані матеріали (5%)	588
Всього	12351
Транспортно-заготівельні витрати (10%)	1235
Разом	13586

Вартість матеріальних витрат розраховується в графі 6, за формулою 8.25



ВМ=ЦМ * К, (8.25)

де ВМ- витрати матеріалів, грн;

ЦМ - ціна за одиницю матеріалу, грн;

К - кількість одиниць матеріалу, одиниць.

Невраховані матеріали розраховуються за формулою 8.26

НМ= (8.26)

де НМ - невраховані матеріали, грн;

бм- відсоток неврахованих матеріалів, 5%..

Транспортно-заготівельні витрати розраховуються за формулою 8.27

?ТЗВ =( ВМ+НМ)* бтзв / 100=(11763+588)*10%= 1235 грн (8.27)

де ?ТЗВ - транспортно-заготівельні витрати, грн;

бтзв - відсоток транспортно-заготівельних витрат, 10%.

Розрахунок вартості мережного обладнання та комплектуючих виробів проводиться за методою розрахунку матеріальних витрат.

Вартість обладнання складається з витрат на придбання машин, приладів та іншого обладнання. Програмне забезпечення розповсюджене безкоштовно. У таблиці 8.5 вказаний єдиний тип та кодова марка усіх робочих станцій, так як при побудові локальної комп'ютерної мережі, усі старі ПК були замінені на однакові офісні машини.

Таблиця 8.4 - Мережне обладнання та комплектуючі вироби

Назва виробу	Тип,ма-рка	Одиния виміру	Кіл	Ціна грн	Сума	Прейскурант
Телекомунікаційна розетка	RJ-45	шт	51	3,5	540	rozetka.ua
Комутатор D-Link DES-1016D	ANSI/ IEEE	шт	4	2016	8064	rozetka.ua
Всього	8604
Невраховані Матеріали (5%)	430
Всього	9034
Транспортно - заготівельні витрати	903
Разом	9937

Таблиця 8.5 - Тип ПК (Конфігурація)

Назва виробу	Тип, марка	Кількість	Ціна, грн.	Сума, грн.
Робочі станції	Двухъядерный AMD Athlon II X2 250 (3.0 ГГц) / RAM 2 ГБ / HDD 500 ГБ / AMD Radeon HD 3000	51	2743	139893	Rozetka.ua
Сервер	Asus P8Z77-V LE Plus Intel Core i7-3770 3.4GHz/8MB Kingston HyperX DDR3-1600 8192MB 2хWestern Digital Red 3TB 7200rpm 64MB Asus PCI-Ex GeForce GTX660 2GB GDDR5 Chieftec APS-850C Cooler Master HAF 922M	1	10591	10591	Rozetka.ua
Принтер	Samsung ML-2165 + USB cable	11	1049	11539	Rozetka.ua
Монітор	18.5" Asus VS197DE	51	1030	52530	Rozetka.ua
Всього	214553
Невраховані Матеріали (5%)	10727
Всього	225280
Транспортно-заготівельні витарати	22528
Разом	247808

Вартість обладнання розраховуємо за формулою 8.28



ВО= Ц О К (8.28)

де ВО - витрати на обладнання, грн;

ЦО - ціна одиниці обладнання, грн;

К - кількість обладнання, одиниць.

Визначення трудових витрат на монтажні роботи. Витрати на монтажні роботи складаються з трудових витрат на будівельні та монтажні роботи. Для модернізованої версії мережі розраховується створення магістральних каналів і вартість пусконалагоджувальних робіт. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт визначається на основі обсягу або кількості відповідних видів робіт по монтажу. Розрахунок витрат оплати праці здійснюється за встановленими нормативами, результат розрахунку представлені у таблиці 8.6

Таблиця 8.6 - Розрахунок заробітної плати монтажників

Вид роботи	Одиниці виміру	Кількість, од.	Трудомісткість робіт год.	Розцінка грн.	Заробітна плата грн.
Кріплення короба	м	500	0,4	4,9	2450
Протягання кабелю	м	1200	0,15	1,8	2160
Розведення розеток на місцях	шт	70	0,7	8,6	602
Установка устаткування	шт	70	0,6	7,4	518
Настройка мережі програмно	шт	51	0,3	3,7	188,7
Тестування мережі на наявність колізій	шт	7	0,5	6,2	43.4
Встановлення додаткового ПО та обладнання	шт	51	0,6	7,4	377,4
Проведення аналізу, щодо функціонування мережі	шт	1	1.1	13,6	13,6
Забезпечення захисту мережі в Internet	шт	1	0,3	3,7	3,7
Всього:					6356
Запас 10-15%					635
Разом:					6991

Вартість трудових витрат на монтажні роботи (зарплата монтажників) розраховується за формулою 8.29

МР= ?(Рі * Кі) (8.29)

де МР- витрати на монтажні роботи, грн;

Рі - розцінка за одиницю роботи, грн;

Кі - кількість робіт, одиниць.

Розцінка за одиницю роботи визначається за формулою 8.30

Р=?Т*Сгод (8.30)

де ?Т- повна трудомісткість монтажних робіт, год;

Сгод -середньо-годинна тарифна ставка, грн./год.

Зведений розрахунок вартості проектування та монтажу комп'ютерної мережі надано у таблиці 8.7

Таблиця 8.7 - Калькуляція вартості проекту та монтажу комп'ютерної мережі

Статті витрат	Сума, грн..
1. Основні матеріали	13586
2. Мережне обладнання та комплектуючі вироби	9937
3. Тип ПК (Конфігурація)	247808
4. Вартість монтажних робіт	6991
5. Проектна вартість комп'ютерної мережі	1475
6. Виробнича собівартість (п.1 + п.2+п.3+п.4+п.5)	272806
7. Комерційні витрати( 5% від п.6)	13640
8. Повна планова собівартість (п.6+п.7)	286446
9. Прибуток	20051
10.Оптова ціна(п.8+п.9)	306497
11.ПДВ	61299
12. Ціна реалізації проекту та монтажу ( п.10+п.11)	367796

Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту та монтажу комп'ютерної мережі, визначається за формулою (8.31):

(8.30)

де Р - плановий відсоток прибутку, (6-8%).

Оптова ціна проекту та монтажу визначається за формулою (8.32):

ОЦ = Спов + П = 286446 + 20051 = 306497 (8.32)

де Спов - повна собівартість проекту та монтажу, грн.

Ціна реалізації проекту та монтажу складається з оптової ціни та податкового обов'язку (податку на додану вартість) і визначається за формулою:

Цр = ОЦ + ПДВ = 306497 + 61299 = 367796 (8.33)

де ПДВ - податок на додану вартість, 20%.

ПДВ = 0,2•ОЦ = 0,2 * 306497 = 61299 (8.33)

Таким чином вартість проекту та монтажу комп'ютерної мережі складає - 367796 грн.

Сучасна комп'ютерна мережа потребує наукового підходу на всіх етапах розробки та будівництва, що впливає на збільшення кінцевої вартості. Але, враховуючі обов'язкові вимоги до стабільності роботи мережі, вкладення являються виправданими.

Розрахунок економічної ефективності проектованої мережі

За оцінкою закордонних фахівців в області автоматизації керування автоматизація роботи службовців в умовах комерційних підприємств із напрямком роботи в інформаційних технологіях можуть бути скорочені загальні витрати (за рахунок адміністративних витрат) приблизно на 25%.

Джерелами економічної ефективності, що виникає від застосування комп'ютерів у мережі, є:

зменшення витрат на обробку одиниці інформації;

підвищення точності розрахунків;

збільшення швидкості виконання обчислювальних і друкованих праць;

здатність автоматично збирати, запам'ятовувати і накопичувати розрізнені дані;

систематичне ведення баз даних;

зменшення обсягів збереженої інформації і вартості збереження даних;

стандартизація ведення документів;

істотне зменшення часу пошуку необхідних даних;

поліпшення доступу до архівів даних;

можливість використання обчислювальних мереж при звертанні до баз даних;

При аналізі ефективності мережі важливо враховувати, що кінцевий ефект від їхнього застосування зв'язаний не тільки з відшкодуванням витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, у першу чергу, за рахунок додаткового поліпшення якості прийнятих рішень.

Для визначення економічної ефективності впровадження нового проекту визначається економія витрат (собівартості) вирішення визначених задач за рахунок скорочення часу на виконання відповідних робіт, застосовуючи комп'ютерну мережу.

Економія витрат має наступні основні джерела:

побудова кабельної мережі згідно з міжнародними стандартами та об'єднання методів прокладки кабелю для окремих мереж може знизити початкові витрати на створення кабельної інфраструктури сучасної будівлі на 30%;

правильно спроектована та встановлена мережа економе вагомі кошти за період своєї експлуатації. Економія коштів на експлуатацію. Витрати на розширення комп'ютерної мережі для правильно розробленого проекту мережі зводяться до мінімуму завдяки її універсальності. Обладнання переміщується та підключається в різних точках будівлі без перекладки кабелю. Експлуатація та обслуговування потребує менше коштів по деяким причинам:

управління проводиться меншим штатом адміністраторів системи;

скорочуються втрати при виході з роботи окремих ліній, так як простим управлінням за хвилини можна змінити конфігурацію системи в обхід аварійних ланок.

Наприкінці періоду( наприклад, року) після впровадження та функціонування мережі визначається досягнута економічна ефективність.

Для визначення економічної ефективності впровадження нового проекту комп'ютерної мережі застосовується два аспекти:

економія чисельності персоналу за рахунок автоматизації технологічних процесів, управління та організації підприємства;

зниження технічних витрат електроенергії за рахунок технічного переозброєння, автоматизації технологічного процесу, реконструкції, надійності роботи обладнання, тобто за рахунок впровадження капіталомісткості заходів, прикладом яких є розробка даного проекту.

Для визначення економії чисельності персоналу визначаємо основні показників ефективності : річний економічний ефект, розрахунковий показник ефективності капітальних витрат на розробку і впровадження, нового виробу термін окупності капітальних витрат.

Річна економія поточних витрат формується за рахунок вивільнення персоналу (С1) після впровадження проекту та енергозбереження (С2) і визначається за формулою 8.35:

?С=С1+С2 = 62295+4991=67286 (8.35)

Річна економія за рахунок вивільнення персоналу (С1) після впровадження проекту визначається за формулою 8.36

С1=((ЗПср*Др*(1+ЄСВ))*?ЧП=((68*255*(1+0,3686))*(52,5*0,05%)=

=62295 (8.36)

де ЗПср - середньоденна заробітна плата працівників на підприємстві, грн./день;

Др- річний фонд часу на одного працівника, дні;

ЄСВ - єдиний соціальний внесок, 0,3686 (36,86%);

? ЧП- вивільнення чисельності персоналу після впровадження мережі, осіб. Дані беремо від офіційного джерела підприємства (приблизно 25-30% від базової чисельності).

Річна економія енергоресурсів за рік від впровадження заходу (С2) визначається за формулою 8.37:

С2 = (Wел.1*Цел) - (Wел.2*Цел) = (19500*1,12) - (15043*1,12)=

=4991 (8.37)

де Wел.1, Wел. 2 - витрати електроенергії існуючою та новою установкою за рік, кВт;

Цел - ціна електроенергії за один кіловат, грн./кВт.

Витрати електроенергії існуючою та новою установкою визанчаєтсья за формулою 8.38:

Wел =, (8.38)

Wел1=19500

Wel2= ((0,43*40+0,9)*1880*0,7*0,6)/0,95=15043

де Руст - сумарна встановлена потужність електродвигунів на ділянці цеху кВт;

Фе - ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії год/рік;

Кз - коефіцієнт завантаження електричної енергії (0,70-0,85);

Ко - коефіцієнт одночасної роботи споживачів (0,60-0,70);

Кс - Коефіцієнт обліку втрат у мережі (0,95-0,92).

Ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії розраховується за формулою 8.39:

(8.39)

де Др - кількість робочих днів за рік, 250дн.;

t- тривалість робочої зміни,8 год;

S - кількість змін за добу;

б - коефіцієнт простоїв обладнання у ремонті (0,06 - 0,1).

Річний економічний ефект від розробки і впровадження мережі визначається, як різниця між розрахунковою річною економією витрат та додатковими витратами на розробку і впровадження нового виробу і визначається за формулою 8.40:

Е = ?С - Ен * ?К = 67286 - (0,39*367796) = -76154 (8.40)

де ?С - річна економія поточних, грн;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (для автоматизованих систем керування і проектування у межах 0,28-0,50), в середньому Ен=0.39;

?К - додаткові капітальні витрати витрат на розробку і впровадження нової мережі.( Витрати на розробку, закупівлю комплектуючих і виготовлення мережі носять одноразовий характер і при розрахунку ефективності враховуються разом з додатковими капітальними витратами - Ціна реалізації мережі, формула 3.5).

Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних витрат за формулою 8.41:

, (8.41)

Термін окупності капітальних витрат представляє собою зворотною величину, і розраховується за формулою 3.6:

, (8.42)

де То - строк окупності капітальних вкладень.

Нормативний строк окупності у засоби автоматики й обчислювальної техніки складає від 2 до 4 років (Тнок), а нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у межах 0,28-0,50 (Ен).

Висновок: В економічному розділі був проведений розрахунок вартості реалізації проекту комп'ютерної мережі для відкритого акціонерного товариства «Херсонтеплоенерго». Вартість проектування мережі склала 1475,52 грн., а ціна її реалізації - 367796 грн. При проведенні розрахунків на основі вартості проектування і створення комп'ютерної мережі та коефіціентів економії за рахунок вивільнення персоналу та зменшення затрат на електроенергії був отриманий показник коефіцієнту ефективності капітальних витрат, що склав 0.28 та термін окупності в 2,6 роки. При порівнянні із середніми показниками можна сказати, що реалізація проекту буде вигідною для підприємства і окупить себе менш ніж за три роки.

9. Наукова організація праці

Під метеоумовами виробничого середовища згідно ДСТ 12.1.005-88 розуміють сполучення температури, відносної вологості, швидкості руху і запиленості повітря. Ці параметри впливають на функціональну діяльність людини, його самопочуття і здоров'я і на надійність роботи засобів обчислювальної техніки.

Параметри мікроклімату в приміщенні нормуються згідно СН 512-78 і зображено у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Параметри мікроклімату в приміщенні

Оптимальні	Допустимі
Т,град. С	Відносна вологість, %	Швидкість повітря, м/с	Т, град. С	Відносна вологість, %	Швидкість повітря, м/с
20-22	40-60	0.2	18-22	не>70	0.3
20-25	40-60	0.2	не>28	не>70	0.3

Верхній рядок таблиці наводить дані для температури зовнішнього повітря не вище +10 град. С, нижня - вище +10 град. C.

У приміщенні повинне підтримуватися вміст:

кисню - 21-22 про. %; озону - не більш 0.1 мг/куб.м;

легких іонів - 1500-3000 позитивних і 3000-5000 негативних у 1 куб. см. повітря.

Для обробки інтер'єра неприпустиме застосування будівельних матеріалів утримуючу органічну сировину: ДСП, декоративного паперового пластику, полівінілхлоридних плівок, шпалерів, що миються й ін. Для забезпечення належного якісного (у т.ч. аероіонного і незапорошеного) складу повітря необхідні:

систематичні провітрювання;

вологе щоденне прибирання;

щомісячне протирання спиртом клавіатури й екрана;

наявність приточно-витяжної вентиляції;

установка зволожувачів;

установка автономних кондиціонерів у віконних рамах, число яких визначається відповідно до розрахунку повітрообміну по кількості теплонадлишків від машин, людей і сонячної радіації.

Для виключення дестабілізуючий мікроклімат (і висвітлення) впливу сонячної радіації на вікнах повинні бути передбачені штори або жалюзі.

10. Охорона праці та навколишнього середовища

Правила охорони праці під час експлуатації електронно - обчислювальних машин

Згідно наказу Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 р. №21, „правила та вимоги щодо охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та застосування персональних електронно - обчислювальних машин (ПЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ПЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ПЕОМ”.

Охорона праці та безпека роботи пристрою „годинник-таймер” пов'язані з виконанням організаційних та технічних заходів як при проектуванні пристрою, так і при його виготовленні та експлуатації.

До загальних вимог у виробничих приміщеннях необхідно віднести облаштування робочих місць, обладнаних відео терміналами (моніторами), яке повинно забезпечувати:

належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Облаштування робочих місць повинно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

наявність шуму та вібрації;

м'яке рентгенівське випромінювання;

електромагнітне випромінювання;

ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

електростатичне поле між екраном і оператором;

наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ПЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности”.

Робочі місця з ПЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватись в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Розташування приміщень для роботи з ПЕОМ у підвалах та цокольних поверхах є неприпустимим.

Площу приміщень, в яких розташовують ПЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПЕОМ: площа - не менше 6,0 м2, обсяг - не менше 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Підлога всієї зони, в якій відбувається виготовлення електронних пристроїв має бути вкрита діелектричними килимками. Крім того, приміщення, в яких проводяться паяння, повинні відповідати вимогам СП 952-72 „Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец”.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. У приміщеннях з ПЕОМ необхідно проводити щоденно вологе прибирання.

До санітарно - гігієнічних вимог відносять:

Вимоги освітлення. Природне світло повинно проникати крізь бічні світло прорізі, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, які обладнані ПЕОМ, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ, але й також допускається застосовувати у світильниках місцевого освітлення лампи розжарювання.

вимоги до рівнів шуму та вібрації. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Шумопоглинальними засобами повинні бути негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування мікроклімату приміщень з ПЕОМ. Приміщення з ПЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 „ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 „Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях”. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 „ССБТ.

Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг на куб. м; вміст оксидів азоту - 5 мг на куб. м; вміст пилу - 4 мг на куб. м.

вимоги електробезпеки передбачають наступне:

ПЕОМ, периферійні пристрої та інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших режимів. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ, периферійних пристроїв та іншого устаткування виконується як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.

Нульовий захисний провідник використовується для заземлення пристроїв. Використання нульового робочого провідника замість нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки розподільчого щита до кожної з розеток у приміщенні. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

Якщо в приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п'яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електроживлення в приміщенні, крім освітлення.

Персональні ЕОМ, периферійні пристрої, та інше устаткування повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і розеток заводського виготовлення. При цьому, штепсельні з'єднання та розетки для напруги 5 В та 12 В, за своєю конструкцією повинні відрізнятися від розеток з живленням 220 В. Розетки та штепсельні з'єднання, які мають різні номінали напруг, повинні відрізнятися також і різним кольором.

Силові кабелі, які призначені для живлення пристроїв у приміщенні необхідно прокладати в спеціальних металевих трубах по центру приміщення або з країв під підлогою. В такому випадку необхідно біля підлоги, або під підлогою встановити систему пожежної сигналізації та систему автоматичного пожежегасіння. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів.

Неприпустимим є наступне:

експлуатація кабелів та провідників з пошкодженою ізоляцією, залишення провідників та кабелів під напругою без ізоляції;

користування пошкодженими розетками, розгалужувальними коробками, перемикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення та випинання;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Вимоги до обладнання

Відео термінали, персональні ЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати вимогам чинним в Україні стандартів та нормативних актів з охорони праці. Вище перераховані пристрої закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати Першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 „ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности” та ГОСТ 25861-83 „Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования электрической и механической безопасности и методы испытаний” або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

Основні вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць.

Площа, виділена для одного робочого місця з відео терміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м. Робочі місця з ПЕОМ відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з ПЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

робочі місця з ПЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

відстані між бічними поверхнями відео терміналів має бути не меншою за 1,2 м;

відстані між тильною поверхнею одного відео термінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1 м.

Устаткування розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

Екран відео термінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14”/15”) - 600 - 700 мм;

при розмірі екрана по діагоналі 43 см (17”) - 700… 800 мм;

при розмірі екрана по діагоналі 48 см (19”) - 800…900 мм;

при розмірі екрана по діагоналі 53 см (21”) - 900…1000 мм.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури повинен бути в межах 5 - 15 град.

Організація робочого місця з використанням ПЕОМ для управління технологічним обладнанням, повинна передбачати:

достатній простір для людини-оператора;

вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм;

розташування екрана відео термінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відео термінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

можливість повертання екрана відео термінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

Вимоги безпеки під час експлуатації ПЕОМ.

Користувачі персональних ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відео термінали, ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Після закінчення роботи відео термінал та ПЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відео термінал та ПЕОМ від електричної мережі. Є неприпустимими такі дії:

зберігання біля відео термінала та ПЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

робота з відео терміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.

Висновок

У даному дипломному проекті була розроблена локальна комп'ютерна мережа для будівлі «Херсонтеплоенерго».

Реалізація даного проекту дозволила збільшити швидкість документообігу на підприємстві та практично відмовитись від фізичних носіїв інформації, створити базу даних підприємства, реалізувати спільне використання периферійних пристроїв та програм і вцілому підвищити продуктивність роботи підприємства та швидкість обміну інформацією між його відділами.

На підприємстві були встановлені 50 офісних комп'ютерів та сервер, зв'язок між ними забезпечується кабелем типу «вита пара провідників» та комутаторами, відповідаючими стандарту Fast Ethernet, що дозволило реалізувати обмін інформацією на максимальній швидкості у 100 Мбіт/сек.

Вартість створення мережі склала 367796 грн. Після проведення екомонічних розрахунків було визначено, що термін окупності проекту скаладає 2,6 роки, а коефіцієнт ефективності капітальних витрат склав 0.28, отже, проект є економічно вигідним для підприємства.

Список використаних джерел

Олифер В.Г., Олифер Н.А. «Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы, 2-е изд» СПб, Питер-пресс, 2002

«Администрирование сети на основе Microsoft Windows NT». Москва, Русская редакция, 2000

Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК. К.; М.; СПб.: Издательский дом Вильяме, 1999.

Фейбе І.В. Энциклопедия современных сетевых технологий. Киев, 1998.

Кульгин М. «Технология корпоративных сетей. Энциклопедия». СПб, Питер, 2001

Размещено на Allbest.ru