Створення онлайн-сервісу з обліку платних послуг вищого навчального закладу

Всього за Інтернет:

Р_і = Р'_і*30=3600 грн.

Конференції будуть проводиться тільки перших три місяці. Вартість проведення однієї конференції - 1000 грн. Буде проведено 3 конференції в різних великих містах.

Разом за конференції:

Р_к=3000 грн.

Розрахунок витрат на просування ПП наведено у таблиці А.5.

Таблиця А.5 - Витрати на просування програмного продукту

Рекламний захід	Вартість, грн.
1. Програма знижок	0%
2. Пряма реклама	0
3. Реклама за допомогою рекламних листків	400
4. Інші	6600
Разом	7000
Витрати на просування одиниці ПП	140

А.6 Аналіз ризику

Аналізуючи ризик виведення на ринок ПП доцільно разраховуємо показник, який дозволяє визначити, наскільки можливо знизити обсяг продажу, не зазнаваючи при цьому збитків.

Він визначається як відношення різниці між очікуваним обсягом продажу і точкою беззбитковості до очікуваного обсягу продажу:

(4.8)

де - показник ризику розробника ПП;

- очікуваний обсяг продажу (місткість ринку);

Ц - розрахункова ціна ПП;

- точка беззбитковості (у грошових одиницях).

Точка беззбитковості () - це такий обсяг продажу, при якому валова виручка (дохід) від реалізації покриває загальні сукупні постійні витрати, і визначається за формулою:

(4.9)

де - постійні витрати на розробку та реалізацію ПП;

- розрахункова ціна ПП;

- змінні витрати на одиницю ПП.

Т_бз =13051,54 / (571,46 - 272,58) = 13051,54 / 298,88 = 44

П_р = ((657,41*(50 - 44))/ 657,41*50) * 100% = 12%

У ході виконання економічної частини ,було пораховано,що продукт “ Веб-система обліку платних послуг вищого навчального закладу” має очікуванний обсяг продаж 50 одиниць копій на ринку нового ПП, відпускна ціна за продаж однієї копії ПП складає 657,41 грн. Сукупні витрати на розробку проекту - 13051,54 грн.

Виходячи з цього, можна зробити висновки, що програмний продукт “Веб-система обліку платних послуг вищого навчального закладу” буде затребуваний на ринку послуг навчання і принесе непоганий прибуток.

Додаток Б. Безпека життя і діяльності людини

Метою розділу БЖД є аналіз і розрахунок безпечних і здорових умов праці на робочих місцях користувачів ЕОМ, виявлення і оцінка впливу шкідливих виробничих факторів, розроблення заходів щодо техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та пожежної профілактики методом аналізу виділеної системи взаємодії людини, машини і середовища, а також вирішення задачі розрахунку кондиціювання на робочому місці оператора ЕОМ

Б.1 Аналіз умов праці

Дипломне дослідження виконувалось в приміщенні науково-дослідної лабораторії (НДЛ). При розробці застосовувалися ПЕОМ. У подальшому, при розробці питань БЖД будемо використовувати джерела та нормативні документи, що регулюють питання охорони праці при експлуатації ПЕОМ.

Приміщення, в якому знаходиться НДЛ, має розміри 6х6х3, що становить площа 36 . Працює - 5 чоловік. Обладнання: 5 комп'ютерів Celeron 2.8, 1 лазерний принтер HP Laser Jet. На одного працюючого припадає 7,2 площі і 20,6 обсягу що відповідає вимогам ДНАОП-0.00.1.31-99, згідно з яким норма становить 6 і 20 . Електромережа трифазна чотирипровідна з глухозаземленою нейтраллю, напругою 380/220В і частотою 50Гц.

У НДЛ створена система «Людина-Машина-Середа» («Ч-М-С»), елементами якої є:

а) 5 елементів «людина» - люди, що працюють в НДЛ;

б) 5 елементів «машина» - ПЕОМ з периферійними пристроями;

в) «середовище» - виробнича середовище в приміщенні НДЛ;

г) «предмет праці» - програмний продукт.

Кожен елемент «людина» можна умовно розділити на наступні функціональні частини:

Ч1 - це людина-оператор, керуючий машиною;

Ч2 - це людина, що розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище за рахунок тепло і вологовиділення, споживання кисню та ін;

Ч3 - це людина, що розглядається з точки зору його психофізіологічного стану під впливом чинників, які впливають на неї у виробничому процесі.

Кожен елемент «машина» можна умовно розділити на наступні функціональні частини:

М1 - це елемент, який виконує основну технологічну функцію;

М2 - це елемент функції аварійного захисту;

М3 - це елемент впливу на навколишнє середовище і людину.

Безпека праці в системі «Ч -М -С» визначають побічні (шкідливі) зв'язку рисунок 5.1, які є причиною існування небезпек в приміщенні НДЛ.

- домінуючий фактор

Рисунок 5.1 - Схема системи «Л - М - С»

Характеристика впливів у системі Л - М - С представлена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Характеристика впливів у системі Ч-М-С

Номер зв'язку	Назва зв'язку	Дія, вплив	Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за ГОСТ 12.0.003-074
1	2	3	4
1	Л2-С	Вплив людини як біологічного об'єкта на середу	- виділення вуглекислого газу; - тепловиділення;
2	С-Л1	Вплив навколишнього середовища на якість роботи оператора	- підвищена / знижена температура повітря на робочому місці; - підвищена / знижена вологість по-вітря робочої зони; - підвищена / знижена рухливість повітря в робочій зоні;
3	С-Л3	Вплив середовища на організм людини	- підвищена / знижена температура повітря на робочому місці; - підвищена / знижена вологість повітря робочої зони; - підвищена / знижена рухливість повітря в робочій зоні; - недостатня освітленість робочої зони; - перенапруження аналізаторів;
4	Л1-М1	Вплив людини на управління технікою	- підвищена напруженість електри-чного поля; - підвищена напруженість магніт-ного поля;
5 6	С-М1 С-М2	Вплив середовища на роботу машини	- підвищене значення статичної електрики;
7	М3-С	Цілеспрямований вплив машини на середу	- підвищений рівень шуму; - підвищена яскравість світла; - підвищена пульсація світлового потоку;
8	Л1-Л3	Вплив роботи людини на її фізіологічний стан	- фізичні перевантаження; -нервово-психічні перевантаження; - емоційні перевантаження;
9	Л3-Л1	Вплив стану організму людини на якість його роботи	- емоційні перевантаження; - перенапруження аналізаторів;
10	Л3-Л2	Вплив фізіологічного стану на ступінь інтенсивності обміну речовин між людиною і середовищем	- фізичні перевантаження; - нервово-психічні перевантаження;
1	2	3	4
11	ПТ-Л3	Вплив предмета праці на стан людини	- розумовий перенапруження; - перенапруження аналізаторів;
12	М1-ПТ	Вплив машини на предмет праці	- підвищена напруженість електричного поля; - підвищена напруженість магнітного поля;
13	М2-М1	Аварійні керуючі впливу	- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;
14	С-Л1	Інформація про стан середовища, яка обробляється людиною	- розумовий перенапруження;
15 16 17	М1-Л1 М2-Л1 М3-Л1	Інформація про стан машини, яка обробляється людиною	- підвищений рівень шуму на робочому місці; - знижена контрастність;
18	Зовнішня система управління	Зовнішня система управління Управляюча інформація про технологічний процес з зовнішньої системи управління	- монотонність праці; - розумове перенапруження.
19	С-М3	Інформація про навколишнє середовище, яка обробляється машиною	- підвищена запиленість і за газованість повітря в робочій зоні.
20	М1-М2	Інформація, необхідна для вироблення аварійних керуючих впливів	- підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні; -підвищене значення статичної електрики.
21	Людина1-…Людина5	Вплив психофізіологічного стану однієї людини на психофізіологічний стан іншої	- емоційне перенапруження.
22	М3-Сум-Л	Вплив машини на роботу людини	- тепловипромінювання, вібрація, мерехтіння.
23	М2-М3	При відключенні напруженості в мережі, електромагнітне поле буде відсутнє	- відсутність електроенергії.
24	Ср-Сум-Л	Вплив середовища на роботу людини.	- недостатня освітленість, підвищена вологість.

На підставі наведених зв'язків виділимо небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ) (за ГОСТ 12.0.003-74) у приміщенні НДЛ. Виконали аналіз несприятливого впливу на людину НВФ таблиця 5.2.

Таблиця 5.2 - Оцінка факторів

Фактори виробничого середовища і трудового процесу	Значення фактора (ГДК, ПДУ)	3 клас - небезпечні та шкідливі умови, характер праці	Тривалість дії фактора (%за зміну)
	Норма	Факт	1ст	2ст	3ст
1	2	3	4	5	6	7
1.Шум, дБ	65-75	75	-	-	-	95%
2.Неіонізуюче випромінювання: - промислової частоти, В / м 2 Гц - 2кГц	25	2.5	-	-	-	85%
- радіочастотного діапазону, В / м,2кГц - 400кГц	2.5	2	-	-	-	85%
3.Рентгенівське випромінювання, мкР / год	100	14	-	-	-	85%
4.Мікроклімат: - температура повітря	23-25	27	+	-	-	100%
- швидкість руху пов., м/с	0.1	0.1	-	-	-	100%
- відносна вологість,%	40-60	47.3	-	-	-	100%
5. Атмосф. тиск, мм рт. ст.	760	743	-	-	-	100%
6. Освітлення: - природне,%	1.5 - 2	1.65	-	-	-	100%
- штучне, лк	300 -500	395	-	-	-	67%
7. Важкість праці: - дрібні стереотипні рухи руки і пальців рук (кількість за зміну)	21 тис.-40тис.	30 тыс.	-	-	-	75%
- робоча поза (перебування в похилому положенні протя-гом зміни)	25%	Вільна	-	-	-	75%
8. Напруженість праці а) увагу - тривалість зосередження (у% від тривалості зміни)	51 - 75%	69%	-	-	-	75%
б) напруженість аналізаторів - зір (категорія робіт)	висок.точн.	высок.точн.	-	-	-	90%
- слух (розбірливість)%	70 - 90 %	75%	-	-	-	85%
	2	3	4	5	6	7
в) емоційна та інтелектуальна напруженість	Рішення складних завдань в умовах дефіциту часу і інф-ії з підвищ. Відпов-стю	Рішення складних завдань в умовах дефіциту часу	-	-	-	85%
9. Змінність		Денна				100%
Загальна кількість факторів	17	18

Існують наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- фізичні: підвищена або знижена температура;

- психофізіологічні: статичні перевантаження, розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці; емоційні перевантаження. Хімічних і біологічних НВФ немає.

Після аналізу умов праці в приміщенні відділу, домінуючим шкідливим виробничим фактором є підвищена температура мікроклімату, за рахунок тепловиділення комплектуючих обладнання та тепла людини.

Б.2 Техніка безпеки

У зв'язку з використанням в НДЛ електрообладнання необхідно передбачити організаційні і технічні заходи для забезпечення безпеки праці.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом, приміщення відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки, оскільки в приміщенні неможливо одночасне дотик до корпусів ПЕОМ або принтера з одного боку і до заземлених металевих конструкцій приміщення (батареї опалення) з іншого боку. Батареї огороджені дерев'яними гратами.

Електропостачання НДЛ здійснюється від трифазної чотирипровідної мережі з глухозаземленою нейтраллю, струм змінний, частота 50 Гц, напруга 380/220 В. Для забезпечення безпеки необхідно виконати занулення. Для цього навмисно електрично з'єднані з нульовим провідником мережі корпусу всіх ПЕОМ та принтера, які можуть випадково виявитися під напругою. З'єднання виконано провідником, марка і переріз якого такі ж, як і фазовий провідник мережі. Занулення перетворює замикання на корпус ПЕОМ або принтера в однофазне коротке замикання і відключення пошкодженої ділянки мережі здійснюється автоматом захисту, струм спрацювання якого повинен перевищувати в 5-7 разів максимальний струм, споживаний електроустаткуванням (для виключення спрацьовування автомата захисту при включенні електрообладнання), але бути менше в 1,4 рази струму короткого замикання (струм, споживаний електроустаткуванням менше 100А). Час відключення пошкодженої ділянки мережі повинно бути не більше 0,1-0,2 с.

Для зменшення напруги, доданої до тіла людини при пробої фази на корпус ПЕОМ або принтера, виконано повторне заземлення. Для цього з'єднані між собою корпусу ПЕОМ та принтера заземлені, використовуючи природні та штучні заземлювачі. Опір повторного заземлення не повинен перевищувати 10 Ом.

Необхідно проводити контроль ізоляції. Контроль проводити між нулем і фазою і між фазами. Опір ізоляції повинен бути не менше 0.5 Ом. Контроль проводити не рідше 1 разу на рік при відключеному електроживленні.

Електромережа розеток для живлення ПЕОМ прокладена під знімним підлогою у гнучких металевих рукавах.

Забороняється:

- застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають до переносних електропроводок;

- застосовувати для опалення нестандартне електронагрівальне обладнання;

- користуватися пошкодженими розетками, розгалужувачі, коробками, вимикачами та іншими електропристроями.

Необхідно проводити вступний, первинний на робочому місці, повторний, а при необхідності - позаплановий і цільовий інструктажі.

Інструктажі з техніки безпеки проводяться відповідно до ДНАОП 0.04-4.12-94. Про проведення інструктажів робиться запис у спеціальних журналах, які нумеруються і прошнуровуються, за підписом інструктує, та інструктуючого.

При обслуговуванні, ремонті і наладці ПЕОМ необхідно керуватися «Правилами охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин». При організації робочих місць правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, в розділі “4.1 Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ” - ДНАОП 0.00-1.31-99, передбачають , організацію робочого місця кожного повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам. Висота робочої поверхні столу для ПЕОМ повинна регулюватися в межах 680-800 мм, ширина стіл - 600-1400 мм, глибина стіл - 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм і шириною не менше 500 мм. Якщо у оператора ноги не дістають до підлоги, необхідно застосувати підставку для ніг. Сидіння повинно бути підйомно-поворотним, регулюватися по висоті, куту нахилу, як самого сидіння, так і спинки, а також регулюватися по відстані спинки до переднього краю сидіння і по висоті підлокітників. Правильний вибір параметрів столу і, головне сидіння, дозволяє знизити статичні перевантаження м'язів.

Для зменшення перевантаження зорових аналізаторів екран відеотермінала розташувати на оптимальній відстані від очей: при розмірі екрану по діагоналі 15 "? 600 … 700 мм, при 17" - 700 ... 800 мм, при 19 " - 800 ... 900 мм.

Для зменшення дії психофізіологічних ОВФ (розумове перенапруження, монотонність праці та емоційні перевантаження) для даної категорії робіт слід встановити перерви по 20 хв кожен через 2 години після початку робіт, через 1,5 год і 2, 5 год після обідньої перерви або ж по 5 - 15 хв через кожну годину роботи. Загальна тривалість перерв (не рахуючи обідньої) за 8-годинний день має становити 60 хв.

Б.3 Виробнича санітарія та гігієна праці

Робота в НДЛ проводиться сидячи і не вимагає систематичного фізичного напруження. Робота відноситься до категорії легкої 1а (100-120 Ккал / ч) і для неї встановлені параметри ДСН 3.3.6-042-99 мікроклімату.

Згідно проведеного аналізу умов праці та оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу, мікроклімат у приміщенні становить 27при нормі 23-25 (СНіП 2.04.005-86) тому зробимо розрахунок і визначимо відповідний для даного приміщення кондиціонер.

Для даного необхідно знайти потрібний повітрообмін (), для цього скористаємося формулою

,(5.1)

де - сумарна кількість надлишкового тепла утворюється в приміщенні в одиницю часу;

- температура повітря, що видаляється. За умовою = 27;

- температура припливного повітря, = 18;

- об'ємна теплоємність припливного повітря;

- знаходиться за допомогою формули

,(5.2)

де - кількість тепла, випромінюване електроустаткуванням;

- кількість тепла, випромінюване працюють у приміщенні;

- кількість тепла, випромінюване джерелами штучного світла;

- кількість тепла, проникаючої через вікно;

- кількість тепла, що передається через стіни Q_обор знаходиться за допомогою формули

, (5.3)

де - сумарна потужність обладнання. У приміщенні знаходиться 5 ПЕОМ, потужність кожної з них складає 220Вт, отже, N = 220*5 = 1100В =1,1 кВт; - коефіцієнт одночасності роботи електрообладнання. Оскільки в приміщенні працюють всі машини, то = 1;

- коефіцієнт, що враховує витрату на тепло. Це довідкова величина:=0,95, тоді буде дорівнювати формулі

,(5.4)

Кількість тепла, випромінюване працюють у приміщенні () перебувати виходячи з формули

, (5.5)

де - кількість працюючих. За умовою = 5 чел;

- кількість тепла, випромінюване працюючим на годину. Оскільки розрахунок проводиться для категорії робіт Ia, то = 120ккал/час,, визначимо кількість тепла, випромінюване джерелами штучного світла (), скориставшись формулою

, (5.6)

де - питоме тепловиділення, що припадає на 1 люкс освітлення:

;

- мінімальна освітленість робочої зони ;

- площа приміщення .

Тоді

Визначимо кількість тепла, що проходить через вікно () за формулою

, (5.7)

де - коефіцієнт, що залежить від виду скла. Оскільки в описуваному приміщенні подвійне скло, то = 1,15;

- площа скла. За умовою площа вікон становить 5;

- величина сонячної радіації, що проникає через поверхні скла. Оскільки вікна приміщення виходять на схід, то ; - коефіцієнт. Оскільки на вікнах є жалюзі, то

Отже, .

Визначимо кількість тепла, що передається через стіни (Q_стен). Оскільки будівлю, в якій розташоване описуване приміщення, цегляна, то Q_стен = 0.

Скориставшись формулою 5.2, обчислимо загальна кількість тепла, отже .

Об'ємна теплоємність припливного повітря () розраховується за допомогою формули

, (5.8)

де - питома теплоємність сухого повітря;

- об'єм припливного повітря.

Це довідкові величини, які дорівнюють: , , отже .

Підставляємо знайдені величини у вихідну формулу 5.1

Отже, .

Виберемо кондиціонер, необхідний для даного приміщення: , де - воздухообмін кондиціонера.

Для даного приміщення оптимально підійде кондиціонер LG (Корея) LM2163H2L (). Вибраний кондиціонер може забезпечити повітрообмін в приміщенні до 50, що повністю задовольняє розміри нашого приміщення. Потужність при охолодженні 2.2 кВ. Оснащений додатковими функціями як: пульт дистанційного керування, хитання жалюзі в режимі бриз, тихий режим та інші.

Б.4 Пожежна профілактика

НДЛ розташована в будівлі, виконаному з залізобетонних конструкцій, при роботі тут застосовуються тверді спалимих матеріалів, в приміщенні знаходяться тверді і волокнисті горючі речовини. Тому згідно з ДБН В.1.1.7-2002 будівля має 1 ступінь вогнестійкості, виробництво з пожежовибухобезпеки відноситься до категорії В, а за ПУЕ приміщення відноситься до класу П-Па. Вимоги щодо пожежо-вибухонебезпечності виконані.

Причиною пожежі можуть бути: коротке замикання електропроводки; несправність ПЕОМ та іншого електроустаткування; нагрів провідників.

Для попередження пожежі необхідно проводити ряд технічних та організаційних заходів, спрямованих на дотримання встановленого режиму експлуатації електричної мережі, обладнання та дотримання правил пожежної профілактики.

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.4.009-83, ДНАОП 0.00-1.31-99 приміщення повинно бути оснащене:

- 2 димовими датчиками ИПД-1 (з розрахунку 1 датчик на площу приміщення до 100 при висоті приміщення до 4м, але не менше 2 в приміщенні з ПЕОМ), згідно з ДБН В.2.5-13-98;

- вуглекислотними вогнегасниками переносними ємністю не менше 2 л в кількості 4 штук (з розрахунку 1 вогнегасник на 20-25 площі, але не менше 2 на приміщення);

- протипожежним покривалом.

Необхідно виконувати наступні організаційні заходи: призначити відповідального за пожежну безпеку; включати питання з пожежної профілактики в усі інструктажі з техніки безпеки; контролювати ізоляцію і стан електропроводки та електрообладнання.

У приміщенні 5 працюючих, тому евакуацію при пожежі можна проводити через робочий вихід. Додаткової евакуаційного виходу приміщення не має і його не потрібно. Маршрут евакуації при пожежі показаний на рисунку 5.2. Схему евакуації розмістити на видному місці біля виходу з приміщення.

1 - вогнегасники (2шт); 2 - ящик з піском; 3 - робочі місця; 4 - вікон-ний проріз; 5 - дверний отвір; 6 - шлях евакуації при пожежі, 7 - датчики пожежогасіння, 8 - пожежні крани, 9 - заземлювач, 10 - принтер.

Рисунок 5.2 - Схема розташування робочих місць і схема евакуації

У розділі БЖД була складена система Л-М-С із зазначенням основних факторів впливу для робочих місць у розглянутій НДЛ для заданої сукупності взаємозв'язків між виділеними підсистемами Людина (працівники), Машина (обладнання) і середу (навколишнє і виробнича). Також був проведений детальний аналіз умов праці з урахуванням діючих норм і нормативів і виконаний розрахунок діючих шкідливих факторів, їх перевищують, в приміщенні НДЛ для заданих умов, які передбачають роботу 5 осіб (4 програміста, 1 адміністратор) і експлуатацію 5 ЕОМ і одного принтера. Відповідно ГОСТам і нормам було встановлено, що єдиним шкідливим фактором для наведених умов праці є рівень температури, з перевищенням допустимих значень на 2, що відповідає 1й ступеня 3го класу. Було розроблено заходи з техніки безпеки, гігієни праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки. У відповідності з поставленим завданням було проведено розрахунок кондиціювання для заданого приміщення із результуючим значенням повітрообміну =849 , що дозволило обрати у якості оптимального варіанту кондиціонер LG LM2163H2L із наступними характеристиками: зниженим рівнем шуму, малою тепловіддачею та потужністю до 3.5кВ при максимальній роботі кондиціонера, повітрообміном 390 при мінімальній роботі та 970 при максимальній потужності.

Додаток В. Технічне завдання

1 Найменування, шифр

Веб-система обліку платних послуг вищого навчального закладу..

ГЮІК.7080403. №50804.010 ПЗ

2 Підстава для розробки

Підставою для розробки програмного забезпечення є тема дипломного проекту, підтверджена наказом по факультету.

На підставі даного наказу розроблялось підсистема менеджменту інтернет-серіса обліку послуг ВНЗ, як складова частина комплексного завдання веб-система обліку платних послуг вищого навчального закладу..

3 Мета розробки

Необхідно розробити систему, яка надає можливості вести облік та спрощувати сплату за послуги у ВНЗ. Реалізації даної система повинна бути представлена у вигляді веб-сайту, вільно доступного в Internet.

Для забезпечення можливості обілку потрібно створити підсистему менеджменту, яка буде відповідати за керування потоками інформації.

4 Зміст проекту

До змісту проекту входить:

- аналіз предметної області дистанційного навчання;

- аналіз предметної області електронної комерції й маркетингу;

- постановка завдання;

- побудова Use Case діаграми;

- проектування розділів системи;

- проектування підсистеми менеджменту;

- проектування та реалізація бази даних;

- реалізація об'єктної моделі;

- реалізація керування базою даних;

- аналіз дослідної експлуатації;

- оформлення технічної документації.

5 Розробка програмного продукту

5.1 Задачі, що підлягають вирішенню

Головна задача, яка підлягає вирішенню, це створення інструменту для обліку послуг, додаткове інформування про послуги на просторі интернету та підвищення ефективності цього інструменту.

Як найважливіша частина вважається запровадження можливості оплати за послуги ВНЗ через Інтернет.

5.2 Вимоги до програмного виробу

Програмний виріб повинен бути виконаний у вигляді веб-сайту.

Усі формати послуг повинні бути постачені зворотним зв'язком, який призначений для підвищення ефективності діяльності системи, і прямо повинна впливати на рівень доступності розуміння матеріалу для користувачів даної системи.

Зворотний зв'язок надається різними способами, такими як: коментування, оцінювання матеріалу, прямі запитання.

Оцінювання матеріалу повинне бути доступно для кожного користувача системи, що дозволить одержати найбільш об'єктивну оцінку.

Прямі запитання можуть надаватися як виді чата між учасниками там адміністратором, так і виді форми зворотного зв'язку.

5.3 Вимоги до складу програмних компонентів

Як операційна система повинна використовуватися Windows або Linux. Платформа для виконання програмних модулів повинна бути .PHP.

В якості веб-сервера повинен виступати Apache

5.4 Вимоги до архітектури

Для побудови архітектури програмного забезпечення треба використовувати об'єктно-орієнтований підхід. Зв'язок з базою даних повинен проходити за допомогою об'єктно-реляційного проеціювання.

Сценарії, які виконуються на клієнті, повинні бути побудовані на основі шаблонного проектування.

5.5 Вимоги до бази даних

Структура бази даних повинна бути проведена до третьої нормальної форми, за винятком випадків, коли денормалізація засовується для зменшення часу виконання запитів.

В якості системи управління базою даних використовувати MySQL, яка повинна бути розташована на тій же самій робочій станції, що і система.

5.6 Вимоги до вхідних-вихідних даних

Вимог не має

5.7 Вимоги до часових характеристик

Час відповіді веб-сервера повинен складати не більше 500 мілісекунд, при цьому час завантаження будь-якої сторінки повинен бути не більше однієї секунди (при умові наявності такої пропускної можливості у користувача)

5.8 Вимоги до складу технічних засобів

Технічні засоби, які необхідні для роботи проекту повинні не перевищувати наведені нижче:

- процесор з тактовою частотою не більше 4 Ггерц;

- оперативна пам'ять не більше 2 Гбайт;

- монітор з робочою областю 1024 на 768 пікселів (для користувача);

- об'єм дискового накопичувача не більше 200 Гбайт.

6 Етапи розробки

Весь час виконання проекту поділено на такі етапи:

- уточнення інформації про об'єкт автоматизації

- формування вимог до системи, функціонального завдання частини, що її забезпечує

- уточнення опису постановки завдання

- розробка елементів інформаційного забезпечення

- розробка алгоритму функціонування системи при розв'язку завдання

- розробка елементів програмного забезпечення

- тестування

- підготовка й оформлення технічною документації, пояснювальної записки й презентаційного матеріалу

7 Технічна документація, яку потрібно подати по закінченні роботи

По закінченню розробки потрібно надати:

- технічне завдання;

- специфікація;

- програмні коди;

- сценарії для тестування системи;

- посібник системного програміста;

- посібник програміста;

- посібник оператора.

8 Порядок приймання проекту

Для приймання проекту необхідно оформити та надати технічну документацію програмного забезпечення.

Система повинна бути налагоджена, та бути готова до перевірки її відповідності до мети та вимог поставлених перед даним проектом.

На підставі результатів проведення іспитів програмного забезпечення та оцінювання повноти оформлення технічної документації виноситься вирок про здачу проекту.

Размещено на Allbest.ru