2.4 Пошук інформації. Канали. Служба FTP

Пошук інформації. Одне з призначень служби WWW - це відшукання потрібної інформації в Інтернеті. Однак для цього необхідно мати її адресу. Є декілька способів відшукання потрібної інформації в Інтернеті. Оскільки назви веб-сторінкам надають за певними правилами, то можна зробити спробу просто вгадати адрес потрібної сторінки.

Мати доменну адресу першого рівня вважається престижно. Тому всі відомі компанії намагаються купити собі власне таку адресу. Отже, можна спробувати відшукати потрібну адресу за назвами фірми та власного домену.

Наприклад, якщо ви хочете дізнатись, які нові послуги надає компанія «Київстар», то можна спробувати набрати адресу www.kyivstar.net. Інформацію про мальовничий гірськолижний курорт «Буковель» у Карпатах можна отримати за адресою www.bukovel.com.

Інший спосіб відшукання інформації - це аналіз і відсікання частини адреси частини адреси URL. Якщо вас зацікавив якийсь сайт, то варто перевірити зміст інших розділів цього вузла, методом скорочування справа наліво URL-адреси у полі адресного рядка. Наприклад, якщо користувача зацікавила сторінка http://www.kyivstar.net/service/lib/sms.html, то можна спробувати переглянути, що є на сторінках http://www.kyivstar.net/service чи

http://www.kyivstar.net.

Однак головними засобами відшукання потрібної інформації в Інтернет є каталоги та пошукові покажчики. Це сервери, які відрізняються принципами збору інформації. Каталоги формують люди, покажчики створюються автоматично. Є багато різних каталогів. Інформацію для каталогів люди збирають вручну, тож вони не в змозі опрацювати все, що є у веб-просторі. Тому якщо ви не знайшли потрібної інформації в одному каталозі - варто пошукати в іншому. Один з найбільших каталогів - Yahoo! (www.yahoo.com, мал.2).

мал.2

Над ним працюють понад 150 редакторів. Він нараховує понад мільйон ресурсів. Достатньо великими є каталоги List.Ru (www.list.ru мал. 3),

Холмс (holms.ukrnet.net мал. 4) тощо.

мал..4

Пошукові покажчики формуються без участі людини, тому їхні ресурси набагато більші, ніж ресурси каталогів. Покажчики переглядають веб-сторінку, знаходять усі розташовані на ній гіперпосилання, копіюють відповідні ресурси, на які вказують ці посилання та ін. пізніше відбуватиметься індексація сторінок: формується база даних, де кожному ставиться у відповідність адреса ресурсу, де воно знаходиться; опрацювати запити клієнта, який шукає сторінки з потрібними йому ключовими словами; та видають результати. Результати подаються у вигляді гіперпосилань.

Щоб прискорити процес каталогізації сторінок і сайтів та зробити його ефективнішим, під час створення сторінки дизайнер найважливіші слова зазначає на її початку. Такі слова називаються ключовими.

Найвідоміші пошукові покажчики: Яндекс (www.yandekx.ru); Alta Vista (www.altavista.com); Google (www.google.com.ua); Nothern Light (www.nothernlight.com); (www.rambler.ru); Webber (www.webber.net.ua), який дає змогу налаштувати український інтерфейс та здійснити пошук у веб-просторі.

Існує багато пошукових систем. У кожної такої системи свої методи збирання інформації. Інтернет збільшився настільки, що внаслідок пошуку можна отримати список із тисяч посилань на різні веб-сторінки. Щоб цього уникнути, слід дотримуватися таких рекомендацій:

Ш ретельно добирати слова для пошуку;

Ш не вводити відразу всі ключові слова;

Ш використовувати нетрадиційні факти;

Ш правильно будувати запит;

Ш перевіряти орфографію у тексті;

Ш використовувати тематичний пошук, якщо це можливо.

Є певні правила введення ключових слів, коли за допомогою спеціальних символів, можна задати конкретний запит. Таку систему пошуку називають розширеним пошуком. Про правила розширеного пошуку певної системи можна дізнатись, викликавши допомогу (help). Такі правла у всіх системах мало чим вирізняються. Розглянемо головні з них, які діють майже у всіх пошукових системах:



Поле введення	Результат
університет Україна	Будуть відображені всі знайдені веб-сторінки, які містять слова університет та Україна або одне з цих слів.
+університет -Україна	Будуть відображені веб-сторінки, які містять слово університет, але не містять слова Україна. Між знаком «+» та «-» й ключовими словами пропуски не ставляться.
«університет Україна»	Будуть відображені сторінки, в які входить введена фраза повністю.
універ*	Будуть відображені усі знайдені веб-сторінки зі словами, які починаються з літер універ.
університет or академія not коледж and Україна	Будуть відображені сторінки, в які входять слова університет або академія, слово Україна і не входить слово коледж.

Між словами пошуку можна вставляти логічні операції and (і) or (або) not (ні).

Майже усі пошукові системи дають змогу здійснювати понук за категоріями, наприклад, мистецтво, спорт, відпочинок, бізнес, тощо. Це значно зменшує обсяги знайденої інформації. Також можна здійснити пошук відомостей про деяку особу, фірму, тощо за допомогою спеціальної служби, яка називається «Пошук людей». Окрім каталогів і покажчиків для пошук інформації в Інтернет можна використовувати спеціальні програми, які розташовані на комп'ютері користувача. Прикладом таких програм є Web Compass Copernican 2000 (програму можна скачати із сервера www.Copernican.com). Вони передають запит відразу багатьом пошуковим системам, приймають усі відповіді, опрацьовують їх і подають результати в зручній для користувача формі.

Канали. Це засоби періодичного отримання інформації на певні теми з Інтернету. Каналами є веб-сайти, які призначені для доставки «аналогічно до підписки» інформації з Інтернету у комп'ютер користувача. Канали відображають динамічну інформацію таку як погода, останні спортивні новини, біржові прогнози, тощо. На канал треба підписатись. Після цього користувач регулярно отримуватиме свіжу інформацію на певну тему.

FTP. Для пересилання файлів з одного комп'ютера на інший існує спеціальна служба, яку називають FTP. Цю службу обслуговує одноіменний протокол FTP (File Transfer Protocol) - протокол пересилання файлів. Він дає змогу обмінюватись файлами між клієнтом і сервером (вузлом FTP) в обох напрямках.

На вузлах FTP можна знайти різноманітні програми, графічні та звукові файли, тощо. На ці сервери можна помістити свої файли, якщо ви маєте на це дозвіл.

Щоб скопіювати файл із сервера FTP на комп'ютер користувача необхідно спочатку задати адресу відповідного FTP-сервера, а потім зареєструватись ввести своє ім'я та пароль. Якщо користувач не має на сервері свого облікового запису (зареєстрованого імені і пароля) він може зайти лише на загальнодоступні сервери (режим анонімності). На деякі з таких серверів можна потрапити автоматично, інші вимагають реєстрації анонімного користувача. Тоді на запит імені необхідно ввести - anonymous, а на запит пароля будь-яку слово.

Деякі файли на FTP- сервера можуть бути доступні кожному, інші - лише окремим користувачам, які мають на це право доступу.

Загальнодоступні файли, зазвичай, розташованi в папці pub (public - загальнодоступний). Для пошуку файлів в Інтернет можна використовувати звичайні пошукові системи, однак це не ефективно. Для такого пошуку існують спеціальні програми. Вони здійснюють пошук необхідних файлів тільки на FTP-серверах. Однією з таких програм є система Archie.

Для роботи з FTP-серверами на комп'ютері користувача необхідно ін сталювати FTP-клієнт. Існує два типи FTP-клієнтів: FTP-клієнти, які працюють у командному режимі, та FTP-клієнти з графічним інтерфейсом.

Сучасні браузери також дають змогу з'єднуватись з вузлами FTP. Це стосується й Internet Explorer. Під час з'єднання з FTP-сервером програма Internet Explorer із звичайного браузера перетворюються в FTP-клієнта та забезпечують передачу та прийняття потрібного файлу з віддаленого комп'ютера.

Зручні можливості для FTP-зв'язку надають також програми Total Commander i Far.

Майже усі сучасні FTP-клієнти дають змогу докачувати файли, тобто не обов'язково відразу копіювати на комп'ютер користувача весь файл. Якщо зв'язок з Інтернет з деяких причин був розірваний, то після повторного приєднання до мережі FTP-клєнт продовжить копіювати файл з того місця на якому було перервано попереднє завантаження.

Файли на FTP-серверах знаходяться зазвичай, у архівах.

Є два формати пересилання фалів: текстовий(формат ASCII) та двійковий. Текстовий формат застосовують лише для пересилання звичайних текстових файлів, для всіх інших типів файлів (програми, рисунки, звуки, мультимедіа, тощо) - двійковий.

2.5 Веб-пошта

1.Веб-пошта. Електронну пошту можна розглядати як комп'ютерний аналог звичайної пошти. Вона дає змогу надсилати й отримувати з одного комп'ютера на інший.

Є два види електронної пошти: класична електронна пошта - е-пошта, а також електронна пошта, яка обслуговується службовою Word Wide Web, - веб пошта.

Майже усі провайдери надають користувачам поштові електроні скриньки безкоштовно. Однак зміна провайдера веде до зміни електронної адреси. Цю проблему дає змогу вирішити веб-служба. На багатьох порталах можна безкоштовно створити поштову скриньку, до того ж не одну а скільки завгодно. Наприклад адресу однієї скриньки можна використати для спілкування з друзями, другої для підписки на новини, третьої для пошуку роботи в Інтернеті тощо. Також можна відкрити скриньку тимчасово, наприклад для якоїсь рекламної діяльності. Електронну пошту, яку обслуговує служба веб, називають веб-поштою. Вона порівняно з традиційною е-поштою, має певні переваги та недоліки.

По-перше, веб- скринька доступна з буд-якого комп'ютера, під'єднаного до Інтернету. По-друге, немає потреби в спеціальних поштових клієнтах, не треба створювати свій обліковий запис, для роботи достатньо звичайного браузера. По-третє, можна створити постійну скриньку, необхідно завантажити необхідні веб-сторінки. Крім того, електрона адреса веб-пошта вважається менш престижною, ніж адреса е-пошти.

Користуючись веб-поштою, можна створити та надіслати звичайні повідомлення (листи), повідомлення з приєднаними файлами, переадресувати отриману пошту, писати та зберігати повідомлення-чернетки, які ще не готові до відправлення. Не виходячи зі своєї поштової скриньки, можна перечитати наявні на сервері новини, гороскоп, ознайомитись із прогнозом погоди, телепрограмою, послухати радіо, поспілкуватись у чаті тощо.

Для створення веб-скриньки необхідно завантажити портал, який надає такі послуги. Приклади таких порталів: Yahoo, Hotmail, Ukrpost і багато інших. Зокрема портал Ukrpost дає змогу створити поштову скриньку, для користування якою не обов'язково бути приєднаним до Інтернету. Достатньо лише під єднати комп'ютер і модем до телефонної лінії.

Форуми. Як і для поштових програм, у службі WWW наявна альтернатива для служби новин (телеконференції). У WWW різновидом служби новин є форум - засіб для колективного спілкування. Для участі в у форумі не потрібно додаткового програмного забезпечення, достатньо звичайного браузера. Форум є на багатьох веб-сторінках великих компаній. Форум виглядає як електрона дошка з повідомленнями. У форумі можна дізнатись, що думають фахівці з того чи іншого питання, висловити свою думку чи прокоментувати чужу, задати питання, наприклад, де можна отримати ту чи іншу програму або обладнання для комп'ютера, де є цікаві розваги тощо. Відповідати на запитання чи репліки (Re:…) можна отримати через декілька хвилин або через тривалий час, оскільки форум не є засобом оперативного спілкування.

Чати. Чат - це засіб для оперативного колективного спілкування з колегами, друзями, анонімними учасниками на задану або вільну тему. Запитання і відповіді учасники чату отримують миттєво. За допомогою клавіатури користувач уводить повідомлення у спеціальне поле і відправляє його всім учасникам або лише конкретному. Учасники чату зазвичай спілкуються лаконічними реченнями, великих повідомлень (на відміну від форуму) тут робити не прийнято. Спочатку чати були задумані як засіб анонімного спілкування, учасники виступали під псевдонімами, тепер дедалі частіше висловлюються від свого імені. Існують спеціальні програми-клієнти, які дають змогу користувачеві брати участь у чаті. Microsoft Chat - найпопулярніший чат-клієнт, який входить зокрема, до дистрибутиву Internet Explorer. він дає змогу надсилати і отримувати повідомлення на сервери, які обслуговують чати.

Чат-сервер - це сервер зі спеціальним програмним забезпеченням, який дає змогу користувачам спілкуватись між собою, тобто обмінюватися текстовими повідомленнями. Чати можуть мати тематичне спрямування: мистецтво, футбол, комп'ютери тощо. Ці теми називають кімнатами або залами. Щоб обрати деякий тематичний чат, треба зайти у відповідну кімнату.

Майже усі відомі веб-портали пропонують користувачам значну кількість кімнат для спілкування.

Для того, щоб зайти у чат, треба спочатку зареєструватись - заповнити реєстраційну картку, яку вам запропонують. Якщо реєстрація відбулась успішно, можна сміливо заходити у одну із кімнат, попередньо зазначивши своє ім'я та пароль, і вибравши колір для свого тексту. Увійшовши в одну із кімнат користувач відразу дізнається про те, скільки осіб присутні і про що вони ведуть розмову. Щоб підтримати ромову необхідно вводити повідомлення у спеціальне поле та натискати на клавішу введення або спеціальну кнопку.

2.6 Електронна пошта. Програма Outlook Express

Основні поняття. Як і кожна служба Інтернету, електронна пошта «е-пошта» - це взаємодія пари програм, що є на сервері та у клієнта.

Поштовий сервер - програма, яка забезпечує роботу служби з боку Інтернет. Поштовий клієнт - програма, яка знаходиться на комп'ютері користувача та забезпечує взаємодію з поштовим сервером.

Взаємодія цих програм відбувається з певними правилами, що визначені протоколом електронної пошти.

Для класичної електронної пошти розроблено стандартний протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол пересилання пошти), який забезпечує доставку електронних поштових повідомлень до користувача. З боку Інтернету він підтримується сервером SMTP. Цей протокол пересилає повідомлення з комп'ютера користувача через проміжні сервери та маршрутизатори на поштовий сервер, де знаходитися скринька адресата.

Для отримання е-пошти використовують протоколи РОР (Post Office Protocol - протокол поштового відділення) або IMAP (Internet Message Protocol - протокол доступу до електронної пошти). Між ними майже немає різниці. Відповідно до цих протоколів клієнт повинен ввести ім'я та пароль, після того відбувається переміщення або копіювання повідомлень з бази даних сервера на комп'ютер користувачача.

Електронна «поштова скринька» - це обліковий запис користувача у базі даних поштового сервера. Для відправлення або отримання повідомлень необхідно мати доступ до електронної поштової скриньки. Щоб отримати такий доступ «доступ до бази даних поштового сервера», потрібно ввести логін (ім'я) і пароль. Це називається обліковим записом. Його створюють під час реєстрації користувача на сервері.

Адреса електронної пошти - це запис, який однозначно визначає шлях до «електронної скриньки» адресата. Електронна адреса складається з двох частин, відокремлених символами «@» (ет, собачка - термін - сленг). З ліва від символу «@» подано ім'я власника електронної скриньки, а з права адреса сервер, де зберігається повідомлення наприклад, stud005@polynet.lviv.ua.

Адреса електронної пошти читається з права на ліво. Кожен користувач може мати декілька електронних адрес. У такому випадку створюють декілька облікових записів. Отже, адреса визначає сервер, який обслуговує того чи іншого клієнта, і особу клієнта. Кожне повідомлення під час пересилання кодується з огляду на те, що у світі застосовують різні методи кодування символів, деякі листи, які користувач надсилає чи отримує можуть не читатись правильно. Це стосується символів кирилиці і пояснюються тим, що на комп'ютері користувача та комп'ютері відправника можуть бути використані різні способи кодування символів. Сучасні поштові клієнти дають змогу перекодувати повідомлення, використовуючи можливості програми-клієнта. Найбільш поширені такі способи кодування: Кирилиця (Windows), КОИ8-U, КОИ8-R та Кирилиця (ISO). Щоб виконати перекодування, слід скористатись командою кодування поштових клієнтів.

Програма Outlook Express. Поштовий клієнт - це програма, що служить для прийому, опрацювання, створення, відправлення електронної пошти. Поштовий клієнт встановлюють на комп'ютері користувача. Одним з найпоширеніших клієнтів електронної пошти є програма Outlook Express. Вона входить до операційної системи Windows і тому наявна майже на всіх комп'ютерах. Поширені також програми Eudora, Рegasus Mail, The Bat! тощо. Кожна з цих програм має ті чи інші переваги, однак принципи роботи користувача з усіма поштовими клієнтами однакові.

Якщо один поштовий клієнт, що встановлений на комп'ютері, обслуговує декілька користувачів, то для кожного користувача необхідно створити власний ідентифікаційний запис (посвідчення). Кожне посвідчення можна захистити паролем, тоді пошта користувача буде недоступною для інших. Окрім того, кожний користувач може налаштовувати на певні, зручні лише для нього режими роботи, створювати власні облікові записи та адресну книгу.

З метою створення ідентифікаційного запису з головного меню вікна Outlook Express (мал.5)виконують команди Файл(File) => Посвідчення (Identities) => Додати посвідчення (Add New Identities) => вводять ім'я користувача => Ok.

мал.5

Для зміни посвідчення, тобто для переходу у вікно іншого користувача, виконують команди меню Файл => Заміна посвідчення (Switch Identities…) => вибирають потрібне ім'я => Оk.

Розглянемо роботу з електронною поштою на прикладі програми Outlook Express. У програмі Outlook Express є п'ять стандартних логічних папок: Вхідні (Inbox), Вихідні(Outbox), Відправлені(Sent Items), Вилучені (Deleted Items), Чернетки (Drafts). Користувач може створити або вибрати із запропонованого списку свій набір папок, тобто встановлювати власні фільтри.

У робочому режимі замість вставки Outlook Express на екрані будуть дві області. У верхній відображається список повідомлень з вибраної папки, а у нижній текст вибраного повідомлення. Межу між областями можна переміщати. Кожне повідомлення має такі властивості: наявність вкладеного фалу, від кого, тема, дата отримання, обліковий запис з назвою сервера, обсяг, дата відправлення, важливість, прапорець, кому адресовано, подивитись чи пропустити. Назви, властивості подано на кнопках у верхньому рядку області. Значення властивостей подаються у стовпцях. Користувач має змогу вибрати властивості, які відображатимуться на екрані.

Усі повідомлення електронної скринь знаходяться в одній базі даних. Якщо, наприклад, відкрити папку Відправлені, то буде встановлений фільтр на повідомлення, які були надіслані. Тому лише вони будуть відображені на екрані. Якщо з деякої папки видалити лист він автоматично переміститься у папку Вилучені. Щоб лист вилучити повністю, тобто видалити відповідний запис з бази даних, необхідно видалити його з папки Вилучені. У цьому випадку база даних не зменшує свого обсягу, в ній просто утворюються порожні місця (дірки). Щоб уникнути цього необхідно час від часу стискувати (інший термін запаковувати, ущільнювати) базу даних, застосовуючи команди Файл => Папка => Стиснути (Compact) або Файл Папка => Стиснути всі папки (Compact All Forlders).

Папка Вихідних відображає повідомлення, підготовлені для відправлення, папка Відправлені- повідомлення, які надійшли на сервер і були відправлені сервером адресатові. Папка Чернети відображає листи, створені користувачем, які ще не готові до відправлення і потребують редогування.

Під час отримання пошти відбувається копіювання ( або перенесення ) на комп'ютер користувача тих повідомлень з бази даних сервера, яких ще не було в базі даних клієнта

Під час відсилання пошти відбувається копіювання на сервер тих повідомлень (записів) з бази даних клієнта, які ще не надходили в базу даних сервера.

Щоб надіслати повідомлення, необхідно зазначити електронну адресу -- заповнити поле Кому (То:), тему повідомлення і написати саме повідомлення.

Якщо лист необхідно відправити відразу декільком адресатам, то заповнюють поле Копія (Сс): або вводять імена адресатів через кому або крапку з комою. У такому випадку кожний адресат буде знати, кому, крім нього, ще надійшов цей лист. Щоб цього уникнути, заповнюють поле Схована копія. Поле Тема (Subject) можна не заповнювати, але це вважається поганим тоном. Під час відсилання повідомлень можна запросити підтвердження про отримання або прочитання листа. Цю можливість використовують, щоб дізнатися, коли адресат отримав чи прочитав повідомлення.

На отримані повідомлення можна відповідати, не заповнюючи поле Кому, -- це робиться автоматично. Для цього потрібно, прочитавши повідомлення і не закриваючи його, виконати команду Відповісти. Отримані повідомлення можна переадресувати іншим особам.

З метою економії часу роботи в мережі повідомлення створюють в автономному режимі, тобто коли зв'язку з Інтернетом немає. Лише коли всі повідомлення повністю готові, слід под'єднатися до мережі та відіслати їх.

Для усіх повідомлень, які готують у поштовій програмі, можна створити власний підпис. Він автоматично додаватиметься в кінці повідомлення. Приклади таких підписів: “З найкращими побажаннями, Володимир”, “До зустрічі, Ірина” тощо.

Для відображення емоцій у листі використовують спеціальні стандартні символи -- емотікони. Наведемо деякі із них:

:-) посмішка

:-))) сміх

:-( сум

:-о нудьга

:-/ іронія

;-) лукава посмішка

:-х мовчання

8() здивування

ІІІ. Організація робочого місця

3.1 Уявлення про робоче місце оператора комп'ютерного набору

Перед тим, як говорити про робоче місце, слід визначити, що таке “робоче місце”.

Робоче місце - це зона трудової діяльності співробітника, яке оснащене необхідними засобами для виконання посадових обов'язків.

Організація робочого місця оператора комп'ютерного набору починається з оснащення його меблюю, спеціальним обладнанням, канцелярськими приладами.

В обов'язків набір меблі повинні входити:

§ канцелярський стіл з рухливою тумбою;

§ комп'ютерне крісло;

§ допоміжний стіл або підставки до оргтехніки;

§ шафа для збереження документів;

§ сейф для зберігання важливих документів, бланків, штампів та печаток;

§ стілець для відвідувачів.

Серед канцелярських приладів і спеціального обладнання можна виділити предмети, які найбільш часто використовуються при роботі з документами:

§ письмовий набір;

§ папка або лоток для поточних документів і паперу;

§ довідково-алфавітні блокноти, щоденник, щотижневики;

§ діркопробивач, стиплер;

§ ніж для паперу, ножиці;

§ коректуючи паста, клей;

§ магнітний прилад для зберігання скріпок, кнопок та інших металевих дрібниць;

§ настінний годинник,тощо.

Ергономіка і організація праці

Будь-якому працівнику для успішного виконання покладених на нього функцій потрібні необхідні умови праці. Вони повинні забезпечувати максимальні зручності робітника під час праці при мінімальних затратах сил і часу. Ці умови важливі для будь-якої професії.

Що ж включають в себе ці умови? Вони складаються з ряду факторів: технічних, гігієнічних, соціальних, психологічних, психофізичних і навіть естетичних.

Умови праці - це сукупність факторів виробничої середи, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її діяльності.

Поговоримо про ці фактори, спираючись на працю оператора комп'ютерного набору, яка має деяку специфіку.

До технічних факторів умов праці оператора комп'ютерного набору відносяться обладнання його робочого місця сучасними засобами комп'ютерної і оргтехніки та використання в процесі праці новітніх інформаційних технологій.

При організації робочого місця оператора комп'ютерного набору слід потурбуватися також про спеціальні меблі і канцелярські приладдя.

Гігієнічні фактори повинні забезпечити збереження сил і здоров'я, мінімальне стомлення і добре самопочуття працівника під час роботи. До цих факторів можна віднести освітлення робочого місця, оптимальний температурно-вологий режим в приміщенні, продуману кольорову гамму в оформленні приміщення, зручні меблі, яка відповідає вимога ергономіки, і т. д. Приміщення, в якому багато пилу, яке тісне і давно не ремонтувалося, створює враження дискомфорту у працюючого в ньому, що не сприяє гарному самопочуттю.

Соціальні фактори створюють у працівника почуття комфортності, соціальної захищеності. До них можна віднести харчування робітників, медичне страхування, доступ в спортивні і тренажерні зали, турботу адміністрації про літній відпочинок співробітників та їх дітей і т. д.

Психологічні фактори визначаються взаємовідносинами співробітників в колективі, стилем керівництва, тобто психологічним кліматом організації. Спільні свята, “дні здоров'я”, спартакіади, заохочення співробітників, що показали себе в роботі , поздоровлення до свят - все це показники гарного психологічного клімату в колективі. Така психологічна обстановка сприяє робочому настрою; співробітники її цінують і дорожать своїм робочим місцем.

Психофізичні фактори повинні враховувати коливання фізичного стану працівника на протязі робочого дня. Навантаження повинно бути розподілено у відповідності з цим стан. Наприклад, в першу годину роботи і одразу після обідньої перерви не слід планувати пік виробничої активності, так як організм в цей час дещо розслаблений і не готов до інтенсивної праці. В кінці робочого дня відбувається загальна втома, тому на цей період слід залишити менш відповідальну роботу, яка не потребує концентрації уваги і розумової напруги.

Пік працездатності людини випадає на час з 9 до 12 годин і 14 до 17 годин. На цей час необхідно планувати основне виробниче навантаження.

Естетичні фактори сприяють гарному настрою працівника, формують у нього повагу до своєї праці і гордість за підприємство, підвищують престижність праці. Меблі, квіти, жалюзі, сучасний інтер'єр, приємна музика, кольорова гамма в оформленні і багато іншого можна віднести до естетичних факторів, які впливають на умови праці.

До умов праці відноситься і дотримання ергономічних вимог.

Ергономіка - наукова дисципліна, яка вивчає трудові процеси з метою створення оптимальних умов праці.

Цим вимогам повинні відповідати комплект меблів. Наведемо рекомендовані висоти столів і стільців в залежності від зросту працівника.



Найменування меблі	Зріст працівника	Висота меблі
Канцелярський стіл	до 170 см вище 170 см	72 см 75см
Комп'ютерний стіл	до 170 см вище 170 см	66 см 68 см
Стілець, крісло	до 170 см вище 170 см	45 см 47 см

Ергономічні вимоги до меблів для операторів комп'ютерного набору

Після придбання обов'язкових елементів робочого місця для операторів комп'ютерного набору, слід подумати про раціональне розміщення цього в приміщенні. Розміщення меблів, офісного обладнання і пристосування повинно відповідати певним вимогам:

§ часто використовувані об'єкти повинні знаходитися в робочій області, “під рукою”;

§ розташування предметів на столі повинно відповідати правилу “правої і лівої руки” (праворуч - те, що береться або робиться правою рукою, ліворуч - те, що береться або робиться лівою рукою);

§ кожний об'єкт в приміщенні повинен мати своє місце і постійну зону переміщення.

Організація робочого місця оператора комп'ютерного набору

Робоче місце оператора комп'ютерного набору, як правило, обладнане великою кількістю технічних пристроїв. Це перш за все персональний комп'ютер, принтер, сканер, ксерокс, і різноманітні засоби телефонного зв'язку: телефон, факс-модем, багатофункціональний телефон.

Санітарно-гігієнічні нормативи для операторів комп'ютерного набору

Санітарно-гігієнічні нормативи для працівників офісу, який оснащений комп'ютерами і оргтехнікою, регламентується Сан Пін 2.2.2.542-96 “Гигиенические требования к видеодисплейным терминалам, персональным электронно-вычислительным машинам и организации работы”.

Наведемо таблицю з переліком найбільш важливих вимог до санітарно-гігієнічних норм для працівників офісу

Параметри	Значення
Природне та штучне освітлення	300-500 люкс
Рівень шуму	Не більше 65 д. б
Площа на один ПК	Не менше 6 м2
Об'єм на один ПК	Не менше 20 м3
Крісло	Підйомно-поворотні з регулюванням висоти та нахилу спинки
Повітрообмін	Нормальний (провітрювання, вентиляція, кондиціонування)
Мікроклімат (оптимальні параметри)	Вологість 40-60% t? повітря зимою: +18-+20?С; t? повітря влітку: +23-+25?С
Відстань до екрану монітора (при роботі)	50-70 см
Неперервний час роботи за ПК	Не більше 2-х годин, обов'язкові перерви
Спеціальні заходи	Комплексні вправи для м'язів тіла і очей, психологічне розвантаження

Санітарно гігієнічні вимоги для операторів комп'ютерного набору

Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. “Загальні ергономічні вимоги”; характеру та особливостям трудової діяльності.

При розміщенні робочих місць з ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

§ відстань між бічними поверхнями ЕОМ має бути не меншою за 1,2 м;

§ відстань між тильною поверхнею однієї ЕОМ та екраном іншої не повинна бути меншою 2,5 м;

§ прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями ЕОМ та відстані між тильною поверхнею однієї ЕОМ та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. “Загальні ергономічні вимоги”, з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

Конструкція робочого місця користувача ЕОМ (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90 до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 відносно горизонтальної площини, нахил голови - 20 відносно вертикальної площини.

Якщо користування ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90-140.

Якщо використання ЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає вимогам даних Правил, окремі робочі місця колективного користування з ЕОМ.

Висота робочої поверхні столу для ЕОМ має бути в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.

Робочий стіл для ЕОМ повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл для ЕОМ, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ЕОМ та повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.

У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголівник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні -від 15 вперед, до 5 назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.

Висота спинки сидіння має становити 30020 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30 відносно вертикального положення.

Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм.

Екран ЕОМ та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

при розмірі екрану по діагоналі 35/38 см (14"/15") -- 600 - 700 мм

43 см (17") ----------- 700 - 800 мм

48 см (19") ----------- 800 - 900 мм

53 см (21") ----------- 900 - 1000 мм

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15.

Робоче місце з ЕОМ слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується. Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ЕОМ.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану ЕОМ, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.

Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням повинна передбачати:

§ достатній простір для оператора комп'ютерного набору;

§ вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900-1330 мм, по глибині - 400-500 мм;

§ розташування екрана ПОЕМ в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30 від лінії зору оператора, а також зручність використання ПОЕМ під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

можливість повертання екрана ПОЕМ навколо горизонтальної та вертикальної осі.

Класифікація засобів організаційної техніки

В сучасній мові технічним засобам, які використовуються для полегшення управлінської діяльності і автоматизації діловодства, дано загальну назву оргтехніка (організаційна техніка).

Оргтехніка призначена збільшувати ефективність і продуктивність праці управлінського персоналу. Часто оргтехніку називають - офісна техніка. В принципі, до оргтехніки можна віднести будь-які інструменти і приладдя,

прилади і пристрої, спеціальні меблі і навіть канцелярські прилади. Але частіше оргтехнікою називають засоби зв'язку і технічні засоби, які використовуються в діловодстві для створення, обробки, збереження і тиражування документів.

Організаційна техніка складає матеріальну основу сучасних систем управління. Засоби оргтехніки дуже різноманітні, що дозволяє виділити серед них функціональні групи, тобто класифікувати. Наведемо схему можливої класифікації засобів оргтехніки по значенню.



Ортотехніка

До засобів зв'язку відноситься телефонний, телеграфний і факсимільний зв'язок. Ці види адміністративно-управлінського зв'язку широко розповсюджені, та як дозволяють оперативно вирішувати організаційні виробничі питання.

Документи з моменту створення до списання і знищення проходять довгий шлях, змінюючи при цьому форму представлення управлінської інформації, носії, місцезнаходження та інші параметри. При цьому використовуються технічні засоби, які являються засобами праці з документами. По значенню їх можна розділити на групи:

§ засоби підготовки створення документів;

§ засоби тиражування документів;

§ засоби збереження документів.

До засобів оргтехніки можна віднести і інші засоби, наприклад, засоби обробки і доставки документів, стелажі, шафи, сейфи, канцелярські прилади і т.д.

IV. Охорона праці та безпека життєдіяльності при роботі на ЕОМ

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ.

Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRII).

Робочі місця, які вперше вводяться в експлуатацію після введення в дію цих Правил, повинні в повному обсязі задовольняти їх вимоги.

Робочі місця, які вже перебували в експлуатації на час уведення в дію цих Правил, повинні бути в повному обсязі приведені у відповідність з вимогами цих Правил не пізніше ніж через рік після дати їх введення в дію.

У разі відсутності в нормативно-правових актах про охорону праці і в цих Правилах вимог, які необхідно виконувати для створення безпечних і нешкідливих умов праці на певному робочому місці та під час виконання певного виду робіт, пов'язаних з експлуатацією або обслуговуванням ЕОМ, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язаний прийняти погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи для забезпечення безпеки працівників.

Вимоги до виробничих приміщень

Облаштування робочих місць, обладнаних ЕОМ, повинно забезпечувати:

§ належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

§ оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

§ належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

§ наявність шуму та вібрації;

§ м'яке рентгенівське випромінювання;

§ електромагнітне випромінювання;

§ ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

§ електростатичне поле між екраном і оператором;

§ наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Робочі місця з ЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Санітарно-гігієнічні параметри на робочому місці повинні відповідати загальним вимогам.

Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин", затверджених МОЗ України 10.12.98, є неприпустимим розташування приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах.

Площу приміщень, в яких розташовують ЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ЕОМ: площа - не менше 6,0 м², обсяг - не менше 20,0 м³, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ слід виконувати в окремому приміщенні (майстерні).

Приміщення комп'ютерних класів (залів), в яких проводиться навчання на ЕОМ, повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м² з двома входами: в учбове приміщення та в коридор (на сходову клітку).

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

У приміщеннях з ЕОМ слід щоденно проводити вологе прибирання.

У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

Приміщення з ЕОМ повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщення .

Підходи до засобів пожежегасіння повинні бути вільними.

Приміщення для відпочинку осіб, які працюють з ЕОМ, призначені для приймання їжі, психологічного розвантаження, та інші побутові приміщення повинні обладнуватись відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Адміністративні и громадські будівлі", з урахуванням максимальної кількості працівників, що одночасно працюють у зміні.

Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати I або II класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу N 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

Вимоги до освітлення

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП II-4-79 "Природне та штучне освітлення".

Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО проводяться відповідно до СНиП II-4-79.

При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщень з ЕОМ повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними ЕОМ персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

§ світильники прямого світла - П;

§ переважно прямого світла - Н;

§ переважно відбитого світла - В.

При розташуванні ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалюваними, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА).

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з ЕОМ загального та персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Вимоги до рівнів шуму та вібрації

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. “Загальні вимоги безпеки”, СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 "Санітарні норми вібрації робочих місць", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату

Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція и кондиціювання".

Таблиця 1. Нормовані параметри мікроклімату для приміщення де використовується ПОЕМ

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88	Температура повітря (?С)	Відносна вологість повітря (%)	Швидкість руху повітря (м/с)
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна	легка-1а	22-24	40-60	0,1
	легка-1б	21-23	40-60	0,1
Тепла	легка-1а	23-25	40-60	0,1
	легка-1б	22-24	40-60	0,2

Таблиця 2. Рівні іонізації повітря при роботі на ПОЕМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	+n	-n
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально доступні	50000	50000

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006"ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. “Допустимий рівень на робочих місцях і вимоги по проведенню контролю”, СН N 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН N 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН N 4557-88"Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Міністерством хорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса ЕОМ при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров'я України від 18.08.97 N58, не повинна перевищувати 7,74 х 10 в ступ. - 12 А/кГ, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

При використанні одним працівником кількох ЕОМ санітарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача повинні відповідати зазначеним вище вимогам.

Вимоги електробезпеки

Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ , СН 357-77 "Інструкція по проектуванню силового освітлювального обладнання в промислових підприємствах", затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ.Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР Електрообладнання жилих і громадських будівель. Норми проектування", Правил пожежної безпеки в Україні, цих правил, а також розділів СНИП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.