Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3-6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12В та 36В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127В та 220В.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції.

Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Є неприпустимими:

§ експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією, залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

§ застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;

§ застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

§ користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

§ підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

§ використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану ЕОМ від пилу та інших забруднень.

Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку.

Після закінчення роботи ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити ЕОМ від електричної мережі.

При використанні з ЕОМ лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Є неприпустимими такі дії:

§ зберігання біля ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

§ відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

§ робота з ЕОМ, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

§ праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

Режим праці та відпочинку

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Залучення жінок до робіт у нічний час є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України.

§ Якщо проводиться психологічне розвантаження працівників, що виконують роботи з застосуванням ЕОМ, то воно повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімната психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня.

Вимоги до виробничого персоналу

Працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду - попередньому під час оформлення на роботу та періодичному на протязі трудової діяльності - в порядку, з періодичністю та медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.

Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

Забороняється допускати осіб, молодших 18 років, до самостійних робіт в електроустановках та на електрообладнанні під час профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ЕОМ та при інших роботах.

Виcновок

У цiй дипломнi роботi були розглянутi питання стосовно поштової адресцiї у всесвiтнiй мережi Iнтернет. Розглянуто IР-адресу та домену адресу (тематичну та територiальну), броузери, якi служать для перегляду веб-сторi нок на комп'ютерi, вiкна пошукових каталогiв, протоколи iнтернету, программа Outlook Express, яка служить для прийому та опрацювання пошти.

Список використаної літератури

1. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Підручник. - К.: Каравела, 2004. - 464с.

2. Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. - 704с.

3. Курбатова К.А. Microsoft Excel 2003. Стислий курс.: - М.: Видавничий дім „Вільямс”, 2004. - 288с.

4. Столяров А.М., Столярова Е.С. Excel 2000 для себя. - М.: ДМК Пресс, 2002. - 336с.

5. Хабрейкен Джо. Изучи Microsoft PowerPoint 2002 за 10 минут.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. - 192с.

6. Хореев В.Д. Самоучитель программирования на VBA в Microsoft Office. - К.: Юниор, 2001. - 296с.

7. ПК для «чайников», 2-е издание. - Киев: «Диалектика», 1994. - 320с.

8. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия ПК 2003. - М.: ОЛМАПРЕСС, 2003. - 920с.

9. Microsoft Access 2000. Шаг за шагом: Практ. пособие / Пер. с. англ. - М.: Издательство ЭКОМ, 2002. - 352с.

10. Симонович С.В., Евсеев Г.А., Алексеев А.Г. Специальная информатика: Учебное пособие. - М.: АСТ-ПРЕСС: Инфорком-Пресс, 2001ю - 480с.

11. Гаєвський О.Ю. Інформатика: 7-11 кл. Навчальний посібник. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 512с.

12. Згуровський М.З., Коваленко І.І., Міхайленко В.М. Вступ до комп'ютерних інформаційних технологій: Навчальний посібник. - К.: Видавництво Європейського університету, 2002. - 265с.

13. Бабич Н.П., Жуков И.А. Компьютерная схемотехніка. Методы построения и проектирования: Учебное пособие. - К.: «МК-Пресс», 2004. - 576с.

14. Глинський Я.М. Практикум з інформатики: Навчальний посібник. - 8-ме оновлене видання. - Львів: Деол, СПД Глинський, 2005. - 296с.

15. Єфименко В.В., Онищенко С.М. Опрацювання табличних даних засобами Microsoft Excel. Лабораторний практикум: Навчальний посібник. - К.: Логос, 2005. - 167с.

16. Морзе Н.В. Навчальний посібник. Microsoft Word (в завданнях і вправах). 4 частини.

17. Чаповська Р., Жмуркевич А. Робота з базами даних Microsoft Access 2000. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 324 с.

18. Шпак Ю.А. Mіcrosoft Office. Русская вервия / Под ред. Ю.С. Ковтанюка - К.: издательство Юниор, 2005. - 768 с.

19. Кошелев В.Е. Microsoft Access 2003. Практическое руководство. - М.: ООО „Бином-Пресс”, 2005. - 464 с.

Размещено на Allbest