Розробка концепції електронного офісу

Web-технологія відразу ж набула популярності завдяки таким характеристикам:

Інші технології працюють з незручним та ненаочним для користувача текстовим командним інтерфейсом (набирання команди потребують багато часу). Посилання WWW не потребують набирання взагалі.

Графічний інтерфейс. Програми-переглядачі переважно графічні.

Єдина програма для виконання всіх функцій - броузер.

Механізм гіпертекстових переходів дає змогу зручно впорядкувати інформацію.

Підтримує відображення мультимедіа інформації.

Підтримує доступ до баз даних.

Можливість багатовіконної роботи з кількома документами [7].

Сервіс Web побудований на основі архітектури «клієнт-сервер». До структури Web-системи відносять наступні складові:

мова гіпертекстової розмітки документів НТМL (Нуреr Тeхt Маrкuр Language);

універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі URL (Universal Resource Locator);

протокол обміну даними (гіпертекстовою інформацією) НТТР (Нуреr Тeхt Тrаnsfer Рrotocol);

засоби перегляду Web-сторінок (броузери).

Мова НТМL - це засіб для формування гіпертекстових документів. Гіпертекстові посилання вбудовані в текст документа і зберігаються як його частина. Завдяки цій мові можна не тільки формувати гіпертекстові документи, але і здійснювати зв'язок тексту і зображення з документами, розташованими на іншому сервері Web. Універсальний спосіб адресації застосовується для організації гіпертекстових посилань і забезпечує доступ до розподілених ресурсів мережі. Адреса URL складається з трьох елементів: використовуваного протоколу доступу, логічного імені сервера, імені файлу. Наприклад, сервер Державної публічної науково-технічної бібліотеки Росії має адресу: httр://gpntb.iррi.rаs.ru/. Протокол обміну даними служить для встановлення зв'язку з документами формату НТМL незалежно від його місцезнаходження.

В даний час існує кілька напрямків розвитку гіпертекстових технологій. Один з них базується на представленні у вузлах гіпертексту різнорідної, але семантично зв'язаної інформації - тексту, малюнків, графіків, фотографій, відео, звуку. Важливим напрямком розвитку гіпертекстових технологій є аналітична обробка інформації. Наприклад, упорядкування документів за змістом, що сприяє вирішенню багатоетапних задач та розробці складних проектів. Найбільш перспективним напрямком є технології організації інформаційних ресурсів, розподілених у мережах різних типів (локальних, корпоративних, глобальних) і, насамперед, Web-технологія [6]. Слід підкреслити, що рівень досвіду та асоціативного мислення для користувача гіпертексту відіграють важливу роль і суттєво впливають на продуктивність його праці. Тому, для більшості установ раціонально поряд з гіпертекстовими технологіями використовувати традиційні реляційні бази даних.

ВИСНОВОК

Головним напрямком перебудови менеджменту і його радикального удосконалення, пристосування до сучасних умов стало масове використання новітньої комп'ютерної і телекомунікаційний техніки, формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінських технологій, нової концепції офісної діяльності. Засоби і методи прикладної інформатики ефективно застосовуються в в менеджменті і маркетингу. Нові інформаційні технології, реалізовані на комп'ютерній техніці, вимагають радикальних змін організаційних структур менеджменту, його регламенту, кадрового потенціалу, системи документації, алгоритмів фіксування і передачі інформації. Особливе значення має впровадження концепції електроного офісу. ЇЇ застосування значно розширює можливості використання компаніями інформаційних ресурсів. Формування концепції пов'язане з розповсюдженням практики інформаційного менеджменту та організацією системи обробки даних і знань. В наслідок їх послідовного розвитку сформувались інтегровані автоматизовані системи управління, що охоплюють по вертикалі і горизонталі всі рівні і ланки виробничих процесів.

Повна інтегрована автоматизація офісу передбачає охоплення наступних інформаційно-управлінських процесів: зв'язок, збір, збереження і доступ до необхідної інформації, аналіз інформації, підготовка тексту, підтримка індивідуальної діяльності, програмування і рішення спеціальних завдань. Сукупність програмних та апаратних елементів з технологіями їх експлуатації створює систему автоматизації документообігу (САД). САД - це відкрита система, яка має тісний детермінований взаємозв'язок з навколишнім середовищем, тому аспектів її вивчення дуже багато. Крім того, САД є динамічною системою. Вона володіє великим потенціалом розвитку, що вимагає існування гнучкої, керованої теоретичної моделі системи. Яка б у комплексі з матеріально-технічною базою ефективно використовувалась у процесі виробництва, обробки та збереження документальних інформаційних ресурсів для забезпечення управлінської галузі.

У роботі було проаналізовано концепцію електронного офісу та здійснено спробу побудови теоретичної моделі САД шляхом систематизації знань, зосереджених по різним джерелам. При попередньому вивченні відібраних джерел інформації, виявилось, що переважна частина праць з даної проблематики опубліковано у спеціалізованих періодичних виданнях. Деякі матеріали було виявлено у довідкових та учбових виданнях. Хронологічні межі літератури визначались специфікою предмету та метою дослідження.

Отже, на основі інформації, отриманої із вищезазначених джерел, вдалося, проаналізувати концепцію електроного офісу; у загальних рисах, дослідити структуру САД, її характерні риси та особливості. У результаті системних досліджень було створено модель системи, яка являє собою опис підсистем САД, її елементів та зв'язків між ними. Система повнотекстових баз даних та технологія гіпертексту були розглянуті більш докладно.

Усі твердження та висновки були, достатньо аргументовані, деякі з них - обґрунтовані табличними даними та схематичними моделями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

FineReader -- то є файно! // Гал. Контракти. -- 1999. -- №4. -- С.76.

Workflow -- технология автоматизации офиса // Посредник. -- 1998. -- 26 янв. -- С.48

Автоматизированые системы переработки текстовой информации /Под ред. А.С. Берлина. - М.: Книга, 1991. - 340 с.

Асеев Г.Г., Шейко В.Н. INTERNET: Учебник ХГАК. -- Х.:ХГАК, 1998. -- 360 с.

Буров Є. Компютерні мережі. - Львів: БаК, 1999. - 468 с.:іл.

Воройский Ф.С. Систематизированый толковый словарь по информатике. -- М.: Либерия, 1998. -- 376 с.

Компьютерные технологии обработки информации: Учебное пособие /С.В. Назаров, В.И. Першиков, В.А. Тафищев и др., Под ред. С.В. Назарова. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 248 с.: илл.

Кривенко В.И., Паньчишин Б.И. Информационные технологии: вопросы развития и применения. - К.: Наукова думка, 1988. - 272 с.

Николаев А. Комплексная автоматизация офисной деятельности //Компьютер-Пресс. - №4. - 2000. - с.144-147

Организация работы с документами: Учебник /В.А. Кудряев и др. - М.: Инфра-М, 1998. - 575 с.

Орлов А. Каким будет офисное ПО будущего? // Компьютер-Пресс. -- 2001. -- №1. -- С.26-28.

Фельзер А. Б., Миссерман М.А. Делопроизводство: Справочное пособие. - 3-е изд. - К.: Выща шк. Головное изд.-во, 1988.- 320 с.