Комп’ютерні системи

Принцип роботи конвеєрних комп’ютерних систем. Опис можливостей паралельної обробки інформації обчислювальною системою. Конвеєрна обробка на кожному з рівнів. Розширення трирівневої моделі паралелізму засобами опису потенційних можливостей конвейєризації.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид лабораторная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.10.2014
Размер файла 44,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська національна академія харчових технологій

Навчально-науковий інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики

Лабораторна робота 4

«Комп'ютерні системи»

Підготував:

Студент гр. 536б

Трофимук Вадим

Одеса 2013

Лабораторна робота №4

«Вивчення принципу роботи конвеєрних комп'ютерних систем»

Мета роботи: Вивчити принципи побудови та роботи конвеєрних комп'ютерних систем

Теоретичні відомості:

Класифікація Хендлера.

У основу класифікації В.Хендлер закладає явний опис можливостей паралельної і конвеєрної обробки інформації обчислювальною системою. При цьому він не розглядає різні способи зв'язку між процесорами і блоками пам'яті і вважає, що комунікаційна мережа може бути потрібним чином конфігурована і буде здатна витримати передбачуване навантаження.

Запропонована класифікація базується на відмінності між трьома рівнями обробки даних в процесі виконання програм:

· рівень виконання програми - спираючись на лічильник команд і деякі інші регістри, пристрій управління (ПУ) проводить вибірку і дешифрування команд програми;

· рівень виконання команд - арифметико-логічний пристрій комп'ютера (АЛП) виконує команду, видану йому пристроєм управління;

· рівень бітової обробки - всі елементарні логічні схеми процесора (ЕЛС) розбиваються на групи, необхідні для виконання операцій над одним двійковим розрядом.

Таким чином, подібна схема виділення рівнів припускає, що обчислювальна система включає якесь число процесорів кожен з своїм пристроєм управління. Кожен пристрій управління пов'язаний з декількома арифметико-логічними пристроями, виконуючими одну і ту ж операцію в кожен конкретний момент часу. Потім, кожний АЛП об'єднує декілька елементарних логічних схем, що асоціюються з обробкою одного двійкового розряду, число ЕЛС є довжина машинного слова. Якщо на якийсь час не розглядати можливість конвейєризації, то число пристроїв управління до, число арифметико-логічних пристроїв d в кожному пристрої управління і число елементарних логічних схем w в кожному АЛП складуть трійку для опису даної обчислювальної системи C:

t(C) = (k, d, w)

У таких позначеннях опису деяких добре відомих обчислювальних систем виглядатимуть таким чином:

t( MINIMA ) = (1,1,1);

t( IBM 701 ) = (1,1,36);

t( SOLOMON ) = (1,1024,1);

t( ILLIAC IV ) = (1,64,64);

t( STARAN ) = (1,8192,1) - у повній конфігурації;

t( C.mmp ) = (16,1,16) - основний режим роботи;

t( PRIME ) = (5,1,16);

t( BBN Butterfly GP1000 ) = (256,~1,~32).

Не дивлячись на те, що перерахованим системам властивий паралелізм різного роду, він може бути віднесений до одного з трьох виділених рівнів.

Розширивши можливості опису, допускається можливість конвеєрної обробки на кожному з рівнів. Конвеєрність на самому нижньому рівні, на рівні ЕЛС, це конвеєрність функціональних пристроїв. Якщо функціональний пристрій обробляє w-розрядні слова на кожному з w' ступенів конвеєра, то для характеристики паралелізму даного рівня розглядається wЧw'. Знак множення Ч використовується на кожному рівні щоб відокремити число, що представляє ступінь паралелізму, від числа ступенів в конвеєрі. Комп'ютер TI ASC має чотири конвеєрні пристрої по вісім ступенів в кожному для обробки 64-х розрядних слів, отже, він може бути описаний так:

t( TI ASC ) = (1,4,64Ч8)

t(CDC 6600) = (1,1Ч10,~64)

описаний тільки центральний процесор без урахування підсистем, що управляють і периферійних.

Конвеєризація на самому верхньому рівні, відома як макро-конвеєр. Потік даних, проходячи через один процесор, поступає на вхід іншому, можливо через деяку буферну пам'ять. Якщо незалежно працюють n процесорів, то в ідеальній ситуації за відсутності конфліктів і повної збалансованості отримуємо прискорення в n разів в порівнянні з використанням тільки одного процесора. Так комп'ютер PEPE, маючи фактично три незалежні системи з 288-ми пристроїв, описується таким чином:

t( PEPE ) = (1Ч3,288,32)

Після розширення трирівневої моделі паралелізму засобами опису потенційних можливостей конвейєризації кожна трійка

t( PEPE ) = (kЧk',dЧd',wЧw')

конвеєрний комп'ютерний обчислювальний інформація

інтерпретується так:

· k - число процесорів, кожен зі своїм ПУ, що працюють паралельно;

· k' - глибина макроконвеєра з окремих процесорів;

· d - число АЛП в кожному процесорі, що працюють паралельно;

· d' - число функціональних пристроїв АЛП у цепі;

· w - число розрядів в слові, що обробляються в АЛП;

· w' - число ступенів в конвеєрі функціональних пристроїв АЛП.

На додаток до викладеного способу опису архітектури Хендлер пропонує використовувати три операції, що дозволять описати:

· складні структури з підсистемами введення-виведення, хост-комп'ютером або якимись іншими особливостями;

· можливі режими функціонування обчислювальних систем, підтримувані для оптимальної відповідності структурі програм.

Перша операція (Ч) в якомусь сенсі відображає конвеєрний принцип обробки і припускає послідовне проходження даних спочатку через перший її аргумент-підсистему, а потім через другий. Опис комп'ютера CDC 6600 можна уточнити таким чином:

t( CDC 6600 ) = (10,1,12) Ч (1,1Ч10,64),

де перший аргумент відображає існування десяти 12-ти розрядних периферійних процесорів і той факт, що будь-яка програма повинна спочатку бути оброблена одним з них і лише після цього передана центральному процесору для виконання. Аналогічно можна отримати опис машини PEPE, приймаючи до уваги, що як хост-комп'ютера вона використовує CDC 7600:

t( PEPE ) = t( CDC 7600 ) Ч (1Ч3, 288, 32) = = (15, 1, 12) Ч (1, 1Ч9, 60) Ч (1Ч3, 288, 32)

Потік даних послідовно проходить через три підсистеми, що відображено, при з'єднанні їх знаком «Ч».

Щоб внести велику ясність, для складних операції конвеєрного виконання, Хендлер вводить операцію паралельного виконання (+), що фіксує можливість незалежного використання процесорів різними завданнями:

t(n,d,w) = [{(1,d,w) + ... + (1,d,w)] {n раз}

У разі CDC 7600 уточнений запис вигляду:

(15,1,12) Ч (1,1Ч9,60) = [(1, 1, 12) + … +(1,1,12)]} {15 раз} Ч (1, 1Ч9, 60)

говорить про те, що кожне завдання може захопити свій периферійний процесор, а потім одна за однією вони поступатимуть в центральний процесор. Третя операція - операція альтернативи (V), показує можливі альтернативні режими функціонування обчислювальної системи. Чим більше для системи таких режимів, тим більше гнучкою архітектурою, на думку Хендлера, вона володіє. Наприклад, комп'ютер C.mmp може бути запрограмований для використання в трьох принципово різних режимах:

t( C.mmp ) = (16, 1, 16) V (1Ч16, 1,1 6) V (1, 16, 16).

Максимальна пропускна спроможність конвеєрної машини досягається при обробці довгих векторів, оскільки тільки в цьому випадку частка часу, що витрачається на початковому етапі завантаження параметрів, реконфігурація, очікування першого результату, виявляється максимальною. Отже, пропускна спроможність R як функція довжини вектора l визначається виразом (4.1):

(4.1)

де ts - час проходження однієї стадії конвеєра, tstart - стартовий час конвеєра.

Типовими для сучасних СуперЕОМ є наступні цифри: tstart=1000нс, ts = 15нс. З графіка цієї функції, приведеного на малюнок 4.1, видно, що при малих довжинах векторів пропускна спроможність може бути значно нижче максимальною. Таким чином, необхідно прагнути до того, щоб довжина векторів була можливо більшою, а стартовий час меншим.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.1 Пропускна спроможність, як функція довжини вектора

Наявність стартового часу призводить до того, що векторна обробка виявляється ефективніше скалярною лише починаючи з деякого порогу довжини векторів. Відповідною кількісною мірою може служити коефіцієнт прискорення обчислень як функція довжини вектора, а саме:

(4.2)

де r - введене раніше відношення максимальних пропускних спроможностей при векторному і скалярних режимах відповідно. Звідси знайдемо наближену порогову довжину вектора:

(4.3)

де tscalar - час виконання скалярних операцій.

Висновок: на лабораторній роботі ми вивчили принцип конвеєрної обробки.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Комп'ютерні інформаційні системи. Характеристика автоматизованої системи обробки економічної інформації на підприємстві. Технологічний процес обробки інформації конкретної задачі в системі. Впровадження в дію автоматизації бухгалтерського обліку.

    контрольная работа [25,1 K], добавлен 26.07.2009

  • Структура та галузі застосування систем цифрової обробки сигналів. Дискретне перетворення Фур’є. Швидкі алгоритми ортогональних тригонометричних перетворень. Особливості структурної організації пам’яті комп’ютерних систем цифрової обробки сигналів.

    лекция [924,7 K], добавлен 20.03.2011

  • Описання видів загроз безпеки інформації. Комп’ютерні віруси як особливий клас руйнуючих програмних дій, їх життєвий цикл та стадії виконання. Засоби і методи захисту інформації у комп’ютерних системах, механізм їх дії. Класифікація антивірусних програм.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 28.09.2011

  • Характеристика та призначення Прикладного рівня як джерела і приймача для переданих через мережу повідомлень. Устаткування, принцип роботи локальних та глобальних комп’ютерних мереж. Умови ефективної взаємодії комп'ютерів в мережному середовищі.

    контрольная работа [26,7 K], добавлен 20.09.2009

  • Аналіз сучасного програмного забезпечення комп'ютерних інформаційних мережевих систем. Загальна економіко-правова характеристика Бершадського відділення Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк", захист інформації та дотримання безпеки в комп’ютерній мережі.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 14.05.2011

  • Поняття комп'ютерної мережі як системи зв'язку між двома чи більше комп'ютерами через кабельне чи повітряне середовище. Середовище передачі у комп'ютерних мережах. Передумови інтенсивного розвитку мережних технологій. Мережні сервіси, класифікація мереж.

    реферат [20,8 K], добавлен 13.11.2013

  • Способи виявлення й видалення невідомого вірусу. Спроби протидії комп’ютерним вірусам. Способи захисту комп’ютера від зараження вірусами та зберігання інформації на дисках. Класифікація комп'ютерних вірусів та основні типи антивірусних програм.

    реферат [17,1 K], добавлен 16.06.2010

  • Використання комп’ютерних тренажерних систем як електронних екзаменаторів для підготовки професійного персоналу. Формування моторно-рефлекторних навиків дій при виникненні позаштатних ситуацій. Використання тренажерних систем в авіації та збройних силах.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 09.04.2009

  • Вивчення історії кафедри "Комп’ютерної інженерії". Дослідження процесу складання, монтажу, налагодження, тестування апаратного забезпечення комп’ютерних систем і мереж. Науково-дослідні роботи у лабораторії "Програмного забезпечення комп’ютерних систем".

    отчет по практике [23,9 K], добавлен 01.03.2013

  • Нові інформаційні технології (НІТ) як сукупність нових засобів і методів обробки, зберігання і передачі інформації. Технологічна основа та основні принципи створення НІТ. Класифікатори техніко-економічної інформації в фінансовому контролі й аудиті.

    контрольная работа [21,5 K], добавлен 27.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.