Розробка програмного забезпечення комп'ютерної системи дистанційного управління приладами

При розробці ПЗ розраховуються витрати для наступних етапів:

- Підготовчий етап.

- Розробка програмного забезпечення.

- Реалізація технічних засобів.

- Реалізація програмного продукту на робочому місці.

При створенні даного пристрою всі розрахунки витрат вміщують в себе такі головними факторі:

- Затрачений час на роботу;

- Складність роботи.

Так як проект не складний і немає потреби застосовувати багато фахівців, тому у розробці проекту бере участь лише один фахівець, який буде одночасно робити аналіз, розробляти, і проводити тестування додатку на вуртуальній і фізичній платформах. Також ця людина і є керівником всього проекту.

В таблиці 5.1 подана інформацію про заробітну плату фахівця, яка безпосередньо розробляє даний проект.

Таблиця 5.1 - Заробітна плата (Зп) фахівців, які беруть участь в проекті.

№	Фахівець	Місячний оклад	Денний оклад
3	Керівник проекту	10000	445

Весь проект складається з різних етапів на кожному із них людина, яка буде розробляти проект буде слідкувати за дотриманням виконання всіх пунктів і етапів в розробці всього проекту. (таблиця 6.2).

Таблиця 5.2 - Етапи розробки проекту

№	Етапи	Відповідальна особа
1	Підготовчий етап	Керівник проекту
2	Розробка програмного забезпечення	Керівник проекту
3	Реалізація технічних засобів	Керівник проекту
4	Реалізація програмного продукту на робочому місці	Керівник проекту

На «Підготовчому етапі» головною ціллю є формування загальних вимог, формування бюджету проекту та проектування моделей для подальшої роботи. Основну роботу тут виконує керівник проекту, який вибирає найбільш важливіші етапи розробки.

На другому етапі потрібно розробити сам програмний продукт в середовищі Eclipse та провести різноманітні тести його працездатності на реальному пристрої. В якості реального пристрою буде виступати звичайний Android смартфон [32].

Після завершення розробки програмного продукту було перейдено на етап «Реалізація технічних засобів». Основним завданням цього етапу є вибір програмного забезпечення, збір і налаштування технічних засобів.

В останньому етапі керівник проекту реалізує програмне забезпечення вже на налаштованих смартфонах або планшетах і тестує його на працездатність.

У Таблиці 5.3 наведено список робіт на «Підготовчому етапі»

Таблиця 5.3 - Роботи на «Підготовчому етапі»

№	Підетапи	Загальні витрати часу	Питома вага
1	Формування загальних вимог	5 днів	15%
2	Формування бюджету		40%
3	Складання моделей		45%

Розрахуємо витрати на заробітну плату:

Для цього необхідно додати оклад фахівця, які задіяні в розробці, помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Зп1= 445*5*0,15 = 333

Зп2= 445*5*0,4 = 890

Зп3= 445*5*0,45 = 1001

І після підрахунку всіх даних, що будуть виконуватися на кожному із етапів можна сказати, що загальна зарплатня буде становити 2224грн.

Роботи на етапі «Розробка програмних засобів».

На всіх підетапах працює лише один фахівець.

Загальні витрати часу на розробку ПЗ складають 7 днів.

Розрахуємо витрати на зп:

Для цього необхідно додати денний оклад програміста та помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Заг. Зп на на етапі «Розробка програмних засобів» = 445*7=3115 грн.

Роботи на етапі «Реалізація технічних засобів». На даному етапі загальні витрати часу - 3 робочих дні. У таблиці 6.4 наведені роботи на етапі «Реалізація технічних засобів».

Таблиця 5.4 - Роботи на етапі «Реалізація технічних засобів»

№	Підетапи	Загальні витрати часу	Питома вага %
1	Вибір ТЗ	3 дні	15%
2	Транспортування ТЗ		25%
3	Встановлення ТЗ		60%

Розрахуємо витрати на заробітна плату:

Для цього необхідно додати денний оклад кожного з фахівців, які задіяні в розробці, помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Зп1 = 445*3*0,15=200,2

Зп2 = 445*3*0,25=333,7

Зп3 = 445*3*0,67=894,4

Загальні зп на етапі «Реалізація технічних засобів» = 200,2+333,7+894,4=1428,3 грн.

Роботи на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці». На даному етапі керівник проекту витратив 3 робочі дні. В таблиці 6.5 наведені роботи на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці»

Таблиця 5.5 - Роботи на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці»

№	Під етапи	Загальні витрати часу	Питома вага %
1	Реалізація ПЗ	3 дні	70%
2	Тестування ПЗ		30%

Розрахуємо витрати на заробітну плату: необхідно додати денний оклад керівника проекту та помножити на кількість затрачених днів на етап та помножити на питому вагу роботи на кожному етапі.

Загальні зп на етапі «Реалізація ПЗ на робочому місці»= 445*3= 1335 грн.

Розрахуємо загальну суму витрат на всіх етапах роботи. Для цього знайдемо суму витрат кожного з етапів.

Загальна сума витрат протягом 18-ти робочих днів дорівнює сумі витрат на кожному з етапів.

Загальні витрати на зп = 1335+1428,3+3115+2224=8102,03 грн.

5.2 Відрахування від заробітної плати до фондів соціального страхування

Для відрахування до фондів страхування денний оклад фахівця множимо на кількість днів роботи в проекті та відраховуємо з цієї суми відсоток відрахувань:

- Прибутковий податок - 20%

- Військовий збір - 1,5%

- Єдиний соціальний внесок - 3,6%

Сума відрахувань = 25,1%

У таблиці 5.6 представлені дані відрахувань з фахівця.

Таблиця 5.6 - Сума відрахувань фахівців

№	Фахівець	з/п	Денний оклад	Дні в проекті	Сума відрахувань
3	Керівник проекту	10000	445	12	1044.50

Сума відрахувань становить = 1044.50грн.

5.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Для того щоб розрахувати амортизацію відрахувань потрібно знати кількість елементів основних фондів та їх вартість. Норма амортизації для залучених основних фондів складає 15%. Тож відрахування становлять 15% від суми вартості всіх основних фондів. У таблиці 6.7 наведені елементи основних фондів та сума відрахувань.

Таблиця 5.7 - Амортизація основних фондів

Елементи основних фондів	Роз. кіл.	Вартість	Сума	Норма амортизації	Відрахування
ПК	1	8000	8000	15	1200
Телефон	1	1000	1000	15	150
Ксерокс	1	1000	1000	15	150

Сума амортизаційних відрахувань за рік дорівнює сумі відрахувань кожного з основних фондів.

Сума амортизаційних відрахувань за рік = 1200+150+150 = 1500 грн.

Сума амортизаційних відрахувань за період розробки проекту дорівнює сумі відрахувань кожного з основних фондів, яку множимо на період розробки та ділимо на число днів у році.

Сума амортизаційних відрахувань за період розробки проекту = (1200+150+150) *18/365 = 73,97 грн.

5.4 Розрахунок матеріальних витрат на період реалізації проекту

Матеріальні витрати (Мв) для нашого проекту включають електрику, телефонні розмови, Інтернет ресурси та транспорті витрати.

- Телефонні розмови - 25 грн.

- Інтернет ресурси -66 грн.

- Транспортні витрати - 50 грн.

- Електрика - 168.9 грн.

Згідно з нормами тариф на електроенергію для населення, яке споживає щомісячно до 100 кВт / год, складає 36,36 коп. (З ПДВ) за 1 кВт / ч. і понад 100 кВт / год, складає 63 коп(З ПДВ) за 1 кВт / ч. Витрати електроенергії при роботах над проектом дорівнюють 310 кВт, тобто 100 грн.

Сума матеріальних витрат = 168.9 +25+66+50 = 309,9 грн.

Загальні фінансові витрати дорівнюють сумі матеріальних витрат, сумі амортизаційних відрахувань за період розробки проекту, сумі відрахувань та сумі загальних витрат на заробітну плату працівників.

Загальні фінансові витрати = 309,9+73,97+1044,50+8102,03= 9530,4 грн.

5.5 Розрахунок матеріальних витрат на придбання та налаштування роботи технічних засобів

Для реалізації проекту працівникові потрібен персональний комп'ютер для складання тестування. Тож необхідно придбати комп'ютер для кабінету тестування та з'єднати їх мережею. Ці витрати не входять до матеріальних витрат проекту, кошти на технічні засоби виділяє замовник проекту, і витрати не залежать від їхніх побажань. Цим питанням займаються на третьому та четвертому етапі насамперед керівник проекту [12].

Базовою конфігурацією комп'ютера було вирішено обрати CPU AMD Athlon II X2 340 (3.2 ГГц), DDR3-16004096 MB, 500GB SATA-2, AMD Radeon R7 240, 2 ГБ, DVD R/RW+-, 1Gb Lan, ATX 500W загальною вартістю 8000 грн.На проведення мережі та забезпечення норм охорони праці піде 1000 гривень.

Матеріальні витрати на придбання та налаштування роботи технічних засобів дорівнюють кількості працівників, які проходять тестування, помножену на вартість кожного комп'ютера окремо та додаємо інші витрати:

Мв = 1000 + 1000*1 = 2000 грн.

Сума всіх витрат на проект дорівнює = 2000 + 9530,4= 11530,4 грн.

5.6 Розрахунок окупності

Так я над проектом працював лише один фахівець із середньою заробітною платою 10000 грн.

Тож місячні затрати на заробітну плату робітника (ЗПр.м) дорівнюють:

ЗПр.м= 1х10000 = 10000 грн

Місячні затрати на систему обліку матеріальних цінностей підприємства складають 5% від заробітної плати.

Місячні затрати на АС = 10000 *0,1= 1000 грн

Для визначення терміну окупності (Ток) проекту слід розділити всі витрати на реалізацію проекту на місячні затрати на АС.

Ток = 1000 / 10000 = 0,1 міс.

Висновок. У даній розрахунковій роботі було виконано завдання по визначенню окупності та доцільності розробки програмного продукту для автоматизованої системи обліку матеріальних цінностей.

Впровадження такої системи не потребує великих коштів. За 18 днів був проведений аналіз потреби клієнтів, розробляє та впроваджує систему тестування в приміщенні підприємства вартістю 11530,4 грн. Така сума виправдає себе за 10 днів.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Вступ

Актуальність проблем безпеки праці набуває дедалі більшої державної ваги. Від їх вирішення значною мірою залежить не тільки успішна робота кожного підприємства чи галузі, але й прискорення розвитку економіки держави в цілому. Це можливо лише за умови забезпечення одного з головних принципів державної політики в галузі охорони праці - пріоритету життя і здоров'я працівників.

Даний розділ вміщує в себе відомості про вирішення питання безпечної життєдіяльності при розробці мобільного додатку і створенню приладу для смартфона, який дозволятиме віддалено керувати різноманітною технікою. Даний пристрій і програмне забезпечення буде розроблятися в звичайній кімнаті.

6.2 Аналіз умов праці, небезпечних та шкідливих факторів

Кімната має розміри по ширині 5 метрів, а довжина 8 метрів. Загальна площа кімнати складає - 40 м2. В ній знаходиться спеціальна робоча зона на два робочих місця.

Кімната має одне вікно, яке освітлює її сонячним світлом та штучне освітлення із використанням світильників з люмінесцентними лампами в кількості 3шт. на всю кімнату. Один із світильників знаходиться безпосередньо над робочою зоною.

У кімнаті на оператора ПЕОМ негативно впливають наступні фізичні фактори:

· завищена і занижена температура повітря;

· недостатня освітленість робочого місця;

· підвищений рівень електромагнітних полів;

· небезпека ураження електричним струмом;

Біологічні та хімічні шкідливі виробничі фактори в даному приміщенні відсутні.

До психологічно шкідливих факторів, що впливають на оператора протягом його робочої зміни можна віднести наступні:

· нервово-емоційні перевантаження;

· розумові перевантаження;

· перевантаження зорового аналізатора.

В наступних підрозділах більш детально описані небезпечні і шкідливі фактори, що впливають на оператора ПЕОМ, які потрібно більш детально описати і розробити систему з підвищення рівня безпеки охорони праці.

6.3 Мікроклімат робочої зони

В кімнаті встановлено невелика кількість обладнання, яке виділяє тепло. Для того щоб відводити надлишкове тепло з кімнаті в ній встановлений кондиціонер. Після цього середня температура у приміщенні у теплу пору року коливається в межах 23-25 °С, а в холодну - 21-22 °С. Відносна вологість повітря на протязі року коливається в межах 55-45%. Швидкість руху повітря в приміщенні складає не більше 0,99 м\с.

Дана кімната є приміщенням 1 категорії, тому для нього повинні дотримуватися наступні вимоги:

· Оптимальна температура повітря - 220С (припустима - 20-240С)

· Оптимальна відносна вологість - 40-60% (припустима - не більше 75%)

· Швидкість руху повітря не більш 0.1 м/с.

Щоб підтримувати мікроклімат в потрібному стані в продовж всього року незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, у холодний час року використовується водяне опалення, у теплий час року застосовується кондиціонування повітря за допомогою встановленого кондиціонера.

Мікроклімат на робочому місці задовольняє вимогам встановленим у ГOCT 12.1.005-88 CCET.

6.4 Шум, вібрації, інфразвук

Робоче приміщенням з низьким рівнем загального шуму, джерелами шумових перешкод можуть стати комп'ютер, кондиціонер або інші електроприлади. Тривалий вплив цих шумів негативно позначаються на емоційному стані працюючого. Загальний шум у кімнаті не перевищує 60 дБА, що відповідає нормам які закладені в ГОСТ 12.1.003-83. ИУС №3 - 89 ССБТ. «Шум. Загальні вимоги безпеки»., ГОСТ 12.1.036-83. ССБТ. «Шум. Допустимі рівні в жилих і громадських будівлях.». При даному шумові працівник буде нормально працювати на своєму робочому місці і виконувати потрібну роботу без дискомфорту [4, 8].

Рівень шуму в робочому кабінеті не перевищує встановлені нормативними документами стандарти.

6.5 Небезпека ураження електричним струмом

В приміщенні де знаходиться програміст розміщені різноманітні електроприлади: бездротовий роутер, комп'ютер, ноутбук, принтер та телевізор. Всі вище перелічені електроприлади безпосередньо відносяться до джерел електроструму. Використовуване приміщення відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки. До таких приміщень відносяться сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75% і температурою повітря в межах +5…+250 °С, з не струмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу [5].

На робочому місці оператора ПЕОМ з всього устаткування металевим є лише корпус системного блоку комп'ютера, але тут використовуються системні блоки, що відповідають стандарту фірми IBM, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід з жилою, що заземлює, для приєднання до джерела живлення. Таким чином, устаткування робочого кабінету виконано по класу 1.

Небезпечний і шкідливий вплив на людей електричного струму, електричної дуги й електромагнітних полів виявляється у виді електротравм і професійних захворювань.

Електробезпечність у приміщенні забезпечується технічними способами і засобами захисту, а також іншими технічними заходами.

На протязі роботи на корпусі комп'ютера накопичується статична електрика. Щоб зменшити напруженість електростатичної напруги потрібно використовувати зволожувати повітря, різноманітні нейтралізатори і антистатичне покриття підлоги.

Крім того, при несправності яких-небудь блоків комп'ютера корпус може виявитися під струмом, що може привести до електричних травм або електричних ударів. Для усунення цього я пропоную забезпечити приєднання металевих корпусів устаткування до заземлюючої жили.

Основні причини ураження оператора ПЕОМ електричним струмом на робочому місці:

· Дотик до металевих не струмопровідних частин системного блоку, які можуть знаходитись під напругою в результаті ушкодження ізоляції провідників.

· Заборонене використання електричних приладів, таких як електричні плити, чайники, обігрівачі та вентилятори.

Завдяки вжитим організаційно-технічним заходам, електробезпека відповідає вимогам нормативних документів.

6.6 Ергономіка, технічна естетика та організація робочого місця

Виробнича діяльність оператора ПЕОМ, змушує його зазнавати скутості у рухливості й активній фізичній діяльності. При виконанні роботи сидячи велику роль грає плечовий пояс. Переміщення рук у просторі впливає не тільки на роботу м'язів плечового пояса і спини, але і на положення хребта, таза і навіть ніг [6].

Щоб виключити виникнення захворювань необхідно мати можливість вільно змінювати положення тіла для його розминки. Необхідно дотримувати режим праці і відпочинку з перервами на яких потрібно проводити розминку м'язів і органів на ті ланки опорно-рухового апарату, що не включені в підтримку основної робочої пози.

Антропологічні характеристики людини визначають габаритні і компоновані параметри його робочого місця, а також вільні параметри окремих його елементів.

За умовами роботи робоче місце оператора ПЕОМ відноситься до індивідуального робочого місця для роботи сидячи.

Робоче місце оператора ПЕОМ займає площу 4 мІ, при цьому висота приміщення складає 3м, а корисний об'єм - 12 м3.

Відповідно до встановлених норм робоча площа повинна займати не менше 6 мІ, висота приміщення повинна бути не менш 4 м, а обсяг - не менш 20 м3 на одну людину. Відповідно до цього, робоче місце оператора обладнано з порушеннями норм встановлених у відповідних нормативних документах.

6.7 Пожежна безпека

Будинок, у якому знаходиться робочий кабінет по пожежній небезпеці будівельних конструкцій відноситься до категорії K1 (малопожежонебезпечні), оскільки тут присутні займисті (книги, документи, меблі, оргтехніка і т.д.) та тяжко-займисті речовини (різне устаткування і т.д.), що при взаємодії з вогнем можуть горіти без вибуху [13].

По конструктивних характеристиках будинок можна віднести до будинків з несучими і огороджувальними конструкціями із природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону, де для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або тяжко-займистими листовими, а також плитними матеріалами.

Причинами виникнення пожежі у будівлі можуть стати:

· Несправності електропроводки, розеток і вимикачів які можуть привести до короткого замикання або пробою ізоляції;

· Використання ушкоджених (несправних) електроприладів;

· Виникнення пожежі внаслідок влучення блискавки в будинок;

В приміщенні є наступні засоби пожежогасіння:

· Два вуглекислотні вогнегасники.

Додатково приміщення обладнано пожежною сигналізацією.

Під час виникнення пожежі евакуація відбувається відповідно до затвердженого плану евакуації. Пожежна профілактика являє собою комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей на запобіганні пожежі, обмеження поширення вогню, а також створення умов для успішного гасіння пожежі і недопущенню його подальшого поширення. Для профілактики пожежі надзвичайно важлива правильна оцінка пожежонебезпеки будинку, визначення небезпечних факторів і обґрунтування способів і засобів попередження пожежної небезпеки.

Робоче приміщення має П-ІІа клас - зони приміщень, в котрих є тверді або волокнисті горючі речовини. Для даного приміщення в обов'язковому порядку повинна бути організовані автоматична система сигналізації, а також застосовуватися порошкові або вуглекислотні вогнегасники, що застосовуються для пожеж типу А і В.

Таким чином після аналізу стану протипожежної безпеки було виявлено, що вжито не достатньо заходів для забезпечення відповідності вимогам нормативних документів.

6.8 Розробка заходів з охорони праці

Нормальне і чисте повітря забезпечить нормальну роботу всіх приладів, а також дозволить нормально працювати працівникові. Щоб забезпечити нормальну повітряну обстановку в приміщенні та забезпечити його чистоту по ГOCT 12.1.005-88 CCET. «Загальні санітарно-гігієнічні норми до повітря робочої зони».

Для цього в кабінеті необхідно встановити сучасну систему кондиціонування повітря з пиловими фільтрами та функцією зволоження повітря, проводити періодичну очистку пилових фільтрів кондиціонера. Крім цього необхідно не рідше ніж раз у квартал проводити очистку та дезінфекцію фільтрів для запобігання розмноженню на них шкідливих бактерій та грибів. Дана система повинна повністю задовольнити вимоги до конденціювання повітря та дозволити повністю регулювати температуру і вологість повітря в кабінеті.

Оптимізація робочого місця

Після проведення аналізу робочого місця оператора ПЕОМ в кімнаті було з'ясовано, що площа даного робочого місця складає 4 м2, а обсяг 12 м3, що не відповідає приведеним вимогам. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця оператора ПЕОМ. У зв'язку з цим я пропоную організувати робоче місце оператора ПЕОМ, у наступному порядку:

Висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працює оператор, повинна складати близько 720 мм в залежності від фізіологічних особливостей людини. Бажано, щоб робочий стіл оператора при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680-780мм. Оптимальні розміри поверхні столу 1600х1000мм. Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650мм. Робочий стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 150 до поверхні столу. Довжина підставки 400мм, ширина - 350мм. Відстань від клавіатури до краю столу повинна бути не більше ніж 300мм, що забезпечить операторові зручну опору для передпліч і зменшить навантаження на кисті рук. Відстань між очима оператора та екраном дисплея повинна складати 40-80см.

Робочий стілець оператора ПЕОМ повинен бути оснащений підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400-500мм. Глибина сидіння повинна складати не менше 380мм, а ширина - не менше 400мм. Висота опорної поверхні спинки не менше 300мм, ширина - не менше 380мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90-1100.

Стелю і стіни потрібно пофарбувати у білий або світлі кольори: ніжно-голубий, жовтий (кремовий), зелений (салатовий). Віконні рами і фрамуги, потрібно пофарбувати у білий колір, тому, що він відбиває більше світла, ніж будь-який інший (до 80%) СНиП 23-05-95. «Естественное и искусственноео свещение».

Заходи з протипожежної охорони

В будинку на кожному поверсі знаходиться пожежний гідрант з комплектом рукавів, а також на кожному поверсі знаходиться один вуглекислотний вогнегасник і один безпосередньо у кімнаті де проводиться розробка пристрою. Будинок має один основний вихід і один аварійний. З метою запобігання пожежі рекомендується проводити регулярний протипожежний інструктаж, а саму будівлю в обов'язковому порядку обладнати автоматичною системою пожежної сигналізації, також безпосередньо в місці проведення робіт встановити також і порошковий вогнегасник. Даний вогнегасник можна застосовувати для тушіння електрообладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В.

6.9 Розрахунок освітлення

Робота, виконувана з використанням обчислювальної техніки, має наступні недоліки:

· Ймовірність появи прямого блиску;

· Погіршена контрастність між зображенням і фоном;

· Відблиск екрана.

У зв'язку з тим, що природне освітлення слабке, на робочому місці повинне застосовуватися також штучне освітлення. Далі наведено розрахунок штучного освітлення.

Розміщення світильників визначається наступними розмірами:

Н = 3 м. - висота приміщення

hc = 0,3 м. - відстань світильників від перекриття

hп = H - hc= 3 - 0,3 = 2,7 м. - висота світильників над підлогою

hp = висота розрахункової поверхні = 0,7 м (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ)

h = hп - hp= 2,7 - 0,7 = 2 - розрахункова висота.

Світильники типу ЛДР (2х40 Ут). Довжина 1,24 м, ширина 0,27 м, висота 0,10 м.

L - відстань між сусідніми світильниками (рядами люмінесцентних світильників):

· Lа (по довжині приміщення) = 1,76м

· Lв (по ширині приміщення) = 3 м.

l - відстань від крайніх світильників або рядів світильників до стіни, l = 0,3-0,5L.

lа = 0,5La, lв = 0,3Lв

la = 0,88 м., lв = 0,73 м.

Світильники з люмінесцентними лампами в приміщеннях для роботи рекомендують установлювати рядами.

Метод коефіцієнта використання світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затемнюють. Потрібний потік ламп у кожному світильнику:

Ф=ЕrSz/N, де:

Е - задана мінімальна освітленість = 300лк., так як розряд зорових робіт = 3.

r - коефіцієнт запасу = 1,3 (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ).

S - освітлювана площа = 30 м2.

z - характеризує нерівномірне освітлення, z=Еср/Еmin- залежить від відношення =L/h , a=La/h = 0,6, у=Lв/h = 1,5. Так як. перевищує припустиме значення, то z=1,1 (для люмінесцентних ламп).

N - число світильників до розрахунку. Спочатку намічається число рядів n, що підставляється замість N. Тоді Ф - потік ламп одного ряду.

N=Ф/Ф1,

де Ф1 - потік ламп у кожному світильнику.

- коефіцієнт використання. Для його знаходження вибирають індекс приміщення i і приблизно оцінюються коефіцієнти відображення поверхонь приміщення стл. (стелі) = 70%, ст. (стіни) = 50%, р. (підлоги ) = 30%.

Ф = 3001,3251,1/20,3 = 21450лм.

Я пропоную установити два світильники в ряд. Світильники вміщаються в ряд, тому що довжина ряду близько 4 м. Застосовуємо світильники з лампами 2х40 Вт із загальним потоком 5700лм [23].

Проаналізувавши поточні умови праці, можна підвести такий підсумок:

На робочому місці добре організована система вентиляції та кондиціонування повітря. Стосовно пожежної безпеки, доцільно було б обладнати будівлю пожежною сигналізацією та автоматичною системою пожежогасіння, також необхідно звернути додаткову увагу на забезпечення додаткових засобів та заходів направлених на забезпечення електробезпеки, наприклад обладнати корпуси системних блоків додатковим заземленням для погашення статичного заряду.

При аналізі робочого місця було виявлено, що робоча площа яка відведена працівникові не відповідає встановленим нормам. Дане питання можна вирішити переведенням частини персоналу у інший кабінет.

В розділі також було запропоновано покращити наявне штучне освітлення, так щоб величина освітленості при штучному освітленні люмінесцентними лампами була не нижче за 300 лк.

ВИСНОВКИ

Результатом виконання завдання на дипломний проект є програмного забезпечення комп'ютерної системи дистанційного управління приладами

Мета роботи була повністю досягнута і створено систему яка надає можливість керувати різноманітними побутовими приладами дистанційно.

Розроблений програмний продукт був написаний мовою Java з використанням Android SDK з Eclipse. Розроблений додаток дозволяє керувати самостійно розробленим і створеним пристроєм з ІЧ діодом, який вставляється в роз'єм для навушників.

Цей пристрій буде керуватися за допомогою спеціально написаного програмного забезпечення для смартфонів з Android. Робота з програмним додатком базується на використанні екранних форм, меню та підказок. Програма розроблена так, щоб користувач мав змогу швидко розібратися з інтерфейсом і відразу приступити до роботи. В програмі передбачена можливість запам'ятовувати нові сигнали від пультів дистанційного керування і використовувати потім смартфон замість них.

Така розробка надасть можливість багатьом самостійно виготовити ІЧ передавач і приймач для свого смартфону. А також безкоштовно використовувати до нього програмне забезпечення, яке буде на одному рівні функціональності з аналогічними платними програмами.

Як і в будь-якої розробки є свої мінуси, не виключенням став і даний проект. Мінусом є те, що не кожен розбирається в схемотехніці і зможе самостійно зробити ІЧ передавач і таким людям простіше купити уже готовий. Так як додаток розроблявся під окрему платформу, яка в даному проекті - це була мобільна операційна система Android. Однак деяким користувачам може бути недостатньо функціональності пристрою і розробленої програми. Але так як це була експериментальна розробка, то в майбутньому її можна буде ще вдосконалювати і надавати більшої функціональності.

Але дана розробка легко може бути модернізована, наприклад додавши в неї новий функціонал, додати уже готові шаблони керування для найбільш популярною побутовою технікою. Крім цього потрібно зазначити, що розроблений пристрій можна використовувати не тільки в Android смартфонах, но і в будь-якому пристрої де є роз'єм для наушників. В майбутньому дану програму можна без значних зусиль вдосконалити і зробити її доступною на всіх інших пристроях і комп'ютерах.

Робота виконана в повному обсязі та у відповідності до поставленого завдання. Проект оформлено згідно вимог ЄСКД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Android 4. Программирование приложений для планшетных компьютеров и смартфонов. Рето Майер. - ISBN 978-5-699-63735-5. 2013 г. - 816 c.

2. Алексей Голощапов. Google Android. Программирование для мобильных устройств. БХВ-Петербург: 2011. - с. 432

3. Варакин, М.В. Разработка мобильных приложений подAndroid: учебное пособие/М.В. Варакин; Центр комп'ютерного обучение «Специалист» при МГТУ им. Н.Э. Баумана - Москва, 2012 - 128 с.

4. ГОСТ 12.1.003-83. ИУС №3 - 89 ССБТ. «Шум. Загальні вимоги безпеки». - М., 1983. - с. 35.

5. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустиме значения напряжений прикосновений и токов.

6. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

7. ДНАОП 0.00-1.31- 99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. - Київ. - 1999. - с. 30.

8. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. - Київ, 2000. - с. 25.

9. Електронний ресурс для Android розробників http://developer.android.com/index.html

10. Искусство схемотехники. - Пауль Хоровиц, Уинфилд Хилл.- Мир, Бином. ISBN 978-5-9518-0351-1. - 2009 г. - 704 с.

11. Лидоренко Н.С., Евдокимов В.М., Стребков Д.С. Развитие фотоэлектрической энергетики. - М., Информэлектро, 2005. - 250 с.

12. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування дипломної роботи. Укл. Анохіна З.І., КНУТД, 2008. - 24 с.

13. НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки України».

14. ОНТП 24-86 Визначення категорій приміщень і будинків по пожежній небезпеці. М 87.

15. П. Дейтел, Х. Дейтел, Э. Дейтел, М. Моргано. Android для программистов. Создаем приложения. -Питер: 2013. - c. 150

16. Периферийные устройства. Интерфейсы, схемотехника, программирование. - Вадим Авдеев. - ДМК Пресс.- ISBN 978-5-94074-822-9. - 2012 г. - 848 с.

17. Планшет. Самоучитель работы на планшетном компьютере с Android. - В. Торельсон, А. Бушуев, Р. Прокди.- Наука и техника. ISBN 978-5-94387-957-9. 2014 г. - 352 с.

18. Программирование для Android. Самоучитель / Денис Колиснеченко. - СПб.: Санкт-Петербург, 2011. - 272 с

19. ПУЭ-76/87 Правила пристроїв електроустановок.

20. РетоМайер. Android 2. Программирование приложений для планшетних компьютеров и смартфонов. Эксмо: 2011. - с. 345

21. С. Хашими, С. Коматинени, Д. Маклин. Разработка приложений для Android. - Питер: 2011. - c. 243. ISBN: 978-5-459-00530-1, 978-1430226598

22. Смартфоны Android без напряга. Руководство пользователя / Андрей Жвалевский . - СПб.: Санкт-Петербург, 2012. - 224 с.

23. СНиП 23-05-95. Естественное и искусственное освещение. - М., 1995. - с. 40.

24. Современные светодиоды. - Анатолий Юшин. РадиоСофт. - ISBN 978-5-93037-247-2; 2013 г. - 384 с.

25. Схемотехника и средства проектирования цифровых устройств. Владимир Амосов. БХВ-Петербург. 2009. -270 с.

26. Ткачук К.Н. і ін. Довідник по охороні праці на промисловому підприємстві. К. 1991.

27. Тупов В.Б. Снижение шума от энергетического оборудования / В.Б. Тупов. - М.: МЭИ, 2005. - 302 c.

28. Устройства на светодиодах и не только. - Андрей Кашкаров. ДМК Пресс. - ISBN 978-5-94074-850-2; 2012 г. - 208 с.

29. Электротехника и электроника. - Олег Новожилов. Юрайт. - ISBN 978-5-9916-2941-6. - 2013 г. - 656 с.

30. Электротехника, электроника и схемотехника. Учебник и практикум. - Светлана Миленина, Николай Миленин. Юрайт. - ISBN 978-5-9916-4166-1. 2014 г. - 510 с.

31. Delphi. Программирование для Windows, OS X, iOS и Android. - Дмитрий Осипов. БХВ-Петербург. 2010. - 374 c.

32. Eclipse Distilled. - Дэвид Карлсон. Издательство: Лори. - ISBN 978-5-85582-291-5; 2008 г. - 336 с.

33. Eclipse: разработка RCP-, Web-, Ajax- и Android-приложений на Java. Тимур Машнин. - БХВ-Петербург. 2011. - 345 c.

34. Eclipse. Платформа Web-инструментов. - Лоренс Мандел, Артур Райман. КУДИЦ-Пресс. - ISBN 978-5-91136-051-1; 2008 г. - 688 с.

35. Google Android. Системные компоненты и сетевые коммуникации. - Алексей Голощапов. БХВ-Петербург. - ISBN 978-5-9775-0666-3; 2012 г. - 384 с.

36. Google App Engine Java и Google Web Toolkit: разработка Web-приложений. Тимур Машнин. - БХВ-Петербург. 2010. - 256 с.

37. Java 2. Библиотека профессионала. Том 1. Основы. - Кей С. Хорстманн, Гари Корнелл. Издательство: Вильямс. ISBN 978-5-8459-1378-4; 2010 г. - 816 c.

Размещено на Allbest.ru