Гнучка пошукова система обліку науково-дослідницької документації

function FindAndInsert(FindText,replacementText:string):boolean;

const wdReplaceAll=2;

begin

w.selection.find.text:=findtext;

w.selection.find.replacement.text:=replacementtext;

findandinsert:=w.selection.find.execute(replace:=wdreplaceAll);

end;

Тобто, шаблон містить деякі текстові константи (наприклад - #A), за допомогою яких відбувається підстановка відповідних значень

procedure TForma.BitBtn2Click(Sender: TObject);

var i,j,ilengy:integer;

s:ansistring;

a, b, vstart, vend: OleVariant;

begin

w:=createoleobject('word.application');

w.documents.add(ExtractFilePath(ParamStr(0)) + 'Шаблон.dot');

findandinsert('#A', cxDBTextEdit1.Text); //номер патенту

findandinsert('#B', cxDBDateEdit1.Text); //дата подання заявки

findandinsert('#C', cxDBTextEdit2.Text); //номер заявки

findandinsert('#D', cxDBDateEdit2.Text);// дата вступу патенту в силу

findandinsert('#E', cxDBTextEdit3.Text);// номер бюлетеню

findandinsert('#F', cxDBDateEdit3.Text); // дата публікації

s:='';

// наступним чином відбувається експорт даних із полів типу Memo

for i:=0 to cxDBMemo1.Lines.Count-1 do //перебираємо в циклі усі строки

s:=s+ cxDBMemo1.Lines[i];

findandinsert('#J', s); // експорт значення поля МПК

s:='';

for i:=0 to cxDBMemo4.Lines.Count-1 do

s:=s+ cxDBMemo4.Lines[i];

findandinsert('#I', s); // експорт значення поля „Назва”

s:='';

for i:=0 to cxDBMemo2.Lines.Count-1 do

s:=s+ cxDBMemo2.Lines[i];

findandinsert('#K', s); // експорт значення поля „Автор”

s:='';

for i:=0 to cxDBMemo3.Lines.Count-1 do

s:=s+ cxDBMemo3.Lines[i];

findandinsert('#L', s); // експорт значення поля „Власник”

table:= w.activedocument.tables.item(1);

// Експорт зображення в файл MS Word відбувається наступним чином

table.cell(6,1).range.select; // обираємо комірку таблиці шаблону, в яку зображення буде експортовано

cxDBImage1.CopyToClipboard; // скопіюємо зображення в буфер обміну

W.Selection.Paste; // вставимо зображення у відповідну комірку

// Експорт тексту „формули” проведемо за допомогою проміжного файлу 'temp.rtf'

RxDBRichEdit1.Lines.SaveToFile(ExtractFilePath(ParamStr(0)) + 'temp.rtf'); //зберігаємо дані у тимчасовому файлі

v:=CreateOleObject('word.application');

v.documents.add(ExtractFilePath(ParamStr(0)) + 'temp.rtf') ;

v.activedocument.range.select; // виділяємо зміст проміжного файлу

v.selection.copy; // скопіюємо обране в буфер обміну

table.cell(7,1).range.select;

W.Selection.Paste; // текст „формули” експортований у відповідну комірку таблиці

w.visible:=true; // візуалізація документу

v.quit;

end;

При подвійному клацанні мишею по зображенню на екрані з'являється форма для його повноекранного перегляду. Наступна процедура відбувається при появі форми на екрані.

procedure Tpict.FormShow(Sender: TObject);

begin

Image1.Picture.Assign(forma.cxDBImage1.Picture);

i:=0;

j:=0;

// Налаштування розмірів вікна перегляду

pict.ClientWidth:= Image1.Width;

pict.ClientHeight:= Image1.Height+30;

end;

Як вже було зазначено раніше, система дозволяє масштабувати зображення. Наступна процедура дозволяє збільшити зображення на 10 процентів.

procedure Tpict.dxBarButton1Click(Sender: TObject);

begin

j:=0;

w:=Image1.Width; // запам'ятовуємо початкові розміри зображення

h:=Image1.Height;

Image1.AutoSize:=false;

i:=i+1; // процент масштабування при збільшенні

// зміна розмірів зображення

Image1.Width:=round(w*(1+i/10));

Image1.Height:=round(h*(1+i/10));

Image1.Stretch:=true;

end;

Аналогічним чином реалізована процедура зменшення зображення:

procedure Tpict.dxBarButton2Click(Sender: TObject);

begin

i:=0;

w:=Image1.Width;

h:=Image1.Height;

Image1.AutoSize:=false;

j:=j+1; // процент масштабування при зменшенні

Image1.Width:=round(w*(1-j/10));

Image1.Height:=round(h*(1-j/10));

Image1.Stretch:=true;

pict.Width:=Image1.Width;

pict.Height:=Image1.Height;

end;

6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Важливим фактором, що впливає на процес формування ціни, є конкуренція на ринку, необхідність брати до уваги яку є очевидною. З метою підвищення конкурентноспроможності продукту може виникнути необхідність зниження його ціни на ринку. Важливо відмітити, що цілям підвищення конкурентноспроможності служить не тільки зниження ціни, але, також, і якість товару і його вигідні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Найбільш важливим моментом для розроблювача, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Програмні продукти являють собою досить специфічний товар з безліччю властивих їм особливостей. Багато їхніх особливостей проявляються й у методах розрахунків ціни на них. На розробку програмного продукту середньої складності звичайно потрібні досить незначні засоби. Однак, при цьому вона може дати економічний ефект, що значно перевищує ефект від використання досить дорогих систем.

Варто підкреслити, що у програмних продуктів практично відсутній процес фізичного старіння й зношування. Для них основні витрати доводяться на розробку зразка, тоді як процес тиражування являє собою, звичайно, порівняно нескладну й недорогу процедуру копіювання магнітних носіїв і супровідної документації.

Метою написання розділу є розрахунок затрат на створення системи обліку наукових розробок співробітників Криворізького металургійного факультету НМетеАУ. В ході розробки програмного продукту було використане програмне забезпечення Turbo Delphi 2006 Explorer, яке є безкоштовним. Для функціонування системи також необхідне встановлення пакету Microsoft Office.

Економічна доцільність розробки полягає в економії трудовитрат в порівнянні з ручною обробкою і отриманні достовірнішої інформації за коротший час.

Для роботи системи необхідно:

персональний комп'ютер на базі процесору Intel з частотою не менше 2,4 ГГц, з ОЗУ рівним 512Мб, з SVGA - відеоадаптером і монітором 17 дюймів.

Таблиця 6.1

Вартість устаткування

№п/п	Найменування	Марка	К-ть	Ціна	Сума
1	ЕОМ (зі встановленою операційною системою Windows XP)		1	3700,15	3700,15
2	Джерело безперебійного живлення	APC Back-Bk500 EI	1	343,00	343,00
	Разом:	4043,15

Таблиця 6.2

Матеріали для роботи

№ п/п	Найменування	Норма витрати на вироб	Ціна	Сума
1	Компакт диски	5	3	15
2	Література	1	1	127,2
	Разом:			142,2

Вартість устаткування збільшується на вартість транспортування - 10% і вартість монтажа- 15%. Разом вартість устаткування складе:

Соб = 4043,15+404,32+606,47=5053,94

Амортизація комп'ютера складає 15% в квартал від залишкової вартості, тобто

А = Фост Н,

де Фост - залишкова вартість відповідно групи ОФ на початок кварталу. На - норма амортизації.

I квартал 5053,94 х 0.15 = 758,09

II квартал (5053,94 -758,09) х 0.15 = 644,37

III квартал (5053,94 -758,09 - 644,37) х 0.15 = 547,72

IV квартал (5053,94 -758,09 - 644,37 - 547,72) х 0.15 =465,56

Разом річна амортизація складе: 2415,74

Матеріали для роботи списуються у міру витрат.

Вартість необхідного програмного забезпечення - пакету Microsoft Office приймаємо рівним 2700 грн.

Амортизація програмного забезпечення на 3 роки складатиме:

Апр=2700/3=900,00 грн.

Витрати на електроенергію:

Е = N х В х t, де N - споживана об'єктом потужність від мережі (кВт/час)

t - Тариф на електроенергію

B - Регламентований час роботи об'єкту протягом року. ч/год.

В= кількість робочих днів в році х 8 годин =251 х 8 = 2008 (годин)

Е = 0,30 х 2008 х 0,24 = 144,58 грн./год.

Нормативне споживання електроенергії комп'ютером - 300 вт/година або 0,3 квт/час. Вартість 1 кВт електроенергії для підприємства 24 копійки або 0,24 грн.

Розрахунок заробітної плати:

Для розробки, тестування, впровадження і супроводу системи програмістові необхідні 30 робочих днів в році.

Кількість робочих днів в році визначається по формулі:

Тт = Тр -(Тв+Тн)

де Тн - кількість святкових днів в році;

Тр - кількість днів в році;

Тт - кількість днів в тиждень;

Тв - кількість вихідних днів в році;

Тт =365 - ( 104+10) =251

Кількість робочих днів в місяць: 21.

Таблиця 6.3

Співробітники

№п/п	Найменування посад	Посадовий оклад грн./місяць	Трудомісткість виконання	Сума зарплати, грн
1.	Інженер - програміст	1800	30 днів	30 х 86 = 2580

Середня денна заробітна платня = 1800 : 21 = 86 грн.,

За виконання завдання виплачується премія у розмірі 50%

Сума премії = Зп. Х П% =2580 х 0,5 = 1290

Разом зарплата інженера програміста: 2580+ 1290=3870

Єдиний соціальне нарахування становить 37,3%,

що дорівнює: 3870*37,3/100=1443,51

Зарплата інженера - програміста з нарахуваннями на соціальні потреби.

Зп. відр = 3870 + 1443,51= 5313,51

Раніше роботу виконували 2 лаборанта. Було звільнено 1 лаборанта, таким чином залишився працювати 1 робітник.

Таблиця 6.4

Економія заробітної плати

	Кількість робітників	Місячна з/пл грн.	Премія 20%	Разом за рік
Заробітна плата	1	1200	240	17 280
Нарахування на соціальні потреби (37,3 %)	1			6445,44
РАЗОМ:	23 725,44

Економія за рахунок зниження трудомісткості виконуваної роботи =

23 725,44- 5 313,51 =18 411,93;

а річний ефект рівний:

18 411,93- річна амортизація устаткування - річна амортизація програмного забезпечення - поточні витрати на матеріали - споживана електроенергія.

Е річн.еф. = 18 411,93- 2415,74 - 900,00 - 142,2- 144,58 = 14809,41грн.

,

де К- капітальні витрати, рівні 4 043,15 + 2700 = 6743,15 (вартість устаткування + вартість програмного забезпечення)

= 0,46 року.

- це термін окупності витрат.

Таким чином, впровадження розробленого програмного продукту є економічно доцільним.

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

Державна політика з охороні праці випливає з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні й здорові умови праці, пріоритету життя й здоров'я працівника стосовно результатів виробничої діяльності. Реалізація цієї політики повинне забезпечувати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зниження рівня травматизму й професійних захворювань.

В Україні діють закони, які визначають права й обов'язки її громадян, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція України декларує рівні права й свободи всім жителям країни: вільний вибір роботи, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у випадку втрати працездатності й старості. Всі закони й нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися й відповідати статтям Конституції.

Законодавча база охорони праці України має ряд законів, основним з яких є Закон України «Про охорону праці» і Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: «Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, які викликали втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного добробуту населення», «Про використання ядерної енергії й радіаційну безпеку», «Про дорожній рух», «Про обов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням й похоронами». Їх доповнюють державні галузеві й міжгалузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути й інші документи які мають статус правових норм, обов'язкових для виконання всіма установами й працівниками України.

Найбільш повним нормативним документом по забезпеченню охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанПіН 3.3.2.007-98.

В Україні затверджене положення про створення державних нормативних актів по охороні праці ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки й інші види державних нормативних актів по охороні праці обов'язкові по виконанню й керівництво підприємствами й установами, на які поширюється сфера дії цих актів.

7.1 Аналіз небезпечних й шкідливих виробничих факторів в видавничому центрі

Гігієнічні вимоги до параметрів робочої зони включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму й вібрації, рівнів електромагнітного й іонізуючого випромінювання

До основних параметрів метеорологічних умов робочої зони приміщення відносять температуру, відносну вологість, швидкість переміщення повітря й барометричний тиск (таблиця 7.1). Метеоумови в робочій зоні приміщення визначаються ДЕРЖСТАНДАРТ 12.0.005.88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

Таблиця 7.1

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря

Період року	Категорія роботи	Температура, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, не більше м/с
Холодний і перехідний	легка	21-24	40-60	0,1
Теплий	легка	22-25	40-60	0,2

Вищевказані оптимальні норми виходять з принципу забезпечення максимальної комфортності для людини. Відхилення даних параметрів від оптимальних призводить до підвищення ризику захворюваності працівників.

У зв'язку із застосуванням у приміщенні великої кількості ПК із електронно-променевими дисплеями й іншого офісного й друкарського встаткування в теплий період року спостерігається порушення мікрокліматичних параметрів робочого простору, зокрема значне підвищення температури повітря, зниження відносної вологості повітря.

Підвищення температури негативно позначається на роботі деяких вузлів ПК й іншої апаратури. Для охолодження перегрітих вузлів ПК використаються вентилятори, що у свою чергу підвищують швидкість руху повітря.

Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. Освітленню варто приділяти особливу увагу, тому що при роботі з монітором найбільшу напругу одержують очі.

При організації освітлення необхідно мати на увазі, що збільшення рівня освітленості приводить до зменшення контрастності зображення на дисплеї. У таких випадках вибирають джерела загального освітлення, по їхній яскравості й спектральному складу випромінювання.

Загальна чутливість зорової системи збільшується зі збільшенням рівня освітленості в приміщенні, але лише доти, поки збільшення освітленості не приводить до значного зменшення контрасту.

Приміщення видавничого має природне й штучне освітлення. Природне освітлення здійснюється через віконні прорізи, що виходять на південний схід, тим самим у ясну погоду забезпечує достатній рівень освітлення без використання світильників. У вечірній час і несприятливу погоду, коли освітленість робочого місця має значення нижче 300 лк освітленість забезпечується системою загального рівномірного освітлення, а робочі місця операторів додатково обладнані люмінесцентними світильниками місцевого освітлення, розташованими безпосередньо на робочому столі. Вони мають непросвічуючий відбивач і розташовуються нижче лінії зору оператора, щоб не викликати осліплення.

Робоче місце перебуває поруч із вікном, тому екран монітора розташовується під прямим кутом до нього (це виключає відблиски на екрані). Щоб уникнути відбиттів, які можуть знизити чіткість сприйняття, розташовуємо робоче місце не прямо під джерелом верхнього світла, а небагато осторонь.

Стіна й будь-яка поверхня за комп'ютером освітлена приблизно так само, як й екран. Необхідно остерігатися дуже світлого або блискучого фарбування на робочому місці - воно може стати джерелом відбитків, що заподіюють занепокоєння.

Крім освітленості, великий вплив на діяльність оператора роблять кольори фарбування приміщення й спектральних характеристик використовуваного світла. Рекомендується, щоб стеля відбивала 80-90%, стіни - 50-60%, підлога - 15-30% падаючого на них світла. Тому приміщення оператора пофарбоване в сині кольори, що відноситься до кольорів "холодного" тону (синій, зелений, фіолетовий), що створює враження спокою й викликає в людини відчуття прохолоді.

Незадовільне освітлення стомлює не тільки зір, але й викликає стомлення всього організму в цілому. Неправильне освітлення часто є причиною травматизму (погано освітлені небезпечні зони, засліплюючі лампи й відблиски від них). Різкі тіні погіршують або викликають повну втрату орієнтації працюючих, а також викликають втрату чутливості очних нервів, що приводить до різкого погіршення зору.

Підвищення рівня шуму на робочому місці викликається за рахунок застосування безлічі вентиляторів у системах охолодження ПК, також кондиціонерами, електронагрівальними приладами, акустичними системами й т.д. Шум погіршує умови праці, впливаючи на організм людини. При тривалому впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища:

1) знижується гострота зору, слуху;

2) підвищується кров'яний тиск;

3) знижується увага.

Сильний тривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної й нервової систем, що приводить до захворювань серця й підвищеної нервозності.

При використанні дисплеїв випромінюються електромагнітні хвилі які негативно впливають на здоров'я людини. Спектр випромінювання комп'ютерного дисплея містить у собі рентгенівські, ультрафіолетову й інфрачервону області, а також широкий діапазон електромагнітних хвиль інших частот. У ряді експериментів було виявлено, що електромагнітні поля із частотою 50 Гц (що виникають навколо ліній електропередач, відеодисплеїв і навіть внутрішньої електропроводки) можуть ініціювати біологічні зрушення (аж до порушення синтезу ДНК) у клітках тварин. На відміну від рентгенівських променів електромагнітні хвилі мають незвичайну властивість: небезпека їхнього впливу зовсім не обов'язково зменшується при зниженні інтенсивності опромінення, певні електромагнітні поля діють на клітки лише при малих інтенсивностях випромінювання або на конкретних частотах - в “вікнах прозорості”. Джерело високої напруги комп'ютера - строковий трансформатор - міститься в задній або бічній частині термінала, рівень випромінювання з боку задньої панелі дисплея вище, причому стінки корпуса не екранують випромінювання. Тому користувач повинен перебувати не ближче чим на 1,2 м від задніх або бічних поверхонь сусідніх терміналів.

За результатами виміру електромагнітних випромінювань встановлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відеотермінала становить 3.6 В/м, однак у місці знаходження оператора її величина відповідає фоновому рівню (0.2-0.5 В/м); градієнт електростатичного поля на відстані 0.5м менш 300 В/см є в межах припустимого.

На відстані 5 см від екрана інтенсивність електромагнітного випромінювання становить 28-64В/м залежно від типу приладу. Ці значення знижуються до 0.3-2.4 В/м на відстані 30 см від екрана (мінімальна відстань очей оператора до площини екрана).

Також джерелами електромагнітних випромінювань на робочому місці є: кондиціонери, джерела резервного живлення ПК, телефони, приймально-передаючі антени, лінії зв'язку мережі Інтернет й інше електронне устаткування. Рівень випромінювання кожного окремо взятого джерела випромінювання не несе шкоди здоров'ю людини, але накопичення складної техніки в закритому просторі веде до збільшення сумарної кількості електромагнітних випромінювань.

Все устаткування видавничого центру підєднане до мережі змінного струму (220 В, 50 Гц). Кабельне розведення виконане відповідно до вимог
ДНАОП 0.00-1.31-99 і Правилами побудови й експлуатації електроустановок. Підведення електроживлення до робочих місць виконано системою із закритою проводкою, що забезпечує додаткову безпеку працівників від поразки електричним струмом і підвищує пожежобезпечність. Все устаткування, використовуване в лабораторії при дотриманні елементарних вимог електробезпечності виключає можливість поразки електричним струмом. Для виключення можливого короткого замикання й поразки електрострумом у лабораторії застосовується устаткування й розетки із захисним заземленням. Для забезпечення безпеки при перевантаженнях живильної мережі на уведенні електропроводки в приміщення встановлений розподільний щит з автоматичними вимикачами С-16, які автоматично розмикають ланцюг при перевищенні силою струму значення 16 А.

7.2 Заходи щодо нормалізації небезпечних і шкідливих факторів

Для забезпечення нормальних метеоумов у видавничому центрі встановлений кондиціонер, що постійно підтримує задані кліматичні параметри в робочому просторі. У зимовий період у доповненні до центрального опалення використаються електрообігрівачі масляного типу. У літній період при зниженні в повітрі кількості водяної пари (низкою вологості повітря) застосовується зволожувач повітря.

При тривалій роботі за комп'ютером користувач отримує не тільки фізичне, але й психо-емоційне навантаження на організм. Це пов'язане із тривалою монотонною сидячою роботою, розумовими перенапругами, емоційними перевантаженнями. Для нормалізації стану працівників передбачене окреме приміщення для відпочинку, де працівник може відпочити від роботи, виконати легкі фізичні вправи, прийняти тонізуючі напої (кава, чай). Освітленість у приміщенні передбачена більш низька, ніж за робочим місцем, для відпочинку зорового апарата людини.

Для захисту від дії зовнішнього випромінювання на персонал ведуться заходи щодо збільшення відстані між оператором і джерелом випромінювання, скорочення тривалості роботи в полі випромінювання, екранування джерела випромінювання. На дисплеях застосовуються заземлені свинцеві екрани, що практично повністю нейтралізують несприятливу дію дисплея на очі людини.

Для зменшення негативної дії негативних іонів застосовується кондиціонер з іонізатором, що нейтралізує дію негативних іонів і наповнює приміщення благотворно впливають на організм людини позитивними аероіонами.

Для забезпечення оптимального освітлення в літню пору, на віконних прорізах передбачені жалюзі, що регулюють необхідний напрямок сонячної світлової хвилі.

Для запобігання поразки персоналу електричним струмом всі розетки й вимикачі оснащені написами «Напруга 220 V». Передбачено щоквартальні профілактичні огляди стану електроустаткування й проводки, а також 2 рази в рік виміри опору ґрунту в місцях монтажу заземлюючого пристрою.

Електропостачання підстанції здійснюється напругою 6кВ трипровідними лініями з ізольованою нейтраллю.

Розподіл електроенергії виконується від понижуючої підстанції напругою 380В чотирьох-провідними лініями із глухозаземленою нейтралью.

Захист від небезпеки переходу напруги з мережі 6кВ у мережу низької напруги здійснюється за допомогою з'єднання нейтралі силових трансформаторів підстанції до робочого заземлення, а нульовий провідник багаторазово заземлюється по трасі електропостачання.

Величину розрахункового струму замикання на землю визначаємо по наближеній емпіричній формулі:

(7.1)

де U - фазна напруга мережі, кВ;

lk - довжина кабельних ліній, км;

l - довжина повітряних ліній, електрично об'єднаних в одну мережу, км.

(7.2)

Звідси опір заземлюючого пристрою дорівнює:

(7.3)

Тому приймаємо згідно ППЕ R0=4 Ом

Для виконання робочого заземлення приймаємо металеві труби довжиною l=1м і діаметром d=50мм, з'єднаних металевою смугою 48мм2.

Опір відстані струму визначаємо по наступній емпіричній формулі:

, (7.4)

де =1104 Омсм - питомий опір глинистого ґрунту;

l - довжина провідника;

d - діаметр провідника.

, (7.5)

З огляду на сезонні коливання питомого опору ґрунту, приймаємо
коефіцієнт 1.2 тоді:

(7.6)

Необхідне число трубних стрижнів визначаємо зі співвідношення:

, (7.7)

де n-число трубних стрижнів;

Е=0,88 - коефіцієнт використання труб, що враховує їхню екрануючу взаємодію, при розташуванні між ними до 6 м, тоді:

(7.8)

Довжина смуги, що поєднує труби:

(7.9)

Опір розтікання струму смуги буде:

, (7.10)

де h=1,2 - глибина на якій перебуває смуга:

b=80 - ширина смуги.

З урахуванням коливання питомого опору ґрунту:

(7.11)

Опір розтікання всього заземлюючого робочого пристрою в цілому буде:

(7.12)

де эл=0,91 - коефіцієнт використання сполучної смуги.

(7.13)

Опір розтікання захисного заземлення повинен бути не більше 4 Ом. У такий спосіб розрахований контур заземлення забезпечить надійний захист від поразки електричним струмом.

7.3 Пожежна безпека

Пожежі в лабораторіях та видавничих центрах становлять особливу небезпеку, тому що пов'язані з великими матеріальними збитками. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача й джерела запалювання. У приміщенні видавничого центру присутні всі три фактори, необхідні для виникнення пожежі.

Будинок у якому перебуває видавничий центр, можна віднести до категорії «В» пожежної небезпеки із третім ступенем вогнестійкості - будинок з несучими й обгороджуючими конструкціями, з природних або штучних матеріалів, бетону або залізобетону.

Виникнення пожежі в розглянутому приміщенні найбільше ймовірно із причин несправності електроустаткування, до яких відносять: іскріння в місцях з'єднання електропроводки, короткі замикання в ланцюгах, перевантаження проводів й обмоток трансформаторів, перегрів джерел безперебійного живлення й інші фактори. Тому підключення комп'ютерів до мережі відбувається через розподільні щити, що дозволяють робити автоматичне відключення навантаження при аварії.

Особливістю сучасних ЕОМ є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем, висока робоча температура процесора й мікросхем пам'яті. Отже, вентиляція й система охолодження, передбачені в системному блоці комп'ютера повинні бути постійно в справному стані, тому що в противному випадку можливий перегрів елементів, що не виключає їхнє займання.

Надійна робота окремих елементів й електронних схем у цілому забезпечується тільки в певних інтервалах температури, вологості й при заданих електричних параметрах. При відхиленні реальних умов експлуатації від розрахункових, також можуть виникнути пожежонебезпечні ситуації.

Серйозну небезпеку представляють різні електроізоляційні матеріали. Широко застосовувані компаунди на основі епоксидних смол складаються з горючих смол, що виділяють при горінні задушливі гази. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють із гетинаксу або склотекстоліта. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, вони ставляться до групи важко горючих, і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню й високої температури.

Оскільки в розглянутому випадку, при загоряннях електропристрої можуть перебувати під напругою, то використовувати воду й піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може привести до електричних травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води, є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме влучення вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використати або порошкові состави, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то область їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у цьому випадку застосовуються порошкові состави, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не роблять корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.

Установки порошкового пожежогасіння можуть бути як переносними, так і стаціонарними, причому стаціонарні можуть бути з ручним, дистанційним й автоматичним включенням.

Автоматична установка й установка з механічним включенням відрізняється тільки засобами відкриття запірного крана. В автоматичних установках використаються різні датчики виявлення пожежі (по диму, тепловому й світловому випромінюванню), а в механічних спеціальні тросові системи з легкоплавкими замками. У цей час освоєні модульні порошкові установки ОПА-50, ОПА-100, УАПП.

Для забезпечення гасіння пожежі в прилеглому складському приміщенні застосовується автоматична стаціонарна установка порошкового пожежогасіння УПС-500. Установка порошкового гасіння складається з посудини для зберігання порошку, балонів зі стисненим газом, редуктора, запірної апаратури, трубопроводів і порошкових зрошувачів. Саме приміщення оператора оснащене порошковим вогнегасником.

У приміщенні видавничого центру застосовуються сповіщувачі типу ИП 104, які спрацьовують при перевищенні температури в приміщенні +600С. І сповіщувачі типу ИП 212, які спрацьовують при скупченні диму в приміщенні. На стінах всіх приміщеннях будинку не далі 50 м. друг від друга встановлені ручні пожежні сповіщувачі про загоряння, що передають сигнал на пульт пожежної охорони. На всіх поверхах перебувають пожежні щити з необхідним інвентарем (ПК, рукава, ящики з піском, лопати, сокири й т.д.) і номером телефону пожежної охорони.

Для профілактики пожежної безпеки організоване навчання виробничого персоналу (обов'язковий інструктаж із правил пожежної безпеки не рідше одного разу в рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника лабораторії, випуск і вивіска плакатів із правилами пожежної безпеки й правилами поведінки при пожежі. Також у загальнодоступних місцях перебувають покажчики, що інформують людей про розташування в будинку пожежних щитів, і засобів пожежогасіння аварійних виходів з будинку у випадку виникнення пожежі, план евакуації людей в аварійних ситуаціях. План евакуації людей в аварійних ситуаціях розписує оптимальний маршрут слідування від поточного місця знаходження людини до виходу з приміщення.

ВИСНОВКИ

Будь-яка організація має потребу у своєчасному доступі до інформації. Цінність інформації в сучасному світі дуже висока. Роль розпорядників інформації в сучасному світі найчастіше виконують бази даних. Бази даних забезпечують надійне зберігання інформації в структурованому виді й своєчасний доступ до неї. Практично будь-яка сучасна організація має потребу в базі даних, що задовольняє ті або інші потреби по зберіганню, керуванню й адмініструванню даних.

Існує багато вагомих причин перекладу існуючої інформації на комп'ютерну основу. Зараз вартість зберігання інформації у файлах ЕОМ дешевше, ніж на папері. Бази даних дозволяють зберігати, структурувати інформацію й витягати її оптимальним для користувача образом. Крім того ЕОМ дозволяє зберігати будь-які формати даних: текст, креслення, дані в рукописній формі, фотографії, записи голосу й т.д.

Для використання настільки величезних обсягів збереженої інформації, крім розвитку системних пристроїв, засобів передачі даних, пам'яті необхідні засоби забезпечення діалогу людина - ЕОМ, які дозволяють користувачеві вводити запити, читати файли, модифікувати збережені дані, додавати нові дані або приймати рішення на підставі збережених даних. Для забезпечення цих функцій створені спеціалізовані засоби - системи керування базами даних (СКБД).

Розроблена в результаті виконання дипломної роботи система реалізована на основі клієнт-серверної архітектури і базується на існуючій раніше локальній базі даних. Перехід до клієнт-серверної архітектури був обумовлений необхідністю реалізації мережевого варіанту додатку, а також збільшенням об'єму бази даних. Також, на вимогу замовника, в системі був розроблений ряд додаткових функцій.

Система була розроблена з використанням технології доступу до баз даних АDО в середі Delphi. Використання потужних засобів Delphi по створенню додатків працюючих в операційній системі Windows і зокрема додатків баз даних, дозволило створити програмний продукт максимально орієнтований на кінцевого користувача, що не спокушений у питаннях теорії баз даних.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бобровский С. Delphi 5 - CПб.: Питер, 2000.

2. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000.

3. Галисеев, Г.В. Программирование в среде Delphi 8 for .NET. Самоучитель. :- М.: Издательский дом "Вильямс", 2004.

4. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

5. Гофман В., Хомоненко А. Delphi 6. CПб.: БХВ-Петербург, 2004.

6. Грибачев К. Г. Delphi и Model Driven Architecture. Разработка приложений баз данных. - СПб.. Питер, 2004.

7. Грибачев К. Тонкие базы данных и инструменты для их разработки в Delphi и C++Builder. - КомпьютерПресс, 2003, № 7, 8.

8. Дарахвелидзе П. Г., Марков Е. П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV- Санкт-Петербург, 1999.

9. Елманова Н., Трепалин С., Тенцер А. Delphi 6 и технология COM. - CПб.: Питер, 2002.

10. Калверт Ч. Delphi 5. Энциклопедия пользователя. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

11. Климова Л. М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.

12. Корняков В.Н. Программирование документов и приложений MS Office в Delphi. - CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

13. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 - М.: "Издательство Триумф", 1999.

14. Леонтьев В. Delphi 5 - М.: Москва "Олма-Пресс", 1999.

15. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ.- М.:ДМК,2001.

16. Матросов А. В. и др. MS Office ХР: разработка приложений / Матро

сов А. В., Новиков Ф. А., Усаров Г. Е., Харитонова И. А. / Под ред. Ф. А. Новикова. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2003.

17. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.

18. Озеров В. Delphi. Советы программистов (2-е издание). -- СПб.: Символ- Плюс, 2002.

19. Пономарев В. Самоучитель Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

20. Ревнич Ю. В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

21. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2000.

22. Симонович С.В., Евсеев Г.А. Занимательное программирование: Delphi. - М.: АСТ-ПРЕСС Кнрга, 2001.

23. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

24. Ханекамп Д. Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. -М.: ЭКОМ, 1996.

25. Хомоненко А. Д Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

26. j@alba.ua - адрес автора

27. http://www.delphikingdom.ru // Королевство Delphi. Виртуальный клуб программистов

28. http://www.delphiworld.narod.ru //Профессиональные программы для разработчиков

29. http://www.delphisources.ru // Программирование на Delphi

30. http://www.delphibasics.ru // Справочник - «Основы Delphi»

31. http://www.delphimaster.ru // Мастера Delphi

Размещено на Allbest.ru