Delphi 7
Використання програми в мові Delphi як одної з найпоширеніших засобів створення додатків баз даних. Створення, заповнення, обновлення і ліквідація БД. Можливі неполадки при роботі програм та методи їх усунення. Розрахунок вартості розробки програми.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.04.2015 |
| Размер файла | 617,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Технічні характеристики та робота програм
1.1 Вимоги до системи, на якій використовується дана програма
1.2 Види баз даних та їх структура
1.3 Склад програми
1.4 Робота програми
2. Використання за призначенням
3. Технічне обслуговування
3.1 Вказівки з техніки безпеки і охорони навколишнього середовища
4. Можливі неполадки при роботі програм та методи їх усунення
5. Зберігання програми
6. Розрахунок ціни програми
6.1 Планування виробництва програмного продукту
6.2 Розрахунок вартості розробки програми
6.3 Розрахунок собівартості виробу
Список літератури
Додатки
Вступ
Delphi 7 являє собою досить могутню систему візуального об'єктно-орієнтованого програмування. Використовуючи Delphi 7, навіть починаючі програмісти можуть створювати віконні інтерфейси, що задовольняють стандартам Windows, причому досить швидко і легко. Спектр галузей, у яких можливе застосування Delphi, досить широкий: інженерні, офісні, торгові й ін. Використовуючи Delphi 7, можна розробляти бібліотеки. DLL компонентів, форм, функцій, працювати з віддаленими і локальними базами даних будь-яких типів (InterBase, Sybase, Microsoft SQL, Oracle, dBase, Paradox і ін.). Delphi є одним з найпоширеніших засобів створення додатків баз даних. Він дозволяє автономно налагоджувати додатки роботи з базами даних на локальному сервері Inter Base, що поставляється разом з Delphi. Простота мови і ефективність (невеликі розміри і висока продуктивність) створюваних з її допомогою програм зробили Delphi незамінним засобом розробки додатків для доступу до баз даних. Також Delphi використовується для генерування і вивода на друк складних звітів баз даних.
Використовуючи засобу Delphi, програміст має можливість установлювати зв'язок між власним додатком і такими продуктами Microsoft, як Word, Excel і іншими, використовуючи їхньої можливості, створювати могутні системи допомоги.
Середовище програмування Delphi складаються з ряду елементів, за замовчуванням присутніх на екрані:
- головного вікна (що включає головне меню Delphi, панель інструментів і палітру компонентів), що має заголовок Delphi 7 - Project1;
- вікна дерева об'єктів (Object Tree View);
- вікна Інспектора об'єктів (Object Inspеrctor);
- вікна форми (Form1);
- вікна коду програми (Unit1.pas);
- вікна провідника коду (Code Explorer знаходиться ліворуч від вікна коду).
Зазвичай вікно форми майже цілком перекриває вікно коду програми. Швидке переключення між вікнами форми і вікнами коду програми здійснюється натисканням клавіші F 12.
1. Технічні характеристики та робота програми
1.1 Вимоги до системи, на якій використовується дана програма
Розроблена програма представляє собою базу даних на студентів ІІІ курсу, що в даному році проходять різні види практики на різних підприємствах. Текст програми приведений у додатку А.
Дана програма має слідуючи характеристики:
Кількість створених в Database Desktop таблиць - 1;
Кількість спеціальностей - 6;
Кількість описаних студентів - 225;
Кількість груп включених в базу даних - 10;
Кількість керівників практикою - 28;
Кількість модулей в програмі - 1;
Кількість процедур в програмі - 4.
При виборі мови програмування, на якій буде написано розроблювану програму враховувалися перш за все можливості комп'ютерів на яких її буде встановлено та вимоги, що пред'являються до програми.
Зважаючи головним чином на ці два фактори була вибрана мова Borland Delphi 7. Ця мова має декілька переваг у порівнянні з іншими аналогами, що використовуються для створення баз даних, а саме: простоту написання тексту програми, зручний інтерфейс, великі можливості роботи з графікою, наявність окремої таблиці, що представляє собою базу даних та окремої програми, що працює безпосередньо з цією таблицею, відносну простоту перенесення програми управління базою даних на інший комп'ютер, створена програма не потребує багато вільного місця на жорсткому диску, створені програми підтримуються багатьма операційними системами, для роботи програми не потрібні високі системні вимоги.
Вимоги до системи, на якій застосовується програма:
Мінімальні:
- 1,4 Mb вільного місця на жорсткому диску;
- 16 Mб оперативної пам'яті;
- 512 Кб пам'яті на відеокарті;
- Присутність Floppy дисковода;
Рекомендуємі:
- 1,4 Мб вільного місця на жорсткому диску;
- 32 Мб оперативної пам'яті;
- 2 Мб пам'яті на відеокарті;
- Присутність CD-ROM та Floppy дисковода;
1.2 Види баз даних та їх структура
База даних (БД) - це спеціальне електронне сховище інформації, доступ до якого здійснюється за допомогою одного або декількох комп'ютерів.
Існують декілька моделей БД, які розрізняються в залежності від структури та способу організації даних. Це такі моделі, як ієрархічна, мережна, реляційна і об'єктно-орієнтована.
В наш час найбільш широко використовуються реляційні БД. Ці БД завоювали велику популярність дякуючи тому, що вони мають простоту організації та гнучкість структури. Вона представляє собою набір зв'язаних одна з одною таблиць.
Створення, заповнення, обновлення і ліквідація БД забезпечується за допомогою системи управління базами даних (СУБД), які діляться на персональні і багатокористувацькі.
До персональних відносяться такі СУБД, як Paradox, dBase, FoxPro, Access та ін. З їх допомогою, як правило, створюються локальні БД, що працюють на одному комп'ютері. Багатокористувацькі СУБД (Oracle, Microsoft SQL Server, InterBase, SyBase) служать для створення БД, що працюють в архітектурі клієнт-сервер, що реалізується в локальних і корпоративних мережах, а також в мережі Internet.
Серед мовленевих засобів сучасних СУБД можна виділити наступні.
- структуризована мова запитів (Structured Query Language, SQL), який дозволяє керувати структурою БД і працювати з даними, а також є стандартним засобом доступу до віддалених БД.
- мова запитів за зразком (Query By Example, QBE), що призначений для візуального конструювання запиту до БД.
Доступ до БД з додатку Delphi здійснюється через так званий процесор бази даних BDE (Borland Database Engine). BDE - це набір драйверів, що забезпечують доступ до даних. На комп'ютері де буде здійснюватися робота з БД, необхідно обов'язково встановити BDE (це варто неодмінно враховувати при розповсюдженні створених додатків, призначених для роботи з БД, і включати BDE в комплект поставки).
БД, в залежності від розміщення таблиць і додатків, діляться на локальні і віддалені.
Локальні БД розміщаються разом з додатком, що з ними працює, на одному комп'ютері. Робота з такими БД здійснюється найчастіше у однокористувацькому режимі. Локальна БД може також працювати у мережі. У цьому випадку файли БД і додатку містяться на сервері, і при запуску цього додатку на комп'ютері користувача запускається його копія. Такий принцип роботи з БД відповідає архітектурі файл-сервер. Але дана архітектура має ряд суттєвих недоліків. При організації файл-серверних БД існують проблеми підтримання цілісності БД, організації контроля доступу, синхронізації роботи різних користувачів, а крім того, виникає підвищене навантаження на мережу тому, що необхідно передавати великі об'єми інформації.
Віддалені БД розміщуються на сервері мережі, який також називають віддаленим сервером, а додаток, що працює з цією БД, розміщується на комп'ютері користувача, що відповідає архітектурі клієнт-сервер. Клієнтом являється додаток користувача, який формує запит для отримання даних і надсилає його на віддалений сервер, де знаходиться БД. Запит формується на мові SQL. При отриманні такого запиту віддалений сервер відправляє його серверу бази даних (SQL - серверу). Сервер бази даних являє собою програму, за допомогою якої здійснюється керування віддаленою БД і забезпечується видача клієнту результатів виконання запиту, що надійшов. Вся робота з БД відбувається безпосередньо на віддаленому сервері. Архітектура клієнт-сервер найчастіше реалізується з застосуванням багатокористувацьких СУБД. Доступ до них відбувається за допомогою драйверів SQL-Links.
Реляційна БД являє собою набір взаємопов'язаних таблиць. Кожна така таблиця знаходиться в окремому файлі, який підтримує багатокористувацький режим, що значить що з ним можуть одночасно працювати декілька додатків. Крім основного файлу, що містить дані, для таблиці створюються файли індексів, ключів і т.д. Імена всіх файлів, що відносяться до однієї таблиці, будуть однаковими, і будуть відрізнятися лише розширеннями.
Таблиця БД складається з рядків і стовпчиків. Рядки таблиці мають назву записів, а стовпчики називаються полями. Кожне поле повинно мати ім'я, унікальне в межах таблиці в яку воно входить. В полі можуть поміщатися дані лише одного типу, який задається при створенні таблиці. Якщо користувач введе в поле значення, що не відповідає заданому типу, то це приведе до виникнення виключеної ситуації. Конкретна організація таблиць визначається особливостями СУБД, що застосовується.
Для кожної таблиці можуть бути задані ключі та індекси.
Ключем називається комбінація полів набору даних, які однозначно визначають кожний запис у таблиці. Ключі бувають прості, що складаються з одного поля, і складні, що включають декілька полів. Поля, що складають ключ, називаються ключовими. Ключ є унікальним, тим самим виключаючи повторення записів. Іншими словами, в таблиці не може міститися такого запису, для якого значення ключових полів повністю співпадали б зі значенням ключових полів іншого запису.
Індекс являє собою комбінацію полів таблиці, за якими повинно здійснюватися сортування записів таблиці. Значення полів таблиці, на основі яких будується індекс, на відміну від ключа можуть співпадати. Поля, за якими будується індекс, називаються індексними. Сортування таблиці може здійснюватися за зростанням або за збитком значень індексних полів.
Ключові поля зазвичай автоматично індексуються. В таблицях Paradox ключ є головним (первинним) індексом, який не іменується. Для таблиць dBase ключ не створюється, а його роль виконує один з індексів.
Delphi підтримує такі типи локальних таблиць, як FoxPro, dBase і Paradox, кожна з яких має свої особливості. Зупинимося зокрема на двох останніх, так як перший тип доцільніше розглядати в рамках вивчення відповідної мови програмування (Visual FoxPro).
Таблиці dBase достатньо широко розповсюджені і підтримуються багатьма системами, так як це був один з перших форматів таблиць для ПК. Таблиці dBase прості в застосуванні. Для їх зберігання застосовуються файли з такими розширеннями:
- DBF - таблиці з даними;
- DBT - дані двійкових форматів BLOB (Binary Large Object), котрі займають великі об'єми пам'яті;
- MDX - індекси;
- NDX - індекси, які не підтримуються форматом dBase і які необхідно обробляти самостійно.
Імена полів в таблицях даного формата повинні складатися з літер і цифр, починатися з літери, і їх довжина не повинна перевищувати 10 символів.
Таблиці dBase не здійснюють контроль цілісності даних і не передбачають автоматичне використання захисту за допомогою пароля, що відноситься до недоліків даного формату.
Таблиці Paradox не мають подібних недоліків. Вони також є достатньо простими у використанні, але при цьому забезпечують підтримку цілісності даних, можливість перевірки полів, що вводяться і захист таблиць за допомогою пароля. Крім того в таблицях цього формата передбачена більша кількість різноманітних типів полів для представлення баз даних, ніж в таблицях dBase.
Імена полів в таблицях Paradox можуть складатися з літер, цифр і деяких спеціальних символів, а їх довжина повинна складати не більше 25 знаків.
Ключові поля обов'язково повинні розташовуватися в самому початку таблиці при створенні її структури.
Для полів в таблиці Paradox передбачена можливість завдання діапазону вводу значень. Якщо при цьому значення, що вводиться користувачем виходить за межі вказаного діапазона, то генерується виключена ситуація. Можливо також для кожного поля задати значення за з мовчанням, яке буде автоматично заноситися в поле при додаванні нового запису в таблицю БД.
В таблицях формата Paradox передбачена можливість установки основного пароля для всієї таблиці в цілому, а також додаткових паролів для поля або групи полей. Крім цього, існує можливість передбачити допустимі операції для роботи з таблицею, наприклад, заборонити редагування записів.
В таблицях Paradox забезпечується каскадне видалення взаємопов'язаних полів різних таблиць, що служить для зберігання зсилочної цілісності даних. Це значить, що якщо всі записи однієї таблиці зсилаються через деяке поле на унікальний запис в іншій таблиці, то при її знищенні автоматично будуть знищуватися всі записи, що їй відповідають в першій таблиці. Наприклад, в першій таблиці міститься список всіх мешканців району, а в другій - список будинків. Для кожного мешканця вказана адреса його проживання. Таким чином, всі записи першої таблиці зсилаються на записи другої таблиці по вулиці і номеру будинку. Тепер якщо деякий будинок знищується з другої таблиці, то з списку мешканців будуть автоматично знищені всі мешканці, що проживають в даному будинку.
Таблиці формата Paradox зберігаються в файлах з такими розширеннями:
- DB - таблиці з даними;
- MB - дані двійкових об'єктів великого об'єму (BLOB);
- PX - первинний індекс;
- XG? І YG? - вторинні індекси;
- VAL - параметри для перевірки даних і зсилочної цілісності;
- TV та FAM - формати виводу таблиць в Datadase Desktop;
- NET - файли, що використовуються для контроля доступа до таблиць при роботі в мережі.
Далі мова буде йти тільки про локальні реляційні БД типу Paradox 7 тому, що саме такий тип таблиці використаний у даному дипломному проекті. Загальна структурна схема роботи бази даних приведена у додатку Б.
В комплекті з Delphi поставляється цілий ряд інструментальних засобів, призначених для роботи з БД. Список цих засобів приведений в таблиці 1.
Таблиця 1 - Список інструментальних засобів для роботи з БД
|
Назва |
Призначення |
|
|
Borland Data-base Engine (BDE) |
Процесор баз даних, який служить для організації доступа до БД з додатків Delphi |
|
|
BDE Adminis-trator |
Утиліта, що дозволяє налагоджувати параметри БД |
|
|
Database Desktop |
Програма, що призначена для створення і редагування таблиць і запитів |
|
|
SQL Explorer |
Провідник БД, що використовується для налагодження баз даних |
|
|
SQL Monitor |
Програма, що дає можливість слідкувати за порядком виконання SQL-запитів |
|
|
SQL Links |
Набір драйверів, що використовуються для доступу до віддалених СУБД |
|
|
Datapump |
Програма, що забезпечує можливість переміщення таблиць з однієї БД в іншу |
Delphi, без перебільшення, має дуже велику кількість візуальних і не візуальних компонентів для роботи з БД.
1.3 Склад програми
Всі програми, що створюються в середовищі Delphi 7 складаються з двох основних частин: форми і модуля. Слід зауважити той факт, що кожному файлу форми обов'язково відповідає файл з початковим текстом модуля, але файл с початковим текстом модуля не обов'язково повинен мати відповідну йому форму.
З самого початку роботи над проектом середовище розробки фактично надає в розпорядження готову програму. Ця програма складається з одного вікна з заголовком Form 1. У вікні Form1 є системне меню, кнопки мінімізації, максимізації, закриття та відновлення. При виконанні команди головного меню RunRun чи натисненні F9 відбувається компіляція з послідуючим запуском проекту на виконання. Необхідно звернути увагу на одну з важливих особливостей Delphi, суть якої в тому, що всі стадії процесу розробки програми(написання, компіляція, компоновка, виконання, тестування і відлагодження) здійснюються в одному й тому самому середовищі розробки. Це значить, що легко можна переходити від розробки до виконання програми, що дозволяє швидко протестувати результат роботи.
Програмний код стандартного додатку генерується автоматично. На рисунку 2 зображена стандартна програма, що створюється при запуску Delphi і знаходиться в режимі виконання.
Перед зображенням на екрані головного вікна додатку автоматично створюються і зберігаються файли, що необхідні проекту:
- відкомпільований файл модуля;
- відкомпільований файл проекту
- файли початкових текстів;
- файл проекту;
- файл групи проектів;
- файли ресурсів;
- файли конфігурації;
- резервні файли.
Рисунок 1 - Вікно, що автоматично створюється Delphi 7
Структура модуля
Для кожної форми, що включається в проект, створюється окремий модуль (файл з початковим текстом, що має розширення. PAS). Також може бути створений файл модуля, що не зв'язаний з формою. В файлі модуля зберігається код, що написаний в процесі розробки додатку. [4] Загальний код модуля має слідуючий вигляд:
unit // Ім'я Модуля;
interface // розділ інтерфейсу
Тут знаходяться описи процедур і функцій модуля, що можуть використовуватися іншими модулями.
uses // список використовуємих модулей
Тут перераховано всі основні модулі, що визначають функціональність додатку
const // в цьому розділі оголошуються константи
Тут оголошуються глобальні константи, що використані у модулі, з якими працюють процедури і функції даного модуля.
type // розділ типів
В секції описання типів описується клас відповідної форми і типи всіх констант, з якими працюють процедури і функції, що присутні у модулі
var // у цьому розділі оголошуються змінні
Тут оголошуються глобальні змінні, що використані у модулі, з якими працюють процедури і функції даного модуля.
implementation // розділ реалізації додатку
Тут безпосередньо прописуються тексти процедур і функцій модуля.
end.// кінець програми
Приклади описання функцій і процедур у загальному вигляді
При програмуванні в Delphi робота програміста міститься здебільшого в розробці процедур (підпрограм) обробки подій.
При виникненні події автоматично запускається процедура обробки події, яку повинен написати програміст. Задачу виклику процедури обробки при виникненні відповідної події бере на себе Delphi.
В мові Delphi основною програмною одиницею виступає підпрограма. Розрізняють два види підпрограм: процедури і функції. Як процедура, так і функція, являють собою послідовність інструкцій, призначених для виконання певної роботи. Для того, щоб виконати інструкції підпрограми, потрібно викликати цю підпрограму. Відмінність функції від процедури міститься в тому, що зі зміненням функції пов'язане значення, тому ім'я функції можна використовувати в виразах.
Описання функції має такий загальний вигляд:
function Ім'я функції (var Параметр 1:Тип 1;
var Параметр 2:Тип 2;
var Параметр j:Тип j): Тип;
const
{описання констант}
type
{початок розділу оголошення типів}
var
{описання змінних}
begin
{інструкції функції}
Result:=Значеня
еnd;
Описання процедури має такий загальний вигляд:
procedure Ім'я процедури (var Параметр 1:Тип 1;
var Параметр 2:Тип 2;
var Параметр j:Тип j);
const
{описання констант}
type
{початок розділу оголошення типів}
var
{описання змінних}
begin
{інструкції процедури}
еnd;
Структури керування роботою програми в мові Delphi
Вибір в точці розгалуження алгоритму наступного кроку програми може бути реалізований за допомогою інструкцій if і case. Інструкція if дозволяє вибирати один з двох можливих варіантів, а інструкція case - один з декількох.
Інструкція if дозволяє вибрати один з двох можливих варіантів розвитку програми. Вибір здійснюється в залежності від виконання умови.
Інструкція case допомагає реалізувати множинний вибір з великої кількості варіантів виконання програми, який за допомогою інструкції if реалізувати важко через велику кількість варіантів подальшого виконання програми.
Цикли. Алгоритми рішення багатьох задач є циклічними, це значить, що для досягнення результату визначена послідовність дій повинна бути виконана декілька разів.
Наприклад, програма контроля знань виводить питання, приймає відповідь, добавляє оцінку за відповідь до суми балів, потім повторює цю дію ще раз і ще раз, і так до тих пір, доки працівник, що тестується не відповість на всі питання.
Інший приклад. Для того, щоб знайти прізвище людини в перелісі, потрібно перевірити перше прізвище з переліку, потім друге, трете і т.д. до тих пір, доки не буде знайдено потрібне прізвище або не буде досягнуто кінця переліку.
Алгоритм, в якому є послідовність операцій (група інструкцій), яка повинна бути виконана декілька разів, називається циклічним, а сама послідовність - циклом.
У програмі цикл може бути реалізовано за допомогою інструкцій for, while і repeat.
Інструкція for, використовується в тому випадку, якщо деяку послідовність дій (інструкцій програми) потрібно виконати декілька разів, причому число повторень спочатку відомо.
Інструкція while використовується в тому випадку, якщо деяку послідовність дій (інструкцій програми) потрібно виконати декілька разів, причому необхідне число повторень під час розробки програми невідомо і може бути визначено тільки під час роботи програми. Типовими прикладами використання циклу while є обчислення з заданою точністю, пошук в масиві або в файлі.
Інструкція repeat, як і інструкція while, використовується в програмі в тому випадку, якщо необхідно виконати повторні обчислення (організувати цикл), але число повторень під час розробки програми невідомо і може бути визначене тільки під час роботи програми, тобто визначається ходом обчислень.
Оскільки в програмі, що розроблюється використовується тільки інструкція if, то її реалізація в загальному вигляді така:
Варіант 1:
if-then
If Умова
then
begin
{Інструкції, які виконуються, якщо умова істинна}
end;
Варіант 2:
if-then-else
If Умова
then
begin
{Інструкції, які виконуються, якщо умова істинна}
end
else
begin
{Інструкції, які виконуються, якщо умова невірна}
end;
В розроблюємій програмі використано інструкцію If Варіант 2, тобто if-then-else.
1.4 Робота програми
Програма, що розроблюється забезпечує вивід як усього списку, студентів, що проходять практику, так і його частини. Наприклад, у результаті виконання SQL запиту виводиться інформація лише на конкретного студента.
Процедура активізації форми.
Першою процедурою, що виконується при запуску програми є процедура активації форми. Вона реалізується за допомогою такого коду:
procedure Tform1.FormActivate(Sender: TObject);
begin
DataSource1.DataSet:=Table1;
Table1.Active:=True;
end;
Результатом виконання цієї процедури є активізація створеної форми завдяки присвоєнню компоненту Table1.Active значення True, що значить активізацію файлу даних і відкриття файлу таблиці. Компонент DataSource (джерело даних) забезпечує зв'язок компонента відображення-редагування даних (наприклад, компонента DBGrid) і джерела даних, в якості якого може виступати таблиця (компонент Table) або результат виконання SQL запиту до таблиці (компонент SQL). Компонент DataSource дозволяє оперативно вибирати джерело даних, використовувати один і той же компонент, наприклад, DBGrid для відображення даних з таблиці або результату виконання SQL запиту до цієї таблиці.
У даній процедурі компоненту DataSource присвоюється значення Table, що означає, що джерелом відображення даних компонентом DBGrid є таблиця.
Процедура обробки події “клік на кнопці “Всі записи”
При натисканні на кнопку “Всі записи”, що виглядає так
виконується процедура обробки цієї події. Ця процедура має такий вигляд:
rocedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);
begin
DataSource1.DataSet:=Table1;
end;
Результатом виконання цієї процедури є вивід на екран всього списку студентів, що міститься в таблиці. Загальна форма після виконання цієї процедури має вигляд, представлений на рисунку 2.
Для перегляду змісту стовпчиків і рядків цієї таблиці використовуються полоси прокрутки.
Процедура обробки події “клік на кнопці “Запит”
Рисунок 2 - Загальна форма додатку після виконання процедури “клік на кнопці “Всі записи”
Процедура обробки події “клік на кнопці “Запит”, що має вигляд, алгоритм роботи якої представлений у додатку В, виглядає так:
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
var
styd: string[255];
begin
styd:=InputBox('Вибір інформації з бази данних','Вкажіть прізвище, ім"я та по батькові студента','');
if styd<>'' then
begin
with form1.Query1 do begin
close;
SQL.Clear;
SQL.Add('SELECT Spec, styd, ker, grup, mecto, term, dok, oc');
SQL.Add('FROM ":Студенти-практиканти:Робоче мiсце керiвника практики.db"');
SQL.Add('WHERE');
SQL.Add('(styd="'+styd+'")');
SQL.Add('Order by Styd');
open;
end;
if Query1.RecordCount<>0 then
DataSource1.DataSet:=Query1
else begin
ShowMessage('Даних на такого студента немає');
DataSource1.DataSet:=Table1;
end;
end;
end;
При натисканні на цю кнопку спочатку змінній styd, що представляє собою заголовок стовпчика таблиці, у якому містяться прізвища та імена студентів, присвоюється значення InputBox, в результаті чого на екран виводиться вікно запиту на окремого студента. Це вікно має вигляд, який представлено на рисунку 4:
Рисунок 3 - Вікно запиту на окремого студента
Далі у це вікно користувач повинен ввести прізвище, ім'я та по батькові будь-якого студента з таблиці (бажано).
Процедура обробки події приймає від користувача рядок (щойно введений) і записом рядків у властивість SQL формує текст запиту. Після цього ця процедура викликом методу Open активізує виконання запиту.
Компонент Query (запит) схожий на компонент Table, але, на відміну від останнього, він представляє не всю базу даних (всі записи), а тільки її частину - записи, що задовольняють критерію запиту.
Для того, щоб під час розробки програми задати, яка інформація буде виділена з бази даних у результаті виконання запиту, властивість SQL повинна містити запит на вибірку даних, що представлений на мові SQL.
В загальному випадку запит на вибірку з таблиці даних виглядає так:
SELECT Список полів таблиці
FROM Таблиця
WHERE
(Критерій)
ORDER BY Список Полів таблиці
де:
SELECT - команда вибору записів з таблиці і виводу складу полів, імена яких вказані в списку;
FROM - параметр команди, який визначає ім'я таблиці, з якої потрібно робити вибірку;
WHERE - параметр, яки задає критерій вибору. В найпростішому випадку критерій - це інструкція перевірки складу поля;
ORDER BY - параметр, який задає умову, в відповідності до якої будуть упорядковані записи, що задовольняють критерію запиту.
Запит може бути сформований і записаний у властивість SQL під час розробки форми або під час роботи програми.
Потрібно звернути увагу на те, що перед зміною властивості SQL запит повинен бути закритий за допомогою метода close (тут потрібно згадати, що результат виконання запиту - це файл даних (таблиця), який створюється у результаті виконання запиту).
Отож програма закриває результат виконання попереднього запиту за допомогою метода close, знищує текст попереднього запиту за допомогою метода Clear та формує новий запит, що має такий вигляд:
with form1.Query1 do begin
close;
SQL.Clear;
SQL.Add('SELECT Spec, styd, ker, grup, mecto, term, dok, oc');
SQL.Add('FROM ":Студенти-практиканти:Робоче мiсце керiвника практики.db"');
SQL.Add('WHERE');
SQL.Add('(styd="'+styd+'")');
SQL.Add('Order by Styd');
Далі, як вже було сказано вище програма за допомогою метода Open активізує виконання запиту.
Наступний крок програми - це дії з отриманим результатом виконання SQL запиту, а саме: програма застосовує інструкцію вибору if. Якщо результат SQL запиту не рівний нулю (ця умова задається за допомогою рядка if Query1.RecordCount<>0 then), тобто прізвище, ім'я та по батькові студента, що введені в вікно запиту існують в таблиці, то програма відображає результат виконання запиту тобто знайдені прізвище, ім'я та по батькові, а також зміст стовпчиків (полей), які вказані у списку команди SELECT тобто спеціальність студента, прізвище, ім'я та по батькові керівника практики, дані на самого студента, групу, місце практики, термін практики, шлях доступу до відповідного документа, а також оцінку за проходження практики (рядок, що керує виводом такий: DataSource1.DataSet:=Query1 ).
Зображення, що виникає на екрані, а саме дані на окремого студента представлене на рисунку 4.
Рисунок 4 - Вікно виводу даних на окремого студента (результат виконання запиту)
У процесі роботи програми, а саме під час введення інформації на окремого студента користувач може помилитися в написанні прізвища або ввести дані на студента якого просто не існує в таблиці.
Обробка цієї ситуації відбувається за допомогою оператора else, який доповнює інструкцію if. В результаті виникнення подібного випадку оператор else передбачає вивід на екран повідомлення про помилку, що забезпечується командою ShowMessage.
Повідомлення, що виникає на екрані у результаті введення неправильних даних або помилки в їх написанні показано на рисунку 5.
Рисунок 5 - Повідомлення про помилку у написанні або невірні дані
Редагування записів бази даних
Редагування записів в базі даних стає можливим завдяки створенню на загальній формі додатку компонента DBNavigator. Цей компонент представляє собою набір кнопок, при натисканні на які під час роботи програми відбувається переміщення вказівки поточного запису до слідую чого, попереднього, першого чи останнього запису у базі даних, а також додавання до файлу даних нового запису, знищення поточного запису.
Цей компонент має вигляд, що представлений на рисунку 6.
Рисунок 6 - Компонент DBNavigator
Таблиця 2 містить опис дій, які виконуються в результаті натискання на відповідній кнопці компонента DBNavigator.
Таблиця 2 - Кнопки компонента DBNavigator
|
Вигляд кнопки |
Назва кнопки |
Позначення |
Дія, що виконується |
|
|
До першого |
nbFirst |
Вказівка поточного запису переміщується до першого запису файлу даних |
||
|
До попереднього |
nbPrior |
Вказівка поточного запису переміщується до попереднього запису файлу даних |
||
|
До наступного |
nbNext |
Вказівка поточного запису переміщується до слідуючого запису файлу даних |
||
|
До останнього |
nbLast |
Вказівка поточного запису переміщується до останнього запису файлу даних |
||
|
Добавити |
nbInsert |
В файл даних добавляється новий запис |
||
|
Видалити |
nbDelete |
Знищується поточний запис файлу даних |
||
|
Редагування |
nbEdit |
Встановлює режим редагування поточного запису |
||
|
Зберегти |
nbPost |
Зміни, внесені в поточний запис, записуються в файл даних |
||
|
Відмінити |
Cancel |
Відмінює внесені в поточний запис зміни |
||
|
Обновити |
nbRefresh |
Записує внесені зміни в файл |
Вихід з програми
Процедурою обробки цієї події є процедура закриття форми, що має такий програмний код:
procedure TForm1.Button3Click(Sender: TObject);
begin
Form1.Close;
end;
2. Використання за призначенням
Даний програмний продукт представляє собою, електронну базу даних. Цей продукт розроблено для застосування керівниками практики у навчальних закладах, де комп'ютерний облік студентів, що проходять практику, набагато зручніший ніж класичний список на папері.
Дана програма розроблена для полегшення роботи керівників практики шляхом групування, систематизації та представлення в електронному вигляді інформації, що стосується проходження практики студентами в даному навчальному закладі.
Якщо в роботу програми потрібно внести якісь корективи, то на прикладному до неї компакт-диску у відповідній папці міститься початковий файл проекту з розширенням *.DPR. Цей файл потрібно завантажити в мові Borland Delphi 7 і зробити необхідні зміни у тексті програми. Після цього програму потрібно скомпілювати за допомогою клавіші F9 та запустити на виконання. Програма скомпілюється і запуститься тільки при відсутності помилок, а у оберненому випадку після натискання на клавішу F9 у нижній частині вікна коду програми з'явиться повідомлення про помилку. Отож якщо програміст ніде не помилиться, скомпілюється *.EXE файл зміненої програми. Після цього створений файл переміщується в потрібну папку і запускається з операційної системи Windows.
3. Технічне обслуговування
3.1 Вказівки з техніки безпеки і охорони навколишнього середовища
Щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю користувачеві потрібно дотримуватися слідуючи правил:
- комп'ютер необхідно встановити так, щоб на екран не падало пряме сонячне світло. Інакше поверхня екрану буде віддзеркалювати його. Пряме сонячне світло шкідливе як для користувача, так і для монітора. Найкраще положення при роботі - боком до вікна, бажано лівим;
- шрифт на екрані повинен бути темним, а екран світлим;
- не слід працювати за комп'ютером з дрібним шрифтом, оскільки він шкідливий для здоров'я людини. В цьому випадку необхідно масштабу вати зображення (найкраще 120% - 150%), а не підставляти монітор ближче до очей. Процес маштабування зовсім не впливає на реальні параметри тексту;
- монітор повинен знаходитися від людини на відстані 60-70 сантиметрів і на 20° нижче рівня очей;
- через кожні 30 хвилин роботи за комп'ютером необхідно робити перерву. Під час цих перерв не бажано дивитися телевізор або читати книжки. Загальна тривалість роботи за комп'ютером не повинна перевищувати 4 години;
- працювати за комп'ютером необхідно у приміщенні з нормальною температурою, вологістю і з наявністю, по можливості, вентиляції;
- монітор не бажано замінювати телевізором, оскільки від телевізора значно вищий рівень випромінювання.
Для запобігання нещасних випадків та пошкодження комп'ютера необхідно:
- вмикати комп'ютер в такій послідовності: монітор, периферію. системний блок;
- необхідно витирати поверхню монітору або інші поверхні комп'ютера тільки в вимкнутому стані;
- забороняється розбирати комп'ютер і його частини у ввімкненому стані;
- щоб не пошкодити верхній шар екрану монітора, необхідно його витирати спеціальними салфетками або м'якою хусткою, змочену в етиловому спирті;
вимикати комп'ютер необхідно в такій послідовності: системний блок, при наявності - периферію, монітор.
Користувачі які працюють на ЕОМ зобов'язані:
- не усувати самостійно неполадки;
- не торкатися струмоведучих частин ЕОМ;
- не працювати на ЕОМ вологими руками;
- не зупиняти та не торкатися рухомих частин та пристроїв ЕОМ:
- не працювати на комп'ютері зі знятими або непрацюючими запобіжними пристроями;
- не вмикати ЕОМ з підключеними до неї несправними периферійними пристроями.
4. Можливі неполадки при роботі програм та методи їх усунення
Під час роботи програми можливі деякі неточності або помилки. Деякі з цих помилок та методи їх усунення приведені в таблиці 3.
Таблиця 3 - Можливі несправності при роботі програми
|
Можливі несправності |
Методи їх усунення |
|
|
1 Не запускається пусковий файл програми з розширенням *.EXE |
Перевірити наявність на жорсткому диску вільного місця, яке за системними вимогами необхідне для встановлення програми, при необхідності звільнити місце і переустановити програму |
|
|
2 Програма “зависає” (працює повільно і стрибкоподібно) |
Перевірити коректність установки програми або наявність вільної оперативної пам'яті передбаченої системними вимогами (кількість працюючих програм) |
|
|
3 Програма не виводить даних на студента при натисканні на кнопку “Запит” |
Перевірити правильність введених даних та наявність обраного студента в таблиці, при необхідності ввести дані знову |
5. Зберігання програми
Програма, що розроблюється та всі вихідні дані зберігаються на компакт-диску. Для забезпечення необхідної працездатності цього компакт-диску необхідно виконувати такі вимоги:
- зберігати компакт-диск у спеціальній slim-коробці;
- ні в якому разі не терти компакт-диск твердими або колючими предметами;
- протирати компакт-диск тільки спеціальними серветками у напрямку зліва на право або зверху вниз, ні в якому разі не по колу;
- запобігати попаданню на робочу поверхню диску прямих сонячних променів;
- не намагатися ніяким чином деформувати диск;
- записи робити лише на неактивному боці диску маркером або фломастером, ні в якому разі не гострими предметами або хімічно активними речовинами;
6. Розрахунок ціни програми
6.1 Планування виробництва програмного продукту
Програмний продукт, що розробляється представляє собою “Комп'ютеризоване робоче місце керівника практикою”, базу даних на окремих студентів третього курсу та їх керівників практики. Програма розробляється згідно з споживчими властивостями ринку та виявленням майбутніх покупців-користувачів.
В даний момент ринок збуту продукції підтверджується наявністю цікавості на неї в мережі закладів, що використовують програмні засоби, які розроблені самостійно та застосовують покупне програмне забезпечення.
Розробляємо програму можна використовувати не тільки для обліку студентів-практикантів, але й для реєстрації робочого персоналу, тому її можна застосувати в таких навчальних закладах, як Конотопський політехнічний технікум, Конотопський індустріально-педагогічний технікум,Сумський Державний Університет, ВПУ - 4, ВПУ - 33 та на таких підприємствах, як ВАТ "Мотордеталь", ХАЗ та AT "Червоний металіст", „КВРЗ” для реєєстрації в коп'ютері категорій працівників.
Загальний об'єм продажу програмного продукту складає 5 пакетів. До складу пакету входить дистрибутив який знаходиться на CD-диску, програма та технічна документація у вигляді керівництва для експлуатації.
На даний момент неможливо виділити жодної із фірм - розробників програмного забезпечення, що займаються подібними розробками, хоча існують програмні продукти які є аналогічними розроблюємому. Через це ринкова стратегія фірми планується на більш глибокому проникненні на ринок.
Отримання прибутку при цій стратегії досягається за рахунок підвищення якості програмного продукту та зниження ціни товару. При даній ринковій стратегії, що базується на досвіді інших підприємств та статистичних даних шанси на успіх складають 75%, а ступінь ризику не значна.
Передбачається, що фірма або відділ технічного закладу забезпечені комп'ютерним обладнанням та засобами, а саме має в наявності електронно-обчислювальні машини, принтери.
В зв'язку зі специфікою розроблюємого товару фірмі необхідно мати в наявності CD приводу - для збереження програми, папір -необхідний для проведення друкування результатів роботи та тонер (картридж) для принтера, їх вартість в порівнянні з вартістю обчислювального обладнання є незначною, тому не призведе до великих затрат грошових коштів.
Купівля вище відмічених товарів не складає на даний момент великих труднощів, так як на теперішній час існує багато фірм - виробників такого товару та фірм - постачальників, що теж працюють в наших регіонах і відрекомендували себе на ринку з позитивної сторони. Лише єдиним критерієм при купівлі цього товару виступає їх ціна.
Перевагою також є те, що програмні продукти зберігаються на CD дисках і для цього не потрібні приміщення для складування та зберігання програмної продукції.
В процесі розробки програмного продукту застосовується мова високого рівня, така як Borland Delphi 7, тому фірма потребує в першу чергу наявність кваліфікованого працівника обов'язково з вищою освітою. Також згідно штатного розкладу його посадовий оклад повинен складати 360 грн.
Для постановки задач та розробки їх алгоритмів необхідний інженер -технолог з посадовим окладом, що становить 300 грн.
Так як фірма або відділ технічного закладу забезпечені комп'ютерними обладнанням та засобами, то передбачається посада інженера - експлуатаційника, який повинен займатися обслуговуванням та ремонтом комп'ютерної техніки.
6.2 Розрахунок вартості розробки програми
Для розрахунку вартості розробки програми визначаємо середню розцінку 1 години роботи інженера - програміста Рпр та інженера - технолога Ртех. Приймаємо в середньому 22 робочих дня в місяць і 8 годинний робочий день:
де Р - середня розцінка 1 години роботи;
ЗПміс - посадовий оклад.
Звідси маємо, що:
Визначення штучного часу на розробку програми
Трудоміскість - це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою:
,
де Т - затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції;
V - обсяг виробництва продукції.
Для планування й аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості.
Технологічна трудоміскість (Тт) визначається витратами праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.
Трудоміскість обслуговування (То) визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва.
Ця трудоміскість на моїй дільниці визначається витратами праці допоміжних робітників, що виготовляють інструмент та обладнання для виготовлення плат, постачають енергетичні та транспортні ресурси, обслуговують робочі місця робітників, ремонтують обладнання і т.д.
Виробнича трудомісткість (Тв) складається з технологічної трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.
Трудоміскість управління (Ту) визначається витратами праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних виконавців.
Повна трудомісткість продукції (Тп) відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу. Вона визначається за формулою:
Тп=Тт+То+Ту.
Визначення штучного часу на розробку програми приведено в таблиці 4.
Таблиця 4 - Визначення штучного часу на розробку програми
|
Етап розробки |
Штучний час, н-г |
||
|
Постановники задачі |
Програмісти |
||
|
Технічний проект |
50 |
40 |
|
|
Робочий проект |
15 |
91 |
|
|
Налагодження програми |
37 |
68 |
|
|
Разом по проекту |
102 |
199 |
Після виконання розробки проекту відбувається оформлення програмного продукту. В таблиці 5 виконуємо розрахунок поправочного коефіцієнту для визначення загального штучного часу розробки програми.
Таблиця 5 - Розрахунок поправочного коефіцієнта
|
Параметр |
Вагомий коефіцієнт |
Ступінь застосування |
Поправочний коефіцієнт |
Штучний час роботи програмістів з урахуванням поправочного коефіцієнта |
|
|
Адаптованість |
0.15 |
0.9 |
0.135 |
26,87 |
|
|
Документація |
0.08 |
1 |
0.08 |
15,92 |
|
|
Наявність демонстративної версії |
0.02 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Самоконтроль програми |
0.06 |
0.5 |
0.03 |
5,97 |
|
|
Захист від есанкціонованого доступу |
0.06 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Вірусозахищенність |
0.04 |
0.9 |
0.036 |
7,16 |
|
|
Захист від екваліфікованого користувача |
0.04 |
0.8 |
0.032 |
6,37 |
|
|
Кольорова палітра, заставка |
0.02 |
0.4 |
0.008 |
1,59 |
|
|
Швидкість |
0.05 |
0.9 |
0.045 |
8,96 |
|
|
Режими відображення інформації |
0.02 |
1 |
0.02 |
3,98 |
|
|
Контекстні підказки |
0.04 |
0.3 |
0.012 |
2,39 |
|
|
Використання миші |
0.03 |
0.5 |
0.015 |
2,99 |
|
|
Разом: |
82,2 |
Загальний штучний час роботи програміста по проекту складає:
Тшт.пр = 199 + 82,2= 281,2 н-г.
Приймаємо Тшт.пр = 282 н-г. Розрахунок вартості виготовлення програми виконуємо в таблиці 6.
Таблиця 6 - Розрахунок вартості виготовлення програми
|
Розробка проекту |
Штучний час, н-г |
Вартість години, грн |
Вартість проекту, грн |
Вартість на одиницю продукції, грн |
|
|
Програмісти |
282 |
2,05 |
578,1 |
115,62 |
|
|
Постановники задачі |
102 |
1,7 |
173,4 |
34,68 |
|
|
Разом: |
384 |
751,5 |
150,3 |
6.3 Розрахунок собівартості виробу
Собівартість продукції - це сукупність витрат, виражених у грошовій формі, що йдуть на виробництво і збут продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображається рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).
Склад витрат, які входять до собівартості, не є незмінним, він може з тих чи інших практичних міркувань змінюватись. Та за всіх умов собівартість має найповніше відображати витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).
Залежно від часу розрахунку розрізняють:
Планову собівартість, яку визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси, що склались на момент складання плану;
Фактичну собівартість, яка відображає фактичні витрати на виробництво продукції за даними бухгалтерського обліку;
Нормативну собівартість, що відбиває витрати на виробництво та реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів;
Кошторисну собівартість, яка характеризує витрати на окремий виріб або замовлення, що виконується в разовому порядку.
Залежно від обсягу витрат, що входять до собівартості, розрізняють технологічну, цехову, виробничу собівартість.
Технологічна собівартість включає витрати, пов'язані з технологічним процесом виготовлення продукції.
Цехова собівартість охоплює витрати цехів на виготовлення продукції.
Виробнича собівартість - це витрати підприємства, пов'язані з процесом виробництва продукції. Фактично виробнича собівартість збігається з цеховою собівартістю.
Повна собівартість - це сума десяти перших статей калькуляції (виробничої собівартості) і загальновиробничих витрат на виготовлення та збут продукції.
За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість місячну, квартальну, річну, а також індивідуальну собівартість і середньогалузеву.
Індивідуальна собівартість відбиває витрати на виготовлення продукції в умовах окремого конкретного підприємства.
Середньогалузева - відображає витрати на виготовлення однотипної продукції в середньому по галузі.
Індивідуальна собівартість використовується для планування, аналізу та порівняння витрат виробництва окремих підприємств, середньогалузева - головним чином для ціноутворення.
Розрахунок вартості матеріалів приведений у таблиці 7.
Таблиця 7 - Розрахунок вартості матеріалів
|
Найменування матеріалів |
Одиниця виміру |
Марка |
Норма витрат |
Ціна, грн.. |
Загальна сума, грн.. |
|
|
1 CD диск |
шт. |
ESPERANZA |
1 |
3.00 |
3,00 |
|
|
2 Папір |
шт. |
Captain (80 г/м2) |
40 |
0.037 |
1,48 |
|
|
3 Чорнил |
Кг. |
ВС-01/02 |
0,009 |
75 |
0,66 |
|
|
Разом: |
5,14 |
Розрахунок транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних з доставкою матеріалів робимо в таблиці 8.
Таблиця 8 - Розрахунок транспортно-заготівельних витрат
|
Назва статті витрат |
Сума, грн.. |
|
|
1 Використовувані матеріали |
5,14 |
|
|
2 Транспортно-заготівельні витрати, грн.. |
(5,14. 8%)/100%=0,41 |
|
|
3 Зворотні відходи (віднімаються), % |
- |
|
|
Всього: |
5,55 |
Розрахунок фонду зарплати
Заробітна плата - це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.
Відповідно до Закону України “Про оплату праці” сутність заробітної плати визначається як “винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу”.
Заробітна плата працівника незалежно від типу підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.
Розміри, порядок нарахування і виплати заробітної плати регулюються чинним законодавством України, відповідними указами і постановами, галузевими інструкціями.
У законі України “Про підприємства в Україні” йдеться про те, що підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно із чинним законодавством.
Як соціально-економічна категорія, заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, є засобом перерозподілу кадрів за галузями народного господарства.
Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата перебуває у певному співвідношенні з номінальною.
Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової заробітної плати, які перебувають приблизно, у співвідношенні: 70% - основна заробітна плата, 30% - додаткова.
Основна заробітна плата нараховується за виконану роботу за тарифними ставками, відрядними розцінками чи посадовими окладами і не залежить від результатів господарської діяльності підприємства. Вона включає такі виплати: оплату за фактично відпрацьовані людино-години, доплата за суміщення професій, за багатоверстатне обслуговування, за класність, виплату міжрозрядної різниці, персональні надбавки, доплати за роботу в нічний час, доплату незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів, доплати відрядникам у зв'язку зі змінами умов роботи, оплату простоїв не з вини працівника, оплату за понаднормовану роботу тощо.
Процес виготовлення програмного продукту складається з операцій наведених у таблиці 9.
Таблиця 9 - Розрахунок основної зарплати виробничих робітників
|
№ операції та її назва |
Трудоємість, н-г |
Середня часова тарифна ставка, грн. |
Сума, грн. |
|
|
005 Розробка програми |
384 |
150,3 |
||
|
010 Копіювання програми |
0.003 |
1,7 |
0.0051 |
|
|
015 Друк документації |
0.05 |
1,7 |
0.085 |
|
|
Пряма зарплата: |
150,39010 |
|||
|
Доплата до прямої зарплати: |
22,5585 |
|||
|
Основна зарплата: |
172,9486 |
|||
|
Основна зарплата (округлена): |
172,95 |
Калькуляція собівартості виробу
Виконуємо розрахунок калькуляції виробу в таблиці 10, на основі розрахунків виконаних в таблицях 8 та 9.
Калькуляція - це розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал, за рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції:
- планові (складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін);
- кошторисні (стосуються новизна видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін);
- нормативні (складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу).
Перелічені види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції і використовують при складанні кошторису.
Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називають звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції і для виявлення резервів подальшого зниження витрат.
При калькулюванні встановлюють об'єкти калькулювання, вибирають калькуляційні одиниці, визначають калькуляційні статті витрат та методики їх обчислення.
Об'єкт калькулювання - продукція (робота, послуги), собівартість якої обчислюється. До об'єктів калькулювання належать основна та допоміжна продукція (інструмент, запасні частини), послуги і роботи (ремонт, транспортування тощо). Головним об'єктом калькулювання є готова продукція, що поставляється за межі підприємства споживачам. Калькулювання іншої продукції має допоміжне значення.
При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групують за калькуляційними статтями, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно.
Калькулювання потрібно для вирішення економічних завдань:
обгрунтування цін на вироби;
визначення економічної ефективності різних організаційно - технічних заходів.
обчислення рентабельності виробів;
- аналізу витрат на виробництво однакових виробів на підприємствах; визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів тощо.
Таблиця 10 - Калькуляція собівартості виробу
|
Назва статей витрат |
Сума, грн. |
Методика розрахунку |
|
|
1 Матеріали |
5,14 |
таблиця 8 |
|
|
2 Транспортнозаготівельні витрати |
0,41 |
таблиця 8 |
|
|
3 Зворотні відходи (вираховуються) |
- |
таблиця 8 |
|
|
4 Основна заробітна плата (середня) |
172,95 |
таблиця 9 |
|
|
5 Відрахування на соцпотреби |
Подобные документы
Основні переваги програмування на мові Delphi. Використання стандартних операторів при створенні інтерфейсу користувача. Вибір складу технічних і програмних засобів, організація вхідних і вихідних даних. Розробка програми, блок-схеми та тексту програми.
реферат [316,1 K], добавлен 22.01.2013Створення програми для роботи зі зв'язаними списками засобами Delphi. Причини використання динамічної пам'яті комп’ютера. Розробка технічного завдання. Аналіз вимог та визначення специфікації. Етап реалізації та розробка документації користувача.
курсовая работа [487,5 K], добавлен 08.08.2011Історія розвитку Delphi (Object Pascal). Інтегроване середовище розробки Delphi. Ознайомлення з історією створення і використання логічної гри "Пазли". Реалізування ігрової комп’ютерної програми "Конструктор пазлів" в середовищі програмування Delphi 7.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.11.2015Середовище розробки програм Borland Delphi, робота компонентів. Створення нових компонентів та використання компонентів Delphi для роботи з базами даних. Системи керування базами даних InterBase та Firebird. Компоненти Delphi для роботи з СКБД FireBird.
реферат [71,4 K], добавлен 12.04.2010Теорія складання та використання розкладів. Проектування бази даних "Расписание", що містить інформацію про вільні аудиторії, в Microsoft Office Access з подальшим її використанням в середовищі програмування Borland Delphi та розробка програми до неї.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.04.2012Опис задуму та мети складання програми. Порядок створення контролюючої програми-тесту "Пори року" в програмному середовищі Delphi для перевірки знань молодших школярів про пори року. Написання кодів, алгоритм реалізації роботи та лістинг програми.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 14.06.2010Принципи технології створення програмних продуктів. Набір файлів, необхідних для створення програми в Delphi, варіанти роботи з ними. Програмування графічного інтерфейсу користувача. Зовнішній вигляд і лістинг програми, використані команди і компоненти.
курсовая работа [550,5 K], добавлен 03.01.2014Поняття та класифікація комп’ютерних ігор. Відтворення гри "Морський бій" у вигляді комп’ютерної програми. Компоненти програмного середовища Delphi, що були використані під час її створення. Алгоритм реалізації ігрового процесу та скріншоти з програми.
дипломная работа [418,2 K], добавлен 12.07.2013Розробка та налагодження програми "Заробітна плата" на мові високого рівня С++ для комп'ютерів з операційною системою Windows 7. Текстуальний опис алгоритму. Створення UML-діаграми та обробка інформації з бази даних. Інструкція по роботі з програмою.
курсовая работа [698,4 K], добавлен 14.10.2012Створення програми "Items", яка містить відомості про кінські забіги, на мові Паскаль у компіляторі Delphi 7. Реалізація зчитування з текстового файлу і збереження даних у типізованому файлі. Використання лінійних списків, особливості використання стеку.
курсовая работа [721,6 K], добавлен 24.06.2013
