Технологія створення фотокниги

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Тема дипломної роботи - «Технологія створення фотокниги». Для того, щоб виконати поставлене завдання мені потрібно скористатися відповідним графічним редактором, який надасть можливість обробити відповідні зображення та створити якісну роботу. Тому я працювала у програмі Adobe Photoshop, яка надає багато можливостей обробки зображень, а саме ретушування, застосування фільтрів, працювати з кольорокорекцією та трансформацією.

Adobe Photoshop - багатофункціональний графічний редактор, розроблений і поширюваний фірмою Adobe Systems. В основному працює з растровими зображеннями, проте має деякі векторні інструменти. Photoshop має практично безмежні можливості. Його з успіхом використовують фотохудожники для ретуші, колірної і тонової корекції, підвищення різкості і створення художніх ефектів.

1. Фотокниги

Фотокнига - це книга, кожна сторінка якої являє собою відбиток, що з'єднує оброблені фотографії, коментарі до них і художні елементи. Сторінки фотокниги пов'язані спільною темою і дизайном. Основна відмінність фотокниги від звичайного альбому полягає в технології виробництва. У процесі виготовлення фотокниги знімки не наклеюються на сторінки, а спочатку монтуються в єдиний цифровий макет, який потім роздруковується і збирається до книги.

Фотокнимга -- вид фотоальбому, особливістю якого є те, що фотографії друкуються на його сторінках. Також перевагою фотокниг перед звичайними фотоальбомами є їх унікальний дизайн. Фотокнига дає змогу не просто почергово розмістити свої знімки на сторінках, а додавати до них рамки, ефекти, підписи, кліпарти. Особливістю фотокниги є також можливість самостійного оформлення обкладинки, тобто розміщення свого фото або будь-якого іншого зображення на лицьовій та задній частині обкладинки.

1.1 Стилі фотокниг

Фотокнига може бути виконана як у певному конкретному стилі (наприклад, весільна, шкільна, новорічна і т. д.), так і виступати збіркою абсолютно різних за тематикою фото. В цьому випадку все залежить від рішення самого дизайнера фотокниги, яким здебільшого виступає кінцевий споживач. Головне, що кожна сторінка фотокниги являє собою відбиток, який з'єднує оброблені фотографії, коментарі до них і художні елементи. Фотокниги не продаються в магазинах, вони виготовляються індивідуально для кожного. Дизайн фотокниги можна замовити у професіоналів, а можна виконати самим за допомогою спеціальної програми

1.2 Види фотокниг

Фотокниги поділяються на 2 класи -- Photobook і Printbook.

1.2.1 Photobook

Фотокниги виду Photobook друкуються на фотопапері і виконуються в цілісний розворот. Сторінки такої фотокниги наклеюються на пластикову або картонну основу. Більшість виробників таких альбомів пропонує широкий спектр обкладинок (шкіряні, тканеві, ламіновані з унікальним зображеннями, з тисненням та ін.), різні формати і ціни.

1.2.2 Printbook

Фотокниги виду Printbook друкуються на поліграфічному обладнанні. Сторінки зшиті між собою в корінець. Обкладинки таких фотокниг в більшості представлені двома видами:

· Тверда ламінована обкладинка

· М'яка обкладинка

Також стають популярними обкладинки з тканини, шкірзамінника, шкіри та суперобкладинки для поліграфічних фотокниг. Головна перевага такої фотокниги в тому, що вона доступна в ціні та зверстати її макет може навіть фотоаматор, котрий не володіє Photoshop чи знаннями інших графічних редакторів. Особливістю фотокниг як таких є їхня унікальність і неповторність дизайну в порівнянні з іншими видами альбомів.

1.2.3 Coffee table book

Coffee table book (дослівно: книга для журнального столика) - ще один прообраз фотокниги (рис. 1). Саме так називають фотокнигу в багатьох країнах. Перші такі альбоми з'явилися в 60-і роки. Вони містили в основному зображення природи чи історичних місць і призначалися для розваги гостей.



Рис. 1. Приклади фотоальбомів формату Coffee table book

Крім самих фотографій, фотокнига може містити не тільки додаткове графічне оформлення, але і текстові вставки, які ще більш розкривають зміст і суть зображень. Ви можете доповнити зображення фотокниги короткими пояснювальними написами містять місце і час фотографії, або ж додати невеликий поетичний нарис чи вірш, що підкреслює загальний художній стиль фотокниги.

1.3 Фотокниги. Історія і сучасність

У наш час все існує заради того, щоб закінчитися фотографією. Фотографія муміфікують час. (Анрі Базен)

Першою фотокнигою вважається книга Анни Аткінс (1799-1871) «Фотографії морських водоростей Британських островів» (рис. 1). Вихід цієї книги став поворотним пунктом в історії фотографії та видавничої справи. Перша збірка фотографій, перша книга про фотографії, опублікована жінкою, і перша книга, видрукувана методом фотокопіювання. Єдиним відомим методом фотодруку на той момент був метод «синьої» светокопіі або Ціанотипія. Ці синии відбитки прекрасно підійшли для ілюстрування морських об'єктів і навіть надали їм деякий шарм. Оригінальна бібліотечна копія «Морських водоростей» належала серу Джону Хершела, досліднику, винахіднику методу светокопіі та інших наукових відкриттів. Одна з тринадцяти відомих копій книги була придбана Британською бібліотекою в 1985 році.



Рис. 1. Перша фотокнига Анни Аткінс (1799-1871) «Фотографії морських водоростей Британських островів»

Велий розвиток фотокниги отримали в Японії в 1920 роках. Уже в 50-роки у кожного відомого фотографа в Японії була фотокнига. З японської мови фотокнига буде як shashinshы. Зараз по такому запиту можна знайти безліч японських фотокниг (рис.2).

Рис. 2. Приклад японської фотокниги

Отже, фотокниги - це сучасний ексклюзивний фотоальбом, нова форма відображення Ваших подій, історій, спогадів. Вперше фотокниги з'явилися ще в минулому столітті. Вони були призначені для представлення робіт професійних фотографів і художників. Це були проекти, присвячені певній тематиці або творчості одного фотографа. Для початківців фотографів фотокнига, видана самостійно невеликим тиражем, була засобом заявити про себе, представити арт-спільноті портфоліо своїх робіт.

Нижче ви бачите перший фотомонтаж створений за 130 років до винаходу програми Adobe Photoshop (рис. 3).

Рис. 3 Перший фотомонтаж

Один з перших прикладів фотомонтажу: фотокомпозиція Оскара Густава Рейландер «Два шляхи життя» (The Two Ways of Life), (1857 рік) створена з 32-х різних негативів.

1.4 Дизайн фотокниг

Отже, у Вас є прекрасна добірках Ваших фотографій і у Вас є бажання оформити їх у вигляді фотокниги. Для видання (друку) фотокниги спочатку необхідно створити на комп'ютері її так званий «оригінал-макет». Макет являє собою зображення кожної сторінки Вашої фотокниги, підготовлене з урахуванням вимог підприємства-виробника. Рамки, підписи, фони, заголовки і інші елементи оформлення об'єднуються на цій сторінці разом з вашими фотографіями в єдиний захоплюючий сюжет.

Якісне оформлення фотоальбому - це досить складна і трудомістка робота, що вимагає наявності художнього смаку, досвіду і знання спеціального програмного забезпечення.

Існує два види оформлення розрізняються складністю і вартістю оформлення

А. Індивідуальний дизайн альбому

З урахуванням сюжетів фотографій створюється єдина оригінальна композиція в обраному стилі.

Б. Дизайн альбому із застосуванням стандартних шаблонів

Ваші фотографії розміщуються в заздалегідь розроблений типовий альбом (фотокнигу).

2. Графіка і Інтернет

Не дивлячись на очевидні достоїнства векторів, у цілому ряді випадків розробники графіки не можуть обійтися без растрів. Це торкається, наприклад, створення ілюстрацій для публікації в Інтернеті. Багато Web-оглядачів поки що не можуть інтерпретувати образи векторних форматів. Тому сьогодні вимагається, щоб графічні образи, розміщувані на Web-сторінках, були растровими.

Тут, проте, виникає один важливий аспект: вартість передачі графічної інформації. Звичайні растрові файли мають значний об'єм, і передавати їх по мережах в чистому вигляді було б дуже невигідний. В результаті досліджень були створені спеціальні стислі растрові формати -: GIF (Graphics Interchange Format) і JPG або JPEG (Joint Photographic Experts Group).

Формат GIF був розроблений як міжплатформений графічний стандарт і підтримується всіма графічними додатками і Web-оглядачами. Формат GIF краще використовувати для зберігання ілюстрацій з невеликою кількістю кольорів або чіткими межами між ними. GIF може берегти зображення з глибиною кольору до 8 розрядів (256 кольорів). Цей формат передбачає декілька додаткових можливостей - таких, як прозорий фон і міжрядкова розгортка (поступовий вивід всього зображення з поступовим поліпшенням якості).

Файли GIF забезпечують стиснення зображення без втрат. Це означає, що зображення, записане у файл GIF, виглядатиме практично так само, як оригінальне. Проте через обмеженість колірної палітри неминучі втрати або зміни деяких кольорів. У форматі GIF використовується нескладний алгоритм стиснення, тому малюнки при завантаженні виводяться на екран достатньо швидко.

JPEG краще підходить для зображень з багатою колірною гаммою, наприклад, фотографій або скануючих малюнків. JPEG підтримує 24-розрядні колірні палітри глибиною до 16.7 мільйонів кольорів. Це робить його чудовим вибором для зберігання повнокольорових зображень. У форматі JPEG використовується алгоритм стиснення зображення з втратами (виключається інформація, втрата якої для конкретних випадків допустима), забезпечуючи високу якість зображення разом з високим ступенем стиснення. В графічних програмах при збереженні ілюстрації можна вказати необхідний ступінь стиснення: чим нижче ступінь стиснення, тим вище якість зображення. Файли JPEG при висновку на екран вимагають деякого часу для розпаковування.

Окрім JPEG і GIF, останнім часом на різних комп'ютерних платформах все ширше застосовуються файли формату PNG (Portable Network Graphic). Зображення, збережені в цьому форматі, можна стискати, зменшуючи їх розмір без втрати якості зображення. Формат PNG використовується для різних видів графічних зображень - - від простих картинок малого розміру до вельми складних фотознімків.

Формат PNG був створений не від хорошого життя. В 1994 компанії CompuServe і Unisys (розробник формату GIF і утримувач прав на алгоритм стиснення GIF) вирішили стягувати ліцензійні платежі зі всіх розробників програмного забезпечення, в якому використовується функціональність GIF. У відповідь на це група незалежних фахівців створила проект, який спочатку називався Portable Bitmap Format. Нова, альтернативна GIF, концепція була відкритою для використання, обговорення і модернізацій, а незабаром формат одержав свою сучасну назву Portable Network Graphics.

В даний час можливості формату PNG значно перевищують скромні характеристики GIF. Офіційна специфікація PNG підтримує 48-розрядну кольоровість, 16-розрядні RGB-канали і 16-розрядні півтони. В більш зрозумілих термінах це означає 65000 різних відтінків кожного кольору монітора (червоного, зеленого і синього). Існує також анімаційна версія формату PNG - MNG (Multiple-image Network Graphics).

В цілях підтримки нових стандартів Інтернету створена специфікація векторної графіки VML (Vector Markup Language - мова векторної розмітки). Ініціатором цієї пропозиції виступила корпорація Microsoft спільно з рядом інших компаній - Visio, Hewlett-Packard, Autodesk і Macromedia. Новий стандарт повинен спростити і прискорити редагування і відображення векторної графіки в Інтернеті. CorelDRAW, окрім всіх згаданих форматів, також повністю підтримує (експорт/імпорт, відкриття/збереження) новий формат векторної графіки Scalable Vector Graphics (SVG), описаний в специфікації Web-мови XML, що стискається (Extensible Markup Language).

3. Adobe Photoshop

В обширному класі програм для обробки растрової графіки особливе місце займає пакет Photoshop компанії Adobe. По суті справи, сьогодні він є стандартом в комп'ютерній графіці, і всі інші програми незмінно порівнюють саме з ним.

Головні елементи управління програми Adobe Photoshop зосереджені в рядку меню і панелі інструментів. Особливу групу складають діалогові вікна - інструментальні палітри:

* Палітра Пензлик управляє налаштуванням параметрів інструментів редагування.

У режим редагування пензлик входять після подвійного клацання на її зображенні в палітрі. Клацання при клавіші CTRL, що натискує, знищує пензлик. Подвійним клацанням на вільному полі палітри відкривають діалогове вікно формування нового пензлика, яка автоматично додається в палітру.

* Палітра Параметри служить для редагування властивостей поточного інструменту. Відкрити її можна не лише з рядка меню, але і подвійним клацанням на значку інструменту в панелі інструментів. Склад елементів управління палітри залежить від вибраного інструменту.

* Палітра Інфо забезпечує інформаційну підтримку засобів відображення. На ній представлені: поточні координати покажчика миші, розмір поточної виділеної області, колірні параметри елементу зображення і інші дані.

* Палітра Навігатор дозволяє проглянути різні фрагменти зображення і змінити масштаб перегляду. У вікні палітри поміщена мініатюра зображення з виділеною областю перегляду.

* Палітра Синтез відображує колірні значення поточних кольорів переднього плану і фону. Повзунки на колірній лінійці відповідної колірної системи дозволяють редагувати ці параметри.

* Палітра Каталог містить набір доступних кольорів. Такий набір можна завантажити і відредагувати, додаючи і видаляючи кольори. Колірний тон переднього плану і фону вибирають із складу набору. У стандартному комплекті постачання програми передбачено декілька колірних наборів, в основному компанії Pantone.

* Палітра Шари служить для управління відображенням всіх шарів зображення, починаючи з самого верхнього. Можливе визначення параметрів шарів, зміна їх порядку, операції з шарами із застосуванням різних методів.

* Палітру Канали використовують для виділення, створення, дублювання і видалення каналів, визначення їх параметрів, зміни порядку, перетворення каналів в самостійні об'єкти і формування поєднаних зображень з декількох каналів.

* Палітра Контури містить список всіх створених контурів. При перетворенні контура у виділену область його використовують для формування обтравочного контура.

* Палітра Операції дозволяє створювати макрокоманди - задану послідовність операцій із зображенням. Макрокоманди можна записувати, виконувати, редагувати, видаляти, зберігати у вигляді файлів.

Особливу групу програмних засобів обробки зображень представляють Фільтри. Це модулі, що підключаються до програми, часто третіх фірм, що дозволяють обробляти зображення по заданому алгоритму. Інколи такі алгоритми бувають дуже складними, а вікно фільтру може мати безліч параметрів, що набудовуються. З груп фільтрів популярні продукти серій Kai's Power Tools, Alien Skin, Andromeda та інші.

Програма AdobePhotoshop - це потужний професійний інструмент. Дана робота розглядає можливості Adobe Photoshop в галузі художнього ретушування зображень. У ній можливості Photoshop представлені в структурі конкретних практичних прикладів, виконання яких допоможе формуванню навичок або прояснити деякі складні моменти в художньому ретушуванні. У процесі виконання завдань розглядаються головні теоретичні питання, пов'язані з властивостями точкової графіки, основними параметрами (дозвіл, колірні моделі) точкової графіки та її функціональним призначенням.

3.1 Ретуш, відновлення і корекція фотографій

З часів появи перших фотоапаратів на початку позаминулого століття фотографія стала невід'ємною частиною життя незліченної кількості людей. У кожному будинку обов'язково знайдуться старі фото, на які, можливо, ніхто не дивився вже багато років. Ми не викидаємо старі фотографії, тому що вони дорогі нам, як пам'ять. Багато з таких фото - це ми багато років тому, або зображення родичів, яких давно вже немає з нами, і старе фото - єдине нагадування про них, яке у нас залишилося.

На жаль, старі фото з плином часу мають властивість приходити в непридатність, а часто навіть в первинному своєму вигляді вони були далекі від досконалості. Разом з тими нові фотографії, виконані сучасними напівавтоматичними і автоматичними фотоапаратами або навіть цифровою камерою, часто вимагають додаткової обробки у вигляді ретуші дрібних дефектів, корекції форми елементів зображення, видалення сторонніх предметів або осіб, які випадково потрапили в приціл об'єктиву, усунення ефекту "червоних очей" , тонової або колірної корекції. Якщо і існують ідеально виконані фотографії, то їх точно не багато. Більшість же фотографій, тим більше виконаних не професійним фотографом, вимагає додаткової обробки. І, безсумнівно, найкращим інструментом для цього є розглянутий графічний редактор, тобто Photoshop. Звичайно, існує безліч графічних редакторів, що дозволяють виконувати ті чи інші (або навіть всі) функції обробки зображень, але, все ж, саме в Photoshop зібрані практично всі можливі засоби редагування зображень і виконані вони на високому професійному рівні, що дозволяє виконати необхідну завдання редагування не тільки високоякісно, але також легко і швидко.

Відповідно до класифікації дефектів логічно виділити наступні варіанти ретуші:

· технічна ретуш - виконується з метою усунення глобальних і локальних технічних дефектів;

· художня ретуш - виконується з метою усунення глобальних і локальних художніх дефектів. Вона, в принципі, більш складна і може бути підрозділена на дві категорії: косметичну і композиційну.

3.2 Варіанти художньої ретуші

3.2.1 Косметична ретуш

Косметична ретуш використовується в основному в портретної фотографії і дає ретушерові можливість відчути себе художником-візажистом або театральним гримером. Можливо, це один з небагатьох випадків, коли вітається прикрашання дійсності. Косметична ретуш передбачає усунення найбільш помітних дефектів об'єкта та / або виявлення його найбільш виразних рис. Вона вимагає особливої ретельності, смаку і навіть делікатності. Іноді, підкресливши особливості або дефекти натури (наприклад, фактуру шкіри обличчя), можна добитися особливої художньої виразності фотографії.

Типові позиції для косметичної ретуші портрета показані на:

· місця, надають особливу виразність портрета і вимагають іноді додаткового підкреслення (волосся, зіниці очей, вії, брови, губи) - показані чорними стрілками;

· місця, зазвичай потребують певної маскуванні (зморшки, складки і тіні на чолі й переніссі, в куточках очей і рота, на шиї і на підборідді, під очима і в ніздрів, а також різні шрами, родимки, пігментні плями, бородавки, волосся на обличчі і т. п.) - показані білими стрілками.

3.2.2 Композиційна ретуш

Композиційна ретуш (кадрування, видалення зайвих об'єктів або елементів, вставка відсутніх деталей, регулювання освітлення, коректування кольору, фону і т. п.) вимагає знання основ композиції та наявність певного художнього смаку. Сюжет з правильно побудованої композицією привертає увагу до задуму автора, створює відчуття гармонії, закінченості форми, відповідності її змісту, формує у глядача певний позитивний або, навпаки, негативне ставлення. Помилки в композиції при зйомці призводять до того, що зображення «розвалюється» або «збивається в купу», результат виходить як би незакінченим, непереконливим і нецікавим для глядача. Перед таким знімком зазвичай довго не затримуються, так як не виникає ніякого бажання розглянути його докладніше, проникнути в суть зображення. Однак якщо композиція під час зйомки не дуже вдалася з об'єктивних та / або суб'єктивних причин, це ще не привід для великої смутку.

Закони композиції, характерні для живопису, не завжди справедливі для фотографії. Врівноваженість композиції, що гарантує спокій сприйняття, не завжди відповідає жанру та творчого задуму фотографа. Часто йдуть на свідоме порушення рівноваги для додання тривожності, динаміки, почуття внутрішньої невпевненості, неспокою. У фотографії іноді навіть недотримання правил може обернутися творчою удачею.

3.2.3 Комп'ютерна ретуш

Комп'ютерна ретуш по суті своїй більш гнучка. До того ж, вона не вимагає величезної кількості матеріалів та більш ефективна з точки зору часу і якості отримання результату. Вона дозволяє творчо працювати як з чорно-білими, так і з кольоровими зображеннями в єдиному середовищі за допомогою одних і тих же моделей інструментів і процесів, причому велика кількість трудомістких і рутинних процедур може виконуватися автоматично за допомогою програмних засобів. Таким чином, комп'ютер стає універсальним робочим місцем для художника-ретушера, перетворюючи його в творця, вільного від обмежень в матеріалах і інструментах. Єдині суттєві обмеження - рівень професіоналізму і фантазія.

Перш ніж починати роботу, треба обов'язково подбати про своє робоче місце і, в особливості, про калібрування монітора (дивися словник термінів). Це вкрай важливо при роботі з кольоровими фотографіями. В іншому випадку можна так скорегувати колір, що після друку миле личко перетвориться в гримасу моторошного сюрреалістичного монстра.

Якщо монітор відкалібрований, колірна середу в порядку, правильно вибрано колірний простір, а фото вже зберігається у вигляді файлу на жорсткому диску, можна сміливо приступити комп'ютерної ретуші.

3.3 Інструменти та засоби ретушування

Засоби та методи, розглянуті в даній роботі, звичайно ж, відносяться до засобів ретушування вельми умовно. Будь-який інструмент, засіб або метод, який використовується в Photoshop, можна з успіхом застосовувати як для ретушування фотографій, так і для створення нових зображень. Але все ж є інструменти і засоби, які найкраще підходять саме для цього.

Кожен з кроків процесу ретуші передбачає знайомство з можливостями тих чи інших інструментальних засобів, уміння прогнозувати результати своїх дій, розуміння фізики процесів, що відбуваються при фільтрації або який-небудь інший обробці. Чим вище рівень кваліфікації, чим більше досвід користувача, тим менше йому потрібно ітерацій для отримання якісного результату. Тому найбільш природний шлях до досконалості - накопичення власного досвіду шляхом виконання конкретних завдань з урахуванням рекомендацій, досвіду і знань фахівців в області комп'ютерної ретуші. Методи і засоби для усунення типових глобальних дефектів наведено в табл. 1, локальних - в табл. 2.

На відміну від традиційної ретуші, в комп'ютерній завжди можна скасувати неправильно або невдало виконану дію без переробки всієї роботи. Для цього в Photoshop передбачено декілька варіантів:

· команда Edit> Undo (Правка> Скасувати) або відповідні клавіатурні комбінації (Ctrl + Z - крок назад, Ctrl + Alt + Z - послідовні кроки назад);

· інструмент History Brush Tool (Кисть повернення);

· палітра History (Протокол);

· повернення до останнього, збереженому на диску варіанту - команда File> Revert (Файл> Повернути).

Таблиця 1. Основні методи і засоби боротьби з типовими глобальними дефектами

Види дефектів	Типи дефектів	Способи та інструменти усунення
Художні	Неправильне кадрування	Видалення зайвих частин кадру інструментом Crop (Кадрування), додавання відсутнього простору після збільшення розміру полотна (команда Canvas size)
	Нерівноважна композиція кадру	Видалення зайвих об'єктів і деталей, раціональна перекомпоновка об'єктів у кадрі, додавання нових елементів композиції
	Невдалий або невідповідний основним зображенню фон	Художня обробка за допомогою фільтрів, видалення, повна або часткова заміна фонового зображення
Технічні	Неправильна експозиція при зйомці, втрата контрасту при зберіганні	Коригування за допомогою команд регулювання рівнів (Levels) і кривих тонової корекції (Curves)
	Вуаль, тонові або колірні спотворення	Коригування за допомогою команд Levels (Рівні), Color Balance (Колірний баланс) і Curves (Криві)
	Муар (дивися словник термінів), підвищена зернистість	Використання фільтрів розмивання зображення (група Blur), а також Dust & Scratches (Пил і подряпини)
	Загальна не різкість	Коригування за допомогою фільтрів збільшення різкості Sharpen (Різкість)

Таблиця 2. Основні методи і засоби боротьби з типовими локальними дефектами

Види дефектів	Типи дефектів	Способи та інструменти усунення
Художні	Затемнення або відблиски на обличчі через неправильну установку освітлення при фотографуванні	Коригування експозиції окремих частин інструментами Dodge / Burn (Освітлювач / Затемнювач), Healing Brush (Відновлююча кисть). Пом'якшення дефекту інструментом Blur (Розмиття)
	Підкреслені дефекти на обличчі об'єкта фотозйомки (шрами, родимки і т. п.)	Усунення за допомогою інструментів Spot Healing Brush (Плямовивідник), Healing Brush (Відновлююча кисть), Clone Stamp (Штамп), Smudge (Палець), Blur (Розмиття)
	Недостатньо підкреслені виразні риси обличчя	Коригування за допомогою інструментів Sharpen (Різкість), Dodge / Burn (Освітлювач / Затемнювач)
Технічні	Тріщини, подряпини	Усунення за допомогою інструментів Spot Healing Brush (Плямовивідник), Healing Brush (Відновлююча кисть), Clone Stamp (Штамп), Smudge (Палець), Blur (Розмиття)
	Поодинокі дрібні плями	Замазування або зафарбування кольором найближчих пікселів за допомогою кисті (Brush), а також інструментів Spot Healing Brush (Плямовивідник), Healing Brush (Відновлююча кисть), Clone Stamp (Штамп), Smudge (Палець), Blur (Розмиття)
	Зім'ятих	Використання інструментів Clone Stamp (Штамп), Smudge (Палець), Blur (Розмиття)
	Відшарування емульсії	Усунення за допомогою інструментів Clone Stamp (Штамп), Blur (Розмиття)
	Ефект «червоні очі»	Зафарбування інструментом Red Eye (Коректор очей), Replace Color (Замінник кольору)

3.4 Послідовність корекції

Бажано дотримувати наступного порядку виконання операцій:

· аналіз зображення;

· складання плану роботи;

· усунення глобальних технічних і художніх дефектів;

· усунення локальних технічних і художніх дефектів;

· збільшення різкості.

Мета аналізу - виявлення та класифікація дефектів фотографії. Аналіз виконується як за допомогою безпосереднього візуального дослідження зображення у різних масштабах, так і з використанням таких потужних і зручних засобів Photoshop, як палітра Histogram (Гістограма), що дозволяє оцінити динамічний діапазон і особливості розподілу пікселів по яскравості.

Результатом аналізу має стати класифікація виявлених дефектів, тобто виявлення глобальних і локальних, технічних і художніх дефектів. На основі класифікації попередньо вибираються методи усунення дефектів. Після цього необхідно скласти детальний план роботи, оскільки більшість перетворень, виконуваних з зображенням, взаємопов'язані, а від порядку їх виконання безпосередньо залежить кінцевий результат.

Загальне правило: спочатку боротися з глобальними, а потім з локальними дефектами.

Справа в тому, що при усуненні глобальних дефектів нерідко автоматично видаляється частина локальних дефектів. Наприклад, використання фільтрів групи Blur (Розмиття) усуває дрібні плями і подряпини, що в цілому знижує трудомісткість технічної ретуші. Як звичайно, з правила є виняток.

Не варто усувати загальну нерізкість зображення до видалення локальних технічних дефектів, оскільки це може їх підкреслити і ускладнити подальший процес ретуші.

Перш за все, необхідно позбутися від шумів, до яких відноситься пил, дрібні подряпинки, волоски; растр (одержуваний при скануванні друкованих оригіналів); зерно для сильно збільшених фотозображень; характерні регулярні структури ("квадратики" і кольоровий бруд), що виникають при збереженні файлу в форматі JPEG із завищеною компресією і т. д. Для ліквідації подібних артефактів у зображенні використовуються фільтри розмиття, що знищують деталі.

Обов'язково потрібно хоча б трохи підвищити загальну різкість зображення, якщо вона недостатня. Різкість може бути втрачена при будь-яких операціях з зображенням, при скануванні і особливо в результаті використання фільтрів видалення шуму. Для зображень, призначених до печатки, різкість краще зробити завищеною. При друці фарба трохи розпливається, і надлишкова різкість усувається. Якщо запасу по різкості немає, відбиток буде розмитим.

Потім досліджувати зображення. Часто буває, що сюжетно важливі ділянки занадто темні чи занадто світлі, а зміна тону по всьому зображенню приводить до погіршення якості інших областей. Тоді можна обережно відрегулювати тоновий баланс в проблемній ділянці. Вибіркова балансування актуальна, якщо зображення має нерівномірне висвітлення, відблиски через неправильно обраних умов зйомки або неакуратного прояву. Якщо не вдається усунути дефект за допомогою маскування і подальшої корекції виділених областей, можна скористатися спеціальними інструментами корекції. Випадки місцевої колірної корекції зустрічаються дуже рідко, вони пов'язані з досягненням спеціального ефекту, видаленням зайвого кольору після тонової корекції і т.д.

Після того, як зображення стало якісним, схожим на реальність, потрібно домогтися найкращої виразності. Сюжетно важливі деталі зорово виділяють, збільшуючи їх різкість, а не представляють інтересу ділянки, навпаки, обробляють фільтром розмиття.

Непотрібні деталі (якийсь об'єкт випадково потрапив у кадр), чи навпаки, відсутні важливі фрагменти (стертий ділянку або відірваний куточок) знижують виразність кадру. У багатьох випадках похибки змістовного плану можна ліквідувати спеціальними прийомами.

3.5 Корекція різкості зображення

Зображення гарної якості повинне бути чітко сфокусованим - різким (якщо, звичайно расфокусировка не використовується в якості художнього прийому). Відсутність різкості означає, що зображення не має дрібних деталей. У програмі Adobe Photoshop є спеціальний інструмент «Sharpen» (Різкість) і кілька фільтрів, які здійснюють візуальне посилення різкості. Всі ці фільтри працюють за рахунок збільшення контрасту між пікселями зображення. В результаті буде здаватися, що на зображенні з'явилися відсутні дрібні деталі, а насправді просто збільшена контрастність існуючих.

Ніякі інструменти Photoshop не повернуть відсутніх деталей. Якщо зображення сильно розмито, його неможливо зробити ідеально чітким.

Фільтри - це спеціальні невеликі модулі, кожен з яких орієнтований на виконання особливого дії. Є фільтри для посилення і для зниження різкості, для спотворення, зменшення числа кольорів, деякі з них на основі зображення створюють спрощений малюнок, імітують освітлення і т. д. У комплект Photoshop входить велика кількість фільтрів з самими різними можливостями.

Команди всіх фільтрів, як входять у комплект Photoshop, так і підключаються, знаходяться в меню Filter (Фільтр). Вони розподілені по тематичних групах (підменю). У даному розділі розглянемо три групи фільтрів:

· Sharpen (Різкість) - підвищення різкості

· Blur (Розмиття) - зниження різкості, розмиття

· Noise (Шум) - додавання і видалення шуму

3.6 Фільтри різкості прямої дії

Всі фільтри посилення різкості діють по подібному механізму. Зрозуміло, вони не повертають в зображення відсутніх деталей, посилення контрасту між окремими пікселями. Деталі, таким чином, стають більш контрастними, що око сприймає як підвищення різкості. Три фільтра з чотирьох, які входять у групу Sharpen (Різкість) - це команди прямої дії, вони не вимагають додаткових установок.

· Sharpen (Різкість) - підвищує різкість за рахунок посилення контрасту сусідніх пікселів.

· Sharpen More (Різкість плюс) - виконує ту ж операцію, але діє сильніше.

· Sharpen Edges (Різкість країв) - знаходить у зображенні області зі значними змінами кольору або тону (межі) і підсилює і без того високий контраст, при цьому всі інші ділянки (з плавними переходами) зберігаються без зміни.

3.7 Контурна різкість

Фільтр «Unsharp Mask» (Контурна різкість) з групи «Sharpen» (Різкість) дозволяє регулювати посилення різкості. У результаті його застосування відбувається нерізке маскування: програма робить копію зображення, знаходить в ній краю областей зі значними змінами кольору і тону і "загострює" їх. Це призводить до посилення різкості кордонів і не впливає на інші ("рівні") ділянки. На основі отриманого чіткого зображення створюється нерізко маска, яка накладається на кілька розмите вихідне зображення. Програма, таким чином, обманює не один раз, а двічі: посилюючи контраст кордонів і розмиваючи рівні ділянки, вона підкреслює різницю між ними, і очей вірить, що зображення і справді стало різкіше. Фільтр «Unsharp Mask» (Контурна різкість) дозволяє при грамотному використанні домогтися дуже переконливих результатів.

При застосуванні фільтра необхідно дотримуватися таких правил:

· Підвищувати різкість краще після того, як поставлене необхідний розмір і дозвіл зображення. В іншому випадку подальші зміни розміру приведуть до втрати деталей або, навпаки, до появи неприродно контрастних областей.

· Збільшення різкості проводити перед коригуванням тонового діапазону. Інакше можуть необоротно загубитися деталі в світлі і тінях, які вже не вдасться повернути підвищенням контрастності.

· Для посилення ефекту фільтри групи «Sharpen» (Різкість) можна застосовувати кілька разів. Однак треба пам'ятати, що підвищення контрасту відбувається за рахунок зменшення кількості тонових (колірних) рівнів, що може привести до провалів рівнів у середніх тонах.

· При виборі радіуса можна скористатися емпіричним правилом: розділити вихідний дозвіл зображення на 200. У портретах дуже важливо не завищувати значення радіусу. На пейзажах можна застосовувати декілька збільшений радіус, від цього деталі будуть більш рельєфними.

· Для зображень великого розміру допустимо підвищення параметра «Amount» (Сила) до 250-500%. Для маленьких зображень треба вибирати значення посилення різкості не більше 200%, а параметр «Radius» (Радіус) не повинен перевищувати 1 піксель, інакше з'явиться світіння країв.

3.8 Фільтри розмиття

Операція, зворотна збільшенню різкості, - це зниження фокусу або розмиття. Якщо при збільшенні різкості контрастність між окремими пікселями зростає, то при розмиття вона знижується.

Розмиття зображення може знадобитися як художній прийом, для усунення дрібних погрішностей зображення (подібно фільтру «Dust & Scratches» (Пил і подряпини)), і, що найголовніше, - це метод знищення растра при обробці сканованих фотографій з журналів, листівок та іншої поліграфічної продукції.

Фільтри розмиття помішані в групі «Blur» (Розмиття) меню «Filter» (Фільтр). Два фільтра з цього списку, «Blur» (Розмиття) і «Blur More» (Розмиття плюс), подібно командам «Sharpen» (Різкість) і «Sharpen More» (Різкість плюс), є операціями прямої дії. Фільтр «Blur» (Розмиття) злегка розмиває зображення, «Blur More» (Розмиття плюс) робить це сильніше.

Найчастіше використовують фільтр «Gaussian Blur» (Розмиття по Гауса). Для ілюстрації дії цього фільтра треба знизити різкість тла навколо персонажів.

Дуже корисні ще три фільтри, які включені до складу групи «Blur» (Розмиття). Фільтр «Smart Blur» (Розумне розмиття) залишає незмінними контрастні кордону і значно розмиває рівні ділянки. Прибрати з обличчя людини зморшки, зробивши його молодше на 20 років, або почистити його піджак, видаливши плями та пил - все це цілком під силу фільтру «Smart Blur» (Розумне розмиття).

Після обробки цим фільтром зображення стає чистим і яскравим, але об'єкти набувають дещо неживий, "стерильний" вид. Фільтр «Smart Blur» (Розумне розмиття) вживається в тих же випадках, що і «Gaussian Blur» (Розмиття по Гауса) - при створенні плакатів, листівок та ін, коли привабливий дизайн важливіше правди життя.

Фільтри «Motion Blur» (Розмиття в русі) і «Radial Blur» (Радіальне розмиття) застосовуються для створення ефектів. Вони розмивають зображення не рівномірно, а в певному напрямку, по прямій або по колу. Регулюється ступінь розмиття.

Для малих ділянок доцільно користатися не фільтрами різкості і розмиття, а спеціальними інструментами. Група корекції різкості включає інструменти «Sharpen» (Різкість), «Blur» (Розмиття), «Smudge» (Палець).

3.9 Усунення дрібних дефектів зображення

Дуже часто скановані зображення містять масу дрібних погрішностей, які можна визначити словами, що дали назву фільтру - «Dust & Scratches» (Пил і подряпини). Фільтр використовує принцип видалення пікселів, що явно відрізняються від сусідніх, і заміни їх на пікселі відповідного кольору. Зрозуміло, що програма не може розпізнати, чи є деталь значущою або це подряпина. Тому в результаті дії фільтра завжди знижується деталювання.

Усунення дрібних дефектів зображення відбувається за наступною схемою.

Для початку треба "здути пил" із усього зображення. Якщо збільшити будь-який з фрагментів (наприклад, стіну), то можна побачити безліч дрібних дефектів - волоски, порошини, цятки, що надає зображенню дуже непривабливий вигляд.

Якщо відкрити меню «Filter» (Фільтр) і вибрати групу Noise (Шум), то в списку, що можна виконати команду Dust & Scratches (Пил і подряпини). На екран виводиться відповідне діалогове вікно фільтра, в якому потрібно встановити наступні параметри:

· Radius (Радіус) - чим більше радіус, тим більше великі деталі вважаються похибками і усереднюються. Іноді краще залишити частину дефектів, зате не жертвувати відблисками і потрібними дрібними рисками (середнє значення радіуса - 1).

· Threshold (Поріг) - визначає мінімальний контраст, якими повинні володіти деталі, щоб програма розглядала їх як дефекти. Після чого залишиться тільки натиснути кнопку ОК і основні похибки усуватися (10 пікселів середнє значення).

Фільтр Dust & Scratches (Пил і подряпини) справляється і з більш грубими дефектами. З його допомогою можна видалити сліди заломів на фото (правда при цьому зображення втрачає різкість).

Для цього потрібно виділити область дефектів, при цьому розмір виділення повинен бути на 10-20 пікселів більше, ніж пошкоджену ділянку. Виконати розтушовування приблизно на 10 пікселів. Потім застосувати фільтр Dust & Scratches (Пил і подряпини). Практично всі дефекти зникли.

Потрібно проробити кілька експериментів з цим фільтром на різних фрагментах зображення, підбираючи різні поєднання параметрів радіусу і порога, щоб навчитися знаходити певний компроміс між усуненням дефектів і погіршенням чіткості.

Фільтр Dust & Scratches (Пил і подряпини) - не єдиний спосіб боротьби з погрішностями, іноді зустрічаються такі дефекти, що доводиться міцно подумати, як їх видалити.

Відновлення втрачених фрагментів

Найчастіше в зображенні є зайві деталі, або навпаки, відсутні деякі фрагменти. Фотографія, яка у нас є, дуже гарний приклад подібних дефектів: верхній правий куточок його відірваний, і його потрібно відновити.

3.10 Дзеркальні зображення

Існує багато симетричних предметів - тіла тварин і людини, одяг, машини, будинки, посуд, меблі та ін Половинки таких предметів знаходяться по відношенню один до одного в дзеркальному відображенні. Тому для відновлення на зображенні втраченого фрагменту симетричного предмета можна скористатися дзеркальною копією збереженої половини.

Для цього потрібно інструментом Magnetic Lasso (Магнітне ласо) вибрати лівий край кошика, встановити попередньо параметр розтушовування 2 пікселя.

Потім, скопіювати цю область у буфер обміну, а потім вклеїти її за допомогою команди Paste (Вставити) меню Edit (Редагування). Потім командою Free Transform (Вільна трансформація) меню Edit (Редагування) включити режим інтерактивного трансформування і потім перетягувати бічній маніпулятор назустріч протилежній стороні виділеної області, поки не отримаєте дзеркальне зображення. І нарешті, розмістити підготовлений фрагмент на місці відірваного і звести шари зображення в один командою меню палітри шарів Flatten Image (Звести шари).

3.11 Освітлення

Освітлення можна зробити різними методами. Розглянемо два з них. Перший - за допомогою інструменту Dodge (Освітлення) і другий, за допомогою режимів накладення при використанні шарів.

Освітлення фрагмента виробляють інструментом Dodge (Освітлення). У його панелі властивостей, крім списку кистей, розташоване поле введення Exp osure(Експозиція), визначальне силу впливу. У списку, що розкривається Range (Інтервал) задається тоновий інтервал, в якому буде відбуватися освітлювання. Якщо встановити тут параметр Shadows (Тіні), то при дії інструменту освітлюються тільки тіні, а середні тони і світлі ділянки залишаються без змін. Відповідно, вибір значень Midtones (Середні тони) і Highlights (Свєта) задає освітлення в цих тонових інтервалах.

Для того щоб освітлити зображення за допомогою режиму накладення з використанням шару потрібно: створити дублікат вихідного зображення (Image »Duplicate); перетворити копію шару до режиму напівтонового растра (Image» Mode »Grayscale); зробити розмиття по Гауса (FilterBlur GaussianBlur), зі значенням радіусу 3-6 параметра, для пом'якшення деталей; інвертувати значення відтінків (ImageAdjustmentsInvert), щоб отримати негатив зображення; потім повернутися до вихідного кольоровому зображенню і вибать команду SelectLoad Selection; потім вибрати тільки що створену чорно-білу маску з розкривного меню Document; вибрати команду LayerNewLayer via Copy, щоб створити новий шар на базі виділеної області; далі потрібно використовуйте діалогове вікно Fill для заливки нового шару (в якості вмісту вибрати 50% сірого і режим накладення Color Dodge і встановити прапорець Preserve Transparency (Зберегти прозорість), щоб Photoshop не враховувала прозорі частини на новому шарі.

Всі режими освітлення діють в тому випадку, якщо кольори виявляються світліше, ніж нейтральний сірий.

· Режим накладення Screen (Освітлити) дозволяє освітлити всі зображення цілком і корисний в тих ситуаціях, коли вам необхідно "проявити" які-небудь ділянки на невитриманих зображеннях.

· Режим накладення Color Dodge (Кольорове освітлення), протилежний режиму Color Burn, освітлює світлі

· кольори і відтінки, не роблячи вплив на темні області зображення.

· Режим накладення Linear Dodge (Лінійне освітлення) дозволяє освітлити зображення, проте на відміну від режиму Screen, "відсікає" значення і призводить до більш різким результатами, ніж режим накладення Screen або Color Dodge.

3.12 Затемнення

Затемнення можна зробити декількома способами. Перший - це за допомогою інструмента Burn (Затемнення). Другий - за допомогою режимів накладення при використанні шарів.

Всі режими затемнення діють в тому випадку, якщо кольори виявляються темніше, ніж нейтральний сірий.

· Режим накладення Darken (Затемнити) залишає видимими тільки темні області зображення.

· Режим накладення Multiply (Помножити) дозволяє затемнити все зображення цілком і корисний в тих ситуаціях, коли вам необхідно підвищити щільність світлих і середніх відтінків. Він виявляється особливо корисним при роботі з перетримати або дуже світлими зображеннями.

· Режим накладення Color Burn (Кольорове затемнення) затемнює темні кольори і відтінки, не роблячи вплив на світлі відтінки.

· Режим накладення Linear Burn (Лінійне затемнення) дозволяє затемнити зображення, проте на відміну від режиму Multiply "відсікає" значення і призводить до більш різким результатами, ніж режим накладення Multiply або Color Burn.

3.13 Зміна насиченості

Змінювати насиченість можна за допомогою інструменту Sponge (Губка), але він призначений для ділянки зображення. По своїй дії він аналогічний движкуSaturation (Насиченість) діалогового вікна «Hue» / «Saturation» («Тон / Насиченість»).

В панелі властивостей інструмента Sponge розташовані список кистей, що розкривається список режимів (з двома варіантами: «Saturate» (Збільшити насиченість) або «Desaturate» (Зменшити насиченість)), а також поле введення «Pressure» (Натиск), де задається ступінь ефекту.

Другий спосіб зміни насиченості - це використання режиму Multiply для підвищення насиченості. Якщо на фотографії є занадто світле або сильно вицвіле зображення, необхідно відразу подумати про використання режиму накладення Multiply. Цей режим працює так, як ніби відбувається накладання двох зображень одне на інше. Використовуючи режим накладення Multiply для коригуючого шару Levels, можна підвищити насиченість відтінків у зображенні.

3.14 Розфарбовування і знебарвлення фотографій

Поєднання напівтонових і кольорових деталей в одному зображенні застосовується дуже часто. Цей прийом при вмілому використанні може перетворити пересічну фотографію в елегантний дизайн. Так, милі серцю авторів старі фотолистівки, особливо великодні, зображують діточок, янголят, романтичні пейзажі, причому у дітлахів рожеві губки і блакитні оченята, в ангелів рожеві крильця. На старовинних откриточних пейзажах небо дикого кольору і вельми зелені дерева, а все інше зображення - чорно-біле. Подібні листівки створювалися на основі фотографій, розфарбованих вручну. Стиль старої листівки додасть дизайну приємний ностальгічний аромат. Його дуже легко імітувати, розфарбувавши чорно-білий оригінал засобами Photoshop. Для цього достатньо тонувати оригінал темно-коричневим тоном, а потім привнести колір, зафарбувавши потрібні ділянки в режимі Color (Колір) або Hue (Тон). Останній режим дає більш реалістичні, а перший - більш соковиті тони.

Зворотна операція, знебарвлення кольорових фотографій в останній час є улюбленим прийомом багатьох художників з реклами. Дівчина з червоними губками на тлі сірого натовпу - це вражає і переконує купити відповідну помаду. Домогтися потрібного ефекту можна різними способами.

На чорно-білому фото можна розфарбувати вручну потрібні ділянки. Це можна зробити двома способами.

Перший - це знебарвити тільки ті фрагменти, які необхідно (виділити тільки те, що треба знебарвити, і командою Desaturate (Видалити насиченість) спискуAdjust (Корекція) меню Image (Зображення) знебарвиться все виділене). Другий - знебарвити всю фотографію (виділити всю фотографію і командою Desaturate Видалити насиченість) списку Adjust (Корекція) меню Image (Зображення) знебарвити її), потім інструментом History Brush (Кисть повернення) повернути колір окремими фрагментами.

Користуючись діалоговим вікном Selective Color (Вибірковий колір), видалити певні кольори. Вікно викликається командою Selective Color (Вибірковий колір) зі списку Adjust (Корекція) меню Image (Зображення).

4. Техніка безпеки при роботі на персональній ЕОМ

4.1 Рацiональна органiзацiя робочого мiсця

Забезпечення здорових i безпечних умов працi покладається на адмiнiстрацiю пiдприємства. Адмiнiстрацiя зобов'язана вводити сучаснi засоби технiки безпеки, попереджуючи виробничий травматизм i забезпечувати санiтарно-гiгiєнiчнi умови, попереджуючи виникнення професiйних захворювань робочих i службовцiв.

Правил i норм по охоронi працi повиннi дотримуватись при проектуваннi, будiвництвi i експлуатацiї виробничих будiвель i споруд.

Нi одне пiдприємство, цех, дiлянка, виробництво не можуть бути прийнятi i введенi в експлуатацiю, якщо на них не забезпеченi здоровi i безпечнi умови працi.

Нi один зразок нової машини, механізму i другого виробничого обладнання не може бути передан у серiйне виробництво, якщо вiн не вiдповiдає потребам безпеки працi.

Адмiнiстрацiя пiдприємства зобов'язана забезпечити належне технiчне обладнання всiх робочих мiсць i створити на них умови працi, вiдповiднi правилам по охоронi працi. Адмiнiстрацiя розробляє інструкції, iнструктує працівників, контролює дотримання працiвниками інструкції по охоронi працi, проводить розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi.

Для проведення мероприємств по охоронi працi видiляються спецiальнi засоби i необхiднi матерiали. Робiтникам, якi працюють на роботi з шкiдливими умовами працi, а також в особливих температурних умовах, або зв'язаних з забрудненням, видають безкоштовно засоби iндивiдуального захисту: мило, молоко, лiкувально-профiлактичне харчування i органiзовує постачання рiзних засобiв.

Робiтникам, якi працюють у холодну пору року на вiдкритому повiтрi чи у закритих неопалюємих примiщеннях надають спецiальнi перерви для зiгрiвання i вiдпочинку.

Трудове законодавство явилось основою для розробки типових правил внутрiшнього трудового розпорядку для робiтникiв i службовцiв підприємств, установ, органiзацiй. Типовi правила визначають порядок прийому i звiльнення робочих i службовцiв їх основнi зобов'язання, адміністрації, робочий час i його використання, заохочення за успiхи у роботi, утримання за порушення трудової дисциплiни.

Iнструкцiї по охоронi працi встановлюють вимоги безпеки при виконаннi робiт виробничих примiщеннях, на території пiдприємства i в iнших мiсцях, де працюючi виконують доручену роботу чи службовi зобов'язання. Вони пiдроздiляються на типовi i для працюючих на даному пiдприємствi.

Iнструкцiї повиннi отримувати роздiли: загальнi вимоги безпеки; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки пiд час роботи; вимоги безпеки в аварiйних ситуацiях; вимоги безпеки по закiнченню роботи.

Виконання вимог iнструкцiї являється обов'язковим для працюючих. Передивляються iнструкцiї не менше одного разу в п'ять рокiв, а для професiй i видiв робiт, в яких показуються додатковi вимоги безпеки, не менше одного разу на 3 роки. Iнструкцiї можуть виданi на руки, чи вивiшанi на робочих мiсцях, чи зберiгаютися у визначеному мiсцi, доступному для працюючих.

Безпечнi i здоровi умови працi можна створити тiльки при високому рiвнi органiзаторської роботи на основi сучасних методiв управлiння охороною працi i їх постiйного удосконалення.

Зниження травматизму на виробництвi може бути досягнено тiльки у тому випадку, якщо працюючi добре знають питання охорони працi i вмiють правильно i небезпечно виконувати доручену їм роботу. З цiєю метою на пiдприємствах працюючих навчають небезпецi працi.

Нових робочих навчають небезпецi працi при їх професiйно-технiчному навчаннi i пiдвищенню квалiфiкацiї робочих безпосередньо на виробництвi. Важливим елементом навчання робочих методом працi являється тема iнструктажiв. По характеру i часу проведення iнструктажi пiдроздiляються на слiдуючi види; ввідний, первинний на робочому мiсцi, повторний, позаплановий, поточний.

4.2 Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ

Загальні вимоги:

· До самостійної роботи з персональним ЕОМ допускаються особи, які мають відповідну теоретичну та практичну підготовку, отримали інструктаж на робочому місці.

· Кожний користувач персональної ЕОМ повинен знати правила додержання пожежного режиму й порядок дій на випадок пожежі в приміщенні із засобом обчислювальної техніки.

· Кожний користувач персональної ЕОМ повинен мати елементарну уяву про небезпечність електричного струму, знати правила безпеки при роботі із засобами обчислювальної техніки і вміти надати попередню медичну допомогу особам, які потерпіли від електричного струму.