Главная База знаний "Allbest" Программирование, компьютеры и кибернетика Розробка автоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП "Сігма")

Розробка автоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП "Сігма")

Розробка інформаційних моделей та програмного забезпечення автоматизованого робочого місця управління замовленнями малого підприємства. Трудомісткість та тривалість написання програми, розрахунок поточних витрат її реалізації та мінімальної ціни продажу.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2010
Размер файла 2,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Після встановлення об'єму перевезень по маршруту, визначеному в пункті 1, ми маємо справу з новою задачею, в якій сумарне число виробникїв і споживачів на 1 менше, ніж в вихідній задачі. Далі процес повторюється при можливо більшому значенні тієї змінної, якій відповідає мінімальна вартість серед невикреслених (це значення може опинитися і нульовим). Процедура завершується, коли залишається один рядок і один стовпець.

1.4.3.4 Метод Фогеля

Цей метод є евристичним і зазвичай приводить до кращого початкового рішення, ніж два описаних вище. Насправді цей метод часто дає оптимальне або близьке до оптимального початкове рішення.

Схема алгоритму така. Обчислити штраф для кожного рядка (стовпця), віднімаючи найменший елемент цього рядка (стовпця) з наступного за ним по величині елементу того ж рядка (стовпця). Відзначити рядок або стовпець з найбільшим штрафом, а якщо таких декілька - вибрати серед них будь-який рядок або будь-який стовпець. У відміченому рядку або стовпці вибрати змінну з найнижчою вартістю і надати їй найбільше можливе значення. Скоректувати об'єм виробництва і попит і викреслити рядок або стовпець, відповідні виконаному обмеженню. Якщо обмеження по рядку і стовпцю виконуються одночасно, то викреслити або рядок, або стовпець, а стовпці (рядку), що залишився, приписати нульовий попит (об'єм виробництва). Рядок (або стовпець) з нульовим об'ємом виробництва (або попитом) не використовується в подальших обчисленнях. Якщо невикресленим залишається в точності один рядок або один стовпець, то закінчити обчислення. Якщо залишається невикресленою тільки один рядок (стовпець) із позитивним об'ємом виробництва (попитом), знайти базисні змінні в цьому рядку (стовпцю), використовуючи метод найменшої вартості. Якщо всім невикресленим рядкам і стовпцям відповідають нульові об'єми виробництва і величини попиту, знайти нульові базисні змінні, використовуючи метод найменшої вартості. В інших випадках обчислити нові значення штрафів для невикреслених рядків і стовпців і перейти до пункту 2. (Слід зазначити, що рядки і стовпці з нульовими значеннями об'єму виробництва і попиту не повинні використовуватися при обчисленні цих штрафів.)

1.4.3.5 Приклад рішення задачі

Для ілюстрації рішень транспортних задач, розглянемо приклад рішення цих задач із застосуванням методу потенціалів із способом знаходження початкового ДБР методом найменшої вартості.

Транспортна задача представлена у вигляді таблиці:

Таблица 1.9 - Умови транспортної задачі

2

5

3

0

10

3

4

1

4

20

2

6

5

2

20

5

25

10

10

Розв'язування:

1. Виберемо змінну, якій відповідає мінімальна вартість. Такою є змінна Х14 (C14=0). Відповідні значення попиту і об'єму виробництва визначають Х14=10, тобто і по рядку, і по стовпцю обмеження виконуються одночасно. Викреслювати можна або рядок 1 або стовпець 4, викреслимо рядок 1. Після цього об'єм виробництва в стовпці 4 залишається рівним нулю.

10

10

20

20

5

25

10

10

0

2. Тепер серед елементів, що залишилися, мінімальна вартість відповідає X23. Отримуємо X23=10. Викреслюємо 3-й стовпець.

10

10

10

20

10

20

5

25

10

10

0

3. Далі найменша вартість відповідає X31 і X34. Виберемо X34. І отримаємо X34=0. Викреслюємо 4-й стовпець.

10

10

10

20

10

0

20

20

5

25

10

10

0

4. Серед змінних, що залишилися, найменша вартість відповідає X31. Викреслюємо 1-й стовпець.

10

10

10

20

10

5

0

20

20

15

5

25

10

10

0

5. Далі викреслюємо 2-й рядок, оскільки найменша вартість відповідає X22.

10

10

10

10

20

10

5

0

20

20

15

5

25

10

10

15

0

6. X32=15. Оскільки залишається тільки один стовпець і лише один рядок, процес закінчується.

10

10

10

10

20

10

5

15

0

20

20

15

0

+5

25

10

10

15

0

В результаті отримано наступне базисне рішення:

10

10

10

10

20

5

15

0

20

5

25

10

10

Базисні змінні приймають значення: X14=10, X22=10, X23=10, X31=5, X32=15, X34=0. Решта змінних - небазисні. Сумарні транспортні витрати, відповідні цьому рішенню, рівні 10 * 0 + 10 * 4 + 10 * 1 + 5 * 2 + 15 * 6 + 0 * 2 = 150 од. вартості. Якщо вирішити задачу з використанням методу північно-західного кута, то можна побачити, що отриманий результат цим методом гірше за результат, отриманий при рішенні задачі з використанням методу найменшої вартості в розглянутому прикладі.

1.5 Опис програмного забезпечення

1.5.1 Вибір інструментів розробки

У даному проекті ми використовуватимемо середовище розробки Borland Delphi 7. Ця мова програмування на сьгодняшній час вже декілька застаріла, але для програмування застосувань, що працюють з MS Access вона дуже зручна. Borland Delphi 7 - розвинена об'єктно-орієнтована мова, що дозволяє розробляти скільки завгодно складні і, в той же час, ефективно працюючі системи. До того ж у розробника найбільший досвід програмування саме на цих "старих" мовах програмування.

1.5.1 Форми та модулі програми

Структура розроблюємого програмного забезпечення наведена на рис. 1.7.

Програмна частина дипломного проекту складається з 7-и форм, 1 модуль коду і 3-и модулів класу. Форми використовуються для введення даних користувачем. Модулі коду містять глобальні типи і змінні проекту, а також загальні процедури і функції. У модулях класів реалізовані програмні об'єкти, які використовуються при обробці подій форм.

Рисунок 1.7 - Структура Delphi-проекта

1.5.2 Опис модулів і класів системи

Модули форм містять процедури обробки таких подій:

– Form_Load - завантаження форми;

– Form_Resize - зміна розмірів форми;

– Form_Unload - вивантаження форми;

– Form_KeyPress - обробка клавіатури на полях редагування;

– Form_KeyDown - обробка клавіатури на полях редагування;

– sst_Click - обработка щиглика миші на вкладках;

– lvwGroup_GotFocus - фокус на переліку;

– lvwGroup_LostFocus - перелік втратив фокус;

– lvwGroup_ItemClick - щиглика миші на переліку;

– lvwGroup_KeyDown - клавіатура на переліку;

– txtGroup_GotFocus - поле редагування отримує фокус;

– txtGroup_LostFocus- поле редагування втрачає фокус;

– txtGroup_KeyDown- клавіатура на поле редагування.

При обробці ціх подій викликаються відповідні методи класів.

Модулі коду містять наступні глобальні процедури і функції:

– MsgErr() - повідомлення про помилку;

– CenterForm(frm) - центрирвання форми;

– SetColumnsWidth(lvw) - установка ширини стовпчиків переліку;

– CheckNullDate(vDate) sFormat - перевірка дати;

– IdToKey(nId) sKey - перведення числового ключа таблиці БД у текстовий ключ колекції;

– KeyToId(sKey) nId - зворотне переведення;

– NotChanged(vCurr(), vPrev()) bNotChange - перевірка змін у запису БД;

– EmptyFields(txt()) bEmpty - перевірка пустого текстового поля;

– SetInitials(sSurn, sName, sPatr) sInitName - установка початкового значення;

– SetFieldFocus(ctrl, shp, fra, oList) - установка фокуса на поле;

– SetCtrlFocus(ctrl, shp, fra) - установка фокуса на поле редагування;

– ListGotFocus(lvw, shp, fra, oList) - обробка фокуса на вкладці;

– ListItemClick(lvw, itm, oList) - обробка щиглика на переліку;

– ListKeyDown(lvw, KeyCode, oList) - обробка клавіатури на перліку;

– CtrlKeyDown(ctrl, lvw, KeyCode, oList, xlvw, ylvw) - обробка клавіатури на поле редагування;

– lvwLinkKeyDown(lvwLink, lvw, KeyCode, oList, oListLink, xlvw, ylvw) - обробка клавіатури на списку зв'язку.

Основні класи системи:

– clsDB - клас База Даних;

– clsDBTable - клас Таблиця Бази даних;

– clsList - клас Список;

– clsLinkList - клас Список Зв'язку.

Методи класа База даних:

– Init(sDBFile) - ініцализація (відкриття БД);

– Term - завершення (закриття БД);

– GetData(sQuery) rs - отримання данни за SQL-запитом;

– PutData(sQuery) - зміна даних в БД за SQL-запитом;

– FieldType(sTable, sField) nType - визначення типа поля БД.

Методи класа Таблиця Бази даних:

– Init(oDB, sTable, sFieldList) - ініцализація об'єкта Таблиця;

– GetRecord(nId) vField - отримання запису за ключем;

– GetRecordOn(sQuery) vRecord - отримання запису за запитом;

– UpdateRecord(nId, vField()) - зміна запису;

– InsertRecord(vField()) nId - додавання запису;

– DeleteRecord(nId) - видалення запису;

– GetList(sWhere="") vRecordField - заповнення списку таблицею;

– GetListOn(sQuery) vRecordField - заповнення списку за запитом.

Методи класа Список:

– Init(lvw,ctr(),chk,oDB,sTable,sFieldList,sWhere="") - заповнення списку;

– GetRecord - отримання поточного запису;

– PutRecord - занесення поточного запису у БД;

– UpdateRecord - оновлення поточного запису у БД;

– InsertRecord - додавання поточного запису у БД;

– DeleteRecord - видалення поточного запису;

– NewRecord - новий запис;

– EditRecord - перехід у режим редагування.

Методи класа Список З'вязку:

– Init(lvw, oDB, sLinkTable, sMainId, sLinkId, sSourceTable, sSourceField) - ініцализація об'єкта;

– GetList(nMainId) - отримання списка за ключем.

1.5.3 Схема обробки дій користувача

Всі вкладки форм програми мають однакове призначення - виборку і вивід даних з відповідних таблиць БД. Тому вони мають однакову структуру і практично однаковий набір елементів.

Розглянемо форму frmMain.frm - головну форму програми.

До глобальних перемінніх рівня модуля: відносяться тексти запитів БД - gSQLCmd, стан форми - gFormState.

Перемінна стану форми gFormState може приймати одне з трьох значень:

– stateView - перегляд;

– stateEdit - редагування;

– stateAdd - додавання запису.

При завантаженні форми в список завантажуються назви всіх посад. Перемінна стану форми встановлюється в значення Перегляд. При переміщенні курсора за списком в полях форми відображаються всі поля запису. Користувач, натиснувши на кнопку на панелі інструментів головної форми, може виконати одну з відповідних дій:

– видалення запису;

– перехід в режим редагування;

– перехід в режим додавання.

При видаленні запису програма вимагає підтвердження видалення. Якщо користувач підтверджує видалення, виконується SQL - запит видалення вказаного запису в БД, запис також віддаляється із списку і курсор переходить на наступний запис.

При переході в режим редагування перемінна стану форми встановлюється в значення Редагування. При переході в режим додавання перемінна стану встановлюється в значення Додавання, а поля форми очищаються.

Після введення або зміни даних користувач може натиснути на одну з кнопок на панелі інструментів (OK або Відміна) і тим самим занести нові дані в базу даних або відмінити всі зміни на формі. У разі додавання або зміни виконується відповідний SQL - запит (INSERT або UPDATE) і зміни відображаються в списку. У будь-якому випадку курсор повертається на список і стан форми встановлюється в значення Перегляд.

Далі форма чекає подальших дій користувача - натиснення відповідної кнопки на панелі інструментів.

Оброблювані події форми frmMain.frm:

– Form_Load - завантаження форми. Завантажується список рахунків за фільтрами, ініціалізуються перемінні;

– InitData - ініціалізація перемінних форми. Викликається при завантаженні форми;

– FillItem - заповнення полів форми даними з БД. Викликається при завантаженні форми і при переміщенні курсора в списку;

– ClearItem - очищення полий форми для додавання нового запису. Викликається при переході в режим додавання запису;

– BeginAddEdit - перехід форми в режим додавання або редагування;

– DeleteItem - видалення запису;

– CompleteEdit - завершення редагування. Залежно від стану форми виконується метод UpdateItem або AddItem;

– CancelEdit - відміна редагування;

– AddItem - додавання нового запису. Виконується SQL - запит вставки запису (INSERT) із значеннями полий, введеними в полях форми. Додається рядок в списку рахунків, цей рядок стає поточним, форма переходить в режим перегляду;

– UpdateItem - зміна запису. Виконується SQL - запит оновлення запису (UPDATE) із значеннями полий, введеними в полях форми. Змінюється рядок в списку рахунків, цей рядок стає поточним, форма переходить в режим перегляду;

– EnableItem - перехід форми в режим додавання або редагування;

– doUpdate - перехід форми в режим перегляду;

– doInsert - додавання рядка даних;

– doDelete - видалення рядка даних;

– doSearchColumn - пошук у стовпчику;

– doSearchMore - пошук далі;

– doSortColumn - сортування за даними стовпчика;

– doSortQuery - сортування за запитом;

– datValidate - перевірка даних;

– datError - повідомлення про помилку;

– grdDblClick - обробка стовпчика таблиці;

– grdHeadClick - обробка заголовка таблиці;

Структура модулів інших дочірніх форм аналогічна структурі описаної вище форми frmAcnts.frm.

Робота зі всіма формами здійснюється однаково - обробники подій форми визивають параметризовані функції роботи з БД та настроювання таблиць форми. Такий уніфікований підхід дозволяє користувачеві швидко звикнути до програми, а програмістові - мінімізувати кількість помилок і тому швидко розробити програму.

2. Технологічний розділ

2.1 Керівництво користувача

2.1.1 Введення

Програма управління замовленнями у малому бізнесі "Сметы" призначена для автоматизації ведення даних про замовлення на ремонтні роботи. Програма має простій і зручний інтерфейс, інтуїтивно зрозумілий користувачеві. Програма дозволяє значно скоротити терміни виконання операцій пошуку та вводу потрібних даних.

2.1.2 Головна форма

Після запуску програми користувачем буде завантажена головна форма програми. Головна форма складається з таких частин:

– головне меню;

– панель інструментів;

– список замовлень;

– форма вводу нових замовлень.

Рисунок 2.1 - Головна форма програми

2.1.2.1 Список замовлень

При запуску додатка з бази даних автоматично загружаються всі замовлення і відображаються в таблиці. Таблиця складається з наступних семи полів:

– "Заказ" - найменування замовника;

– "№" - порядковий номер замовлення;

– "Дата" - дата замовлення;

– "% инж.расх." - відсоток інженерних робіт;

– "Услуги" - кошторис за послуги;

– "Материалы" - кошторис за матеріали;

– "Примечания" - примітка до замовлення.

З цього списку можна потрапити у форму, у якій буде докладно описані всі надані послуги, а також придбані матеріали по даному замовленню. Для цього в головному меню "Данные" необхідно вибрати пункт "Сметы".

У цьому вікні можна побачити які ремонтні послуги входять у замовлення, а також використовувані для цього матеріали. Також у цьому вікні можна редагувати усі послуги та матеріали для поточного замовлення.

2.1.2.2 Форма вводу нових замовлень

Для введення нового замовлення необхідно скористатися формою, розташованої праворуч від списку замовлень. Ця форма приведена на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 - Форма для вводу нового замовлення

Для введення нового замовлення необхідно на панелі інструментів натиснути кнопку "Создание новой строки списка". Потім в очищені поля форми вводу увести всі необхідні дані про замовлення.

2.1.2.2 Панель інструментів

Панель інструментів служить для швидкого доступу до основних функцій програми. Панель інструментів зображена на рис. 2.3.

Рисунок 2.3 - Панель інструментів

Ця панель складається з таких кнопок як:

– "Закрытие формы" - за допомогою цієї кнопки можна закрити програму;

– "Создание новой строки списка" - ця кнопка створює нову строку списка. Це може бути нове замовлення, послуга, матеріал, тощо;

– "Удаление текущей строки списка" - видаляє поточний рядок в таблиці (замовлення, послуга, матеріал, тощо);

– "Сохранение текущих данных" - зберігає введенні дані в базу даних;

– "Отмена изменений" - скасовує введені зміни.

2.1.3 Головне меню

Головне меню є системою навігації для роботи з даною програмою (див рис. 2.4).

Рисунок 2.4 - Головне меню програми

Меню "Данные" містить наступні пункти:

– "Сметы" - відкриває форму кошторисів даного замовлення;

– "Печать" - відкриває форму печатки кошторисів даного замовлення;

– "Справочники" - відкриває форму довідників;

– "Війти" - здійснює вихід із програмы.

Меню "?" - містить пункт меню інформації про програму.

2.1.4 Меню "Данные"

Меню "Данные" наведено на рис. 2.5.

Рисунок 2.5 - Меню "Данные"

2.1.4.1 Пункт меню "Сметы"

При виборі цього пункту на екрані з'явиться форма, зображена на рис 2.6.

Рисунок 2.6 - Вкладка "Услуги" форми "Сметы"

За замовчуванням форма відкривається на вкладці "Услуги", у якій розташований список послуг і розміщена форма введення нової послуги. В цій вкладці можна додавати нові послуги, відаляти поточні, зберігати або скасовувати зміни.

Форма "Сметы" складається з наступних полів:

– "Наименование" - найменування послуги, що входить у замовлення;

– "Кол-во" - кількісне значення наданої послуги;

– "Ед.изм." - одиниця виміру, наданої послуги;

– "Цена" - ціна однієї одиниці виміру, наданої послуги;

– "Стоимость" - загальна вартість наданої послуги.

Якщо перейти на вкладку "Материалы", то на єкрані з'явиться форма, зображена на рис. 2.7.

Рисунок 2.7 - Вкладка "Материалы" форми "Сметы"

Через дану форму також можна здійснювати додавання і видалення матеріалів, необхідних для виконання ремонтних робіт. Також можна зберігати чи скасовувати зміни.

Форма "Материалы" складається з наступних полів:

– "Наименование" - найменування материалів, що входить у замовлення;

– "Кол-во" - кількісне значення необхідного матеріалу;

– "Ед.изм." - одиниця виміру необхідного матеріалу;

– "Цена" - ціна однієї одиниці виміру необхідного матеріалу;

– "Стоимость" - загальна вартість необхідного матеріалу.

2.1.4.2 Пункт меню "Печать"

Даний пункт меню призначений для висновку на печатку поточного замовлення. Для цього необхідно в списку замовлень виділити необхідний вам замовлення, за допомогою чи клавіатури миші й у меню "Данные" вибрати пункт "Печать". Після цього на екрані з'явиться форма для печатки документа, зображена на рис. 2.8.

Рисунок 2.8 - Форма печатки кошторису

Ця форма складається з двох частин:

– панелі інструментів;

– тіла документу, готового до друку.

Панель інструментів наглядно зображена на рис. 2.9.

Рисунок 2.9 - Панель інструментів форми друку документів

В свою чергу панель інструментів форми друку документів розділяється на такі группи:

– кнопки управління масштабом;

– кнопки навігації по документу;

– кнопки друку;

– кнопки зберігання та відкриття документу;

– кнопка закриття форми для друку.

Кнопки управління масштабом можуть виставити масштаб так, шоб сторінка вміщувалася на екрані цілком, можуть на 10 відсотків, або по ширині сторінці.

Кнопки навігації по документу дозволяють:

– перейти на першу сторінку;

– перейти на попередню сторінку;

– перейти на наступну сторінку;

– перейти на останню сторінку.

Кнопки друку необхідні для:

– миттєвого друку всього документа;

– друку документу з попередніми настроюваннями принтера.

Кнопки зберігання та відкриття документу дозволяють:

– зберегти даний документ на жорсткий диск;

– загрузити з диска назад в програму.

Кнопка закриття форми для друку закріває форму для друку.

2.1.4.3 Пункт меню "Справочники"

При виборі даного пункту меню на екрані з'явиться форма довідників програми, зображена на рис. 2.10.

Рисунок 2.10 - Довідник послуги

За замовчуванням відкривається довідник "Услуги" в вкладці "Услуги". У даній вкладці ми можемо додавати послуги, яки недавно з'явилися. Наприклад, якщо фірма при своєму розвиток починає робити усе більше і більше послуг. Також можна редагувати поточні послуги у випадку якщо ціни на неї виросли. Чи ми можемо видалити неактуальні послуги, які ніколи не були використані і ніколи не будуть, чи можливо послуги, помилково заведені.

Довідник "Услуги" складається з наступних полів:

– "Наименование" - найменування послуги;

– "Ед.изм." - одиниця виміру послуги;

– "Цена" - ціна однієї одиниці виміру послуги.

Якщо перейти на вкладку матеріали, то форма прийме вигляд, зображений на рис. 2.11.

Рисунок 2.11 - Довідник матеріали

Робота з довідником матеріали аналогічна роботі із довідником послуги.

Довідник "Материалы" складається з наступних полів:

– "Наименование" - найменування материала;

– "Ед.изм." - одиниця виміру матеріалу;

"Цена" - ціна однієї одиниці виміру матеріалу.

2.1.4.4 Пункт меню "Вихід"

При виборі цього пункту відбувається вихід із програми.

2.1.5 Меню "?"

Меню "?" містить в собі единий пункт "О программе".

Натиснувши на цей пункт меню, користувач отримає короткий опис про назву, версію програми, та особи, якій належить авторське право користування цією програмою.

2.2 Обробка помилок

Якщо в фомі ввести невізні дані, то програма попередить нас про це.

Наприклад, в довіднику послуг в числовому полі "Цена" ввести не число "20", а слово "двадцать" як показано на рис. 2.12, то програма повідомить користувача про те, що він помилився і відобразить на екрані повідомлення, зображене на рис. 2.13

Рисунок 2.12 - Навмиста помилка користувача при редагуванні довідника послуг

Рисунок 2.13 - Повідомлення про помилку користувача при редагуванні довідника послуг

3. Техніко-економічний розділ

3.1 Загальні положення

В результаті застосування нового ПС користувач може понести значні капітальні витрати на придбання і освоєння ПС, доукомплектованія ЕОМ новими технічними засобами і поповнення оборотних коштів. Проте, якщо придбане ПС буде достатньою мірою ефективніший базового, то додаткові капітальні витрати швидко окупляться. Ефект може бути досягнутий за рахунок скорочення об'єму ПС (зменшення кількості машинних команд, кількості рядків і так далі), зниження трудомісткості підготовки даних, обробки інформації, аналізу результатів, зменшення витрат машинного часу і матеріалів.

Для визначення економічного ефекту від використання нового ПС у споживача необхідно порівняти витрати по всіх основних статтях кошторису витрат на експлуатацію нового ПС (витрати на заробітну плату з нарахуваннями, матеріали, машинний час) з витратами по відповідних статтях базового варіанту. При порівнянні базового і нового варіантів як економічний ефект виступатиме загальна економія всіх видів ресурсів щодо базового варіанту. При цьому створення нового ПС виявиться економічно доцільним лише в тому випадку, якщо всі капітальні витрати окупляться за рахунок отримуваної економії в найближчих 1-2 року.

Абсолютна величина економічного ефекту без співставлення з витратами на його отримання не дозволяє однозначно оцінити, наскільки вдалим виявився відповідний іноваційний проект. Таку оцінку дають показники економічної ефективності (прибутковості) проекту.

При використанні іновацій підприємство-споживач отримує певний економічний ефект, що зазвичай виражається економією витрат на виконання виробничих та управлінських функцій. За умов обгрунтування поліпшення співвідношення ціна-якість у нової продукції в порівнянням з базовим варіантом підприємство-виробник може встановити певну добавку до ціни іноваційної продукції.

Зміст техніко-економічного обгрунтування розробки програмного продукту полягає в наступному:

– розрахунок трудомісткості та тривалості розробки;

– визначення величини капітальних витрат розробника та максимальної ціни продажу програмного продукту;

– розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу;

– розрахунок річної економії споживача програмного продукту та остаточне встановлення ціни продажу програмного продукту;

– визначення показників економічної ефективності проекту.

В даному проекті розроблено програмний продукт, що має наступні переваги перед аналогами:

– зменшується час рішення одної задачі в середньому з 10 до 3 год/од.

3.2 Вихідні дані для розрахунку

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності проекту наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Вихідні дані для розрахунку ефективності

Позначення

Найменування показника

Значення

Вм

Вартість ПЕОМ, грн

6000

Тсл

Плановий строк служби ПЕОМ, років

4

Nп

Кількість розроблюваних проектів, од./рік

4

Зо

Посадовий оклад інженера-програміста, грн/міс

1700

Кд

Коефіціент додаткової заробітної плати

0,3

Кс

Коефіціент відрахувань до страхових фондів

0,369

Кн

Коефіціент накладних витрат організації

0,4

Рн

Норматив рентабельності організації-розробника

0,35

Ппдв

Ставка податку на додану вартість, %

20

Пп

Потенційна ємність ринку для нової програми, од.

100

На

Норма амортизації, %

25

Вт

Витрати на тиражування програми, грн/од.

25

Ка

Коефіціент витрат на адаптацію програми, грн/од.

0,08

П1

Плановий обсяг продажу програми в 1-му році, од.

9

П2

Плановий обсяг продажу в 2-му році, од.

5

П3

Плановий обсяг продажу в 3-му році, од.

15

Пс

Середній плановий річний обсяг продажу, од.

25

Цб

Ціна продажу базової програми-аналога, грн

5000

Nз

Кількість задач, що вирішуються протягом року, од.

200

tзб

Витрати машинного часу на вирішення задачі базовою програмою, годин/од.

4

tзн

Витрати машинного часу на вирішення задачі новою програмою, годин/од.

2

Ен

Нормативний коефіціент ефективності

0,2

Де

Доля ефекту споживача - добавка до ціни

0,25

Тпр

Термін реалізації проекту, років

3

3.3 Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми

Серед чинників, що визначають величину витрат на розробку програмного додатку, одним з основних є тривалість розробки. Її можна визначити за формулою:

(3.1)

де Т - суммарні трудовитрати;

Nр - кількість виконавців.

Загальна трудомісткість розробки складається з трудомісткості виконання окремих етапів роботи: вивчення предметної області та формулювання постановки задачі, складання алгоритму й схеми рішення задачі, розробка й налагодження програми, підготовка документації.

Трудозатрати по окремих етапах всіх видів визначені за допомогою експертої оцінки. Розрахунок трудозатрат зведено до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Розрахунок трудових затрат

Етапи робіт

Позначення

Трудо-витрати

(чол-дн)

Вивчення предметної області та формулювання постановки задачі

Тпз

20

Розробка алгоритму рішення задачі

Та

20

Складання схеми програми

Тс

10

Розробка програми

Тп

40

Налагодження програми

Те

20

Оформлення документації

Тд

10

РАЗОМ

120

Розробку програми виконує один інженер-програміст. Отже, тривалість розробки складає 120 робочих днів. З урахуванням середньої кількості робочих днів у місяці ( 22 дні ) тривалість розробки складе:

Тр = 50 / 22 = 5,45 (міс)

3.4 Розрахунок витрат на розробку програми

Розрахунок витрат на розробку програмного продукту, тобто суми капітальних витрат, оформлюється документом - кошторис витрат по формі таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Кошторис витрат на проектування

Найменування статей витрат

Сума, грн.

Обгрунтування

Спеціальне обладнання

513,75

з розрахунку

Розходні матеріали

154,13

30% ст.1

Зарплата проектувальників

12054,55

з розрахунку

Відрахування до фондів соціального страхування

4448,12

36.9% ст.3

Усього прямих витрат

17179,67

ст.1 + ст.2 + ст.3 + ст.3

Накладні витрати

6868,22

40% ст.5

Усього, кошторисна вартість проекту

24037,89

ст.5 + ст.6

Витрати, пов'язані з придбанням ПЕОМ (спеціальне обладнання) можна розрахувати за формулою:

Sоб = Вм+Sтм+Sпз+Sд+Sпл, (3.2)

де

Вм - прейскурантна вартість ПЕОМ;

Sтм - витрати на транспортування, монтаж та налаштування ПЕОМ;

Sпз - вартість загальносистемного програмного забезпечення;

Sд - вартість допоміжного офісного обладнання;

Sпл - вартість додаткової виробничої площі для встановлення ПЕОМ.

З урахуванням вихідних даних та прийнятих розрахункових коефіціентах

Sтм = 0,02 · Вм ; Sтм = 0,02 · 6000 = 120 (грн);

Sпз = 0,2 · Вм ; Sпз = 0,2 · 6000 = 1200 (грн) ;

Sд = 0,15 · Вм ; Sд = 0,15 · 6000 = 900 (грн) .

Потреби в додатковій виробничій площі немає. Таким чином, загальна сума витрат на спеціальне обладнання становить:

Sоб = 6000 + 120 + 1200 + 900 = 8220 (грн)

З урахуванням кількості розроблюваних проектів та прийнятого строку служби ПЕОМ (Тсл=4роки) вартість спеціального обладнання, що включається до кошторису витрат складе:

Вартість розходних матеріалів, необхідних на час розробки проекту:

Sрм = 0,3· sоб ; (3.4)

Sрм = 0,3 · 513,75 = 154,13 (грн) ;

Заробітна плата працівників визначається, виходячи з кількості виконавців, діючих посадових окладів та кількості місяців участі виконавців у розробці проекту, за формулою:

Sз = Зо · (1+Кд) · Тр , (3.5)

де Зо - місячний посадовий оклад виконавця;

Кд - коефіціент урахування додаткової заробітної плати (щорічна тарифна відпустка, доплати та премії);

Тр - тривалість розробки, міс.

Таким чином, витрати по заробітній платі інженера-програміста складуть:

Sз = 1700 · (1+ 0,3) ·5,45 = 12054,54 (грн)

Відрахування до фондів соціального страхування - це фактично податок на фонд заробітної плати, що сплачується до Пенсійного фонду, фонду зайнятості та фондів страхування від загальних та професійних захворювань та виробничого травматизму. Нормативи цих відрахувань встановлюються централізовано на державному рівні.

Отже, сума відрахувань до фондів соціального страхування складе:

Sc = Sз · Кс ; (3.6)

Sс = 12054,54· 0,369 = 4448,12 (грн)

Загальна сума прямих витрат становить:

Sпр = Sоб + Sрм + Sз + Sс; (3.7)

Sпр = 513,75 + 154,13 + 12054,54 + 4448,12 = 24038,77 (грн)

Накладні витрати враховують загальногосподарчі витрати по забезпеченню проведення роботи: витрати на опалення, електроенергію, амортизацію або аренду приміщень, зарплату адміністративного персоналу та інше. Вони визначаються в процентах від суми прямих витрат по даному проекту:

Sн = Кн · Sпр ; (3.8)

Sн = 0,4 · 24038,77 = 9615,50 (грн)

Загальна кошторисна вартість проекту - сума прямих і накладних витрат представляє собою суму капітальних вкладень (або інвестицій) в новий проект:

К = Sпр + Sн ; (3.9)

К = 24038,77 + 9615,50 = 33654,27 (грн)

При продажу розробленої програми в одному екземплярі відпускна ціна формується з урахуванням нормативного рівня рентабельності продукції, що задає мінімально допустиме значення прибутку підприємства.

Таким чином:

Пн = Рн · К ; (3.10)

Цв = К + Пн ; (3.11)

де Пн - нормативний прибуток;

Рн - нормативна рентабельність продукції;

Цв - максимальна відпускна ціна програмного продукту.

Пн = 0,35 · 24038,77 = 8413,57 (грн)

Цв = 24038,77 + 8413,57 = 32452,34(грн)

Максимально можлива ціна продажу програмного продукту з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ):

Цmax = (1+Ппдв/100) · Цв (3.12)

Цmax = 1,2 · 32452,34 = 38924,80 (грн)

3.5 Розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу програми

Специфікою вироблення та реалізації програмних продуктів є те, що зазвичай розроблена програма реалізується багатьом споживачам. Поточні витрати на тиражування програми набагато менші за первинні витрати на її розробку, тому і ціна продажу може бути встановлена набагато нижчою за максимальну ціну, розраховану вище.

При розрахунку ціни реалізації треба врахувати постійні витрати, що не залежать від обсягу продажу (амортизація капітальних вкладень та реклама продукції), та змінні витрати, пропорційні обсягу продажу, - витрати на тиражування й адаптацію програмного продукту до вимог конкретних споживачів, представницькі витрати. При розрахунку минимального значення ціни продажу програмного продукту витрати на рекламу та представницькі розходи не враховуємо.

Річна сума амортизаційних відрахувань обчислюється за нормою амортизації від загальної суми капітальних вкладень:

Витрати на тиражування включають вартість машинних носіїв інформації та витрати на розмноження програмної документації і для одного акту продажу становлять Вт=25 грн/од.

Витрати на адаптацію програмного продукту до вимог споживачів - це витрати на вдосконалювання програмного продукту. За експертними оцінками вони можуть сягати до 40% від витрат на розробку програмного продукту. Залежно від особливостей програмного продукту ці витрати можуть бути відсутні.

При збільшенні обсягів продажу зменшується різноманітность додаткових вимог споживачів і величина витрат на адаптацію програми. Враховуючи ступінь уніфікації розробленої програми встановимо середній рівень адаптаційних витрат на рівні 5%.

Витрати на адаптацію програмного продукту можна визначити так:

Ва = Ка · (Sз + Sс) · (1 + Кн), (3.14)

де Ка - коефіціент витрат з адаптації програми;

Sз - витрати по заробітній платі при розробці проекту;

Sс - відповідні відрахування до страхових фондів;

Кн - коефіціент накладних витрат організації-розробника.

Ва = 0,08 · (12054,55+4448,12) · (1+0,4) = 1848,29 (грн/од)

Загальна сума змінних витрат складе:

Вз = Вт + Ва ; (3.15)

Вз = 25,00 + 1848,29 = 1873,29 (грн/од)

Мінімальна відпускна ціна програмного продукту з урахуванням отримання нормативного прибутку розраховується за формулою:

Цвmin = (Ав/П + Вт + Ва) · (1 + Рн),(3.16)

де Ав - річна сума постійних витрат (сума амортизації);

П - річний обсяг продажу;

Вт - витрати на тиражування;

Ва - витрати на адаптацію програмного продукту;

Рн - нормативна рентабельність продукції.

При середньому річному обсязі продажу Пс=15од. мінімальна відпускна ціна складе:

Цвmin = (6009.70/15 + 25 + 1848,30) · 1,4 = 3183,52 (грн)

Мінімальна ціна продажу програмного продукту з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ):

Цмін = (1+Ппдв/100) · Цвмін ; (3.17)

де Ппдв - ставка податку на додану вартість;

Цмін = 1,2 · 3183,52 = 3820,22 (грн.),

Ціна продажу програмного продукту перебуває в таких межах:

Цmin <= Цпп <= Цmax.

3820,22 грн <= Цпп <=38924,80 грн

Для визначення обсягу продажу, що забезпечує рентабельну діяльність, побудуємо графік досягнення беззбитковості - схему, що показує вплив на прибуток обсягів реалізації програмного продукту, ціни, постійних і змінних витрат (рис.3.1). За допомогою цього графіка можна знайти так звану точку беззбитковості. Точка беззбитковості показує кількість програмного продукту, який необхідно продати, щоб загальний виторг від реалізації (без ПДВ) рівнявся загальним витратам. Очевидно, що при цьому обсязі продажів буде, нарешті, досягнута беззбитковість виробництва й подальше збільшення обсягу реалізації приведе до появи прибутку.

Рисунок 3.1 - Графік досягнення беззбитковості

Таким чином, навіть при мінімальній відпускній ціні програми річний продаж 6 одиниць програмного продукту вже приносить певний прибуток.

Для успішного впровадження програмного продукту на ринок і досягнення запланованого обсягу продажу необхідно ретельно спланувати рекламну кампанію, що дало б можливість довідатися про існування розробленого програмного продукту і його перевагах всім потенційним споживачам.

У нашому випадку кількість потенційних споживачів невелике й розміщати рекламу в засобах масової інформації економічно недоцільно. Прийнято рішення про розміщення рекламної інформації на основних тематичних форумах і порталах в мережі Internet. При цьому річні витрати на розміщення реклами в глобальній мережі складуть:

Зри = Зпр + М · Зпм, (3.18)

де Зпр - витрати на первинне розміщення реклами;

Зпм - плата за щомісячну підтримку рекламних повідмлень;

М - кількість місяців підтримки.

Зри = 500 + 4 · 100 = 900 (грн/рік)

Крім цього, планується організувати пряму адресну рекламу для потенційних споживачів програмного продукту. Ємність ринку збуту - 100 споживачів. Витрати на виготовлення індивідуальних рекламних матеріалів та їх доставку складуть 45 грн/од. Планується на протязі трьох років реалізації проекту охватити адресною рекламою по 30 споживачів на рік, що складе Зра=45·30=1350 грн/рік.

Таким чином загальні щорічні витрати на рекламу становлять:

Зр = Зри +Зра; (3.19)

Зр = 900 + 1350 = 2150 (грн/рік)

При визначенні показників економічної ефективності проекту отриману суму потрібно буде врахувати як додаткові постійні річні витрати з реалізації програмного продукту.

3.6 Економія у споживача програмного продукту

Користувач запропонованої програми отримує економічний ефект за рахунок скорочення часу вирішення задач в порівнянні з використанням базового варіанту програми. Проведемо розрахунки, вважаючи, що ціна нової програми співпадає з ціною базової Цн = Цб = 5000 грн.

Річний економічний ефект можна розрахувати як різницю приведених витрат при використанні базової та нової програми:

Ер = Впрб - Впрн (3.20)

Приведені витрати визначаються за формулою:

Впр = Спр + Ен · Кпр, (3.21)

де Спр - приведені річні експлуатаційні витрати, пов'язані з вирішенням задач;

Кпр - сума приведених капітальних вкладень;

Ен - нормативний коефіціент економічної ефективності.

Для базового варіанту загальну суму капітальних вкладень визначається витратами на придбання ПЕОМ. В такому разі у відповідності з розрахунками пункта 3.4 Кб = Sоб = 8220 грн.

Для нового варіанта загальна сума капіталовкладень додатково включає ціну придбання нової програми : Кн = Sоб + Цн = 8220+2000 = 10220 грн.

Величина приведених капіталовкладень в розрахунку приведених витрат визначається з урахуванням долі часу вирішення задач, що розглядаються, в річному корисному фонді часу роботи ПЕОМ:

де Ткор - річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ;

Тм - машинний час вирішення даних задач протягом року.

Річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ розраховується за формулою:

Ткор = Тзаг · Тз · Nз · (1 - Пп/100), (3.23)

де Тзаг - загальний річний фонд часу роботи ПЕОМ (робочих днів);

Тз - тривалість робочої зміни;

Nз - кількість робочих змін на день;

Пп - процент планових простоїв ПЕОМ.

При 5-денному робочому тижні та роботі в одну зміну отримаємо:

Ткор = 250 · 8 · 1 · (1 - 5/100) = 1900 годин/рік

Машинний час за рік для вирішення задач з використанням базової та нової програми:

Тм = Nз · tз, (3.24)

де Nз - кількість задач, що вирішуються за рік;

tз - машинний час вирішення одної задачі.

Отже, для базового і нового варіантів маємо:

Тмб = 200 · 4 = 800 (год/рік) ; Тмн = 200 · 2 = 400 год/рік.

Відповідне значення приведених капітальних вкладень:

Кпрб = (400/1900) · 8220 = 3461,05 (грн) ;

Кпрн = (200/1900) · 12220 = 2572,63 (грн).

Аналогічним чином визначаються приведені річні експлуатаційні витрати при використанні ПЕОМ з урахуванням долі використання корисного машинного часу:

Спр = С · Тм/Ткор , (3.25)

де С - загальна річна сума експлуатаційних витрат.

С = Ав + Sз + Sм + Sр ,

де Ав - амортизаційні відрахування;

Sз - витрати по заробітній платі спеціаліста;

Sм - вартість спожитої електроенергії та розходних матеріалов;

Sр - річні витрати на ремонт ПЕОМ.

Сума амортизаційних відрахувань визначається за нормою амортизації:

Ав = К · На/100 ; (3.26)

Авб = 8220 · 25/100 = 2055,00 (грн) ;

Авн = 12220 · 25/100 = 3055,00 (грн).

Річні витрати по заробітній платі користувача ПЕОМ розрахуємо в припущенні, що умови оплати праці у споживачів і розробників програмного продукту тотожні, за формулою:

Sз = 12 · Зо · (1+Кд) · (1+Кс) , (3.27)

де Зо - посадовий оклад спеціаліста;

Кд - коефіціент, що враховує додаткову заробітну плату;

Кс - коефіціент відрахувань до фондів соціального страхування.

Sз = 12 · 1700 · (1 + 0,3) · (1 + 0,369) = 36305,88 (грн).

Вартість спожитої електроенергії, розходних матеріалів та річні витрати на ремонт ПЕОМ розрахуємо за укрупненимим нормативами в відсотках від вартості ПЕОМ:

Sм = 0,03 · Вм ; (3.28)

Sм = 0,03 · 6000 = 180 (грн);

Sр = 0,08 · Вм ; (3.29)

Sм = 0,08 · 6000 = 480 (грн).

Загальна сума річних витрат з експлуатації ПЕОМ:

Сб = 2055,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 39020,88 (грн);

Сн = 3055,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 40020,88 (грн).

Приведені експлуатаційні витрати:

Спрб = 39020,88 · 800/1900 = 16429,85 (грн);

Спрн = 40020,88 · 400/1900 = 8425,45 (грн).

Сумарні приведені витрати:

Впрб = 16429,85,03 + 0,2 · 3461,05 = 17122,05(грн)

Впрн = 8425,45 + 0,2 · 2572,63 = 8939,97 (грн).

Річний економічний ефект у споживача нової програми:

Ер = 17122,05 - 8939,97 = 8182,08 (грн)

З урахуванням річної економії споживача ціну продажу нової програми встановимо за наступним співвідношенням:

Ц = Цб + 0,25 · Ер ; (3.30)

Ц = 5000 + 0,25 · 8182,08 = 7045,02 (грн)

Остаточне значення ціни продажу нової програми встановимо на рівні Ц=6000 грн.

3.7 Розрахунок економічної ефективності проекту

Економічна ефективність інвестиційних проектів характерізується системою показників, що відображають співвідношення фінансових витрат і результатів. В умовах високого рівня інфляції, характерного для України, різночасові фінансові показники доцільно приводити к одному моменту часу (першому року реалізації проекту) шляхом дисконтування. Норма дисконту розраховується за формулою:

r = a + b + c ,(3.31)

де а - облікова ставка НБУ;

b - коефіціент врахування ризиків;

c - плановий рівень інфляції.

r = 0,12 + 0,04 + 0,14 = 0,3

Для розрахунку показників економічної ефективності потрібно скласти план грошових потоків (див. табл. 3.4).

Сума виторгу від продажу програмного продукту розраховується з урахуванням планового обсягу продажу та визначеною ціною продажу Ц=3000 грн.

Таблиця 3.4 - План грошових потоків

Показник

Значення, грн

0-й рік

1-й рік

2-й рік

3-й рік

Плановий обсяг продажу, од.

5

15

25

Виторг від продажу

30000

90000

150000

ПДВ (20%)

5000

15000

25000

Виторг від продажу без ПДВ

25000

75000

125000

Витрати на тиражування

125

375

625

Витрати на адаптацію

9241,50

27724,50

46207.50

Витрати на рекламу

2150

2150

2150

Амортизаційні відрахування

6009.69

6009.69

6009.69

Прибуток від реалізації

7373.81

38640.82

69907.82

Податок на прибуток (25%)

1843.45

9660.20

17476.96

Чистий прибуток

5530.35

28980.61

52430.87

Сума капітальних вкладень

24038.77

Грошовий потік

-24038.8

11540.05

34990.31

58440.56

Коефіціент дисконтування

1

0.769

0.592

Поточна дисконтована вартість

-24038.8

11540.05038

26915.63

34580.21

Чиста дисконтована вартість

-24038.8

-12498.71644

14416.91

48997.13

Сума грошового потока або поточна вартість визначається як різниця між фінансовим результатом поточного року Рt (чистий прибуток+амортизаційні відрахування) та поточними витратами Bt .

Поточна дисконтована вартість (ПДС) - це поточна вартість, приведена до начала першого року реалізації проекту за допомогою коефіціенту дисконтування КДt , тобто річний економічний ефект з урахуванням інфляції:

ПДСt = (Рt - Bt) · КДt ; (3.32)

КДt = 1/(1+r)t (3.33)

Чиста дисконтована вартість - це сума показників ПДС наростаючим підсумком з першого до поточного року реалізації проекту, тобто сума грошей (з урахуванням інфляції), отриманих по даний рік включно. Показник ЧДС за останній рік відображає всю суму грошей від реалізації проекту.

Індекс прибутковості - це відносний показник, що характерізує рівень доходів, отриманих на одну гривню інвестицій за весь строк реалізації проекту:

Середня рентабельність проекту - це аналогічний показник, що відображає середньорічний рівень ефективності проекту:

РП = ІП / Тпр , (3.35)

де Тпр - строк реалізації проекту.

РП = 3,36/ 3 = 1,12

Термін окупності інвестицій - це строк, за який капітальні вкладення погашаються кумулятивним доходом, тобто строк, за який отримані від проекту реальні (з урахуванням інфляції) гроші перекривають вложену суму інвестицій:

де t - останній рік, в якому чиста дисконтована вартість залишається від'ємною.

Якщо в останньому році реалізації проекту ЧДСТ < 0, то проект не окупається протягом своєї реалізації. Для даного проекту:

Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 3.5 .

Таблиця 3.5 - Техніко-економічні показники проекту

Найменування показника

Значення

Разові витрати на обладнання, грн

8220

Доля вартості обладнання в кошторисі проекту, грн

513,75

Загальна сума капітальних вкладень, грн

24038,77

Постійні витрати екплуатації, грн :

- амортизаційні відрахування;

- витрати на рекламу

18028,27

2150,00

Змінні витрати експлуатації, грн/од :

- тиражування програми;

- адаптація програми

25,00

1648,30

Точка беззбитковості продажу, од/рік

6

Ціна базової програми-аналога, грн

5000,00

Річний економічний ефект у споживача, грн

8182,08

Встановлена ціна продажу програми, грн

6000,00

Термін реалізації проекту, років

3

Плановий обсяг продажу за 3 роки, од.

45

Чиста дисконтована вартість (при r = 30%), грн

48997.13

Індекс прибутковості

3,36

Середня рентабельність проекту

1,12

Термін окупності, років

1,47

Показник чистої приведеної вартості ЧПС >0 , індекс прибутковості проекту ІП > 1, це свідчить про те, що проект економічно ефективний, його розробка і впровадження є економічно доцільними. Інвестиції, вкладені в проект окупаються за 0,85 року, а кожна вкладена гривня щорічно приносить 2,06 грн .

3.8 Висновки

Розробкою даного проекту займеться один виконавець.

Розробка буде вестися впродовж 120 днів.

Сумарні витрати на виконання проекту складають 24039,77 грн.

Вартість виставленого на ринок ПЗ складає 6000 грн.

Сума прибутку від кожної установки ПЗ складає 1932.04 грн.

Висновки

В наш час навіть зовсім маленькі організації потребують використання комп'ютеризованих систем автоматизації, що дозволяють ефективно управляти виробничим процесом. У будь-якій організації, як великій, так і маленькій, виникає проблема такої організації управління даними, яка забезпечила б найбільш ефективну роботу.

У даному проекті розроблена автоматизована підсистема управління замовленнями у малому бізнесі для приватного підприємства. Розроблені база даних та програма дозволяють зручно та швидко формувати документи для обслуговання замовлень клієнтів. Функції підсистеми орієнтовані на конкретну організацію і задовольняють поставленим вимогам.

Основні характеристики розробленого автоматизованої підсистеми:

– система дозволяє значно скоротити терміни виконання операцій обслуговання покупців;

– програма значно зменшила кількість помилок при обслугованні клієнтів;

– програма не вимагає від користувача ніяких специфічних знань з області комп'ютерів;

– програма, розроблена в дипломному проекті, використовує СУБД MS Access і працює в операційній системі Windows XP, при її реалізації використовувалося візуальне середовище розробки Borland Delphi 7.

В результат виконаної роботи було автоматизовано деякі операціїї відділу ремонтних робіт. Стало можливим зниження навантаження на службовців, зайнятих в роботі по формуванню замовлень. Також завдяки зниженню навантаження на службовців в них з'явився час для обслуговування додаткових клієнтів. Значно зменшилася кількість помилок, що припускалися, при проведенні стандартних операцій оперативного обліку.

Даний продукт є засобом поліпшення економічної ефективності підприємства, оскільки його впровадження приведе до швидкої окупності витрат на розробку програмного продукту. Програмне забезпечення, розроблене в рамках даного проекту може буде дороблене і використоватися в інших відділах підприємства, а також впроваджено в подібні приватні підприємства.

Перелік посилань

1. Вильям Дж. Стивенсон. Управление производством / Пер. с англ.- М.: ООО "Издательство "Лаборатория базовых знаний", ЗАО "Издательство Бином", 1998. - 928 с.

2. Цыгичко В.Н. Руководителю - о принятии решений. - 2-е изд, испр. И доп. - М.: ИНФРАб 1996. - 272 с.

3. Системный анализ и структуры управления (Книга восьмая). Под общей редакцией проф. В.Г.Шорина. М.: Знание, 1975.-290с.

4. Гиг Дж., ван. Прикладная общая теория систем. Пер. с англ. - М.: Мир, 1981.- 336с.

5. Лямец В.И., Тевяшев А.Д. Системный анализ. Вводный курс.: Уч. Пособие. - Харьков: ХТУРЭ, 1998.-252 с.

6. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем : [Навчальний посібник] / A. М. Береза. - Київ : Видавництво КНЕУ, 1998. - 205 с.

7. Курс экономической теории : [Учебное пособие / под общ. ред. М. Н. Чепурина]. - Киров, 1995. - 566с.

8. Системный анализ и структуры управления : [Под общей редакцией проф. В.Г.Шорина]. - М. : Знание, 1975. - 290с.

9. Фаулер М. UML. Основы. Второе издание / М.Фаулер, К.Скотт. - М. : Изд-во МАИ, 2002. - 712 с.

10. Кватрани Т. Rational Rose 2000 и UML. Визуальное моделирование / Т. Кватрани. - М. : ДМК Пресс, 2001. - 176 с.

11. Оптнер С. Л. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем / С. Л. Оптнер : пер. с англ. - М.: "Советское радио", 1969. - 216 с.

12. Громова Н. Б. Методы исследования операций в моделировании организационно-экономических задач / Н. Б. Громова, Э. В. Минько, В. И. Прохоров. - М. : Изд-во МАИ, 1992. - 239 с.

13. Кремер, Н. Ш. Исследование операций в экономике : [Учебное пособие для вузов] / Н.Ш. Кремер, Б.А. Путко, И.М. Тришин, М.Н. Фридман; под ред. проф. Н.Ш. Кремера. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 538 с.

14. Таха Х. Введение в исследование операций / Х. Таха. - М. : Мир, 1985. - 264 с.

15. Экономико-математические методы и прикладные модели : [Учеб. пособие для вузов / под ред. В. В. Федосеева]. - М. : ЮНИТИ, 2000. - 652 с.

16. Ермаков С.М. Статистическое моделирование / С. М. Ермаков, Г. А. Михайлов: - М. : Наука, 1982. - 381 с.

17. Документация. Отчеты в сфере науки и техники. Структура и правила оформления : ДСТУ 3008-95. - Киев: Госстандарт Украины, 1995. - 38 с. - (Государственный стандарт Украины).

Додаток

До пояснювальної записки дипломного проекту "Розробка автоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП "Сігма")"

Вихідний код програми

Public Class frmГлавная

Inherits System.Windows.Forms.Form

Private Готов As Boolean = False

Private ТаблицаЗаказчиков As DataTable

Private КликПоЯчейке As Boolean

Private Активный As Integer

Private Меню As Ultrik.MenuStyle.AMenu

Private imПросрочен, imНеПросрочен As Image

Private ТекстАнализа As String

Private Sub frmГлавная_Load(ByVal sender As Object, ByVal e As System.EventArgs) Handles MyBase.Load

Try

РазукраситьИнтерфейс()

БД.Подключение = ПодключениеБД

БД.Подключение.Open()

Me.IsMdiContainer = True

Reload()

Анализировать()

tmrАнализ.Start()

pic.Image = Сервис.ВзятьРисунокИзРесурса(_Рисунок.Главная)

Catch ex As Exception

Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)

End Try

End Sub

Public Function Анализировать() As Integer

Try

БД.SQLЗапрос = "select * from Справочник_заказа where Дата_поставки < " & Сервис.ФорматДата(Now.Date) & " and Выполнен = False"

БД.ВыполнитьЗапросВ_Таблицу()

If БД.Таблица.Rows.Count > 0 Then

picПросрочен.Image = Сервис.ВзятьРисунокИзРесурса(_Рисунок.ГлавнаяДоставкаПросрочена)

ТекстАнализа = "Просрочена доставка заказа"

Else

picПросрочен.Image = Сервис.ВзятьРисунокИзРесурса(_Рисунок.ГлавнаяДоставкаНеПросрочена)

ТекстАнализа = "Нет просроченных заказов"

End If

Return БД.Таблица.Rows.Count

Catch ex As Exception

Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)

End Try

End Function

Private Sub РазукраситьИнтерфейс()

Try

УстановитьЦветВыделения(Me)

Catch ex As Exception

Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)

End Try

End Sub

Public Sub Reload()

Try

ОбновитьСписок()

Catch ex As Exception

Err.Raise(Err.Number, ex.Source, ex.ToString, Err.HelpFile, Err.HelpContext)

End Try

End Sub

Private Sub ОбновитьСписок()

Dim t As DataTable

Dim Данные As DataRow()

Try

t = New DataTable

ТаблицаЗаказчиков = New DataTable

t.Columns.Add(New DataColumn("ФИО", "".GetType))

БД.SQLЗапрос = "select Код_покупателя, ФИО from Справочник_заказчиков"

БД.ВыполнитьЗапросВ_Таблицу()

t = БД.Таблица

ТаблицаЗаказчиков = t.Clone

Данные = t.Select("", "ФИО ASC")

For Each r As DataRow In Данные

ТаблицаЗаказчиков.ImportRow(r)

Next

t = New DataTable

t.Columns.Add(New DataColumn("ФИО", "".GetType))

For Each Строка As DataRow In ТаблицаЗаказчиков.Rows

t.Rows.Add(New Object() {Строка("ФИО")})

Next

dtgЗаказчики.DataSource = t

If ТаблицаЗаказчиков.Rows.Count = 0 Then

Готов = False

Exit Sub

End If

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены