Розробка макету комп’ютерної мережі з використанням засобів віртуалізації

працювати з монітором, у якого під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

залишати без нагляду включене обладнання;

працювати на комп'ютерному обладнанні без дозволу майстра виробничого навчання.

З метою профілактики негативного впливу на здоров'я виробничих факторів необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за комп'ютерним обладнанням необхідно робити перерву для відпочинку, указану у регламенті відповідно до категорії виконуваної праці.

Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми очей, кистей рук, усунення негативного впливу рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей.

4.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Відключити ПЕОМ від електромережі, для чого необхідно вимкнути тумблери, а потім витягнути штепсельну вилку із розетки.

2. Якщо зала, в якій знаходиться ЕОМ, обладнана додатковими вимикачами, то потрібно спочатку знеструмити ЕОМ, далі потрібно перевести вимикачі у положення "вимкнено".

3. Якщо зала обладнана кондиціонуючим обладнанням, системою очистки повітря (вентиляцією), додатковим периферійним обладнанням, котре не використовується після закінчення робочої зміни, то його також потрібно вимкнути.

4. Протерти зовнішню поверхню ПЕОМ чистою вологою тканиною. При цьому не допускається використання розчинників, одеколону, очищуючих препаратів в аерозольній упаковці.

5. Прибрати робоче місце. Скласти робочі документи, диски у відповідні місця зберігання.

6. При виявленні недоліків у роботі обладнання, або будь-якого відхилення стану робочого місця від норми слід відразу повідомити про це керівника підрозділу, до якого відноситься працівник, або відповідального за безпеку на підприємстві.

7. Протягом робочого часу та по завершенню роботи повідомляти не посереднього керівника про виявлені недоліки: збої в роботі операційної системи та периферійного обладнання; наявність та справність захисної ізоляції - шнурів та роз'ємів, захисних пристроїв, що забезпечують роботу оператора комп'ютерного набору.

8. Порядок здавання робочого місця:

Закінчити роботу та зберегти потрібну інформацію. Вийти з усіх працюючих програм і вимкнути комп'ютер.

Вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути монітор і системний блок.

Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток.

4.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України N 112 від 17.06.99 Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) на підприємстві повинні бути документи на інструкції, що передбачають дії робітників у разі виникнення аварійної ситуації. П'ятий розділ інструкції з охорони праці на робочому місці системного адміністратора (програміста) повинен включати вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Заходи працівника з безпеки праці в аварійних ситуаціях:

1. При появі незвичного звуку, запаху паленого, самовільного вимкнення машини негайно припиніть роботу і повідомте про це безпосереднього керівника.

2. ПЕОМ необхідно використовувати у суворій відповідності з експлуатаційною документацією на неї.

3. Під час виконання роботи слід бути уважним, не звертати уваги на сторонні речі.

4. Про всі виявлені несправності та збої в роботі апаратури необхідно повідомити безпосереднього керівника.

5. При виявленні будь-яких неполадок в роботі персонального комп'ютера програміст повинен припинити роботу, вимкнути комп'ютер і повідомити про це безпосереднього керівника для організації ремонту.

6. Програмісту не слід самому усувати технічні неполадки персонального комп'ютера.

7. Програміст не повинен виробляти роботу при знятому корпусі комп'ютера.

8. При нещасному випадку, отруєнні, раптовому захворюванні необхідно негайно надати першу допомогу потерпілому, викликати лікаря або допомогти доставити потерпілого до лікаря, а потім повідомити керівника про те, що трапилося.

Кожен працівник повинен знати основні правила поведінки під час аварії, вміти діяти в обставинах, що склалися. Кожен має знати, як викликати пожежну команду та швидку допомогу, а також план евакуації з небезпечної території та евакуаційні шляхи і виходи. Діяти рішуче, спокійно і виважено, не панікувати.

Відомості про ознаки аварійних ситуацій, характерні причини аварій

Найпоширенішими наслідками аварії є пожежі. Пожежа може виникнути від розрядів статичної електрики, необережного поводження при використанні відкритого вогню, короткого замикання електропроводів, що використовуються як в середині обладнання, так і при під'єднанні його до джерела живлення. Короткі замикання виникають в результаті порушення ізоляції в електричних проводах. Небезпека полягає в тому, що струм при короткому замиканні досягає десятків і сотень ампер. При цьому виділяється велика кількість тепла і відбувається загоряння ізоляції, плавиться метал з викиданням в навколишнє середовище іскор, які спроможні викликати пожежу, що в свою чергу супроводжується із виділенням токсичних продуктів горіння. Найбільш небезпечним є продукт повного згоряння (оксид вуглецю), концентрація якого в розмірі 0,5% викликає отруєння через 20 хв., а при концентрації 1,3% раптове отруєння людини внаслідок 2-3 вдихів. Вуглекислий газ є менш небезпечним, тому реальна небезпека для життя настає тільки при значних концентраціях (8-10%).

Відомості про порядок застосування засобів проти аварійного захисту та сигналізації

Для гасіння пожежі використовують первинні засоби пожежегасіння, що є на підприємстві. В приміщенні, де використовуються ЕОМ, згідно норм пожежної безпеки має бути три вуглекислотних вогнегасники.

Приведення вогнегасників до дії необхідно здійснювати безпосередньо у разі виникнення пожежі. Правила користування вогнегасником вказані на його корпусі. Гасіння необхідно починати з відстані, що дорівнює максимальній довжині струменя, направляючи його в основу полум'я. Після закінчення гасіння за наявності вогнегасної речовини продовжити її подавання з метою охолодження нагрітих поверхонь.

Порядок дій щодо подання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2. Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

зупинити кровотечу;

зафіксувати місце перелому

надати реанімаційних заходів (оживлення), штучне дихання, зовнішній масаж серця;

обробити ушкоджені частини тіла.

6. Одночасно з наданням долікарської допомоги викликати швидку допомогу.

Ураження електричним струмом

Ознаки: загальні - втрата свідомості, судорожне скорочення м'язів (потерпілого або відкидає в бік, або він не може розтиснути руку, що захопила провід), зупинка дихання та серцевої діяльності (клінічна смерть); місцеві - термічні опіки III-IV ступеня, "знаки струму "біля місць входу (місце дотику до джерела струму) і виходу (місце зіткнення із землею) у вигляді жовтувато-бурих ділянок або деревовидних червоних смуг на шкірі.

Перша допомога: ізоляція потерпілого від дії електричного струму; необхідно попередити або убезпечити можливе падіння потерпілого при відключенні установки; надання долікарської допомоги; підтримку життєдіяльності організму потерпілого до приїзду швидкої медичної допомоги. Ізоляція потерпілого від дії електричного струму досягається такими способами: - Вимиканням рубильника, вимикачів, а також шляхом зняття або викручування запобіжників (пробок), роз'єму штепсельного з'єднання. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, то необхідно вжити заходів, що попереджають падіння потерпілого або забезпечують його безпеку;

- Для відриву потерпілого від землі або від струмоведучих частин слід користуватися сухим канатом, сухою палицею, дошкою чи будь-яким сухим предметом, що не проводить електричний струм. Можна також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), уникаючи при цьому дотику до оточуючих металевих предметів і частин тіла потерпілого, не прикритого одягом. Відтягучи потерпілого за ноги, надаючий допомогу не повинен торкатися його взуття або одягу без хорошої ізоляції своїх рук, тому що взуття та одяг можуть бути сирими і бути провідниками електричного струму.

Для ізоляції той, хто надає допомогу, особливо якщо йому необхідно торкнутися тіла потерпілого, не прикритого одягом, повинен одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом, надягти на неї суконний кашкет, натягнути на руку рукав піджака або пальто, накинути на постраждалого гумовий килимок, прогумовану матерію або просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку або яку-небудь, що не проводить електричний струм, підстилку і т.п. При відділенні потерпілого від струмопровідних частин рекомендується діяти однією рукою, тримаючи другу в кишені або за спиною. Можна також перерубати дроти сокирою з сухою дерев'яною рукояткою або перекусити їх інструментом з ізольованими рукоятками (кусачками, пасатижами тощо). Перерубувати або перекушувати проводи необхідно пофазно, тобто кожен провід окремо, при цьому рекомендується по можливості стояти на сухих дерев'яних дошках, діелектричних предметах. Заходи першої допомоги залежать від того стану, в якому знаходиться постраждалий після звільнення його від струму.

Опіки та теплові удари

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полумя, негайно накинути на людину, що горить, будь-яку цупку тканину, щільно притиснути її до тіла. Знімають тліючий одяг або обливають його водою.

При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10-15 хв. Обпечене місце промити 5%-ним розчином перманганату калію, або 10%- ним розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10-15 хв., потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіку накривають марлею.

Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня зявляються почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (2 і 3 ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перевязування потерпілого відправляють у лікувальний заклад. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

При опіках очей електричною дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім потерпілого направляють у медичний заклад. При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою. При припиненні дихання або при його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Висновки

В процессі виконання дипломної роботи мною були розглянуті та вивчені на практиці сучасні технології віртуалізації та їх роль та користь у проектуванні комп'ютерних мереж, адмініструванні, навчанні та підвищенні професійного рівня спеціалістів. Завдяки отриманим навичкам та знанням мною був розроблений макет мережі для середнього офісу, реалізація якого у реальному житті не потягне за собою жодних витрат на програмне забезпечення завдяки використанню вільного програмного забезпечення, а використання віртуалізації покликане суттєво знизити витрати на покупку обладнання.

Ціль, поставлена передо мною у дипломній роботі, була повністю досягнена, а я в процесі виконання розглянув тонкощі технологій віртуалізації, о існуванні яких раніше й не здогадувався.

Дипломна робота має велику цінність і актуальність, адже віртуалізація - один з найважливіших напрямків розвитку сучасних мережевих технологій, а рішення, розглянуті у дипломній роботі, є найсвіжішими розробками у даній області. Завдяки ж стилю виконання практичної частини, дана дипломна робота може бути використана, як методичний матеріал на практичних заняттях з віртуалізації, або інструкція для проектування, налаштування та адміністрування комп'ютерної мережі офісу підприємства.

Сам же макет мережі буде викоритсаний на базі підприємства ООО "Фірма Ейс ЛДТ", де дипломник займає пост штатного системного адміністратора.

Список використаної літератури

віртуалізація комп'ютерний мережа операційний

1. http://ru.wikipedia.org/wiki/Виртуализация

2. https://ru.wikipedia.org/wiki/Аппаратная_виртуализация

3. http://www.sitronics.ua/solutions/it-infrastructure/sxod/virt.php

4. http://citforum.ru/operating_systems/virtualization/index.shtml

5. http://www.ixbt.com/cm/virtualization-h.shtml

6. http://www.ixbt.com/cm/virtualization.shtml

7. http://www.pcmag.ru/solutions/detail.php?ID=34643

8. http://ru.wikipedia.org/wiki/VMware_ThinApp

9. http://blog.vadmin.ru/2013/01/software-defined-datacenter.html

10. http://www.osp.ru/lan/2013/02/13034060/

11. http://www.vsphere5.ru/doku.php?id=using-vmware:disaster-recovery-infrastructure

12. http://forum.proxmox.com/threads/13898-Proxmox-VE-3-0-released!

13. Михеев М. - "Администрирование VMware vSphere 5" (2012, ДМК Пресс)

14. Михеев М. - "Администрирование VMware vSphere 4.1" (2011, ДМК Пресс)

15. Azad T.Securing Citrix XenApp Server in the Enterprise.Syngress 2008

16. VMware ESX Server.Syngress. 2008

17. Запечников С. Основы построения виртуальных частных сетей. Телеком 2004

18. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0424-99

19. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0226-98

20. ДержСанПіН 3.3.2.007 1998 "Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ"

21. Основи охорони праці. За редакцією К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського

22. Безопасность жизнедеятельности. / Под ред. Н.А. Белова - М.: Знание, 2000

23. Зинченко В.П. Основы эргономики. - М.: МГУ, 1979

Размещено на Allbest.ru