Порівняльні можливості сучасних інтернет-браузерів
Основні відомості про програми-браузери. Веб-браузери – програмне забезпечення для комп’ютера, під’єднаного до мережі інтернет, що дає можливість працювати з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці. Використання браузерів в офісі.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.05.2019 |
| Размер файла | 3,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вищий комунальний навчальний заклад
"Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю. Кримського"
Циклова (предметна) комісія викладачів документознавства та інформаційної діяльності
Курсова робота
з інформаційних систем та мереж на тему:
Порівняльні можливості сучасних інтернет-браузерів
студентки 4 курсу групи Р
галузі знань 0201 "Культура"
спеціальності 5.02010501 "Діловодство"
Вітів І.
Керівник: Ващук Б.В.
Володимир-Волинський - 2019
Зміст
Вступ
Розділ 1. Основні відомості про програми-браузери
1.1 Веб-браузер, основні поняття
1.2 Історія розвитку браузера
1.3 Офлайн-браузери, їх можливості
1.4 Сучасні браузери і їх характеристики
Розділ 2. Практичне використання сучасних веб-браузерів
2.1 Можливості та характеристика браузера Opera
2.2 Можливості та характеристика браузера Mozilla Firefox
2.3 Можливості та характеристика браузера Google Chromе
2.4 Порівняльна характеристика сучасних веб-браузерів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Наш час увійде в історію людства як період становлення інформаційного суспільства, в якому інформація відіграє роль одного з основних ресурсів.
У сучасних умовах інформація стає реальним соціальним ресурсом, так як вона здатна допомогти людині адаптуватися у житті, пристосуватися до постійних змін, виробити нові стереотипи поведінки, що відповідають новим обставинам.
Інформація є важливою для соціально - економічного, технологічного і культурного розвитку. Більше того, на сьогодні вона являється головною цінністю цивілізації. Одним з парадоксів розвитку людства є те, що протягом всього свого існування людина використовувала, зберігала, передавала інформацію, навіть замислюючись над цим.
На сьогоднішній день є багато джерел інформації, але самим популярним зі всіх є мережа Інтернет, без неї важко уявити життя сучасних людей. Зараз - це частинка нашого повсякдення. Інтернет є досить багатогранним, це одночасно середовище для спілкування, розваг та навчання. За допомогою Інтернету стало можливим робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей - це спосіб заробітку. Проте, найбільшою цінністю мережі є сама інформація. Цікавим є те, що вона дуже різноманітна. Великою перевагою Інтернету можна назвати його всеохопність, тобто об'єднання і людей, і ресурсів. На сьогодні Інтернет є доступним кожному.
Актуальність даної теми полягає в тому, що організація управління в наші дні неможлива без застосування комп'ютерних технологій, зокрема Інтернету. Практично всі працівники в установах, організаціях, на підприємствах і фірмах використовують в своїй діяльності комп`ютерну техніку. Спрощення і прискорення підготовки документів, можливості зберігання і обробки великих об`ємів інформації, доступу до них з будь-якої точки земної кулі зробили наш час часом інформаційної революції. Проте, доступ до Інтернету неможливий без багатьох факторів, одним з яких є веб-браузери. програма браузер інтернет
Веб-браузери - це програмне забезпечення для комп'ютера, під'єднаного до мережі інтернет, що дає можливість працювати з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці. На сьогодні існує велика кількість цих програм, але кожен для себе обирає найоптимальніший варіант.
Об'єкт дослідження: програми-браузери і їх використання в офісі організації.
Предмет дослідження: порівняльні можливості сучасних веб-браузерів для пошуку інформації в мережі Інтернет.
Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні і практичній перевірці можливостей програм-браузерів, їх порівнянні.
Методи дослідження:
§ Теоретичні: аналіз наукової, методичної, практичної літератури з обраної теми та вивчення теоретичних аспектів даного питання.
§ Імпіричні: порівняльна характеристика сучасних веб-браузерів (їх переваги та недоліки), визначення найоптимальнішого веб-браузера.
Об'єкт, предмет і мета дослідження обумовили такі завдання:
§ На основі аналізу наукової літератури визначити особливості веб-браузерів.
§ Ознайомитися з основними характеристиками веб-браузерів.
§ Описати основні можливості веб-браузерів.
§ Порівняти всі досліджені веб-браузери.
§ Визначити найбільш оптимальний веб-браузер для пошуку інформації в мережі Інтернет.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Розділ 1. Основні відомості про програми-браузери
1.1 Веб-браузер, основні поняття
Веб-браузер - це програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці.
Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою посилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.
Втім, говорити про те, що веб-браузер потрібен тільки в Інтернеті, було б невірно. У наш час на технологіях Інтернету грунтуються багато локальних мереж, так звані інтранети або інтрамережі. Вони можуть і не мати виходу в Інтернет [27].
Слово "браузер" походить від англійського слова browse, що означає "гортати" (це слово можна побачити на кнопках у діалогових вікнах англомовних програм). Цю назву програма отримала за кордоном ще до виникнення системи World Wide Web в той час, коли, крім тексту, переглядати в Мережі було нічого, і користувачі "гортали" текстові файли на екранах комп'ютерів [11, c.443] .
Зараз Інтернет пропонує нам дивовижне розмаїття інформації - текст, графіку, анімацію, відео, звук, і все ми бачимо і чуємо завдяки браузеру.
Інформація, яку брaузер передає на сервер в якості запиту і яку отримує від нього у відповідь, передається, як правило, по протоколу HTTP.
Веб-сторінки, які користувач бачить на екрані, блискучі різноманіттям кольорів і форм представлених на них об'єктів, насправді являють собою всього лише текстові файли, в яких містяться певні інструкції. Ці інструкції вказують браузеру, що і як слід показувати на даній сторінці. У найпростішому випадку вихідний текст веб-сторінки пишеться на мові HTML. Внаслідок своєї складної історії мова HTML неоднозначно трактується різними браузерами. Та й самі браузери можуть призначатися для різних цілей [19].
У результаті в різних браузерах одні й ті ж сторінки можуть виглядати по-різному.
Виділяють такі види браузерів:
§ Браузер режиму командного рядка - до цього типу відносяться самі ранні браузери. Вони не дають можливості переглядати текст і графіку. Такі браузери підтримують переміщення тільки з використанням цифрових адрес (IP). В даний час практично не використовуються.
§ Повноекранний браузер - текстовий браузер без підтримки мультимедійних (картинки, анімація і т.п.) ресурсів мережі Інтернет. За допомогою нього користувач може переглядати тільки текст і посилання.
§ Браузер з підтримкою мультимедіа - найпоширеніший і найпопулярніший браузер на сьогодні. Дозволяє працювати практично з усіма видами інформації, представленої в Інтернеті.
§ Браузер-додаток - він є надбудовою над повнофункціональними браузерами. Найчастіше розробниками додатків використовується Internet Explorer. Додатки всього лише змінюють інтерфейс і додають деякі функції, на які розробники з Microsoft не звернули уваги.
§ Офлайн браузер - це програма, яка автоматично завантажує інформацію з Інтернету і зберігає її на локальному диску комп'ютера для подальшого перегляду та аналізу. Ідея, що лежить в основі роботи офлайн браузерів, досить проста. Користувач вказує адресу потрібного йому Web-сайту, а програма у відповідь завантажує на його комп'ютер всі файли, які необхідні для автономного (тобто відключившись від Internet) перегляду цього сайту [1, c.66].
1.2 Історія розвитку браузера
Між браузерами боротьба за панування на ринку ведеться з часу появи Інтернету в його сучасному розумінні, а в сучасному розумінні це перш за все World Wide Web. Це надбудова над "базовим" Інтернетом, яка, власне, і перетворила його в міжнародне комунікаційне середовище, що об'єднало людство. Вона дозволяла не просто обмінюватися повідомленнями або файлами, але і "публікувати" в Мережі ілюстровані документи, з якими може ознайомитися в режимі реального часу будь-який бажаючий, який звернувся до сервера за допомогою програми - "клієнта".
Перший браузер був текстовим, здатним відображати тільки букви і цифри. Далі, автором першого в світі браузера став сер Тім Бернерс-Лі, якого заслужено вважають творцем World Wide Web. Саме ця людина, працюючи в кінці 80-х років XX століття в Європейській лабораторії фізики елементарних частинок в Женеві, розробив "гіпертекстову систему" розподіленого доступу до мережевої інформації та запропонував абревіатуру WWW. І називався перший в світі браузер просто - WWW.
15 травня 1992 світ побачив перший графічний браузер - Viola. Перший браузер, що володіє графічним інтерфейсом і здатний відображати картинки, розміщені на веб-сторінках. По суті, він був розширеним варіантом вже відомого користувачам WWW / Nexus. Цей браузер став першим інтернет-додатком, що підтримує вбудовані у веб-сторінки інтерактивні об'єкти, а також таблиці, форми і таблиці стилів [4, c.96].
Вже через півроку стараннями програміста Марка Андреесена, який працював в американському Національному центрі суперкомп'ютерних додатків (NCSA), на світ з'явилася перша альфа-версія браузера Mosaic.
Ця програма стала основою для браузера Netscape Navigator, який отримав широке розповсюдження і успадкував більшість функцій Mosaic.
Згодом Марк з командою однодумців залишив стіни центру, щоб організувати власну компанію Mosaic Communications Corp. Через деякий час -IE, і навпаки. До 2000 року MSIE остаточно переміг, а Netscape, який зупинився на черговій модифікації 4 версії. Netscape Corporation була поглинена холдингом AOL Time Warner, а її команда згодом розпущена. Браузер не врятувало ні переведення його в розряд безкоштовних, ні відкриття початкових кодів.
У якийсь момент частка MSIE в загальному числі браузерів досягала 99 % ринку. Тим не менш, коли Інтернет почали вражати перші епідемії вірусних "черв'яків", стало зрозуміло - IE разом з Windows спричиняє багато програмних уражень, і його застосування пов'язане з загрозою безпеки для комп'ютера [30].
Експерименти різних програмістів на тему того, як можна поліпшити використання браузерів, призвели до винаходу маси нових технологій - наприклад, використання "жестів" (gestures) за допомогою миші для віддачі програмі команд, використання "вкладок" (tabs) - відкриття декількох сторінок в одному вікні в панелі задач, інтегрування в браузери розширених засобів для роботи з завантаженням великих файлів, для шифрування даних, і так далі [22].
У Mozilla Foundation розробляли різні браузерні і близько браузерні проекти під загальною маркою Mozilla, проте мав пройти якийсь час, щоб продукт для виступу "єдиним фронтом" сформувався у власний проект. Спочатку він називався Phoenix, потім через проблеми з патентами був перейменований в Firebird, потім у Firefox. З ранніх версій він віддавався на тестування публіці, яка допомогла ретельно налагодити його і направити у бік бездоганності.
Одне з ключових переваг - те, що Firefox в порівнянні з IE, можна сказати, абсолютно безпечний. До речі, Firefox успішно портований на безліч комп'ютерних платформ, відмінних від Windows, і має версії на різних мовах, у тому числі російською.
Шум навколо Firefox почав підніматися з літа 2004 року, а перша офіційна версія побачила світ 9 листопада. Успіх був приголомшуючим і перевершив всі очікування. Ситуація на ринку браузерів, як і взагалі в Інтернеті, постійно змінюється. Сьогодні не можна з упевненістю сказати, хто опиниться попереду завтра і наскільки вистачить сил у лідера.
Стрімке нарощування обчислювальних потужностей персональних комп'ютерів дозволило всерйоз задуматися про перехід на якісно новий рівень програмного забезпечення. Освоївши тривимірні світи комп'ютерних ігор, розробники готуються запропонувати нам і операційні системи, що дозволяють повною мірою використовувати переваги третього виміру [29].
Всесвітню мережу також можна представити тривимірною, якщо використовувати для веб-серфінгу програму, що відповідним чином відображає контент. І такі розробки існують. Правда, багато хто з них знаходиться на експериментальній стадії, а деякі проекти призупинилися з різних причин, але спробувати тривимірний Інтернет вони цілком дозволяють.
У 2000 році архітектори за освітою Хендрік Вендлер і Джейкоб Біц захопилися побудовою тривимірних комп'ютерних моделей з використанням VRML - мови моделювання віртуальної реальності (Virtual Reality Modeling Language). І однією з розробок двох друзів став браузер Clara. Використовуючи "движок" Internet Explorer, програма дозволяє створювати у тривимірному просторі цілий світ з веб-сторінок, кожна з яких володіє всіма традиційними атрибутами: ви можете перегортати сторінки, переходити по посиланнях, переглядати анімаційні малюнки і т.д. Крім власне веб-серфінгу, Clara пропонує і інші незвичайні функції. Наприклад, спілкування в тривимірному чаті [23].
Однією з найбільш цікавих розробок можна назвати "The Broad Band Browser" - браузер, що перетворює Всесвітню мережу в справжній віртуальний світ, де по широких проспектах тривимірних мегаполісів можна мандрувати нескінченно, а якщо набридне, то ніщо не заважає миттєво повернутися у власний будинок-місто, побудований з улюблених веб-сторінок. Саме так бачать майбутнє інтернету в компанії Three-B International Limited, що веде розробку даного браузера.
За аналогією з тим, як ви подорожуєте в реальному житті, у світі 3D ви, в першу чергу, потрапляєте у віртуальний "аеропорт", з якого вже можна вибрати "місто" для відвідування. Поява майбутніх тривимірних віртуальних світів неминуче, і сьогодні розробники вже впритул підійшли до вибору найбільш зручною і життєздатної моделі відображення веб-контенту в трьох вимірах. І пріоритетним напрямком більшості експериментальних проектів є прагнення створити звичну для людського сприйняття просторову структуру [13,c.237].
1.3 Офлайн-браузери, їх можливості
На перший погляд питання про скачування сайтів недорогого і швидкого Інтернету викликає, щонайменше, здивування. Дійсно, минули часи, коли доводилося закачувати необхідні інтернет-ресурси по ночах - за нижчими тарифами. Сьогодні багато користувачів знаходяться в онлайні мало не цілодобово і в будь-який момент можуть зайти на цікаву для сторінку і уточнити той чи інший нюанс.
Однак потреба в скачуванні окремих розділів сайтів виникає і в нинішній час, оскільки певну інформацію зручніше брати з собою - тобто на жорсткому диску. Справа в тому, що при вивченні будь яких нових об'ємних матеріалів звертатися до документів доводиться багаторазово, нерідко повертаючись до вивчення конкретного розділу, методу, функції, терміна.
Кожен раз на завантаження потрібного ресурсу і пошук на ньому відповіді на конкретне питання може знадобитися чимало часу, адже проведення пошуку передбачено не на кожному сайті. Зате у себе на жорсткому диску відкрити сторінку з цікавою інформацією можна буде миттєво, скориставшись спеціалізованої пошукової утилітою.
Тому закачування обраних розділів сайтів на жорсткий диск представляє безперечний інтерес для викладачів, студентів та інших користувачів, яким доводиться вивчати теоретичні матеріали по будь якій тематиці. Крім того, дана можливість може здатися привабливою мобільним користувачам, які в силу обставин не в будь-який момент можуть отримати доступ до Інтернету, а ноутбук із заздалегідь скачаним сайтом завжди буде у них під рукою.
Таким чином, збереження на жорсткому диску обраних розділів веб-ресурсів з усіма підсторінками - для ряду користувачів банальна необхідність. Питання лише в тому, яким інструментарієм для цього скористатися. Зберігати сторінки по одній засобами браузера - задоволення сумнівне, оскільки буде потрібно багато часу. Крім того, при такому збереженні зв'язку між сторінками порушуються [8].
Тому для швидкого збереження подібної інформації зазвичай вдаються до допомоги офлайн-браузерів (Offline Explorer, WebCopier Pro, Teleport Pro). Вони зможуть записати на жорсткий диск всі сторінки сайту з зазначеного розділу, не забувши про картинки і зв'язки, причому при відповідній настройці проведуть дану операцію навіть без вашої участі в автоматичному режимі.
Технологія скачування сайтів ніякої складності не представляє - досить створити новий проект і запустити його на виконання. В ході створення проекту буде потрібно вказати адресу закачуваного сайту і визначити параметри скачування Виконання проекту зазвичай може бути запущено на вимогу або автоматично - за розкладом.
Всі сучасні офлайн-браузери, зрозуміло, підтримують багатопоточний скачування і докачку після обриву зв'язку і вміють маскуватися під інтернет-браузери. Тому будь-який з розглянутих рішень для швидкого та безпечного скачування простих по структурі веб-сайтів. З HTTPS-сайтами складніше, оскільки підтримка протоколу HTTPS передбачена не у всіх програмах.
Крім того, потрібно звернути увагу на можливість настройки обмежень щодо того, яка інформація повинна завантажуватись на диск, а які файли слід виключити. Це вкрай важливо, оскільки без установки подібних обмежень ви ризикуєте закачати на диск занадто багато непотрібної інформації. Функціонал для настройки такого роду обмежень в офлайн-браузерах помітно різниться.
Ось деякі з сучасних офлайн-браузерів:
Offline Explorer Pro - один з кращих і найбільш активно розвиваються офлайн-браузерів. Серед конкурентів він виділяється найбільш повною підтримкою сучасних вебтехнологов, Flash-анімації, скриптів і динамічного вмісту сторінок. Завдяки цьому він може повністю завантажувати практично будь-які по наповненню вебсайти, витягуючи найрізноманітнішу інформацію, включаючи Flash-файли, PDF-документи, XML / XSL-файли, відео QuickTime (MOV), Java- і VB-скрипти і т.д. Offline Explorer Pro вміє завантажувати веб-сайти, а також FTP-сервери і захищені веб-сайти (HTTPS). Передбачена робота з паролями для сайтів, які потребують авторизації (включаючи NTLM-аутентифікацію).
Можливе закачування всього сайту цілком, його окремих розділів або файлів строго визначених форматів (наприклад, зображень з галереї, Flash-анімації та ін.). Крім того, в програмі передбачена завантаження потокового аудіо / відео (по протоколах RTSP, PNM, MMS і NSV-SHOUTcast) і закачування BitTorrent-роздач, що неможливо ні в жодному іншому аналогічному рішенні.
WebCopier Pro - офлайн-браузер, що дозволяє завантажувати звичайні і захищені вебсайти і FTP-сервери. Допускається скачування дуже великих ресурсів (розміром більше 2 Гбайт) і сайтів, які потребують авторизації. Програма має підтримку більшості сучасних веб-технологів - уміє витягувати посилання з JavaScript, Java Classes і Macromedia Flash, аналізувати файли форматів PDF, XML, RSS, SWF, FLV, WAP, VRML і SVG, а також MP3-списки.
Поряд зі стандартним аналізатором вона має професійний аналізатор (забезпечує більш точний аналіз HTML-форм, JavaScript і DHTML) і на додаток до збалансованого методу завантаження надає рекурсивний метод, який може виявитися корисним при скачуванні великих багаторівневих сайтів із зображеннями, розташованими на різних рівнях [28].
Teleport Pro - один з найстаріших на ринку офлайн-браузерів. Програма вміє працювати з веб і FTP-серверами і дозволяє завантажувати сайти в повному обсязі або здійснювати закачування тільки конкретних розділів обраних ресурсів, надає доступ до сайтів, які вимагають авторизації.
Вона володіє непоганою підтримкою сучасних веб-технологів (хоча зовні і виглядає дещо застарілою) - зокрема може використовуватися для скачування динамічно генерованих сайтів (ASP, PHP та ін.). Вміє обробляти прості сценарії JavaScript і cookies, витягувати посилання з CSS, коректно обробляє Flash- аплети і MP3-списки [30].
1.4 Сучасні браузери і їх характеристики
Браузери постійно розвивалися з часів зародження Всесвітньої павутини, і з її зростанням їх ставало все більше, поступово вони стали дуже важливою програмою типового персонального комп'ютера.
Mozilla Firefox - без сумнівів кращий веб-навігатор усіх часів і народів. Це швидкий і надійний, легкий в роботі і добре захищений безкоштовний браузер. Основні достоїнства браузера Mozilla Firefox - гнучкість і розширюваність. Простий, лаконічний, і в той же час зручний інтерфейс дозволяє освоїти програму за декілька хвилин.
Основні можливості Mozilla Firefox:
§ Зручна панель закладок. Дозволяє одним кліком створити закладку або перейти на улюблений сайт і дізнатися заголовки останніх новин.
§ Інтегрована панель пошуку. З її допомогою можна знаходити інформацію в різних пошукових системах. Кількість пошукових систем можна збільшити, встановивши необхідні плагіни.
§ Вкладки. Можливість переглядати і працювати з декількома сайтами одночасно в окремих вкладках одного вікна браузера.
§ Автоматичне оновлення. В більшості випадків розмір оновлень не більше декількох сотень кілобайт.
§ Захист приватності. Одним кліком мишки ви можете видалити всі особисті дані: історію навігації, куки, дані веб-форм, паролі.
§ Безпечна навігація по Інтернету. Firefox зберігає конфіденційність, захищає від вірусів, шпигунських програм і спливаючих вікон. А за допомогою миттєвої ідентифікації веб-сайтів Firefox блокує доступ на сайти мережевих шахраїв, небезпечних операцій і підробок.
§ Повноцінне масштабування. Можливість перегляду будь-якої частини веб-сторінки, в збільшеному розмірі.
§ Підтримка технології RSS. Можливість створення закладок.
§ Розширюваність. Mozilla Firefox - браузер, що має найбільшу кількість доповнень. Можливе налаштування панелі інструментів, встоновлення додаткових модулів і тем оформлення. За допомогою плагінів Mozilla Firefox перетворюється з маленького компактного браузера в прекрасний багатофункціональний інструмент для подорожей по усесвітній мережі [3].
Рисунок 1.1. Емблема веб-браузера Mozilla FireFox
Google Chrome - безкоштовний веб-браузер розроблений пошуковою системою Google. Він використовує компоненти іншого програмного забезпечення з відкритим кодом і надає більшу стабільність, швидкість і безпеку, ніж інші існуючі на сьогодні браузери. При цьому Google Chrome має простий і ефективний інтерфейс користувача.
Основні можливості Google Chrome:
§ Один рядок для всього. Можливе використання адресного рядка Google Chrome, як для переходу за адресою, так і для пошукового запиту.
§ Зображення улюблених сайтів. Кожен раз, при відкритті нової вкладки, можна побачити посилання на найбільш відвідувані сайти, найбільш використовувані пошукові системи.
§ Ярлики для веб-додатків. Можливе використання веб-додатків без відкриття браузера. Ярлики додатків можуть відкривати улюблені онлайн-сервіси.
§ Забезпечення приватності. При роботі в режимі інкогніто історія навігації не зберігається;
§ Динамічні вкладки. Можливість перетягувати вкладки за межі вікна браузера і створювати таким чином нове вікно, перетягувати кілька вкладок між різними вікнами.
§ Контроль збоїв. Кожна відкрита в браузері вкладка не залежить від інших, тому збій одного додатку не відображається на роботі інших.
§ Безпечна навігація. Google Chrome попереджає користувача про відвідування небезпечних сторінок.
§ Миттєві закладки. Потрібно просто натиснути на іконку у вигляді зірочки ліворуч адресного рядку.
§ Імпорт налаштувань. При встановленні Google Chrome є можливість імпортувати закладки та паролі з будь-якого іншого браузера.
§ Завантаження файлів. У Google Chrome немає докучливих диспетчерів завантажень - статус завантаження відображається в нижній частині вікна [15].
Рисунок 1.2. Емблема веб-браузера Google Chrome
Avant Browser - безкоштовний браузер на основі движка Internet Explorer. Від стандартного веб-навігатора відрізняється більш високою швидкістю роботи, простим і приємним інтерфейсом і просунутими можливостями роботи в Інтернеті.
Серед можливостей Avant Browser можна відзначити вбудований блокувальник спливаючих вікон, пошук у популярних пошукових системах, чистильник слідів роботи в Інтернеті. Також цей браузер має зручні функції роботи з веб-сторінками - одним кліком миші можна зупинити завантаження всіх сторінок одночасно, оновити їх, закрити або пере впорядкувати (див. Додаток Л).
Основні можливості Avant Browser:
§ Можлтвість використання налаштувань, плагінів та закладок Internet Explorer.
§ Багатовкладкове вікно.
§ Можливість створення скріншоту екрану, скріншоту вибраної області екрану або скріншоту всієї сторінки.
§ Система відновлення сеансу роботи.
§ Модуль для читання стрічок новин у форматі RSS/ATOM;
§ Функції блокування реклами і спливаючих вікон;
§ Фільтр для блокування файлів flash;
§ Швидке ввімкнення/вимкнення завантаження графіки;
§ Зручне видалення тимчасових файлів;
§ Можливість зміни оформлення (скінів) програми;
§ Розширене керування (в тому числі за допомогою жестів мишею);
§ Багатомовний інтерфейс (є українська);
Для функціонування Avant Browser необхідна наявність встановленого браузеру Internet Explorer версій 6, 7 або 8 [20].
Рисунок 1.2. Емблема веб-браузера Avant Browser
Maxthon - багатофункціональний Інтернет-браузер побудований на движку Internet Explorer, що дозволяє подорожувати в Інтернеті з незрівнянно більшим комфортом. З найбільш важливих особливостей даного браузера варто відзначити зручний інтерфейс, що повністю налаштовується з підтримкою скінів та вкладок, а також підтримку розширень IE і власних плагінів.
Взагалі ж можливостей у Maxthon дуже багато: швидкий переклад веб-сторінок з однієї мови на іншій, пошук відразу по декількох пошуковим системах, автопрокрутка веб-сторінки, розблокування контекстного меню, автозаповнення форм, включачи і автоматичне оновлення самої програми при появі нової версії (див. Додаток К).
Основні характеристики браузера Maxthon:
§ Зручний інтерфейс, що повністю налаштовується. Підтримка скінів.
§ Відкриття нових вікон у вкладках. Упорядкування вкладок по групах.
§ Підтримка розширень IE і власних плагінів.
§ Фільтри реклами і спливаючих вікон, що налаштовуються.
§ Вбудована панель пошуку (Google, Yahoo, MSN та ін.).
§ Часткова підтримка ядра Gecko.
§ Зовнішня панель утиліт - дозволяє легко запускати зовнішні утиліти.
§ MaxUpdate -- автоматична служба завантаження оновлень.
§ Читання RSS-стрічок [20].
Рисунок 1.3. Емблема веб-браузера Maxthon
Opera - потужна безкоштовна програма, що надає безліч зручних функцій для навігації в Інтернеті. Сьогодні це вже не лише браузер, а й значний набір інших корисних сервісів і послуг, серед яких можна виділити надсилання та отримання електронної пошти, завантаження файлів, доступ до ftp-серверів, ведення списку контактів та інше. За результатам незалежних тестів Opera вважається одним із найшвидших браузерів.
Серед особливостей браузера можна виділити широкі можливості по навігації в одному вікні програми а також можливості масштабування документів, що в ньому відображаються. Однією із "фірмових" особливостей є навігація за допомогою спеціальних рухів мишкою.
Деякі можливості і особливості Opera:
§ Підтримка P2P-протокола BitTorrent. Шукати і скачувати торент-посилання можливо прямо з Opera.
§ Можливість блокування будь-якого вмісту веб-сторінок (реклами, зображень і т. п.).
§ Пошук в інтегрованій пошуковій системі з використанням більшості відомих онлайн сервісів (Google, eBay, Amazon).
§ Можливість встановлення своїх налаштувань для відображення сайтів.
§ Віджети - невеликі плагіни, що дозволяють розширити функціональні можливості Opera.
§ Перегляд сторінок у вигляді вкладок дозволяє швидшу і зручнішу навігацію.
§ Блокування спливаючих вікон. Можливість вибору сайтів на яких буде проводитись блокування.
§ Вбудований менеджер логінів і паролів.
§ Можливість збереження сесій. Під час наступного запуску браузера ви зможете розпочати роботу зі сторінок, відкритих під час останнього сеансу роботи з Opera.
§ Доступ до найчастіше використовуваних функцій за допомогою певних рухів мишкою.
§ Високий рівень захисту інформації. Браузер Opera підтримує 256-бітове шифрування, найпотужніше шифрування для Інтернету. Особисті дані легко стерти у будь-який час.
§ Вбудований поштовий клієнт для роботи з електронною поштою і стрічками новин. Адресна книга.
§ IRC-чат. Спілкуйтеся і діліться файлами з друзями і близькими.
§ Гнучке налаштування зовнішнього вигляду браузера Opera [22].
Рисунок 1.4. Емблема веб-браузера Opera
Chromium - потужний, але простий у використанні браузер з відкритим кодом, який був створений спеціально для забезпечення більш безпечної, швидкої і зручної веб-навігації, а також для використання в якості зручної платформи для веб-додатків. На основі Chromium створюється браузер Google Chrome, а також ряд інших веб-браузерів (див. Додаток З).
Згідно з твердженнями розробників, Chromium є alpha-версією Google Chrome і використовується для "гарячого" впровадження нових можливостей і функцій.
Основні можливості Chromium:
§ Велика швидкість роботи.
§ Одне місце зберігання для всіх файлів.
§ Crash-контроль.
§ Безпечний перегляд.
§ Режим інкогніто.
§ Синхронізація на основі акаунту Google.
§ Адресний рядок і поле швидкого пошуку спростили отримання доступу до особистого контенту в мережі.
§ Миттєві закладки.
§ Імпорт параметрів налаштування.
§ Більш легкий і зручний режим завантажень.
§ Розширена функціональність завдяки підтримці HTML 5.
§ Пошук в якості основної форми навігації.
§ Підтримка додатків та розширень.
§ Підтримка скінів [20].
Рисунок 1.5. Емблема веб-браузера Chromium
Safari - безкоштовний веб-браузер розроблений компанією Apple Inc. для Mac OS X. З 2007 року також існує версія для Windows, що і присутня на цій сторінці. Як запевняють розробники Safari - на цей день це найшвидший браузер для цієї операційної системи.
Браузер Safari надає більшість звичних для сучасних браузерів функцій. Крім того він має низку особливостей, які виділяють його серед інших подібних програм (див. Додаток Ж).
Основні характеристики Safari:
§ Широка підтримка вкладок, що дозволяє міняти їх місцями, переносити вкладки з одного вікна в інше і створювати нові вікна з вкладок.
§ Блокування спливаючих вікон. За замовчуванням Safari блокує всі небажані вікна.
§ Пошук по історії навігації і закладкам.
§ Перевірка орфографії у всіх полях введення тексту.
§ Можливість зміни розмірів текстових полів, що робить дуже зручним введення тексту великих розмірів.
§ Автозаповнення полів веб-форм.
§ Вбудований менеджер паролів.
§ Інструменти для підписки і читання стрічок новин.
§ "Фірмова" система згладжування тексту[20].
Рисунок 1.6. Емблема веб-браузера Safari
Windows Internet Explorer (IE, WIE, MSIE) - поширений безкоштовний графічний браузер компанії Microsoft для операційної системи Windows. Кількість користувачів, що користуються Internet Explorer, в останній час знижується, в першу чергу за рахунок збільшення аудиторії прихильників двох основних браузерів-конкурентів - Mozilla Firefox и Opera.
Остання версія Internet Explorer вміє працювати з вкладками, блокувати спливаючі рекламні вікна, має вбудований фішинг-фільтр, агрегатор RSS, підтримує інтернаціональні доменні імена та забезпечує підтримку засобів групової політики. Крім того Internet Explorer без проблем оновлюється за допомогою системи Windows Update (див. Додаток Д).
Деякі з характеристик Internet Explorer:
§ Кнопки, що полегшують доступ до завдань і інструментів, що найчастіше використовуються.
§ Швидкі вкладки - можливість перегляду ескізів всіх відкритих вкладок в одному вікні.
§ Вбудована система пошуку дозволяє виконувати пошук в Інтернеті, не відкриваючи веб-сторінку пошукової системи. Результати пошуку показуються в окремій вкладці. Користувач може налаштувати пошук, вибравши улюблену пошукову систему.
§ RSS-канали. Оберіть канали і Internet Explorer доставить потрібні новини по обраній темі.
§ Система анти-фішинг. Робіть покупки в Інтернеті з максимальною безпекою [20].
§
Рисунок 1.7. Емблема веб-браузера Internet Explorer
Отже, в першому розділі ми розглянули все, що стосується сучасних веб-браузерів, а саме поняття веб-браузера, історію створення та основні можливості даних програм-браузерів.
Проаналізувавши всю інформацію ми можемо виділити декілька найбільш використовуваних браузерів для проведення тестування, ними являються: Mozilla FireFox v.46, Opera v.37, Google Chrome v.50, Internet Explorer v.11.
Розділ 2. Практичне використання сучасних веб-браузерів
2.1 Можливості та характеристика браузера Opera
Opera - веб-переглядач виробництва норвезької компанії Opera
Software, яка заснована в Осло, Норвегія. Браузер Опера був розроблений в 1994 групою дослідників, що працюють для Норвезької Телекомунікаційної компанії Telenor [26].
Група, включала двох засновників Opera Software, Jon Stephenson fon Tetzchner та Geir Ivarsoy. Вона поставила перед собою мету створити інтернет та мультимедіа додаток, який міг би використовуватися всіма комп'ютерними користувачами - незалежно від системних запитів.
Браузер написаний на мові програмування C ++, має високу швидкість роботи і сумісний з основними веб-технологіями. Відмінними рисами Opera довгий час були багатосторінковий інтерфейс (система вкладок у вікні програми) та можливість масштабування документів повністю, разом з графікою; згодом ці функції з'явилися і в інших браузерах (див. Додаток А).
В Opera розширені функціональні можливості використання миші: крім стандартних способів навігації передбачені так звані "жести мишею". У систему безпеки браузера входять: вбудований захист від фішингу; додаткове кодування інформаційного потоку при роботі зі сторінками, що містять запити конфіденційних відомостей; можливість видалення HTTP-Cookies, очищення історії відвідувань одним кліком миші, а також стартова панель "Speed Dial" [9].
Крім основних функцій браузера, за час, що минув з моменту появи пакета, в нього були інтегровані можливості поштового / новинного клієнта Opera Mail, адресної книги, клієнта пиринговой мережі BitTorrent, агрегатора RSS, клієнта IRC, менеджера закачувань, WAP-браузера, Opera Link, а також віджети - графічні модулі, засновані на технології HTML і працюють поза вікна браузера.
Браузер Opera портовано під кілька операційних систем (включаючи Microsoft Windows, Mac OS X, GNU / Linux, FreeBSD, Solaris а також для мобільних платформ на основі Symbian, Java, Windows Mobile і iPhone) і платформ (Intel, Sparc, PowerPC).
Частка Opera на світовому ринку браузерів значно поступається долям Internet Explorer, Mozilla Firefox і Google Chrome, і становить за різними джерелами близько 2%.Але в Європі частка ринку, яку займає Opera, помітно вище середнього показника по світу (трохи більше 3%). В першу чергу це відноситься до деяких країн Європи, включаючи Україну, в якій частка Opera становить за різними оцінками близько 15% [24].
Значно сильніші позиції Opera (в спеціальних редакціях - Opera Mobile і Opera Mini) на ринку браузерів для мобільних пристроїв: мобільних телефонів, смартфонів і КПК, де Opera грає домінуючу роль завдяки технології Small-Screen Rendering. У цьому сегменті ринку браузер представлений версіями для Windows Mobile, S60 і UIQ, а також для платформи Java ME. Opera встановлена більш ніж на 40 мільйонах мобільних телефонів у всьому світі.
Opera також єдиний браузер для ігрових систем Nintendo DS і Wii. [Деякі комп'ютерні телеприставки також використовують Opera.
Движок Opera (Presto) ліцензований Adobe і інтегрований в пакет Adobe Creative Suite (зокрема, Presto використовується в Adobe GoLive і Dreamweaver) [21].
2.2 Можливості та характеристика браузера Mozilla Firefox
Mozilla FireFox - вільний безкоштовний веб-оглядач з відкритим кодом, заснований на ядрі Gecko (див. Додаток В).
Розробники з проекту Mozilla представили перший стабільний випуск браузера Firefox 9 листопада 2004. Надалі він став одним з найуспішніших і затребуваних серед користувачів відкритих проектів.
Ідея побудови браузера з інтерфейсом на мові XUL виникла в 2002 році, після чого було потрібно близько двох років на підготовку першого стабільного релізу. Іншим вдалим рішенням в Firefoх, що вплинуло на його успіх, було використання вкладок для відображення сайтів [17].
До Firefox з вільних браузерів інтерфейс на основі вкладок надавав тільки проект Galeon, який через проблеми зі стабільністю і конфлікту в середовищі розробників був покинутий і забутий незабаром після появи Firefox, а розробники перемкнулися на розвиток Epiphany.
Для проекту спочатку було вибрано ім'я Phoenix, але через перетин із вже зареєстрованою торговою маркою браузер був перейменований в Firebird, що викликало невдоволення з боку розробників однойменної вільної СУБД, після чого проект було вирішено вдруге перейменувати, тепер уже на Firefox.
Firefox був виокремлений з Mozilla Application Suite, код якого був створений з нуля в Mozilla Foundation замість коду Netscape Communicator 5, частина якого була випущена під вільною ліцензією Mozilla Public License після поразки у "війні браузерів" [2].
У браузері використовується вільний крос-платформовий рушій Gecko, створений із врахуванням підтримки відкритих стандартів. Розробка Firefox ведеться співробітниками її дочірньої компанії Mozilla Corporation і добровольцями по всьому світу.
У браузері присутні вкладковий інтерфейс, перевірка орфографії, пошук під час набору, "живі закладки", менеджер закачувань, пошукова система. Нові функції можна додавати за допомогою розширень.
Firefox випускається для Microsoft Windows, BeOS, Mac OS X, Linux і безлічі інших Unix-подібних операційних систем. Код браузера - вільне ПЗ і поширюється під потрійний ліцензією GPL / LGPL / MPL.
Замість того, щоб надати всі можливості в стандартному постачанні, Firefox надає механізм розширень, що дозволяє користувачам модифікувати браузер відповідно до їх вимог.
Firefox є одним з найбільш гнучких браузерів з широкими можливостями налаштування: користувач може встановлювати додаткові теми, які змінюють зовнішній вигляд програми, і розширення, що додають нову функціональність.
Така легка розширюваність досягається, в основному, за рахунок використання в інтерфейсі спеціально розробленого виключно для Gecko мови розмітки XUL, і використовуваних в Web JavaScript і CSS, що іноді призводить до більш повільної роботи інтерфейсу, і підвищеним вимогам до оперативної пам'яті, ніж у браузерів, більше покладаються на функції віконної середовища. Для тих, кому потрібні функції движка Gecko, а не розширюваний інтерфейс.
2.3 Можливості та характеристика браузера Google Chromе
Google Chrome - веб-переглядач, розроблений компанією Google на основі веб-переглядача з відкритим кодомChromium та іншого відкритого програмного забезпечення (див. Додаток Б).
Його програмна архітектура була створена з чистого аркуша (однак використовуючи інше програмне забезпечення з відкритим кодом, у тому числі компоненти WebKit та Mozilla) з метою задоволення поточних потреб користувачів.
Chrome періодично завантажує оновлення з двох чорних списків (один для фішинг сайтів і один для сайтів містять шкідливе ПЗ) і попереджає користувача, коли той намагається відвідати шкідливий сайт [15].
При завантаженні файлу спочатку необхідно підтвердити завантаження, натиснувши кнопку "Зберегти", яка з'являється на панелі завантажень. Це дозволяє запобігти автоматичній завантаження шкідливого програмного забезпечення на комп'ютер.
Браузер підтримує режим інкогніто. Сторінки, які проглядаються в цьому вікні, не будуть записані до історії браузера або історії пошуку, а також не залишать на комп'ютері інших слідів, таких як файли cookie, вони автоматично видаляються, коли користувач закриє це вікно. Проте, всі файли, які будуть завантажені, або закладки, які будуть створені, залишаться в цілості й схоронності.
Google Chrome використовує високопродуктивний движок обробки JavaScript V8. Також для прискорення завантаження сторінок Google Chrome може використовувати попередній виклик DNS.
У Chrome використовується багатопроцесна архітектура, і кожній вкладці або плагіну, в більшості випадків, відповідає окремий процес. Ця процедура, яка називається ізоляцією процесів, виключає ймовірність того, що вкладки будуть заважати один одному. Також, зловмисник, використовуючи одну вкладку, не зможе підглянути, що відбувається в іншій, і, якщо на одній вкладці відбудеться збій, це не завадить роботі всього браузера - потрібно буде просто закрити дану вкладку [212, c.34].
Chrome включає в себе диспетчер задач, який дозволяє подивитися, як сайти і плагіни використовують оперативну пам'ять, процесор і інтернет-канал користувача, а також - завершити їх роботу в разі потреби.
За замовчуванням інтерфейс Google Chrome включає кнопки: назад, вперед, оновити / зупинити завантаження, додати поточну сторінку в закладки, перейти на головну сторінку (додому). Кнопка переходу на головну сторінку може бути відключена.
Однією з відмінних рис Chrome є сторінка швидкого доступу, яка може заміняти домашню сторінку і відкривається при створенні нової вкладки. За бажанням користувач може змінити зовнішній вигляд сторінки, додавши або видаливши одну з опцій [6].
2.4 Порівняльна характеристика сучасних веб-браузерів
Для порівняння візьмемо популярні браузери: Mozilla FireFox, Opera, Google Chrome а також Internet Explorer, оскільки він є в складі операційної системи Windows та являється її стандартним браузером.
Ці браузери використовуються частіше, ніж інші, тому варто розібратися який же все-таки з них краще.
Почнемо з програмного ядра або як його ще називають по-іншому "движка":
§ Internet Explorer v.11 використовує Trident або Tasman.
§ Mozilla FireFox v.46- "движок" Gecko.
§ Opera v.37 використовує власний "движок" Presto.
§ Google Chrome v.50 - "движок" Blink.
Від використовуваного програмного ядра залежить багато чого, в тому числі і безпеку роботи в Інтернеті.
Що стосується безпеки, то сама безпечна робота здійснюється в Google Chrome і Opera, їх безпека велика, так як вони не інтегровані в ОС [7c.161].
У всіх представлених браузерів реалізовано така властивість як багатоплатформність, тобто вони можуть бути встановлені на різні операційні системи (Таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Багатоплатформність браузерів
|
Internet Explorer |
Google Chrome |
Mozilla FireFox |
Opera |
|
|
Працює під Windows, але існують версії для Mac і Unix |
Windows 95/98/NT/2000/XP; Macintosh Classic, Mac OS X; Linux UNIX, BeOS |
Windows 95/98/NT/2000/XP; Macintosh Classic, Mac OS X; Linux UNIX, BeOS, OS / 2 |
Windows 95/98/NT / 2000/XP; Mac Classic, Mac OS X; Linux QNX, EPOC, BeOS |
Нижче у Таблиці 2.2 представлена інформація про поширені можливості браузерів.
Таблиця 2.2
Поширені можливості браузерів
|
Можливості |
Internet Explorer |
Google Chrome |
Mozilla FireFox |
Opera |
|
|
Вкладки |
Ні |
Так |
Так |
Так |
|
|
Менеджер закачувань |
Ні |
Так |
Так |
Так |
|
|
Панель пошуку |
Ні |
Так |
Так |
Так |
|
|
Перевірка орфографії |
Ні |
Так |
Ні |
Так |
|
|
Блокування банерів |
Ні |
Так |
Ні |
Частково |
|
|
Блокування pop-up |
Так |
Так |
Так |
Так |
|
|
Пропорційне збільшення |
Ні |
Так |
Так |
Так |
Існують різні стандарти, технології та протоколи. В ідеалі всі браузери повинні однаково відображати цeb-сторінки. Якщо взяти який-небудь простий приклад, то і Internet Explorer і Opera, і інші браузери видадуть одну і ту ж інтерпретацію коду. Але якщо мова йтиме про складний проект з багаторівневими вкладеними таблицями, фреймами, стилями, скриптами, то кінцевий результат може дуже сильно відрізнятися [18].
Також кожна компанія-розробник намагається розвивати додаткові технології, часто не сумісні з продуктами конкурентів. Навіть Java, здавалося б, універсальна мова, і той нерідко обробляється браузерами різних фірм по-своєму.
Те ж відноситься і до набору скриптових мов. Тому для якісного відображення web-сторінок слід враховувати, які web-стандарти, технології та протоколи підтримує браузер (Таблиця 2.3).
Таблиця 2.3
Скриптові мови браузерів
|
Web-стандарти і технології |
Internet Explorer |
Google Chrome |
Mozilla FireFox |
Opera |
|
|
CSS2 |
Частково |
Так |
Так |
Так |
|
|
Фрейми |
Так |
Так |
Так |
Так |
|
|
Java |
Так |
Так |
Так |
Так |
|
|
JavaScript |
Так |
Так |
Так |
Так |
|
|
XHTML |
Ні |
Так |
Так |
Так |
|
|
RSS |
Ні |
Так |
Так |
Так |
|
|
Atom |
Ні |
Так |
Так |
Так |
|
|
|
Ні |
Так |
Ні |
Так |
|
|
FTP |
Так |
Так |
Так |
Так |
|
|
NNTP (Usenet) |
Ні |
Так |
Ні |
Так |
|
|
SSL |
Так |
Так |
Так |
Так |
|
|
IRC |
Ні |
Так |
Ні |
Так |
Браузери конкурують один з одним на багатьох фронтах: безпека, підтримка стандартів, функціональність. Але найважливішим параметром є швидкість.
Одним з найбільш неприємних наслідків зниження продуктивності в будь-якому програмному забезпеченні це очікування початку роботи браузера, ця затримка є найбільш вираженою при першому запуску браузера після завантаження ОС - вона називається "холодним стартом" [3,c.18].
В даній діаграмі зображено результати "холодного старту" браузерів (Рисунок 2.1).
Рисунок 2.1. Холодний старт браузерів
Як тільки ви відкриваєте браузер вдруге, він починає працювати набагато швидше - це називається "гарячим стартом" [3,c.19].
Під час тестування браузер завантажувався ще й третій раз, а потім бралися середні значення, які ми бачимо на діаграмі(Рисунок 2.2).
Рисунок 2.2. Гарячий старт браузерів
Обробка скриптів - тест спеціально призначений для порівняння різних браузерів на одній платформі і в різних умовах. Наприклад, невеликі відмінності в обладнанні або наборі встановленого ПЗ можуть сильно вплинути на швидкість обробки скриптів на одному і тому ж комп'ютері в одному і тому ж браузері [19].
Це чудовий тест, в якому заміряються різні параметри: обчислення математичних формул, DHTML, обробка рядка, кешування зображень, маніпуляції з таблицями, вікнами і вмістом сторінки.
Результати зображені на діаграмі (Рисунок 2.3).
Рисунок 2.3. Результати швидкості обробки скриптів браузерів
Показ зображень. Тут відкривалася сторінка з десятком невеликих картинок. Тест показує, як браузер може працювати з безліччю з'єднань одночасно, а також наскільки швидко він здійснює рендеринг зображень (Рисунок 2.4).
Рисунок 2.4. Результати швидкості показу зображень браузерів
Провівши тестування швидкості роботи даних нам браузерів, потрібно відмітити, що всі браузери працюють досить швидко.
Хотілось би відзначити високу швидкість роботи такого браузера, як Opera. Цей браузер демонструє те що, реклама "Opera. Найшвидший браузер на Землі" дійсно правдива. Проте, не здає своїх позицій і Google Chrome, його результати не поступаються результатам браузера Opera.
Отже, спираючись на проведене мною тестування, можна вважати, що найбільш швидкими браузерами є Opera і Google Chrome.
Аутсайдерами моєї перевірки швидкості браузерів виявилися Mozilla FireFox і Internet Explorer, але не зважаючи на це вони все рівно є досить популярними серед користувачів інтернетом.
Хотілось би відмітити, що не менш важливою є популярність браузера серед споживачів інтернет ресурсів. На сьогоднішній день є велика кількість веб-браузерів, на даний ми розглянемо чотири основних: Opera, Google Chrome, Mozilla FireFox і Internet Explorer.
Станом на 2016 рік ми можемо спостерігати таку статистику використання браузерів в світі (Рисунок 2.5).
За останніми даними безсумнівним лідером у світі являється Google Chrome, він займає основну частину (52%) на світовому ринку браузерів.
Друге місце після Google Chrome розділяють такі браузери, як Mozilla FireFox (15%) і Internet Explorer (13%) з розривом лише в 2%.
Як не дивно, найменш популярним серед представлених браузерів виявилась Opera, її використовують лише 2% зі всіх світових споживачів.
Решту, тобто 15% займають всі інші веб-браузери.
Рисунок 2.5. Статистика популярності браузерів у світі
Картина залишається майже незмінною якщо розглядати статистику використання даних браузерів у країнах Європи (Рисунок 2.6).
Рисунок 2.6. Статистика популярності браузерів в Європі
Якщо ж розглядати український ринок браузерів, то тут Opera набирає значно більшої популярності серед користувачів - 14% зі всього ринку, майже на рівні з нею, з різницею у 2% знаходиться Mozilla FireFox (16%).
Найменш використовуваним серед українців виявився Internet Explorer - займаючи лише 4%.
Проте, Google Chrome і в Україні залишається лідером серед всіх перечислених браузерів (Рисунок 2.7).
Рисунок 2.7. Статистика популярності браузерів в Україні
Також було проведено дослідження щодо популярності веб-браузерів серед студентів групи 4-Р.
В ході дослідження було виявлено, що з 28 осіб, 15 використовують такий браузер, як Google Chrome, 8 користуються браузером Opera, лише 3 надають перевагу Internet Explorer, і 2 використовують інший веб-браузер. Нажаль, ні одна особа не проголосувала на користь Mozilla FireFox (Рисунок 2.8).
Рисунок 2.8. Результати опитування групи 4-Р
Отже, проаналізувавши всі мої тести та дослідження, впевнено можна сказати, що Google Chrome є найкращим браузером за всіма критеріями оцінювання. Цей браузер проявив себе найшвидшим та найпопулярнішим браузером світу.
Звісно, інші протестовані браузери також є досить непоганими у використанні, але Google Chrome безсумнівно займає перше місце серед всіх представлених нам браузерів.
Висновки
Бурхливий розвиток комп'ютерних технологій і впровадження мережі Інтернет в повсякденне життя людини призвели до того, що на інтернет-ринку з'явилася велика кількість конкуруючих між собою веб-браузерів.
Останні десять років розвитку мережних засобів показали, що сучасні підприємства не можуть обійтися без мережі Інтернет, входження до якої обов'язково передбачає веб-браузер.
Стали необхідні системи, які, по-перше, забезпечать сумісне використання документів співробітниками підприємств і взаємодію між відділеннями, по-друге, нададуть можливість публікації документів на Web-вузлі і по-третє, підтримають електронну торгівлю з бізнес-партнерами і замовниками. Народження і розвиток мережі Інтернет стало початком нової комп'ютерної епохи - епохи зрілості.
Тема браузерів дуже широка і практично невичерпна, адже їх існує дуже багато, як схожих один на одного, так і різних.
Кожен браузер має свої переваги, недоліки та індивідуальні можливості, отже, кожен користувач зможе знайти собі браузер до душі. Тому варто спробувати покористуватися декількома браузерами, а вже потім зробити остаточний вибір.
Головним завданням написання курсової роботи став вибір найбільш оптимального веб-браузера для споживачів інтернет ресурсів.
Подобные документы
Web-браузери - програмне забезпечення для комп'ютера, під'єднаного до Інтернет. Історія створення браузерів, їх основні види та типи. Можливості, недоліки та переваги браузерів Internet Explorer, Opera, Mozilla Firefox, Netscape Navigator, Safari.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 20.04.2011Огляд найбільш використовуваних Інтернет-браузерів: Google Chrome, Maxthon, Mozilla Firefox, Internet Explorer, Opera, SeaMonkey та інші. Порівняльна характеристика деяких з цих програм, основні можливості, висвітлення недоліків та переваг у роботі.
презентация [3,8 M], добавлен 07.03.2013Економічна інформація, її види та властивості. Апаратне і програмне забезпечення ПК. Програмне забезпечення стаціонарних комп’ютерів. Комп’ютерні мережі, загальна характеристика глобальної мережі Інтернет. Напрямки використання комп’ютерної техніки.
контрольная работа [28,0 K], добавлен 06.10.2011Web-браузери як програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою. Загальна характеристика мови програмування Delphi, розгляд функцій. Аналіз етапів розробки браузера на основі Internet Explorer, знайомство з основаними особливостями.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 06.12.2013Локальні мережні ресурси. Класифікація супутників зв'язку за висотою орбіти. Максимальна швидкість роботи, яка забезпечується технологією Інтернет. Загальний доступ до принтера користувачам ЛОМ. Обмін інформацією між користувачами комп'ютерної мережі.
контрольная работа [29,2 K], добавлен 19.07.2011Історія розвитку мережі Інтернет, можливості її практичного використання. Місце України у формуванні ресурсів "всесвітньої павутини". Правові основи використання Інтернету в Україні. Види доступу до мережі. Мережа Інтернет в Україні: сучасний стан.
курсовая работа [145,9 K], добавлен 07.10.2012Онлайн-страхування в мережі Інтернет, його правовий аспект. Програмне забезпечення для організації веб-сайтів в мережі Інтернет: CMS. Система керування вмістом для публікації інформації в Інтернеті: Joomla. Описання процесу створення й реалізації програми
курсовая работа [4,3 M], добавлен 30.09.2014Основи роботи в ОС UNIX. Віддалений термінал Тelnet. Робота з протоколом FTP. Характеристика популярних поштових клієнтів. Можливості, переваги та недоліки поширених Web-браузерів. Пошуковий сервіс в Інтернет. Засоби створення Web-сторінок та Web-сайтів.
учебное пособие [2,8 M], добавлен 29.11.2010Установки протоколів TCP/IP. Налаштування поштової програми MS Outlook Express. Класифікація пошукових систем та принципи їх роботи. Створення електронних документів в WWW для публікації в мережі Інтернет на мові HTML. Основи впровадження JavaScript.
лабораторная работа [259,9 K], добавлен 06.11.2011Інтернет – об’єднання комп’ютерних мереж. Хронологія розвитку Інтернету. Протокол — спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Найпопулярніші служби Інтернету. Веб-сторінки, гіперпосилання та домени. Приклад типової IP-адреси.
презентация [1,7 M], добавлен 02.04.2013
