Розробка автоматизованої системи обліку медичних інструментів

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ВСТУП

Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Вони дуже швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності.

Впровадження спеціалізованих інформаційно-аналітичних систем в медичної галузі суттєво підвищує рівень обслуговування з боку лікувально-профілактичних установ. Рівень конфіденційності збереження інформації, можливість оперативного доступу користувачів до необхідних даних, автоматизація збору та обробки статистичної інформації, містить переваги в процесі надання медичної допомоги.

Велике значення в медицині набувають новітні технології, пов'язані з розвитком науково-технічного прогресу, зокрема, автоматизація робочого місця, впровадження комп'ютерних програм, спеціально розроблених або адаптованих для окремих сторін діяльності медичних закладів [1].

Використання нових інформаційних технологій в сучасних медичних центрах дозволить легко вести повний облік всіх наданих послуг, зданих аналізів, виписаних рецептів. Також при автоматизації медичної установи заповнюються електронні амбулаторні карти і історії хвороби, складаються звіти і ведеться медична статистика.

Автоматизація медичних закладів - це створення єдиного інформаційного простору лікувально-профілактичних закладів, що в свою чергу, дозволяє створювати автоматизовані робочі місця лікарів, організовувати роботу відділу медичної статистики, створювати бази даних, вести електронні історії хвороб і об'єднувати в єдине ціле всі лікувальні, діагностичні, адміністративні, господарські та фінансові процеси.

Ці програми є системами, які беруть на себе частину завдань персоналу закладів і завдяки своїй “об'єктивності”, точності, надійності та можливості використання алгоритмів та даних, які дозволяють зручно та швидко виконувати персоналу свої обов'язки.

Автоматизація має цілий ряд переваг над виконанням робіт “вручну”, оскільки вона підвищує ефективність роботи, виключає елементарні помилки, що виникають через недбалість, неосвіченість персоналу, суб'єктивність у виконанні завдань [2].

В умовах реформування економіки важливого значення набуває удосконалення організації на таких підприємствах дієвої системи обліку і аналізу з використання медичного обладнання, налагодження належного обліку лікарських засобів та медичних інструментів, а також цінової політики, орієнтованої на їх доступне та розумне використання.

Важливість порушених проблем, необхідність їх теоретичного аналізу і практичного обґрунтування визначили вибір теми дипломної роботи, мети, завдань та напрямів дослідження і обумовили її актуальність [3].

Метою дипломної роботи є розроблення автоматизованої системи для полегшення роботи персоналу, що веде облік медичних інструментів для проведення розрахунків, підготовки та надання фінансової звітності та контролю роботи, пов'язаної з обслуговуванням пацієнтів.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

Дослідити процес автоматизації фінансового-господарської діяльності медичних закладів.

Проаналізувати організацію обліку медичних інструментів та надання послуг населенню, порядок складання звітності.

Провести огляд літературних джерел та здійснити Internet-огляд сайтів компаній розробників програмного забезпечення.

Оглянути та проаналізувати створені сучасні аналоги АІС з ведення автоматизованого обліку лікарських засобів та медичних виробів (їх недоліки та переваги).

Спроектувати та реалізувати структурну та логічну схеми системи.

Ознайомитися з організацією вхідних та вихідних даних.

Здійснити опис алгоритмів роботи модулів програмного продукту.

Провести вибір мови програмування і на базі виконаних дій розробити автоматизовану систему обліку медичних інструментів.

Об'єктом даної роботи є засоби підвищення ефективності організації управлінської та фінансово-господарської діяльності закладів сфери охорони здоров'я.

Предметом дослідження є автоматизовані системи обліку, контролю придбання та використання медичних інструментів.

На сьогоднішній час тема дослідження дипломної роботи актуальна, оскільки облік лікарських засобів в Україні здійснюється з дотриманням єдиних методологічних засад, з урахуванням особливостей діяльності закладу, установи, організації та комп'ютерної технології оброблення облікових даних. Тому саме зараз виникла потреба у спеціалізованій програмній системі та новітніх інформаційних технологіях для забезпечення дієвості, оперативності та ефективності роботи адміністрації та персоналу.

Використання даного програмного продукту дає можливість економії робочого часу персоналу та коштів закладу, оскільки система доволі зручна та швидка, не потребує спеціалізованого супроводження з обслуговування та є дешевшою, ніж її аналоги. Робота коректно орієнтована на розв'язання поставлених завдань з автоматизації обліку медичних інструментів.

1. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ОБЛІКУ МЕДИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

1.1 Призначення та область застосування об'єкту проектування

Сьогодні науково-технічний прогрес - це основа, на якій заснована практично вся сучасна господарська діяльність. Сучасні інформаційні технології все більше використовуються в галузі охорони здоров'я, що буває дуже зручним, а часом просто необхідним. Завдяки цьому медицина, в тому числі і нетрадиційна, набуває сьогодні абсолютно нових рис. У багатьох медичних дослідженнях просто не можливо обійтися без комп'ютера і спеціального програмного забезпечення до нього.

Комп'ютер вже став невід'ємною частиною процвітаючої клініки або приватного кабінету. Багато лікарів-керівників переконалися на власному досвіді, що без сучасних методів ведення справ важко створити процвітаючу справу в цьому суворому світі конкуренції. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в медичній теорії та практиці, пов'язаними з внесенням коректив до підготовки медичних працівників [3].

Вже розроблено багато засобів, які дозволяють швидко і ефективно вести справи медичних установ і підприємств, при цьому в більшості випадків використовують персональний комп'ютер і відповідне програмне забезпечення. Багато видів діяльності забезпечені сучасними програмними додатками та розробками, що дозволяють підвищити ефективність, швидкість і зручність проведення операцій.

Адміністрація, лікарі та медпрацівники стикаються з величезними обсягами інформації. З появою персональних комп'ютерів почався стихійний розвиток інформаційного простору практично у всіх медичних установах. Кожен власник ПК, використовуючи найпростіші засоби, почав вести свій облік і робити звіти, хоча б просто підставляючи цифри в готовий шаблон.

Використання інформаційної системи управління в медичних закладах призводить до автоматизації роботи установи, звільняє адмінперсонал та лікарів від невластивої їм “паперової” роботи і дозволяє аналізувати діяльність клініки в цілому. Звітні форми про виконану роботу, витрату медикаментів та застосування медичних інструментів дають можливість контролювати і аналізувати роботу закладів охорони здоров'я [4].

Програмні рішення, яких потребують медичні заклади у своєї діяльності, повинні задовольняти певним визначеним вимогам, які визначаються побажаннями фахівців. В основному вимагається створення програмних продуктів, які забезпечують ефективність організації управлінської та фінансово-господарської діяльності, швидкого доступу до поточної, найбільш повної і достовірної інформації (дані про пацієнта, його амбулаторна карта, своєчасне надходження результатів аналізів, перегляд вартості послуг, що йому надавались, наявність оплати, облік використання лікарських засобів та медичних інструментів тощо), створення умов для забезпечення конфіденційності інформації згідно лікарської етики, позбавлення лікарів та адміністрації від трудомісткого процесу складання звітів, а також багаторазового повторного введення даних.

Важливе місце у підвищенні ефективності фінансово-господарської діяльності медичних закладів відводиться використанню автоматизованих систем з організації статистичного та бухгалтерського обліку лікарських засобів та медичних інструментів, який здійснюється з дотриманням єдиних методологічних засад, встановлених Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, з урахуванням особливостей діяльності закладу, установи, організації та комп'ютерної технології оброблення облікових даних.

Головний бухгалтер організовує роботу бухгалтерської служби, здійснює контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій з надходження, переміщення та списання медичних засобів, вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання первинних документів, вносить пропозиції щодо застосування при необхідності додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку лікарських засобів та медичних виробів.

На підставі звітів структурних підрозділів закладу охорони здоров'я (аптек, приміщень для зберігання лікарських засобів, відділень) про надходження та відпуск (використання) лікарських засобів та медичних інструментів бухгалтерською службою складається зведений бухгалтерський журнал про рух медичних виробів в розрізі структурних підрозділів. Підсумкові дані цього журналу (залишок на початок місяця та залишок на кінець місяця) повинні відповідати даним головної книги [2;3].

У бухгалтерії облік медичних інструментів із застосуванням програмного забезпечення ведеться в кількісному та сумарному вимірах у гривнях з копійками за найменуваннями в розрізі матеріально-відповідальних осіб. Облік цих матеріальних цінностей на місцях зберігання ведеться матеріально-відповідальними особами за найменуваннями в кількісному виразі.

Складський (внутрішній) облік медичних виробів забезпечує своєчасне та достовірне відображення операцій по надходженню, переміщенню, контролю за використанням. Для аналітичного обліку матеріально-відповідальними особами застосовується книга складського обліку лікарських засобів та медичних виробів. Видача та переміщення медичних виробів у відділення закладу охорони здоров'я здійснюється за формою “накладна (вимога)”. Відповідно до зазначеної потреби у накладних (вимогах) матеріально-відповідальними особами із приміщень для зберігання лікарських засобів відпускаються лікарські засоби та медичні вироби та проставляється фактично відпущена кількість за кожним найменуванням.

У кожному відділенні закладу охорони здоров'я ведеться облік отриманих та відпущених (використаних) лікарських засобів та медичних інстументів. Ведуться реєстр виданих накладних (вимог), журнал з обліку отриманих та виданих (використаних) лікарських засобів та медичних виробів, звіт до бухгалтерії про відпуск (використання) лікарських засобів та медичних виробів.

1.2 Огляд способів і засобів вирішення поставлених задач

У комп'ютерній індустрії завжди можна було виділити два основні напрями: обчислення, а також накопичення і обробка інформації. Як відомо, виникнення комп'ютерів, головним чином, стимулювалося необхідністю проведення масивних розрахунків у наукових цілях та військово-промисловому секторі. Об'єми необхідних обчислень просто не дозволяли провести їх в прийнятний час традиційним колективом розробників [5].

Отже, першими користувачами комп'ютерів і розробниками комп'ютерних програм стали математики. Проте, майже відразу на появу комп'ютерів звернули увагу представники спочатку великого бізнесу, а потім, зі значним здешевленням технологій, і представники малого та середнього бізнесу.

Як правило, в цивільному бізнесі не потрібні масивні розрахунки за винятком таких галузей як, наприклад, авіа чи автомобілебудування. В більш поширених видах цивільного бізнесу (бухгалтерія, банківська справа, біржові операції, системи резервування квитків або місць в готелях) основною проблемою завжди були об'єми інформації, яку необхідно збирати, надійно берегти і оперативно обробляти. Поява інформаційних систем, основним призначенням яких є рішення відзначеної проблеми, з'явилася відповіддю комп'ютерної індустрії на вимоги світу бізнесу.

При самому загальному підході інформаційну систему (ІС) можна визначити як - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів . Таке визначення може бути задовільним тільки при самій узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню [5].

Інформаційні системи залежно від конкретної області використання можуть суттєво розрізнятися своїми функціями, архітектурою, реалізацією. Однак кожна інформаційна система має, принаймні дві властивості, які є загальними.

По-перше, будь-яка інформаційна система призначена для збору, зберігання і обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище зберігання і доступу до даних. Середовище повинне забезпечувати рівень надійності зберігання і ефективність доступу, які відповідають області використання інформаційної системи. Зазначимо, що в обчислювальних програмних системах наявність такого середовища не є обов'язковою. Основною вимогою до програми, що виконує чисельні розрахунки (якщо, звичайно, говорити про рішення дійсно серйозних задач), є її швидкодія. Потрібно, щоб програма провела достатньо точні результати за встановлений час. При рішенні серйозних обчислювальних задач навіть на досить потужних комп'ютерах цей час може вимірюватися тижнями, а іноді і місяцями. Тому програмісти-обчислювачі завжди дуже скептично відносяться до зберігання даних в зовнішній пам'яті, вважаючи за краще так організовувати програму, щоб оброблювані дані якомога довше знаходились в основній пам'яті комп'ютера. Зовнішня пам'ять звичайно використовується для періодичного (нечастого) збереження проміжних результатів обчислень, щоб у разі збою комп'ютера можна було продовжити роботу програми від збереженої контрольної точки.

По-друге, інформаційні системи орієнтуються на кінцевого користувача, наприклад, бухгалтера. Такі користувачі можуть бути дуже далекі від світу комп'ютерів. Для них термінал, персональний комп'ютер або робоча станція є всього лише знаряддям їх власної професійної діяльності. Тому інформаційна система зобов'язана володіти простим, зручним, зрозумілим інтерфейсом, який повинен надати кінцевому користувачу всі необхідні для його роботи функції, і в той же час позбавити виконання зайвих дії. Іноді цей інтерфейс може бути графічним з меню, кнопками, підказками і т.д. Зараз дуже популярні графічні інтерфейси і багато сучасних засобів розробки інформаційних додатків, перш за все, орієнтовані на розробку графічних інтерфейсів [6].

На даний час існує ряд систем автоматизації управлінської та фінансово-господарської діяльності в сфері охорони здоров'я. Деякі з них відображають структурні особливості медичних закладів різного спрямування. Вони використовують різні підходи та різні методи.

Так як тема роботи є актуальною, то можна привести декілька подібних проектів. Кожен з нижче наведених аналогів має свої переваги і недоліки.

1.3 Аналіз переваг і недоліків існуючих методів

Аналіз наявних програмних продуктів на вітчизняному ринку, що підтримують процес управління медичним закладом, свідчить про те, що хаотична інформатизація лікувальних закладів, відсутність галузевих стандартів та ліцензування програмного забезпечення, єдиних вимог щодо обсягів та форматів збереження інформації, уніфікованих форм статистичної звітності, не дають змоги на сьогодні забезпечити системність, комплексність та узгодженість процесів інформатизації галузі. Сьогодні в медичній галузі України використовуються різні інформаційні системи, серед яких “ЕМСІМЕД”, АСМУ “МЕДІ” , “Медучет”, “Медіалог”, “TherDep”, “Astraia”, “ЛисМедап” та інші.

Висока вартість таких програм, з одного боку, та відсутність штатних програмістів для редагування програм для задоволення потреб установи та зміни шаблонів відомостей і звітів, з іншого, дають всі підстави для розробки власного програмного забезпечення.

Перед початком розробки був проведений аналіз вже існуючих систем, основною метою якого було виявлення найбільш вдалих рішень з погляду користувача, а також визначення недоліків в роботі та відмінності в існуючих комплексах для їх наступного врахування під час розробки.



1.3.1 Медична інформаційно-аналітична система “Емсімед”

Медична інформаційно-аналітична система “Емсімед”, яка розроблена та функціонує в науково-практичном медичном центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, має модульну структуру, що забезпечує як автономну, так і комплексну роботу окремих модулів, об'єднаних ядром системи, що, в свою чергу, забезпечує централізоване зберігання інформації, реєстрації документів (подій), бази електронних медичних карток, цифрових медичних протоколів та графічних зображень досліджень.

Модуль обліку медичних інструментів призначений для автоматизованого контролю проходження медикаментів та товарів медичного призначення з формуванням відповідних документів звітності між постачальниками, складом та відділеннями закладу. Автоматизація звітної документації складу про витрати медикаментів, що потребують предметно-кількісного обліку за певний проміжок часу. Модуль дозволяє відстежувати кількість та процедури, на які були використані медичні інструменти та матеріали медичного призначення [7;8].

Основними перевагами і недоліками системи є:

Україномовний інтерфейс, типове логічне відображення даних, уніфікована система навігації медичної картки пацієнта та чіткий розподіл ступенів доступу користувачів.

Система налаштовується під вимоги та особливості роботи конкретного медичного закладу, доповнюється та адаптується під розширення або введення нових методів лікування та діагностики. Можливе “тонке” налаштування системи для індивідуальної роботи будь-якого спеціаліста клініки.

Усі модулі системи взаємопов'язані та працюють в рамках єдиної схеми операційних процесів закладу. Впровадження модулів може проводитись послідовно, без порушення цілісності даних та зміни звичного інтерфейсу користувачів.

Спеціальні вимоги відносно технічних характеристик комп'ютерної техніки, програмного забезпечення загального призначення та організації локальної мережі і віддаленого доступу відсутні [7].

В залежності від запланованої кількості одночасно підключених робочих місць у якості сервера може бути використано одно- або двохпроцесорний сервер будь-якого виробника на базі платформи Intel або AMD з операційною системою Microsoft Windows Server 2003 і системою управління базами даних Microsoft SQL Server. Робочі місця можуть бути організовано на основі звичайних офісних комп'ютерів з операційною системою Microsoft Windows XP Professional. Система розгортається на базі локальної мережі закладу з передачею даних зі швидкістю до 1 Гб/с. Кабельна мережа сформована по зірковидній технології, що дає змогу підтримки основних мережевих протоколів. Віддалений доступ забезпечується стандартними можливостями операційних систем з організації VPN (Virtual Prived Network). SMS-gating забезпечується звичайним засобами через оператора мобільного зв'язку.

1.3.2 Автоматизована система медичного обліку “МЕДІ”

АСМУ “МЕДІ” - це програмний комплекс, призначений для використання фахівцями медичних установ різного профілю.

АСМУ “МЕДІ” складається з ряду спеціалізованих модулів реалізованих з урахуванням специфіки відділення, спеціалізації персоналу та виконуваної функції, що автоматизують роботу на окремих етапах технологічного циклу медичного закладу. Кожен модуль являє собою окремий закінчений функціональний блок, який може працювати автономно або на єдиній інформаційній базі в локальній мережі [9].

Модуль “Аптека” призначений для обліку медикаментів, що надійшли під відповідальне зберігання в відділення лікарні. Передбачено як кількісний, так і цінової облік надходження, витрачання та поточного наявності медикаментів. На практиці зазвичай в лікарні встановлюється центральне робоче місце обліку медикаментів і при можливості - робочі місця обліку медикаментів у відділеннях. Всі ці робочі місця мають можливість обмінюватися даними між собою або за допомогою дискет, або по локальній мережі. Є необхідний набір звітів, що дозволяють отримувати дані про рух медикаментів за лікарні.

Основними перевагами та недоліками системи є:

АСМУ “МЕДІ” ефективно адаптується до особливостей кожного медичного закладу і легко змінюється у разі розширення медичного закладу або впровадження нових методів лікування і досліджень, а також форм звітності. Крім того, можливе налаштування модулів системи відповідно до індивідуальних потреб будь-якого фахівця.

Для установки мережевої версії програмного комплексу буде потрібно локальна мережа: до 4 робочих станцій, що одночасно працюють з Базою Даних - допустимо використовувати однорангову вбудовану мережа операційної системи Windows. Для більшого числа ПК в мережі потрібно використовувати мережу з виділеним сервером на основі технології NT (Windows-NT/2000/XP) - до 20 робочих станцій, що одночасно працюють з Базою Даних, або Novell (до 50 і більшого числа робочих станцій).

Найбільш ефективно комплекс програм працює при установці єдиної Бази Даних на сервері локальної мережі. У цьому випадку доступні режими оперативного доступу до даних з різних модулів комплексу. Однак комплекс може працювати і на окремих комп'ютерах, не пов'язаних між собою в мережу. У цьому випадку збір даних від різних робочих місць здійснюється за допомогою дискет, або пристроїв типу Flash-drive .

Для установки програмного комплексу будуть потрібні:

IBM-сумісні комп'ютери не слабкіше ніж PC-486, які мають не менше 8 МБ оперативної пам'яті з операційною системою MS-DOS і 300 Мб вільного дискового простору;

бажана конфігурація - P-II-300 з 64 Мб оперативної пам'яті і могутніше з операційною системою Windows-95/98;

для ПК P-500/128 Мб і потужніше припустима ОС Windows-2000;

для ПК P-1000/256 Мб і потужніше припустима ОС Windows-XP.

1.4 Аналіз програмних і апаратних засобів

Свого часу розробка мов високого рівня була важливим кроком вперед. Програми написані на цих мовах містили менше помилок, і праця програмістів стала більш продуктивною. На думку багатьох фахівців в цій області, домогтися цього можна тільки шляхом розробки так званих не процедурних мов. Процедурна мова вказує, як виконується дія. Не процедурна мова вказує, яка дія виконується, але без деталізації способу дії.

Застосування не процедурних мов високого рівня дозволить принципово переглянути погляди на створення призначених для користувача додатків, життєвий цикл створення яких пропорційний з очікуваним часом їх експлуатації. Життєвий цикл програмного забезпечення - це безперервний процес, який починається з моменту ухвалення рішення про необхідність його створення і закінчується у момент його повного вилучення з експлуатації.

За останнє десятиріччя сформувався новий напрям в програмуванні - CASE (Computer-Aided Software System Engineering - автоматизоване проектування програмного забезпечення) і системи RAD-програмування (Rapid Application Development - швидка розробка додатків) [10].

CASE - технологія представляє сукупність методологій аналізу, проектування, розробки і супроводів складних систем програмного забезпечення, підтриману комплексом взаємопов'язаних засобів автоматизації. CASE - це інструментарій для системних аналітиків, розробників і програмістів для автоматизації процесу проектування і розробки всіх етапів програмного забезпечення[13].

В більшості сучасних CASE-систем застосовуються методології структурного аналізу і проектування, засновані на наочних діаграмних техніках, при цьому для написання моделі проектованої системи використовуються графи, діаграми, таблиці і схеми.

Бурхливий розвиток обчислювальної техніки, потреба в ефективних засобах розробки програмного забезпечення призвели до появи засобів програмування, орієнтованих на так звану “швидку розробку” RAD (Rapid Application Development), суть якої полягає в тому, що середовище розробки бере на себе велику частину генерації коду програми, залишаючи програмісту роботу лише по написанню логічних ділянок програми і функцій обробки подій.

Оцінка розміру додатків проводиться на основі так званих функціональних елементів (екрани, повідомлення, звіти, файли). Подібна метрика не залежить від мови програмування, на якій ведеться розробка. Основними принципами методології RAD є:

розробка додатків ітераціями;

необов'язковість повного завершення робіт на кожному з етапів життєвого циклу;

обов'язкове залучення користувачів в процес розробки інформаційної системи;

застосування засобів управління конфігурацією, що полегшують внесення змін в проект і супровід готової системи;

необхідне використовування генераторів коду;

тестування і розвиток проекту, здійснюваний одночасно з розробкою.

CASE і RAD-технології дозволяють не тільки створювати “правильні” продукти, але і забезпечити “правильний” процес їх створення. Основна їх ціль полягає в тому, щоб відділити проектування програмного забезпечення від його кодування і подальших етапів розробки, а також приховати від розробників всі деталі середовища розробки і функціонування програмного забезпечення [12;5].

Крім автоматизації CASE і RAD-технології мають наступні переваги:

поліпшують якість створюваного програмного забезпечення за рахунок засобів автоматичного контролю (перш за все, контролю проекту);

дозволяють за короткий час створити прототип майбутньої системи, що дозволяє на ранніх етапах оцінити очікуваний проект;

прискорюють процес проектування і розробки;

звільняють розробника від рутинної роботи, дозволяючи йому цілком зосередитися на творчій частині розробки;

підтримують розвиток і супровід розробки;

підтримує технології повторного використовування компонент розробки.

Останнім часом все більшу популярність стали набирати так звані “гнучкі” (“живі”) методи розробки ПЗ (Agile Software Development). Серед них найпоширенішим є екстремальне програмування (eXtreme Programming, XP) - полегшений (рухливий) процес (або методологія), який передбачає той факт, що замовник весь час змінює вимоги до системи, деколи вимагає речі протилежні тим, що він говорив на початку розробки.

Головна особливість технології - це гранично мале проектування і максимальний час програмування, що досягається за рахунок коротких і частих ітерацій, тобто замовник та розробник постійно спілкуються, виявляють нові вимоги та уточнюючи постановку завдання [13].

Описані вище засоби та технології розробки потребують відповідно доволі сучасного апаратного забезпечення, що передбачає наступні мінімальні вимоги:

процесор - Intel Pentium 166 МГц або вище;

оперативна пам'ять - 256 Mб або більше;

не менше, ніж 475 Mб місця на диску для середовища;

монітор - VGA або з більшою роздільною здатністю;

маніпулятор “миша”.

Ці вимоги представлені, виходячи з вимог мультізадачних операційних систем MS Windows. Виходячи з досвіду, представлена конфігурація, достатня для нормальної експлуатації засобів розробки.



1.5 Постановка задачі на розробку

При введенні фінансово-господарської діяльності використовуються великі обсяги документації, звітів, які на сьогоднішній день не можливо обробити без використання автоматизованих систем. Також для коректної роботи необхідно звертатися до великої кількості баз даних та довідників, тому існуючі автоматизовані системи намагаються охопити великий обсяг робіт [1].

Облік медичних інструментів у діяльності медичних закладів набуває особливого значення. Нині вже недостатньо знати тільки кількість залишків інструментів. Треба якісно управляти запасами, тобто визначати затовареність, оптимальне замовлення, контроль наявності обов'язкового асортименту тощо. Нестача інструментів та інвентаря на складі або їх повна відсутність позначається не тільки на фінансових показниках, а й може стати негативним соціальним чинником [2].

Досліджуючи проблемну область можна зробити висновок, що на даний момент сектор ринку інформаційно-технологічного забезпечення для закладів охорони здоров'я представлений великою кількістю різних програмних продуктів. Проте, не всі існуючі програмні засоби спеціально розроблені або адаптовані для окремих сторін діяльності медичних закладів.

Перед початком розробки після проведеного аналізу існуючих систем, до уваги взято найбільш вдалі рішення з погляду користувача, а також визначені недоліки в роботі існуючих комплексів.

Постановкою завдання дослідження є розробка і створення на основі новітніх комп'ютерних та інформаційних технологій автоматизованої системи обліку медичних інструментів.

Основними функціями системи є:

створення і управління базою даних;

організація процесу контрольованого доступу до даних;

можливість віддаленого доступу для роботи з базою даних в локальній мережі;

уникнення втрат інформації;

ведення оперативного обліку руху медичних інструментів закріплених за матеріально-відповідальними особами;

введення, коригування і видалення даних про матеріально-відповідальні особи та медичні інструменти;

ведення та друк картки обліку медичних інструментів;

розташування звітної документації за будь-який обраний проміжок часу або за обраним критерієм.

Автоматизована система повинна відповідати наступним якостям:

простота освоєння програми і простота роботи з нею;

організація зручного діалогу ЕОМ і користувача;

якість екранного дизайну;

відкритість для модифікації і доповнень наступними версіями і розробками;

можливість перенесення даних з попередньої версії програми.

Оскільки простота введення є критичною властивістю успіху програми, то інтерфейс програми повинний бути продуманий і ретельно проаналізований нарівні зі структурами баз даних і алгоритмами роботи самої програми.

Звідси випливає, що програма повинна мати сучасний інтерактивний віконний інтерфейс, щоб відповідати усім сучасним вимогам. Застосування інтерактивного віконного інтерфейсу має наступні переваги:

? фокусує увагу користувача на даних, що вводяться;

? показує користувачу, які дії він може зробити в даний момент;

? приховує з екрана неактивні елементи інтерфейсу.

2. РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ МЕДИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

2.1 Проектування автоматизованої системи обліку медичних інструментів

Основне призначення даної розробки - організація процесу оперативного обліку медичних інструментів. Іншими словами розроблена система виступає в ролі посередника.

Проектування специфікує рішення, які базуються на моделі аналізу. У рамках обмежень, при яких приймаються рішення, проектування може бути розбите на три частини [14]:

архітектурне проектування;

проектування механізмів;

детальне проектування.

Архітектурне проектування деталізує великомасштабні програмні структури, такі як підсистеми, пакети і завдання.

Середній рівень проектування називається проектуванням механізмів. Він передбачає розробку механізмів композиції класів, що працюють разом для досягнення загальних цілей.

Детальне проектування визначає внутрішні примітивні структури даних і алгоритми всередині окремих класів.

При проектуванні простих систем велика частина зусиль може бути спрямована на рівень проектування механізмів і рівень детального проектування. Для великих систем, включаючи розподілені системи реального часу, для успіху проекту критичним є рівень архітектурного проектування. Розглянемо його детальніше.

2.1.1 Архітектурне проектування

Архітектурне проектування деталізує великомасштабні програмні структури, такі як підсистеми, пакети і завдання.

Проектування архітектури може здійснюватися багатьма способами. Кожен підхід до вирішення проблеми може бути узагальнений у вигляді шаблону, що розглядається як типове рішення класової організації, що служить для досягнення деякої системної мети.

В UML шаблон, список формальних параметрів якого є набором певних ролей об'єктів, розглядається як параметризована схема взаємодії об'єктів. Тому використання шаблонів є формалізацією узагальненого підходу до загальних проблем всередині контексту.

Нотацію для шаблону проектування в UML зображено у вигляді овалу з пунктирним контуром. Він під'єднується до сутності пунктирною лінією. Мітка на асоціації є роллю сутності в шаблоні. Шаблони можуть використовуватися для вузлів, пакетів, а також для об'єктів [14].

Діаграма прецедентів використовується для моделювання поведінки системи, яка розглядається як «чорний ящик». На діаграмі прецедентів представлена множина прецедентів, акторів та відношень між ними.

Діаграма прецедентів у UML - діаграма, що відображає відносини між акторами і прецедентами і є складовою частиною моделі прецедентів, що дозволяє описати систему на концептуальному рівні [14].

Для розробників, знайомих з уніфікованою мовою моделювання (UML), відомо, що прецедент є іменованою можливістю структурної сутності в моделі. Найчастіше прецеденти використовуються тільки для системи загалом, хоча допустиме їхнє застосування для будь-якої структурної сутності, включаючи підсистеми або навіть класи. Прецеденти визначають можливості системного рівня без опису того, як ці можливості будуть реалізовані. Фактично, прецеденти виконуються (реалізуються відповідно до UML) за допомогою взаємодії класів. Прецеденти існують у відповідному структурному контексті. У випадку системи цей контекст поєднує власне систему і відповідних їй акторів [14].

Актор - це об'єкт, який знаходиться поза цією системою і взаємодіє з нею. Для того, щоб бути прецедентом, системна функція повинна видати видимий для одного або більше акторів результат. Невидима ззовні функція системи не є прецедентом і не повинна розглядатися під час аналізу вимог (оскільки вона є тільки предметом внутрішнього розгляду). На рис. 4.3 наведено просту діаграму прецедентів для АТМ System (банкомату). Під час використання під час раннього аналізу діаграма прецедентів показує функціональні можливості чорного ящика, що надається системою. Ці можливості оголошуються як взаємодія системи і зовнішніх об'єктів.

Однією з переваг діаграм прецедентів є можливість узагальненого представлення первинного функціоналу системи, тобто так як це бачать користувачі, що не є технічними фахівцями. Діаграми прецедентів можуть стати корисними для людей, які здійснюють специфікацію вимоги до системи.

Прецедент - можливість модельованої системи (частина її функціональності), завдяки якій користувач може отримати конкретний, вимірний і потрібний йому результат. Прецедент відповідає окремому сервісу системи, визначає один з варіантів її використання та описує типовий спосіб взаємодії користувача з системою. При моделюванні системи за допомогою діаграми прецедентів системний аналітик прагне:

чітко відокремити систему від її оточення;

визначити дійових осіб (акторів), їх взаємодія з системою і очікуваний функціонал системи;

визначити в глосарії предметної області поняття, що відносяться до детального опису функціонала системи (тобто, прецедентів).

На рис. 1 представлено діаграму прецедентів автоматизованої системи обліку медичних інструментів. В даній діаграмі акторами виступають:

бухгалтер, який контролює та перевіряє звітну документацію;

оператор, який коригує та заповнює вхідні дані, а також формує звіти;

спеціаліст, який працює з вхідними даними (дані про медичні інструменти, дані про матеріально-відповідальні особи та дані про бухгалтерські рахунки).

Прецедентами цієї діаграми є:

робота з базою даних;

введення, коригування, збереження та видалення інформації;

ведення оперативного обліку руху медичних інструментів закріплених за матеріально-відповідальними особами;

введення, коригування і видалення даних про матеріально-відповідальні особи та медичні інструменти;

ведення та друк картки обліку медичних інструментів;

статична обробка результатів;

розташування звітної документації за будь-який обраний проміжок часу або за обраним критерієм.

Рис. 1 - Діаграма прецедентів автоматизованої системи обліку медичних інструментів



Основні класи програми та їх функції представлено на рис. 2. Дана діаграма класів має такі дані: основні класи; атрибути класів; операції в класах; підкласи.

Рис. 2 - Діаграма класів



2.1.1 Проектування механізмів

Проектування механізмів має справу з тим, яким чином може бути оптимізована структура і поведінка деякої множини класів та об'єктів, які взаємодіють спільно з метою реалізації деяких внутрішніх функцій системи (механізмів). Проектування механізмів передбачає широке використання типових рішень, представлених шаблонами. Ці шаблони придатні для вирішення як подібних за структурою, так і за поведінкою проблем.

Проектування механізмів це середній рівень проектування, який передбачає розробку механізмів композиції класів, що працюють разом для досягнення загальних цілей [14].

На данному етапі відбувається подальша деталізація об'єктів моделі системи, отриманої під час виконання об'єктного аналіз.

Деталізація об'єктів представлена на IDEF0-моделі (рис. 3). На вхід подається концепція створення системи, яка базується на основі задачі, мети та пункту 1.6. На виході ми повинні отримати дані о результатах розумової діяльності дитини.

Для того щоб дана модель не була «чорним ящиком» з різноманітними факторами впливу, була зроблена її декомпозиція (рис. 4) на підмодулі. Цей крок забезпечує більшу інформативність.

Складові отриманої моделі містять наступні дані:

назви основних етапів роботи;

вхідні данні на кожен етап роботи;

вихідні дані на кожному етапі роботи.



Рис. 3 - Модель автоматизованої системи обліку медичних інструментів

Отримана модель більш детально показує вплив обмежень на кожному етапі проектування. Це дозволяє запобігти правові порушення як зі сторони проведення оперативного обліку, так й з точки зору розробки автоматизованої системи.

Рис. 4 - Декомпозиція отриманої IDEF0-моделі

Розглянемо основний етап роботи: «Розробка та функціональність модулів системи» (рис. 5). Він спрямований на досягнення основного із завдань роботи: організація процесу оперативного обліку медичних інструментів. Для цього виділимо наступні етапи для вибору модуля:

ведення, коригування та видалення даних в довіднику медичних інструментів;

ведення, коригування та видалення даних в довіднику матеріально-відповідальних осіб;

ведення, коригування та видалення даних в довіднику бухгалтерських рахунків;

ведення карток обліку медичних інструментів;

ведення оперативного обліку руху медичних інструментів закріплених за матеріально-відповідальними особами відомості

перехід на новий розрахунковий період;

отримання звітностей автоматизованої системи оперативного бухгалтерського обліку.

В процесі роботи програми будуть «генеруватись» дані які потребують збереження, через великий об'єм інформації та наявність зв'язків між даними, прийняте рішення використовувати реляційну базу даних для її збереження. База даних міститиме наступні данні:

дані про медичні інструменти;

дані про матеріально-відповідальні особи;

дані про бухгалтерські рахунки;

дані про результати роботи програми.

Для більш точного розуміння основних функцій бази даних була зроблена декомпозиція модуля «Формування облікових звітів» (рис. 6), оскільки саме на даному етапі буде виконуватись вихідна інформація, яка представляє собою різного роду звіти в електронному та в класичному паперовому вигляді.



Рис. 5 - Декомпозиція отриманої IDEF3-моделі модуля «Розробка та функціональність модулів системи»

Рис. 6 - Декомпозиція отриманої IDEF3-моделі модуля «Формування облікових звітів»

Основні стани програми та їх функції представлено на рис. 7. Дана діаграма станів має такі дані:

ведення даних (медичних інструментів, матеріально-відповідальних осіб та бухгалтерських рахунків);

перехід на новий розрахунковий період

облік залишку медичних інструментів;

робота з модулями;

операції в системі;

отримання результатів.



Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Рис. 7 - Діаграма станів

Діаграма станів демонструє процеси переходу системи з одного стану в інший стан. Дана система містить два глобальні стани:

система вимкнення;

система ввімкнення.

Система ввімкнення складається з таких дочірніх станів:

форма входу;

довідники;

медичні інструменти;

налаштування;

довідник рахунків;

довідник матеріально-відповідальних осіб;

довідник бухгалтерських рахунків;

картка обліку медичних інструментів;

друк картки обігу медичних інструментів за місяць;

друк обігової відомості по матеріально-відповідальним особам;

перехід на новий розрахунковий період;

конфігурація файлів.

Система вимкнення містить два дочірніх станів:

закрити вікно;

вимикання.

2.1.3 Детальне проектування

Детальне проектування стосується реалізації структур даних і алгоритмів у рамках єдиного класу.

Детальне проектування специфікує такі деталі об'єктів, як формат пам'яті, що використовується для атрибутів, реалізація асоціацій, набір операцій, які надає об'єкт, вибір внутрішніх алгоритмів і специфікація винятків оброблюваних всередині об'єкта.

Детальне проектування визначає внутрішні примітивні структури даних і алгоритми всередині окремих класів. Етап детального проектування має розглянути і структуру інформації, і маніпулювання нею.



Опис структурної схеми

Загальний структурний опис системи має відображати основні структурні компоненти та зв'язки між ними. Програмне забезпечення системи є взаємопов'язаним комплексом бази даних і модулів (структурна схема зображена на рис. 8), об'єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим розв'язку задачі.

Основне призначення даної розробки - організація процесу оперативного обліку медичних інструментів та лікарських засобів.

З огляду на аналіз можливих способів організації системи, що наведений в попередньому розділі, напрямки роботи можна розділити на базу даних та декілька основних груп модулів: модулі ведення довідників, модулі ведення розрахунків, модулі друку звітів. Детальніший опис кожного з модулів йтиметься у підрозділі 2.4 даної дипломної роботи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Рис. 8 - Структурна схема проектованої системи



Опис логічної схеми

Метою проектування бази даних є вибір її виду та розробка логічної структури з метою забезпечення якомога більш високої швидкості обробки даних та зручності роботи з системою як для програміста, так і для кінцевого користувача. База даних забезпечує збереження інформації, а також зручний і швидкий доступ до даних. Вона являє собою набір взаємозалежних даних різного характеру, організованих за певними правилами. Інформація в БД повинна бути не суперечливою, не надмірною та цілісною.

БД містить дані, які використовуються деякою прикладною інформаційною системою. Всі ці дані відносяться до певної інформаційної області, яка називається предметною областю. Процес проектування БД може бути поділений на два етапи: концептуальне проектування та логічне проектування.

Існує кілька методів побудови концептуальної моделі бази даних. Один із найпоширеніших методів ґрунтується на ER-моделі (скорочення від англ. слів Entity сутність, Relationship зв'язок). Ця модель заснована на представленні предметної області у вигляді двох типів об'єктів сутностей (об'єктів предметної області) і зв'язків (відносини між сутностями) [15].

На етапі логічного проектування сутності і зв'язки перетворюються на логічну модель даних, побудовану за законами логіки. В залежності від виду організації даних розрізняють наступні основні моделі представлення даних в базі: ієрархічну, мережеву та реляційну.

Реляційна БД представляє собою сукупність таблиць, пов'язаних відношеннями. Перевагами реляційної моделі даних є простота, гнучкість структури, зручність реалізації на комп'ютері, наявність теоретичного опису. Більшість сучасних БД для персональних комп'ютерів є реляційними [15].

У силу поставлених у даному дипломному проекті задач та використовуваних на підприємстві других додатків найбільше підходить реляційна модель побудови баз даних, засоби підтримки якої входять у стандартні засоби візуального середовища програмування Clarion.

Невід'ємною частиною проектування реляційної БД є її нормалізація, тобто розбиття таблиці на дві або більше, які володіють кращими властивостями при додаванні нової інформації, її редагуванні та видаленні. Остаточна мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, в якому кожен факт з'являється лише в одному місці, тобто виключена надмірність інформації. Це робиться для виключення можливостей суперечливості збережених даних.

Процес нормалізації являє собою поступову декомпозицію деякої змінної - відношення, яка знаходиться в 1НФ на набір менших змінних-відношень, які в деякому розумінні будуть еквівалентні вихідному відношенню, але з деякої точки зору будуть більш бажаними. Кожний етап процесу нормалізації має на увазі розбиття на проекції змінних-відношень, які були отримані на попередньому етапі [5].

На рис. 9 наведено логічну модель спроектованої бази даних для реалізації поставленої задачі, нормалізованої до третьої нормальної форми (3НФ).

медичний інструмент облік програмування

Рис. 9 - Логічна модель спроектованої бази даних



База даних складається із 5 таблиць (таблиці 1-5), характеристики яких можна переглянути нижче:

таблиця інструментів - INSTR;

таблиця руху інструментів - UINSTR;

таблиця номерів рахунків- RAXUNK;

таблиця матеріально відповідальних осіб - MOTV;

таблиця конфігурації файлів - CNF.

Таблиця 1 - Характеристики таблиці-об'єкту INSTR (інструменти)

Назва	Опис	Формат даних	Примітка
ID_INSTR	Код	Long	Первинний ключ
N_INSTR	Назва інструменту	String(100)	Ключове поле
ED_IZM	Одиниця виміру	String(6)	Ключове поле

Таблиця має ключі: K1_INSTR (ID_INSTR), K2_INSTR (N_INSTR).

Таблиця 2 - Характеристики таблиці-об'єкту UINSTR (рух інструментів)

Назва	Опис	Формат даних	Примітка
ID_INSTR	Код інструменту	Long	Первинний ключ
ID_MOTV	Ідентифікатор	Long	Первинний ключ
ID_RAXUNK	Номер рахунку	Byte	Ключове поле
GOD	Рік	Long	Ключове поле
MES	Місяць	Byte	Ключове поле
NOMNOM	Номенклатурний номер	String(10)	Ключове поле
SN_INSTR	Скорочена назва	String(30)	Ключове поле
OSTNAC_KOL	Кількість інструментів на початку місяця	Decimal(10)	Ключове поле
OSTNAC_SUM	Сума на початок місяця	Decimal(10)	Ключове поле
POLUC_KOL	Кількість інструментів, які надійшли	Decimal(10)	Ключове поле
POLUC_SUM	Сума, що надійшла	Decimal(10)	Ключове поле
VITRAT_KOL	Кількість витрачених інструментів	Decimal(10)	Ключове поле
VITRAT_SUM	Витрачена сума	Decimal(10)	Ключове поле
OSTKON_KOL	Кількість витрачених інструментів в кінці місяця	Decimal(10)	Ключове поле
OSTKON_SUM	Сума на кінець місяця	Decimal(10)	Ключове поле

Таблиця має ключі: K1_UINSTR (ID_MOTV, GOD, MES, ID_INSTR, ID_RAXUNK ), K2_UINSTR (GOD, MES, ID_INSTR, ID_RAXUNK, ID_MOTV), K3_UINSTR (ID_MOTV, GOD, MES, SN_INSTR, ID_RAXUNK ).

Таблиця 3 - Характеристики таблиці-об'єкту RAXUNK (номера рахунків)

Назва	Опис	Формат даних	Примітка
ID_RAXUNK	Код рахунку	Byte	Первинний ключ
NOM_RAXUNK	Номер рахунку	String(8)	Ключове поле

Таблиця має ключі: K1_RAXUNK (ID_RAXUNK), K2_RAXUNK (NOM_RAXUNK).

Таблиця 4 - Характеристики таблиці-об'єкту MOTV (мат. відповідальні особи)

Назва	Опис	Формат даних	Примітка
ID_MOTV	Ідентифікатор	Long	Первинний ключ
POSADA	Посада особи	String(20)	Ключове поле
FIO_MOTV	Прізвище, ім'я та по-батькові матеріально відповідальні особи	String(60)	Ключове поле

Таблиця має ключі: K1_MOTV (ID_MOTV).

Таблиця 5 - Характеристики таблиці-об'єкту CNF (конфігурація файлів)

Назва	Опис	Формат даних	Примітка
R_GOD	Розрахунковий рік	Short	Первинний ключ
R_MES	Розрахунковий місяць	Byte	Первинний ключ
MISTO	Місто	String(40)	Ключове поле
N_ORG	Назва організації	String(100)	Ключове поле
SN_ORG	Скорочення назви	String(60)	Ключове поле
ADR_ORG	Адреса організації	String(100)	Ключове поле
RS_BANK	Р/С в банк	String(20)	Ключове поле
ZKPO	ЗКПО	String(10)	Ключове поле
N_BANKA	Назва банку	String(100)	Ключове поле
MFO_BANKA	МФО банку	String(60)	Ключове поле
GL_LICAR	Головний лікар	String(60)	Ключове поле
GL_BUX	Головний бухгалтер	String(60)	Ключове поле
DN_OTCET	Початок звітного періоду	Date	Ключове поле
DK_OTCET	Кінець звітного періоду	Date	Ключове поле

Таблиця має ключі: K1_CNF (R_GOD)

Опис розробки програмних компонентів

Після запуску програми користувач обирає певний модуль відповідно до того, яку роботу йому потрібно виконати на даний момент.

Після розгляду схеми роботи модулів проектованої системи, необхідно навести деталізацію та призначення модулів системи. Функціональність більшості модулів була створена за допомогою автоматичної генерації коду, яку передбачає мова Clarion, інші процедури створювались ручним написанням коду, деякі з них наведені в додатку А.

Модуль роботи з довідником медичних інструментів.

Це модуль ведення даних про медичні інструменти. Для роботи модуля обирається режим головного меню «Довідники», «Довідник інструментів». На зміну громіздким стелажам з картотеками приходить проста та зручна електронна картотека, оскільки модуль дозволяє проводити введення, перегляд, коригування даних (код інструмента, одиниця виміру, назва). Є можливість пошук даних по назве та коду медичного інструменту (рис. 10).



Рис. 10 - Ведення довідника медичних інструментів

Модуль роботи з довідником матеріально-відповідальних осіб.

Основними функціями модуля є введення, перегляд та коригування даних про матеріально-відповідальні особи ( код, посада, П.І.Б.). Для роботи модуля обирається режим головного меню «Довідники», «Довідник матеріально-відповідальних осіб». (рис. 11).

Рис. 11 - Ведення довідника матеріально-відповідальних осіб

Модуль ведення карток обліку медичних інструментів.

Модуль призначений для введення, перегляду та коригування даних про рух медичних інструментів в розрахунковому періоді по матеріально-відповідальним особам.

Для роботи модуля обирається режим головного меню «Інструменти» та режим «Картка обліку інструментів». В одному вікні екрана відкривається об'єднана інформація про запит на відповідальну особі та форми додавання та коригування інформації про рух інструментів. Інформація береться з різних таблиць і дає можливість побачити всю історію руху медичних інструментів в розрахунковому періоді. Це дуже зручно при веденні бухгалтерського обліку (рис.12).

Рис. 12 - Картка обліку медичних інструментів

Модуль переходу на новий розрахунковий період.

Модуль дає можливість переходу на новий розрахунковий період як по обраній, так і по всім матеріально-відповідальним особам в цілому (рис. 13).