Програмне забезпечення для проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи
Конструкція та особливості функціонування автомобільної аудіосистеми. Розрахунок параметрів для виготовлення корпусу сабвуферу. Розробка математичного, інформаційного та програмного забезпечення для автомобільної низькочастотної акустичної системи.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.07.2013 |
Размер файла | 3,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Рис.2.3. Фільтр нижніх частот 1-го порядку.
Рис.2.4. Крутизна зрізу (спаду) фільтра нижніх частот 1-го порядку.
Для фільтра 2-го порядку крутизна спаду АЧХ дорівнює 12 дБ / окт. рис.(2.5), рис.(2.6).
Рис.2.5. Фільтр нижніх частот 2-го порядку.
Рис.2.6. Крутизна зрізу (спаду) фільтра нижніх частот 2-го порядку.
Для фільтра 3-го порядку 18 дб / окт відповідно рис.(2.7), рис.(2.8).
Рис.2.7. Фільтр нижніх частот 3-го порядку.
Рис.2.8. Крутизна зрізу (спаду) фільтра нижніх частот 3-го порядку.
З графіків видно, що чим вище порядок фільтра, тим більше загасання в смузі пропускання. Для фільтра 2-го порядку воно вже буде 20дБ, тобто сигнал послаблюється в 10 разів. Але так як чутливість підсилювачів для сабвуфера звичайно лежить в межах 50-250 мВ, а сигнал, що знімається з гучномовців, порядку 0.5-5в, то виходить ідеальне узгодження за рівнями сигналу.
Отже, для якісного формування АЧХ цілком достатньо фільтра 2-го порядку. На всіх графіках, для оцінки загасання на середніх частотах 1000 Гц, дана контрольна точка "А". Номінали конденсаторів на самих схемах фільтрів і на готовій конструкції дещо відрізняються. Це обумовлено тим, щоб конструктор сам має змогу вибрати для своєї акустики оптимальний варіант.
Для вибору потрібної АЧХ фільтра і потужності підсилювача можна застосувати наступний вид аналізу: гул, що імітує поїздку на автомобілі, змодельований за допомогою стенду, на якому встановлюється працюючий двигун. Необхідно відмітити, що найбільшому маскуючому ефекту схильні саме низькі частоти в діапазоні 5 Гц - 300Гц. Щоб компенсувати ці втрати потрібно обрати необхідний частотний діапазон сабвуфера. Суть методу полягає в подачі звукового сигналу з частотою качання 0.01 Гц в смузі частот 16 Гц - 16 КГц на стандартну акустику. Ті частоти, які ослаблені маскуючою дією гулу, необхідно коректувати за допомогою третьоктавного еквалайзера. Таким чином формується характеристика, необхідна для якісного звукового сприйняття. На середніх і високих частотах ці розбіжності не настільки значні, і їх можна компенсувати звичайним темброблоком, що входить до складу будь магнітоли.
2.3 Функціональні моделі ІТ проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи
Проведення структурного системного аналізу є одним з найважливіших етапів проектування інформаційної системи. На даному етапі необхідно зрозуміти і описати бізнес-логіку предметної області. Початкові стадії проекту є одними з найбільш критичних і вимагають застосування ефективних засоби автоматизації.
В якості засобу автоматизації опису бізнес-процесів предметної області було вирішено використовувати CASE-засіб BPWin, підтримуючий методологію IDEF0 (функціональна модель).
При моделюванні згідно нотації IDEF0 використовується таке поняття, як „Роботи",що позначають іменовані процеси, функції або завдання, які відбуваються протягом певного часу і мають розпізнавані результати. Роботи зображуються у вигляді прямокутників. Всі роботи повинні бути названі і визначені.
Взаємодія робіт із зовнішнім світом і між собою описується у вигляді стрілок. Стрілки являють собою якусь інформацію і іменуються іменниками. У IDEF0 розрізняють п'ять типів стрілок:
– вхід (input) - матеріал або інформація, які використовуються або перетворюються роботою для отримання результату (виходу);
– управління (Control) - правила, стратегії, процедури або стандарти, якими керується робота;
– вихід (Output) - матеріал або інформація, що виробляються роботою;
– механізм (Mechanism) - ресурси, які виконують роботу;
– виклик (Call) - спеціальна стрілка, що вказує на іншу модель роботи.
Розглянемо бізнес-процеси проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи. На рис.2.9. представлено дерево ієрархії бізнес-процесів.
Рис.2.9. Дерево ієрархії бізнес-процесів.
Побудова моделі інформаційної системи починається з опису функціонування системи в цілому у вигляді контекстної діаграми.
На рис. 2.10. приведена контекстна діаграма для моделі бізнес-процесів проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи. Контекстна діаграма являє собою загальний опис системи та її взаємодії із зовнішнім середовищем. Основною функцією, яка відбиває систему в цілому є проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи (сабвуферу).
Організація взаємодії основних компонентів системи ("механізми") проводиться на основі встановлених прав доступу того чи іншого компонента ("Управління"). Взаємодія компонент системи відбувається в заданому режимі, у відповідності з відповідними правами. Вхідною інформацією є
– модель автомобіля;
– тип кузова автомобіля;
– музичні смаки власника;
– місто для установки сабвуфера.
Рис.2.10. Контекстна діаграма IDEF0. „Проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи".
На діяльність системи істотно впливають дані про зовнішнє середовище, які можуть бути виражені у вигляді:
– методика розрахунку;
– шаблони;
– інструкціі.
В якості механізмів виступають:
– проектувальник;
– ресурси (програмне забезпечення та додаткові матеріли).
Після перетворення вхідної інформації, при впливі управління за допомогою описаних вище механізмів на виході отримуємо:
– модель корпуса сабвуфера;
– модель динаміка;
– документацію по проектуванню сабвуфера.
Після опису контекстної діаграми проводиться функціональна декомпозиція - система розбивається на підсистеми і кожна підсистема описується окремо (діаграми декомпозиції). Потім кожна підсистема розбивається на більш дрібні і так далі до досягнення потрібного ступеня подробиці. В результаті такого розбиття, кожен фрагмент системи зображується на окремій діаграмі декомпозиції (рис. 2.11).
Рис.2.11. Діаграма декомпозиції IDEF0. „Проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи".
При деталізації даного процесу було виявлено 3 підпроцесу. На цій стадії виконуються наступні функції:
– вибір типу динаміку;
– проектування корпусу сабвуфера;
– виготовлення сабвуфера.
При цьому так само слід виділити потоки даних, які проявляються на даному рівні декомпозиції, це модель автомобіля; тип кузова автомобіля; музичні смаки власника; місто для установки сабвуфера.
На виході отримуємо наступну інформацію: модель корпуса сабвуфера; модель динаміка; документацію по проектуванню сабвуфера.
Після подальшого розбиття діаграми отримуємо 3 діаграми декомпозиції, що описують кожна одну з робіт, представлених на діаграмі верхнього рівня ( рис. 2.12).
Рис.2.12. Діаграма декомпозиції IDEF0. „Вибір типу динаміку".
Діаграма декомпозиції складається з наступних блоків:
– вибір акустичного оформлення;
– підбір параметрів динаміків.
Після вибору акустичного оформлення визначаємося з моделлю динаміка і згідно її типу підбираємо відповідні параметри динаміку.
На основі отриманих параметрів динаміку виконується проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи (сабвуферу) рис.2.13.
Діаграма декомпозиції складається з наступних блоків:
– розрахунок геометрії корпусу сабвуфера;
– розрахунок фазоінвертора.
В результаті розрахунку геометрії корпусу сабвуфера отримуємо необхідні для виготовлення сабвуфера розміри. Згідно отриманих результатів розраховуємо параметри фазоінвертора. На основі отриманих розрахунків створюємо ескіз моделі корпуса.
Рис.2.13. Діаграма декомпозиції IDEF0. „Проектування корпусу сабвуфера".
По моделі ескізу корпуса відбувається виготовлення сабвуфера (рис.2.14).
Рис.2.14. Діаграма декомпозиції IDEF0. „Виготовлення сабвуфера".
Діаграма декомпозиції складається з наступних блоків:
– операції по закінченню виготовлення сабвуфера;
– оформлення документації по проектуванню сабвуфера.
По закінченню операції виготовлення сабвуфера формується пакет документів по проектуванню сабвуфера, в який входять ескізи, розрахунки та опис процесу проектування.
2.4 Постановки основних функціональних задач, що вирішуються в складі ІТ проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи
Автомобільна низькочастотна акустична система є невід'ємним елементом сучасної автомобільної акустичної системи. Вона додає звуковій сцені чистий і гучний бас, тим самим поліпшуючи акустичне оформлення автомобіля, роблячи звук об'ємним і якісним. Для визначення акустичної системи з низькочастотної головкою, виконаної в окремому корпусі використовується слово „сабвуфер".
Сабвуфер - великорозмірний динамік, оскільки призначений виключно для баса. Йому потрібно набагато більше потужності, ніж основним акустичним системам. Крім того, для сабвуфера зазвичай мало придатне використання внутрішніх обсягів порожнин автомобіля, хоча так інколи таки вимушено поступають і є моделі сабвуферів, спеціально розрахованих на таке застосування.
Повноцінна аудіосистема не може обійтися без правильної передачі низьких частот. Крім технічних нюансів при проектуванні сабвуфера необхідно врахувати смакові переваги конкретного слухача, його улюблені стилі музики.
Таким чином, тут не може бути універсального готового рішення, вибір низькочастотної акустичної системи, місця її встановлення, форми і розміру корпусу знаходяться у взаємозв'язку з безліччю нюансів, таких як модель автомобіля, тип кузова, музичні смаки власника, місце, якого власник готовий позбутися для установки сабвуфера.
Поряд з вибором або проектуванням низькочастотних акустичних систем для розробника важливим є вибір типу та проектування корпуса акустичної системи, де головну роль грає вибір акустичного оформлення.
Головним завданням дипломного проекту є розробка програмного забезпечення проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи.
Створення програмного продукту повинно складатися з наступних етапів:
– предпроектне обстеження предметної області: збір інформації про об'єкти розв'язуваної задачі;
– структурування інформації для використання в інформаційній системі:
– формулювання знань про систему: визначення типів вхідних та вихідних даних та вимог обробки даних;
– логічне проектування: визначення схеми БД, формування запитів до БД;
– фізичне проектування: довід логічного проекту з урахуванням особливості обраної СУБД і вимогам до експлуатаційних характеристик БД;
– інтерфейс користувача.
До програмної сумісності висуваються такі вимоги:
- масштабованість (можливість тільки за рахунок використання більш потужних технічних засобів підвищувати продуктивність системи без істотних її доробок);
- використання стандартних системних і інструментальних засобів для розробки програмного комплексу;
- орієнтація на стандартні форми зберігання інформації;
- незалежність від характеристик технічної платформи, можливість перенесення з однієї платформи на іншу без внесення змін в прикладне програмне забезпечення.
До функціональної та інформаційної повноті програмного продукту пред'являються наступні вимоги:
– повнота охоплення операцій, що використовуються;
– забезпечення розподілення даних;
– створення та підтримка в актуальному стані архівів даних.
До надійності і захищеності програмного продукту пред'являються наступні вимоги:
– підтримка резервного копіювання інформації;
– вірусозахищенність;
– інструктивна документація на робочому місці;
– повне документування всієї інформаційної системи для забезпечення її ремонтопридатності і модифікованостї.
Розділ 3. РОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОЇ НИЗЬКОЧАСТОТНОЇ АКУСТИЧНОЇ СИСТЕМИ
3.1 Опис структури задач, що реалізуються в рамках проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи
Структуру досліджуваної задачі можна описати через послідовність етапів її виконання. Для цього використовується методології функціонального моделювання та графічні нотації, які призначені для формалізації та опису процесів, які виконуються в ході роботи бізнес-логіки задачі моделювання. У даному випадку представимо функціональну структуру задачі проектування автомобільної акустичної низькочастотної системи, використовуючи нотацію IDEF0, а також потім декомпозуючи її в діаграму стандарту DFD.
Модель IDEF0 завжди починається з представлення системи як єдиного цілого - одного функціонального блоку з інтерфейсними дугами, що тягнуться за межі даної області. Така діаграма з одним функціональним блоком називається контекстної діаграмою, і позначається ідентифікатором "А-0"
У процесі декомпозиції, функціональний блок, який в контекстній діаграмі відображає систему як єдине ціле, піддається деталізації на іншій діаграмі. Отримана діаграма другого рівня містить функціональні блоки, що відображають головні підфункції основної частини контекстної діаграми і називається дочірньою (Child diagram) по відношенню до неї (кожен з таких блоків, що належать дочірньої діаграмі, відповідно називається дочірнім блоком - Child Box). У свою чергу, функціональний блок називається батьківським блоком по відношенню до дочірньої діаграми (Parent Box), а діаграма, до якої він належить - батьківською діаграмою (Parent Diagram). Кожна з підфункцій дочірньої діаграми може бути далі деталізована шляхом аналогічної декомпозиції відповідного їй функціонального блоку. Важливо відзначити, що в при кожній наступній декомпозиції функціонального блоку вже нові інтерфейсні дуги, що входять у цей блок, або виходять з нього фіксуються на дочірній діаграмі. Цим досягається структурна цілісність IDEF0-моделі.
DFD (Data Flow Diagram) - діаграма потоків даних. Це графічне представлення шляху інформації в інформаційній системі чи моделі. Діаграма потоків даних також може використовуватись для представлення обробки даних (структурна розробка). Діаграми потоків даних містять чотири типи графічних елементів: процеси, що представляють собою трансформацію даних в рамках системи, що описується, репозиторії (сховище даних), зовнішні по відношенню до системи сутності та потоки даних між елементами трьох попередніх типів.
Загальний вигляд контекстної діаграми процесу показано на рисунку 3.1, а його характеристики наведено в таблиці 3.1:
Рис. 3.1. Контекстна діаграма процесу проектування автомобільної акустичної низькочастотної системи.
Таблиця 3.1.
Опис основних елементів контекстної діаграми процесу проектування автомобільної акустичної низькочастотної системи
Назва стрілки |
Опис |
Тип |
|
Модель автомобіля |
Інформація про модель автомобіля |
Input |
|
Тип кузова автомобіля |
Інформація про тип кузова |
Input |
|
Музичні смаки власника |
Визначаються музичні смаки власника автомобіля |
Input |
|
Місто для установки сабвуфера |
Визначається місто установки сабвуфера |
Input |
|
Методика розрахунку |
Розрахунок сабвуфера згідно обраної методики розрахунку |
Control |
|
Шаблони |
Шаблони розрахунку параметрів акустичних динаміків |
Control |
|
Інструкції |
Інструкції по виконанню розрахунку та виготовлення сабвуфера |
Control |
|
Проектувальник |
Управляючий процесом |
Mechanism |
|
Ресурси |
Програмне забезпечення та додаткові матеріли |
Mechanism |
|
Модель корпуса сабвуфера |
Результат розрахунку корпуса сабвуфера |
Output |
|
Модель динаміка |
Результат вибору моделі динаміку |
Output |
|
Документацію по проектуванню сабвуфера |
Пакет документів по проектуванню сабвуфера |
Output |
Далі проведемо декомпозицію до першого рівня, де детально описано процес проектування автомобільної акустичної системи. Результати представлено на рисунку 3.2, а відповідний опис складових робіт наведено в таблиці 3.2:
Рис.3.2. Декомпозиція процесу проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи.
Таблиця 3.2.
Опис робіт першого рівня декомпозиції діаграми
Функціональний блок |
Опис |
Статус |
|
Вибір типу динаміку |
Вибір типу динаміка для проектування корпусу сабвуфера |
Робота |
|
Проектування корпусу сабвуфера |
Розробка ескізу корпусу сабвуфера |
Робота |
|
Виготовлення сабвуфера |
Виготовлення корпусу сабвуфера |
Робота |
Зв'язки діаграми декомпозиції першого рівня описано в таблиці 3.3:
Таблиця 3.3.
Опис зв'язків між роботами діаграми декомпозиції
Стрілка |
Джерело |
Тип |
Призначення |
Тип |
|
Модель автомобіля |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Інформація про модель автомобіля |
Input |
|
Тип кузова автомобіля |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Інформація про тип кузова |
Input |
|
Музичні смаки власника |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Визначаються музичні смаки власника автомобіля |
Input |
|
Місто для установки сабвуфера |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Визначається місто установки сабвуфера |
Input |
|
Методика розрахунку |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Розрахунок сабвуфера згідно обраної методики розрахунку |
Control |
|
Шаблони |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Шаблони розрахунку параметрів акустичних динаміків |
Control |
|
Інструкції |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Інструкції по виконанню розрахунку та виготовлення сабвуфера |
Control |
|
Проектувальник |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Управляючий процесом |
Mechanism |
|
Ресурси |
Контекстна діаграма |
Вхідна інформація |
Програмне забезпечення та додаткові матеріли |
Mechanism |
|
Модель корпуса сабвуфера |
Контекстна діаграма |
Вихідна інформація |
Результат розрахунку корпуса сабвуфера |
Output |
|
Модель динаміка |
Контекстна діаграма |
Вихідна інформація |
Результат вибору моделі динаміку |
Output |
|
Документацію по проектуванню сабвуфера |
Контекстна діаграма |
Вихідна інформація |
Пакет документів по проектуванню сабвуфера |
Output |
Далі більш детально можна декомпозувати процес проектування автомобільної низькочастотної акустично системи. Для цього оберемо стандарт DFD. Результат показано на рисунку 3.3:
Рис. 3.3. Декомпозиція другого рівня з використанням діаграми потоку даних
Опис структурних частин діаграми наведено в таблиці 3.4:
Таблиця 3.4.
Опис структурних частин діаграми декомпозиції
Функціональний блок |
Опис |
Статус |
|
Вибір типу динаміку |
Вибір типу динаміка для проектування корпусу сабвуфера |
Activity |
|
Проектування корпусу сабвуфера |
Розробка ескізу корпусу сабвуфера |
Activity |
|
Виготовлення сабвуфера |
Виготовлення корпусу сабвуфера |
Activity |
|
Проектувальник |
Об'єкт призначення результатів |
External Reference |
|
Параметри динаміка |
Містить дані про параметри динаміка |
Data store |
|
Модель автомобіля |
Містить дані про модель автомобіля |
Data store |
|
Модель дінаміка |
Містить дані про модель динаміка |
Data store |
У результаті визначено складові частини цього процесу і відображено їх взаємозв'язок через діаграми опису взаємозв'язків їх компонентів.
3.2 Математична постановка задач ІТ проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи
Для проектування та виготовлення корпусу сабвуфера необхідні наступні параметри для розрахунку:
– Fs - частота резонансу у відкритому просторі, Гц;
– Qts - повна добротність динамічної головки;
– Qms - механічна добротність;
– Qes - електрична добротність;
– Vas - еквівалентний об'єм, л;
– Sd - ефективна випромінююча поверхню дифузора, м2.
Для визначення повної електромеханічної добротності (Qts) гучномовця знаходимо UF1, F2 за наступною формулою:
де, Umin - мінімальне значення вольтметра;
Umax - значення вольтметра на резонансній частоті;
Правильність розрахунків перевіряється наступною формулою:
Механічна добротність (Qms) розраховується за наступною формулою:
Електричну добротність (Qes) знаходимо за цією формулою:
Повну електромеханічну добротність (Qts) визначаємо за формулою:
Еквівалентний об'єм (Vas) знаходимо за формулою:
Розрахувати де, Vb - об'єм ящика з фазоінвертором.
Мінімальний діаметр труби фазоінвертора розрахуємо за формулою:
де, Ds-діаметр динаміка (від центру підвісу) (мм);
Xmax-максимальний хід рухомої системи (мм);
Fb-частота настройки фазоінвертора (Гц).
Sd - це ефективна випромінююча поверхню дифузора. Вона збігається з конструктивною і дорівнює:
де, R - половина відстані від середини ширини гумового підвісу одного боку до середини гумового підвісу протилежною. Половина ширини гумового підвісу також є випромінюючої поверхнею. Одиниця виміру цієї площі - квадратні метри.
Розділ 4. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ АВТОМОБІЛЬНОЇ НИЗЬКОЧАСТОТНОЇ АКУСТИЧНОЇ СИСТЕМИ
4.1 Аналіз технології збору, передачі та обробки інформації
Необхідність побудови та аналізу схеми інформаційних потоків предметної області визначається складністю і різноманітністю існуючого інформаційного обміну. Основною метою даного етапу проектування є виділення зовнішніх сутностей, що здійснюють інформаційний обмін з предметною областю, визначення маршрутів та змісту інформаційних потоків, виділення та опис існуючих сховищ даних. Додатковою метою етапу є більш глибоке і системне вивчення предметної області.
Для побудови та аналізу схеми інформаційних потоків було використано CASE-засіб BPWin і, зокрема, блок моделювання, що підтримує нотацію Data Flow Diagram (DFD). Зазначений блок дозволяє реалізувати завдання даного етапу проектування за допомогою використання наступних об'єктів:
Роботи. Позначають іменовані процеси, функції або завдання, які відбуваються протягом певного часу і мають розпізнавані результати. Роботи зображуються у вигляді округлених прямокутників.
Інформаційні потоки. Відображають потоки інформації як між роботами в рамках предметної області, так і між роботами і зовнішніми сутностями або сховищами даних.
Глобальний сутності. Представляють зовнішні об'єкти по відношенню до предметної області, що здійснюють інформаційний обмін з внутрішніми об'єктами.
Сховища даних. Символізують деякі абстрактні об'єкти, призначені для акумулювання інформації. Кожному сховищу на схемі відповідають реальні об'єкти предметної області різної природи.
Схема, отримана на даному етапі проектування, представлена на рис.4.1.
Рис.4.1. Схема потоків даних.
На схемі інформаційних потоків виділені наступні зовнішні сутності: Проектувальник. Виконує проектування корпусу сабвуфера.
Детальна декомпозиція схеми потоків даних представлена на рис.4.2.
Рис.4.2. Діаграма декомпозиції схеми потоків даних.
Розглянемо більш детально сутності діаграми декомпозиції схеми потоків даних.
Параметри динаміка. Дані параметрів динаміка містять інформацію про параметри динаміків відносно до моделі динаміку.
Модель автомобіля. Представлена інформація про моделі автомобілів для можливості вибору міста розташування низькочастотної акустичної системи в автомобілі.
Модель динаміка. Представлена інформація про моделі динаміки, згідно виробників для можливості вибору необхідного динаміка відповідно моделі автомобіля і смаку власника.
4.2 Опис вхідної/ вихідної інформації
Під вхідною інформацією розуміється вся інформація, необхідна для вирішення завдання і розташована на різних носіях: первинних документах, машинних носіях, в пам'яті персонального комп'ютера. З цією метою складаються перелік вхідної інформації і склад реквізитів кожного виду вхідної інформації, розташування реквізитів вхідної інформації, опис полів (реквізитів) вхідних документів.
В результаті аналізу предметної області виявлено, що робота з вхідною інформацією по більшій частині пов'язана з доповненням і зміною бази даних, яка була створена при проектуванні інформаційної системи. Дані в базу заносяться на підставі первинних документів.
При проектуванні низькочастотної акустичної системи на першому етапі необхідно вибрати тип динаміку. Для отримання результату визначається модель автомобіля, тип кузова, музичні смаки власника автомобіля, а також визначається місто для розташування сабвуфера.
Отже, вхідними даними для проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи є наступні дані:
– модель автомобіля;
– тип кузова;
– музичні смаки власника автомобіля;
– місто для розташування сабвуфера.
Найбільший інтерес представляє вихідна інформація, формована за даними, що зберігаються у відповідних інформаційних масивах баз даних. Вихідна інформація формується:
- автоматично, як результат виконання конкретної функціональної задачі;
- за запитом користувачів. При цьому зміст і вид вихідного документа визначається змістом запиту.
Фізичною формою подання вихідних документів може бути екранна, документована (на паперовому носії) або у вигляді кодованого пакету даних в телекомунікаційній системі.
Зовнішня форма представлення вихідних документів визначається постановками та алгоритмами комплексів функціональних завдань. При цьому вихідні дані представляються у вигляді, зручному для сприйняття з урахуванням вимог ергономіки і інженерної психологи.
Вихідною інформацією у даної системи є:
– модель динаміка;
– модель корпуса сабвуфера;
– документація по проектуванню сабвуфера.
4.3 Аналіз нормативно-довідникової інформації
Зміст інформаційного забезпечення передбачає розподіл інформації за видами з урахуванням їх технологічних функцій, розробці складу і структури баз даних і встановлення інформаційного зв'язку між ними.
Інформацію, що використовується програмним комплексом безпосередньо, можна представити у вигляді наступних типів інформації:
- нормативно - довідкова інформація, містить науково і технічно обгрунтовані норми, нормативи і довідкові дані, що відносяться до них;
- планова інформація - сукупність документів, що містять дані по основним нормативно - розрахованими показниками конкретного виду діяльності на певний часовий інтервал;
- масиви, що містять поточні дані про стан керованого об'єкта;
- масиви, що містять дані, що надходять із зовнішнього середовища;
- масиви, що містять що накопичені дані за певний проміжок часу.
Ця інформація найчастіше представляється у вигляді таблиць з даними і додатковими даними (про організацію, про виконавця, і т. п.).
Нормативно-довідкова інформація процесу проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи представлена ??наступними довідниками:
– довідник „Виробники";
– довідник „Моделі";
– довідник „Параметри";
– довідник „Тип конструкцій".
Інформація про виробників акустичних динаміків зберігається в таблиці "Виробники".
Структура і правила підтримки цілісності даних наводяться в табл.4.1.
Таблиця 4.1. Структура таблиці "Manufacturers"
Ім'я поля |
Ключеве поле |
Унікальне поле |
Обов'язкове поле |
Тип даних |
Розмір |
|
KodManuf |
Первичн. |
Да |
Да |
счетчик |
Довге ціле |
|
Name |
Да |
Текстовий |
85 |
|||
Primechanie |
Ні |
Текстовий |
255 |
Інформація про моделі динаміків кожного виробника зберігається в таблиці "Моделі".
Структура і правила підтримки цілісності даних наводяться в табл.4.2.
Таблиця 4.2. Структура таблиці "ModelName"
Ім'я поля |
Ключеве поле |
Унікальне поле |
Обов'язкове поле |
Тип даних |
Розмір |
|
KodModel |
Первичн. |
Да |
Да |
счетчик |
Довге ціле |
|
KodManufactura |
Да |
Числовий |
Ціле |
|||
Name |
Да |
Текстовий |
55 |
|||
Primechanie |
Ні |
Текстовий |
255 |
Інформація про параметри моделей динаміків кожного виробника зберігається в таблиці "Параметри".
Структура і правила підтримки цілісності даних наводяться в табл.4.3.
Таблиця 4.3. Структура таблиці " Parameters"
Ім'я поля |
Ключове поле |
Унікальне поле |
Обов'язкове поле |
Тип даних |
Розмір |
|
KodParametra |
Первичн. |
Да |
Да |
счетчик |
Довге ціле |
|
KodManufactura |
Да |
Числовий |
Ціле |
|||
KodModel |
Да |
Числовий |
Ціле |
|||
SN |
Ні |
Текстовий |
255 |
|||
Fs |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Qms |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Vas |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Cms |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Mms |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Rms |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Xmax |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Sd |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
PistonDia |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
MoutingDia |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Qes |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Re |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Le |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Z |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
BL |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Pe |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
Qts |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
n0 |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
|||
SPL |
Ні |
Числовий |
Одинарне з плаваючою точкою |
Інформація про типи конструкцій корпусів сабвуферів зберігається в таблиці "Типи конструкцій".
Структура і правила підтримки цілісності даних наводяться в табл.4.4.
Таблиця 4.4. Структура таблиці " TypeKonstruct"
Ім'я поля |
Ключеве поле |
Унікальне поле |
Обов'язкове поле |
Тип даних |
Розмір |
|
KodTKonstr |
Первичн. |
Да |
Да |
счетчик |
Довге ціле |
|
Name |
Да |
Текстовий |
55 |
|||
Primechanie |
Да |
Текстовий |
255 |
4.4 Розробка систем класифікації та кодування
При отриманні та обробці інформації важливо представити її в більш компактній і зручній формі - привласнити певні кодові позначення або коди певним об'єктам, тобто закодувати.
Кодування - це присвоєння об'єкту кодового позначення. Необхідність кодування інформації обумовлена:
– її великими обсягами;
– високою питомою вагою алфавітної інформації;
– переважанням логічних операцій у процесі обробки інформації;
– зростанням обсягів інформації, яка підлягає передачі по каналах зв'язку.
Коди полегшують розпізнавання ознак об'єктів і можливість їх контролю, спрощують і прискорюють запис інформації на будь-якому носії і наведення різних довідок. Застосування кодів значно полегшує угрупування інформації. Системою кодування називається сукупність правил кодування елементів економічної інформації. При кодуванні елементів економічної інформації широко використовуються порядкова, серійно-порядкова, розрядна, повторення і комбіновані системи.
При порядковій системі кодування кожному елементу кодованої множини присвоюється номер по порядку без будь-якого пропуску номерів, що забезпечує суцільне використання ємності коду і його мінімальну довжину, але не залишає резерву для включення додаткових позицій.
Серійно-порядкова система застосовується для кодування елементів множин, що мають неглибоку класифікацію, наприклад, за двома ознаками.
Розрядна система кодування застосовується для кодування складних номенклатур. Всі елементи кодованого безлічі класифікуються за певними ознаками, і кожному з них відводиться певне число розрядів відповідно до кількості елементів даного угрупування.
Система повторення застосовується для кодування окремих номенклатур. При цьому кодові позначення позицій включають в себе цифрові і літерно-цифрові позначення, безпосередньо характеризують даний об'єкт.
Комбінована система передбачає чітке виділення всіх ознак номенклатури. Але при цьому кожна ознака може кодуватися по будь-якій системі: порядковій, серійній або позиційній. Комбінована система більш гнучка і широко застосовується при вирішенні економічних завдань, оскільки забезпечує автоматичне отримання всіх необхідних підсумків відповідно до виділених ознак.
В довідниках системи проектування автомобільної акустичної системи для кодування внутрішньої інформації використовується наступна порядкова система кодування:
KodBandPass - для введення інформації Band-Pass , формується автоматично;
KodCusClos - для введення інформації CustomClosedBox, формується автоматично;
KodCusVB - для введення інформації CustomVentedBox, формується автоматично;
KodInterBox - для введення інформації Internal Pass Dimensions, формується автоматично;
KodManuf - для введення інформації в довідник Manufacturers, формується автоматично;
KodModel - для введення інформації в довідник ModelName, формується автоматично;
KodOptimClos - для введення інформації OptimumClosedBox, формується автоматично;
KodParametra - для введення інформації в довідник Parameters, формується автоматично;
KodParFull - для введення інформації ParamFull, формується автоматично;
KodParMin - для введення інформації ParamMin, формується автоматично;
KodPasRad - для введення інформації PassiveRadiatorBox, формується автоматично;
KodTKonstr - для введення інформації TypeKonstruct, формується автоматично.
Ці коди сформовані у вигляді використовуваного в Access типу „лічильник", завдяки чому при додаванні нового запису полю присвоюється унікальний номер (рис.4.5).
Рис.4.5. Код таблиці.
Коди формуються за допомогою ключів. Для первинного ключа автоматично створюється індекс, що прискорює виконання запитів і операцій. Крім того, додаток Access перевіряє наявність та унікальність значень в полі первинного ключа.
Щоб правильно вибрати ключ, слід враховувати його основні характеристики. По-перше, він однозначно визначає кожний рядок. По-друге, в ньому немає порожніх або відсутніх значень - він завжди містить значення. По-третє, він ніколи не змінюється або змінюється, але вкрай рідко.
4.5 Розробка інфологічної моделі предметної області
Організація інформаційного забезпечення в будь-якій системі управління ґрунтується на понятті інформаційної бази, під якою розуміється сукупність упорядкованої інформації, що використовується при функціонуванні інформаційної системи, а також взаємозв'язок різних складових цієї інформації. При цьому сукупність впорядкованої інформації повинна відповідати за складом та змістом вимогам тих завдань, які вирішуються на її основі. Інформаційна база впливає на ефективність всієї системи, можливість вирішення функціональних завдань і т.д.
До складу інформаційної бази входять:
- масиви постійної нормативно-довідкової інформації;
- масиви, що містять поточні дані про стан керованого об'єкта;
- масиви, що містять дані, що надходять із зовнішнього середовища;
- масиви, що містять накопичувальні дані за певний проміжок часу.
Зміст інформаційного забезпечення передбачає розподіл інформації за видами з урахуванням їх технологічних функцій, розробку складу і структури баз даних і встановлення інформаційного зв'язку між ними.
Процес створення інформаційної моделі починається з визначення концептуальних вимог ряду користувачів. Концептуальні вимоги можуть визначатися і для деяких задач (програм), які найближчим часом реалізовувати не планується. Це може трохи підвищити трудомісткість роботи, проте допоможе найбільш повно врахувати всі нюанси функціональності, необхідної для розроблюваної системи, і знизить імовірність переробки надалі. Вимоги окремих користувачів повинні бути представлені в єдиному "узагальненому представленні".
У проекті відповідно до предметної області були створені наступні сутності:
№ п/п |
Назва атрибуту |
Ідентифікатор |
Характеристика атрибуту |
||
Тип значення (довжина поля) |
Обмеженн на значення |
||||
Сутність „BandPass" |
|||||
1 |
Vb1 |
Vb1 |
Числовий |
||
2 |
Fc1 |
Fc1 |
Числовий |
||
3 |
F31 |
F31 |
Числовий |
||
4 |
Vb2 |
Vb2 |
Числовий |
||
5 |
Fb2 |
Fb2 |
Числовий |
||
6 |
F32 |
F32 |
Числовий |
||
Сутність „CustomClosedBox" |
|||||
1 |
Vc |
Vc |
Числовий |
||
2 |
Qtc |
Qtc |
Числовий |
||
Сутність „CustomVentedBox" |
|||||
1 |
Vb |
Vb |
Числовий |
||
2 |
F3 |
F3 |
Числовий |
||
3 |
Fb |
Fb |
Числовий |
||
4 |
Ql |
Ql |
Числовий |
||
Сутність „Internal Box Dimensions" |
|||||
1 |
h |
h |
Числовий |
||
2 |
w |
w |
Числовий |
||
3 |
d |
d |
Числовий |
||
Сутність „Manufacturers" |
|||||
1 |
Name |
Name |
Числовий |
||
2 |
Primechanie |
Primechanie |
Числовий |
||
Сутність „ModelName" |
|||||
1 |
Name |
Name |
Числовий |
||
2 |
Primechanie |
Primechanie |
Числовий |
||
Сутність „OptimumClosedBox" |
|||||
1 |
Qtc |
Qtc |
Числовий |
||
Сутність „Parameters" |
|||||
1 |
SN |
SN |
Числовий |
||
2 |
Fs |
Числовий |
|||
3 |
Qms |
Qms |
Числовий |
||
4 |
Vas |
Vas |
Числовий |
||
5 |
Cms |
Cms |
Числовий |
||
6 |
Mms |
Mms |
Числовий |
||
7 |
Rms |
Rms |
Числовий |
||
8 |
Xmax |
Xmax |
Числовий |
||
9 |
Sd |
Sd |
Числовий |
||
10 |
PistonDia |
PistonDia |
Числовий |
||
11 |
MoutingDia |
MoutingDia |
Числовий |
||
12 |
Qes |
Qes |
Числовий |
||
13 |
Re |
Re |
Числовий |
||
14 |
Le |
Le |
Числовий |
||
15 |
Z |
Z |
Числовий |
||
16 |
BL |
BL |
Числовий |
||
17 |
Pe |
Pe |
Числовий |
||
18 |
Qts |
Qts |
Числовий |
||
19 |
n0 |
n0 |
Числовий |
||
20 |
SPL |
SPL |
Числовий |
||
Сутність „ParamFull" |
|||||
1 |
Fs |
Fs |
Числовий |
||
2 |
Qms |
Qms |
Числовий |
||
3 |
Vas |
Vas |
Числовий |
||
4 |
Cms |
Cms |
Числовий |
||
5 |
Mms |
Mms |
Числовий |
||
6 |
Rms |
Rms |
Числовий |
||
7 |
Xmax |
Xmax |
Числовий |
||
8 |
Qes |
Qes |
Числовий |
||
9 |
Re |
Re |
Числовий |
||
10 |
Le |
Le |
Числовий |
||
11 |
Z |
Z |
Числовий |
||
12 |
BL |
BL |
Числовий |
||
13 |
Pe |
Pe |
Числовий |
||
14 |
Sd |
Sd |
Числовий |
||
15 |
Dia |
Dia |
Числовий |
||
17 |
Qts |
Qts |
Числовий |
||
18 |
n0 |
n0 |
Числовий |
||
19 |
SPL |
SPL |
Числовий |
||
20 |
Number |
Number |
Числовий |
||
Сутність „ParamMin" |
|||||
1 |
SerialN |
SerialN |
Числовий |
||
2 |
Fs |
Fs |
Числовий |
||
3 |
Vas |
Vas |
Числовий |
||
4 |
Qts |
Qts |
Числовий |
||
5 |
n0 |
n0 |
Числовий |
||
6 |
SPL |
SPL |
Числовий |
||
Сутність „PassiveRadiatorBox" |
|||||
1 |
Vb |
Vb |
Числовий |
||
2 |
Vap |
Vap |
Числовий |
||
3 |
Fp |
Fp |
Числовий |
||
Сутність „TypeKonstruct" |
|||||
1 |
Name |
Name |
Тестовий |
||
2 |
Primechanie |
Primechanie |
Числовий |
4.6. Розробка логічної моделі бази даних
CASE-засіб для проектування та документування баз даних, яке дозволяє створювати, документувати і супроводжувати бази даних, сховища і вітрини даних. Моделі даних допомагають візуалізувати структуру даних, забезпечуючи ефективний процес організації, управління і адміністрування таких аспектів діяльності підприємства, як рівень складності даних, технологій баз даних та середовища розгортання.
На етапі логічного проектування проводиться вибір моделі даних, в межах якої реалізується система, розробляється логічна структура баз даних, найбільш ефективно виконує вимоги користувачів.
Сучасні системи керування базами даних (СКБД) підтримують ієрархічні, мережеві і реляційні структури даних.
Ієрархічна структура даних - це логічна модель, в якій сегменти пов'язані між собою у вигляді дерева, при цьому сегменти відповідають вузлам, а зв'язки між сегментами - гілкам. Основними недоліками ієрархічної структури є:
– неадекватне відображення предметної області;
– зростання часу реакції при виконанні запитів, пов'язаних з аналізом інформації зберігається на низьких рівнях.
Мережева структура даних - це модель даних, в якій записи пов'язані між собою у вигляді орієнтованого графа або мережі. Основними проблемами при використанні мережевих структур є:
– перехід від мережевих структур до ієрархічним;
– багато мережеві СУБД не підтримують мереж зі складними зв'язками, тому необхідно мережеву структуру зі складними зв'язками перетворювати в мережеву структуру з простими зв'язками, шляхом введення додаткових сегментів.
Всіх перерахованих вище недоліків позбавлена ??реляційна модель даних. Реляційна модель даних - це таблична структура, що володіє властивостями:
– рядки таблиці називаються кортежами;
– рядки можуть бути переставлені в довільному порядку;
– в базі даних не існує двох однакових рядків.
До переваг реляційної моделі даних можна віднести: простоту і звичність представлення даних.
Приходимо до висновку, що доцільно використовувати реляційну модель. Виходячи з цього на основі концептуальної моделі предметної області проектується логічна модель даних. З логічної точки зору реляційна база даних представляється у вигляді схеми відносин, що включає: найменування і перелік атрибутів. Ключові атрибути виділяються підкресленням.
Реляційна модель даних може знаходитися в 5-ти нормальних формах (НФ). Кожна наступна нормальна форма володіє кращими властивостями, ніж попередня. Перша НФ характеризується тим, що значення всіх атрибутів відносини атомарний. У другій НФ відношення знаходиться, коли кожен неключових атрибут повністю залежить від складеного ключа. Ставлення в третій НФ не містить транзитивних залежностей ключових атрибутів від елементів складного ключа. Відношення знаходиться в формі Бойса-Кодда, якщо відсутні залежності елементів складного ключа від неключових атрибутів, які в свою чергу знаходяться в повній функціональної залежності від складеного ключа. Четверта НФ виключає наявність у відношенні більш однієї багатозначної залежності. Способом переходу до НФ є декомпозиція вихідного відносини на кілька нових.
Програма CA Erwin Data Modeler дозволяє проводити опис, аналіз і моделювання моделі даних - будівник мета-моделей даних. За допомогою програми CA Erwin Data Modeler побудуємо розглянуті суті у логічній моделі даних (рис.4.6).
Рис.4.6. Логічна модель бази даних.
4.7 Розробка фізичної моделі бази даних
Використовуючи створену логічну модель даних проектуємо фізичну модель (рис.4.7).
На етапі фізичного проектування:
– визначається метод доступу до БД;
– задаються розміри полів;
– визначаються первинні ключі та вторинні індекси.
Доступ до БД здійснюється за допомогою механізму псевдонімів (aliases), який забезпечує роботу з БД незалежно від се дійсного місця розташування: на локальному диску або на сервері.
Рис.4.7. Фізична структура бази даних.
Розділ 5. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОЇ НИЗЬКОЧАСТОТНОЇ АКУСТИЧНОЇ СИСТЕМИ
5.1 Специфікація програмного комплексу
5.1.1 Аналіз варіантів створення програмного комплексу
Інформаційна система повинна бути заснована на програмно-технологічному рішенні, адекватному за своїми функціональними і технологічним особливостям складу і масштабом. Вона повинна дозволити досягти в результаті її проектування та впровадження очікуваного результату з запланованим рівнем витрат тимчасових і фінансових ресурсів.
Процес вибору програмно-апаратних засобів інформаційної системи є досить складним і багатофакторним, так як:
– необхідно зробити вибір не тільки для вирішення поточних питань, але й на перспективу;
– не обходимо проаналізувати і зіставити функціональні та технологічні особливості корпоративного програмного забезпечення, а також комплексу послуг постачальників рішень по великій кількості різних критеріїв;
– вендори (постачальники програмних рішень) будучи зацікавленими в просуванні конкретного рішення, прикрашають дійсність;
– необхідно володіти достатнім досвідом проведення аналізу і вибору засобів реалізації інформаційної системи і необхідним для цього знанням ринку.
При реалізації проекту аналізу ринку ІС і вибору засобів реалізації ІС, необхідно грунтується на цілях, які повинні бути досягнуті по завершенні проекту створення ІС, які зазвичай виражаються в ефекті, одержуваному за рахунок підвищення керованості компанії, зниження втрат і непродуктивних витрат, збільшення прибутку, підвищення ефективності системи управління та бізнесу в цілому.
На поточний момент існує безліч програм, корисних для розробки і створення автомобільної акустики. Більша частина з них відноситься до розрахунку низькочастотних гучномовців (сабвуферів).
Одними з найпоширеніших програм створення автомобільної низькочастотних акустики є JBL SPEAKERSHOP та WinISD 0.44. Також для розрахунку сабвуферів існує багато інших програм, таких як Blaubox, Pro Alpha, WinSpeakerz, Perfect Box 4.5, WinISD 0.44 і ін.
Незважаючи на багатофункціональність існуючих розробок автомобільної низькочастотних акустики власна розробка є найбільш ефективною. Програма дозволяє проводити автоматичний підбір моделей динаміків, що задовольняють наперед заданим умовам. Також програма дозволяє за мінімальних параметрів конструювати корпус сабвуферу.
5.1.2 Обґрунтування вибору засобів програмування
При виборі засобів програмування необхідно грунтуватися на цілях, які повинні бути досягнуті по завершенні проекту автоматизації, які зазвичай виражаються в ефекті, одержуваному за рахунок підвищення керованості компанії, зниження втрат і непродуктивних витрат, збільшення прибутку, підвищення ефективності системи управління та бізнесу в цілому. Засоби розробки програмного забезпечення - спеціальне розроблене в рамках автоматизації програмне забезпечення, що реалізують розроблені моделі різного ступеня адекватності, що відображають функціонування реального об'єкта; а також програмне забезпечення загального призначення, призначене для вирішення типових завдань обробки інформації.
Вимоги, яким має задовольняти проектований програмний засіб:
– надійність, оскільки при експлуатації ІС важлива її безперебійна робота;
– ефективність, так як на основі вихідних даних ІС приймаються управлінські рішення;
– зрозумілість користувачу;
– захист інформації;
– модифікованості, що викликано планами на подальше розширення всієї ІС в цілому;
– мобільність;
– масштабованість;
– мінімізація витрат на супровід та підтримку.
Крім того, вимоги, що пред'являються до програм і додатків, з точки зору кінцевих користувачів, наступні:
- комп'ютерні програми, що входять до складу системи, повинні задовольняти вимогам, що пред'являються до людино-машинного інтерфейсу;
- в додатках автоматизованої системи повинен бути реалізований стандартний інтерфейс (стандартний вигляд вікон, меню і панелей інструментів, можливості налаштування параметрів середовища);
- при роботі з додатком інформація повинна бути захищена від некоректних дій користувача.
Інструментальний програмний засіб вибирається на основі обраної та обгрунтованої методології та стратегії автоматизації задачі.
В даний час широко використовуються мови програмування високого рівня, такі як: Delphi, C + +, Pascal, а також СУБД на основі мов SQL, QBE. Вибір мови програмування повинен бути заснований на виборі типу використовуваної бази даних (СКБД).
СУБД дозволяє задати типи даних і способи їх зберігання. Також можна визначити умови, які СУБД буде використовувати для забезпечення правильності введення даних. Можна задати відносини між сукупностями даних (таблиці) і покласти на СУБД забезпечення сумісності і цілісності даних.
В основі систем швидкої розробки (RAD-систем, Rapid Application Development - середовище швидкої розробки додатків) лежить технологія візуального проектування і подієвого програмування, суть якого полягає в тому, що середовище розробки бере на себе більшу частину рутинної роботи, залишаючи програмісту роботу по конструюванню діалогових вікон і функцій обробки подій.
Delphi - це середовище швидкої розробки, в якій в якості мови програмування використовується мова Delphi. Мова Delphi - строго типізована об'єктно-орієнтована мова, в основі якої лежить Object Pascal. Потужність і гнучкість мови програмування Delphi - безумовне достоїнство Delphi, що відрізняє цю середу від інших інструментів RAD. Система Delphi відома як найефективніший засіб розробки додатків баз даних, тобто програм, що обслуговують електронні сховища інформації. Це визначається за трьома обставинами:
1. Високопродуктивність доступу до даних різного формату (Borland Database Engine, BDE).
2. Наявність численних компонентів і технологій, орієнтованих на цю сферу застосування.
3. Поставка разом з Delphi компактного, потужного і простого в адмініструванні сервера баз даних InterBase.
4. Численні компоненти, що підтримують розробку додатків баз даних, забезпечують обслуговування самих різних завдань, таких як вибірка і сортування даних, їх наочне уявлення, зміна і публікація даних у вигляді звітів (документів) або HTML-сторінок в Інтернеті і т.д.
5. До складу пакету включені різноманітні утиліти, що забезпечують роботу з базами даних, XML-документами, створення довідкової системи, вирішення інших завдань.
Обґрунтуванням вибору засобів програмування є наступне: Delphi - оптимальний інструмент для створення додатків для баз даних тому що підтримує технологію візуальної розробки, яка дозволяє істотно скоротити час розробки (знизити вартість, відповідно), при збереженні хорошої якості і надійності програмного продукту. Delphi - надійний інструмент розробки, якість якого доведено безліччю реалізованих і впроваджених програмних продуктів промислового масштабу.
Дана система була обрана за кількома критеріями. По-перше, дана система програмування за довгі роки використання зарекомендувала себе як найбільш зручна, надійна і гнучка система у сфері розробки додатків. По-друге, Borland Delphi має широкі можливості по проектуванню додатків різної складності, надає розробникові зручні засоби створення методів обробки інформації. По-третє, ця система підтримує широкий спектр технологій, що застосовуються як для доступу до даних, так і для організації взаємодії створюваної програми з іншими об'єктами операційної системи Windows. Крім того, Object Pascal, є структурованим мовою програмування, що значно спрощує розробку подібних додатків.
Для вирішення поставленого завдання була обрана середовище розробки Delphi з міркувань мінімізації часу розробки і, отже, зниження витрат, при збереженні хорошої якості і надійності програмного продукту. Недоліки: розмір програмного коду, зниження швидкості роботи системи (у порівнянні з "невізульними" методами розробки). Але в рамках нашої задачі ці недоліки неістотні. Головне достоїнство: швидке створення віконного інтерфейсу користувача при достатньому рівні надійності і швидкодії системи.
База даних - це сукупність відомостей про реальні об'єкти, процеси, події або явища, що відносяться до певної теми або завдання, організована таким чином, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності, як в цілому, так і будь-який її частини.
В даний час серед розробників баз даних (БД) великою популярністю користується реляційна СУБД Access, що входить до складу пакету Microsoft Office. Дружній інтерфейс і простота настройки, ефективні засоби створення таблиць, форм, запитів, інтеграція з іншими додатками пакета, засоби організації роботи з базами даних і захист інформації - ось далеко не повний перелік переваг цього додатка.
Microsoft Access надає максимальну свободу при завданні типу даних, наприклад: текст, числові дані, дата, час, грошові значення, гіперпосилання, малюнки, звук, документи, електронні таблиці. Можна задати також формати зберігання (довжина рядка, точність представлення чисел і дати) і представлення даних для виводу на екран або друк.
Так як Access є сучасним додатком Windows, в розпорядженні опиняються всі можливості DDE (Dynamic Data Exchange - Динамічний обмін даними) і технології ActiveX. DDE дозволяє виконувати функції і проводити обмін даними між Access і будь-яким іншим підтримуючим DDE додатком Windows. В Access можна використовувати макроси або процедури Microsoft Visual Basic для динамічного обміну даними з іншими додатками. Технологія ActiveX є більш досконалою технологією Microsoft, яка дозволяє встановлювати зв'язки з об'єктами іншої програми або впроваджувати об'єкти в базу даних Access. Це можуть бути малюнки, діаграми, електронні таблиці або документи з інших додатків Windows, що підтримують технологію ActiveX.
Microsoft Access сприймає безліч найрізноманітніших форматів даних, включаючи файлові структури інших СУБД. Можна здійснювати імпорт і експорт даних з текстових файлів або електронних таблиць. Також Access може працювати з найбільш популярними БД, що підтримують стандарт ODBC (Open Database Connectivity - Відкритий доступ до даних), включаючи Microsoft SQL Server.
Реляційна СУБД надає різноманітні засоби для роботи з даними. Можна проводити пошук будь-якої складності, як в окремій таблиці, так і в декількох зв'язаних таблицях або файлах або за допомогою однієї команди оновлювати вміст окремого поля або декількох записів. Для читання і зміни даних можна створити процедури, що використовують функції СУБД. У багатьох системах є широкі можливості для введення даних і генерації звітів.
В Access для обробки даних таблиць використовується потужна мова SQL (Structured Query Language - структурований мова запитів). Вона дозволяє визначити підмножину даних з однієї або декількох таблиць, необхідних для вирішення конкретного завдання. При будь-якій обробці даних з декількох таблиць Access використовує одного разу задані зв'язки між таблицями. Access надає простий, і в той же час багатий можливостями засіб графічної побудови запиту - запит за зразком забезпечує завдання даних, необхідних для вирішення деякої задачі. Використовуючи для виділення і переміщення елементів на екрані стандартні прийоми роботи з мишею в Windows і кілька клавіш на клавіатурі, буквально за секунду можна побудувати досить складний запит.
Для вирішення поставленого завдання слід вибрати базу даних Microsoft Access. Для доступу до бази даних Borland Database Engine і ODBC в додатках Delphi використовується технологія Microsoft ActiveX Data Objects (ADO). Технологія ADO базується на можливостях СОМ, а саме інтерфейсів OLE DB. OLE DB являє собою інтерфейс системного рівня, що забезпечує доступ до різних джерел даних, ізолюючи додаток від виду джерела. ADO являє собою високорівневий програмний інтерфейс для доступу до OLE DB-інтерфейсам. ADO містить набір об'єктів, використовуваних для з'єднання з джерелом даних, для читання, додавання, видалення та модифікації даних.
Подобные документы
Розробка програмного забезпечення для управління транспортними платформами на базі програмованого логічного контролера S7-300 в Simatic STEP-7. Аналіз програмного забезпечення, розрахунок показників його надійності. Опис алгоритму функціонування системи.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.05.2012Характеристика "Турбо САП" - універсальної системи автоматизованого проектування керуючих програм для верстатів з ЧПК. Загальне призначення, програмне забезпечення, експлуатаційні можливості. Специфіка роботи з інтерактивною графічною оболонкою системи.
контрольная работа [12,0 K], добавлен 07.10.2009Розробка компонентів програмного забезпечення системи збору даних про хід технологічного процесу. Опис програмного забезпечення: сервера, що приймає дані про хід технологічного процесу, КОМ для його імітування, робочої станції для відображення даних.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.11.2010Планування програмного забезпечення автоматизованої системи бюро працевлаштування. Накопичення даних стосовно ринку праці. Проектування статичних аспектів, поведінки та архітектури програмного забезпечення. Особливості функціонування програмного продукту.
курсовая работа [184,5 K], добавлен 05.07.2015Проблеми процесу тестування програмного забезпечення. Розробка алгоритму автоматичної генерації тестів і тестового набору для ручного виконання. Побудова тестів для системи "Банкомат" і для баг-трекінгової системи, представленої графом із циклами.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 26.02.2014Аналіз системи збору первинної інформації та розробка структури керуючої ЕОМ АСУ ТП. Розробка апаратного забезпечення інформаційних каналів, структури програмного забезпечення. Алгоритми системного програмного забезпечення. Опис програмних модулів.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 19.08.2012Місце і роль організацій та рухів у сучасному розвитку українського суспільства. Аналіз інформаційного забезпечення предметної області. Проектування структури інформаційної системи. Розробка структури інформаційної системи Громадська рада Запоріжжя.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 08.12.2010Інфологічна модель програмного забезпечення. Формалізація технології проектування інформаційної системи. Єдина система класифікації і кодування. Проектування технологічних процесів обробки даних в діалоговому режимі. Класифікація діалогових систем.
контрольная работа [126,9 K], добавлен 22.09.2009Класифікація програмного забезпечення, системне та прикладне забезпечення, інструментальні системи. Програмна складова комп'ютерної системи, опис алгоритмів розв'язання певної задачі. Класифікація операційних систем, основні групи прикладних програм.
презентация [945,0 K], добавлен 01.04.2013Розробка програми для збору, збереження та обробки інформації про хід технологічного процесу і передачі її в локальну обчислювальну мережу. Структура та функції системи: алгоритми функціонування і програмне забезпечення КОМ, сервера і робочих станцій.
курсовая работа [225,2 K], добавлен 28.08.2012