Несприятливий вплив на зорову роботу користувача ВДТ може здійснювати дзеркальне відбиття на екрані яскравих елементів неправильно розташованих світильників, або ділянок стелі чи вікна, на які подають сонячні промені. Такі дзеркальні відбиття при відносно невеликій яскравості екрана ВДТ, можуть викликати практично повну втрату контрасту зображення (контраст знаків на екрані при накладанні дзеркального відбиття може зменшитись більш ніж у 50 разів).

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5%, відповідно до вимог СНиП 11-4-79 „Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования".

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Приміщення користувачів ПЕОМ з пожежонебезпечної категорії відноситься до категорії - В. Ступінь вогнестійкості будинку - ІІ, відповідно до ДБН В 1.1-7-2002, помешкання по вибухонебезпечній зоні має клас 20, а по пожежонебезпечній зоні складає клас П-ІІа. Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004-91 забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Причинами, що можуть викликати пожежу у приміщенні, є: несправність електропроводки і приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрів апаратури, блискавка.

Для покращення умов праці необхідно врахувати наступні пропозиції по оптимізації та покрашенню умов праці.

Для забезпечення відносної постійності природного освітлення незалежно від погодних умов чи пори року необхідно вікна обладнати сонцезахисними регульованими жалюзі або світлорозсіюючими шторами з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,7.

Розташовувати робочі місця з ВДТ необхідно таким чином, щоб в поле зору користувача не потрапляли вікна або світні поверхні світильників. Окрім того, вони не повинні також знаходитися безпосередньо за його спиною, щоб уникнути відблисків на екрані.

Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ необхідно здійснювати у вигляді загальної системи рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування комбінованого освітлення, коли на робочих місцях встановлюють світильники місцевого освітлення, які доповнюють загальне освітлення.

Світильники загального освітлення необхідно розташовувати у вигляді ліній (суцільних або переривчастих) з боку від робочих місць (бажано зліва) паралельно лінії зору користувачів. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: прямого світла (П), переважно прямого (Н), переважно відбитого (В). Застосовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток забороняється. Для зменшення пульсації світлового потоку (коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5%) необхідно застосовувати світлові пристрої укомплектовані високочастотними пускорегулюючими апаратами.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/м2, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40°.

Світильники місцевого освітлення повинні мати захисний кут не менше за 40°, а в якості джерела світла в них можуть бути встановлені і лампи розжарювання, хоча перевагу все ж таки слід надавати люмінесцентним лампам.

В полі зору користувача ВДТ має бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання, меблі) - 5:1.

Для раціонального використання штучного освітлення необхідно в її електричній схемі живлення передбачити систему вимикачів, за допомогою якої можна регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Надійність та ефективність природного і штучного освітлення . приміщень з ВДТ залежить від своєчасності та ретельності їх обслуговування. Забруднення скла світлових отворів, ламп, світильників може знизити освітленість приміщень в 1,5-2 рази. Тому віконне скло та світильники необхідно очищати не рідше ніж два рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Мікроклімат робочої зони - це умови теплового і газового обміну людини з навколишнім середовищем на робочому місці при трудовій діяльності. Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може призводити до підвищення температури і зниження відносної вологості в зоні виконання робіт.

Забезпечення відповідності параметрів мікроклімату оптимальним згідно СНіП 2.04.05-93, відбувається за рахунок централізованого опалення (загальне парове), штучно-механічної вентиляції і кондиціонерів, які працюють на холод чи обігрів в залежності від пори року, припливно-витяжної вентиляції згідно з СНіПом 2.04.05-91, та застосовують установки або прилади зволоження та штучної іонізації.

Для створення оптимальних метеорологічних умов необхідно, в першу чергу, зменшити тепловиділення в джерелі, що частково передбачено при конструюванні.

Крім цього, необхідно забезпечити певну площу й об'єм виробничого приміщення: між кожним робочим місцем повинен бути прохід шириною не менше 1 м, площа на одного працюючого складає 6 м² і об'єм 19,5 м³. ЕОМ можуть бути розміщені таким чином, щоб теплові потоки від них не були направлені на оператора або його сусідів, треба обмежити кількість ЕОМ в одному приміщенні, не можна користуватися опалювальними системами, які розташовані на підлозі.

Також для покращення мікроклімату рекомендуємо використовувати плівки зі спектрально-селективним ефектом. Універсальний варіант захисних плівок, які виконують відразу кілька функцій.

В першу чергу селективні плівки призначені для відбиття теплових променів, що підвищує теплозбереження склопакета, у других селективні плівки за рахунок відбиття звукових променів знижують рівень вуличного шуму, в третіх вони відображають інфрачервоні промені, що допомагає зберігати комфортну температуру жаркими літніми днями, в-четверте - зменшують конвекцію повітря усередині склопакета.

ВИСНОВКИ

Автомобільна низькочастотна акустична система є невід'ємним елементом сучасної автомобільної акустичної системи. У загальному вигляді аудіосистема призначена для прийому, перетворення і відтворення звуку. Конструктивно автомобільна аудіосистема може бути виконана у вигляді незалежної системи або входити до складу більш багатофункціональної мультимедійної системи. В даний час виробляється безліч аудіокомпонентів, з яких створюються різні по складу і якості звучання аудіосистеми. Проектування аудіосистем є одним з найпопулярніших напрямів автомобільного тюнінга.

Сабвуфер є невід'ємним елементом сучасної акустичної системи. Він додає звуковій сцені чистий і гучний бас, тим самим поліпшуючи акустичне оформлення автомобіля, роблячи звук об'ємним і якісним.

Акустичний корпус - найважливіший елемент всієї сабвуферної акустичної системи. Він повинен не тільки мати оптимальний внутрішній обсяг для розміщення динаміки і необхідних компонентів, але і мати достатню міцність - не тільки механічною, але і акустичною

Для отримання в автомобільної аудіосистеми баса, відповідного спроектованому, недостатньо обмежитися вибором відповідних динаміків. Динамік повинен отримати певне акустичне оформлення, розмістившись у відповідному обсязі з урахуванням геометричних особливостей місця розташування в автомобілі.

При проектуванні сабвуферного корпусу враховуються багато параметрів. Це і чисто технічні характеристики, такі як резонансна частота, еквівалентний акустичний об'єм і добротність сабвуферного динаміка, принципова можливість розміщення сабфуферного корпусу усередині автомобіля, і, нарешті, бажані автовласником музичні жанри.

Головним завданням дипломного проекту є розробка програмного забезпечення проектування автомобільної низькочастотної акустичної системи.

Створення програмного продукту складалося з наступних етапів:

– предпроектне обстеження предметної області: збір інформації про об'єкти розв'язуваної задачі;

– структурування інформації для використання в інформаційній системі:

– формулювання знань про систему: визначення типів вхідних та вихідних даних та вимог обробки даних;

– логічне проектування: визначення схеми БД, формування запитів до БД;

– фізичне проектування: довід логічного проекту з урахуванням особливості обраної СУБД і вимогам до експлуатаційних характеристик БД;

– інтерфейс користувача.

В даному дипломному проекті використані:

- мова програмування високого рівня Delphi;

- в якості СУБД використовується Мicrosoft Аccеss. Доступ до бази здійснюється за допомогою технологи АDО.

Розроблений програмний продукт забезпечує розрахунок геометрії сабвуферного корпусу з метою отримання необхідного звучання з урахуванням технічних параметрів конкретних динаміків а також надає можливість оцінювати якість звучання.

Очікуваний економічний ефект від впровадження програмного забезпечення автомобільної низькочастотної акустичної системи становить 12,572 тис.грн. Термін окупності проекту 3,9 місяця.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ