Дослідження математичних моделей оптимізації обслуговування складних систем

Звм =0.01* 5500 =55 грн.

Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.

Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:

Зпр = 0.05* 5500 =275 грн.

Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу.

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

З_зп = З^оснзп +З^допзп +З^отчзп.

Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

З^оснзп =12 *?З^іокл,

де:

З^іокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;

12 - кількість місяців.

У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1800 грн. і електрослюсар з окладом 1500 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:

З^оснзп = 12*(1800+1500)/20=1980 грн.

Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:

З^допзп = 0.6 *1980 = 1188 грн.

Відрахування на соціальні потреби складають 37.2% від суми додатковою і основною заробітних плат:

З^отчзп = 0,372*(1980+1188) = 1178.49 грн.

Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:

Ззп = 1980 +1188 +1178.49 = 4346.49 грн.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:

Зеом = 4346.49 + 1375+ 29.78 + 55 + 275+ 275= 6081.27 грн.

Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе

Сгод = 6081,27 /1852 = 3.28 грн.

А витрати на оплату машинного часу складуть:

З^мвспп =Сгод*tеом

З^мвспп = 3.28 * 83.51= 273.91 грн.

Розрахунок економічного ефекту.

Зспп=З^зпспп +З^мвспп

математична модель оптимізація обслуговування профілактика

Зспп =2788.59+ 273.91= 3062.5 грн.

Тобто собівартість програмного продукту 3062.5 грн.

А зараз визначимо ціну програмного продукту:

Ц = Зспп + Р,

Где Ц - ціна програмного продукту;

Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.

Ц = 3062.5 + 459.38= 3521.88 грн.

Ціна програмного продукту дорівнює 3521.88 грн.

В порівнянні з іншими програмними продуктами, які виконують аналогічні функції та мають вартість орієнтовно $1000, розроблена програма за умови тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.

Економія від використання однієї розробленої програми представлятиме:

8,1 - курс долара Національного банку України

Е_К = $1000 * 8,1- 2420,3 = 4578,12 грн.

6. Охорона праці

Вивчення і рішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових та безпечних умов, в яких протікає труд людини - одна з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій та систем виробництва. Вивчення та виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів та вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні та сприятливі умови для праці людини.

Головною законодавчою базою України, що визначає права та обов'язки громадян є Конституція України. Закони України «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначають основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні й здорові умови праці, регулюють при участі відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й установлюють єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин, будинки й приміщення, у яких експлуатуються ЕОМ і виконується їхнє обслуговування, налагодження й ремонт, повинні відповідати вимогам:

· СНіП 2.09.02-85 “Виробничі будівлі”, СНіП 2.09.04-87 “Адміністративні и побутові будівлі”, СНіП 2.01.02-85 “ Протипожежні норми”,

СН 512-78 “Інструкція по проектуванню будівель і приміщень для електронно-обчислювальних машин, ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”;

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕ);

· ГОСТ 12.1.004 “ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги безпеки ”;

· Правил пожежної безпеки в Україні.

Наявний у цей час комплекс розроблених організаційних заходів і технічних засобів захисту, накопичений досвід роботи ряду обчислювальних центрів показує, що є можливість домогтися значно більших успіхів у питанні усунення впливу небезпечних й шкідливих виробничих факторів на працюючих.

6.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів в приміщені обчислювального центру

Об'єктом дослідження є приміщення обчислювального центру. У приміщенні налічується два вікна. Довжина досліджуваного об'єкта становить 9,8 м, ширина 5.3 м, у такий спосіб площа приміщення становить 51,94 м². У досліджуваному об'єкті перебуває 4 робочих місця. Таким чином, на кожного співробітника в цьому приміщенні доводиться по 12,99 м², що відповідає СНіП2.09. 04-87, по якому встановлене, що на кожного працюючого повинне доводитися в приміщенні не менше, ніж 4 м² робочої площі. Висота приміщення від підлоги до стелі становить 3 метри. Звідси, об'єм приміщення становить 155.82 м³.

У приміщенні перебувають 7 столів, на 5 з них розташовані комп'ютери. Напруга джерела живлення становить 220 В.

Дане приміщення, по категорії об'єктів по небезпеці поразки працюючим електричним струмом, відносять до категорії «без підвищеної небезпеки» відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ.

Нанесення травми людині в умовах виробництва обумовлене наявністю небезпечних виробничих чинників:

- електричний струм, статична електрика та електромагнітне випромінювання;

- підвищений рівень рентгенівських випромінювань;

- підвищений рівень шуму;

- несприятливі мікрокліматичні умови;

- недостатнє або надмірне освітлення;

- психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

При розміщенні відео-термінала обраховується наявність шуму та вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітного випромінювання, ультрафіолетового та інфрачервоного, електростатичного поля.

Висота робочої поверхні столу для відео-терміналу - 690 мм, ширина повинна забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досягнення моторного ходу; висота столу 725 мм, ширина 800 мм, глибина 900 мм. Простір для ніг: висота 600 мм, ширина 500 мм, глибина на рівні колін 500 мм, на рівні витягнутої ноги 650мм.

Ширина й глибина сидіння 400 мм, висота поверхні сидіння 450 мм, кут нахилу поверхні від 15є вперед до 5є назад. Поверхня сидіння плоска, передній край закруглений. В доступному місцях знаходиться аптечка першої медичної допомоги. Робітники мають доступ до кімнати для відпочинку, приймання їжі, психологічного розвантаження та інших побутових приміщень.

При дослідженні достатності природної вентиляції в адміністративно-управлінських приміщеннях варто мати на увазі, що у відповідності зі СНіП 2.09. 04-87 об'єм виробничого приміщення, що доводиться на кожного працюючого, повинен становити не менш 40м³. У нашому випадку об'єм приміщення на одного працюючого становить 41,95 м³, що відповідає СНіП 2.09. 04-87.

Для приміщення, де виконуються роботи відповідно до ГОСТ 12.1. 005-88 для теплого періоду року температура повинна становити не більше 28° С , для холодного періоду року відповідно t = 17°С.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 С; відносна вологість 40-60 %; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Шум є одними з розповсюджених факторів зовнішнього середовища, що несприятливо впливають на організм людини. Люди, що працюють в умовах підвищеного шуму, скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль, безсоння. У людини знижується гострота зору й слуху, підвищується кров'яний тиск, послабляється увага, погіршується пам'ять. Це приводить до значного зниження продуктивності праці, росту кількості помилок у роботі.

Електричний струм являє собою схований тип небезпеки, тому що його важко визначити в струмо- і не струмоведучих частинах устаткування, які є добрими провідниками електрики. Смертельно небезпечним для життя людини вважають струм, величина якого перевищує 0.05 А, струм менший за 0.05 А -- безпечний (до 1000 В). З метою попередження поразок електричним струмом до роботи допускаються тільки особи, що добре вивчили основні правила по техніці безпеки.

Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні, надійно захищені діелектричними щитками.

Правильне освітлення робочого місця оператора полегшує його працю, знижує стомлення, підвищує продуктивність праці, знижує небезпеку виробничого травматизму. Освітлення може бути природним і штучним. Природне освітлення створюється у виробничих приміщеннях через віконні та інші засклені прорізи, штучне -- світильниками. Штучне освітлення в приміщеннях варто здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального призначення.

У світлий час доби на ІОЦ використовується бокове одностороннє природнє освітлення, а у темний час - загальне рівномірне штучне. Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла. Значення нормативного показника КПО має бути не менш 1,5% при роботі з ЕОМ згідно нормам НПАОП 0.00-1.31-99.

Розряд зорової роботи, а також нормовані показники природного та штучного освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 приведені у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Нормовані показники природного та штучного освітлення

Характеристика зорової роботи	Розряд зорової роботи	Розмір об'єкта розпізнавання, мм	Під розряд зорової роботи	Характеристика фону	Контраст об'єкта розпізнавання з фоном	Освітлення
						Штучне, загальне, E, лк	Природне, бокове, КПО,%
Середньої точності	IV	0,5 - 1	г	світлий	великий	200	1,3

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

Робоче місце, устатковане відео-терміналом, забезпечується:

1). Належними умовами освітлення приміщення й робочого місця, відсутністю відблисків;

2). Відповідністю оптимальних параметрів мікроклімату;

3). Належними ергономічними характеристиками основних елементів робочого місця.

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора. Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

При роботі із програмним продуктом, приміщення, по ступені електронебезпечності відносяться до категорії без підвищеної небезпеки - приміщення сухі, з нормальною температурою, ізольованими підлогами, безпильні, що мають малу кількість заземлених предметів. Комп'ютер харчується від однофазної мережі змінного струму промислової частоти із заземленої нейтраллю, напругою 220В.

Системний блок комп'ютера має напруги сигналів ТТЛ рівнів (-1,+4 В), цифрові й аналогові мікросхеми живляться постійними напругами ±5 і ±12 В, які виходять шляхом перетворення змінної напруги 220В в блоці живлення. Блок живлення містить у собі схеми перетворення напруги, схеми стабілізації й схему захисного відключення при короткому замиканні. Так як корпус комп'ютера виконаний з металу, то існує небезпека пробою фази на корпус. Монітори сучасних комп'ютерів практично завжди виготовляються із пластику, тому незважаючи на велику напругу, що є присутнім у моніторі, поразку струмом людини практично виключено.

Оскільки потрапляння людини під вплив високої напруги в даному пристрої можливо тільки через аварію (пробій ізоляції), то розрахуємо можливий струм через тіло людини (I_h) при торканні частин схеми, що перебувають під напругою 220В.

; (6.1)

де U - Напруга струмоведучих елементів, В,

R_h=1000 Ом - опір тіла людини.

Отримане значення вище смертельного порогу (0.1 А для перемінного струму), значить необхідно передбачити заходи щодо захисту людини від поразки електричним струмом.

1) Оскільки мережева напруга перетворюється в окремому блоці (блоці живлення), то він виконаний у закритому металевому корпусі й електрично з'єднаний з корпусом усього пристрою в цілому;

2) Корпус усього комп'ютера заземлений, за допомогою заземлюючого виводу в мережному шнурі або окремому заземлюючому проводові;

3) Застосований мережний шнур з подвійною ізоляцією.

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

Для створення нормальних умов роботи програмістів і операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.

Електронно-променеві трубки, магнетрони, тиратрони та інші електровакуумні прилади, що працюють при напрузі вище 6 кВ, є джерелами «м'якого» рентгенівського випромінювання. При технічній експлуатації апаратури, в якій напруга вище 15 кВ, використовують засоби захисту для відвертання рентгенівського опромінення операторів і інженерно-технічних робітників, бо при такій напрузі рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що порушення міжмолекулярних зв'язків тканинної речовини може призвести до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Засобами захисту від «м'якого» рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біокерамічне покриття і низький рівень радіації. В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми.

Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

Нормативне значення коефіцієнта природного висвітлення (КЕО) для четвертого світлового пояса, у якому розташована Україна, визначається у відсотках по формулі:

(6.2)

де: - нормоване значення коефіцієнта природного висвітлення для третього світлового пояса по СНіП ІІ-4-79. Для досліджуваного приміщення = 1,5;

m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0.9);

с - коефіцієнт сонячності (для м. Кривий Ріг с = 0.85).

тобто =1.5 0.9 0.85 = 1,15

Нормоване значення КЕО становить 1,15.

Фактичне значення КЕО для приміщення відділу знаходимо по формулі:

(6.3)

звідки:

(6.4)

де: S₀ - площа вікон у приміщенні.

S₀ =2 2 1.7 = 6.8 м²

S_n - площа підлоги приміщення, S_n = 51.94 м²;

₀ - загальний коефіцієнт світлопропускання віконного прорізу. Для віконних прорізів суспільних будинків, не обладнаних сонцезахисними пристроями ₀ = 0,5;

₀ - світлова характеристика вікна, приймаємо ₀= 10.5;

k₃ - коефіцієнт запасу, k₃ = 1.3 -1.5. Приймаємо k₃ = 1.4;

k_зд - коефіцієнт затемнення вікон конфронтуючими будинками, приймаємо

k_зд = 1;

r₁ - коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, приймаємо r₁ = 1.55;

Значення коефіцієнта r₁ залежить від:

· відносини глибини до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна (стандартна висота робочої поверхні дорівнює 0.8 м), тобто 5.3/(1.7+1-0.8)=2.79м;

· відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення 4/5.3=0.75 м;

· відносини довжини приміщення до його глибини 9.8/5.3=1.85 м;

· середньозважених коефіцієнти відбиття стелі, стін, підлоги р_сг.

Для світлих приміщень зі світлими меблями р_сг можна орієнтовно прийняти рівним 0.5; для темних - 0.3; середніх між ними - 0.4. У нашому випадку обстановка відповідає коефіцієнту зі значенням рівним 0.4.

Підставляючи отримані значення коефіцієнтів, одержимо фактичне значення КЕО:

Порівнюючи фактичне й нормативне значення коефіцієнта КЕО, можна зробити висновок про те, що природного висвітлення недостатньо для даного приміщення й тільки в яскраву сонячну погоду вистачає природного висвітлення, а в інших випадках (тим більше, якщо похмура погода, час сутінків і т.д.) при роботі в даному приміщенні необхідно використати штучне освітлення.

При аналізі штучного освітлення необхідно аналогічно до попереднього аналізу зрівняти фактичне значення освітлення, що створюється наявними в приміщенні джерелами, з нормованим значенням.

У досліджуваному приміщенні перебуває 6 люмінесцентних ламп по 2 лампочки в кожній потужністю в 80 Вт.

Нормоване значення освітленості для даного приміщення при загальній освітленості по Сніп ІІ-4-79 становить при використанні люмінесцентних ламп - 300 лк.

Розрахунок штучного висвітлення в даному приміщенні виробляється за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку.

Світловий потік однієї лампи у світильнику розраховується по формулі:

 (6.5)

звідки:

(6.6)

де: Е_ф - фактична освітленість, лк;

F_л - світловий потік однієї лампи, Р_л = 4320 дм;

k - коефіцієнт запасу, k = 1.5-2.0, приймаємо k = 1.5;

S - площа освітлюваного приміщення, S = 51.94 м²;

z - коефіцієнт нерівномірності висвітлення, z = 1.1;

N - число світильників, N = 6;

п - число ламп в одному світильнику, п = 2;

- коефіцієнт використання світлового потоку, = 0.4- 0.6.

Приймаємо = 0.5.

Таким чином фактична освітленість дорівнює:

(лк),

що задовольняє вимогам.

По результатах проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що освітлення в робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і його вплив на організм працюючих не приносить шкоди здоров'ю.

6.3 Пожежна безпека

Пожежна безпека -- це стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку його виникнення використовуються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди й матеріальних цінностей.

Пожежна безпека може бути забезпечена заходами пожежної профілактики й активного пожежного захисту. Пожежна профілактика включає комплекс заходів, спрямованих на попередження пожежі або зменшення його наслідків.

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (БНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку».

Небезпечними факторами пожеж є:

· полум'я, іскри характерне кількістю теплового потоку на одиницю поверхні;

· замикання електронних частин комп'ютера.

· підвищена концентрація СО та інші токсичні продукти горіння.

· знижена концентрація кисню в повітрі.

Особливістю сучасних комп'ютерів є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем. При проходженні струму по провідниках і деталям виділяється тепло, що може привести до пожежнонебезпечної ситуації. Серйозну небезпеку становлять різні електроізоляційні матеріали, що використовуються для захисту, від механічних впливів окремих радіодеталей.

Пожежна безпека об'єкта забезпечується системами запобігання пожежі й протипожежного захисту. Приміщення обчислювального центру (ОЦ) ставиться до категорії В.

Пожежа може виникнути й від зовнішніх джерел. Тому необхідні наступні заходи забезпечення пожежної безпеки:

· ефективне видалення диму, тому що в приміщеннях, що мають оргтехніку, міститься велика кількість пластикових речовин, що виділяють при горінні летучі отруйні речовини та їдучий дим;

· правильний шлях евакуації;

· наявність вогнегасників і пожежної сигналізації;

· дотримання всіх протипожежних вимог до систем опалення й кондиціонування повітря.

Серйозну небезпеку становлять різні електроізоляційні матеріали. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють із гетинаксу або стеклотекстолита. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, вони відносяться до групи важко горючих, і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню й високої температури.

До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих загорянь, відносяться пожежні стовбури, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри тощо. У будівлях ОЦ пожежні крани встановлюються в коридорах, на площадках сходових кліток і входів.

Оскільки в розглянутому випадку при загоряннях електронних пристроїв можуть знаходитися під напругою, то використовувати воду й піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може призвести до електричних травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води, є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме влучення вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використати або порошкові вогнегасники, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то галузь їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у цьому випадку застосовуються порошкові сполуки, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не надають корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.

У приміщенні будівлі ОЦ використаються в основному вуглекислотні вогнегасники ВВ-5, ВВ-10 достоїнство яких є висока ефективність гасіння пожежі, збереження електронного обладнання, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу. Згідно СНіП 2.04.09-84 у приміщенні площею 51,94 м2 ми встановлюємо 2 вогнегасника.

Об'єкти ОЦ обладнанні установками стаціонарного автоматичного пожежогасіння. Найбільше доцільно застосовувати в ОЦ установки газового гасіння пожежі, дія яких засновано на швидкому заповненні приміщення вогнегасною газовою речовиною з різким скрапленням змісту в повітрі кисню.

Для профілактики пожежної безпеки організовуються навчання виробничого персоналу (обов'язковий інструктаж із правил пожежної безпеки не рідше одного разу в рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника установи, випуск і вивіска плакатів із правилами пожежної безпеки й правилами поведінки при пожежі. Також необхідна наявність плакатів, що інформують людей про розташування аварійних виходів з будинку у випадку виникнення пожежі, плану евакуації людей в аварійних ситуаціях.

У будинку розроблені й на видних місцях вивішені плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі (ППБ 01-03). Призначення плану евакуації - чітко позначити шляхи евакуації, евакуаційні виходи, а також указати розташування пожежного обладнання, засобів оповіщення про пожежу, і нагадати про першочергові дії, які необхідно почати. План евакуації може бути виконаний на фотолюмінесцентному (світному в темряві) або звичайному пластику, на плівці, папері. Плани евакуації відповідно до ГОСТ 12.2.143-2002 являють собою схеми, на яких нанесені внутрішні контури приміщень, коридорів, сходових маршів у будинках і спорудах, де можуть перебувати й працювати люди. На цих схемах умовними позначками зазначені шляхи евакуації, евакуаційні й аварійні виходи, місця розташування протипожежного обладнання, телефони, засоби першої медичної допомоги, і додаткові засоби порятунку (протигазів, респіраторів тощо), а також установлені в організації правила поведінки людей, порядок і послідовність їхніх дій в умовах надзвичайної (аварійної) ситуації.

Висновки

Особливий круг завдань в теорії обслуговування складних систем складають завдання, в яких передбачається наявність неповної інформації про надійність систем. Ці завдання найчастіше зустрічаються на практиці, особливо на початковому періоді експлуатації систем. Їх специфіка зажадала розробки спеціальних прикладних математичних методів дослідження, близьких до теорії ігор і заснованих на мінімаксних підходах. Ці методи дозволяють простежити за кількісним поліпшенням показників обслуговування у міру зменшення ступеня неповноти використовуваної інформації про надійність системи. У даній дипломній роботі розглядається знаходження часу планової попереджувальної профілактики і оптимальних значень характеристик на прикладі чотирьох стратегій обслуговування систем.

В результаті виконання дипломної роботи, були досліджені математичні методи оптимізації обслуговування систем. Розрахунок проводився з використанням непараметричного методу, що заснований на статистичних даних.

Оптимізація обслуговування розраховувалася по наступних критеріях:

· коефіцієнт готовності;

· середні питомі втрати;

· середній питомий прибуток;

· вірогідність виконання завдання.

Розроблене програмне забезпечення створено в середі Delphi та має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача. У програмі реалізований вибір стратегій обслуговування, ввід початкових даних та виведення результатів обчислень. Система також дозволяє зберегти звіт про проведені дослідження в файл формату MS Word.

Список літератури

1. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 7 - М.: Киев, 2003.

2. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

3. Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV- Санкт-Петербург, 2009.

4. Емельянов В. В.у Ясиновский С. И. Введение в интеллектуальное имитационное моделирование сложных дискретных систем и процессов. Язык РДО. -- М.: АНВИК, 1998.

5. Ермаков С.М., Михаилов Г.А. Статистическое моделирование. -- М.: Наука, 2002.

6. Заболотский В.П., Оводенко А.А., Степанов А.Г. Математические модели в управлении: Учеб. пособие. - СПб.: СПбГУАП, 2001.

7. Кельтон В„ Лоу А. Имитационное моделирование. -- 3-е изл. -- СПб.: Питер; К.: Издат. группа ВНV, 2004.

8. Климова Л.М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.

9. Кремер Н.Ш., Путко Б.А., Тришин И.М., Фридман М.Н.; Под ред. проф. Н.Ш. Кремера. Исследование операций в экономике: учеб. Пособие для вузов. -- М.: ЮНИТИ, 2002.

10. Кузин Л.Т. Основы кибернетики -- Т.2: Основы кибернетических моделей. -- М.: Энергия, 1999.

11. Кузнецов Ю.Н., Кузубов В.И., Волощенко А.Б. Математическое программирование. -- М.: Высш. школа, 1980.

12. Купрашвили А.Ю., Савустьяненко Э.И., Томашевский В.Я. Организация интерактивной системы моделирования // Электронное моделирование. -- 2007. - № 1. - С. 16-19.

13. Курносов Ю.В. Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы /Ю.В. Курносов, П.Ю. Конотопов. - М. : РУСАКИ, 2004.

14. Литвинов В.В., Марьянович Т.П. Методы построения имитационных систем. -- К.: Наук, думка, 1991.

15. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ.- М.:ДМК, 2001.

16. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2007.

17. Новиков О.Л., Петухов С.И. Прикладные вопросы теории массового обслуживания. -- М.: Сов. радио, 1989.

18. Основы моделирования сложных систем: Учеб. пособие / Под. общ. ред. д-ра техн. наук И.Б. Кузъменко -- К.: Вища шк., 2007.

19. Орлов И.А. Эксплуатация и ремонт ЭВМ, организация работы ВЦ. Москва -2009.

20. Ревнич Ю.В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

21. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2007.

22. Ситник В.Ф., Орленко Я.С. Імітаційне моделювання: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 1999.

23. Степанюк В.В. Методи математичного програмування К.: Вища школа, 1997.

24. Степанюк В. В. Методи математичного програмування К.: Вища школа, 1997.

25. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

26. Ханекамп Д., Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. -М.: ЭКОМ, 2006.

27. Шеннон Р. Имитационное моделирование систем -- искусство и наука. -- М.: Мир, 1978.

28. Bald О. Verification, Validation And Accreditation Of Simulation Models // Proceedings of the 29th conference on Winter simulation, -- NX: ACM Press, 1997. -- P. 135-141.

29. Johnson G.D. Networked simulation with HLA and MODS1M III CACI Products Company // Proceedings of the 31st conference on Winter simulation: Simulation -- a bridge to the future. - Vol. 2. Phoenix. 1999. - P. 106-1070.

30. SelicB., GuUekson G., Ward P.T. Real-Time Object-Oriented Modeling. - S. l.rjohn Wiley & Sons, 1994. - 525 p.

31. j@alba.ua - адрес автора

32. http://www.intuit.ru // Интернет-университет информационных технологий

33. http://ru.wikipedia.org // Свободная Интернет-энциклопедия34. http://algolist.manual.ru // Исходные коды и книги по алгоритмам35. http://www.delphisources.ru // Программирование на Delphi36. http://www.delphimaster.ru // Мастера Delphi37. http://www.delphikingdom.ru // Королевство Delphi. Виртуальный клуб программистов

Размещено на Allbest.ru