Соціально–психологічні особливості розвитку емоційної культури студентів–психологів

20. Я можу не хвилюватися, навіть якщо всі навколо хвилюються.

21. Якщо мій товариш чи моя подруга починають обговорювати зі мною свої проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

22. Мені неприємно, якщо люди схлипують і плачуть, коли дивляться кінострічку.

23. Чужий сміх мене не заражає.

24. Коли я приймаю рішення, почуття інших людей на нього, як правило, не впливають.

25. Я втрачаю душевний спокій, якщо оточуючі чимось пригнічені.

26. Я хвилююся, якщо бачу людей, які легко засмучуються через дрібниці.

27. Я дуже засмучуюся, коли бачу страждання тварини.

28. Безглуздо переживати те, що відбувається в кіно або про що читаєш у книжці.

29. Я дуже засмучуюся, коли бачу безпорадних людей похилого віку.

30. Чужі сльози викликають у мене роздратування, а не співчуття.

31. Я дуже переживаю, коли дивлюся фільм.

32. Я можу залишатися байдужим (байдужою), коли інші хвилюються.

33. Малі діти плачуть без причин

Обробка результатів

Мета обробки результатів: одержання індексу емпатійності (або емпатичних тенденцій) досліджуваного.

Щоб отримати індекс емпатійності, потрібно підрахувати кількість відповідей, що збігаються з таким ключем:

Таким чином, індекс емпатійності (Іe) є сумою, отриманою за запитаннями-твердженнями, що передбачають відповідь "Так", і -- за запитаннями-твердженнями, якими передбачено відповідь "Ні". Для визначення рівня емпа-тичних тенденцій пропонується таблиця інтерпретації індекса Іe із врахуванням віку та статі респондентів.

Так

1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31

Ні

2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 34, 28, З0, 32, 33

Якщо індекс емпатійності виявився меншим запропонованого для інтерпретації в таблиці, то досліджуваного потрібно попросити ще раз відповісти на запитання тесту, знову пояснивши умови його виконання. При повторному тестуванні важливо поспостерігати за реакцією того, хто відповідає, щоб переконатися в адекватності тестової діагностики. У разі повторення результату рівень емпатичних тенденцій вважають дуже низьким.

Емоційна чутливість на хвилювання інших, яка в психології називається емпатією, належить до моральних почуттів. Емпатія у формі співчуття або переживання, чи то співрадість чи співсмуток, пов'язана з умінням людини "проникати" в чуттєвий світ інших. У різноманітних життєвих ситуаціях емоційна чутливість залежить від адекватності сприймання переживань людей і емоцій тварин, а також від уявлення про причини, які їх викликали. Така чутливість стає спонукальною силою, спрямованою на допомогу іншим. Тому під час аналізу результатів дослідження потрібно враховувати вплив соціокультурних традицій. Дуже часто юнаки в якійсь мірі приховують свої переживання і не завжди схильні їх рефлексувати, тому в таблиці для інтерпретації на рівні емпатичних тенденцій у юнаків і дівчат відрізняються.

Розвиток емоційної чутливості залежить від багатьох факторів, серед яких: ступінь актуалізації потреб у добробуті інших людей, вміння правильно сприймати невербальну інформацію про стан людини або тварини за позою, мімікою, жестами, інтонацією голосу тощо, а також -- від життєвого досвіду, від характеру виховання в сім'ї та школі.

Найбільш вірогідно, що емоційна чутливість визначається спрямованістю особистості, яка виражається емпатичними тенденціями.

У разі низького рівня емпатичних тенденцій важливо проаналізувати вже наведені фактори і продумати заходи, які дозволяють "розкріпачити" і розвинути емоційну чутливість, потрібну в педагогічній діяльності майбутнього вчителя.

Треба звернути увагу й на тих осіб, котрі мають високий рівень емпатичних тенденцій, тобто із коефіцієнтом З0--33, простежити особливості стосунків з ними друзів по навчанню. Справа в тому, що емоційно чутливих людей можуть експлуатувати егоїстично виховані особи, котрі користуються їхньою добротою, створюючи цим самим основу для реалізації власної мети.

Особливо часто це спостерігається в конкурентних взаємодіях. Для емоційно чутливих людей важливо вміти відстояти себе в умовах зіткнення з індивідуалізмом, з корисливістю інших людей. Потрібна програма вироблення прийомів емоційного захисту і диференційоване ставлення до суперників та до співробітників.

Додаток Б

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ "ПЕРЕШКОД" У ВСТАНОВЛЕННІ ЕМОЦІЙНИХ КОНТАКТІВ В.В. БОЙКО

Інструкція: Читайте судження і відповідайте "так" чи "ні".

1. Зазвичай до кінця робочого дня на моєму обличчі помітна втома.

2. Трапляється, що при першому знайомстві емоції мішають мені справити сприятливіше враження на партнерів (втрачаюся, хвилююся, замикаюся або, навпаки багато говорю, перезбуджуються, поводжуся неприродно).

3. У спілкуванні мені часто бракує емоційності, виразності.

4. Мабуть, я здаюся оточенням занадто строгим.

5. Я в принципі проти того, щоб зображувати враховують, якщо тобі не хочеться.

6. Я зазвичай умію приховати від партнерів спалахи эмоций.

7. Часто в спілкуванні з колегами я продовжую думати про щось своєму.

8. Буває, я хочу виразити партнерові емоційну підтримку (увага, співчуття, співпереживання), але він цього не відчуває, не сприймає.

9. Найчастіше в моїх очах або у виразі обличчя видно заклопотаність.

10. У діловому спілкуванні я прагну приховувати свої симпатії до партнерів.

11. Усі мої неприємні переживання зазвичай написані на моєму обличчі.

12. Якщо я захоплююся розмовою, то міміка обличчя становиться надмірно виразною, експресивною.

13. Мабуть, я декілька емоційно скутий, затиснутий.

14. Я зазвичай знаходжуся в стані нервового напруження.

15. Зазвичай я відчуваю дискомфорт, коли доводиться обмінюватися рукостисканнями в діловій обстановці.

16. Іноді близькі люди обсмикують мене: розслаб м'язи особи, не криви губи, не морщ особу і т. п.

17. Розмовляючи, надмірно жестикулюю.

18. Зазвичай в новій ситуації мені важко бути рискованним, природним.

19. Мабуть, моя особа часто виражає печаль або озабоченність, хоча на душі спокійно.

20. Мені скрутно дивитися в очі при спілкуванні з малознайомою людиною.

21. Якщо я хочу, то мені завжди вдається приховати свою неприязнь до поганої людини.

22. Мені часто буває чомусь весело без всякої причини.

23. Мені дуже просто зробити по власному побажанню або за замовленням різні вирази обличчя: зображувати печаль, радість, переляк, відчай і т.д.

24. Мені говорили, що мій погляд важко витримати.

25. Мені щось заважає виражати теплоту, симпатію людині, навіть якщо я переживаю ці почуття до нього.

Обробка даних здійснюється за допомогою поданого нижче "ключа": "перешкоди" у встановленні емоційних контактів: номери питань і відповіді за "ключем"

1. Невміння керувати емоціями, дозувати їх +1, - 6, +11, +16, - 21

2. Неадекватний прояв емоцій - 2, +7, +12, +17, +22

3. Негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій +3, +8, +13, +18, - 23

4. Домінування негативних емоцій +4, +9, +14, +19, +24

5. Небажання зближатися з людьми на емоційній основі +5, +10, +15, +20, +25

Сума набраних балів може коливатися в межах від 0 до 25. Чим більше балів, тим очевидніша емоційна проблема досліджуваного у повсякденному спілкуванні. Однак, якщо досліджуваний набравши дуже мало балів (0 - 2), то це свідчить про нещирість у відповідях або неадекватне бачення собі зі сторони. Якщо набране не більш 5 балів - емоції зазвичай не заважають спілкуватися з партнерами: 6 - 8 балів - у досліджуваного можливі деякі емоційні проблеми у повсякденному спілкуванні. 9 - 12 балів - свідчення того, що емоції "на щодня" до деякої міри ускладнюють взаємодію з партнерами, 13 балів і більше - емоції явно заважають установлювати контакти з людьми, можливо, досліджуваний схильний до певних дезорганізуючих реакцій або станів. Потрібно звернути увагу, чи немає конкретних "перешкод", що виразно виникають у досліджуваного - це ті пункти, за якими він набравши 3 і більше балів.

Додаток В

Табл. 1. Дослідження емоційного відгукування

№	Прізвище І.	Кількість балів	Рівень емпатичних тенденцій
1	Бабина А.	25	Високий
2	Балинець І.	24	Середній
3	Глиздова А.	21	Середній
4	Гнатюк А.	25	Високий
5	Гонта А.	29	Високий
6	Гуцуляк А.	28	Високий
7	Гуцуляк О.	21	Середній
8	Деліпєєв В.	18	Низький
9	Дудник І.	16	Низький
10	Дуфнік О.	23	Середній
11	Задорожна Т.	15	Низький
12	Згерський Б.	18	Низький
13	Кондраток Т.	27	Високий
14	Кравчук А.	18	Низький
15	Кулик М.	25	Високий
16	Лукіянчина К.	19	Низький
17	Мавчанюк О.	24	Середній
18	Мазай Л.	22	Середній
19	Майструк А.	30	Високий
20	Орленко І.	21	Середній
21	Палинчук С.	22	Середній
22	Петерсон В.	22	Середній
23	Покомова Д.	30	Високий
24	Помпа А.	23	Середній
25	Савчук А.	26	Високий
26	Сафроненко В.	27	Високий
27	Севернюк В.	23	Середній
28	Семенюк О.	21	Середній
29	Стрижко В.	17	Низький
30	Хайруліна М.	30	Високий
31	Хілінська М.	26	Високий
32	Чиж А.	30	Високий
33	Чумак Т.	27	Високий
34	Шимотюк І.	26	Високий
35	Ярова С.	32	Високий

Додаток Г

Табл. 2. Діагностика «перешкод» у встановленні емоційних контактів

Прізвище І.	Невміння керувати емоціями, дозувати їх	Неадекватний прояв емоцій	Не гнучкість, не розвиненість, невиразність емоцій	Домінування негативних емоцій	Небажання зближатися з людьми на емоційні основі
Бабина А.	5	1	2	1	3
Балинець І.	3	3	5	2	2
Глиздова А.	3	5	0	0	3
Гнатюк А.	4	4	3	2	4
Гонта А.	2	1	4	2	0
Гуцуляк А.	5	4	1	1	2
Гуцуляк О.	3	3	2	3	3
Деліпєєв В.	2	4	2	2	3
Дудник І.	2	2	5	2	5
Дуфнік О.	1	2	0	0	1
Задорожна Т.	2	4	3	4	4
Згерський Б.	2	3	3	3	3
Кондраток Т.	4	3	1	3	1
Кравчук А.	1	3	1	1	0
Кулик М.	2	4	1	2	2
Лукіянчина К.	3	2	2	3	3
Мавчанюк О.	2	3	2	0	1
Мазай Л.	2	4	3	1	4
Майструк А.	2	2	3	0	3
Орленко І.	2	5	0	2	3
Палинчук С.	4	5	1	2	3
Петерсон В.	4	3	1	4	3
Покомова Д.	2	3	5	4	3
Помпа А.	0	1	1	0	3
Савчук А.	2	2	2	3	5
Сафроненко В.	1	3	4	2	3
Севернюк В.	2	3	3	0	1
Семенюк О.	1	4	2	0	2
Стрижко В.	2	5	1	2	1
Хайруліна М.	1	3	1	2	3
Хілінська М.	1	4	0	2	2
Чиж А.	4	2	3	2	3
Чумак Т.	2	3	1	3	1
Шимотюк І.	1	2	0	0	0
Ярова С.	3	1	2	2	1

Додаток Д

Табл. 4. Загальний рівень емоційних здібностей

№	Прізвище І.	Загальна кількість балів	Загальний рівень емпатійних здібностей
1	Бабина А.	16	Занижений
2	Балинець І.	14	Дуже низький
3	Глиздова А.	12	Дуже низький
4	Гнатюк А.	19	Занижений
5	Гонта А.	18	Занижений
6	Гуцуляк А.	25	Середній
7	Гуцуляк О.	23	Середній
8	Деліпєєв В.	19	Занижений
9	Дудник І.	12	Занижений
10	Дуфнік О.	13	Занижений
11	Задорожна Т.	12	Дуже низький
12	Згерський Б.	13	Дуже низький
13	Кондраток Т.	14	Дуже низький
14	Кравчук А.	17	Занижений
15	Кулик М.	28	Середній
16	Лукіянчина К.	20	Занижений
17	Мавчанюк О.	20	Занижений
18	Мазай Л.	14	Дуже низький
19	Майструк А.	19	Занижений
20	Орленко І.	24	Середній
21	Палинчук С.	19	Занижений
22	Петерсон В.	20	Занижений
23	Покомова Д.	16	Занижений
24	Помпа А.	23	Середній
25	Савчук А.	16	Занижений
26	Сафроненко В.	26	Середній
27	Севернюк В.	21	Занижений
28	Семенюк О.	18	Занижений
29	Стрижко В.	17	Занижений
30	Хайруліна М.	24	Середній
31	Хілінська М.	24	Середній
32	Чиж А.	20	Занижений
33	Чумак Т.	20	Занижений
34	Шимотюк І.	25	Середній
35	Ярова С.	23	Середній

Додаток Є

№	Вірки	Відхилення від середнього
	В. 1	В. 2	В. 1	В. 2
1	25	16	1. 26	-2. 97
2	24	14	0. 26	-4. 97
3	21	12	-2. 74	-6. 97
4	25	19	1. 26	0. 030000000000001
5	29	18	5. 26	-0. 97
6	28	25	4. 26	6. 03
7	21	23	-2. 74	4. 03
8	18	19	-5. 74	0. 030000000000001
9	16	12	-7. 74	-6. 97
10	23	13	-0. 74	-5. 97
11	15	12	-8. 74	-6. 97
12	18	13	-5. 74	-5. 97
13	27	14	3. 26	-4. 97
14	18	17	-5. 74	-1. 97
15	25	28	1. 26	9. 03
16	19	20	-4. 74	1. 03
17	24	20	0. 26	1. 03
18	22	14	-1. 74	-4. 97
19	30	19	6. 26	0. 030000000000001
20	21	24	-2. 74	5. 03
21	22	19	-1. 74	0. 030000000000001
22	22	20	-1. 74	1. 03
23	30	16	6. 26	-2. 97
24	23	23	-0. 74	4. 03
25	26	16	2. 26	-2. 97
26	27	26	3. 26	7. 03
27	23	21	-0. 74	2. 03
28	21	18	-2. 74	-0. 97
29	17	17	-6. 74	-1. 97
30	30	24	6. 26	5. 03
31	26	24	2. 26	5. 03
32	30	20	6. 26	1. 03
33	27	20	3. 26	1. 03
34	26	25	2. 26	6. 03
35	32	23	8. 26	4. 03
Суми:	831	664	0. 1	0. 05
Середнє:	23. 74	18. 97

Результат: t емп. = 4. 5

Критичні значення:

tкр. = P?0. 05=1. 99P<0. 01=2. 65

Оскільки, tемп. >tкр. , то відкидається гіпотеза Но і приймається Н1.

Висновок: гіпотеза Но відхиляється і на рівні значимості приймається альтернативна гіпотеза Н1 про те, що рівень професійних намірів старшокласників залежить від рівня соціальної активності.

Додаток Ж

Програма соціально-психлогічного тренінгу з розвитку емпатії майбутніх практичних психологів

Корекційна програма являє собою психологічний тренінг інтегративного типу з елементами різних психотерапевтичних і психологічних технік.

Пропонований варіант програми складається із 10 тренінгових занять, розрахованих на 2,5-3 годинну групову роботу один-два рази на тиждень. Кількість учасників в одній групі 12-16 осіб.

З метою вдосконалення рівня розвитку емпатії у майбутніх фахівців була створена спеціальна програма соціально-психологічного тренінгу.

Основними завданнями програми є:

1) розвиток емоційної чутливості, проникливості та емпатійності учасників;

2) формування гуманістичної та альтруїстичної спрямованості на іншу людину, що лежить в основі емпатії;

3) розвиток навичок активного емпатійного слухання;

4) формування здатності розуміти та проникати у різні психоемоційні стани іншої людини і вступати в контакт з її переживаннями;

5) освоєння моделей ефективної емпатійної взаємодії в системі „психолог-клієнт”;

6) формування позитивної орієнтації безумовного прийняття себе та інших;

7) освоєння навичок надання психологічної підтримки та емпатійного сприяння (допомоги) клієнту;

8) розвиток рефлексивних здібностей, самоаналізу та самопізнання.

Кожне заняття складається з 3 елементів, подавати які можна в будь-якому порядку:

1. Рефлексія попереднього кроку, аналіз домашніх завдань, формування найближчої мети.

2. Подальше просування у вивченні предмета, що передбачає пошук і освоєння засобів досягнення поставленої мети.

З. Підвищення групової згуртованості, що має на меті саморозкриття учасників, довірче спілкування, почуття захищеності кожного всередині цієї групи.

Опис кожного заняття складається з мети, процедурного забезпечення, опису найбільш важливих моментів, на які ведучому звернути увагу.

Соціально-психологічний тренінг являє собою сукупність активних методів навчання практичної психології і передбачає групову форму роботи. Ефективність та практична значущість групової роботи для формування й розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця визначається наступними перевагами.

У цій програмі ми використовували такі методичні засоби: групова дискусія, міні-лекція, ігрові методи (ситуаційно-рольові, рольові ігри та ін.), психомалюнок, психогімнастика (рухавки), вправи (вправи-релаксації, вправи-привітання, вправи для виявлення очікувань учасників, для сприяння міжособистісному спілкуванню, для згуртування групи, для активізації учасників, аналіз проблемних ситуацій тощо), казкотерапія, відеофільм.

ЗАНЯТТЯ 1

Мета:

створення умов для кращого знайомства учасників групи;

виявлення очікувань кожного учасника щодо участі в тренінгу;

ознайомлення з основними поняттями проблеми емпатії;

розвиток вміння активного, емпатійного слухання, здатності розуміти іншу людину, вміння ставити себе на місце іншого;

самопізнання та пізнання учасників;

створення клімату психологічної безпеки та довіри.

Вступне слово тренера.

Ведучий групи вітає учасників тренінгу, позитивно налаштовує на ефективну роботу, а також повідомляє учасників про мету тренінгу, основні завдання, окреслює намічені цілі й перспективи спільної групової діяльності.

Вправа “Візитка”.

Мета: презентація учасників, створення умов для кращого знайомства членів групи, самопізнання та пізнання учасників групи.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Необхідні матеріали: стікери, фломастери, шпильки.

Тренер роздає кожному учаснику карточку для оформлення візитівки. Візитівка повинна містити такі елементи: ім'я, яким учасник хоче щоб його називали у групі, риса, яка найяскравіше характеризує дану особу, і символічна піктограма, яка презентує учасника. Після оформлення візитівки кожен учасник представляє себе перед групою.

“Зворотній зв'язок”: члени групи відповідають на запитання: “Як я почуваю себе після виконання вправи? Які труднощі виникали?”.

Правила роботи в групі.

Мета: встановлення принципів роботи в групі; створення відчуття захисту; усвідомлення особливостей спілкування в групі, сприяння організації ефективного простору для особистісного розвитку учнів. Для вільного обговорення та прийняття тренером пропонуються правила роботи в групі.

Матеріали: аркуші паперу А4, фломастери.

Тренер пропонує групі перелік правил - принципів роботи в групі:

1. Спілкування на основі довіри. Важливо, щоб учасники максимально довіряли один одному. Створення атмосфери довіри можна почати з пропозиції прийняти єдину форму звертання один до одного на “ти”. Це психологічно ставить усіх в рівні позиції, в тому числі і ведучого, незалежно від віку, соціального статусу, життєвого досвіду т.і.

2. Спілкування за принципом “тут і тепер”. Важливо вміти говорити про свої актуальні відчуття і думки. Розвинена рефлексія допомагає людині бути самокритичною, краще пізнавати себе і власні особистісні особливості, а також розуміти стани інших членів тренінгової групи. Тому, під час занять всі говорять лише про те, що турбує їх саме зараз, і обговорюють те, що відбувається з ними у групі.

3. “Я”- висловлювання. Для більш відвертого спілкування під час занять варто відмовитись від безособового мовлення, яке допомагає приховувати власну позицію і, тим самим, уникати її усвідомлення. Тому ми замінюємо висловлювання типу: “Більшість людей вважає, що. . . ” - на таке: “Я вважаю, що” тощо. Це передбачає відмову від безадресних суджень про інших.

4. Щирість спілкування. Усі члени групи повинні спробувати відкинути всі ролі і бути самим собою. Слід намагатись говорити лише про те, що відчуваємо і думаємо з приводу того, що відбувається у групі. Якщо немає бажання висловитись щиро і відверто, краще промовчати. Це правило означає відверте висловлювання своїх почуттів стосовно до дій інших учасників і до самого себе. Той, хто дає оцінку, повинен проявити толерантність до іншого.

5. Конфіденційність. Все, що відбувається під час занять, ні в якому разі не розголошується. Ми впевнені в тому, що ніхто не розповість про переживання людини, про те, чим вона поділилась. Це допомагає нам бути щирими, сприяє саморозкриттю. Ми довіряємо один одному і групі в цілому.

6. Активність, відповідальність кожного за результати роботи у групі. Це норма поведінки, у відповідності з якою ми в будь-яку хвилину реально включені в роботу. Активно дивимось, слухаємо, відчуваємо партнера і колектив в цілому. Потрібно пам'ятати, що ефективність роботи тренінгової групи залежить від внеску кожного її члена та необхідності працювати не тільки для себе, на вирішення власних проблем, а й на інших, так як допомога іншому є спосіб пізнати себе.

7. Правило “СТОП!”. Той член групи, який не бажає відповідати на будь-яке запитання, брати участь у будь-якій грі, процедурі з причини небажання бути щирим або з причини неготовності до відвертості, має право сказати “Стоп” і таким чином виключити себе з участі в процедурі. Проте це правило бажано використовувати по можливості рідко, так як воно обмежує людину у пізнанні себе.

8. Повага до того, хто говорить. Коли висловлюється хтось із учасників, ми його уважно слухаємо, даючи можливість сказати те, що він бажає. Не критикуємо і визнаємо право на висловлення своєї власної думки. Правило передбачає неможливість переривати того, хто говорить.

9. Неприпустимість безпосередніх оцінок людини. Під час обговорення того, що відбувається, ми оцінюємо не учасника, а лише його дії і поведінку. Ми не використовуємо висловлювання типу: “Ти мені не подобаєшся”, а говоримо: “Мені не подобається твоя манера спілкування”.

Цей перелік правил може бути доповнений тими, які зазначили самі учасники тренінгової групи.

„Анкета очікувань учасника”.

Мета: визначити очікування учасників.

Матеріали: бланки анкет.

Час виконання: 10 хвилин.

Необхідні матеріали: бланки анкет.

Тренер пропонує кожному учаснику заповнити анкету, яка передбачає доповнення наступних незакінчених речень:

Від тренера я очікую.

Від інших учасників я очікую.

Від себе я очікую.

Від участі в цьому тренінгу я очікую.

Мета, яку я маю намір досягти…

Після цього відбувається обговорення (в парах, малих групах, спільно з групою). Тренер збирає заповнені бланки.

Вправа “Відлуння”.

Мета: самопізнання та пізнання учасників; формування вміння активного, емпатійного слухання, здатності розуміти іншу людину, стати на місце іншого.

Час виконання: 10 хвилин.

Позиція учасників: учасники сидять по двоє в колі.

Цю вправу виконують у парах. Основна умова вибору партнера - пошук людини, яка вам мало знайома. За певний період часу один із учасників повинен розповісти іншому про себе (позитивні якості, які в собі ціную, інтереси, вміння, вподобання), про свої життєві плани на майбутнє і про свій емоційний стан сьогодні. Його партнер повинен активно слухати співрозмовника і намагатись запам'ятати подану інформацію. Після цього учасники міняються ролями. На цю процедуру дається 3 хвилини часу. Після завершення активної бесіди відбувається презентація партнера від свого імені. Учасник встає, кладе свою руку на плече партнера і розповідає про нього так, наче він сам - це і є та людина, яку він презентує.

“Зворотній зв'язок”: члени групи відповідають на запитання: “Що дала Вам ця вправа?”.

Дискусія „Чи потрібна мені емпатія?”

Мета: виявлення рівня обізнаності учасників щодо проблеми емпатії, розуміння її актуальності.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Учасникам задається питання: “Чи потрібно мені вміння співчувати та співпереживати іншим людям? Чому?”, на яке вони повинні знайти якомога більше варіантів відповіді. Учасники швидко висловлюють усі ідеї, котрі спадають їм на думку. Ці ідеї записуються без оцінок та коментарів. Після висловлення думок відбувається активне обговорення проблеми і тренер робить підсумок. Ведучий повинен бути готовий до того, що можуть виникнути різні погляди на дану проблему.

Міні-лекція „Що таке емпатія?”

Мета: одержання нової корисної інформації, визначення актуальності запропонованої теми, зацікавлення учасників, підведення підсумків попередньої вправи.

Неможливо уявити собі існування людини без здатності співчувати і співпереживати. Усі ми живемо серед людей, і їх переживання, а також і наші власні переживання не можуть залишатись непоміченими. У психології емпатія - це емоційний відгук однієї людини на переживання іншої, здатність розуміти внутрішній світ іншої людини, вчувати у її психоемоційний стан. А для практичних психологів - це ще й необхідна провідна професійно значуща якість, без якої неможливо уявити успішного консультанта чи психотерапевта. Найбільша проблема, з якою ми стикаємося сьогодні - це невміння спілкуватись, відсутність взаєморозуміння між людьми, нездатність співпереживати та розпізнавати почуття оточуючих.

Вправа „Амеба”.

Мета: налаштувати учасників на активну групову роботу і показати важливість цілеспрямованості й згуртованості команди в тренінгу.

Час виконання: 10 хвилин.

Тренер пропонує учасникам зібратися разом в одному з кутів кімнати та покласти одну руку на плече іншого члена групи; пояснює, що в такий спосіб утворена „амеба”, яка може рухатися лише всіма своїми частинами разом; якщо учасник у русі відпускає плече сусіда, він має негайно перехопитися за плече іншої людини. Тобто рухатися „амеба” може лише всіма частинами одночасно. Далі тренер створює за допомогою стільців перешкоди на шляху і пропонує групі пройти в інший куток кімнати так, щоб „амеба” залишилась цілісною. Тут підкреслюється необхідність спільного долання труднощів у груповій роботі.

„Зворотній зв'язок”: Тренер ініціює обговорення виконаної вправи та оцінку її ефективності. Учасники відповідають на запитання: „З якими труднощами ви стикнулись під час виконання вправи?”.

Вправа “Комплімент”.

Мета: навчитися спостерігати й відзначати позитивні сторони особистості іншого, виявляти увагу та зацікавленість іншою особою (зокрема, клієнта); створити і підтримувати позитивний емоційний фон, сприятливий психологічний клімат у групі.

Учасники утворюють два кола: внутрішнє і зовнішнє (обернені обличчям одні до одних). Кожен учасник робить комплімент тому, хто стоїть навпроти і чекає зворотнього компліменту, потім посувається вправо і робить те саме, аж поки не зустрінеться з першим учасником.

„Зворотній зв'язок”: члени тренінгової групи діляться своїми враженнями від вправи. Усі висловлюються за бажанням.

Рефлексія заняття.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка проведеного заняття.

Кожному учаснику пропонується висловити своє розуміння того, що відбулось у групі: “Сьогодні мені сподобалось або не сподобалось?”.

Тренер дякує членам групи за роботу, підводить підсумки заняття і запрошує на наступну зустріч.

ЗАНЯТТЯ 2

Мета:

розвиток вміння налагоджувати психологічний контакт з іншою людиною (клієнтом);

вироблення навичок невербальної взаємодії для кращого розуміння іншого;

посилення емоційної чутливості та спостережливості учасників;

розвиток вміння вчувати у внутрішній світ іншої особи;

самопізнання та пізнання учасників.

„Нетрадиційний привіт”.

Мета: створити невимушену, позитивну атмосферу, сприяти зняттю напруги і підвищити контактність учасників.

Позиція учасників: Учасники стоять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Кожен учасник повинен привітатись з усіма по черзі наступними способами: а) двома долонями; б) зовнішньою стороною долоні; в) коліном; г) щокою; д) носом.

“Зворотній зв'язок”: Після виконання вправи відбувається обговорення вражень від привітання у такій незвичній формі.

Вправа “Віддзеркалення емоційного стану”.

Мета: розвиток вміння спостерігати за людиною, щоб підвищити точність розуміння її стану.

Позиція учасників: Учасники сидять у колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Усім учасникам дається завдання: протягом трьох хвилин вдивлятись в обличчя членів групи, намагаючись зрозуміти їх психоемоційний стан. Після цього кожен член групи описує ту людину, яка сидить навпроти, і навпаки.

“Зворотній зв'язок”: учасники висловлюють свою думку стосовно того аналізу, який дали попередньо їх одногрупники, зазначають, що було вказано вірно, а що - ні.

Вправа „Позиція групи”.

Мета: розвивати здатність розуміти інших людей за їх невербальними проявами.

Позиція учасників: Учасники сидять півколом.

Час виконання: 10 хвилин.

Один з учасників виходить з аудиторії. Ведучий пропонує групі виразити до нього своє ставлення, при цьому називаються можливі види ставлень і група робить вибір (здивування, радість, розчарування, образа). Коли учасник входить в аудиторію, він має вгадати ставлення, яке невербально до нього виразила група. Вправу можна повторити кілька разів зі зміною того учасника, котрий виходить з аудиторії.

“Зворотній зв'язок”: відповідь на питання: “Що ви пізнали нового? Що сподобалось у вправі?”.

Вправа “ Спільна мова”.

Мета: формування навичок налагодження психологічного контакту за певних умов, розвиток чутливості до розуміння стану іншої людини.

Позиція учасників: учасники групуються по троє.

Час виконання: 10 хвилин.

Група ділиться на трійки, які повинні домовитися між собою, наприклад, про те, де, коли та навіщо вони мають зустрітися. Але засоби спілкування в них обмежені: один гравець сидить із зав'язаними очима і не рухається, другий занімів і також не рухається, третій теж не може розмовляти й у нього зав'язані очі.

“Зворотній зв'язок”: Учасники відповідають на запитання: “Як вам було у тій чи іншій ролі? Ваші враження? Що вам дала ця вправа?”.

Психомалюнок “Переживи чиїсь почуття”.

Мета: розвиток емпатії, формування здатності розуміти почуття та переживання інших людей, вчувати у внутрішній світ іншої людини.

Позиція учасників: Учасники сидять у колі.

Необхідні матеріали: папір А4, кольорові олівці.

Час виконання: 20-25 хвилин.

Завдання: Кожен учасник повинен зобразити на аркуші паперу ту людину (дитину), яка викликає у вас емпатію (можливо, фізично слабка людина, дитина, яку постійно дражнять, цькують, особа, як втратила когось із родичів і т. п. ). На виконання завдання дається час 10 хвилин.

Наступний етап - презентація малюнка. Основна умова: учасник розповідає про намальовану особу від її імені, наче він - це та людина, яка повинна викликати емпатію у мовця. Слід звертати увагу на те, у якому стані перебуває людина, які почуття та емоції вона переживає, що її найбільше хвилює. Опишіть ті ситуації, які викликають у цієї особи стрес, сильні переживання, емоційний тиск.

“Зворотній зв'язок”: відповідь на питання: “Що ви відчуваєте після проведення вправи? Що найбільше вразило, зачепило?”.

Вправа „Єдність в парі”.

Мета: зняття емоційної напруги, затисків, сприяння встановленню довірливих взаємин, сприятливого психологічного клімату.

Час виконання: 10 хвилин.

Позиція учасників: Учасники вільно рухаються в аудиторії.

Ведучий дає завдання учасникам: „Зараз ви будете вільно рухатись по кімнаті, а коли я скажу „Об'єднуйтесь у пари (трійки, четвірки і т. д. )”, ви повинні об'єднатись у пари, трійки, четвірки і т. д. ” Завершується вправа тоді, коли тренер називає число учасників для об'єднання, яке відповідає кількості усіх учасників групи.

“Зворотній зв'язок”: Учасники діляться враженнями: „Як ви зараз себе почуваєте?”.

Вправа „Рука”.

Мета: дати можливість учасникам пізнати психоемоційний стан іншої людини за допомогою контакту-дотику, розвивати здатність вчувати у внутрішній світ іншої особи.

Позиція учасників: учасники сидять в колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Тренер дає інструкцію: „Покладіть руки собі на коліна, потім праву і ліву руку перекладіть на руки сусідів. Протягом 5 хвилин спробуйте заглибитись у сприйняття рук своїх сусідів, намагаючись визначити, яка ця рука (напружена, розслаблена, добра), яку людину ви відчуваєте за цією рукою, який її психоемоційний стан, що вона вам передає, як на вас впливає”.

“Зворотній зв'язок”: відповідь на питання: “Що ви відчували, заглибившись у сприйняття рук сусідів? Чи вірно відчув ваш психоемоційний стан інший учасник?”.

Рефлексія заняття „Позитивний досвід”.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка проведеного заняття.

Позиція учасників: учасники сидять в колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Ведучий пропонує учасникам підвестися з місця, стати в коло і передати по черзі по колу справа-наліво мушлю, „наповнюючи” (словесно) її власним позитивним досвідом, набутим завдяки треніговому заняттю.

Домашнє завдання.

Ведучий пропонує учасникам виконати вдома наступне завдання: пригадати участь у даному тренінгу і зобразити за допомогою 2 малюнків свій психоемоційний стан до і після заняття.

Вправа „Подарунки”.

Мета: формування навичок невербальної взаємодії та взаєморозуміння, сприяти встановленню позитивного психологічного клімату в групі.

Позиція учасників: усі стоять у колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Тренер повідомляє, що у сьогодні „Свято групи” і потрібно усім учасникам подарувати подарунок. Це потрібно зробити наступним чином: кожен виходить в центр кола і показує за допомогою міміки і жестів свій подарунок. Усі інші повинні здогадатись, що хотів учасник подарувати групі.

За кожен подарунок усі дякують оплесками та посмішкою.

Тренер дякує членам групи за роботу, підводить підсумки заняття і запрошує на наступну зустріч.

Размещено на Allbest.ru