Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу

2.4 Психічна структура особистості

складається з таких підструктур: а) біопсихічної; б) ментально-психічної; в) інтраіндивідуальної; г) соціо-психічної; д) свідомість-самосвідомість .

Відмінні ознаки особистості:

* свідомість;

* самосвідомість;

* саморегулювання, тобто процес управління своєю поведінкою й діяльністю;

* активність, що виявляється в конкретній діяльності; але діяльність може мати й антигромадський характер, тоді таку людину називають асоціальною особистістю;

* особливості перебігу психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, увага);

* індивідуальність;

* соціальний статус, тобто становище особистості в системі міжособистісних відносин, яке визначає її права, обов'язки, привілеї. Статус особистості задається наявною системою суспільних відносин і об'єктивно визначається місцем особистості в соціальній структурі. Він є її об'єктивною характеристикою, але може усвідомлюватись адекватно чи неадекватно, активно чи пасивно, цілковито, частково або зовсім не усвідомлюватись.

ПОЗИЦІЯ особистості характеризує суб'єктивний-активний, діяльний бік становища особистості у структурі суспільства. У складних за своєю природою суспільних відносинах кожна особистість може займати кілька позицій, що відрізняються одна від одної своїм значенням, визначеністю та іншими ознаками;

* соціальна роль - спосіб поведінки особистості залежно від її статусу або позиції у суспільстві, конкретному колективі чи соціальній групі. За визначенням І.С. Кона, роль особистості - це соціальна функція, нормативно схвалений спосіб поведінки, якої очікують від кожного, хто займає цю позицію. Ці очікування визначають загальні контури соціальної ролі й не залежать від свідомості та поведінки конкретного індивіда. Вони подані йому як те, що є зовнішнім, більш або менш обов'язковим;

* ранг - це престиж, репутація, авторитет, популярність у групі, колективі, суспільстві.

* самовизначення, тобто усвідомлення власних інтересів, свого місця в житті та суспільстві, а також своїх можливостей, потреб, цілей і цінностей тощо;

* самовираження - вияв здібностей, сутнісних сил, особистісних властивостей, якостей та особливостей;

* самоствердження - закріплення у свідомості навколишніх своєї значущості, вагомості; реалізація власних цілей через подолання перепон.

Висновок

Отже, психіка - це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і над свідомий рівні, які взаємопов'язані і взаємодіють між собою. Причому нижчих, середніх чи вищих рівнів психіки немає. Кожен рівень виконує свої необхідні функції у цілісному функціонуванні всієї психіки. Усі вони надзвичайно важливі під час життєдіяльності людини. Ми не поділяємо думки, що свідомість є найвищим рівнем розвитку психіки. Це просто такий рівень, який відповідає за конкретні форми і види взаємодії із власною психікою та зовнішнім психічним.

Через свідомість забезпечується попередня побудова дій та передбачення їхніх наслідків, у контролюванні поведінки й керуванні нею, у здатності особистості давати собі раду в навколишньому матеріальному світі, у власному духовному житті. Свідомість є особливою формою психічної діяльності, орієнтованої на відображення й перетворення дійсності. Вона становить собою таку функцію людської психіки, сутність якої - в адекватному, узагальненому, цілеспрямованому активному відображенні, що здійснюється в символічній формі, й творчому перетворенні зовнішнього світу, його порівнянні з попереднім досвідом, у виокремленні людиною себе з навколишнього середовища і здатності стати ніби збоку, тобто аналізувати себе й свою свідомість.

Доведено, що трансперсональний досвід іноді включає події з мікрокосму і макрокосму, зі сфер, недосяжних беспосередньо людським органам чуття, або з періодів, що історично передують появі Сонячної системи, Землі, живих організмів. Ці переживання чітко доводять, що якимсь не з'ясованим поки що чином кожен з нас має інформацію про весь Всесвіт, про все, що існує, кожен має потенційний емпірічний доступ до всіх його частин і в деякому розумінні є одночасно всією косміічною системою і нескінчено малою її частиною, окремим і незначним біологічним єством.

Список використаних джерел:

Абульханова- Славская К. А. Деятельность и психология личности. - М,: Наука, 1980 Асмолов А. Г, Психология личности. Принципы общепсихологического анализа. - М.: Изд- во Моск. ун-та, 1990. Бессознательное. Природа, функции, методы исследования: В 3-х томах. - Т. 1. - Тбилиси, 1978.

Варій М. Й. Соціальна психіка нації: Наукова монографія. - Львів: Сполом, 2002.

Варій М. Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог.спеціальностей. - Львів: Край, 2005.

Винницький О. Р. Мозок і парапсихологія: Монографія. - К.: Поліграфкнига, 1996.

Вичев В. Мораль и социальная психика. - М,: Прогресс, 1978.

Грофф С. За пределами мозга, - М.: Изд-во Моск. трансперсонального центра, 1993.

Донченко Е. А. Социэтальная психика. - К.: Наукова думка, 1994.

Загальна психологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад.

С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

Загальна психологія: Навч. посібник /О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. - К.: А. Г. Н., 2002.

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., Политиздат, 1975.

Марищук В. Л. Резервы человеческой психики: Введение в психологию

активности. - М,:

Политиздат, 1989. Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. - К.: Либідь, 1996. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности. - Ростов на Дону: Феникс, 1996.

Психология XXI века: Учеб. для вузов / Под ред. В. Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003. Тайны сознания и бессознательного: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. - Минск: Харвест, 1988.

Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.

Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность. Теории, упражнения, эксперименты / Пер. с англ. - СПб.: Прайм- ЕВРОЗНАК, 2004.

Фройд 3. Психология бессознательного. - М,: Прогресс, 1990. Фромм Э. Душа человека. - М.: Республика, 1992. Хардинг М. Э. Психическая энергия. - М.: Рафа-бук; К.: Ваклер, 2002. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени. - М., 1993.

Ярослав Іванович Цурковський (1905 - 1995). До 100-річчя від дня народження / Упор. О. М. Лозинського, З. С. Багнюк та ін. - 2-ге вид., доп. - Львів: Вид-во Університету «Львівський Ставропігіон», 2005.

Размещено на Allbest.ru