Главная База знаний "Allbest" Психология Особистісно-професійний розвиток майбутніх психологів засобами арт-терапії у неформальній системі післядипломної педагогічної освіти

Особистісно-професійний розвиток майбутніх психологів засобами арт-терапії у неформальній системі післядипломної педагогічної освіти

Соціально-психологічні проблеми особистісно-професійного розвитку майбутнього психолога. Післядипломна освіта як важливий етап професійного розвитку особистості психолога. Основні аспекти арт-терапії та їх застосування у роботі з майбутніми психологами.

Рубрика Психология
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2017
Размер файла 265,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Ґрунтуючись на особливостях арт-терапії, Н. Пов'якель пропонує програму рефлексивно-творчого тренінгу-практикуму (РЕТТ), який включає рефлексивні, творчі та арт-терапевтичні технології. РЕТТ спрямований на професійний розвиток творчого потенціалу і саморегуляції особистості, творчих мисленнєвих здібностей у майбутніх психологів-практиків у системі їх фахової підготовки. Автор зауважує деякі особливості застосування арт-терапії у цій програмі.

Серед різних апробованих програм високий рівень підготовки студентів досягається, якщо теоретичний курс гармонійно пов'язаний зі системою практичного заняття. Отриманий при цьому досвід стає опорним для розвитку професійно значущих умінь і навичок. Сам процес навчання студентів основам арт-терапії створює унікальний прецедент єдиного арт-терапевтичного та освітнього простору, що позитивно позначається на професійному становленні та особистісному зростанні майбутніх психологів.

Узагальнюючи можливості застосування арт-технологій в освіті, Л. Лєбєдєва зазначає, що студенти-педагоги, в освіту яких включено педагогічні основи арт-терапії, мають можливість застосувати її як технологію таким чином: частково, у вигляді окремих прийомів, техніки, процедур у конкретних виховних справах (заходах) під час різних педагогічних практик; як складовий компонент загальнопедагогічної технології в літніх оздоровчих таборах (дозвілля дітей, різні форми виховної роботи); як систему арт-терапевтичної роботи з дітьми в процесі волонтерської практики у сфері додаткової освіти (в установах соціально- психологічної допомоги, центрах дитячої творчості, притулках, дитячих будинках, на експериментальних майданчиках); спільно викладачами з арт- терапії, психологами, соціальними педагогами у формі супервізій; у роботі студентських клубів, молодіжних неформальних об'єднань та ін. [25].

Л. Лєбєдєва зауважує, що істотна перевага включення арт-терапії в систему педагогічної освіти полягає ще й у тому, що на час спеціального навчання студентська група набуває статусу терапевтичної. Це дає можливість поєднувати навчальне заняття і, власне, терапевтичний процес. Іншими словами, студенти не лише отримують необхідні знання і засвоюють інноваційну технологію роботи з дітьми, але й пізнають глибше власний внутрішній світ, вчаться розуміти, сприймати себе і інших. Отриманий позитивний досвід стає джерелом для особового і професійного зростання, взірцем для вибудовування гуманних стосунків із оточенням.

Процес створення в арт-терапії будь-якого творчого продукту базується на таких психологічних чинниках, як активне сприйняття, продуктивна уява, фантазія й символізація.

Застосування арт-терапевтичних етюдів у процесі спеціалізованих професійних тренінгів дає змогу отримати такі позитивні результати: забезпечує ефективне емоційне відреагування майбутніх фахівців, надає йому соціально бажані, припустимі форми; полегшує процес комунікацій для замкнених, сором'язливих або погано орієнтованих на спілкування клієнтів; надає можливість невербального контакту (опосередкованого продукту арт-терапії); сприяє подоланню комунікативних бар'єрів і психологічних захистів; створює сприятливіші умови для розвитку довільності й здатності до саморегуляції; додатково впливає на усвідомленість студентами своїх почуттів, переживань і емоційних станів; створює передумови для регуляції емоційних станів і реакцій та перенесенню сформованих умінь психолога на роботу з клієнтами; суттєво підвищує особистісну цінність, сприяє формуванню впевненості в собі завдяки соціальному визнанню створюваного творчого продукту.

Таким чином, застосування арт-технологій в освітній роботі з практичними психологами сприяє розвитку низці професійно значущих якостей, зокрема комунікабельності, самоусвідомленості, креативності, здатності до саморегуляції та ін.

Включення основ арт-терапії у зміст психолого-педагогічної освіти студентів, систему підвищення кваліфікації вчителів, психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників та інших представників «допомагаючих професій» дає можливість певною мірою вирішити зазначену проблему. Тим паче, що нині помітно зросла популярність психологічних дисциплін, посилився інтерес до різних напрямів психотерапії.

Застосування арт-технологій під час професійної підготовки та супроводу професійного становлення фахівців дає змогу студентам здійснювати рефлексію руху в опануванні професії, аналізувати особистісні особливості, діагностувати рівень розвитку професійної самосвідомості і його компонентів. У творчій атмосфері арт-терапевтичної роботи індивідуальність кожного студента виражається відкрито, спонтанно, природно, об'єктивуються професійно значимі якості і особливості майбутнього фахівця.

Загалом, засоби арт-терапії допомагають майбутньому психологу: зрозуміти самого себе, свій внутрішній світ, власні мотиви, потреби, протиріччя; усвідомити зони емоційних проблем і свої позитивні сторони; навчитися розуміти та сприймати себе й інших; розкрити та розвинути власний творчий потенціал, креативність, комунікабельність, рефлексивність, емпатійність та інші професійно важливі якості.

Впровадження засобів арт-терапії у цілеспрямований процес особистісно- професійного розвитку майбутніх психологів може відбуватися: як певна окрема дисципліна, приміром («Арт-терапія», «Основи арт-терапії», «Арт-терапевтичний тренінг», «Практикум з арт-терапії» тощо; у контексті інших основних нормативних дисциплін на ознайомлювальному рівні, наприклад, «Основи психокорекції», «Основи психотерапії», «Основи психогігієни», «Психологія саморегуляції», «Соціально-психологічний тренінг» та ін.; за допомогою системи спецкурсів, спецсемінарів, спецпрактикумів, факультативів, волонтерської і супервізійної практики; як спеціалізація у межах основної професії на рівні отримання додаткової спеціальності арт-терапевта; як самоосвіта шляхом поглибленого вивчення теорії та оволодінням відповідною технікою.

Усі зазначені особливості застосування засобів арт-терапії для особистісно- професійного розвитку майбутніх психологів актуальні для студентів-психологів усіх форм навчання, зокрема і для тих, хто отримує другу вищу освіту. Зауважимо лише, що під час застосування арт-терапії із цією групою студентів важливо враховувати особливості навчання дорослих та особливості післядипломної освіти, які подано у попередніх параграфах.

Аналіз практики застосування засобів арт-терапії для особистісно- професійного розвитку майбутніх фахівців дає можливість стверджувати, що застосування арт-терапії у процесі підготовки фахівців-психологів здійснює комплексний вплив на їх особистісно-професійний розвиток: з одного боку, розкриває особистісний творчий потенціал, сприяє зняттю психологічних затисків, розвиває рефлективність, емпатійність, комунікативність, здатність до саморозуміння, спонтанність, конгруентність та інші професійно важливі якості психолога; з іншого, збагачує професійний досвід, розвиває професійну компетентність, сприяє зростанню інтересу до професії, стимулює професійний саморозвиток тощо. Арт-терапія значною мірою пов'язана з малоусвідомлюваними і неусвідомлюваними психічними процесами та звертається до інтуїтивного в особистості, розкриває здатність до особистої та професійної творчості.

Отже, можна припустити, що засоби арт-терапії здатні значно і позитивно впливати на особистісно-професійний розвиток психолога.

Теоретико-методологічний аналіз проблеми особистісно-професійного розвитку психолога та впливу на цей процес засобів арт-терапії дає нам змогу розробити інтуїтивну модель професіоналізму майбутніх психологів. (рис. 3).

Розглянемо елементи запропонованої моделі детальніше.

Рис. 3. Інтуїтивна модель професіоналізму майбутніх психологів під час застосування засобів арт-терапії

Суб'єктивні (або інтрапсихічні) фактори - сфера психічного (пізнавальна, вольова, ціннісно-мотиваційна система ставлень, особистісні якості тощо). При цьому основний акцент ми робимо на інтуїції як акмеологічній інваріанті професійної діяльності практичного психолога. Іншими важливими факторами у контексті післядипломної освіти, на нашу думку, постає ціннісно-мотиваційна сфера, «Я-концепція» та система ставлень у цілому. Пояснюємо ми ці акценти таким чином: особи, які отримують другу вищу освіту є зазвичай вже сформованими особистостями, і їхня професійна переорієнтація значною мірою зумовлена змінами самоставлення, а отримання другої вищої освіти, пов'язане із ціннісно-мотиваційною сферою.

Об'єктивні (або соціальні) фактори - соціально-економічні та соціально- психологічні фактори, як-то: престиж професії; наявність комфортних умов для навчання та роботи; рівень заробітної плати; стабільність роботи; соціальна захищеність і наявність соціальних гарантій; система стимулювання саморозвитку, соціальні уявлення про професію тощо

Психобіографічні фактори - зміст, спосіб та умови життя, життєві події тощо. Одним із провідних серед них, ми вважаємо, отримання освіти, зокрема другої вищої або післядипломної.

А вищенаведені фактории, взаємодіючи впливають на професійний вибір людини здебільшого у двох його основних варіантах: 1) первинний професійний вибір; 2) професійна переорієнтація.

Професійний вибір обумовлює базовий рівень професійної компетентності, тобто мінімальний рівень опанування людиною сукупності певних знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності у сфері психології, а також первинні уявлення про професійні обов'язки та функції. Часто ці уявлення надто відрізняються від професійних, маючи сукупність соціальних стереотипів та міфів про професію психолога (приміром, «психологи бачать людей наскрізь», «психологія - це легке заробляння грошей через розмову» тощо).

Базовий рівень професійної компетентності потребує від людини подальшого особистісно-професійного розвитку за обраним фахом. Тут важливим і корисним є застосування засобів арт-терапії для особистісно-професійного розвитку психолога, бо арт-терапія значною мірою впливає і на суб'єктивні фактори цього розвитку, тобто на психіку індивіда. Відбувається інтрапсихічна зміна, що, в свою чергу, впливає на подальше формування професіоналізму.

Застосування засобів арт-терапії повертає людину до самої себе і значно впливає на професійну самосвідомість - усвідомлення особистістю себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності. Самосвідомість водночас визначає професійну готовність (або неготовність) особи до виконання професійних обов'язків: у процесі роботи над собою особа може з'ясувати, що вона не готова до виконання обов'язків, пов'язаних із роботою психолога.

Професійна готовність поступово формує професійну зрілість як самостійне вирішення проблем професійного розвитку, здатність вирішувати зовнішні та внутрішні протиріччя, відповідати за кінцевий результат власних дій. Таким чином, поступово визріває професіоналізм психолога - високий його рівень оволодіння певними знаннями, уміннями та навичками, потрібних для діяльності у сфері психології. Це не є застигле явище, яке раз утворившись, більше не змінюється. Навпаки, професіоналізм психолога розвивається протягом усього життя.

Зауважимо, що всі елементи запропонованої нами моделі постають у єдності як взаємопроникні та взаємообумовлюючі феномени, що еволюціонують у процесі особистісно-професійного розвитку, зокрема, під впливом засобів арт- терапії. Зазначена модель може слугувати для подальших наукових досліджень у сфері особистісно професійного розвитку психолога.

Однак специфіка післядипломної освіти та особливості студентів-дорослих спонукають до спеціального дослідження особливостей застосування засобів арт- терапії для особистісно-професійного розвитку майбутніх психологів саме в контексті післядипломної освіти.

5. Спецкурс «Арт-терапевтичні технології в роботі психолога»

Як зазначалось вище, можливості застосування арт-технологій в освітньому процесі розглядали в працях О. Вознесенська, А. Копитін, В. Кокоренко, Л. Лебєдєва та інші. Застосування арт-технологій у професійній підготовці та супроводі професійного становлення фахівців різних професій дає змогу студентам здійснювати рефлексію свого руху в опануванні професії, аналізувати особистісні особливості, діагностувати рівень розвитку професійної самосвідомості і його компонентів.

Враховуючи, що під час підготовки психологів у вищих навчальних закладах застосовуються академічні методи навчання, які недостатньо сприяють глибинному самопізнанню суб'єкта та навколишнього середовища, а специфічною особливістю підготовки кваліфікованого психолога є те, що він повинен мати глибокі теоретичні знання та водночас уміти використовувати різні методи, техніки, вправи тощо практичного характеру, ці умови було покладено в основу програми арт-терапевтичного тренінгу, спрямованого на фасилітацію особистісно-професійного розвитку студентів, що здобувають другу вищу освіту за спеціальністю «Психологія».

Спецкурс «Арт-терапевтичні технології в роботі психолога» передбачає тренінгову форму роботи, до того ж його спрямовано на знайомство майбутніх психологів із практичним аспектом арт-терапевтичної діяльності. Арт- терапевтична форма роботи застосовується для формування та посилення зв'язків між практичним та теоретичним шарами знань студентів, розкриває наукові підходи щодо особливостей надання допомоги дітям і дорослим із різною проблематикою, застосовуючи методи арт-терапії. Зміст побудовано таким чином, щоб студенти мали можливість розкрити і розвинути свій особистісний потенціал. Спецкурс реалізовується в очно-дистанційній формі навчання.

Спецкурс «Арт-терапевтичні технології в роботі психолога» призначено для підготовки психологів із метою навчити їх основам арт-терапії, умінню проводити арт-терапевтичні тренінги, аналізувати та інтерпретувати арт- терапевтичний матеріал, отриманий під час індивідуальної та групової терапії. Отримані знання необхідні для практичного застосування у різних галузях психологічної та соціальної сфери. Спецкурс розраховано на 12 годин, 6 із яких реалізуються у формі дискусії і елементів тренінгу на очному етапі навчання, а 6 - через самостійну роботу на дистанційному етапі. За потреби, кількість годин спецкурсу може збільшуватися до 36 годин.

Обмін інформацією відбувався за допомогою різноманітних мережевих технологій (мережі Інтернет), яка надала можливість студентам використовувати електронні підручники, бібліотеки, зручні системи тестування та інформаційні засоби спілкування, тобто за дистанційною формою навчання, при якому викладач і студент розділені відстанню і/або часом, а обмін інформацією відбувається за допомогою різноманітних методів передачі даних. Під час очних сесій студенти здобувають та розширюють необхідні теоретичні знання, набувають практичні навички у формі дискусій та елементів тренінгу. Основу інформаційно-методичних матеріалів спецкурсу складають авторські розробки.

Навчально-тематичний план

№ з/п

Назва теми

1

Тема 1. Інтеграція теорії, практики і наукових досліджень в арт- терапії

2

Тема 2. Арт-технології в супроводі майбутніх психологів (елементи тренінгу)

Програмний матеріал

Тема 1. Інтеграція теорії, практики і наукових досліджень в арт- терапії (тематична дискусія)

Мета: актуалізація установки на необхідність аналізу арт-терапії у системі психотерапевтичних методів в умовах середовища закладів освіти.

Питання для обговорення:

1. Етапи виникнення і формування арт-терапії. Розвиток теоретичної бази арт-терапії через синтез різних психотерапевтичних течій.

2. Переваги арт-технік порівняно з вербальними формами психокорекційної роботи. Відсутність обмежень у використанні арт-технік. Застосування мови символів. Мобілізація творчого потенціалу людини. Стан сучасної арт-терапії.

Тема 2. Арт-технології в супроводі майбутніх психологів (елементи тренінгу)

Мета тренінгу: сприяння особистісного і професійного зростання майбутніх психологів засобами арт-терапії.

Завдання тренінгу:

1) оволодіння майбутніми психологами сучасного розуміння арт-терапії, що зумовлює використання зображувальної мови та інших видів експресії, та безпосередня участь особистості в різних формах і видах творчої діяльності.

2) оволодіння майбутніми психологами застосування арт-технологій для особистісного і професійного зростання.

Тренінг може використовуватись у процесі підготовки психологів, педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації працівників освітніх організацій.

Вступ до тренінгу:

1. Знайомство. Вправа «Презентація себе» (авторська модифікація використання асоціативних карт [15]).

«Дивлячись на карту-картинку, Ви називаєте ім'я, даєте карті назву, ніби це афіша, оголошення, фільм або реклама та повідомляєте про свій настрій. Схожий він на карту-картинку чи не схожий?..»

2. Вивчення очікувань учасників тренінгу (заповнення анкети «Очікуванння учасника»): кожному учаснику пропонується заповнити анкету, у якій йдеться про доповнення таких незакінчених речень:

· Від тренера я очікую...

· Від інших учасників я очікую...

· Від себе я очікую...

· Від участі в цьому тренінгу я очікую...

3. Обговорення правил і принципів тренінгу: «Як би нам хотілось організувати нашу роботу сьогодні?» (обговорення організаційних питань: тривалість роботи, кількість перерв, правила взаємодії учасників тощо).

Блок 1. Аналіз практики застосування засобів арт-терапії для особистісно- професійного розвитку майбутніх фахівців

1.1. Метод незавершених речень: «Арт-терапія - це …»; «Особистісно- професійний розвиток - це …»; «Арт-терапія для особистісно-професійного розвитку, на мою думку, це …»;

1.2. Робота в парах.

Мета: сприяти відображенню людиною власного досвіду та системи відносин (відповідно, ставлення до себе). Стимулювання глибокої рефлексії. Організація спільної зображувальної роботи в парах, що дає змогу розвивати комунікативні навички, досліджувати і коректувати соціальні ролі і звичні форми поведінки.

1.3. Вправа «Почергове малювання» [33, с. 437].

1.4. Міні-лекція «Можливості використання арт-терапевтичних технологій в особистісно-професійному розвитку майбутніх психологів»;

1.5. Групова дискусія «Арт-терапевтичні технології: проблеми та переваги».

Блок 2. Психомалюнок в арт-техніках

Мета: ознайомлення із принципами роботи з психомалюнком; використання психомалюнка в індивідуальній і груповій роботі для психодіагностики та психокорекції.

2.1. Міні-лекція «Арт-терапія та навчання малювання: порівняльна характеристика».

2.2. Групова дискусія «Загальні принципи використання психомалюнків».

Питання для обговорення:

Функції психомалюнків в арт-терапевтичній роботі. Принципи застосування малюнка у психодіагностиці. Способи інтерпретації психомалюнків у психодіагностиці. Класичні діагностичні засоби. Види малюнків відповідно до особистісної типології К. Юнга. Кольорова карта для арт-терапії. Інтерпретація ліній. Індивідуальні та групові форми використання психомалюнків у психокорекції. Специфіка використання психомалюнків у роботі з дітьми. Ігрові форми роботи. Використання малюнка для визначення розумового розвитку дитини.

2.3. Графічні арт-техніки.

Мета: подолання труднощів у художній діяльності, стимуляція спонтанності, розвиток уяви та творчих здібностей; ознайомлення із прийомами роботи - з фарбами, олівцями, фломастерами та допоміжними засобами (пензлі, ролики, губки тощо); використання графічних арт-технік у психодіагностичній та психокорекційній роботі:

· Вправи з кольорами [12, с. 423].

· Вправа «Стан - колір, зміна» [34, с. 121, впр. 33].

· Спонтанне малювання. Вправа «Каракулі» [33, с. 424].

· Малювання способом відбитків.

· Вправа «Відбитки» [33, с. 425].

· Малювання «Чарівними фарбами» [33, с. 154].

2.4. Групова дискусія «Символіка кольорів у арт-терапії»;

Блок 3. Арт-техніки роботи з папером

Мета: тренування та розвиток когнітивних навичок (уваги, пам'яті, мислення) для сприяння підвищення рівня адаптивних можливостей особистості.

3.1. Ознайомлення із прийомами роботи з папером, використання властивостей паперу для психокорекції особистісних властивостей, станів, переживань:

· Вправа «Принципи роботи з папером» [33, с. 426].

· Вправа «Робота з кольоровим папером» [11, с. 426].

· Вправа «Пап'є-маше» [33, с. 426].

· Вправа «Виготовлення масок» [33, с. 90].

3.2. Міні-лекція «Арт-техніка ”колаж” у професійній підготовці майбутніх психологів».

Одним із варіантів застосування арт-технологій є включення в освітній процес техніки колажування. П. Лушин зазначає, що колаж є головним інструментом для прийняття рішення на рівні повсякденності. Завдяки колажу відбувається об'єднання того, що раніше було розрізнено, часом у якомусь випадковому, хоча по-своєму і правильному поєднанні. Що, до того ж, має не лише суб'єктивну логіку? Коли відсутність логіки - теж логіка, то це правильно…? А як інакше, якщо розум не звик відпочивати… його неможливо відключити, він здатен виводити закономірності та будувати плани.

Колаж - техніка, що полягає у приклеюванні чи прикріпленні будь-яким іншим способом (наприклад, за допомогою клейкої стрічки, скріпок, степлера, пластиліну тощо) на основу (найчастіше паперову) найрізноманітніших друкованих зображень, що продукують соціальні проекти (фотографії, зображення із журналів, газет, листівок, плакатів й інших видань із картинками, малюнками й фотографіями) на певну тему. Саме тому його ще називають «мистецтвом наклеєних картинок» [39].

Застосування цієї техніки особливо доцільним є на початкових етапах, тому що у більшості дорослих існує певний стереотип - вони не вміють малювати.

Передусім, важливо зазначити, що колаж досить простий у виконанні, адже вирізати і наклеїти зображення може кожний - тим самим кожен має можливість досягти успішного кінцевого результату, що сприяє формуванню позитивної установки на подальшу творчу діяльність, підвищує самооцінку, знижує напруження [19]. Інколи колаж доповнюється словами, фразами, кольорами; домальовуються як окремі елементи колажа, які учасники не знайшли в журналах чи газетах, так і цілі малюнки; створюється тло тощо. Цікаво додати, що Т. Калошина не рекомендує пропонувати учасникам для роботи над колажем матеріали, що потребують розведення водою (гуаш, акварель, тощо), оскільки їх використання може спровокувати небажані емоційні наслідки або негативно відбитися на динаміці тренінгу [39].

Колажування, як і будь-яка візуальна техніка, дає змогу розкрити потенційні можливості людини, допускає більший ступінь волі, є безболісним методом роботи з особистістю, опирається на позитивні емоційні переживання, пов'язані з процесом творчості. Крім того, під час створення колажу не виникає напруження, пов'язаного з відсутністю в учасників художніх здатностей, ця техніка дає змогу кожному одержати успішний результат. Колажування дає змогу визначити психологічний стан людини на певний момент, виявити актуальний зміст його самосвідомості, особистісні переживання.

Створені колажі дають змогу побачити «...прояснити приховані смисли, значення, відтворюють неусвідомлене ставлення до себе, інших людей, оточуючого світу», - слушно вказує Н. Пурніс [36]. Відомо також, що колажі мають значний як терапевтичний, так діагностичний потенціал. Окрім них, Н. Пурніс відзначає такі терапевтичні властивості колажів: глибинне тематичне «опрацювання», яке зазвичай не викликає супротиву цій роботі; наочність, інформативність; зацікавленість, нетравматичний азарт; зниження відповідальності за створюваний образотворчий продукт; актуалізація; екологічна реконструкція та деякі інші [36].

3.3. Арт-терапевтична техніка «Колаж». Вправа «Я - психолог».

Мета застосування: діагностика та рефлексія образу професії.

Наведемо приклад застосування її. Методику було апробовано із групами студентів - майбутніми психологами віком 25 - 48 років, які отримували другу вищу освіту в Університеті менеджменту освіти НАПН України.

Інструкція для роботи: «Вам пропонується створити на білому аркуші формату А1 колаж на тему «Я - психолог».

Створення колажу відбувалось у два етапи. На початку учасникам пропонувалося добирати та вирізати картинки з журналів, тематично спрямованих на студентів-психологів, які володіють певними професійними навичками, виразити їхнє ставлення до психології. Далі респонденти працювали над створенням колажів на тему «Я - психолог». Потім кожен презентував свій колаж, пояснюючи його основну ідею та значення окремих елементів, проводилося колективне обговорення створеного проекту. Робота проводилася індивідуально, було створено 186 колажів. Аналіз отриманих за допомогою арт-технології колажування результатів, дав змогу визначити особливості усвідомлення досліджуваними специфіки майбутньої спеціальності та ступінь відповідності професійним еталонам.

На першому етапі досліджено уявлення студентів про професію психолога, а також ступінь ототожнення себе із професією. Результати цього дослідження подано в таблиці (табл. 3).

Результати проведення техніки «Я-психолог»

Таблиця 3

№ з\п

Інтерпретація колажу «Я - психолог»

Кількість

досліджуваних,

%

1

Психолог - це:

особа з величезним серцем і неординарним розумом

13,44

активна, цілеспрямована, надійна людина

53,23

сучасна, яскрава, різнобічна, успішна особистість

25,27

різна, але цілісна особистість

2,15

людина серед людей

1,61

образ невизначений, розмитий, незрозумілий

4,30

2

Ототожнення себе із професією

повністю вписується в образ професії

95,70

немає чіткого визначення майбутньої професії

4,30

Отже, сприйняття професії психолога досліджуваними у числовому вигляді виглядає таким чином: 53,23% респондентів уважають, що психолог має такі професійні характеристики, як активність, цілеспрямованість, надійність; 25,27%

– указують на те, що психолог - сучасна, яскрава, успішна особистість; 13,44% - вважають, що психолог - це особа з величезним серцем і неординарним розумом; 2,15% - вважають психолога всебічно розвинутою, але цілісною особистістю; 1,61% - людина серед людей та 4,30% - не змогли чітко визначити образ психолога, він - розмитий, не зрозумілий.

Стосовно ототожнення себе із професією, 95,70% - ототожнює себе із професією, а 4,30% - не вбачають себе психологом (це ті самі досліджувані, які не мають чіткого уявлення про професію). Усвідомлена ідентичність є результатом аналізу індивідом того, наскільки поведінка суб'єкта відповідає нинішнім зразкам майстра-фахівця.

У процесі виконання колажів досліджувані отримали можливість усвідомити специфіку майбутньої спеціальності та ступінь власної відповідності професійним еталонам. Під час групового обговорення підбивали підсумки про те, яким якостям особистості психолога приділено більше уваги, які труднощі виникали в учасників у процесі визначення змісту колажу і його виготовлення (див. табл. 4).

На думку А. Копитіна [21], варто враховувати, що один образ може включати кілька «шарів» значень: деякі з них лежать на поверхні й відображають усвідомлюваний психічний матеріал, тоді як інші є важкодоступними й можуть відбивати глибший шар психологічного [24].

На загальному плані колажу аналізується, які аспекти досліджуваного образу (чи теми) представлено, а які ні; чому було приділено найбільшу увагу, чому - найменшу; які труднощі виникали при визначенні змісту колажу і при його виготовленні; як на аркуші розміщено елементи один щодо одного і наскільки співмірні їх розміри. Важливо також звернути увагу на повторювані об'єкти (проекції), на об'єкти, включені в інші (інтроекти) та на загальне враження, що справляє колаж.

Арт-терапевтична техніка «Колаж» виявила ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності та ототожнення себе із професією психолога, глибинні мотиви професійного вибору. Крім того, виявлено особистісні особливості досліджуваних, зокрема, їхні проблемні, конфліктні моменти, особистісні комплекси та неузгодженості, а також сильні сторони їх.

Заключна частина

Рефлексивний аналіз проводиться у формі групового обговорення.

Питання для обговорення:

· Якою мірою тренінг задовольнив мої очікування?;

· Які форми роботи на тренінгу мені найбільше сподобались (або не сподобались)?

· Що нового в розкриті «Я- образу» відкрив для себе, як майбутнього фахівця, пройшовши такий тренінг?

Завершальна вправа «Мої побажання учасникам тренінгу».

Індивідуальна самостійна робота виконується студентами під час дистанційного етапу навчання. Для організації індивідуальної роботи студентів нами було розроблено варіативні індивідуальні завдання (далі - ІЗ) творчо- пошукового та дослідного характеру. Студенти мають змогу самостійно обрати для виконання одне із завдань.

Опорні елементи тлумачення колажів

Таблиця 4

Найменування

елементу колажу

Тлумачення елементу колажу

Вибір основи для

колажу

Розташування паперу горизонтально (чи будь-якої іншої основи колажу) може свідчити про прагнення людини до стабільності, опори, до зв'язку зі землею, вертикально - до росту й розвитку. Розмір обраної основи може пов'язуватися із потребами автора в розширенні своєї активності чи зменшенні її

Процес створення

Інформативно значущим є сам процес створення колажу. Різним може бути підхід до вибору зображень: реалізація задуманого образу, ідеї через зовнішні об'єкти або ж пошук тих образів, що найбільш емоційно відгукуються. На створення роботи витрачається різний час, що вказує на значущість процесу, наявність або відсутність сформованості уявлень щодо запропонованої тематики. Спонтанні дії стосовно вирізок-образів можуть символічно відображати реальні або бажані дії клієнта щодо об'єктів реальності. Розміщення й переміщення картинок відображають процес внутрішньої динаміки, планування змін. Коментарі автора, його емоційні реакції є невід'ємними частинами діагностики в арт- терапевтичному процесі

Ступінь хаотичності

або упорядкованості елементів колажу

Елементи колажу, що розташовані в певному порядку, однакові за розміром і пов'язані за змістом, вказують на високий ступінь самоконтролю автора, раціональний підхід. Хаотично розташовані елементи, мало зв'язані між собою, що зазвичай розміщуються імпульсивно, вказують на домінування емоційних станів. Прояв хаотичності може пов'язуватися із переживанням сильного афекту, актуалізацією позиції дитини

Характер

розташування

Можна помітити різний ступінь дистанції між картинками. Інколи доцільно провести паралель із відносинами представлених образів у реальному житті. Так, накладання

вирізок

елементів один на одний може свідчити про прояви слабких особистісних меж, особливо, якщо картинки нібито наїжджають на образи, пов'язані з уявленнями про власне «Я». Можливі прояви злиття, поглинання одним образом іншого, заклеювання однієї картинки іншою асоціюється із прагненням приховати якусь інформацію, подавити або витиснути якийсь психічний матеріал

Просторова

організація картинок

Аналізуючи колаж, варто враховувати символічне значення простору аркуша. Порівняння символів, образів з їхньою просторовою організацією може дати додаткову інформацію.

При аналізі колажу можна також враховувати «діагональ розвитку», що йде з лівого нижнього кута в напрямку до правого верхнього. Розглядаючи колаж з цієї позиції, можна припустити, що розташоване в центрі аркуша зображення (чи композиція) свідчить про те, що найбільш актуально для особистості на певний момент часу «тут і тепер». Відповідно, лівий нижній кут повідомляє про минуле, а правий верхній - про майбутнє, перспективи людини. Таким чином, важливо враховувати місце розташування елементів колажу на основі

Заповнювання -

порожнеча

Порожні місця, не заповнені інформацією, можуть указувати на проблемні переживання, пов'язані з життєвим досвідом. Надлишок елементів може вказувати на схильність до надкомпенсації

Вихід за межі

основи

Елементи, розташовані за межами основи, часто асоціюються із чимось, що випливає із загального простору внутрішньої реальності або не сприймається. Особливу увагу варто звернути на образи, розташовані на зворотному боці основи. Постає питання: що заважає цьому образу бути поданим світу насправді?

Символіка

Під час тлумачення образів і символів колажу вирішальне значення мають пояснення

автора, його асоціації, почуття. Необхідно звертати увагу на змістовні взаємозв'язки символів, протилежні за змістом образи, що доповнюють один одного, повторюються, розвивають одну тему. Значущим є розгляд кожного символу у контексті всього колажу, тематики, запиту клієнта, психотерапевтичних відносин

Створення професійного психологічного портрету арт-терапевта. Індивідуальне завдання 1.

Робота передбачає можливість індивідуального чи групового виконання (у групах по 2 - 3 особи) і складається з таких частин:

· визначення обов'язкових компонентів «портрета»: професійно- діяльнісного (наявність необхідних знань і здібностей, сформованість професійних умінь і навичок); індивідуально-особистісного (сформованість особистісних якостей, психічних процесів тощо, необхідних для ефективного виконання професійних функції);

· створення колажу та його описання (у вигляді есе). Поняття «колаж» походить від французького слова «наклеювати» і представляє собою техніку приклеювання на певну поверхню різноманітних матеріалів (вирізок із газет і журналів, кольорового паперу, фотографій, листівок тощо);

· самоаналізу за визначеними компонентами із використанням психодіагностичних методик (орієнтовно 5 - 7);

· представлення результатів роботи групі на очному етапі дослідження.

Дослідження особистості (групи) за допомогою вивчених арт- терапевтичних методик і технік. Індивідуальне завдання 2.

Дослідження виконується індивідуально і має складатися з таких частин:

· постановки цілей та завдань роботи;

· добору необхідної арт-терапевтичної методики з урахуванням мети та завдань роботи;

· проведення методики;

· аналізу отриманих результатів;

· визначення труднощів, які виникали під час виконання завдання.

Розробка арт-терапевтичної програми роботи з певною категорією клієнтів. Індивідуальне завдання 3.

Робота передбачає можливість індивідуального чи групового виконання (у групах по 2 - 3 особи) і складається з таких частин:

· добору проблематики та групи клієнтів, на роботу з якими спрямовано програму;

· постановки цілей і завдань роботи;

· добору необхідних арт-терапевтичних методик, зважаючи на мету та завдання роботи;

· розробки орієнтовного плану роботи з клієнтом чи групою;

· прогнозування ефективності використання програми в роботі з клієнтом чи групою;

· описування труднощів, які виникали під час створення програми.

Таким чином, ми вважаємо, що розроблений нами курс є важливим засобом професійної підготовки майбутніх психологів до використання арт- терапії у практичній діяльності. Він дає змогу поєднати засвоєння майбутніми фахівцями знань із формуванням необхідних умінь та розвитком професійно важливих якостей.

Висновки

Визначено, що особистість є відкритою системою, здатною до розвитку і саморозвитку своїх здібностей протягом усього життя і в різних формах. Як одну з таких форм особистісно-професійного розвитку майбутнього психолога розглянуто післядипломну освіту. Зокрема, визначено, що професійна переорієнтація у внутрішньопсихологічній сфері пов'язана з проблемою особистісної та професійної самоідентифікації, відзначається наявністю внутрішніх протиріч і труднощів, провокує перехідні стани, які характеризуються низькою передбачуваністю і високим ступенем невизначеності. Ці стани, не зважаючи на складність і навіть деяку патологічність, мають конструктивний характер, спонукаючи до змін.

Визначено, що післядипломна освіта в процесі професійної переорієнтації є спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду. Однією з основних цілей післядипломної освіти є розвиток творчого потенціалу особистості як невідємного процесу в особистісно-орієнтованій підготовці майбутніх психологів.

Виявлено, що це завдання успішно вирішується за допомогою засобів арт-терапії - використання мистецтва як терапевтичного фактора.

Зокрема було визначено, що застосування арт-технологій в освітній роботі з практичними психологами сприяє розвитку низці їх професійно значущих якостей, здійснює загальну гармонізацію особистості, сприяє її самопізнанню і самоактуалізації. Упровадження засобів арт-терапії у цілеспрямований процес особистісно-професійного розвитку майбутніх психологів може здійснюватись через введення різних психологічних дисциплін, спецкурсів, семінарів, факультативів, супервізій та через самоосвіту.

Література

1. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України від 17.04.2002 №47/2002 // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 89.

2. Про освіту: Закон України від 23.05.91. № 1060-10 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 34.

3. Абрамова Г. С. Практическая психология / Г. С. Абрамова. - М.: Академия, 1997. - 368 с.

4. Андрійчук І. П. Формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки : автореф. канд. дис. / І. П. Андрійчук. - К., 2003. - 20 с.

5. Бодалев А. А. Акмеология как научная дисциплина / А. А. Бодалев. - М. : Рос. акад. упр., 1993. - 490 с.

6. Бондаренко А. Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика / А. Ф. Бондаренко // Московский психотерапевтический журнал. - 1993. - № 1. - С. 27-29.

7. Вознесенська О. Л. Арт-терапія в роботі практичного психолога: використання арт-технологій в освіті / О. Л. Вознесенська, Л. В. Мова. - К. : Шк. світ, 2007. - 120 с.

8. Зазикін В. Г. Акмеографический поход в акмеологических исследованих / В. Г. Зазикін // Акмеология: методология, методы и технологии : материалы науч. сессии, посвященной 75-летию чл.-кор. РАО, Президента МААН Н. В. Кузьминой : статьи / И. Н. Семенов. - М. : РАГС, 1998. - 230 с.

9. Зеер Э. Ф. Психология профессий : учеб. пособие для студ. вузов. / Э. Ф. Зеер. - 2-е изд., перераб., доп. - М. : Академ. проект, 2003. - 336 с.

10. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по креативной терапии / Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева, Т. М. Грабенко. - СПб. : Речь, 2001. - С. 370- 386.

11. Інжиєвська Л. А. Психологічні особливості професійної самоідентифікації молодого фахівця / Л. А. Інжиєвська // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України; за ред. С. Д. Максименка.- К., 2009. - Т. ХI. ч. 2. - С. 143-152

12. Інжиєвська Л. А. Особливості становлення особистості фахівця, який навчається за другою вищою освітою / Л. А. Інжиєвська // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. пр.; Ун-т менедж. освіти АПН України; Асоц. безперерв. освіти дорослих. - К.: Геопринт, 2009. - Вип. 11. - Ч. 2. - С. 110-118.

13. Інжиєвська Л. А. Екофасилітативний супровід в перехідний період зміни професії / Л. А. Інжиєвська // Післядипломна освіта в Україні. - 2012. - № 2 (21). - С. 12-23.

14. Інжиєвська Л. А. Арт-технології в особистісно-професійному розвитку майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту / Л. А. Інжиєвська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України; ред. кол. : С. Д. Максименко (голов.ред.) [та ін.]. - К. : А.С.К., 2012. - С. 314-318.

15. Інжиєвська Л. А. Мультимодальний метод терапії у подоланні криз за допомогою роботи з асоціативними картами / Л. А. Інжиєвська // Простір арт-терапії: вершини усвідомлення : матеріали IX Міжнар. міждисципл. наук.-практ. конф. за наук. ред. А. П. Чуприкова, Л. А. Найдьонової, О. А. Бреусенка [та ін.]. - К. : Золоті ворота, 2012. - 157 с.

16. Інжиєвська Л. А. Післядипломна освіта як переломний етап у професійному становлені особистості / Л. А. Інжиєвська // Психологія у післядипломній освіті: матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. до 20- річчя НАПН України (17-25 лютого 2012 р.).

17. Інжиєвська Л. А. Особливості впливу навчання у закладі післядипломної освіти на особистісно-професійний розвиток майбутніх психологів / Л. А. Інжиєвська : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м. Хмельницький, 25-26 квіт. 2013 р.). - Хмельницький: ХНУ, 2013. - 246 с.

18. Климов Е. А. Гипотеза «метедок» и развитие профессии психолога / Е. А. Климов // Вестник МГУ.- 1991. - №2. - С. 3 - 11. - (Серия 14. «Психология»).

19. Кокоренко В. Л. Арт-технологии в подготовке специалистов помогающих профессий / В. Л. Кокоренко. - СПб. : Речь, 2005. - 101 с.

20. Колошина Т. Ю. Арт-терапия : метод. рек. / Т. Ю. Колошина. - М. : Изд-во Ин-та психотерапии и клинич. психологии, 2002. - 84 с.

21. Копытин А. Техники аналитической арт-терапии: исцеляющие путешествия / А. Копытин, Б. Корт . - СПб. : Речь, 2007. - 144 с.

22. Кудрявцев Т. В. Психолого-педагогические проблемы высшей школы / Т. В. Кудрявцев // Вопросы психологии. - 1981. - № 2. - С. 8-13.

23. Концепція впровадження арт-терапії в дитячих лікарнях / За заг. ред. О. Л. Вознесенської, О. М. Скнар. - К. : Міленіум, 2007. - 80 с.

24. Лебедева Л. Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий / Л. Д. Лебедева. - СПб. : Речь, 2003. - 230 с.

25. Лебедева Л. Д. Моделирование подготовки студентов к арт- терапевтической работе [Электронный ресурс] / Л. Д. Лебедева. ? Режим доступа: www.eurotransa.ru

26. Лушин П. В. Психология личностного изменения : монография / П. В. Лушин. - Кировоград : Имекс ЛТД, 2002. - 360 с.

27. Маковецька Н. В. Акмеологічний підхід до професійного розвитку педагогів [Електронний ресурс] / Н. В. Маковецька. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pfto/2010_10/files/p1010_15.pdf]

28. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. - М.: Педагогика, 1996. - 256 с.

29. Назаренко Е. Арт-терапия [Электронный ресурс] / Е. Назаренко. ? Режим доступа: URL: http://live-and-learn.ru/Art-terapiya.html.

30. Панок В. Г. Психологія життєвого шляху особистості : монографія / В. Г. Панок, Г. В. Рудь. - К. : Ніка-Центр, 2006. - 280 с.

31. Пряжников Н. Профессиональное и личностное самоопределение / Н. Пряжников. - М.: Воронеж, 1996. - 163 с.

32. Подкоритова Л. Багатовимірність арт-терапії як професійного буття психолога / Л. Подкоритова // Простір арт-терапії : зб. наук. ст. УМО, 2010; ГО «Арт-терапевтична асоціація», 2011; редкол. : П. В. Лушин, А. П. Чуприков [та ін.]. - К. : Золоті ворота, 2011. - Вип. 2 (10). - С. 15-23.

33. Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. - СПб. : Питер, 2000. - 448 с.

34. Психогимнастика в тренинге / Под ред Н. Ю. Хрящевой. - СПб. : Речь, 2000. - 121 с.

35. Пов'якель Н. І. Професіогенез саморегуляції мислення практичного психолога : монографія / Н. І. Пов'якель. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. - 295 с.

36. Пурнис Н. Е. Арт-терапия в развитии персонала: пособие / Н. Е. Пурнис. - СПб. : Речь, 2008. - 176 с.

37. Роджерс Н. Путь к целостности : человеко-центрированная терапия на основе экспрессивных искусств / Н. Роджерс. ? Alien Art Studio, 1997. - 208 с.

38. Семенов И. Н. Научно-методологические ориентации в современной акмеологии / И. Н. Семенов // Акмеология: методология, методы и технологии : материалы науч. сессии. - М. : РАГС, 1998. - С. 162- 163.

39. Скнар О. М. Можливості використання арт-терапевтичної техніки «колаж» в роботі психолога з особистістю та групою / О. М. Скнар // Психолог. - 2009. - № 9(345). - С. 12-14.

40. Татарінов Є. В. Акмеологічний підхід до становлення особистості в професійній діяльності / Є. В. Татарінов // Питання психології : вісник Нац. акад. оборони України. - 2009. - № 2 (10) - С. 140-146.

41. Титаренко Т. М. Життєві кризи: технології консультування / Т. М. Титаренко. - К. : Вища шк., 1978. -187 с.

42. Петров В. П. Психологические проблемы профессиональной переориентации взрослых / В. П. Петров // Психологический журнал.- 1993.- Т. 14. - № 3.- С. 23-42.

43. Пов'якель Н. І. Професіогенез саморегуляції мислення практичного психолога : монографія / Н. І. Пов'якель. - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. - 295 с.

44. Чепелєва Н. В. Формування професійної компетентності психолога / Н. В. Чепелєва // Актуальні проблеми психології : наук. записки Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України; за ред. акад. С. Д. Максименка. - К.: Ніка-Центр, 1999. - Вип. 19. - 286 с.

45. Шнейдер Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг : учеб. пособие / Л. Б. Шнейдер. - М.; Воронеж, 2004. - 600 с.

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены