Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників

Психологічні особливості старшого шкільного віку, етапи та особливості їх особистісного розвитку та росту. Поняття та зміст професійного самовизначення, його головні чинники. Дієвість різноманітних форм та методів профорієнтаційної роботи у школі.

Рубрика Психология
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.06.2015
Размер файла 38,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Проблема професійного самовизначення старшокласників посідає важливе місце у педагогічній та віковій психології, оскільки стосується вирішального моменту у життєвому становленні особистості. Особливої актуальності вона набуває у ранньому юнацькому віці. У зв'язку з цим, центральним і досить складним завданням сучасної школи є формування в учнів старших класів здатності до свідомого та самостійного вибору професії і подальшого оволодіння нею. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від активної позиції самих учнів, від усвідомленості себе суб'єктом власного життя, прагнення до особистісної самореалізації, вміння виважено і самостійно приймати відповідальні рішення. Тому вивчення професійного самовизначення старшокласників може відкрити нові шляхи його оптимізації.

Аналіз психологічної літератури з проблеми професійного самовизначення свідчить про те, що у дослідженнях акцент ставиться на необхідності вивчення ролі суб'єкта у цьому процесі. А це вимагає більш глибокого розуміння психологічних механізмів як таких, що забезпечують самоаналіз та самооцінку властивостей особистості, їх зіставлення з вимогами майбутньої професії, що є необхідним на всіх етапах професійного самовизначення. Викликає великий інтерес у практичних та шкільних психологів також проблема профорієнтаційної роботи із старшокласниками, її методи та форми, різноманітні методики професійного самовизначення. Виходячи з цього та зважаючи на значну соціальну значущість проблеми вибору майбутньої професії саме в старшому шкільному віці, я обрала наступну тему дослідження - «Професійне самовизначення в юнацькому віці».

Об'єкт дослідження: процес професійного самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження: система сучасної професійної орієнтації, вікові психологічні особливості прояву, функціонування і розвитку компонентів професійного самовизначення старшокласників.

Мета: визначення вікових психологічних закономірностей, регуляції учнями процесу професійного самовизначення і розробка на цій основі психолого-педагогічних засобів оптимізації процесу вибору професії та створення сприятливих умов для її подальшого опанування старшокласниками.

Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. В ході теоретичного аналізу наукових даних з проблеми професійного самовизначення старшокласників, визначити роль вікових та психолого-біологічних особливостей психічних компонентів у здійсненні цього процесу та методологічний підхід до їх вивчення і розвитку. Розглянути психологічну характеристику юнацького віку, соціальну ситуацію розвитку та проблем провідної діяльності, а також систему сучасної профорієнтації та її методологічні засади.

2. Визначити психологічні аспекти та бар'єри професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці.

3. Довести дієвість різноманітних форм та методів профорієнтаційної роботи у школі, визначити роль та завдання шкільного психолога у цьому процесі.

4. Визначити комплекс показників, критеріїв і методів психодіагностики компонентів професійного самовизначення в ранньому юнацькому віці та вивчити особливості їх функціонування і вікову динаміку в умовах профільного та професійного самовизначення старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.

Головне завдання даної роботи: надання допомоги школярам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу. Слід враховувати, що професійна орієнтація гарантується Конституцією. Отже, законодавчо профорієнтація є одним із видів соціальної допомоги людині в її самовизначенні.

У ранній юності основними є потреби в самореалізації, самовираженні, з'ясуванні сенсу життя. Старші школярі не просто пізнають навколишню дійсність, у них виникає потреба сформувати власні погляди на мораль, на світ, ставлення до нього, розібратись у своїх особистісних і життєвих проблемах. У цьому процесі виникає соціально спрямований мотив професійного самовизначення.

Труднощі самовизначення посилюються сучасним періодом нашого життя, періодом соціально-економічних змін у країні, коли ні батьки, ні школа не спроможні надати юнакові вирішальну допомогу в питанні вибору професії. Тому професійне самовизначення як самостійне і незалежне визначення життєвої перспективи й вибір майбутньої професії - найголовніше завдання розвитку в ранньому юнацтві.

1. Психологічні особливості старшого шкільного віку

психологічний професійний самовизначення

Протягом юнацького віку особистість досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості.

У період ранньої юності (від 15-16 до 17-18 років) особистість виходить на рубіж відносної зрілості, у цей період завершуються бурхливий ріст і розвиток її організму, а також первинна соціалізація.

Утверджуючись у світогляді, самоусвідомлюючись і самовизначаючись, прагнучи індивідуальної неповторності, юнаки і дівчата виявляють значно вищий, ніж у підлітковому віці, рівень навчальної діяльності, комунікативності, починають узгоджувати у своєму баченні майбутнього близьку і віддалену перспективи.

Фізичне дозрівання та соціалізація в ранній юності.

Юність надходить більш плавно. В юнацькому віці в основному завершується фізичний розвиток організму, закінчується статеве дозрівання, серцево-судинна система починає працювати гармонійно, уповільнюється темп росту тіла, помітно збільшується м'язова сила, зростає працездатність, закінчується формування й функціональний розвиток органів і тканин. Більшість юнаків та дівчаток знаходяться вже в постпубертатному періоді. Тілесна конституція, особливо обличчя, стає дорослою, специфічно індивідуальною. Зникає характерна для підлітків збудливість, неврівноваженість.

Перехід від дитинства до дорослості в людському суспільстві передбачає залучення дитини до оволодіння системою знань, норм і навичок, завдяки яким індивід може створювати матеріальні та духовні цінності, виконувати суспільні функції і нести соціальну відповідальність. Тобто ранній юнацький вік пов'язаний із процесом соціалізації.

Оскільки в ранньому юнацькому віці відбуваються соціалізація, становлення цілісної особистості, школа повинна з однаковою відповідальністю дбати про підготовку старшокласника до праці, сімейного життя, трудової діяльності, виконання громадянських обов'язків, заохочувати його постійно займатися самовдосконаленням. Жодне з цих завдань не може бути розв'язане у відриві від іншого, без взаємодії з іншими соціальними інститутами.

Соціальна ситуація розвитку в старшому шкільному віці зумовлена особливостями перебування учня на порозі самостійного життя, необхідністю особистісного і професійного самовизначення, вибору життєвого шляху. Психологічним центром ситуації розвитку старшокласників стає вибір професії, внаслідок чого у них формується своєрідна внутрішня позиція. Своєрідність її зумовлена зорієнтованістю у майбутнє, сприйняттям теперішнього крізь призму цієї основної спрямованості особистості.

Розвиток психіки і пізнавальної діяльності. В юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні властивості особистості. Водночас відбуваються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості.

Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Навчальна діяльність створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу.

Дедалі відчутнішою стає потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків, критеріями істинності яких виступають не конкретні факти дійсності, а логічні докази. Здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань, висловлювань дорослих.

Важливою особливістю психічного розвитку особистості в ранньому юнацькому віці є становлення самосвідомості, яке відбувається як відкриття учнем свого неповторного внутрішнього світу, індивідуальності своєї особистості, усвідомлення незворотності часу, формування цілісного уявлення про себе.

Загалом, розвиток самосвідомості старшокласників передбачає відкриття ними свого внутрішнього світу, усвідомлення незворотності часу, формування цілісного уявлення про себе, виникнення самоповаги, що свідчить про становлення особистості.

Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи. Формування їх залежить від методів навчання.

Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєнння і використання норм літературної мови.

У цей період досконалюється спостережливість, здатність помічати в об'єктах суттєві зовнішні ознаки, точніше й об'єктивніше їх відображати. У старшокласників розвивається самоспостереження (за своїми діями, поведінкою, переживаннями, думками), тому вони заглиблюються у свій внутрішній світ, аналізують його, зіставляють дані своїх спостережень із спостереженнями за дорослими, ровесниками, з описами внутрішнього світу героїв літературних творів. Самоспостереження стає невід'ємною складовою самопізнання, прагнення до самовиховання.

Також розвивається репродуктивна і творча уява, критичність у ставленні до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, особливо мрій, з дійсністю, своїми можливостями.

Довільне запам'ятовування стає набагато ефективнішим від мимовільного, відбуваються зміни у процесах логічного запам'ятовування, зростає продуктивність пам'яті на думки, на абстрактний матеріал. Основою запам'ятовування матеріалу стають виявлені логічні зв'язки. Намічається спеціалізація пам'яті, пов'язана з основними інтересами старшокласників, їх намірами щодо вибору майбутньої професії. Удосконалюються способи заучування за допомогою застосування раціональних прийомів.

Становлення особистості. Інтелектуальний розвиток тісно пов'язаний з тенденціями особистісного зростання старшокласників. Збагачується їхня емоційна сфера. Нові емоції виникають не тільки завдяки конкретним об'єктам, а й через стосунки з іншими людьми, види діяльності, їх зміст, перебіг і результати. Нові життєві обставини, нові обов'язки й успіхи в їх виконанні породжують і нові переживання.

Усвідомлення й дотримання певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві, вироблення свого ставлення до суспільного життя породжують глибокі, міцні й тривалі моральні емоції. Вони різноманітніші за своїм змістом і спрямованістю, ніж у підлітків. Розвиваються почуття гуманізму, колективізму, дружби і товаришування, честі, обов'язку і відповідальності. У зв'язку з розвитком свідомості, оцінювання власних вчинків, формується таке складне почуття, як совість.

Совість - особлива форма самоконтролю, важливий компонент моральної самосвідомості.

Вона постає внаслідок самооцінки особистістю за критеріями добра і зла, справедливості, порядності своїх вчинків і дій, нерідко виявляється у формі болісного усвідомлення своїх вад, моральної недосконалості.

Особливо загострюються почуття, пов'язані з усвідомленням свого «Я», власної гідності, потребою дружити, товаришувати. Пошук друзів, спілкування з ними - важливе джерело емоційних переживань старшокласників.

2. Поняття та зміст професійне самовизначення особистості

Визначення сутності професійного самовизначення являється до цих пір незавершеною задачею, тому звернення до даної проблеми займає важливе місце серед творчих пошуків багатьох дослідників, не тільки педагогів і психологів, а й представників різноманітних напрямків науки. Актуальність проблеми професійного самовизначення учнівської молоді полягає, насамперед, в тому, що випадковий вибір професії призводить до небажаних наслідків: низької продуктивності праці; помилок і браку в роботі; незадоволення і пригніченого стану людини (психічні розлади); економічних втрат на переучування та перекваліфікацію.

Вибір професії - одне з найважливіших стратегічних рішень у житті людини і складна комплексна проблема. Це складний акт самовизначення - свідомого вибору суб'єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв'язання тих чи інших життєвих проблем.

В сучасній психології самовизначення особистості розуміється як активне визначення людиною свого місця у системі суспільних відношень. В цьому зв'язку важливо розглядати особистісне і професійне самовизначення під час вибору життєвого шляху. Від того як здійсниться особистісне самовизначення залежить і професійне. Для того, щоб зрозуміти що таке професійне самовизначення, необхідно розкрити термін «професія» в різних аспектах. Під цим терміном розуміється рід трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки і є звичайно джерелом матеріального забезпечення існування людини. Професія також характеризується як система знань, умінь і навичок, властивій визначеній людині. Виникнення професійного самовизначення охоплює старший шкільний вік, який складається з таких етапів:

1) первинного вибору професії, для якого характерні малодиференційовані уявлення про світ професій, ситуативні уявлення про внутрішні ресурси, які необхідні для даного роду професій, нестійкість професійних намірів. Цей етап характерний для учнів молодшого шкільного віку, коли ще не виникає питань про зміст професії, умови роботи. Іноді на цій стадії затримуються і підлітки;

2) професійного самовизначення (старший шкільний вік). На цьому етапі виникають і формуються професійні наміри і первісне орієнтування в різних сферах праці;

3) професійне навчання як освоєння обраної професії здійснюється після одержання шкільної освіти;

4) професійна адаптація характеризується формуванням індивідуального стилю діяльності і включенням у систему виробничих і соціальних відносин;

5) самореалізація в праці (частковим або повна) пов'язана з виконанням або невиконанням тих очікувань, які пов'язані з професійною працею.

Деякі дослідники стверджують, що дуже важливим чинником, який може впливати на процес професійного самовизначення у майбутньому є формування інтересів особистості ще у дошкільному і молодшому шкільному віці.

Етапи професійного самовизначення особистості:

Існують різні підходи до виділення етапів професійного самовизначення особистості. З точки зору психології розвитку (вікових особливостей учнів) професійне самовизначення можна поділити на 4 етапи:

- перший етап - з дитячою грою, коли дитина свідомо приймає на себе різноманітні професійні ролі і програє елементи пов'язаної з ними поведінки;

- другий етап - підліткові фантазії, що викликаються різноманітними цікавими для підлітка професіями;

- третій етап - підлітковий і більшачастина юнацького віку - попередній вибір професії, коли різні види професійної діяльності структуруються і оцінюються з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей.

- четвертий етап - практичнее прийняття рішення, що включає в себе два голосних компоненти, а саме: визначення рівня кваліфікації, об'єму і рівня професійної підготовки та вибір спеціальності.

З точки зору педагогіки професійне самовизначення включає наступні етапи:

1) емоційно-образний - характерний для дітей старшого дошкільного віку;

2) пропедевтичний - характерний для учнів молодшого шкільного віку (1-4 класи);

3) пошуково-зондуючий - характерний для молодших підлітків (4-7 класи);

4) період розвитку професійної свідомості (8-10 класи);

5) період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи);

6) період входження в професійну діяльність (учні та студенти професійних навчальних закладів);

7) саморозвиток фахівця безпосередньо у професійному середовищі.

Таким чином, професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності. Він пронизує весь життєвий шлях людини. Піком цього процесу, переломним моментом у житті є акт вибору професії. За часом він звичайно збігається з закінченням школи і тісно пов'язаний з попередніми етапами професійного самовизначення. В той же час від цього рішення залежить те, як будуть протікати наступні етапи професійного самовизначення. Тому метою написання цієї роботи є розкриття особливостей цього переломного моменту в професійному самовизначення особистості - вибір професії в ранньому шкільному віці. Адже професійний вибір - це перша ланка у ланцюзі послідовних життєвих виборів, пов'язаних з роботою, створенням сім'ї, соціальним просуванням, матеріальним достаткомі духовним розвитком. З нього починається самостійний життєвий шлях людини. Проблема полягає в тому, що вибір майбутнього шляху постає перед людиною в тому віці, коли вона, можливо, до кінця не усвідомлює всіх подальших наслідків прийнятих в юності рішень.

У психологічній літературі існують різноманітні підходи до визначення психологічних факторів ухвалення рішення про вибір професії. Щодо цього питання існує кілька точок зору, на захист кожної з яких свідчать важливі аргументи. Така неоднозначність при розкритті сутності професійного самовизначення пояснюється складністю самого процессу і його двохсторонністю.

Ряд дослідників дотримуються розповсюдженної точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. В цьому випадку предметом дослідження виступають, з одного боку, зарактеристики людини як суб'єкта діяльності, а з іншої - зарактер, зміст, види діяльності і її об'єкти. Професійне самовизначення розглядається при цьому як процес розвитку суб'єкта праці. Отже, вибір професії зроблений правильно, якщо психофізіологічні дані особистості будуть відповідати вимогам професії, трудової діяльності. Недоліком цього напрямку є недоооцінка активності самої особистості.

У контексті розуміння професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість. Цей підхід виправляє помилку попереднього, оскільки стверджує на вирішальному значення особистісної активності людини при виборі. Однак професійний інтерес може мати різноманітне походження і не співвідноситись з діяльністю. Крім того, професію не можна звести до певного виду трудової діяльності. Абсолютизація професійного інтересу як основи вибору професії також не повністю правомірна.

Ряд авторів дотримують погляду на вибір професії як на окремий випадок соціального самовизначення, тобто вибір професії - соціально задане явище, обумовлене насамперед соціальними характеристиками професії. Не викликає сумніві положення про вплив суспільства в цілому на процесс професійного самовизначення його членів, і з професійною діяльністю пов'язане положення особистості в суспільстві.

Найбільш продуктивним є підхід до вибору професії як до одного з найважливіших подій у цілісному життєвому визначенні людини. Вибір професії пов'язаний з минулим досвідом особистості, і процес професійного самовизначення простягається далеко в майбутнє, беручи участь у формуванні загального образу «Я» людини, визначаючи в кінцевому результаті всю спрямованість життя. Цей підхід потребує врахування широкого кола факторів, які впливають на вибір професії, крім того він довзволяє зробити акцент на часовому аспекті - на минулому досвіді особистості і на її уявленняї про майбутнє. В якості факторів вибору порфесії повинні бути врахованіі життєві плани особистості такожів інших областях, наприклад в особистому житті.

Під професійним самовизначенням у педагогіці розуміють самопізнання та об'єктивну оцінку особою власних індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно-важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Це процес прийняття особистістю рішення щодо вибору майбутньої трудової діяльності (вибір професії, професійного навчального закладу, місця працевлаштування).

Педагогічне керівництво професійним самовизначенням передбачає організацію й здійснення керуючого впливу на психологічну сферу особистості школяра відповідним арсеналом педагогічних засобів із метою підготовки учня до свідомого та самостійного вибору професії.

Педагогічне керівництво процесом професійного самовизначення не слід розглядати як заперечення принципу свободи вибору професії, оскільки: професійне самовизначення ніяк не обмежує свободу дій особистості; вільний вибір професії не має нічого спільного із само-впливом та стихійністю; вільний вибір професії повинен підпорядковуватись свідомій необхідності узгоджувати прагнення та наміри особистості з потребами суспільства; вибір професії передбачає співвіднесення власних якостей і можливостей з вимогами, які висуває кожна професія до людини.

Професійне самовизначення полягає в усвідомленні особистістю себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності і передбачає:

- самооцінку людиною власних індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста;

- усвідомлення своєї ролі в системі соціальних відносин і своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей;

- саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети.

Структурним компонентом професійного самовизначення є наявність професійного плану - обґрунтоване уявлення про вибрану сферу трудової діяльності, про способи оволодіння майбутньою професією і перспективи професійного росту. Професійний план - це складова життєвого плану - уявлення людини про бажаний спосіб життя, тобто про соціальний, професійний, сімейний статус, а також про шляхи і способи його досягнення.

3. Взаємозв'язок основних чинників професійного самовизначення особистості

Останніми роками на фоні економічної і політичної стабілізації українського суспільства поступово заповнюється «прогалина» у області трудової мотивації, яка була властива для стану економічного і господарського життя України початку - 90-х років. Пріоритетне місце в трудовій мотивації в сучасній Україні займає прагнення до професійного вдосконалення і професійного зростання. Існує величезна потреба у високопрофесійних, соціально активних людях, що володіють ініціативою, організованістю і творчим потенціалом.

Проблема становлення професіонала - це, в першу чергу, проблема особового і соціального розвитку майбутнього фахівця як суб'єкта соціальної дії. Сучасний професіонал повинен бачити свою професію у всій сукупності її широких соціальних зв'язків, знати вимоги, які пред'являються до неї і її представників, розуміти зміст і специфіку своєї професійної діяльності, орієнтуватися в колі професійних задач і бути готовим вирішувати їх в змінних соціальних умовах.

Розглядаючи проблему професійного самовизначення необхідно розглянути також фактори, що впливають на вибір професії. У психолого - педагогічній літературі зазначається, що на професійне самовизначення впливає багато чинників. Їх поділяють на суб'єктивні та об'єктивні чинники вибору професій. До суб'єктивних належать інтереси (пізнавальні, професійні, інтерес до професії, нахили), здібності (психологічні властивості, шр необхідні для успішного виконання певного виду діяльності), темперамент, характер. Група так званих об'єктивних чинників включає рівень підготовки (академічна успішність), стан здоров'я, проінформованість про світ професій. Також визначають вплив соціальних факторів: соціального оточення, освітнього рівня батьків, вплив навколишнього соціального середовища, засобів масової інформації, літератури і мистецтва, культури та інших, які в умовах суспільних трансформацій, якщо й не втрачають колишню визначеність, то принаймні змінюють її під впливом ринкових і демократичних інновацій.

Вибір професії нерозривно пов'язаний із існуючою структурою суспільного розподілу праці. Різке зниження рівня життя, офіційне і приховане безробіття, поглиблення галузевих диспропорцій зайнятості, посилення міграційних процесів - ось характерний спектр ознак, що визначають стан справ на сучасному ринку праці. Згадані чинники суттєво впливають на трансформацію ціннісних орієнтацій та соціальну поведінку молодих людей, перед якими стоїть питання визначитися професійно.

Е.А. Клімов виділяє два рівні професійного самовизначення:

1) гностичний (перебудова свідомості і самосвідомості);

2) практичний (реальні зміни соціального статусу людини)

Самовизначення передбачає не лише «самореалізацію», але і розширення своїх початкових можливостей - «самотрансценденцію» (по Франклу): повноцінність людського життя визначається через його трансцендентність, тобто здатність виходити за рамки самого себе, а головне - в умінні людини знаходити новий сенс в конкретній справі і у всьому своєму житті. Таким чином, саме сенс визначає суть самовизначення, самоздійснення і самотрансценденції. Поняття професійне становлення особистості мається на увазі як процес прогресивної зміни особистості під впливом соціальних дій, професійної діяльності і власної активності, спрямованої на самовдосконалення. Професійне становлення є досить складний, тривалий, вельми рухомий, багатоплановий і часом суперечливий процес, в якому виразно виділяються чотири стадії.

Перша стадія професійного становлення особистості пов'язана із зародженням і формуванням професійних намірів під впливом загального розвитку особистості і первинного орієнтування в різних сферах трудової діяльності, в світі праці і світі професій.

Друга стадія - це період професійного навчання і виховання, тобто цілеспрямованої підготовки по вибраній професійній діяльності і оволодіння всією тонкістю професійної майстерності.

Третя стадія - активне входження в професійне середовище, що відображає перехід учня до нового типу діяльності - до професійної праці в різних її формах в умовах реального виробництва, виконання службових обов'язків.

Четверта стадія припускає повну або часткову реалізацію професійних спрямувань і можливостей особистості в самостійній праці.

Практично на всьому протязі процесу професійного становлення і розвитку перехід від однієї стадії до іншої часто може супроводжуватися виникненням у людини тих або інших труднощів і суперечностей, а нерідко і кризових ситуацій. Суттєвим при цьому є те, що зміна одних стадій процесу професійного становлення іншими не завжди жорстко прив'язана до певного вікового етапу, біографічного періоду. Вона відображає психологічний вік професійно-особистісного становлення, розвитку і зрілості людини. Схожі проблеми і кризи можуть виникати і часто реально виникають не тільки при переході від однієї стадії процесу професійного становлення до іншої, але і усередині окремих стадій цього процесу.

Дослідження показують, що точні вікові межі періодів професійного самовизначення важко встановити, оскільки існують великі індивідуальні відмінності в термінах соціального дорослішання - одні визначаються з вибором професії ще до закінчення школи, до інших зрілість професійного вибору приходить лише до 30 років.

Окрім індивідуально-особистісних особливостей, які впливають на терміни професійного самовизначення, до чинників, що детермінують такий вибір, відносять приналежність до тієї або іншої соціальної групи, а також гендерні відмінності в професійному самовизначенні. На думку одного з провідних фахівців у області психології праці Е.А. Клімова, професійний вибір визначається вісьмома основними чинниками. Це:

1. Позиція батьків, старших членів сім'ї. Дуже часто батьки надають дитині повну свободу вибору, вимагаючи тим самим від неї самостійності, відповідальності, ініціативи. Трапляється, що батьки не згодні з вибором дитини і пропонують переглянути свої плани й зробити інший вибір. Правильному вибору професії часто заважають установки батьків, які прагнуть, щоб діти компенсували їхні недоліки в майбутньому, у тій діяльності, у якій вони не змогли себе повністю виявити в свій час. Спостереження показують, що в більшості випадків діти погоджуються з вибором батьків, розраховуючи на їхню допомогу при вступі в який-небудь навчальний заклад;

2. Позиція однолітків. Дружні відносини старшокласників є досить міцними вплив їх на вибір професії не виключено. Позиція мікрогрупи може навіть стати вирішальною у професійному самовизначенні. Особливо це актуально для людей зі стандартизованим мисленням, схильних до наслідування і стереотипів, не спроможних чітко сформулювати власну життєву позицію. Споживачів а не творців (якщо такий умовний поділ доречний). Звісно, в рамках розумного, почуття групи, орієнтація на однолітків - позитивні особливості молоді. Вони потрібні для освоєння норм поводження в суспільстві, формування образу «Я» і самооцінки. Але оглядатися на інших слід щоб побачити спільне і відмінне, краще взнати свої індивідуальні особливості, а не сліпо повторювати, чи переносити захоплення якоюсь людиною на професію, котрою та володіє;

3. Позиція шкільного педагогічного колективу (вчителі, класні керівники і т.д.). Кожен учитель, спостерігаючи за поводженням учня під час навчального процесу, аналізує його інтереси, схильності, напрямки мислення і звісно може дати дуже цінну пораду, до того ж, досвідчений педагог здатен запобігти такій розповсюдженій помилці при виборі професії, як ототожнення шкільного предмета і певної, спорідненої з ним професії. Він допоможе чітко розрізняти ці поняття;

4. Особисті професійні і життєві плани. Під планами у цьому випадку маються на увазі уявлення про етапи освоєння професії, засоби потрібні для цього. Плани формуються залежно від складу розуму й характеру людини. Якщо виникають ускладнення, розумно звернутися до спеціаліста, котрий допоможе побудувати професійний план;

5. Здібності і їх прояви. Це індивідуальні психологічні особливості людини, що проявляються в трудовій або іншій діяльності і є умовою успішності її здійснення. Від здібностей залежить швидкість, глибина, легкість і міцність процесу оволодіння знаннями, набуття умінь і навичок. Але самі здібності не зводяться до знань й умінь. Розвиток здібностей має відбуватись протягом всього життя. Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але й по досягненнях у найрізноманітніших видах діяльності. Об'єктивне уявлення про них формується також за допомогою спеціальних досліджень, тестувань, спрямованих на активізацію самопізнання. Це запобігає наклеюванню ярлика про те, яка людина;

6. Домагання на суспільне визнання Плануючи власний трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх домагань. Невідповідність внутрішніх образів людини життєвим реаліям неминуче призведе до розчарування;

7. Інформованість про ту або іншу професійну діяльність. Важливо подбати про те, щоб відомості, котрі здобуваються людиною, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії може призвести до серйозних помилок і розчарувань.

8. Схильності. Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається більша частина вільного часу. Це - інтереси, підкріплені певними здібностями.

Серед суб'єктивних чинників, що впливають на вибір професії, особливо відзначають рівень інтелекту людини, її здібності і спрямованість інтересів. Ряд фахівців вважає, що для кожної професії існують свої критичні параметри інтелекту, тому люди з нижчими розумовими показниками не можуть успішно справлятися з функціональним вмістом даної професії. Крім того, розвинений інтелект дозволяє людині критично і реалістично співвідносити себе з вимогами, що пред'являються професією, успішно навчатися, враховуючи досвід своєї професійної діяльності. Відомо, що вибір професії, професійне самовизначення вимагає високої активності суб'єкта і залежать від ступеню розвитку його контрольно-оціночної сфери.

Висновки

Отже, серед багатьох питань, які доводиться вирішувати старшокласникам найважливішими є питання особистісного та професійного самовизначення. Основним соціальним завданням у юнацькому віці є вибір професії, соціальне та особистісне самовизначення. Саме у юнацькому віці, процеси самовизначення мають глобальний характер, детермінуються внутрішніми закономірностями розвитку особистості, потребою у самореалізації.

Професійне самовизначення - це складний процес, невід'ємний від розвитку особистості в цілому. Лише у контексті розвитку особистості можливий повний аналіз психологічних основ вибору майбутньої сфери діяльності. Саме реалізація своїх можливостей, зазначає П.А. Шавір, яка втілюється у конкретних практичних і поведінкових формах, виступають, як внутрішні рушійні сили особистісного зростання старшокласників у процесі їх професійного самовизначення. Вивчення та аналіз наукових джерел дозволяє визначити орієнтовну модель особистісного зростання учнів старшого шкільного віку у процесі професійного самовизначення, яка включає потребнісно-мотиваційні та змістовно - когнітивні складові. Про ступінь їх проявів свідчить активність самопізнання, яка проявляється у самостійності, наполегливості, ініціативності, допитливості, оригінальності мислення, працелюбності, життєтворчості, тощо; мотиваційно-ціннісна система, яка проявляється у прагненні досягнення мети та успіху, самовдосконаленні, самоствердженні, відповідальності, готовності до ризику, усвідомленні цілей, цінностей, принципів

У курсовій роботі були зроблені спроби розкрити суть проблеми професійного самовизначення. Воно залежить від багатьох чинників: впливу сім'ї, ровесників, соціального оточення, престижу тої чи іншої професії, від профорієнтаційної роботи в школі та багато іншого.

Результати, виявлені у процесі теоретичного дослідження дозволили зробити узагальнюючі висновки. Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І. Божович, І.С. Кон, С.П. Крягжде, Н.Г. Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І. Щукіна) показують, що в старшокласників зустрічається уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спостерігається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, мається конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальних перспектив (учень бажає навчатися в вузі, а успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: інтерес, батьки радять інше, товариш - третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і з навколишніми дорослими. Основним завданням профорієнтаційної роботи є допомога сформувати у старшокласників ефективне рішення яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби. Вибір професії - це не одномоментовий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії.

Список використаної літератури

1. Божович Л.І. Психологічні особливості особистості старшокласника // Комсомол в школі. - М., 1972.

2. Вікова психологія/за ред. Г.С. Костюка, - Київ,» Радянська школа», 1976.

3. Голобородько Є.П., Малихіна О.В. Основні психологічні теорії мотивації та їх значення сьогодні // Наша школа. - 2002.

4. Джура О.Д. Взаємозв'язок основних факторів професійного самовизначення особистості // Мультиверсум. Філософський альманах. Випуск 33. - К.: Український центр духовної культури. - 2003

5. Климов Є.А. Шлях до професії. - Л., 1974.

6. Климов Е. А Психология профессионального самоопределения. - 2004.

7. Климов Е.А. Человек и профессия. - Л., 1984

8. Кон І.С. Психологія ранньої юності. М.: Освіта, 1989.

9. Костюк Г.С. Роль професійного самовизначення в формуванні особистості // Проф. орієнтація учнів/ Упор.З.С. Нечипорук. - Київ, 1971.

10. Литвинова Н. І. Становлення мотивації розвитку особистості в процесі неперервної освіти. - К., 2002.

11. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - Москва, Воронеж. - 1997.

12. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навчальний посібник - Київ: Академвидав, 2005

13. Чистякова С.Н. Основи профорієнтації школярів. - М., 1983

14. Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. - М., - 1981.

15. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К., 1983

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Підходи до вивчення професійного самовизначення підлітків і психологічна характеристика юнацького віку. Зміст тренінгів, спрямованих на зниження тривожності та стабілізацію емоційної сфери неповнолітніх. Психологічні засади організації корекційної роботи.

    дипломная работа [622,8 K], добавлен 21.06.2011

  • Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.

    дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011

  • Особливості професійно-особистісного розвитку студентів-психологів і формування особистісної готовності до професійної діяльності. Протікання процесу життєвого самовизначення людини та розвиток його самопізнання. Мотивація успішності навчання студентів.

    курсовая работа [630,5 K], добавлен 02.12.2014

  • Поняття самовизначення та її роль у розвитку особистості. Різновиди та етапи самовизначення. Взаємозв’язок з розвитком мотиваційної сфери. Рольове та суб’єктивне самовизначення. Суб’єктивне самовизначення як необхідна умова та механізм самореалізації.

    реферат [32,9 K], добавлен 26.01.2013

  • Психологічна сутність сім'ї як чинника становлення особистості підлітків. Особливості професійного самовизначення та ціннісні орієнтації сучасного підлітка. Міжособистісна взаємодія дітей і дорослих та її вплив на професійну орієнтацію підлітка в сім'ї.

    курсовая работа [81,4 K], добавлен 15.10.2012

  • Поняття емоцій як психічного процесу; їх загальна характеристика. Розвиток емоційної сфери дитини з перших днів до молодшого шкільного віку. Фізіологічні та психологічні особливості молодшого шкільного віку. Специфіка розвитку емоційної сфери у дитини.

    курсовая работа [47,8 K], добавлен 31.10.2014

  • Фактори впливу на розвиток умінь професійного спілкування. Психологічні особливості і основи ефективності професійного спілкування юристів. Методика встановлення психологічного контакту. Конфлікт і його психологічна характеристика, шляхи вирішення.

    курсовая работа [63,6 K], добавлен 17.01.2011

  • Теоретичні аспекти проблеми підготовки до навчання в школі, психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку, критерії підготовки до навчання. Специфіка та методи визначення психологічної підготовки, експериментальне навчання та обстеження дітей.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 05.06.2010

  • Особливості формування класного колективу учнів старшого шкільного віку. Колектив: його види, сутність, зміст і функції. Соціально-психологічні проблеми колективу. Міжособистісні стосунки у колективі, як показник психологічного клімату класного колективу.

    курсовая работа [50,9 K], добавлен 21.07.2010

  • Поняття темпераменту та його основні властивості. Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту. Аналіз прояву властивостей темпераменту на процес засвоєння знань у дітей молодшого шкільного віку при проведені навчально-виховної роботи з ними.

    курсовая работа [53,8 K], добавлен 09.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.