Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними

Загальна характеристика ранньої юності. Учбово-професійна діяльність як провідна у старшому шкільному віці. Профорієнтація у сучасній школі. Психологічні особливості вибору майбутньої професії школярів та вивчення впливу різних факторів на цей вибір.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2014
Размер файла 103,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ, ВІКОВОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з вікової та педагогічної психології

на тему: «ПРОФЕСІЙФНІ ІНТЕРЕСИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З НИМИ»

Студентки II курсу 24 групи

Шклярук Ірини Сергіївни

Керівник - Дмитрієва С. М.

м. Житомир - 2013

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Теоретичний аналіз проблеми професійних інтересів старшокласників та профорієнтаційної роботи з ними

1.1 Загальна характеристика ранньої юності

1.2 Учбово-професійна діяльність як провідна у старшому шкільному віці

1.3 Профорієнтація у сучасній школі

Розділ II. Методичні засади наукового дослідження

Розділ III. Аналіз результатів емпіричного дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах ринкових відносин змінюється сама праця, яка потребує високого професіоналізму, вміння швидко адаптуватися у нових суспільних та економічних відносинах. Зі зміною економічної, політичної і соціально-культурної ситуації в країні постають проблеми вибору професії. За останні роки актуальність проблеми вибору професії зростає. Закінчення старшого шкільного віку визначається моментом вступу дитини до вищих навчальних закладів. Початок навчання характеризується різноманітними складностями та проблемами, які виникають перед випускниками і пов'язані з якісно новою, складною соціальною роллю, яку вони починають виконувати.

Шкільні психологи несерйозно відносяться до профорієнтаційної роботи в умовах школи, вважаючи її марною витратою часу. Оскільки діти все одно йдуть вчитися не туди, до чого в них є здібності або зацікавленість, а куди батьки змогли їх прилаштувати. Але ж закінчуючи школу, учні повинні бути психологічно готовими до дорослого життя.

Про особистісну готовність до вищої школи можна дізнатися з праць таких вчених як І. Кон, який вивчав психологію старшокласника, Х. Ремшмідт - займався проблемою становлення особистості, Р.Бернс - «Я-концепція» і виховання та багато інших.

У наукових дослідженнях розвиток інтересу до певного виду діяльності розглядається як динамічний багатоплановий процес, що детермінує різноманітність підходів до визначення його сутності. Теоретико-методологічні основи інтересу висвітлюються у роботах психологів (Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, С. Рубінштейн та ін.) та педагогів (Г.Щукіна, Осипов О.В. та ін.)

На сьогодні, вчені досліджують професійні інтереси старшокласників у двох основних напрямах. По-перше, вони займаються вивченням особистісних характеристик (мислення, пам'яті, відповідальності, уваги, активності та ін.), які впливають на розумову працездатність особистості. По-друге, вони досліджують і зовнішні фактори, які впливають на розумову діяльність (середовище для праці і відпочинку, температура, освітлення та ін.).

Таким чином, у вітчизняній та російській психології професійне становлення особистості розглядається як складова частина її загального розвитку (Л.І.Божович, Є.О.Клімов, Г.С.Костюк та ін.), а професійне самовизначення - як форма життєвого, особистісного самовизначення (М.М.Захаров, Б.О.Федоришин та ін.).

Сам процес формування професійного самовизначення старшокласників є багатогранним, тривалим, суперечливим, тому дослідженням цієї проблеми займалися багато вчених, зокрема, М.М.Захаров, Є.О.Клімов, І.С. Кон, Н. М. Варнавських, С.Н. Чистякова, П.О. Шавір.

Проведений аналіз історико-педагогічних джерел свідчить, що у вітчизняній педагогічній науці накопичено значний досвід з проблеми дослідження.

Проблемі узагальнення уявлень з профорієнтації, озброєнню школярів необхідними знаннями для орієнтації у світі професій, умінням об'єктивно оцінювати свої індивідуальні особливості присвятив роботи Б.Федоришин; діагностичним методикам вивчення особистості школярів із метою надання індивідуальної допомоги у виборі професії приділяється значна увага в роботах Н.Чистякової, Ю.Забродіна; обґрунтуванням теоретичних і методичних основ профорієнтації молоді займався Є.Клімов, системним підходом до профорієнтації школярів - В.Сахаров, Н.Степаненков, суспільно-значимими мотивами вибору професії - Є.Павлютенков, формуванням елементів духовної культури в процесі підготовки учнів до свідомого вибору професії Г.Шевченко та ін.

Слід зазначити, що проблемою формування інтересу до професії вчені займалися в основному в 70-80 роки XX ст., на сучасному етапі цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Економічні та соціальні зміни, що виникають у суспільстві, впливають i на проблеми сучасної педагогіки, зокрема на формування у старшокласників інтересу до вибору професії в умовах ринкової економіки. Ця проблема стала предметом сучасних досліджень (О.Ваценкова, В.Каташева, П.Костенкова, М.Левківського, Є.Павлютенкова, О.Тополі та ін.) Щодо профорієнтаційної роботи, то і ця проблема не лежить осторонь. Її актуальність полягає в тому, щоб надати значний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху молоддю, адаптацію її до професії (В.В.Синявський, С.Н.Чистякова, М.П. Тименко та ін.

У результаті аналізу наукової літератури я помітила, що питанням професійної орієнтації та професійним інтересам старшокласників в наш час приділено недостатньо уваги. Саме це зумовило вибір теми мого дослідження.

Об'єкт дослідження. Професійна сфера особистості.

Предмет дослідження. Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними.

Гіпотеза дослідження. Вибір професії старшокласниками зумовлений індивідуальними особливостями.

Мета дослідження. З'ясувати професійні інтереси старшокласників; визначити проблеми професійного вибору та профорієнтаційної роботи зі старшокласниками; детальне дослідження актуальної проблеми на даний час.

Для реалізації даної мети мною було поставлено наступні завдання:

1. Провести огляд наукової літератури з питань професійної сфери особистості;

2. Вивчити особливості профорієнтаційної роботи зі старшокласниками;

3. Встановити психологічні особливості вибору майбутньої професії школярів і вивчити вплив на цей вибір;

4. Експериментальне дослідження значимості професій для сучасних старшокласників;

5. Якісний аналіз експериментального дослідження;

6. Формування висновків.

Методи дослідження. Теоретичні (аналіз джерел за темою дослідження); експериментальне дослідження за такими методиками: «Вивчення професійних намірів старшокласників», опитувальник професійної готовності (ОПГ) (Л.Кабардової), „Я віддам перевагу” (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова), методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета), методика «Тип мислення»; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані в цілях профорієнтації.

Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (7 осіб), застосуванням методик, які відповідають меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.

Організація дослідження. Робота проводилася протягом 15 - 19 квітня 2013р. на базі Житомирської ЗОШ № 30 в 10-В класі.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З НИМИ

1.1 Загальна характеристика ранньої юності

учбовий професійний школа психологічний

Рання юність це вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини, до вибору спеціальності, до безпосереднього оволодіння нею, до виконання відповідальних соціальних функцій. За цей час підростаюча особистість поступово досягає такого ступеня фізичної, психічної і соціальної зрілості, на якому вона цілком здатна свідомо й самостійно їх виконувати [31].

Протягом юнацького віку (від 15 - 16 до 20 років) особистість досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості.

Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально - психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість в реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому соціальної, психологічної ситуації розвитку[2].

Рання юність (від 14--15 до 18 років) -- це період завершення фізичного дозрівання організму, завершальний етап початкової соціалізації особистості.

Фізичний розвиток старшокласників характеризується подальшими анатомічними та фізіологічними змінами, тісно пов'язаними між собою. Темпи збільшення зросту та ваги сповільнюються, причому юнаки надолужують недавнє відставання від дівчат.

У цьому віці завершується статеве дозрівання і юнаки та дівчата набувають вторинних статевих ознак, сповільнюють темпи росту тіла і кінцівок в довжину і зникає невідповідність між темпами росту грудної клітки та кінцівок. Відбуваються значні зміни в серцево-судинній системі: збільшується просвіт кровоносних судин, об'єм і продуктивність серця, що забезпечує нормальний кровообіг [23].

Ранній юнацький вік пов'язаний із процесом соціалізації. Як правило, дівчата випереджають у соціальному розвитку хлопців. Вони глибше й ефективніше засвоюють соціальні ролі, покладають на себе відповідальність за своє життя.

У стосунках зі старшими старшокласники прагнуть звільнитися від контролю та опіки зі сторони батьків і вчителів, а також від встановлених ними норм і порядків. У цьому процесі прийнято розрізняти домагання автономії в сфері поведінки (потреба і право самостійно вирішувати особисті проблеми), емоційної автономії (потреба і право мати власні, самостійно обрані, уподобання) та нормативної автономії (потреба і право на власні норми і цінності) [11].

Досягається незалежність поведінки у сфері дозвілля. Юнаки та дівчата все більше проводять його поза домівкою і школою, віддаючи перевагу одноліткам як партнерам по спільному дозвіллю.

Для того, щоб стати дорослою, молода людина має розірвати емоційну залежність від батьків. Батьки, як правило, хворобливо реагують на таке охолодження зі сторони своїх дітей, скаржаться на їх черствість та байдужість. Проте це тимчасове явище, емоційний контакт з батьками відновлюється після завершення кризового періоду на новому рівні, якщо, звичайно, нетактовність і безцеремонність старших не закривають для них внутрішній світ молодої людини надовго, а то й назавжди [8].

Ревниво захищається юнаками та дівчатами своє право на власні переконання, моральні установки та цінності. З цією метою нерідко займаються нарочито максималістські позиції, висловлюються крайні точки зору з того чи іншого питання.

У юнацькому віці все ж зростає інтерес до дорослих. Знання, досвід близьких людей допомагають орієнтуватись у питаннях, що пов'язані з майбутнім життям. Змінює юнак і свій характер і спілкування з ровесниками. Зменшується кількість друзів за рахунок зміни якості дружби, вона набуває інтимно-особистісного значення.

У період ранньої юності виникають такі новоутворення як формування світогляду і переконань, професійні інтереси, подальше формування самосвідомості та усвідомленої потреби в самовихованні, мрії та ідеали, перше юнацьке кохання.

Орієнтацію на майбутнє визначає життєву перспективу взагалі. Формування світогляду у цілому, це загальне уявлення про принципи розвитку та основи буття, життєва філософія людини, підсумок всіх її знань про світ. В старшому шкільному віці закладаються основи світогляду, оскільки саме в цьому віці відбувається велике розширення кругозору школярів, нагромадження знань про світ, розвиток абстрактного мислення в старшокласників різний, проте у всіх старшокласників спостерігаються певні зрушення в пізнавальній сфері, які виступають основою для юнацького філософствування.

У період ранньої юності продовжує формуватися самосвідомість. Суттєвою відмінністю формування самосвідомості у юнацькому віці у порівнянні з підлітковим віком є необхідність усвідомити свої особистісні прояви при пошуку майбутнього місця в самостійному трудовому житті. У самосвідомості старшокласників спостерігається суперечливе явище: з одного боку вони вміють значно краще і повніше усвідомлювати власні якості, ніж підлітки, проте самооцінка підлітків є більш об'єктивною, ніж самооцінка старшокласників. Причиною такого явища є те, що підлітки, особливо молодші, ніби дивляться на себе очима оточуючих, а тому їхня самооцінка ґрунтується на об'єктивній оцінці їхньої особистості з боку інших, а це забезпечує її адекватний характер. У старшому шкільному віці розвивається тенденція до самостійного оцінювання власної особистості, а себе самостійно оцінити значно важче, ніж усвідомити з боку оточуючих [23].

Підлітки при оцінюванні власної особистості орієнтуються на своє теперішнє буття, а старшокласники усвідомлюють себе з орієнтації на власне майбутнє. Старшокласники на відміну від підлітків, здатні усвідомлювати не лише окремі властивості своєї особистості, але й власну особистість в цілому. У цьому допомагає те, що юнаки та дівчата здатні усвідомлювати не лише прості якості, які відображають ставлення до учіння, але й складні якості, які відображають багатосторонні взаємини людини з оточуючим світом (почуття власної гідності). Більш високий рівень розвитку самосвідомості старшокласників обумовлює і більш усвідомлену потребу в самовихованні. На відміну від підлітків, старшокласники не лише прагнуть розвивати в собі окремі позитивні якості особистості, або долати окремі недоліки свого характеру, але й здатні формувати власну особистість в цілому. Це означає, що старшокласники перетворюються із об'єкта виховних впливів дорослих в об'єкт та суб'єкт виховання [6].

В період ранньої юності сформовані ідеали в таких основних формах:

1. Ідеалом виступає конкретна людина, яка є втіленням цінних для старшокласника якостей.

2. Ідеалом виступає узагальнений образ, який включає найбільш значущі для старшокласників якостей [16].

Найбільш поширеною формою існування ідеалів є друга форма.

У цьому віці виникає перше юнацьке кохання. У підлітковому віці мова може йти про дружню прихильність, закоханість, але не кохання.

Юнацьке кохання відрізняється чистотою, свіжістю і безпосередністю почуттів. Мрії про кохання відображають насамперед потребу в емоційному теплі, душевній близькості, розумінні.

1.2 Учбово-професійна діяльність та професійні інтереси старшокласників

У період ранньої юності провідною діяльністю є учбово-професійна діяльність. У старшому шкільному віці учбова діяльність суттєво відрізняється від учбової діяльності підлітків і справа тут не лише в поглибленні змісту навчання, у введенні нових учбових розділів, головна суттєва відмінність учбової діяльності старшокласників від учбової діяльності підлітків полягає в тому, що у старшому шкільному віці пред'являються значно вищі вимоги до учбової діяльності, який передбачає досить високий розвиток абстрактного, теоретичного мислення, вміння старшокласників самонавчатись.

Активні роздуми старшокласників над своїм майбутнім здебільшого мають наслідком сформовану спрямованість щодо вибору професії. Ця їхня спрямованість ще нетривка, а багатьом із них властиві різноманітні вагання. Їх свідченням є одночасний інтерес до кількох професій, конфлікт між прагненнями і здібностями, між ідеалізованим баченням майбутньої професії та реальними перспективами (учень хоче вступити до вищого навчального закладу, але це неможливо через низьку успішність чи відсутність коштів на оплату за навчання; інтерес учня не збігається з бажанням батьків). Старших школярів, які ще не визначилися у виборі професії, хвилює проблема вибору, і вони часто спілкуються з цього приводу з однолітками та дорослими [23].

До кінця дев'ятого класу випускник повинен зробити певний вибір. Існує два способи вибору. Перший спосіб - "проб і помилок". Коли учень вибирає профіль навчання або навчальний заклад наосліп. І другий спосіб - коли учень, вивчивши самого себе, опанувавши технологічними знаннями і уміннями в 5-9 класах на уроках технології, ознайомившись зі світом професій, усвідомлено і самостійно робить цей вибір [1].

У більшості старшокласників ще з підліткового віку залишився мнемічно-репродуктивний рівень учбової діяльності, коли учні проявляють пасивність при засвоєнні знань, чекають коли їм матеріал повністю пояснить вчитель, а вони його лише запам'ятають, а потім відтворять. В таких старшокласників не сформоване вміння самостійно засвоювати новий навчальний матеріал, володіти навичками опрацювання інформації, отриманої з позашкільних джерел. У старшокласників як і в підлітків спостерігається вибіркове ставлення до учбових предметів. У старшокласників головною причиною вибірковості у ставленні до учбових предметів є їх відповідність обраній професії.

У підлітковому віці дитячі форми мрії про професію змінюються роздумами про неї з урахуванням власних можливостей і обставин життя, з'являється прагнення реалізувати наміри у практичних діях. Однак деякі підлітки повністю живуть сьогоденням, про майбутню професію розмірковують мало [5].

Вони добре розуміють необхідність навчання в школі для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. Навчання в старших класах чи в професійно-технічних училищах ясно усвідомлюється ними як підготовка до майбутнього життя, до трудової діяльності [7].

Вибір професії та оволодіння нею починається з професійного самовизначення. На цьому етапі учні повинні вже цілком реально сформувати для себе задачу вибору майбутньої сфери діяльності з урахуванням наявних психологічних і психофізіологічних ресурсів. У цей час у учнів формується ставлення до певних професій, здійснюється вибір навчальних предметів відповідно до обраної професією.

Багато чого може стимулювати появу інтересу до певної професії: вчення, люди, книги, телебачення. Діти цікавляться багатьма речами, часто орієнтуються в декількох напрямках одразу, відвідують різні секції та гуртки. Дуже часто вони переоцінюють свої можливості. Заняття в гуртках допомагають підлітку усвідомити свої схильності, можливості, недоліки. Перевірка себе в діяльності - кращий спосіб і для здійснення мрії, і для запобігання розчарувань.

«Приземлити» її, доводити до його свідомості думку, що шлях до успіху в будь-якій справі вистелена труднощами, а не трояндами [16].

Виникнення потреби у вирішенні питання майбутньої професії спонукає старшокласника до активності та пошуку засобів для її задоволення. Саме тому у цьому віці починається усвідомлення свого місця у професійному майбутньому. Особистісне самовизначення старшокласника під впливом формувань системи поглядів, переконань та інтересів.

«Самовизначення» дозволяє особистості усвідомлювати себе у всьому багатстві своїх ставлень до навколишнього світу та визначає її систему цінностей, ідеалів, життєвих та соціальних планів, соціальних ролей з відповідними формами поведінки [14].

Зробити соціально і глибоко особистісний вибір на професійному самовизначенні - завдання не з простих і не з легких. Світ професій дуже великий. Він включає в себе тисячі різних найцікавіших спеціальностей. У юнацькому віці кожен стоїть перед вибором.

Найважливішою, невідкладною і важкою справою для старшокласника є вибір професії. Психологічно спрямований в майбутнє і схильний навіть подумки «перестрибувати» через незавершені етапи, юнак внутрішньо вже тяготиться школою; шкільне життя здається йому тимчасовим, несправжнім, перед днем іншого, більш багатшого і справжнього життя, яке одночасно вабить і лякає його [29].

На професійне самовизначення особистості впливають соціально - економічні умови, міжособистісні взаємини, вікові особливості, ситуативні чинники, але провідне значення в професійному самовизначенні належить самій особистості, її активності, відповідальності за своє становлення.

У віковій психології виділяють п'ять етапів професійного самовизначення:

- перший етап - дитяча гра, протягом якої вона програє різні професійні ролі;

- другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником певної професії;

- третій етап - охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, та передбачає попередній вибір професії;

- четвертий етап - практичне прийняття рішень, власне вибір професії включає в себе два основних компоненти: визначення рівня кваліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї; вибір конкретної спеціальності [6].

Вибрати професію дуже складно і довго. Відбувається відкладання у часі професійного самовизначення у зв'язку з відсутністю стійких інтересів.

Інтерес до певної сфери діяльності є по суті професійним інтересом. В основі якого лежать потреби, мотиви, здібності, які при правильно організованому навчально-виховному процесі з врахуванням впливу соціального оточення дозволяють всебічно розвивати особистість учня, створюють передумови для оволодіння ним комплексом знань, умінь та навичок, необхідних для оволодіння майбутньою професією.

Структурним компонентом професійного самовизначення є наявність професійного плану - обґрунтоване уявлення про обрану сферу трудової діяльності, про способи оволодіння майбутньою професією і перспективи професійного зростання. Професійний план - це складова життєвого плану - уявлення людини про бажаний спосіб життя, тобто про соціальний, професійний, сімейний статус, а також про шляхи і способи його досягнення.

Основні компоненти професійного плану:

- уявлення про роль праці в житті людини (ціннісно-мотиваційний аспект вибору професії);

- далека перспективна професійна мета (мрія), узгоджена з іншими життєвими цілями (сім'я, рівень матеріального добробуту та ін.);

- знання професій і відповідних професійних навчальних закладів;

- знання своїх можливостей для досягнення поставленої мети (реальна самооцінка внутрішніх і зовнішніх факторів вибору професії);

- знання шляхів підготовки до досягнення поставленої мети і шляхів роботи над собою; реальна підготовка до досягнення мети і реалізація окремих компонентів професійного плану в ході пробних пошукових дій; при потребі - інший варіант професійного плану, новий професійний вибір у випадку невідповідності можливостей і вибраних перспектив [19, 28].

Формування образу професійного майбутнього як передумови успішного розв'язання проблеми професійного вибору тісно пов'язані з індивідуально-особистісними характеристиками суб'єкта майбутньої професійної діяльності та умовами соціальної ситуації за яких розвиваються і реалізуються його потенційні здібності і можливості [12].

Отже, професійне самовизначення найчастіше визначається як вибір людиною напряму і змісту свого подальшого розвитку, сфери та засобів реалізації індивідуальних якостей і здібностей, соціального середовища для втілення своєї життєвої мети та моральних цінностей; це - цілісний, інтегративний процес, у якому реалізуються основні життєві цінності людини і конкретизуються аспекти її життєвого, особистісного, соціального самовизначення.

1.3 Профорієнтація у сучасній школі

Відомо, що людина - головна цінність суспільства, а освіта повинна забезпечувати розвиток і саморозвиток дитини, носити людинотворчий характер. Основою освітнього процесу має бути формування особистості школяра[13].

Випускники шкіл на сучасному етапі розвитку суспільства являються основним джерелом поповнення трудових ресурсів, тому профорієнтаційна робота з учнями є такою важливою. Сучасна загальноосвітня школа це той об'єкт, на якому повинні бути зосереджені всі зусилля у профорієнтаційному впливі на молоду особу, це допоможе їй у подальшому входженні в доросле життя.

Сучасний підхід у профорієнтації - особистісно-орієнтований - передбачає своєчасну підтримку та розвиток тих особливостей та характеристик особистості, які будуть передумовою майбутньої успішної професіональної діяльності, сприяють пізнанню оточуючого світу, самопізнанню, самореалізації особистості, усвідомленню власної ролі у виборі професії, прийняття відповідальності за нього [15].

Профорієнтація - це науково-практична система підготовки особистості до самостійного та усвідомленого вибору професії. Основним об'єктом цієї системи є особистість учня у різні вікові періоди її розвитку - від молодшого до старшого шкільного віку [26].

Керстін-Паулзен Бринк зазначає, що шкільна профорієнтація є основою для побудови щасливого майбутнього та уміння долати життєві проблеми [4].

Проблема професійного самовизначення старшокласників - одна з найактуальніших проблем юнацького віку.

Учні випускного класу основної школи часто відчувають серйозні труднощі у виборі профілю навчання у старшій школі. Як правило, вони роблять цей вибір під впливом випадкових факторів (наприклад, за компанію, за порадою дорослих або друзів). При цьому підлітки вважають, що мають достатню кількість інформації про ту чи іншу професію для вибору профілю подальшого навчання [11].

Тож у цьому випадку необхідна допомога психолога, а саме профорієнтаційна робота з ним.

Профорієнтаційну роботу в школі проводять учителі, класні керівники, інші члени педагогічного колективу, фахівці різних галузей виробництва.

Загальноосвітня школа готує старшокласників до вибору професії всім змістом і методами навчально-виховної роботи. У цій підготовці важливо все: система загальноосвітніх знань, політехнічне й трудове навчання, ідейно-політичне, моральне, естетичне й фізичне виховання учнів. Проте вибір професії не може бути лише як побічний результат загально шкільної та позашкільної виховної роботи. Потрібна спеціальна система заходів, спрямованих на підготовку учнів старшого шкільного віку саме до професійного самовизначення. На основі цієї системи і формується в особистості те особливе психологічне утворення, що має назву готовності до свідомого вибору професії.

Психологічні особливості профорієнтаційної роботи використовують у своєму арсеналі такі методи як спостереження, експеримент, методи бесіди, анкетування, вивчення продуктів діяльності.

Виділяють три етапи профконсультаційної роботи:

1. Підготовчий - повинний підвести учнів до усвідомленого вибору професії, цей етап триває протягом усього періоду шкільного навчання.

2. Надання допомоги у виборі професії у відповідність з уміннями, навичками, інтересами і психофізіологічними здібностями учня. Цю роботу проводять фахівці-профконсультанти разом з вчителями школи.

3. Уточнююча профконсультація нерідко виходить за межі школи і здійснюється у середніх професійно-технічних училищах, вузах, на підприємствах і т.п.

На кожному з цих етапів профконсультация має різний характер. На першому етапі підготовка учнів насамперед носить розвиваючий характер. Якщо в учня вже склалися інтереси, що відповідають його здібностям, то завдання профконсультанта полягає в наданні правильного напрямку.

На другому етапі профорієнтація носить рекомендаційний характер і вирішує такі основні завдання: відповідність стану здоров'я вимогам обраної професії, психологічна готовність особистості до оволодіння обраною професією, довідкова інформація учнів про зміст і характер праці, можливості отримання спеціальної освіти, професійної підготовки та працевлаштування. Згідно з цими завданням виділяють три етапи профконсультації: психолого-педагогічну, медичну та довідкову [27].

Третій етап профконсультації пов'язаний з надходженням учня до професійного навчального закладу або безпосередньо на роботу. Його можна назвати ще формуючим, бо основне завдання на цьому етапі - допомогти молодій людині утвердитись у професійному виборі. За допомогою школи учні знайомляться з майбутніми умовами своєї діяльності, готуючись до навчання в навчальному закладі або безпосередньо вступу на роботу [9].

Завдання професійного консультанта виявити в особистості бажання і готовність до майбутньої професії, навчити ставити перед собою мету та досягти її.

Профконсультант повинен знати як психологічний стан людини, яку консультує, так і її індивідуальні особливості. Визначивши в процесі бесіди індивідуально-психологічні особливості, емоційний стан та наявні професійні можливості клієнта, профконсультант може розпочинати пошук серед професій і вакантних робочих місць, які б відповідали наявним можливостям і досвіду. Для позитивного результату потрібно зібрати якомога більше інформації про клієнта. Для цього використовують різні форми та методи.

Як форм професійної орієнтації можна виділити наступні: "круглий стіл", індивідуальні та групові бесіди, семінари, опис професій, диспут, складання і рішення профорієнтаційних кросвордів, рольові ігри, творчі етюди, метод конкретних ситуацій, ярмарки вакансій і пр.

Форми реалізації професійної консультації можуть бути колективними, груповими та індивідуальними. Важливу роль у профорієнтації учнів відіграють факультативні курси. Значна їх частина орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань умінь і навичок з цієї професії.

Є. Климов розуміє роботу по профорієнтації та профконсультації не як тимчасову компанію, а як нормальну систематичну боротьбу за соціальний прогрес, як органічну частину навчально-виховної роботи школи, що готує своїх випускників до життя [10].

Отже, результатом коректної профорієнтаційної роботи є професійне самовизначення старшокласників. На сучасному етапі розвитку суспільства саме це має стати не вузько спрямованою професійною спеціалізацією, а готовністю учня до майбутньої професії і кар'єри, здатність самостійно ставити мету, визначати цілі, які визначатимуть етапи її досягнення, оптимально використовуючи усі наявні ресурси. Найважливішою метою соціально-педагогічної допомоги є допомога особистості у правильній побудові життя та реалізації її особистих планів.

РОЗДІЛ II. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати, комплекс доповнюючих один одного психолого-педагогічних методів. Проблему професійних інтересів старшокласників та особливостей профорієнтаційної роботи з ними досліджували за допомогою таких методів дослідження як спостереження, групові та індивідуальні бесіди та анкетування за такими методиками:

1) Методика «Вивчення професійних намірів старшокласників» [21].

2) Опитувальник професійної готовності (ОПГ) (Л. Кабардової) [3].

3) «Я віддам перевагу» (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова).

4) Методика «Тип мислення»[22].

5) Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса.

За результатами дослідження використаний кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Спостереження за учнями необхідно вести постійно, на протязі всього часу навчання, особливо в старших класах [25].

Спостереження - цілеспрямоване збирання психологічних факторів поведінки і діяльності особистості з метою їх подальшого аналізу і тлумачення, зазначають О.М.Степанов та М.М.Фіцула у своєму посібнику [24].

Бесіда - метод збирання фактів про психічні явища в процесі безпосереднього спілкування за спеціально розробленою програмою [20].

За допомогою бесіди можна отримати доволі широку інформацію про підготовленість кожного учня індивідуально до вибору майбутньої професії.

Одним із способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної діяльності є тести. Користуючись ними, можна досить точно визначити оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей, необхідних для тієї чи іншої професії тощо, зазначає І.Шипова [30].

Методика №1. «Вивчення професійних намірів старшокласників»

Мета: визначити наявність готовності до вибору професії (Л. М. Фрідман, Т. А. Пушкіна, І. Я. Каплуновіч, 1988), що характеризує внутрішню усвідомленість самого факту вибору і визначеність професійних інтересів, обізнаність учня та оцінку своїх здібностей, знання про те, які фізичні та психологічні вимоги до людини ставить обрана ним професія.

Необхідний матеріал: бланк анкети, ручка.

Хід проведення

Досліджуваним була проведена інструкція.

Кожному учню пропонується відповісти на ряд запитань. Дані питання стосуються професійних намірів та загальних життєвих планів учнів. Вони мають дані варіанти відповідей, з яких потрібно обрати більш притаманну для себе, але є й такі, на які потрібно дати власну відповідь (дод. №1).

Обробка отриманих результатів, а саме якісний аналіз відповідей досліджуваних дасть відомості про:

1) загальні життєві плани учнів (питання 1, 16, 17, 27);

2) захоплення і професійні наміри (запитання 1, 2, 12, 13, 20, 23, 24, 25, 26);

3) знання а обраної професії (питання 3, 4, 5, 11);

4) оцінці своєї придатності до неї (запитання 7, 14);

5) про оцінку роботи педагогів і старшокласників з професійного самовизначення (питання 6, 8, 9, 10, 15, 18, 19, 21, 22).

Методика №2. «Опитувальник професійної готовності (ОПГ) (Л. Кабардової)»

Мета: визначити ступінь готовності досліджуваного до успішного функціонування (навчанні, роботі) у певній професійній сфері.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповідей, ручка.

Хід проведення

В основу опитувальника покладено принцип самооцінки досліджуваним одночасно своїх можливостей у реалізації визначених опитувальником умінь (учбових, творчих, трудових, соціальних і т.д.), свого реального, пережитого і сформованого в особистому досвіді емоційного ставлення, яке виникає щоразу при виконанні описаних в опитувальнику видів діяльності і своєї переваги чи небажання мати описані види діяльності у своїй майбутній професії.

На початку дослідження було запропоновано досліджуваним уважно прочитати інструкцію.

Потрібно уважно прочитати кожне висловлювання і дати три відповіді, оцінивши їх у балах (від 0 до 2).

Кожен з досліджуваних заносить свої оцінки в балах в таблицю відповідей (номер клітки в таблиці відповідає номеру питання).

У цій же послідовності і проставляються оціночні бали у відповідну клітинку таблиці.

Якщо досліджуваний ніколи не робив того, що написано в питанні, то нехай замість балів ставить в клітку прочерки в перших двох питаннях і спробує відповісти тільки на третє питання.

Працювати потрібно уважно, не поспішаючи.

У процесі роботи з опитувальником оптант заповнює спеціальну таблицю відповідей (табл.2.1), яка містить 5 стовпчиків. Номери та літерні позначення в клітинах аркуша відповідей відповідають номерам і позначенням питань.

У кожній клітці таблиці оптант ставить 3 оцінки в балах:

1. Оцінка своїх умінь.

2. Оцінка свого емоційного ставлення.

3. Оцінка свого професійного побажання, переваги.

Таблиця 2.1

Л-З

Л-Т

Л-П

Л-Х.О

Л-Л

Вміння Почуття Бажання

Вміння Почуття Бажання

Вміння Почуття Бажання

Вміння Почуття Бажання

Вміння Почуття Бажання

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

Обробка результатів:

Верхні клітинки п'яти стовпців необхідно позначити відповідно до типів професій зліва направо:

1 - Л-З (людина-знак)

2 - Л-Т (людина-техніка)

3 - Л-П (людина-природа)

4 - Л-Х.О (людина-художній образ)

5 - Л-Л (людина-людина).

Приступаючи до обробки результатів, спочатку необхідно знайти в таблиці відповідей ті номери питань (клітини), на які оптант при оцінці умінь дав 0 балів або поставив прочерк. При подібній оцінці умінь наступні дві оцінки з цього ж питання, при підрахунку загальних сум балів за цими шкалами, не враховуються (умовно їх можна в таблиці викреслити). Вони враховуються тільки при якісному аналізі кожної сфери.

Підраховується загальна сума балів у кожній професійній сфері, яку набрали окремо «вміння», окремо «ставлення» і окремо «професійні побажання». У результаті цього підрахунку отримуємо наочну картину співвідношень оцінок за 3-ма шкалам: умінь оптанта, його емоційного ставлення та професійних побажань (переваг) як в кожній професійній сфері, так і за кожного конкретного питання (виду діяльності).

Оцінка результатів.

Порівняння і вибір кращої для даного оптанта професійної сфери (або декількох сфер) виконується на основі зіставлення сум балів, набраних різними професійними сферами окремо за шкалою «професійна перевага». Звертається увага на ту або ті професійні сфери, в яких ці суми найбільші.

За результатами відповідей досліджуваного робиться висновок про те, до якої сфери професійної діяльності він схильний.

Методика №3. «Я віддам перевагу» (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова)

Мета: вивчення професійної спрямованості, інтересів, нахилів, переваг учнів на основі аналізу різних за характером видів діяльності.

Необхідний матеріал: опитувальник та бланк відповідей.

Хід проведення

Методика є достатньо простою та швидкою у проведенні. Дослідження може проводитися як індивідуально, так і з групою учнів. Досліджуваним пропонують письмово відповісти на 20 питань, використовуючи бланк відповідей (табл.2.2). Номери та буквені позначення у його клітинках відповідають номерам та варіантам відповідей ДДО. Досліджуваному ж пропонується відповісти на 20 пар запитань, обравши з двох найбільш прийнятний для себе варіант. У відповідних клітинах бланку потрібно обвести обраний з двох альтернатив варіант відповіді (“а» або “б”) (або поставити знак «+» чи «-», що відповідає «так» чи «ні»).

Питання підібрані та згруповані таким чином:

- у першому стовпчику вони стосуються професії типу «людина-природа» (умовно позначено у бланку буквою «П»),

- у другому - «людина-техніка» («Т»),

- у третьому - «людина-людина» («Л»),

- у четвертому - «людина-знакова система» («З»),

- у п'ятому - - «людина-художній образ» («Х»).

Обробка результатів

Після отримання відповідей на всі запитання в кожному з 5-ти вертикальних стовпчиків підраховується кількість проставлених плюсів. В нижніх клітинах таблиці виводяться суми, які є показниками вираження інтересів до певної сфери діяльності. Максимальна сума балів у кожному стовпчику становить 8. Найбільша сума балів в одному зі стовпчиків вказує на переважання інтересів, а можливо і нахилів до певного типу професій, тієї чи іншої сфери діяльності.

Таблиця 2.2. Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ДДО)

Людина-природа

Людина-техніка

Людина-людина

Людина-знакова система

Людина-художній

образ

10а

10б

11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а

17б

16б

19б

17а

20а

19а

18а

20б

18б

У “+” =

У “+” =

У “+” =

У “+” =

У “+” =

Методика №4. «Тип мислення»

Мета: діагностика типу мислення респондента з профорієнтаційною ціллю.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповіді, ручка.

Хід проведення

Досліджуваним була проведена інструкція.

У кожної людини домінує певний тип мислення. Цей опитувальник допоможе визначити тип мислення кожного з досліджуваних. Якщо згоден з виразом, в бланку поставиться «+», якщо ні «-».

Обробка результатів

Таблиця 2.3. Ключ

Тип мислення

Питання

Предметно-дійове

1, 6, 11, 16, 21, 26, 31, 36

Абстрактно-символичне

2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37

Словесно-логічне

3, 8, 13, 18, 23, 28, 33, 38

Наочно-образне

4, 9, 14, 19, 24, 29, 34, 39

Креативність (творчість)

5, 10, 15, 20, 25, 30, 35,40

Підрахуйте кількість плюсів у кожній з п'яти ліній. Кожна лінія відноситься до певного типу мислення. Кількість балів у кожній стрічці вказує на рівень розвитку даного типу мислення:

0-2 - низький,

3-5 - середній,

6-8 - високий.

Інтерпретація результатів

Тип мислення - індивідуальний спосіб перетворення інформації. Знаючи свій тип мислення, можна прогнозувати успішність в конкретних видах професійної діяльності.

Предметно-дійове мислення притаманне людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони володіють хорошою координацією дій. Їх руками створений весь оточуючий нас предметний світ. Вони керують машинами, стоять біля станків, збирають комп'ютери. Без них неможливо реалізувати найблискавичнішу ідею. Цей тип мислення важливий для спортсменів, танцюристів, артистів.

Абстрактно-символичним мисленням володіють багато вчених - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул та операцій, до яких не можна ні доторкнутися, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення, на основі гіпотези, зроблені численні відкриття у всіх областях науки.

Словесно-логічне мислення виокремлює людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (от лат. verbalis - словесний). Завдяки розвинутому словесно-логічному мисленню вчений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки та донести їх до людей. Це вміння необхідне керівникам, політикам та суспільним діячам.

Наочно-образним мисленням володіють люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, режисер мають володіти розвинутим наочно-образним мисленням.

Креативність - це здатність міркувати творчо, знаходити нестандартні рішення задач. Це рідка та нічим не замінна якість, яка виокремлює людей талановитих у будь-якій сфері діяльності.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідно поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.

Методика №5. «Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета)»

Мета: визначення спрямованості особистості.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповідей, ручка.

Хід роботи.

Орієнтаційну анкету вперше опубліковано Б. Бассом у 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, для кожного з яких можливі три варіанти відповіді, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен обрати одну відповідь, що найбільше виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. Відповідь «найбільше» одержує 2 бали, «найменше» -- нуль. Необрана відповідь -- 1 бал.

Досліджуваним була проведенна інструкція.

Потрібно бути максимально правдивим, так як серед варіантів відповідей немає «хороших» або «поганих», тому не потрібно намагайтися відгадати, яка з відповідей є «правильною» або «кращою».

Обробка результатів.

Бали, набрані за всіма 27 пунктами, підсумовують для кожного виду спрямованості окремо.

Таблиця 2.4. Ключ

№ з/п

Я

С

Д

№ з/п

Я

С

Д

1

А

В

Б

15

Б

В

А

2

Б

В

А

16

А

В

Б

3

А

В

Б

17

А

В

Б

4

В

Б

А

18

А

Б

В

5

Б

А

В

19

А

Б

В

6

В

А

Б

20

В

Б

А

7

В

Б

А

21

Б

А

В

8

А

Б

В

22

Б

А

В

9

В

А

Б

23

В

А

Б

10

А

В

Б

24

Б

В

А

11

Б

В

А

25

А

В

Б

12

Б

А

В

26

В

А

Б

13

В

А

Б

27

Б

А

В

14

А

В

Б

За допомогою методики виявляють такі види спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) -- орієнтація на пряму винагороду й задоволення безвідносно до роботи й співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

2. Спрямованість на спілкування (С) -- прагнення за будь-яких умов підтримувати стосунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних стосунках з людьми.

3. Спрямованість на роботу (Д) -- зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, що корисно для досягнення спільної мети.

РОЗДІЛ III. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Після проведення емпіричного дослідження наявності у 10 класі готовності до вибору професії за методикою «Вивчення професійних намірів старшокласників» виявилось, що:

Більшість опитуваних учнів уже визначилися чим займуться після закінчення школи. 6 учнів думають продовжити навчання у вищих навчальних закладах (далі ВНЗ), 4 з яких вибрали навчальний заклад, решта ще не визначилися.

Обираючи професію, старшокласники переважно орієнтуються на цікавість та змістовність роботи - 4 учні. 2 учнів вибирали професію, яка відповідає їх можливостям. І тільки один учень обрав професію, спираючись на її престижність в даний час суспільного розвитку.

Більшість опитаних старшокласників (5 учнів) вважають, що для того щоб бути гарним фахівцем потрібно закінчити ВНЗ. Двоє - спробувати себе у обраній професії. Також, 5 учнів захоплюються областю знань і вмінь про людину, 1 - про мистецтво, ще 1 - про техніку.

Всі учні уже обрали свої майбутні професії. Це переважно професії з області «людина - людина» (юрист, прокурор, педагог, вчитель англійської мови, медсестра), та один учень - «людина - художній образ» (актор).

Більшість учнів уже давно їх обрали ( 5 учнів), у одного з них відбулися зміни у її виборів, у зв'язку з престижністю. Ще в одного були сумніви стосовно працевлаштування після закінчення ВНЗ. Двоє обрало професію недавно, тому цей вибір може бути неостаточним, можливі зміни. З відповідей видно, що в школі проводяться екскурсії на виробництво.

3 учні відають перевагу працювати індивідуально, 2 - з товаришами, і ще 2 - в команді. Це супроводжується їхніми індивідуальними особливостями. Виконавцем у команді хоче бути 2 учні - це свідчить, що ці учні відповідальні і можуть виконати будь який наказ. Організатором мріють бути - 5 учнів, що мають організаторські здібності.

Тільки 4 учні займаються на факультативних заняттях та у гуртках. Троє не відвідують ніяких шкільних та позашкільних секцій.

5 учнів, вважають, що саме необхідні знання, вміння та навички, це ті вимоги, що ставить перед людиною, обрана нею професія. Одна дитина - що потрібні спеціальні якості особистості, ще одна - загальні якості особистості.

Всі учні переконанні що вони за станом здоров'я придатні для обраної ними професії, виділяють фізичну і моральну підготовку.

5 учнів обрану професію не хочуть змінювати, на близькі спорідненні з нею, тільки 2 можуть змінити, якщо так складуться обставини.

4 учні остаточно обрали професію та готуються до вступу в обраний ВНЗ, троє можуть передумати. Свої знання перевіряють: у школі на уроках (4); у гуртках (1); самостійно вдома та у позашкільних закладах (2).

Учні готують себе до обраної професії, працюючи над розвитком системи знань умінь і навичок, необхідних для цієї професії (5); розвивають спеціальні якості (2); виховують у себе загальні позитивні якості (працелюбність, самостійність у праці і т.д.) - 1 учень.

Більшість учнів не знає де можна отримати підготовку про обраної професії. Тільки двоє вважають що це позашкільні заклади. Про обрану професію читали у системі Інтернет. Тільки один учень у спеціальній літературі. Розмовляли про обрану професію: з батьками (4); з родичами (1); зі старшими товаришами, які знають цю професію (1), ще один ні з ким не розмовляв. Це означає, що учні радяться щодо обрання професії. На вибір професій переважно вплинули батьки (у 4 учнів), двоє обрали професію самостійно і ще один за допомогою вчителів.

Учні відвідуючи шкільну бібліотеку бажають, щоб там були книги та матеріали по різних професіях. Вчителі намагаються виконувати роль профконсультантів та розповідають про професії на уроках. Це переважно виховні години, уроки історії, географії, правознавства, але як зазначають учні дуже рідко. Відвідували екскурсії на виробництво, після яких у них виникали такі зауваження: щодо організації праці (1); щодо бесіди про професії (2); щодо умов виробництва (3); щодо показу технологічного процесу один учень. Щодо зустрічей з ветеранами праці, то відповіді дітей відрізняються. Двоє учнів пам'ятають декілька зустрічей, решта не були на жодній.

Результати дослідження ступеню готовності до успішного функціонування у певній професійній сфері.

Провівши дане опитування, за результатами відповідей опитуваних, можна зробити висновок про те, до якої сфери професійної діяльності вони схильні. Наступні учні схильні до таких професій:

Гриб М. - більш схильний до діяльності в професійній сфері «людина - людина», близької до неї є сфера «людина художній образ». Найбільші бали учень поставив на питання, де потрібно працювати з людьми, тобто організовувати їх, розв'язувати конфлікти, майструвати щось своїми руками;


Подобные документы

  • Проблема подолання внутрішніх конфліктів та агресивної поведінки у молодшому шкільному віці. Психологічні особливості учнів. Проведення корекційної роботи, спрямованої на подолання агресії. Вивчення рівня тривожності та його впливу на поведінку школярів.

    курсовая работа [441,9 K], добавлен 26.12.2014

  • Юність і юнацтво в історичній перспективі. Соціально-психологічні особливості ранньої юності. Який зміст і тривалість юності як стадії життєвого шляху. Соціально-психологічна ситуація в період зрілої юності. Вибір професії, соціальне та самовизначення.

    реферат [40,7 K], добавлен 05.12.2014

  • Психологічні особливості старшого шкільного віку, етапи та особливості їх особистісного розвитку та росту. Поняття та зміст професійного самовизначення, його головні чинники. Дієвість різноманітних форм та методів профорієнтаційної роботи у школі.

    контрольная работа [38,3 K], добавлен 04.06.2015

  • Поняття, сутність, об’єкт та предмет конфлікту у вітчизняній і зарубіжній психології, його особливості у школі, у тому числі між учнями старшому шкільному віці. Емпіричний аналіз причин виникнення та протікання конфліктів учнів старшого шкільного віку.

    курсовая работа [58,4 K], добавлен 12.07.2010

  • Особливості розвитку людини в період ранньої юності. Визначення поняття "емпатія", її морально-психологічне значення та взаємозв’язок з соціалізацією особистості. Характеристика основних методик дослідження та вправ на розвиток емпатії у старшокласників.

    реферат [47,6 K], добавлен 02.12.2010

  • Психологічні закономірності формування професійної спрямованості особистості. Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти вибору професії співробітниками МНС. Програма та методи дослідження. Професійна мотивація співробітників.

    курсовая работа [81,7 K], добавлен 11.10.2011

  • Поняття темпераменту та його основні властивості. Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту. Аналіз прояву властивостей темпераменту на процес засвоєння знань у дітей молодшого шкільного віку при проведені навчально-виховної роботи з ними.

    курсовая работа [53,8 K], добавлен 09.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.