Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога

Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 19.04.2013
Размер файла 61,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України

Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога

Спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2004р.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України (м. Київ).

Науковий керівник: - доктор психологічних наук, професор

Семиченко Валентина Анатоліївна

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

АПН України, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, професор

Савчин Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний університет

ім. І.Франка МОН України,

завідувач кафедри психології

кандидат психологічних наук, професор

Моргун Володимир Федорович,

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка МОН України

професор кафедри психології

Провідна установа: - Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова МОН України, кафедра психології

Захист відбудеться “25” травня 2004 року об 11.00 годинні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий “24” квітня 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Балл.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблеми психологічної освіти і підготовки фахівців для різних сфер психологічної практики мають для вітчизняної психологічної та педагогічної науки особливу актуальність. Інтерес до проблем психологічної освіти визначається потребами гуманізації всіх сторін громадського життя, що в свою чергу підвищує потребу держави, установ і окремих громадян у психологічних послугах, а отже, висуває перед навчальними закладами завдання підвищення якості підготовки майбутніх практичних психологів.

Професія психолога є особливим видом діяльності, який вимагає, крім знань, певних особистісних якостей, особливої структури світогляду. Тому, разом з теоретичними знаннями і професійними вміннями, які є фундаментом будь-якої професії, молодь, що отримує фахову психологічну підготовку, потребує комплексного психолого-педагогічного підходу до створення умов особистісного розвитку в процесі професійного становлення.

У нашій країні проблема підготовки практичних психологів найбільшу актуальність набула останнім часом, тому що з'явилися предметні сфери, де знадобилася допомога кваліфікованих психологів-професіоналів. Бурхливий розвиток різних галузей, тісно пов'язаних з економічними і соціальними проблемами суспільства, вимагає підготовки практичних психологів у галузі реклами, промисловості, бізнесу, менеджменту, консультативної та терапевтичної практики. Потреби цих галузей стимулюють технологічну, інструментально-технічну підготовку майбутнього психолога. У той же час часто забутими залишаються цінності, етичні аспекти мотивації, тобто основний компонент особистості, що визначає якість і специфіку діяльності майбутнього практичного психолога. В першу чергу це стосується формування професійної спрямованості, яка є системоутворюючим фактором підготовки професійного психолога. Однак психолого-педагогічні традиції формування і професійного розвитку особистості, які на сьогодні накопичені в психологічних та педагогічних науках, і досі явно недостатньою мірою використовуються в системі підготовки практичних психологів.

Як свідчить проведений теоретичний аналіз, підготовка практичних психологів і сьогодні залишається значною мірою суто формальною, а професійний розвиток майбутніх фахівців найчастіше відбувається стихійно. Зміни внутрішнього світу практичного психолога детермінуються лише подіями середовища, а не цілеспрямованою психолого-педагогічною роботою з майбутніми спеціалістами визначеної галузі.

Результати вивчення літературних джерел та практичного досвіду роботи навчальних закладів засвідчили, що проблеми визначення змісту та структури формування професійної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога ще не дістали свого науково-методичного вирішення. Проте певна теоретико-методологічна база для вирішення відповідних завдань вже створена. Окремі думки щодо базових ознак діяльності практичних психологів, вимог до особистості майбутніх фахівців, особливостей підготовки кадрів відповідного профілю представлені в роботах зарубіжних (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл) та й вітчизняних (Г.С. Абрамова, О.Ф. Бондаренко, М.І. Боришевський, Л.Ф. Бурлачук, Н.П. Зубалій., Н.Л. Коломінський, С.Д.Максименко, В.Ф. Моргун, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, В.А. Семиченко, В.Г. Панок, Н.В. Чепєлєва, Т.С. Яценко та ін.) психологів. В їх дослідженнях переконливо доведено, що основним інструментом впливу практичного психолога, крім тестів, спеціальних психологічних методик, виступає його особистість, основним компонентом якої є гуманістична спрямованість. Адже надати реальну психологічну допомогу людині, яка потребує емпатії та підтримки, може лише той психолог, у системі особистісних та професійних цінностей якого домінує гуманістична складова. Таким чином, становлення і розвиток гуманістичної спрямованості особистості практичного психолога виступає як пріоритетне завдання підготовки майбутніх фахівців.

Таким чином, формування особистості майбутнього практичного психолога повинно розглядатись в контексті особистісноорієнтованого підходу в навчанні, основна мета якого - сприяти формуванню гуманістичної спрямованості у студентів психологів.

Гуманістична спрямованість розглядається у роботі як багатокомпонентне утворення, у структуру якого входить: високий рівень мотивації до оволодіння професією, в змісті якої домінують не лише пізнавальні, а й альтруїстичні, емпатійні мотиви роботи з людьми; готовність до співробітництва і оптимістична націленість на позитивний результат психологічного впливу; збалансована система екзистенціально-гуманістичних цінностей і ціннісних орієнтацій; високий рівень здатності до рефлексії і самопізнання.

Виходячи з актуальності проблеми та її недостатньої теоретичної, методичної і практичної розробленості, необхідності визначення інтегративного підходу до її розв'язання, визначено тему дослідження: «Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з тематикою науково-дослідної роботи кафедри психології Гуманітарного інституту “Артек” - “Підготовка практичних психологів у ВНЗ” та науково-дослідної теми Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України “Науково-методичні засади підготовки наукових і педагогічних кадрів для закладів післядипломної педагогічної освіти”, № держреєстрації 0103U003243.

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України від 17 квітня 2002 р., протокол № 4. Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №5 від 14.05.2002р.).

Об'єкт дослідження - процес становлення особистості майбутнього практичного психолога.

Предмет - формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога в процесі професійної підготовки.

Мета дослідження полягає у тому, щоб експлікувати й описати специфічні особливості гуманістичної спрямованості особистості майбутніх практичних психологів, а також запропонувати програму формування такої спрямованості.

Основні гіпотези дослідження:

1. Майбутні практичні психологи мають різні типи спрямованості особистості (гуманістичний, екзистенціальний, егоцентричний, прагматичний). Кожен з цих типів має свою специфіку, пов'язану з особливостями потребово-мотіваційної, поведінкової, когнітивної та емоційної сфери.

2. Ефективність формування у студентів-психологів гуманістичної спрямованості особистості можна підвищувати шляхом організації спеціальної цілеспрямованої роботи (яка включає до себе психотерапевтичні, консультативні та тренінгові заняття).

Для перевірки висунутих гіпотез дослідження і досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз категорії спрямованості особистості у системі психолого-педагогічних знань.

2. Визначити комплекс критеріїв, експлікувати й описати специфічні особливості, ознаки і показники спрямованості особистості, виділити основні типи спрямованості студентів-майбутніх практичних психологів.

3. Виявити сутність і основні характеристики гуманістичної спрямованості особистості практичного психолога.

4. Дослідити представленість різних типів спрямованості майбутніх практичних психологів та їх взаємозв'язок з іншими професійно значущими якостями.

5. Розробити корекційно-розвиваючу програму з формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога.

Теоретико-методологічною основою дослідження виступили: концептуальні підходи провідних вчених до розуміння особистості й процесу її становлення (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Б.С. Братусь, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко), загальнопсихологічна концепція діяльності (В.В. Давидов, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн), психологічна концепція відносин (В.М. М'ясищев), основні положення суб'єктної парадигми (В.О. Татенко), основні положення теорії педагогічної взаємодії (Г.О. Бал, М.Й. Боришевський, О.О. Бодальов, В.О. Кан-Калік, О.В. Киричук, Я.Л. Коломінський, О.О. Леонтьєв, Л.О. Петровська, В.А. Семиченко, Т.С. Яценко), психологічна антропологія (Е.І. Ісаєв, В.І. Слободчиков,) праці Н.П. Зубалій із проблем мотивації майбутніх практичних психологів, дослідження О.Ф. Бондаренка, Л.Ф. Бурлачука, А. Маслоу, Р. Мея, К. Роджерса, В. Франкла, К.Г. Юнга з методології і теорії підготовки психологів-консультантів і психотерапевтів.

Методи дослідження: теоретичні (вивчення та аналіз психологічної та педагогічної літератури з обраної проблеми); емпіричні (спостереження, тести, констатуючий і формуючий експерименти), методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у три етапи протягом 1998-2002 р.

Перший етап (1998-1999 р.) - аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури; обґрунтування вихідних теоретичних положень, визначення актуальності, об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження; формулювання гіпотези, розробка методики, яка дозволяє визначити тип спрямованості особистості у майбутніх фахівців.

Другий етап (1999-2000 р.) - уточнення та доповнення методики дослідження, розробка програми, яка дозволяє підвищувати гуманістичну спрямованість майбутніх практичних психологів.

Третій етап (2000-2002 р.)- експериментальна перевірка розробленої програми, порівняльний аналіз навчальних і кінцевих результатів експерименту, формулювання висновків дисертаційного дослідження.

Експериментальною базою дослідження виступили психологічни факультети Таврійського Екологічного інституту (м. Сімферополь), Гуманітарного Інституту “Артек” (м. Гурзуф), всього у дослідженні прийняло участь 183 особи - студенти - психологи 2-5 курсів. Експеримент носив лонгітюдний характер і проводився протягом 1999 р.- 2002 р.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше:

розкрито структуру особистісної спрямованості студентів - майбутніх психологів та запропоновано методику діагностування її окремих складових;

виділено типи спрямованості та досліджено їх розповсюдженість у студентів-майбутніх психологів;

доведено взаємозв'язок між типом спрямованості й іншими професійно значимими особистісними якостями майбутнього практичного психолога (самооцінка, самосвідомість, внутрішня чесність та ін.);

розроблено і експериментально перевірено програму формування у майбутніх практичних психологів гуманістичної спрямованості особистості, запобігання і корекції егоцентризму й егоцентричних установок.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні й розширенні наукових знань про тенденції та закономірності особистісного розвитку студентів у процесі професійної підготовки, про структуру й типи спрямованості особистості, психологічні детермінанти, які впливають на формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога, а також у виявленні зв'язків, що виникають між типом спрямованості особистості майбутніх практичних психологів та іншими особистісними якостями.

Практична цінність роботи полягає у тому, що:

розроблено й експериментально перевірено методику визначення типу спрямованості особистості практичного психолога;

розроблено і експериментально доведено ефективність корекційно-розвиваючої програми з формування у майбутніх психологів гуманістичної спрямованості особистості;

доповнено теоретичний зміст навчальних предметів “Основи сімейного консультування та психотерапії”, “Основи психотренінгу”, “Методика викладання психології”, запропоновано систему проблемних завдань з розвитку гуманістичної спрямованості майбутніх психологів;

розроблено рекомендації для викладачів та систему завдань для самостійної роботи студентів, що містить вправи із самодіагностики та рефлексивного аналізу індивідуальних типів спрямованості.

Надійність результатів дослідження забезпечувалася всебічним методологічним і теоретичним аналізом розглянутої проблеми, відповідністю використаних методик цілям і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики при обробці результатів, лонгітюдним характером експерименту.

Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях Таврійського екологічного інституту, Гуманітарного інституту “Артек”, на міжнародній конференції “Освіта без кордонів” (Артек - 2000р.), на засіданнях кафедри психології та звітних наукових конференціях Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (2001 - 2002р.)

Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Результати проведеного дослідження було використовано у практиці практичних психологів Гуманітарного інституту “Артек” (акт реалізації від 10.11.2002 р.), Кримського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (акт реалізації від 27.09.2002 р.).

Структура і зміст роботи

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (156 найменувань), 5 додатків. Повний обсяг роботи складає 188 сторінок. Обсяг основного тексту 170 сторінок. Робота містить 8 таблиць. За матеріалами дисертації надруковано 5 одноосібних статей, в том числі 3 у фахових виданнях, включених до списку ВАК України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, гіпотезу, окреслені теоретико-методологічні основи дослідження, розкриті наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, експериментальна база дослідження, відображені апробація та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні аспекти дослідження проблеми спрямованості особистості майбутнього практичного психолога” на базі вивчення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розкриваються основні теоретико-методологічні положення дослідження проблеми розвитку й формування особистості практичного психолога в цілому та передовсім її спрямованості. Здійснений теоретичний аналіз дав змогу виділити й описати типи спрямованості особистості майбутніх практичних психологів.

Спрямованість особистості розглядається представниками різних напрямків у психології, кожен з яких найповніше розкриває певний аспект або складник цього феномену. Так, у працях О.М.Леонтьєва засереджено увагу на виконанні функції спрямованості смислоутворювальним мотивом, у С.Л. Рубінштейна - динамічною тенденцією, у В.М. М'ясищева - домінуючою тенденцією, у Н. Прангішвілі - динамічною організацією, у З. Фрейда головну роль виконує забезпечення особистісної сили “Я”, в індивідуальній психології А. Адлера - незадоволене прагнення переваги, в аналітичній психології К.Г. Юнга - формування трансцендентної функції в несвідомому, в екзистенціальної психології, зокрема у В. Франкла, - це усвідомлення цінностей людського існування і пошук сенсу індівідуального життя, у структурному психоаналізі Ж. Лакана - стан людини, що передує кризі уявлюваної ідентичності “Я”, у філософсько-психологічній концепції Е. Фрома - усвідомлення корінних протиріч між модусами особистісного буття, у А. Маслоу - тенденція самоактуалізації.

На основі проведеного теоретичного аналізу підтверджено, що професійна діяльність психолога висуває особливі вимоги до особистісного розвитку фахівця, адже саме особистість є основним чинником професійного впливу. Тобто, основним завданням підготовки майбутніх спеціалістів відповідного профілю є сприяння становленню розвитку особистості практичного психолога, що значною мірою пов'язано із формуванням професійної спрямованості.

За О.М. Славською, професійне становлення особистості практичного психолога є складний динамічний процес, при якому особистість проходить наступні етапи:

оптацію - усвідомлений вибір професії з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей;

професійну підготовку - формування професійної спрямованості особистості;

професійну адаптацію - набуття професійної ідентичності, засвоєння нової соціальної ролі, професійну спеціалізацію;

формування професіоналізму - набуття професійних та особистісних якостей, необхідних для виконання різних видів діяльності;

набуття індивідуального стилю діяльності як вищої форми професійної майстерності.

Проведений аналіз наукової літератури з проблеми спрямованості особистості дає можливість виділити основні напрямки в розгляді даної проблеми, які спираються на діяльнісний підхід (О.О.Бодальов, В.В.Давидов, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); на аналіз психологічних особливостей взаємин (Б.Г.Ананьєв, О.Ф. Лазурський, В.М. М'ясищев); на гуманістичний і екзистенціальний підходи (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл).

Параметрами, які відображають базові особливості особистості практичного психолога, є: бажання вирішувати професійно значущі задачі, уміння установлювати зв'язки з іншими людьми, здатність до професійної мобілізації своєї активності, особистісна відповідальність за виконання професійної діяльності, здатність до самокритики, а також узгодженості своїх дій з діями інших людей, потреба допомагати людям у вирішенні їх психологічних проблем і конфліктів.

Н. Чепелєва та В. Панок включають до структури гуманістичної спрямованості такі якості та особливості особистості: альтруїстичні установки, високий рівень мотивації до оволодіння професією, домінування пізнавальних, альтруїстичних, емпатійних мотивів у роботі з людьми, готовність до співпраці і націленість на позитивний результат. Погоджуючись з цією структурою взагалі, ми вважаємо за доцільне вивести за межі гуманістичної спрямованості мотивацію до оволодіння професією, вважаючи її компонентом іншої системи - загальної структури спрямованості особистості.

Таким чином, проведений психологічний аналіз різноманітних точок зору на зміст поняття спрямованості і визначення її статусу в структурі особистості дозволив зробити такі висновки:

спрямованість виступає в якості базової та багатогранної властивості особистості;

спрямованість визначається потребами, інтересами, схильностями, установками, ідеалами і цінностями особистості;

спрямованість характеризується системою провідних мотивів, що визначають внутрішню позицію особистості та її ставлення до виконуваної діяльності;

генезис спрямованості, що містить як відображальний (предметний) аспект, так і аспект ставлення, корелює з розвитком свідомості і самосвідомості особистості, що надають особистості можливість установлювати свої відносини зі світом за допомогою дій, вчинків і виконуваної діяльності.

За результатами теоретичного аналізу визначено, що критеріями професійної спрямованості студентів-майбутніх практичних психологів на діяльнісному рівні можуть бути визнані:

прагнення вирішувати професійно-важливі завдання;

прагнення до оптимального узгодження власних (індивідуальних) завдань із суспільно значущими (інших людей, колективу);

здатність до ініціативного і водночас гуманного ставлення до інших людей у взаємодії з ними;

особистісна відповідальність за виконання професійної діяльності;

диференційована здатність до оцінювання себе, самокритики, взаємозв'язку власних дій з діями і оцінками інших осіб;

потреба, здатність і інтенція на надання психологічної допомоги і підтримки.

Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів більш-менш повно відбувається у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.

Разом з цим є необхідність розглядати спрямованість і на особистісному рівні, виділяючи у її структурі такі психологічні компоненти:

а) пізнавальний (забезпечує засвоєння професійно необхідної інформації);

б) поведінковий - основний зміст якого складає система соціальних установок у діяльності психолога, що у свою чергу, визначає стратегію, тактики й алгоритми поведінки в роботі з людьми;

в) емоційний - функція якого полягає в забезпеченні особистості значущими переживаннями від виконуваної діяльності. Останнє детермінує розвиток схильностей та інтересів;

г) ціннісний - складається з прийняття тих чи інших цінностей як мети своєї життєдіяльності шляхом усвідомлення (рефлексії) їхньої суб'єктивної значущості.

Результатом теоретичного аналізу, здійсненого у першому розділі, стало виділення типів спрямованості особистості практичного психолога. Відповідно до цього було виділено чотири основних типи спрямованості особистості:

1. Егоцентричний тип - це тип спрямованості, при якому цілі, інтереси, потреби особистості носять переважно егоїстичний характер. Спілкування з іншими людьми має, як правило, маніпулятивний і споживчий відтінок, характеризується відсутністю щирого, природного інтересу до співрозмовника. Егоїсти центровані на своїх особистих переживаннях, не здатні вийти за їхні межі.

2. Гуманістичний тип - це такий тип спрямованості, при якому цілі, інтереси і потреби інших людей здобувають провідне значення. У спілкуванні такі люди толерантні, автентичні, емпатійні.

3. Екзистенціальний тип - це спрямованість, при якій домінуючою потребою виступає потреба у внутрішній діяльності, що характеризується високим рівнем самоаналізу, прагненням до самовдосконалення і самореалізації.

4. Прагматичний тип - це такий тип спрямованості, при якому основу домінуючих потреб складають плани й успіхи людини у виконуваній діяльності, інакше кажучи, особистість орієнтується на конкретні результати своєї діяльності, які, у свою чергу, мають провідну особистісну цінність і значимість.

Правомірність виділення даних типів спрямованості особистості майбутніх практичних психологів було підтверджено експертним оцінюванням професійно значущих якостей практичних психологів. У якості експертів взяли участь 75 осіб (це викладачі психології Таврійського екологічного інституту, Гуманітарного інституту „Артек”, практичні психологи шкіл м. Сімферополя, Ялти, Керчі). Експертам треба було визначити, які на їхню думку, практичний психолог повинен мати професійні якості. Було визначено при обробці даних анкет за результатами факторного аналізу, що практичний психолог повинен мати такі професійні якості (% вказує на питому вагу даного фактору у загальній дисперсії):

1). професійна компетентність-9,8%;

2). високий рівень рефлексії - 8,9%;

3). емпатійність - 10,1%;

4). толерантність - 7,9%;

5). критичність мислення - 7,7%;

6). відкритість - 8,5%;

7). високий рівень морально - етичної відповідальності-10,1%;

8). внутрішня чесність - 8,8%;

9). прагнення до самопізнання - 9,2%;

10). високий рівень інтелектуальних здібностей - 8,7%.

Отже, при розподілі факторного навантаження фактори мають приблизно рівний процент повноти дисперсії.

За результатами теоретичного аналізу визначено вихідні позиції для створення методичної бази діагностування типу спрямованості особистості у майбутніх практичних психологів, а також окреслено сукупність умов, що сприятимуть формуванню гуманістичного типу спрямованості особистості майбутніх практичних психологів.

У другому розділі “Експериментальне дослідження особливостей спрямованості особистості студентів-психологів” розкрито зміст та процедури валідізації методики діагностування типу спрямованості особистості студентів - майбутніх практичних психологів.

Процедура створення методики включала такі етапи:

Отримання загального опису типів спрямованості особистості студентів-психологів та експлікування певних психологічних властивостей, що їм притаманні. Одержанні результати дозволили скласти первинний опис особливостей основних типів спрямованості особистості студентів-психологів та слугували основою для виділення основних факторів та індикаторів типу спрямованості особистості окремого студента як майбутнього практичного психолога.

Конструювання питань. Стандартизація опитувальника робилася на вибірці із 130 студентів-психологів (Таврійського екологічного інституту, м. Сімферополь, та Гуманітарного інституту “Артек”, м. Гурзуф). В результаті обробки отриманих даних побудовані графіки розподілу з кожної шкали (егоцентричної, прагматичної, екзистенціальної, гуманістичної). Розподіл за цими шкалами є нормальним, тобто графік представляє симетричну унімодальну колоколоподібну криву.

Перевірка валідності створеної методики. Оцінювалася критеріальна та конструктна валідність.

Перевірка надійності створеної методики. Оцінювалася ретестова надійність та надійність за внутрішьою узгодженістю.

За результатами наступного опитування студенти (усього 183 особи) були розподілені на три групи:

студенти, які орієнтовані на діяльність практичного психолога (72%);

студенти, які вагаються щодо правильності вибору своєї професії (15,5%);

студенти, які не збираються бути практичними психологами (12,5%).

Наступні процедури експериментального дослідження проводилася з першою групою студентів.

Дослідження проявів різних типів спрямованості студентів психологічних факультетів, включало також:

1. Експлікацію та опис особливостей емоційної та потребово-мотиваційної сфери особистості майбутнього практичного психолога.

2. Експлікацію та опис особливостей поведінкової сфери особистості майбутніх практичних психологів.

3. Визначення особливостей когнітивної сфери особистості студентів - психологів.

4. Визначення особливостей самосвідомості особистості майбутніх практичних психологів.

У експериментальному дослідженні взяли участь 137 осіб - студенти психологічного факультету Гуманітарного інституту „Артек” (м. Гурзуф) та Таврійського екологічного інституту (м. Сімферополь). Результати представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл студентів -психологів за типом спрямованості (137 осіб)

Змішаний тип

Екзистенціальний тип

Гуманістичний тип

Прагматичний тип

Егоцентричний тип

35 осіб

23 особи

24 особи

26 осіб

29 осіб

25,5%

16,8%

17,5%

18,9%

21,6%

При дослідженні особливостей поведінкової сфери особистості були отримані такі результати:

- екзистенціальний тип спрямованості характеризується тенденцією до боротьби, що проявляється іноді у суперечках;

- гуманістичний тип характеризується високим рівнем емоційних контактів у міжособистнистніх стосунках, бажанням бути успішним у своїй професійній діяльності, бажанням розуміти мотиви людської поведінки;

- прагматичний тип спрямованості характеризують здатність до конструктивного виходу з конфліктних ситуацій, незалежність, бажання знаходити компромісні рішення;

- егоцентричний тип спрямованості характеризується високим рівнем конфліктності у міжособистісних стосунках, демонстративністю поведінки, бажанням звертати увагу на себе.

За результатами дослідження самоставлень майбутніх практичних психологів з'ясовано, що:

- екзистенціальний тип спрямованості характеризують такі фактори: відкритість, самовпевненість, відображене самоставлення;

- гуманістичний тип спрямованості особистості: відкритість, самовпевненість, самокерівництво, самоцінність, внутрішня конфліктність:

- егоцентричний тип: закритість, підвищено самовпевненість, конфліктність у сфері людських стосунків, низький рівень самоуправління;

- прагматичний тип: самоприйняття, самовпевненість, самоуправління.

Знайдена позитивна кореляція (підраховувались коефіцієнти рангової кореляції за Спірменом) екзистенціального типа спрямованості особистості студентів-психологів з комунікативним, гностичним та романтичним типом емоційної спрямованості; гуманістичного типа спрямованості з комунікативним та альтруїстичним; прагматичного з комунікативним та праксичним; егоцентричного з комунікативним, глорічним та гедоністичним.

При дослідженні потребово-мотиваційної сфери особистості у представників екзистенціального типа спрямованості домінуючими були пізнавальні мотиви та мотиви самореалізації, у представників гуманістичного типа - також пізнавальні мотиви та бажання допомагати людям, у представників егоцентричного типа - матеріальни мотиви, мотиви престижу та самоствердження, у представників прагматичного типа - досягнення соціального статусу.

Результати відповідного аналізу представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Узагальнена психологічна характеристика різних типів спрямованості особистості майбутніх практичних психологів

ТИПИ

Егоцентричний

Прагматичний

Екзистенціальний.

Гуманістичний

Мотиви вибору професії

Матеріальні, престиж, самостверджен-ня

Прагматичні, досягнення соціального статусу

Пізнавальні, прагнення до самореалізації

Пізнавальні, бажання допомагати людям

Професійний інтерес

Низький рівень розвитку, пасивність в оволодінні психологічними знаннями. Рідко беруть участь у проведенні поза-навчальних заходів

Професійний інтерес спостерігається лише до деяких галузей психологічного знання, виявляють інтерес і активність,

беруть участь в поза навчальних заходах

Активно беруть участь у засвоєнні психологічних знань, більшу увагу приділяють самостійній роботі

Активно беруть участь в оволодінні психологічними знаннями в цілому, багато часу приділяють

практичній роботі (участь у спец. семінарах, тренінгових групах і т.п.)

Особливості емоційної спрямованості особистості

Комунікативний, глоричний, гедоністичний

Комунікативний, праксичний

Гностичний, романтичний, комунікативний.

Комунікативний, альтруїстичний

Рівень розвитку самосвідомості

Низький

Середній

Високий

Високий

У третьому розділі “Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога” обґрунтовується необхідність реалізації комплексної розвивально-корекційної програми в роботі з майбутніми практичними психологами, що сприятиме оптимізації спрямованості особистості, розкриваються її зміст та специфіка реалізації. Експериментальна апробація запропонованої комплексної програми здійснювалася на факультеті психології Гуманітарного Інституту “Артек”. Заняття проводилися один раз на тиждень (4 години) протягом 10 місяців (тобто одного навчального року).

Була створена тренінгова група (кількість учасників тренінгу - 80 осіб) як метод сенситивного соціально-психологічного навчання. Застосування групових методів як засіб формуючого експерименту було обумовлено потребами:

- у підвищенні рівня самопізнання та рефлексії;

- у надбання нового досвіду, який дозволяє розширювати межі образу „Я”;

- у засвоєнні практичних навичок та умінь у практичній роботі з людьми;

- в активізації інтересу студентів-психологів до оволодіння психологічними та педагогічними знаннями;

- у розвитку в майбутніх практичних психологів здатності до емпатії та співчуття;

- в одержанні у процесі тренінгової роботи зворотного зв'язку, який сприяє формуванню адекватного образу „Я”.

У процесі реалізації розвивально-корекційної програми були застосовані такі прийоми: логічний аналіз, класифікація та систематизація фактів (цей прийом використовувався на практичних заняттях, де був зроблений психологічний аналіз матеріалів відео та кінофільмів); ампліфікація, кларіфікація та пояснювання психологічних явищ, які виникали у процесі тренінгової роботи, розкриття причин нерозуміння цих явищ, а також ставлення до них (прийом використовувався на дискусійних та психотерапевтичних заняттях); конкретизація абстрактного змісту психологічного матеріалу, який був використаний на практичних заняттях); стимуляція у студентів здатності до критичного мислення та аналізу психологічних явищ. Усі завдання використовувались студентами як у групі, так і індивідуально. Критеріїв правильності виконування того чи іншого завдання не було, однак студентам були дані вказівки на основні наукові поняття та категорії професійного аналізу, володіння якими, дозволяли оцінювати степінь розуміння матеріалів тренінгової роботи.

Теоретична частина програми містила лекції та семінари, що сприяли ознайомленню студентів з основними школами, підходами, концепціями, напрямками, світоглядними позиціями щодо гуманістичної спрямованості особистості.

Практична частина програми була представлена в роботі проблемно-тематичних груп і психологічних майстерень за спеціалізаціями. Проводилися дискусійні столи й тематичні семінари, здійснювався перегляд спеціально підібраних кіно-відеофільмів з обов'язковим наступним психолого-педагогічним аналізом, проводився аналіз творів художньої літератури, використовувались елементи відеотерапії, психодрами, арттерапії, різні психологічні ігри та ін.

Для перевірки ефективності тренінгу до і після експериментальної роботи проводилося тестування за допомогою методики ДСОПП (діагностика спрямованості особистості практичного психолога). По закінченні тренінгу учасники писали творчі роботи (твори на задані теми) та самозвіти, що виступили як матеріал для контент-аналізу. Були визначені одиниці аналізу текстів (твори студентів): гуманістичність, відповідальність, емпатія, незалежність, свобода, любов, сенситивність, дружба, самореалізація, розвиток особистості та ін. (позитивна ознака); егоїзм, прагматичність, амбіційність, авторитаризм та ін. (негативна ознака). У якості критерію вибору одиниць квантифікації тексту виступили експерти - викладачі психології та практичні психологі. Метод експертних оцінок був також використаний для перевірки змін, що відбувалися зі студентами.

Отримані результати довели, що у студентів помітно підвищилась активність в оволодінні психологічними знаннями, збільшився рівень рефлексії та самокритичності, актуалізувалася потреба у психологічній самоосвіті, збільшилася потреба в самореалізації і самоактуалізації, в системі мотивів збільшилась питома вага альтруїстичних та комунікативних складових. В таблиці 3 наводяться дані, що характеризують вплив реалізованої програми на тип спрямованості особистості майбутніх практичних психологів.

студент психолог спрямованість особистість

Таблиця 3. Результати впливу розвивально-корекційної програми на тип спрямованості особистості майбутніх практичних психологів

Етапи/Типи

Змішаний

Екзистенціальний

Гуманістичний

Прагматичний

Егоцентричний

До експерименту

29,9% - 24 особи

11,1% - 9 осіб

11,9% - 10 осіб

22,3% - 18 осіб

24,8% - 19 осіб

Після експерименту

15,1% - 12 осіб

20,4% - 17 осіб

20,3% - 16 осіб

21,8% - 17 осіб

22,4% - 18 осіб

З таблиці видно, що спостерігається певна тенденція щодо зменшення професійно несприятливих типів спрямованості (егоцентричного, прагматичного) та збільшення професійно сприятливих типів (гуманістичного, екзистенціального). Але основним резервом є робота з студентами змішаного типу, кількість представників якого зменшило ось в 2 рази.

Отже, можна стверджувати, що певний тип спрямованості є досить стійким утворенням і його корекція не завжди дає помітних результатів.

Проведене дослідження дозволяє намітити подальші напрями розробки проблеми, а саме: розробка ефективних психодіагностичних методик особистісного розвитку майбутніх психологів, дослідження сенситивних періодів розвитку особистості, визначення ефективних засобів впливу та інше. Вивчення психологічних проблем особистностного розвитку практичних психологів сприятиме підвищенню якості їх професійної підготовки та ефективності діяльності.

Висновки дослідження

Проведений теоретичний аналіз показав, що проблема особистісного розвитку майбутніх психологів, і в першу чергу - формування гуманістичної спрямованості як провідної особистісної якості, незважаючи на її важливість, ще не знайшла достатнього відображення у теорії і практиці психології.

На основі аналізу літератури, теоретичного моделювання та результатів спостереження:

а) виділено зміст (основні компоненти) і ознаки особистості майбутніх практичних психологів:

б) виділено основні типи вказаної спрямованості: егоцентричний, прагматичний, екзистенціальний і гуманістичний. В егоцентричного типу цілі, інтереси, потреби особистості носять переважно егоїстичний характер; за гуманістичного типу провідного значення в особистістній спрямованості набувають цілі, інтереси й потреби інших людей. Екзистенціальний тип спрямованості характеризується домінуючою потребою в аналізі свого життя. За прагматичного типу основу домінуючих потреб складають плани й успіхи людини у виконуваній діяльності;

в) визначено основні компоненти спрямованості: потребово-мотиваційний, поведінковий, емоційний, когнітивний;

г) відповідно до компонентів розроблено узагальнюючі характеристики кожного типу спрямованості особистості.

3. Методом експертних оцінок підтверджено, що гуманістичний та екзистенціальний тип спрямованості особистості найбільшою мірою відповідають вимогам до професійної спрямованості практичного психолога.

4. Розроблена та валідизована методика діагностування типології спрямованості особистості, доведено її діагностичні можливості щодо визначення типу спрямованості практичного психолога. Доведено доцільність її використання як інструмента діагностики спрямованості у майбутніх практичних психологів.

5. Експериментально засвідчено зв'язок між особливостями потребово- мотиваційної, емоційної, когнітивної сфери особистості студентів психологів з типом спрямованості.

6. Розроблено й апробовано комплексну розвивально-корекційну програму з формування гуманістичної спрямованості особистості студента психолога. За результатами її впровадження доведено можливість сприяти формуванню гуманістичної спрямованості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Основний зміст дисертації представлений у наступних публікаціях

Данилова Т.М. Розвиток гуманістичної спрямованості майбутнього практичного психолога в процесі професійної підготовки //Педагогічний процес: теорія і практика. Збірник наукових праць. Випуск 1. - К.: Видавництво П/Екмо. - 2003 - С.185-192.

Данилова Т.М. Мотивы профессионального самоопределения будущих практических психологов //Вестник высшей школи. - №7. - Москва, 2002. -№7. - С.12- 17.

Данилова Т.М. К постановке проблемы развития и формирования направленности личности практического психолога // Матеріали звітньої науково-методичної конференції Гуманітарного інституту “Артек”. - Артек, 2000. - С. 80 - 84.

Данилова Т.М. Психологічне дослідження потребностно-мотиваційної сфери особистості майбутніх практичних психологів //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - № 4. - Київ, 2002. - С.152-158.

Данилова Т.М. Характеристика типологии и компонентов направленности личности будущих практических психологов // Проблеми сучасної педагогічної освіти. -№ 4. - Київ: “Педагогічна преса”, 2002. - С.108-112.

Анотація

Данилова Т.Н. Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна і вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2004 р.

Дисертація присвячена проблемі формування гуманістичної спрямованості особистості майбутніх практичних психологів. У дисертації дається теоретико-аналітичний огляд психологічної та педагогічної літератури з проблеми формування особистості майбутніх психологів; досліджується феномен спрямованості в цілому і, безпосередньо, її гуманістичної складової.

У роботі представлено результати дослідження особливостей сформованості спрямованості у студентів - майбутніх психологів. Виділені провідні типи спрямованості особистості майбутніх практичних психологів (гуманістичний, екзистенціальний, прагматичний і егоцентричний. Розкрито взаємозв'язок окремих типів спрямованості з іншими особистісними характеристиками.

Теоретично обґрунтована і практично реалізована комплексна психолого-педагогічна програма формування гуманістичної спрямованості у студентів психологів.

Ключові слова: гуманістична спрямованість, потребово-мотиваційна сфера, система цінностей, самосвідомість, професійна підготовка, діяльність практичного психолога.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття спрямованості особистості, її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Сучасні теорії, що лежать в її основі. Дослідження педагогичної спрямованості, взаємозв’язок спрямованості особистості студента з його професійною ідентичністю.

    курсовая работа [302,3 K], добавлен 13.11.2011

  • Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.

    курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014

  • Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.

    презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013

  • Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.

    статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017

  • Феноменологія автобіографічної пам’яті. Визначення емоцій та типів емоційної спрямованості особистості. Встановлення зв’язку між змістом, домінуючими функціями автобіографічної пам’яті та емоційною спрямованістю особистості різної вікової категорії.

    дипломная работа [254,5 K], добавлен 27.09.2012

  • Розвиток особистості дитини в освітній організації, як проблема діяльності практичного психолога. Методики діагностування особистості дитини віком 14-15 років. Напрямки, форми і методи роботи психолога з розвитку особистості дитини в освітній організації.

    дипломная работа [189,2 K], добавлен 14.10.2010

  • Проблема особистості в соціальній психології. Спрямованість особистості та структура міжособистісних відносин. Взаємодія в групі. Соціальна роль та поняття соціометричного статусу. Характеристика методів і груп випробуваних, результати дослідження.

    курсовая работа [59,4 K], добавлен 15.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.