Психологічний аналіз агресивної поведінки дітей підліткового віку

На завершення проводилося обговорення: про що свідчать ті чи інші норми поведінки.

5. Вправа „Скринька образ“. Школярам пропонується намалювати чи описати скриньку і вмістити в неї всі образи, яких вони зазнали до сьогоднішнього дня. Після цього проводиться обговорення: що робити зі змістом цієї скриньки (порвати, спалити, викинути).

6. Етюд „Посмішка по колу”.

„Про жорстокість” та „Про ризик” - тема десятого заняття.

1. Вправа „Спілкування з агресивним співрозмовником”.

Учасники групи діляться на пари. Один партнер виконує роль обвинувача. Він висуває певні претензії своєму співрозмовникові. Наприклад: „Ти завжди запізнюєшся на зустрічі. Хоча б на декілька хвилин мусиш запізнитися”. Співрозмовник повинен відповісти, використовуючи один із видів активного слухання (емпатійне чи з'ясувальне ), і з'ясувати, чим викликана агресивна позиція іншої людини. Забороняється пояснювати, виправдовуватися або, у свою чергу, звинувачувати.

2. Вправа „Я не люблю…” Учасники групи беруться за руки парами і говорять по черзі один одному про те, що вони не люблять. Наприклад: „ Я не люблю, коли мене обманюють, кричать на мене, а особливо коли карають фізично. Я не люблю, коли ображають малих дітей або дівчат, коли знущаються з тварин…)

Проводиться бесіду:

Чи доводилося вам ризикувати?

Ризикують сильні чи слабкі люди?

Чи завжди ризик виправданий?

Народна мудрість вчить: що занадто, те не здорово. Потрібно вірити в себе, але не бути самовпевненим. Невпевнений не насмілюється ні на що, самовпевнений зважується на все. Але буває так, що самовпевнений, не розрахувавши все наперед, потрапляє у скрутне становище чи біду.

Розповідь про хлопця, що любив ризикувати.

Жив собі один хлопець. Був він такий, як усі. Жити йому було не дуже цікаво й не дуже весело. В дівчатах він розчарувався. Вони здавалися нав'язливими, нудними, прискіпливими чи агресивними. А найголовніше - вони весь час обманювали. Хлопців він поважав більше, хоч останнім часом з ними також було не цікаво: слова не дотримують, зрадити можуть ні за що, один в одного крадуть. Раді, якщо можуть когось обхитрити.

Додому йому теж не хотілося йти, особливо коли вдома батьки, завжди чимось незадоволені. Була, правда, у цього хлопця одна радість: прихопити вночі чийсь мотоцикл і промчати на шаленій швидкості тихими вулицями міста.

Так, він одного разу їздив на мотоциклі і не розгледів відкритого люка, який було відгороджено невеликою гілкою… Летів він довго і невдало. Все це було жахливо. А тепер він лежить біля стіни, мотоцикл прикрив його і нікому до нього немає діла. Але хіба ж це справедливо? Проста випадковість, невиправданий ризик завадили йому зробити в житті так багато потрібного і доброго. Він так і не зустрів свого кохання, не знайшов своєї справжньої справи і не залишив про себе в пам'яті людей довгого і доброго сліду. А все через невиправданий ризик.

- Давайте подумаємо, чи була це випадковість? Адже вам теж хочеться інколи зробити щось таке, щоб на вас із захопленням дивилися оточуючі. Заради цього можна перебігти дорогу перед тролейбусом, стрибнути з вікна, дивлячись в захоплені очі однолітків. Адже не хочеться вірити, що погане станеться саме з тобою, що після необдуманого, зовні ефектного вчинку може бути каліцтво, операції, міліція або інша невиправна біда. Ні, це не означає, що потрібно бути боязким, коли ризик виправданий. Та й ризикувати можна по-різному: можна вибрати найбезпечніший шлях, щоб якнайменше горя завдати собі і своїм близьким.

4. Вправа „Мотиви наших вчинків “. Пропонується згадати два випадки, в одному з яких вчинок був викликаний неусвідомленим мотивом, а в другому - мотив усвідомлювався. В обговоренні учасники розповідають, чи легко було згадати такі випадки, а якщо важко, то чому. Які почуття вони переживали, коли розповідали про це.

5. Етюд „Посмішка по колу”.

підлітковий агресія соціалізація психологічний

2.4 Аналіз тренінгової роботи та повторних результатів психодіагностичного обстеження

Провівши тренінгову роботу з учнями 6 - 7 - х класів ЗОШ № 1 м.Радехів Львівської області, ми можемо проаналізувати результати роботи.

На заключному занятті учнями були написані їх девізи та враження про заняття. Проаналізувавши відповіді учнів, виявили таку закономірність, що девізи які були отримані можна поділити на такі групи: „Навчання”, „Дружба”, „Досягнення успіху”, а саме:

· „Розум, честь та совість”; „Сказано - зроблено”;

· „Один за всіх і всі за одного”; „Бути вірною подругою”;

· „Ніколи не зупинятись і йти вперед”;

· „Ніколи не здаватись”; „Бути сміливою”;

· „Дружба”; „Жити мирно з друзями”;

· „Дізнатись цікаве про світ навколо нас”;

· „Досягнути мети”; „Ніколи не падати духом”;

· „Покращити навчання”;

· „Не мати шкідливих звичок”.

Іншим завданням було написати враження про тренінг. Учні висловили свої думки так: „Нам дуже сподобалося бути присутнім на цих цікавих заняттях. Вони багато чого навчили і допомогли в дечому розібратися, а також відкрили багато цікавого та хорошого”. „Після таких занять клас став дружнішим”. „Сподобалось коли ми розказували один про одного маленькі секрети, та через те я відчувала себе у колі, як у сім'ї ”. „Ми починали свої заняття завжди з говоріння гарних комплементів, а закінчували усмішкою”. „Наш клас після цього став ближчим ніхто не з ким не сварився, а тільки дружать”. „Дізнались багато нового про своїх однокласників і просто добре веселились”. „Однокласники стали енергійнішими, люб'язнішими, а також з нетерпінням чекали наступних занять”.

Дізнавшись думку учнів, ми вирішили не зупинятись на цьому, а дізнатись, чи дійсно дані заняття принесли певну користь учням. З запитанням чи відбулися певні зміни з того часу, як учні стали ходити на тренінг, ми звернулися до вчителів. Вчителі висловили таку думку: „Дійсно учні стали більш спокійнішими, дружнішими, згуртованішими”. „Їм не потрібно постійно нагадувати про поведінку на уроці”. „Якщо раніше кожен учень був сам за себе, то зараз відчувається певна згуртованість”; „Відчуваються певні зміни, але нажаль не у всіх учнів”; „Дійсно учні змінилися в кращу сторону, це навіть видно не лише по поведінці на уроках, але і висловлювання батьків, які говорять, що їхні діти стали добрішими, постійне очікування зустрічі з однокласниками та прагнення допомогти однокласнику, який потрапив в біду”.

Отримані результати дають нам підстави стверджувати, що тренінг вніс певні позитивні корективи в поведінку учнів.

Заключним етапом роботи з підлітками було повторне проведення методик: на виявлення агресії Басса - Даркі (додаток 2). У таблиці 3 подано порівняльні результати середніх показників форм агресії до початку тренінгу та по його закінченні.

Таблиця 3 Таблиця співвідношень форм агресії до тренінгу та після

За результатами даної таблиці можемо побачити зміни, які відбулися після проходження тренінгу. Результати істотно знизились, що свідчить про те, що агресія стала менш помітною в даних підлітків. Найбільш помітне зниження результатів показала вербальна агресія. Це може означати лише те, що учні даної вибірки стали контролювати свою мову, поведінку та почуття.

Висновки

Узагальнення результатів нашого дослідження дозволило зробити наступні висновки:

Під агресією ми розуміємо індивідуальну або колективну поведінку чи дію, спрямовану на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Розкрити ступінь психологічної вивченості феномену агресивності нам допоміг аналіз комплексу теорій, які поєднують у собі різноманітні наукові погляди на цю проблему. До них належать: фундаментальні інстинктивістські теорії, класичні теорії фрустрації-агресії, теорії соціального научіння агресії. У межах даних теорій узагальнені фактори, що ініціюють агресію: біологічні і статеві, особистісні, фактори навколишнього середовища тощо.

Агресивна поведінка проявляється вже в ранньому віці, піддаючи випробовуванню батьківське терпіння і створюючи напруження в стосунках з однолітками.

Найгостріше постає проблема агресивної поведінки у підлітковому віці, коли здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка, частішають випадки проявів жорстокості й агресивності. Треба зазначити, що агресія підлітків безпосередньо не пов'язана з порушенням уставлених правил і норм, й відокремлюється від асоціальної поведінки.

Дослідження причин і форм агресивної поведінки підлітків є необхідною передумовою розробки психолого-педагогічних методів корекції.

Становлення агресивної поведінки - складний і багатогранний процес, в якому діє ціла низка чинників.

Особистісні характеристики також відіграють важливу роль у формуванні агресивної поведінки. До них ми віднесемо підвищений рівень психопатизації, нестійкість емоційного стану, що виявляється в підвищеній збудливості, подразливості, а також репресивності, яка веде до підвищення рівня тривожності, скутості, невпевненості в собі.

Основними формами агресивної поведінки є: фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої особи; негативізм, спрямований проти керівництва і встановлення правил;підозрілість, тобто недовіра до оточуючих людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити; вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи приниження; ауто агресія - агресія спрямована на самого себе.

Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб: задоволення потреби в спілкуванні; самовираження і самоствердження; від реагування на неблагополучну обстановку в сім'ї і на жорстке ставлення з боку батьків; досягнення значущої мети.

Отримані результати теоретичного дослідження проблеми дають нам підстави стверджувати, що в підлітковому віці агресивна поведінка являє собою своєрідний захисний механізм.

Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити прояв форм агресії.

Нами була проведена практична робота по вивченню та корекції агресивної поведінки підлітків на базі 6-7 класів ЗОШ № 1 м.Радехів Львівської області.

Результати психодіагностичного обстеження допомогли нам виявити психологічні особливості агресивності дітей підліткового віку, які полягають у співвідношенні видів агресії. Провідне місце в агресивному поведінковому патерні посідає вербальна агресія, далі йде фізична. До основних факторів, що сприяють виникненню агресивних тенденцій підлітків на сучасному етапі розвитку суспільства можна віднести сімейні конфлікти, напружені стосунки з батьками, вчителями, взаємини з однолітками та, безперечно, засоби масової інформації. Таким чином ми підтвердили гіпотезу нашого дослідження про те, що прояви агресивності у дітей підліткового віку тісно пов'язані з умовами їх соціалізації.

Проведення повторного психодіагностичного обстеження після тренінгових занять на зменшення агресивності у поведінці дітей підліткового віку дає нам всі підстави стверджувати, що тренінг є ефективною формою роботи психолога, а знання причин і вікових особливостей агресивності - необхідна умова успіху психопрофілактичної та психокорекційної роботи з учнями різних вікових категорій.

Література

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968, с. 184.

Аверин А.А. Психология детей и подростков. СПб., 1998.

Айві А. Цілеспрямоване інтерв'ювання і консультування. - К.: Сфера, 1998

Байярд Д., Байярд К. Ваш беспокойный подросток. М., 1991.

Беличева С.А. Основы превентивной психологи. - М.:Просвещение, 1993.

Берон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Питер, 1998.

Бовть О.Б. Проблеми психологічної діалектики агресивної поведінки дітей та підлітків. // Педагогіка і психологія. 1997. №3. С. 22 - 28.

Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. - М.,1997.

Гаврилова Т. П. Анализ емпатийных переживаний младших школьников и младших подростков // Психология межличностных отношений. М., 1981.

Гаврилова Т. П. Роль емпатии в формировании нравственности мотивов поведения у детей. // Некоторые актуальные проблемы воспитания и воспитающого обучения. - М., Изд-во МГУ, 1976.

Гаврилова Т. П. Эмпатия и ее особености у детей младшего и среднего школьного возраста. Афтореф. Канд. Дис. М., 1977

Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. // Вопросы психологии, 1975, N2,3.

Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста. //Вопросы психологии, 1974, N5 - С. 107- 114.

Гайдукевич Г.А. Прояви агресивності курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки. Автореферат дис. - К, 2000.

Грандлер Д., Бендлэр Р. Формирования транса. - М.: КААС, 1994.

Дубинин Н.П., Карпе И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность. - М., 1989.

Заика Е.В., Крейдун Н.П., Ячина А.С. Психологическая характеристика личности подростков с отклоняющимся поведеним. // Вопросы психологии. 1990. № 4. С. 83-91.

Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. М., 1986.

Іванова В. В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків. // Практична психологія та соціальна робота, 2000 №5.С 14-16.

Ивашкин В. С. Психологическое изучение школьников. Учебное пособие. - Владимер: ВГПИ, 1990.

Изард К.Эмоции человека. - СПб: Питер, 2000.

Курбатова Т.Н. Структурный анализ агрессии. - СПб, 1995.

Левитов Н.Д.Фрустрация как один из видов психических состояний // Вопросы психологи. - 1967. - № 6. - С. 34-38.

Левитов Н. Д. Психическое состояние агрессии. // Вопросы психологии. - 1972. №6.- С 168- 173.

Личко А.Е. Подростковая агрессия. - Л., 1985.

Лоренц К. Агрессия. - М.:Высшая школа, 1994.

Маковская И. Агрессивность: проявление, причины, предупрежление. //Семья и школа. - 1983. - № 9. С 36.

Матвійчик О.С. Психокорекцій ний тренінг як засіб профілактики девіантної поведінки підлітків // Практична психологія та соціальна робота.- 199. - № 1,

Мінько Т. В. Емпатія як умова розвивального впливу в міжособистісних стосунках. // Практична психологія та соціальна робота, 2000 №2.С 14-16., №3 С 20- 22.

Мегребян А. А. Теоретические проблемы психологии. - Ереван, 1987.

Мэй Р. Искусство психологического консультирования. - М.: Класс, 1994

Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Ленинград, 1979.

Овчарова Р.Технологии практического психолога образования. - М.: Владос, 2000.

Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Либідь, 1990.

Основи психодиагностики. / Под ред. Бодальова, Столина. - М. Просвещение, 1999.

Паренс Г. Агрессия наших детей. - М. 1997.

Психология воздействий/ Под. Ред. А.А.Бодалева- М.: АПН СССР, 1989р.

Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие.- Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998- 672с.

Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности. // Психологический журнал. - 1996. Т. 17. - №5- С. 3-17.

Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. СПб., 1999.

Ремишмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности. М., 1994.

Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. М. - “ВЛАДОС” 1999.

Роджерс К. Р. Вигляды на психотерапию. Становление человека - М.:МГУ, 1984.

Романов И., Бондаренко С. Теории агрессивности и детская агрессия // Вопросы психологии. - 1996. - № 5. - С. 45-49.

Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. М., 1959.

Румянцева Т.Г. Понятие агресивности в современной зарубежной психологи. // Вопросы психологии. 1991. № 1. С. 82-86.

Саморазрушающее поведение у подростков / Под ред А.Е.Личко, Ю.В. Попова. - Л., 1991.

Семенюк Л.М. Особенности агресивного поведения подростков и условия его корекции. М. - Воронеж, 1996.

Сарджвеладзе Н.И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой. Тбилиси, 1989.

Словарь практического психолога. / Сост. С.Ю.Головин.- Минск: Хорвест, 1998.- 800с.

Степанов В.Г. Психология трудних школьников. - М.: Просвещение, 1997.

Удовенко М. В. Игровой тренинг развития емпатии у подростков: основные подходы, методические рекомендации и упражнения. // Весник ХГУ - №403 - 1998.

Удовенко М. В. Методы диагностики емпатии. // Практична психологія та соціальна робота, 2002 №7.С 55-58.

Удовенко М. В. Развитие емпатии у подростков. Программа игрового социально - психологического тренинга. // Практична психологія та соціальна робота, 1999 №4.С 6-13, №5 С 12 - 15.

Фанч Ф. Преобразующие диалоги. - К.: Ника - Центр, Вист, 1997.

Фельдштейн Д.И. Психологические особенности развития личности в подрастковом возрасте. // Вопросы психологии. 1988. № 6. С. 31- 41.

Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.: Мисль, 1990.

Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. - М., 1989.

Фром З. Анатомия человеческой деструктивности. - М., 1994.

Фурманов И. А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. Минск, 1996.

Хараш А. У. Восприятие человека как воздействие на его поведение // Психология межличностного познания. // Под. Ред . А. А. Бодалева. - М.: Педагогика, 1981.

Хараш А.У. Сциально - психологические механизмы коммуникативного воздействия.: Автореферат дис. … канд. психол. Наук.- М.: 1983.

Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб., 1997.

Хекхазцен Х. Мотивация и деяльность. - М., 1986. Т. 1. -С. 365 - 405.

Цап Н. М. Агресивність дитини за і проти. // Практична психологія та соціальна робота, 1999 №6 С 12 - 13, №7.-С 23-24.

Шебанова С.Г. Програма корекції агресивної поведінки у підлітків, студентів та молоді // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 2-3.

Размещено на Allbest.ru