Загальнотеоретична характеристика особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку

Розгляд особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Аналіз розвитку поведінки дітей дошкільного віку. Оцінка досвіду сучасного дошкільного навчального закладу з цього питання.

Рубрика Психология
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 24.03.2019
Размер файла 34,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Загальнотеоретична характеристика особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку

План

1. Розвиток морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема

2. Особливості розвитку морально-етичних норм поведінки дітей дошкільного віку (аналіз програм)

3. Досвід сучасного дошкільного навчального закладу по розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку

Список використаних джерел

моральний етичний поведінка дошкільний

1. Розвиток морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема

Проблемі морального розвитку дитини присвячено багато праць видатних психологів та педагогів. За твердженням російського психолога Г. Люблінської система моральних стосунків формується протягом усього життя, а започатковується тоді, коли дитина вступає у різні за змістом та організацією форми спілкування з дорослими і ровесниками.

Моральний розвиток - рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованості моральних почуттів і моральної поведінки.

Моральне виховання - це один з найважливіших напрямів виховання, який полягає у цілеспрямованому формування моральної свідомості, розвитку морального почуття й формування звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології [15].

Моральне виховання здійснюється на національному ґрунті шляхом засвоєнні національних норм і традицій, багатої духовної культури народу, тих моральних норм і якостей, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві, узгодження дій і вчинків людей. Такими нормами є насамперед гуманізм і демократизм, що виявляються в ідеалі вільної людини: любов до батьків, до Вітчизни, до рідної мови; правдивість і справедливість, працьовитість і скромність; готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей; шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі; вміння скрізь і всюди діяти благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.

Проблему морального виховання дітей дошкільного віку досліджували педагоги-дослідники: В. Котирло, В. Нечаєва, В. Сухомлинський, Д. Менджерицька, І. Бех, К. Ушинський, Л. Артемова, Н. Виноградова, О. Кононко, Р. Буре, Р. Жуковська, С. Козлова, С. Русова, Т. Маркова, Т. Поніманська, Ш. Амонашвілі та інші.

К. Ушинський писав, що виховання народу існує стільки віків, скільки існує сам народ. Найважливішими моральними рисами він вважав любов до своєї вітчизни, до свого народу, чуйне та тепле відношення до оточуючих; скромність, працьовитість, прагнення до корисної діяльності. Найголовніші шляхи та методи морального виховання - це виховне навчання, переконання та роз'яснення, особистий приклад учителя і старших, заохочення і покарання, розумна організація праці, відпочинку і розваг, обмін думками між учнем і вихователем з питань моральних та інше.

С. Русова моральне виховання дошкільників розглядала як гармонію індивідуальної волі і колективного порядку. Русова стверджувала, що українська дитина не дуже експансивна, вона занадто вразлива й часто-густо ховається від інших зі своїми переживаннями; до неї треба підходити з ласкою, привернути її до себе повагою до її індивідуальності, треба збудити її цікавість, тоді виявиться її талановита вдача й озветься глибока чулість. На таку працю здатні гуманістично налаштовані педагоги [8, c. 5-7].

В розробку проблеми морального виховання вагомий внесок зробив відомий педагог В. Сухомлинський. Він вважав необхідним якомога раніше ознайомити дітей з морально-етичними основами нашого суспільства, сформувати позитивне до них ставлення, викликати загострений інтерес до понять добра і зла, організовуючи виховний процес так, щоб участь, щирість, співпереживання, співчуття, людяність виявлялися в діяльності.

В. Білоусова розглядала моральне виховання як спеціально організовану міжособистісну взаємодію педагога з вихованцем на основі норм і принципів гуманізму. Під гуманізацією виховання педагог розуміла олюднення відносин, що забезпечить морально-емоційну атмосферу взаємного розуміння, поваги й турботи про іншого, безкорисливого ставлення до кожної особистості не як до засобу досягнення власних інтересів, а як до мети. «У цьому випадку, - підкреслювала педагог, - інший сприймається як вища життєва цінність, викликаючи адекватне сприйняттю ставлення до себе».

На думку І. Беха, моральність є формою суспільної свідомості відносно двох сфер - світу людей і світу речей - може виступати і як суб'єкт-суб'єктне, і як суб'єкт-об'єктне ставлення.

Т. Поніманська зазначає, що успішність цього процесу становлення моральності залежить від єдності моральної свідомості і поведінки. Визначальною у ньому є роль дорослого як «соціального провідника», зразка для наслідування, організатора соціального досвіду дитини.

Р. Буре було розроблено теорія й методика морального виховання на всіх видах занять, доведено можливість формування морально-вольових якостей у дітей у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Комплексний характер проведеного дослідження дозволив автору обґрунтувати колективний характер діяльності дітей на заняттях; виділити відмінності в структурі діяльності дітей залежно від завдань заняття, його змісту, можливостей об'єднання дошкільнят навколо спільних завдань; розробити технологію організації педагогічного процесу на заняттях.

Сучасні вітчизняні дослідники (І. Бех, С. Анісімов та ін.) вважають, що для морального виховання особистості необхідний комплексний вплив на особистість, який передбачає формування у єдності з моральною свідомістю, моральних почуттів і поведінки [5, c. 20-25].

Значне місце посідали дослідження, присвячені вивченню трудової діяльності. У процесі вивчення її можливостей для формування морально-вольових якостей було доведено, що ця задача може бути успішно розв'язана тільки на основі врахування особливостей цієї діяльності порівняно із грою, заняттями, на основі врахування вікових особливостей дитини. В. Логінова, В. Нечаєва, Є. Радіна, З. Борисова, О. Кононко, Р. Буре, Я. Неверович, та ін. розглянули розвиток трудової діяльності, становлення тих її компонентів, які містять в собі «моральний» початок.

Наукова педагогічна думка зосереджувалася на дослідженні таких проблем: моральне виховання у процесі ознайомлення дітей з навколишньою дійсністю (Є. Радіна); зв'язок морального і розумового виховання на матеріалі ознайомлення з працею дорослих (Г. Лескова); моральне виховання у грі (Д. Менджерицька, Р. Жуковська, Ф. Левін-Щиріна); виховне значення трудової діяльності дітей дошкільного віку (З. Борисова, Л. Порембська); виховання колективних взаємин дітей (В. Нечаева, О. Булатова, Т. Маркова та ін.).

Тому, в нашому визначенні, моральність несе в собі моральні цінності й ідеали, що відображають рівень розвитку окремої людини й народу в цілому. Будучи ядром особистості, моральність визначає характер життєвої позиції людини й результати її діяльності.

Базовий компонент дошкільної освіти представляє моральне виховання в змістовій лінії «Дитина в соціумі». Він передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з'являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об'єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства [21, c. 283-288].

Сучасні концепції дошкільного виховання спрямовують педагогів на особистісно-орієнтований підхід, використання різноманітних форм взаємодії дорослого і дитини, гуманізації педагогічного процесу в дошкільному закладі.

У системі національного виховання дошкільників серед інших завдань виділяють:

виховання громадянської й соціальної відповідальності;

вивчення і пропаганду культурних надбань свого та інших народів;

озброєння знаннями про пріоритети загальнолюдських цінностей, ознайомлення з проблемами, які набувають життєвого значення для долі цивілізації (охорона най колишнього середовища, атомне роззброєння), готовності жити і діяти за принципами гуманізму;

оволодіння народною мораллю, етикою;

ознайомлення з родинною педагогікою;

виховання поваги до батька, матері, бабусі, дідуся, свого роду.

Моральне виховання передбачає різноманітні впливи на думки, почуття, соціальну практику індивіда, його самовдосконалення. Цей процес поєднує в собі такі особливості:

цілеспрямованість (полягає в чіткій окресленості мети педагогічних впливів);

багатофакторність (передбачає враховування усіх чинників, які відіграють суттєву роль у процесі виховання);

віддаленість у часі результатів роботи (виховання є тривалим процесом, результати якого не можуть бути досягнутими відразу);

неперервність (полягає в систематичності взаємовпливів вихователя і вихованця);

визначальна роль педагога (педагог має бути моральним взірцем для дитини);

цілісність (передбачає внутрішню єдність усіх виховних засобів і впливів щодо формування моральної культури людини) [12].

2. Особливості розвитку морально-етичних норм поведінки дітей дошкільного віку (аналіз програм)

У сучасних умовах соціально-економічних і політичних змін української держави суттєвого значення набувають питання духовного розвитку особистості. Саме тому в державних документах (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні) однією з основ модернізації освіти, зокрема дошкільної проголошено пріоритетність підвищення морально-соціального рівня молодого покоління, а провідним завданням виховання - розвиток у дитини духовних цінностей, духовного здоров'я як домінуючого начала у структурі особистості.

Морально-духовне виховання - одна з найважливіших сторін розвитку дитини дошкільного віку. У його основі лежать загальнолюдські й національні морально-духовні цінності. До моральних цінностей традиційно відносять нормативні уявлення про Добро і Зло, справедливість, чесність, увічливість, чуйність, людські ідеали, норми, принципи життєдіяльності.

Загальнолюдські духовні цінності детермінуються моральними, критеріями, адже «сфера духовних цінностей охоплює сенс життя, милосердя, справедливість, чесність, толерантність, любов, добро.., тобто сенс вищих моральних категорій» [24, c. 92-95].

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, управління і фінансування, структури та змісту системи освіти.

В розділі 3.4. Забезпечення національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді зазначено, що ядром державної гуманітарної політики щодо національного виховання має бути забезпечення громадянського, патріотичного, морального, трудового виховання, формування здорового способу життя, соціальної активності, відповідальності та толерантності. Реалізація цих завдань передбачає: посилення впливу літератури та мистецтва на виховання і розвиток дітей та молоді; посилення взаємодії органів управління освітою і навчальних закладів із засобами масової інформації у справі виховання і розвитку підростаючого покоління, недопущення шкідливого інформаційно-психологічного впливу засобів медіаіндустрії на дітей та ін.

Закон України «Про дошкільну освіту» визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, ґрунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні. В ст. 4 зазначено, що дошкільна освіта - це цілісний процес, який спрямований на формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду. Ст. 7 розкриває завдання дошкільної освіти, які полягають у вихованні у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля [1, c. 124-125].

Базовий компонент дошкільної освіти державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. БКДО представляє моральне виховання в змістовій лінії «Дитина в соціумі». Він передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з'являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об'єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

На сьогодні Базовий компонент дошкільної освіти обслуговується за варіативним принципом. Саме тому, ми проаналізували низку найновіших редакцій програм, затверджених МОН України, а саме: «Українське дошкілля», «Дитина в дошкільні роки», «Впевнений старт», «Соняшник», «Оберіг», «Я у світі». Проаналізуємо їх з метою виявлення в них місця морально-духовного виховання, художньої літератури, зокрема авторської казки, як засобу морально-духовного виховання дітей дошкільного віку загалом і за групами [12].

У програмі розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» завдання морально-духовного виховання дошкільників представлені в розділі «Соціально-моральний розвиток». В ньому викладені завдання, зміст роботи з виховання в дітей гуманних почуттів і доброзичливих взаємин, основ колективізму; конкретизовано зміст знань про норми моралі в суспільстві, що необхідні для формування основ моральних якостей; дотримано принцип наступності в усіх аспектах морального виховання між віковими групами. В програму введено напрям роботи «Духовне виховання». Особливу увагу приділено вихованню культури поведінки дітей. В ранньому віці завданнями соціально-морального розвитку дітей є: формувати елементарні уявлень про те, що таке добре і що таке погано; прищеплювати почуття шанобливого ставлення до членів сім'ї, родини; виховувати слухняність, почуття симпатії до ровесників, любов і співчуття до всього живого; вчити чемно поводитися у громадських місцях. В молодшому дошкільному віці духовне виховання дітей полягає у створенні сприятливих умов для формування моральної свідомості (знань, моральних норм, моральних почуттів, зародження свідомості), моральної поведінки (вміння керуватися у своїй поведінці моральними нормами, ініціювати допомогу, співчуття й радіти успіху, робити комусь приємно, відчувати від цього задоволення). В середньому дошкільному віці морально-духовне виховання здійснюється шляхом реалізації наступних освітніх завдань: формувати моральну позицію дитини, ціннісні орієнтири, інтереси та потреби; виховувати позитивні почуття до рідних, повагу до старших; формувати співчутливе ставлення до дітей з особливими потребами; вчити проявляти турботу та любов до приручених тварин; виховувати вміння проявляти турботу про молодших дітей. Старший дошкільний вік характеризується виникненням «внутрішньої моральної інтуїції» - прагнення поводитися згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі, а тому, що це приємно для себе й для інших. Пріоритетними завданнями соціально-морального розвитку в цьому віці є: збагачення знань дітей про пріоритети загальнолюдських цінностей: справедливість, чесність, доброту, повагу тощо; розширення уявлення дошкільника про авторитет та людські чесноти; вчити розуміти інших та рахуватися з чужою думкою; сприяти засвоєнню уявлень про духовний ідеал людини; вчити адекватно реагувати на асоціальні вчинки, розв'язувати спірні питання, бути справедливим, совісним, відповідальним [6, c. 38-41].

Засобами морально-духовного виховання дошкільників в програмі «Українське дошкілля» є використання художньо-естетичних засобів. Лінія розвитку представлена у розділі «Художньо-естетичний розвиток» такими видами роботи: читання і розповідання художніх творів, інсценування та драматизація за змістом художньої літератури та ін. використовуючи такий великий спектр роботи з дітьми, вихователь має змогу збагачувати духовний світ дитини, розвивати уяву, почуття. До переліку художніх творів уведені твори авторів Західного регіону (І. Калинець, І. Радковець, І. Франко, М. Людкевич, М. Хоросницька, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка, П. Радковець, та ін.).

Програма «Дитина в дошкільні роки» зорієнтована на цінності та інтереси дитини, врахування вікових можливостей, на збереження дитячої субкультури, на збагачення, ампліфікацію дитячого розвитку, взаємозв'язок усіх сторін життя малюка.

У зміст програми «Дитина в дошкільні роки» вміщено підрозділ «Розвиток духовного потенціалу дитини». В ньому зазначається, що духовний потенціал є інтеґральним утворенням, що в унікальній та неповторній комбінації поєднує можливе й дійсне, свідоме й несвідоме, суще й належне; взаємопов'язує здібності й здатності особистості до прийняття, переживання й творчого втілення у всіх сферах життєдіяльності базових загальнолюдських цінностей та індивідуальних ціннісних новоутворень кожної дитини.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності - провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Завдання морально-духовного виховання дошкільників представлені у розділі «Пізнавальний розвиток» в напрямі виховання «У світі людей». До них належать: закріплювати і збагачувати уявлення дитини про соціальне середовище: сім'ю, родину, рід, дитячий садок, школу, місто, село, країну; розвивати відчуття приналежності до місця народження та проживання (малої Батьківщини - назва селища, міста, мікрорайону); виховувати громадянські почуття та інтерес до сучасних подій у країні; вчити любити та шанувати сімейні свята, брати активну участь у їх творенні, дотримуватися сімейних традицій, зміцнювати їх, шанувати пам'ять роду; формувати уявлення про інші нації та народи (2-3 країни); вчити прихильно ставитися до людей інших національностей; виховувати миролюбність та ін. [16, c. 6-8]

У комплексній програмі розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку «Соняшник» морально-духовне виховання дошкільників представлене в розділі 2 «Розвиток і виховання душі та серця». Розділ включає в себе підрозділи, а саме: «Люби ближнього свого, як самого себе», «Шануй батька і матір, і буде тобі добре на землі», «Патріотичне виховання», «Моральне виховання» та ін. В віці від 0 до 1 року (Немовлятко) моральне виховання передбачає ввічливе спілкування, подяка після прийому їжі, за подарунки тощо (наприклад, кивання голівкою). Формування елементарного почуття жалю і співчуття (пожаліти лялю, що впала; бабусю, яка хвора). Навчання дітей розрізняти, що таке добре і що погано. У віці від 1-го року до 2-х (Малятко) років моральне виховання відбувається шляхом розвитку елементарних навичок етичного спілкування (вітання, прощання, подяка після прийому їжі, за подарунки тощо). Заохочення до проявів доброзичливості у взаєминах з довколишніми. Виховання таких гуманних почуттів, як доброта, чуйність, товариськість, співчуття. В період від 2-х років до 3- років (Мовленятко) відбувається виховання таких гуманних почутті, як доброта. Чуйність, товариськість, співчуття, милосердя; розвиток здатності висловлювати задоволення з приводу власних успіхів, щиро радіти успіхам своїх однолітків [18].

У програмі розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» морально-духовне виховання здійснюється шляхом реалізації наступних завдань: розширювати уявлення дітей про сім'ю як об'єднання людей, що живуть разом, люблять, турбуються, підтримують, захищають одне одного; вчити налагоджувати контакти з однолітками та дорослими; плекати в дитини прихильне ставлення до всіх членів родини, вдячність та повагу до них; виховувати вміння визнавати свої помилки, брати до уваги чесноти та досягнення іншого; формувати співчуття до дітей, які залишилася поза дитячим товариством; виховувати доброзичливість, вправляти в умінні приємно спілкуватися: вітатися, привітно звертатися, виявляти прихильне ставлення та увагу; виховувати доброзичливість, співчуття. Засобами морально-духовного виховання є використання художньої літератури. Після прочитання дорослим літературних творів дитина намагається відтворити слова улюблених персонажів. Вона імітує звучання їхнього голосу (силу, тембр, інтонацію), їхні дії (бігає, ловить, шукає, ховається тощо), характер ставлення (доброзичливе, турботливе, співчутливе, негативне). Серед цих програм навчання та виховання дітей дошкільного віку, найбільш повно завдання духовно-морального розвитку висвітлені у програмі «Українське дошкілля». Отже, визначимо феномен «морально-духовне виховання» як процес накопичення високих морально-духовних почуттів, досвіду моральної поведінки, духовного досвіду, який формується передусім на основі знань про моральні і духовні цінності, які надалі усвідомлюються і перетворюються у власні переконання, стають мотивами і стимулами до життя за законами мудрості, добра, і краси. Морально-духовне виховання дітей дошкільного віку має спрямовуватись на зміцнення авторитету загальнолюдських і національних духовних цінностей, формування громадянської і національної ідентичності, забезпечення світоглядних запитів дітей, вільне і добровільне прилучення до культури традиційних конфесій. Морально-духовне виховання сучасних дошкільників, на нашу думку, це по суті спрямування дітей на дотримання заповідей Божих, яке дозволить їм і тепер, і в дорослому житті жити світло, щасливо, з чистою совістю [19, c. 6-9].

Духовно-моральне виховання - одна з найактуальніших і найскладніших проблем, яка повинна вирішуватися сьогодні усіма, хто має відношення до дітей. Те, що ми закладемо в душу дитини зараз, проявиться пізніше, стане його і нашим життям.

3. Досвід сучасного дошкільного навчального закладу по розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку

Організація заняття -- один із важливих напрямків роботи педагога, у ньому найповніше поєднуються навчання й виховання дітей. Виховні можливості навчального процесу приховані перш за все в його організації. У колективній діяльності головними чинниками виховання є власне умови, характер стосунків. Спілкуючись, діти вчаться співпрацювати в колективі. За правильно організованого заняття успішно розвиваються такі моральні якості, як: колективізм, відповідальність, чесність, культура поведінки.

Усе це обумовлюється методами, способами і формами проведення заняття: постановкою мети та завдань заняття (для дітей), зацікавленістю діями педагога й дітей, єдністю і постійністю вимог, умінням педагога створити атмосферу співробітництва, забезпечити порядок і дисципліну.

Мета, що є близькою перспективою спільної діяльності, захоплює, згуртовує, викликає інтерес до опанування нових знань і вмінь. У дошкільнят постановка такої мети має свої особливості.

Мета повинна бути доступною, близькою й зрозумілою дітям. Наприклад, педагог говорить дитині: «Ось намагатимемося гарно написати, покажемо ці зошити татам і мамам, вони порадіють вашим успіхам!» Діти тут бачать перспективу -- слід докласти зусиль, щоб зробити приємне батькам, щоб написати якнайкраще.

У меті просто й переконливо виявляється практична необхідність набутих знань і вмінь (про що дізнаємось, чого навчимося, де застосовуватимуться знання). Такий підхід до подання матеріалу захоплює дітей практично-діловою стороною, відповідає їхнім прагненням бачити результати своєї праці

Мета -- емоційно приваблива, містить гру, змагання [10, c. 67-70].

Наприклад, діти можуть подорожувати разом із Червоною Шапочкою і допомагати їй.

Отже, мета, правильно поставлена, чітка, спонукає до згуртованої діяльності, викликає інтерес до навчання.

Функції організації досвіду стосунків виконують методи проведення заняття. Методами навчання не тільки вчать, передають знання, формують уміння, а й організовують навчальну працю, спонукають до активної роботи, впливають на характер взаємин, що складаються. З їх допомогою створюються проблемні ситуації, висуваються такі пізнавальні та практичні завдання, що вимагають від дітей вольових зусиль, напруження думки й пам'яті. Методи стимулювання обов'язку та відповідальності містять роз'яснення значущості навчання, висувають навчальні вимоги, критерії оцінювання, заохочення та покарання.

Методи стимулювання інтересу до навчання створюють ситуації емоційних переживань, новизни, парадоксу, ситуації успіху, несуть артистизм, емоційність мовлення педагога, пізнавальні ігри, навчальні екскурсії, наближають зміст освіти до реалій життя. Тут стимулами самоорганізації є позитивні емоції й інтерес, що виник під час творчого надбання знань. Кожний метод навчання може бути використаний із Метою формування моральних цінностей дітей: складні щодо змісту вправи містять у собі пошукове завдання, мають творчий характер і вимагають інтенсивної, вдумливої роботи. Виконуючи такі вправи, діти набувають звички переборювати труднощі, привчаються до організованості й самостійності. За таких умов розвиваються допитливість, готовність до співробітництва, почуття відповідальності [9, c. 144-145].

На характер стосунків під час навчання впливає правильне поєднання індивідуальних, парних, групових і колективних і форм організації роботи дітей. Поєднання різних форм заняття активізує спілкування, взаємодопомогу, розвиває мовлення та мислення дітей. Група комплектується з урахуванням конкретних завдань. Іноді сильних дітей об'єднують у групи зі слабими дітьми, щоб слабші у навчанні діти брали приклад з товаришів, прагнули краще працювати. Непосидючі й рухливі краще виявляють себе поряд зі спокійними, стриманими, а самовпевнені -- зі скромними та уважними. Звісно, об'єднувати дітей для спільної діяльності можна й за іншими ознаками. Іноді між сильними дітьми виникає здорове суперництво, а спокійні краще працюють із ровесниками такого самого темпераменту.

На хід заняття, організацію праці дитини та на її моральне виховання впливають контроль і оцінка. Контроль організує роботу, підвищує відповідальність, формує вміння самоконтролю. Також контроль виконує організаційну роль, якщо дотримуватись таких вимог:

а) систематично перевіряти дитячі роботи, їх знання, коментувати виконані завдання й відповіді;

б) організовувати перевірку виконаних завдань силами самих дітей;

в) спиратись на активність дітей під час перевірки умінь і навичок, за їх участю проводити бесіди, коментувати вправи, робити висновки, обговорювати відповіді. Контроль і перевірка є спільною справою, колективною роботою, що виховує почуття взаємовідповідальності й вимогливості до знань і вмінь.

Цілісний підхід до організації заняття потребує вмілого використання методів організації діяльності та поведінки -- виховних ситуацій, змагання, ігрових прийомів, схвалення і заохочення. Дитина на початковому етапі навчання ще не усвідомлює себе членом колективу, не розуміє, що її поведінка має значення як для неї і педагога, так і для всіх дітей. Згодом діти починають розуміти потребу дисципліни не тільки для власних успіхів у навчанні, а й заради всіх [23, c. 115-119].

Особливо велике значення має ситуація успіху, яка викликає радість навчання, бажання дружно працювати. Створюється вона з метою розв'язання конкретної виховного завдання. У дитини зник інтерес до виконання запропонованого завдання, знизилася працездатність -- створюється ситуація, у якій би вона могла досягти успіху, пережити задоволення.

Планування ситуації успіху містить:

використання тих ситуацій, що виникають під час заняття. Дорослий уважно стежить за поведінкою дітей, їх емоційним станом, готовністю переборювати труднощі, послабленням уваги, щоб своєчасно побудити до зусиль;

навмисне створення ситуації, що викликала б позитивні емоції, пов'язані з досягненням успіху в навчанні;

використання прийомів для розвитку й закріплення успіху з урахуванням конкретних умов та індивідуальних особливостей дітей.

Для цього використовуються схвалення, похвала, оцінювання, вияви довіри, уваги.

На організацію заняття, підвищення його виховної ефективності впливають ігри та ігрові прийоми. На ролі та значенні гри у житті дитини наголошував В. В. Зеньковський. На його думку, ігри сприяють моральному розвитку дитини не менше, ніж взаємодія із соціальним середовищем. Дитина збагачує гру такими самими моральними настроями та настановами, як і в реальному житті. Іграм належить суттєва роль у генезисі моральної свідомості. Таким чином, здатність до співчуття у дитини проявляється не із раціональної оцінки ситуації. Скажімо, якщо ми говоримо дітям, що нам важко, сумно, то самі слова не викличуть у них жодного співчуття чи співпереживання. Вислухавши нас, вони залишаються байдужими. Але якщо дитина сама помічає наші страждання, відчуває їх у голосі, помічає у виразі обличчя, сльозах, то її серце переповнюється глибоким та справжнім жалем. Це означає, що почуття любові у дітей має безпосередній, сенсуальний характер [13, c. 248].

Для дітей гра -- це власне життя: відкриття світу, в якому вони вчаться жити, пізнання добра і зла, самого себе. Отже, моральні почуття формуються у правильно організованій ігровій діяльності, де враховується низка важливих психологічних нюансів. Саме під час гри відбувається перехід до моральної особистості. Це і пошук друзів, адже у кожній грі беруть участь двоє, троє, четверо. Добре, коли вже змалечку в таких іграх дитина успадковує національний характер, формуючи свій особистий. Гра організовує, привчає дітей до порядку, підвищує активність, увагу й спостережливість. Під час гри дитина переборює невпевненість, відкриває в собі нові сили, творчі можливості. Під час ігор діти вправляються у моральних вчинках. У всіх ігрових ситуаціях обов'язковою умовою для підсилення їх виховного значення є прояв старанності, пильності, чесності, скромності, товариської взаємодопомоги.

У дошкільному віці створюються найбільш сприятливі умови для морального розвитку дітей. У цей період розширюється й перебудовується система взаємин дитини з дорослими й однолітками, ускладнюються види діяльності, виникає спільна з однолітками діяльність. Дитина пильно придивляється до світу дорослих, починаючи визначити в ньому взаємини між людьми. Дошкільник осягає світ людських стосунків, відкриває закони, за якими будується взаємодія людей, тобто норми поведінка. Прагнучи стати дорослим, дошкільник підкоряє свої дії суспільним нормам і правилам поведінки.

Провідним видом діяльності стає сюжетно-рольова гра, де дитина моделює способи поведінки, дії, взаємини дорослих. У ній на перший план висуваються взаємини між людьми й зміст їхньої праці. Виконуючи ролі, дитина учиться діяти відповідно до моральних норм, прийнятних у людському суспільстві [7, c. 56-60].

Моральний розвиток дошкільника містить три взаємозалежні сфери. У сфері моральних знань, суджень, висловлювань, тобто когнітивній сфері, діти опановують різні сторони суспільної моральної свідомості, і насамперед розуміння моральних вимог, критеріїв моральної оцінки. Дитина вчиться добровільно дотримуватися норм моралі, навіть якщо її порушення пов'язане з особистою вигодою й малюк упевнене в безкарності. Таким чином, опанувавши моральну поведінку, дитина здатна зробити правильний моральний вибір не на словах, а в дії. У сфері моральних переживань у дитини складаються морально-етичні й морально оцінні стосунки з іншими людьми. Так, у дитини формуються гуманістичні, альтруїстські почуття, наприклад увага до потреб та інтересів інших, здатність зважати на них, співчуття чужим лихам і радостям, а також переживання провини під час порушення норм.

Для всіх моральних норм характерним є те, що вони закріплюють соціальний спосіб поведінки, що дошкільники виражають у такий спосіб: «Не можна обманювати дорослих», «Маленьких не можна кривдити» тощо. Тобто діти констатують, що можна робити, а що -- ні. Про сформованість розуміння моральної норми можна говорити в тому випадку, якщо дитина пояснює, чому необхідно дотримуватися норми.

Для старшого дошкільника все більшу роль починають відігравати інтереси, бажання іншої людини. Діти цього віку вживають у мовленні слова, що позначають моральні якості та їх антоніми (добрий, забіяка, жаднюга, чесний, ябеда та ін.), але пов'язують їх із ситуаціями із власного досвіду, що пояснюється конкретною образністю дитячого мислення.

Якщо дошкільник наочно бачить наслідки дотримання або порушення норми, то йому легше зрозуміти її зміст і усвідомити. Чим конкретніша норма, чим ближча вона до особистого досвіду дитини, тим легше вона усвідомлюється [20].

Не випадково однією із негативних якостей у дошкільника вважається жадібність, адже головна причина конфліктів між дітьми полягає в тому, що кожний хоче одержати привабливий предмет. Якщо іграшка недоступна, то дитина зазнає сильних негативних емоцій. Дитина не тільки знає й розуміє норму, але й визначає її належність до певної категорії: «добре» або «погано», намагається оцінити її. У старшому дошкільному віці розвиток моральних суджень нерозривно пов'язаний із тим, як дорослий оцінює вчинки дітей. Так, легше розуміються й оцінюються ті якості, які дорослий частіше визначає й оцінює. Старший дошкільник стає ініціатором бесід із батьками й педагогами, тему яких можна позначити так: «Що таке добре, що таке погано».

У віці 3-5 років у дітей складаються етичні еталони-зразки, що містять узагальнене уявлення про позитивну або негативну поведінку в життєвих ситуаціях. Дошкільник співвідносить свою поведінку не тільки з конкретним дорослим, але й з узагальненим уявленням. Тобто зовнішній зразок поведінки дорослою переходить у внутрішній план, розширюючи можливості морального розвитку особистості.

У старшого дошкільника формуються узагальнені уявлення про дружбу, взаємодопомогу, відданість, доброту. У дошкільному віці моральні уявлення дошкільника впливають на його повсякденне життя. У реальному житті дитина намагається робити моральні дії й розв'язувати конфлікти, виявляючи емоційну спрямованість.

У віці 5-7 років дошкільники переходять від стихійної моральності до свідомої. Для них моральна норма починає бути регулятором взаємин між людьми. Старший дошкільник розуміє, що норми необхідно дотримуватися, щоб колективна діяльність була успішною. Необхідність у зовнішньому контролі за дотриманням норми з боку дорослого зникає. Поведінка дитини стає моральною навіть під час відсутності дорослого й у випадку, якщо дитина упевнена у безкарності свого вчинку і не вбачає вигоди для себе [15].

Таким чином, розвиток моральних суджень і оцінок необхідний, але недостатній для морального розвитку. Головне -- створити умови, коли норма моралі почне регулювати реальну поведінку дитини, тобто встановити зв'язок між моральною свідомістю й моральною поведінкою. Тільки за наявності такого зв'язку норма стає мотивом поведінки й виконує функцію, що спонукає. Тоді свідомість дитини переходить із результату на процес виконання норми, і вона виконує норму заради неї самої, тому що не може діяти інакше. А дотримання норми є емоційним підкріпленням для дошкільника. Взаємозв'язок моральної свідомості й поведінки встановлюється тоді, коли дитину вправляють у моральних вчинках, ставлять у ситуацію морального вибору, коли вона сама вирішує, як діяти:

піти на цікаву прогулянку або допомогти дорослому;

з'їсти цукерку самому або віднести мамі;

пограти з новою іграшкою або поступитися її молодшому.

Роблячи вибір на користь дотримання норми, переборюючи бажання й поступаючись власними інтересами на користь іншого, щоб порадувати його, дитина отримує задоволення від того, що діяла правильно. Поступово така поведінка стає звичкою й з'являється потреба дотримуватися норми.

Таким чином, особливостями морального розвитку дітей у дошкільному віці є:

- висловлені перші моральні судження й оцінки; первісне розуміння суспільного змісту моральної норми;

- зростання дієвості моральних вчинків;

- виникнення свідомої моральності, тобто поведінка дитини починає керуватися моральною нормою [14, c. 245-250].

Морально-духовне виховання - найважливіша сторона виховання дитини, воно сприяє збагаченню духовного досвіду, емоційної сфери особистості, впливає на пізнання соціальної дійсності, підвищує пізнавальну активність дошкільнят.

Одним із засобів створення позитивних моральних уявлень дітей, встановлення більш тісних контактів між дорослими і дітьми в сім'ї і в дитячому садку є казка. Поняття про мораль, норми і правила поведінки, закладені в яскравих образах казки, сприяють становленню моральних уявлень. У процесі роботи з казкою діти осягають ази духовної культури свого народу. На кожному віковому етапі засвоюються більш складні моральні поняття. Збагачення змісту мови, правильний вибір мовних засобів визначають ефективність виховного процесу. На формування моральних уявлень у дошкільному віці спрямовані виховні можливості казки.

Список використаних джерел

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. - 2-ге вид., випр. - К. : Світич, 2008. - 430 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / наук. кер. А. М. Богуш. - К. : Видавництво, 2012. - 26 с.

3. Бех І. Д. Виховання особистості : навч.-метод. посібник / І. Д. Бех. - К. : Либідь, 2003. - 160 с.

4. Білозерська С. І. Психологічні умови розвитку моральної свідомості молодшого школяра : автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 - педагогічна і вікова психологія / С. І. Білозерська. - Дрогобич, 2004. - 18 с.

5. Власюк Ж. І. Критерії та рівні сформованості почуття справедливості в молодших школярів / Ж. І. Власюк // Початкове навчання та виховання : наук.-метод. журн. ? Харків : Основа, 2010. - № 2. - С. 20?25.

6. Газіна І. О. Виховний потенціал української народної музики та пісні / І. О. Газіна // Збірник наукових праць КПДУ. Серія педагогічна. - Вип. ІХ. - Кам'янець-Подільський : ПП. Мошак М.І., 2006. - С. 38?41. 1

7. Газіна І. О. Формування в дошкільників першооснов національної самосвідомості (психолого-педагогічні особливості) / І. О. Газіна // Збірник наукових праць БДПУ (Педагогічні науки). - №1. - Бердянськ : БДПУ, 2005. - С. 56?61.

8. Газіна І. О. Формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики : автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.08 - дошкільна педагогіка / О. І. Газіна. - Інститут проблем виховання АПН України. - К, 2008. - 22 с.

9. Головська І. Уміння досліджувати стан моральної вихованості школярів як важлива складова професійної компетентності вчителя початкової школи / І. Головська // Проблеми підготовки сучасного вчителя. - 2011. - № 4 (Ч. 2). - С. 144?150.

10. Дідич Г. С. Вплив народної музики на морально-естетичне виховання школярів / Г. С. Дідич // Наукові записки КДПУ. Серія: Педагогічні науки / ред. кол.: В. В. Радул та ін.. - Кіровоград : КДПУ, 2014. - Вип. 125. - С. 67?70.

11. Єлізарова Л. С. Методичні рекомендації з правового виховання в дошкільному закладі. На допомогу вихователю дошкільного навчального закладу / Л. С. Єлізарова. - Полтава, 2010. - 26 с.

12. Єрмішкіна Т. В. Духовний розвиток дошкільників засобами літературного мистецтва Електронний ресурс / Т. В. Єрмішкіна // Освітній портал. Публікація від 01.12.2013 // Режим доступу : http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/dukhovnii-rozvitok-doshkilnikiv-zasobami-literatur.html (на програму занять)

13. Заболоцька С. Психолого-педагогічні засади розвитку моральних форм поведінки дошкільників / С. Заболоцька // Український науковий журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації». - 2011. - Вип. 2. - С. 248.

14. Заболоцька С. Умови становлення моральних форм поведінки на етапі дошкільного дитинства / С. Заболоцька // Актуальні проблеми психології розвитку особистості: Психологія особистості. - 2011. - № 1 (2). - С. 245?253.

15. Залізняк А. М. Моральне виховання засобами народознавства Електронний ресурс / А. М. Залізняк // Матеріал науково-практичної конференції «Соціум. Наука. Культура». - Режим доступу : http://intkonf.org/kand-ped-nauk-zaliznyak-a-m-moralne-vihovannya-zasobami-narodoznavstva/

16. Кисельова О. І. Морально-етичне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами українського фольклору : автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.08 - дошкільна педагогіка / О. І. Кисельова. - К, 2009. - 18 с.

17. Ладивір С. Перші уроки добра / Світлана Ладивір // Дошкільне виховання. - 2008. - № 12. - С. 5-7.

18. Нестеренко Л. П. Сім'я як провідний чинник формування морально-духовної активності дитини Електронний ресурс / Л. П. Нестеренко, Г. І. Божко // Науковий вісник Донбасу: Електронне наукове фахове видання. - № 1 (1), 2007. Педагогічні науки. - Режим доступу : http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN1/r2/07nlpmad.pdf.

19. Поніманська Т. Виховання людяності / Т. Поніманська // Дошкільне виховання. - 2008. - № 2. - С. 6-9.

20. Розсоха О. Г. Моральне виховання як основа вихованості молодшого школяра Електронний ресурс / О. Г. Розсоха // Матеріал розміщено в рамках проведення «Форуму педагогічних ідей «Урок». - Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/25518/

21. Стаєнна О. Традиції рідного краю як засіб громадянського виховання дітей старшого дошкільного віку / О. Стаєнна // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. - 2013. - Вип. 47. - С. 283?288.

22. Фасолько Т. С. Психолого-педагогічні передумови формування відповідального самовизначення у дошкільному віці / Т. С. Фасолько // Наукові записки. Серія: Педагогіка. - 2010. - № 1. - С. 94?100.

23. Фасолько Т. С. Теоретико-методологічні засади формування моральної компетенції дошкільника крізь призму загальнолюдських духовних цінностей / Т. С. Фасолько // Вісник Інститут розвитку дитини. Серія «Фіолософія, педагогіка, психологія». - 2013. - Вип. 29. - С. 115?119.

24. Фасолько Т. С. Формування моральної спрямованості поведінки дошкільників в умовах сучасного суспільства / Т. С. Фасолько // Сучасне дошкілля : реалії та перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 16 жовтня 2008 р. / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; редкол. В. П. Андрущенко та ін. ; укл. І. І. Загарницька , Г. В. Бєлєнька, А. В. Карнаухова. ? К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - С. 92?95.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Проблема схильності дітей до девіантної поведінки. Засоби роботи з дітьми для профілактики і запобігання проявів у них девіантної поведінки. Вплив біологічних та соціально-психологічних факторів на формування неадекватної поведінки дітей дошкільного віку.

    статья [18,6 K], добавлен 22.04.2015

  • Пам'ять як вища психічна функція: визначення, види, процеси пам'яті, психологічні теорії. Проблема розвитку пам'яті у дітей дошкільного віку в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. Діагностика рівня розвитку зорової пам'яті у дітей.

    дипломная работа [874,6 K], добавлен 14.10.2014

  • Психологічна структура дошкільного віку. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Діагностична ознака дошкільного віку. Діагностична ознака закінчення дошкільного віку. Психологічні новотвори дошкільного віку. Діяльність дітей дошкільного віку.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 18.03.2007

  • Дослідження загальних закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу. Вивчення особливостей організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.01.2014

  • Розвиток емпатії у дітей дошкільного віку. Емпатія в структурі морального розвитку особистості. Стан розвитку емпатії як особистісної якості у дошкільників. Форми роботи з дітьми для розвитку у них співчуття і співпереживання, вміння спілкуватися.

    дипломная работа [93,4 K], добавлен 20.05.2012

  • Патологічний розвиток особистості за невротичним типом у дітей, батьки яких проявляють агресію. Характеристика дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Емоційна сфера дитини. Діагностика і корекція імпульсивної поведінки.

    курсовая работа [92,7 K], добавлен 10.12.2014

  • Психічний розвиток дитини в дошкільному віці. Новоутворення дошкільного віку. Сенсорний розвиток. Роль родини в розвитку дитини. Розгляд комплексу психодіагностичних методик по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку.

    дипломная работа [960,3 K], добавлен 05.04.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.