Особливості розвитку емоційної культури у сучасних старшокласників

Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2014
Размер файла 117,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Поряд з цим у підлітковому віці відзначаються такі емоційні неблагополуччя як депресія, різні страхи і тривога. Причини подібних порушень в першу чергу криються в сімейному вихованні і впливі найближчого оточення на дитину.

Важливим моментом у взаємодії підлітка з навколишнім середовищем становить розвиток саме емоційної культури.

Емоційна культура підлітка проявляється в емоційних реакціях, яка виникає мимоволі, або з волі особистості; емоційному відгуку, емоційній регуляції діяльності; емоційному настрою; здатності підлітка розуміти свої емоції та оточуючих, здатності контролювати сильні емоції, почуття тощо.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

2.1 Організація і методичне забезпечення емпіричними дослідженнями

Вивчення особливостей розвитку емоційної культури старшокласників було організоване в загальноосвітній школі №2 в 10-х і 11-х класах. Вікові рамки обстежуваних - 14-16 років. У дослідженні брало участь 50 підлітків. З них 25 хлопчиків і 25 дівчаток.

У цій групі підлітків було проведено обстеження емоційної сфери. Метою дослідження було вивчення особливостей розвитку емоційної культури старшокласників.

Завданням дослідження було вивчення рівня емоційного інтелекту, вивчення рівня емпатичних здібностей і вивчення креативності особи.

Для здійснення дослідження були використані наступні методики:

Методика Н. Хола на визначення рівня емоційного інтелекту.

Мета: виявити здібності розуміти стосунки особи, що репрезентуються в емоціях і управляти емоційною сферою на основі ухвалення рішень.

Опис: методика складається з 30 тверджень і містить 5 шкіл:

- емоційна обізнаність,

- управління своїми емоціями (емоційна відхідливість, емоційна нерегідність),

- самомотивація (довільне управління своїми емоціями),

- емпатія,

- розпізнавання емоцій інших людей (уміння впливати на емоційні стани інших людей).

Текст опитувача міститься в Додатку 1.

Обробка результатів. Обробка відбувається на основі зіставлення відповідей випробовуваних з ключем до методики:

Шкала "емоційна обізнаність" - пункти 1,2,4,17,19,25;

Шкала "управління своїми емоціями" - пункти 3,7,8,10,18,30;

Шкала "самомотивація" - пункти 5,6,13,14,16,22;

Шкала "емпатія" - пункти 9,11,20,21,23,28;

Шкала "розпізнавання емоцій інших людей" - пункти 12, 15,24,26,27,29.

Підрахунок результатів. За кожною шкалою вираховується сума балів з урахуванням знаку відповіді ( +або-). Чим більше плюсова сума балів, тим більше виражений цей емоційний прояв.

70-84 - нижче середнього;

85-100 - середній рівень;

101-115 - вище за середній;

Більше 115 - високий рівень.

Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво

Мета: діагностувати рівень емпатических здібностей у старшокласників.

Опис: методика складається з 36 тверджень і містить 6 шкал:

Раціональний канал емпатії;

Емоційний канал емпатії;

Інтуїтивний канал емпатії;

Установки, сприяючі емпатії;

Проникаюча здатність до емпатії;

Ідентифікація в емпатії.

Текст опитувача міститься в Додатку 2.

Обробка результатів. Підраховується число збігів відповідей випробовуваних по ключу за кожною шкалою, а потім визначається сумарна оцінка.

Раціональний канал емпатії: 1, 7, - 13, 19, 25, - 31;

Емоційний канал емпатії: - 2, 8, - 14, 20, - 26, 32

Інтуїтивний канал емпатії: - 3, 9, 15, 21, 27, - 33;

Установки, сприяючі емпатії: 4, - 10, - 16, - 22, - 28, - 34

Проникаюча здатність до емпатії: 5, - 11, - 17, - 23, - 29,35;

Ідентифікація в емпатії: 6, 12, 18, - 24, 30, - 36.

Оцінки за кожною шкалою можуть варіювати від 0 до 6 балів і вказують на значущість конкретного параметра в структурі емпатії.

Шкальні оцінки виконують допоміжну роль в інтерпретації основного показника - рівня емпатії. Сумарний показник може змінюватися від 0 до 36 балів. За попередніми даними вважають: 30 балів і вище - дуже високий рівень емпатії, 29-22 - середній рівень, 21-15 - занижений, менше 14 балів - дуже низький.

Методика креативності особи Девіса.

Мета: визначити творчі здібності старшокласників.

Опис: методика складається з 21 питання, на які рекомендується відповісти "так або ні".

Текст опитувача міститься в Додатку 3.

Обробка результатів: креативність (здатність до творчості) - у разі відповідей "так" з питань: 2,4,6,7,8,9,10,12,16,17,19 і у разі відповідей "ні" з питань: 1,3,5,11,13,14,15,18,20,21. Сума тих, що відповідають ключу відповідей вказує на міру креативності. Чим більше суми, тим вище креативність.

2.2 Виразність емоційної культури у сучасних старшокласників

1. Методика Н.Холла на визначення рівня емоційного інтелекту.

Таблиця 2.1

Хлопці

Дівчата

Нижче середнього

середній

високий

Нижче середнього

середній

Високий

Емоційна обізнаність

4%

12%

84%

0%

12%

88%

Управління своїми емоціями

3%

7%

90%

24%

0%

76%

Самомотивація

12%

8%

80%

2%

14%

84%

Емпатія

20%

6%

74%

0%

5%

95%

Розпізнавання емоцій інших людей

20%

13%

67%

5%

17%

78%

При проведенні цього дослідження було виявлено, що у 4% хлопців низький рівень емоційної обізнаності, це говорить про те що хлопчики в підлітковому віці не завжди розуміють емоції інших, не завжди спостерігають за зміною своїх почуттів,не дуже добре орієнтуються які емоції вони відчувають і чому; не можуть уявляти собі зв'язки між власними почуттями і тим, що вони думають, роблять або говорять; не користуються керівним усвідомленням своїх цінностей і цілей. Серед дівчаток показників низького рівня емоційної обізнаності не виявлено, це свідчить про те, що дівчата мають знання своїх внутрішніх станів, уподобань, інтуїтивних представлень і можливостей. Здатні усвідомлювати свої емоції і їх наслідки.

Розглядаючи окремі чинники, в деяких з них можна помітити відмінності. У 24% дівчат низький рівень управління своїми емоціями, у 90% хлопців високий рівень, це говорить про те, що хлопчики здатні більше контролювати свої емоції і почуття не піддававшись тиску з боку.

Якщо розглядати емпатію, то у дівчаток показники вищі, ніж у хлопчиків, це може говорити про те, що в цьому віці старшокласники хлопці хочуть здаватися більш врівноваженими, "черствими", спокійними; дівчатка ж по максимуму проявляють свої почуття, емоції і переживання.

Роблячи висновок по проведеному тесту, можна сказати про досить високий рівень емоційного інтелекту як серед дівчаток, так серед і хлопчиків. Отже, 79% хлопців і 84,5% дівчат мають високий рівень здатності розуміти стосунки особи, що репрезентуються в емоціях і управляти емоційною сферою на основі ухвалення рішень. Мають здатність до самоаналізу, асертивності, самооцінки та самоактуалізації.

2. Методика діагности рівня емпатических здібностей В.В. Жваво

Таблиця 2.2

Хлопці

Дівчата

Знижений

Середній

Високий

Знижений

Середній

Високий

Раціональний канал емпатіі

4%

96%

0%

0%

96%

4%

Емоційний канал емпатіі

2%

98%

0%

0%

100%

0%

Интуіктивний канал емпатіі

2%

96%

2%

0%

100%

0%

Установи сприяючі емпатіі

0%

98%

2%

2%

98%

0%

Проникаюча здатність емпатіі

0%

100%

0%

0%

98%

2%

Ідентифікація емпатіі

0%

100%

0%

2%

96%

2%

Розподіл хлопчиків і дівчаток на рівні емпатичних здібностей приблизно однакова. На низькому рівні хлопчиків дещо більше. Можна сказати, що хлопчики орієнтовані на мінімалізацію співпереживання і співчуття. В цілому роблячи висновок за цією методикою можна говорити, що старшокласники мають достатню здатність емпатійного входу в емоційний резонанс з оточенням, здатні створювати атмосферу відкритості, довірчості, задушевності. Мають уміння розуміти один одного на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера. В цьому віці підлітки можуть відрізнитись високим рівнем розвитку соціальних емоцій і високих почуттів провини, сорому. Здатність до емпатії значимо корелює з такими якостями, як терпимість, емоційна вразливість, альтруїзм та відкритість у спілкуванні.

Методика креативності особи Девіса.

Таблиця 2.3

Хлопці

Дівчата

Високий рівень

98%

95%

Середній рівень

2%

5%

Низький рівень

0%

0%

Результати тесту показали високий рівень як у хлопчиків так і у дівчаток. Підлітковий вік можна вважати одним з найбільш сензитивних для розвитку креативності, що робить вплив на становлення особи в цілому, завдяки природній підлітковій гнучкості, активній відмові від стереотипів і прагненню підлітка до самовдосконалення. Такі діти мають багатство і гнучкість думки, оригінальні, допитливі, здатні до розробки гіпотези. Діти, що володіють високим рівнем креативності упевнені у своїх здібностях, мають адекватну самооцінку, виявляють більшу ініціативу, особисту незалежність суджень і дій, виявляють обдарованість, їм притаманний високий енергетичний рівень, мала тривалість сну та інтелектуальна ініціатива.

2.3 Тренингова програма для розвитку емоційної сфери у старшокласників

Для того щоб навчити підлітків більш уважно відноситись до своїх емоцій і відчуттів, та правильно розуміти емоції оточуючих була розроблена тренінгові програма.

Структура занять.

Перше заняття.

1. Знайомство. Вправа «Презентація»(5 хв.), вправа «Сусід зліва, сусід справа»(5 хв.), вправа «Метафора»(5хв.).

2. Прийняття правил роботи групи. Дискусія(20хв.).

3. Динамічне уявлення. Мотив-тест «Квітка»(15 хв.).

4. Моделювання. Повідомлення «Що відбудеться на наших заняттях?»(5хв.), вправа «Очікування»(5хв.).

Друге заняття.

1. Групова взаємодія. Вправа «Зустріч»(5хв.), вправа «Молекули»(5хв.), вправа «Ціль»(10хв.).

2. Релаксаційний практикум. Динамічна релаксація:Мотив «Луг»(15хв.)

3. Групова експресія. Вправа-розминка «Гримаси»(5хв.), вправа-розминка «Джунглі»(5хв.), динамічний танець «Бал диких тварин»(10хв.).

4. Моделювання. Вправа «Крок-раз!»(5хв.).

Третє заняття.

1. Групова взаємодія. Вправа «Знайомство руками»(5хв.),пантоміма «Історія яку розповідали руки»(10хв.).

2. Релаксаційний практикум. АТ, вправа «Пружина»(5хв), АТ, вправа «Повітряна кулька»(5хв.).

3. Групова експресія. Динамічний танець «Вітряний потік»(10хв.)

4. Динамічне моделювання. Колективне уявлення і малювання «Подорож на повітряній кулі»(15хв.), обговорення планів саморозвитку(10 хв.).

Четверте заняття.

1. Групова взаємодія. Вправа «Хазяїн і гість»(10хв.), гра «Дебати»(15хв.).

2. Релаксаційний практикум. Динамічна релаксація: Мотив «Ти - прекрасна квітка»(7хв.).

3. Групова експресія. Динамічний танець «Лісовий дух»(10хв.).

4. Динамічне моделювання. Колективне уявлення і малювання «Жителі Підземного царства»(15хв.), вправа «Глечик»(3хв.).

П'яте заняття.

1. Групова взаємодія. Вправа «Ембріон»(7хв.), вправа «Бавлення немовляти»(7хв.), вправа «Купіль»(7хв.), вправа «Човник»(7хв.).

2. Релаксаційний практикум. АТ, вправа «Поплавок на воді»(5хв.).

3. Групова експресія. Динамічний танець «Цілюще джерело»(7хв.).

4. Динамічне моделювання. Колективне уявлення і малювання «Подорож до підводного царства»(20хв.)

Шосте заняття.

1. Групова взаємодія. Вправа зернятко під землею»(5хв.), вправа «Підкувати коня»(5хв.), вправа «Кокон»(5хв.), вправа «Здоба»(5хв.).

2. Релаксаційний практикум. АТ, вправа «Димок»(5хв.).

3. Групова експресія. Динамічний танець «Гроза»(10хв.).

4. Динамічне моделювання. Колективне уявлення і моделювання «Вогнище»(20хв.), підсумкова вправа «Телеграма»(5хв.).

Сьоме заняття.

1. Групова взаємодія. Пантоміма «Мурашник»(5хв.), вправа «Свічка»(5хв.).

2. Релаксаційний практикум. Динамічна релаксація: Мотив «Мій луг»(15 хв.).

3. Групова експресія. Гра «Чарівний килим»(15хв.).

4. Динамічне моделювання. Колективне уявлення і малювання «Безлюдний острів»(20хв.).

Восьме заняття.

1. Групова взаємодія. Гра «Фінансовий острів»(40хв.).

2. Релаксаційний практикум. Динамічна релаксація: Мотив «Я - дерево»(10хв.).

3. Підведення підсумків. Вправа «Соняшник»(закінчення)(10хв.)

Курс занять та повний опис вправ міститься у Додатку №3.

При вивченні рівня емоційного інтелекту, рівня емпатичних здібностей і вивчення креативності особи, що являє собою змістом емоційному культури, ми побачили що у сучасній життєдіяльності підлітків більшою емоційністю, а саме емоційною культурою володіють дівчата.

Розходження емоційних реакцій хлопчиків і дівчаток видно неозброєним оком: хлопчики кричать, сперечаються, штовхаються. Але за цим стоїть складна проблема. Недарма чоловікам (хлопчикам) приписують дві протилежні особливості: з одного боку, емоційну нестриманість і імпульсивність, а з іншого - жорсткий самоконтроль аж до нездатності адекватно висловлювати свої почуття. Наявність гендерних відмінностей як на психофізіологічному рівні (безпосередня емоційна реактивність), так і на рівні емоційної культури (нормативні приписи, що регулюють форми прояву тих чи інших емоцій) доведено.

Дівчатка і жінки у всіх віках говорять про емоції більше, ніж хлопчики і чоловіки. Хлопчики і дівчатка по-різному реагують на стресові ситуації. У вході бесід з підлітками виявилося, що дівчата мали більше стресорів і реагували на них гостріше хлопчиків, але головне - їх напружували різні події. У дівчаток переважали міжособистісні стресори, взаємини з іншими людьми - батьками, вчителями чи однолітками; дівчата переживали розлади у зв'язку з ними вдвічі частіше хлопчиків. Хлопчики гостріше переживали неприємності, пов'язані з недостатніми успіхами в навчанні чи спорті. Крім того, дівчата реагували на особисті неприємності сильніше; наприклад, у разі романтичної сварки з хлопчиком дівчинка буде почувати себе пригніченою, а хлопчик постарається щось розважитися. З віком, завдяки розвитку самоконтролю, безпосередня емоційна реактивність як у хлопчиків, так і у дівчаток зменшується. Ступінь емоційного самоконтролю залежить, зокрема, від того, наскільки те чи інше почуття або переживання гендерна прийнятно. Чоловіки і хлопчики охоче розповідають про емоціях, пов'язаних з владою, типу гніву, а жінки і дівчатка - про почуття, пов'язаних з неспроможністю (смуток, страх, сором і вина).

ВИСНОВОК

На підставі проведеного дослідження виявлено, що емоційність є стійкою властивістю індивідуальності, однією з психологічних складових темпераменту. А для того, щоб особистість будь якого віку могла функцію вати у суспільстві, вона повинна бути емоційно культурною. У контексті континуально-ієрархічного підходу під емоційною культурою розуміється спосіб зовнішнього вираження почуттів, рівень розвитку емоцій, який передбачає емоційну чуйність і відповідальність за свої переживання перед собою і оточуючими.

1. Функціональний аспект аналізу емоційної культури може бути зведений до таких положень: когнітивна диференційована емоційної сфери;розвинений емоційний інтелект; визнання цінності емоційних переживань; загальний позитивний емоційний фон (настрої) при достатній гнучкості емоційних реакцій; стресостійкість і фрустраціонна толерантність; мінімізація інтрапсихичних захисних механізмів; розвинена емпатія, а також здатність "відбудовуватися" від емоційних переживань оточення; різноманітність засобів емоційної саморегуляції і дія на емоції оточення; цілеспрямоване використання емоцій в діяльності і в спілкуванні.

2. У підлітковому віці емоційна культура виявляється в стійкій схильності до переживань емоцій певного знака і модальності, комбінація яких характеризує тип емоційності підлітка (емоційну диспозицію). Якісні характеристики емоційної культури у підлітковому віці представлені не тільки паттернами емоцій «радість», «гнів», «страх», «печаль», а й такими емоційними модальностями, як «гумор», «спокій», «байдужість».

3. Встановлено, що гендерно-типове сприйняття емоцій, при всій тонкощі цих відмінностей, має свої поведінкові наслідки. Одна і та ж ситуація, наприклад ризик, може викликати у чоловіків гнів, а у жінок - відразу. Але гнів - почуття активне, породжує бажання усунути трансгрессію (порушення, загрозу) за допомогою агресії, тоді як відразу направлено на то, щоб запобігти зараженню чимось небезпечним і небажаним, це може бути досягнуто шляхом відходу. Так використовується поняття алекситимія - нездатність індивіда усвідомлювати і називати пережиті ним самим або іншими людьми емоції, втрата контакту з власним внутрішнім світом.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Перспективами подальшого дослідження є: а) розробка конкретних психологічних рекомендацій та програм, призначених для кращого розуміння своїх та чужих емоцій та почуттів; б) вивчення емоційної культури на різних етапах онтогенезу; в) вивчення не тільки емоційної культури, а й змістовних характеристик, таких як емоційний інтелект, емоційне життя та емоційність в загалі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анохін П.К. Емоції/ Психологія емоцій. Тексти. М.: Наука, 1984. - С. 172-177.

2. Асєєв В.Г. Мотиваційна регуляція поведінки особистості. М.: Наука, 1995.-123 с.

3. Асмаковец О.С. Психологічні фактори та умови розвитку емоційної гнучкості вчителя: Автореф. дис. канд. псих. наук. М., 2000. - 24 с.

4. Асмолов AT. Психологія особистості: Навчальний посібник. М.: Вища школа, 1990. -367с.

5. Арнольдів А.І. Людина і світ культури. Введення в культурологію.

6. Батракова С.М. Педагогічні прийоми емоційного впливу на учнів. Навчальний посібник. Ярославль: Ярославський держ. ун-т, 1982. -83 с.

7. Батракова С.М. Педагогічний процес як явище культури (методологічні проблеми): Монографія /Яросл. Держ. ун-т. Ярославль, 2003. -228 с.

8. Библер B.C. Дві культури. Діалог культур. / Досвід визначення. // Питання філософії. -1989. № 6. - С. 12-17.

9. Бодалев А.А. Сприйняття й розуміння людини людиною. М.: Изд-во. МГУ, 1982.-199 с.

10. Бойко В.В. Енергія емоцій. СПб: Изд.дом. ПІТЕР, 2004. - 480 с.

11. Борисов О.О. Сприйняття емоційного стану людини за інтонаційним малюнком мови // Питання психології. 1989. - № 1. - С. 8-11.

12. Бреслав Г.М. Психологія емоцій. М.: Сенс; Видавничий центр «Академія», 2004. - 544 с.

13. Вартанян Г.А., Петров О.С. Емоції і поведінку. М: Наука, 1989. -145 с.

14. Вилюнас В.К. Психологія емоційних явищ. М.: Вид. МГУ, 1976.

15. Вилюнас В.К. Целепобуждающая функція емоцій. В кн.: Психологічні дослідження. - М: Изд-во Моск. ун-та. - 1973. - Вип. 4. - С. 47-49.

16. Волков Г.Н. Три обличчя культури /Т.ЗВ. Волков. М., 1986. - 335 с.

17. Вудвортс Р. Вираження емоцій // Експериментальна психологія. - М: Наука, 1950. С. 627-645.

18. Виготський Л.С. Вчення про емоціях // Зібрання творів. Т. 4. М., 1984. -С. 90-318.

19. Гаврилова Т.П. Поняття емпатії в зарубіжній психології. // Питання психології. 1975. - № 2. - С. 65-69.

20. Тарасова Р.Р. Введення поняття «емоційний інтелект» в психологічну теорію // Ананьевскі читання 99: Тези науково-практичної конференції. - СПб., 1999. - С. 25-26.

21. Гуревич П.С. Філософія культури: Посібник для студентів. М: Вища школа, 1995.-288 с.

22. Додонов Б.І. Емоція як цінність. М., 1978. - 272 с.

23. Додонов Б.І. У світі емоцій. Київ: Політвидав, 1987. - 140 с.

24. Додонов Б.І. Типи загальної емоційної спрямованості людей та тенденції структурування їх емоційної сфери // Питан. психол.-1972. -№ 1.

25. Ізард К.Е. Психологія емоцій / Перекл. з англ. СПб.: Вид-во «Пітер», 1999.-464 с.

26. Ізард Е. Керрол. Емоції людини. М.: Вид-во Моск.ун-та, 1980 - 439 с.

27. Ильенков Э.В. Філософія і культура. М.: Наука, 1991. - 464 с.

28. Ільїн О.П. Емоції і почуття. СПб.: Пітер, 2001. 749 с.

29. Клапаред Е. Почуття та емоції //Психологія емоцій. Тексти. М.: Вид-во Моск.ун-та, 1984. - С. 93-107.

30. Колмогорова JI.C., Каширський Д.В. Становлення елементів психологічної культури в юнацькому віці //Здоровий глузд і гідність в школі. М., 1998.-207 с.

31. Кулеба О.М. Емоційна культура вчителя в теорії і практиці вітчизняної вищої педагогічної освіти (60-90 роки XX століття): Автореф. дис. канд. пед. наук. М., 2000. -26 д.

32. Наумова Ю.А. Розвиток емоційної сфери особистості в процесі спілкування: Автореф. дис. канд. псих. наук. Новосибірськ, 1999. - 18 с.

33. Нечаєв М.М. Психолого-педагогічні основи формування професійної діяльності М.: Изд-во МГУ, 1988. -166 с.

34. Нікіфоров А.С. Емоції в нашому житті. М.: Наука, 1974. - 271с.

35. Олипаннікова А.Є Емоції і виховання. М.: Знання, 1983. - 80 с. 1. М.І. Педаяс Емоційність як фактор взаємодії // Взаємодія колективу і особистості. Таллінн, 1979. - С. 90-96.

36. Педагогічна психологія: Учеб. Для студ. висш.учеб. закладів; під ред. Н.В. Клюєвої. М.: Вид-во ВЛАДОС-ПРЕС, 2003. - 400 с.

37. Пітер Л. Емоційний розвиток дітей і підлітків. СПб.: пройм - еврознак, 2004. - 256 с.

38. Психологія. Словник. М: Политіздат, 1990.

39. Семенова Є.М. Тренінг емоційної стійкості педагога. Навчальний посібник. М.: Изд-во Інституту Психотерапії, 2002. - 224 с.

40. Симонов П.В. Інформаційна теорія емоцій: Тексти. М.: МДУ, 1984. -С. 178-185.

41. Чебикін АЛ. Емоційна регуляція навчально-пізнавальної діяльності. Одеса. 1992. - 168 с.

42. Фетискин Н.П. ПРО підвищення ефективності психодіагностики емоційних станів //Діагностика та регуляція емоційних станів. Збірник матеріалів Всесоюзного симпозіуму. Ч. 1. М., 1990. - 210 с.

43. Фресс П. Емоції//Питання мотивації та емоцій. М.: Изд-во МГУ. 1971. -Вип.1. -З 15-18.

44. Холмогорова А.Б., Гаранян П.Р. Культура, емоції та психічне здоров'я //Питання психології. 1999. - № 2. - С. 61-74.

45. Чебикін А.Я. Емоційна регуляція навчально-пізнавальної діяльності. Одеса, 1992. 180 с.

46. Якобсон П.М. Психологія почуттів. - М.: Вид-во АПН РРФСР, 1961.-216 с.

47. Яковлєва Е.А. Емоційні механізми особистісного і творчого розвитку //Питання психології. 1997. - № 4. - С. 20-27.

ДОДАТОК А

Перелік тверджень для методики Н. Холла на визначення рівня емоційного інтелекту.

1.Для мене як негативні, так і позитивні емоції служать джерелом знання про те, як чинити в житті. 2. Негативні емоції допомагають мені зрозуміти, що я повинен змінити в моєму житті.

3. Я спокійний, коли відчуваю тиск з боку.

4. Я здатний спостерігати зміну своїх почуттів.

5. Коли необхідно, я можу бути спокійним і зосередженим, щоб діяти відповідно до запитів життя. 6. Коли необхідно, я можу викликати у себе широкий спектр позитивних емоцій, такі, як веселощі, радість, внутрішній підйом і гумор.

7. Я стежу за тим, як я себе почуваю.

8. Після того як щось засмутило мене, я можу легко впоратися зі своїми почуттями.

9. Я здатний вислуховувати проблеми інших людей.

10. Я не зациклююсь на негативних емоціях.

11. Я чутливий до емоційних потреб інших.

12. Я можу діяти заспокійливо на інших людей.

13. Я можу змусити себе знову і знову встати перед обличчям перешкоди.

14. Я намагаюся підходити творчо до життєвих проблем.

15. Я адекватно реагую на настрої, спонукання і бажання інших людей. 16 Я можу легко входити в стан спокою, готовності і зосередженості.

17.Коли дозволяє час, я звертаюся до своїх негативних почуттів і розбираюся, в чому проблема.

18. Я здатний швидко заспокоїтися після несподіваного засмучення.

19. Знання моїх справжніх почуттів важливо для підтримки «гарної форми».

20. Я добре розумію емоції інших людей, навіть якщо вони не виражені відкрито.

21. Я добре можу розпізнавати емоції за виразом обличчя.

22. Я можу легко відкинути негативні почуття, коли необхідно діяти.

23. Я добре вловлюю знаки в спілкуванні, які вказують на те, в чому інші потребують.

24. Люди вважають мене добрим знавцем переживань інших людей.

25. Люди, які усвідомлюють свої справжні почуття, краще управляють своїм життям.

26. Я здатний поліпшити настрій інших людей.

27. Зі мною можна порадитися з питань відносин між людьми.

28. Я добре налаштовуюся на емоції інших людей.

29. Я допомагаю іншим використовувати їх спонукання для досягнення особистих цілей.

30. Я можу легко відключитися від переживання неприємностей.

ДОДАТОК Б

емоційний культура старшокласник здібність

Перелік тверджень для методики діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво:

1. У мене є звичка уважно вивчати обличчя і поведінку людей, щоб зрозуміти їх характер, нахили, здібності.

2. Якщо оточуючі виявляють ознаки нервозності, я зазвичай залишаюся спокійним.

3. Я більше вірю доводам свого розуму, ніж інтуїції.

4. Я вважаю цілком доречним для себе цікавитися домашніми проблемами товаришів по службі. 5. Я можу легко увійти в довіру до людини, якщо буде потрібно.

6. Зазвичай я з першої ж зустрічі вгадую «споріднену душу» в новій людині.

7. Я з цікавості зазвичай заводжу розмову про життя, роботу, політику з випадковими попутниками у потязі, літаку.

8. Я втрачаю душевну рівновагу, якщо оточуючі чимось пригнічені.

9. Моя інтуїція - більш надійний засіб розуміння оточуючих, ніж знання або досвід.

10. Проявляти цікавість до внутрішнього світу іншої особистості - нетактовно.

11. Часто своїми словами я ображаю близьких мені людей, не помічаючи того.

12. Я легко можу уявити себе будь-яким тваринам, відчути його повадки і стану.

13. Я рідко міркую про причини вчинків людей, які мають до мене безпосереднє відношення.

14. Я рідко приймаю близько до серця проблеми своїх друзів.

15. Зазвичай за кілька днів я відчуваю: щось має трапитися з близькою мені людиною, і очікування виправдовуються.

16. У спілкуванні з діловими партнерами зазвичай намагаюся уникати розмов про особисте.

17. Іноді близькі дорікають мене в черствості, неуважності до них.

18. Мені легко вдається копіювати інтонацію, міміку людей, наслідуючи їм.

19. Мій цікавий погляд часто бентежить нових партнерів. 20. Чужий сміх зазвичай заражає мене. 21. Часто, діючи навмання, я, тим не менш, знаходжу правильний підхід до людини.

22. Плакати від щастя нерозумно.

23. Я здатний повністю злитися з коханою людиною, як би розчинившись в ньому.

24. Мені рідко зустрічалися люди, яких я розумів би без зайвих слів.

25. Я мимоволі чи з цікавості часто підслуховую розмови сторонніх Людей.

26. Я можу залишатися спокійним, навіть якщо всі навколо мене хвилюються.

27. Мені простіше підсвідомо відчути сутність людини, ніж зрозуміти його, розклавши по поличках.

28. Я спокійно ставлюся до дрібних неприємностей, які трапляються у когось із членів сім'ї.

29. Мені було б важко задушевно, довірливо розмовляти з настороженим, замкнутою людиною. 30. У мене творча натура - поетична, художня, артистична.

31. Я без особливої цікавості вислуховую сповіді нових знайомих.

32. Я засмучуюсь, якщо бачу плаче людини.

33. Моє мислення більше відрізняється конкретністю, строгістю, послідовністю, ніж інтуїцією.

34. Коли друзі починають говорити про свої неприємності, я волію перевести розмову на іншу тему.

35. Якщо я бачу, що у когось з близьких погано на душі, то зазвичай утримуюся від розпитувань.

36. Мені важко зрозуміти, чому дрібниці можуть так сильно засмучувати людей

ДОДАТОК В

Перелік тверджень для методики на рівень креативності Девіса:

1.Я думаю, що я акуратний (тна).

2. Я любив (а) знати, що робиться в інших класах школи.

3.Я любив (а) відвідувати нові місця разом з батьками, а не один.

4.Я люблю бути кращим (їй) в чому-небудь.

5.Якщо я мав (а) солодощі, то прагнув (ась) їх все зберегти у себе.

6.Я дуже хвилююся, якщо робота, яку я роблю, не найкраща, не може бути мною зроблена найкращим чином.

7. Я хочу зрозуміти, як все відбувається навколо, знайти причину.

8.У дитинстві я не був (була) особливо популярний (на) серед дітей.

9. Я іноді поступаю по-дитячому. Коли я що-небудь хочу.

10.Зробити, то нічого не може мене зупинити.

11.Я вважаю за краще працювати з іншими і не можу працювати один.

12. Я знаю, коли я можу зробити що-небудь по-справжньому хороше.

13. Якщо навіть я впевнений (на), що прав (а), я намагаюся міняти свою точку зору, якщо зі мною не погоджуються інші.

14.Я дуже турбуюся і переживаю, коли роблю помилки.

15.Я часто сумую.

16.Я буду значущим і відомим, коли виросту.

17.Я люблю дивитися на гарні речі.

18.Я віддаю перевагу знайомі гри, ніж нові.

19.Я люблю досліджувати, що станеться, якщо я що-небудь зроблю.

20.Коли я граю, то намагаюся якомога менше ризикувати.

21.Я віддаю перевагу дивитися телевізор, ніж його робити.

ДОДАТОК Г

Курс занять

Заняття 1

Орієнтовано на знайомство з учнями та навчання працювати в умовах тренінгу.

Мета: Навчання підлітків працювати в умовах тренінгу, вироблення і прийняття правил роботи у групі. Уточнення особливостей розвитку емоційної зрілості учнів. Актуалізація мотивації учнів для розвитку їх експресивності, емпатії, саморегуляції.

Необхідні матеріали: папір, олівці, фломастери; скотч; маленький м'яч; стільці.

Знайомство

Мета: знайомство і саморозкриття учасників групи, створення позитивної атмосфери.

На першому етапі відбувається знайомство. Кожен учасник групи обирає собі ім'я, яким його будуть називати під час занять, та оформлює свою візитку.

Для підкріплення саморозкриття та зближення учасників можна використати декілька вправ.

Вправа «Презентація». (5 хв.)

Мета: проявити вміння презентувати свої особистісні якості.

Кожен учасник називає своє ім'я і розказує про себе, про свої особливі звички, якості, вміння, вподобання і т.і., які відрізняють його від інших. Основне завдання самопрезептації - підкреслити свою індивідуальність. Після того, як кожен повідомить про себе, тренер просить учнів пригадати, в чому ж унікальність учасників групи.

Вправа «Сусід зліва, сусід справа»-. (5 хв.)

Мета: знайомство учасників, створення позитивної атмосфери. Учасник, в руках якого знаходиться м'яч, називає імена своїх сусідів зліва і справа, та їх відмітні якості, які ті називали під час знайомства. Після цього він кидає м'яч будь-кому із членів групи, називаючи його ім'я. Той, хто одержав м'яч, знову повинен назвати імена своїх сусідів справа і зліва, їх видатну якість та передати м'яч іншому, називаючи його ім'я і так далі.

Методичний коментар. Вже з цієї вправи учасники групи повинні зрозуміти, що основний принцип, який допомагає зрозуміти себе та інших, - це увага до людини. Якщо хтось має труднощі під час згадування особистісних рис своїх сусідів, йому може допомогти будь-який бажаючий.

Вправа «Метафора». (5 хв.)

Мета: активізувати символотворення, вміння нестандартно презентувати себе, встановлювати асоціативні зв'язки, розуміти свій емоційний стан.

Учасники зосереджуються на своєму внутрішньому стані, своїх відчуттях. Потім кожен по колу називає своє ім'я та метафору (асоціативний образ) свого самовідчуття. Метафорою може бути будь-який образ живої чи неживої природи: тварини, рослини, предмети, природні явища, їх властивості тощо. Наприклад: «Олена - чайка», «Сергійко - вітер», «Ігор - той, що розчиняється» і т.і. Далі ведучий, тримаючи в руках м'яч, називає своє ім'я і свою метафору, потім - ім'я і метафору того учасника, кому він передає м'яч. Тоді той, хто одержав м'яча, стає ведучим і так далі.

Методичний коментар. Робота спрямована на активізацію образного мислення учнів, їх здатності співвідносити символічний матеріал із внутрішнім самовідчуттям, що може використовуватись як один із діагностичних показників емоційної зрілості.

Методичні рекомендації до першого етапу заняття. Необхідно завчасно підготувати картки для оформлення візиток. У випадку, коли учасники виберуть собі однакові імена, тренер повинен запропонувати їм знайти варіант цього імені, наприклад: Іра, Іринка, Іруля і т.і., або взяти інше. Перед виконанням вправ тренер наголошує на тому, що учні повинні уважно слухати один одного, щоб запам'ятати особливі якості кожного. Під час виконання вправ психолог спостерігає за учнями, визначаючи особливості їх поведінки, здатність встановлювати асоціативні зв'язки, звертає увагу на особистісні якості кожного.

Прийняття правил групи

Мета: вивчення основних правил тренінгу, сприяння організації ефективного простору для особистісного розвитку учнів.

Після того, як відбулося знайомство, можна перейти до вивчення основних правил тренінгу. Робота на цьому етапі спрямована на обговорення та прийняття правил усіма учасниками групи.

Розглядаються такі основні правила:

1. Спілкування на основі довіри. Важливо, щоб учасники максимально довіряли один одному. Створення атмосфери довіри можна почати з пропозиції прийняти єдину форму звертання один до одного на «ти». Це психологічно ставить усіх в рівні позиції, в тому числі і ведучого, незалежно від віку, соціального статусу, життєвого досвіду й т.і.

2. Спілкування за принципом «тут і тепер». Важливо вміти говорити про свої актуальні відчуття і думки. Розвішена рефлексія допомагає людині бути самокритичною, краще пізнавати себе і власні особистісні особливості, використовувати свої ресурси, що сприяє успішній адаптації людини. Тому, під час занять всі говорять лише про те, що турбує їх саме зараз, і обговорюють те, що відбувається з ними в групі.

3. «Я»- висловлювання. Для більш відвертого спілкування під час занять варто відмовитись від безособового мовлення, яке приховує власну позицію і, тим самим, уникати її усвідомлення. Тому ми замінюємо висловлювання типу: «Більшість людей вважає, що...» -- на таке: «Я вважаю, що...»; «Деякі з нас думають...» - на «Я думаю...» і т.і. Це передбачає відмову від безадресних суджень про інших. Наприклад, заміна фрази тину: «Багато хто мене не зрозумів» - на конкретну репліку: «Оля і Ката не зрозуміли мене».

4. Щирість спілкування. Під час роботи ми говоримо лише про те, що відчуваємо і думаємо з приводу того, що відбувається. Якщо немає бажання висловитися щиро і відверто, краще промовчати. Це правило означає відверте висловлювання своїх почуттів стосовно до дій інших учасників і до самого себе. Ніхто не ображається на висловлювання інших. Той, хто дає оцінку, повинен проявити толерантність до іншого.

5. Конфіденційність того, що відбувається в групі. Все, що відбувається під час занять, ні в якому разі не розголошується. Ми впевненні в тому, що ніхто не розповість про переживання людини, про те, чим вона поділилась. Це допомагає нам бути щирими, сприяє саморозкриттю. Ми довіряємо один одному і групі в цілому.

6. Визначення сильних сторін особистості. Упродовж заняття (під час вправи або її обговорення, в процесі виконання завдань) будь-хто з нас намагається підкреслити позитивні якості людини, з якою ми працюємо разом. Кожному члену групи треба сказати, як мінімум, хоч одне добре слово.

7. Неприпустимість безпосередніх оцінок людини. Під час обговорення того, що відбувається, ми оцінюємо не учасника, а лише його дії і поведінку. Ми не використовуємо висловлювання типу: «Ти мені не подобаєшся», а говоримо: «Мені не подобається твоя манера спілкування».

8. Активна участь у тому, що відбувається. Це норма поведінки, у відповідності з якою, в будь-яку хвилину ми реально включені в роботу. Активно дивимось, слухаємо, відчуваємо себе, партнера і колектив в цілому. Не замикаємось, навіть якщо почули на свою адресу щось не дуже приємне. Не думаємо лише про власне «Я», отримавши багато позитивних емоцій. Ми весь час у групі, уважні до інших, нам цікаві оточуючі.

9. Повага до того, хто говорить. Коли висловлюється хто-небудь з товаришів, ми його уважно слухаємо, даючи можливість сказати те, що він бажає. Допомагаємо йому, всім своїм виглядом показуючи, що ми його слухаємо.

Методичні рекомендації до другого етапу заняття. Необхідно докладно пояснити учасникам запропоновані правила, розкрити їх значення в спілкуванні та взаємодії з іншими. Учасники обговорюють пропозиції про зміну правил або доповнення їх новими. Всі бажаючі повинні висловитись. Після дискусії проводиться голосування. Свій вибір кожен робить сам. Остаточно погоджені та прийняті правила є законом для роботи групи.

Динамічне уявлення

На третьому етапі пропонується пофантазувати із заплющеними очима.

Мотив-тест «Квітка» (15 хв.)

Мета: з'ясувати, чи може учень працювати з образами; навчити, як працювати з образами; отримати додаткову діагностичну інформацію; ресурсна підживити.

Інструкція до тесту:

Займіть зручне положення. Спробуйте прислухатися до свого тіла і поступово розслабитися...

Уявіть собі яку-небудь квітку... Будь-яку квітку, яку ви колись бачили, чи квітку, яку малює вам ваша уява... Все, що ви собі уявите, - добре.

Ми можемо працювати з будь-яким образом. Що зараз ?..

Спробуйте торкнутись стебла квітки... - Яке воно на дотик?

Якої товщини стебло? Наскільки воно пружне?

Торкніться листків, - які вони на дотик? Спробуйте торкнутися верхньої і нижньої частини листка. - Спробуйте порівняти їх на дотик...

Яка чашечка у квітки? - Торкніться її...

Які па дотик пелюстки?.. Якого кольору пелюстки?..

Спробуйте торкнутися кінчиком пальця самої серединки квітки... Що ви відчуваєте?

Спробуйте зазирнути в серединку квітки... Ви відчуваєте запах квітки?..

А тепер простежте вниз по стеблу, - де знаходиться квітка?..

Що знаходиться довкола квітки? Що її оточує?..

Зверніть увагу на те, які враження викликає у вас квітка... Які почуття вона у вас викликає? Що ви відчуваєте, дивлячись на квітку?..

Чи є довкола ще якісь квіти, комахи, тварини?

Що вам зараз хотілося б зробити з квіткою? - Зробіть це, будь ласка...

А тепер попрощайтеся з образом. Запам'ятайте всі свої враження, відчуття, всі кольори, звуки, запахи... Коли будете готові, і попрощайтеся з образом, стисніть руки в кулаки, міцно потягніться вперед і вгору, повільно розплющуючи очі...

Питання для зворотнього зв'язку одразу після уявлення.

- Як ви себе зараз почуваєте?.. Чи є у вас якісь неприємні відчуття?

- Чи вдалося розслабитись? Що заважало?

- Що вам найбільш запам'яталося, що було найяскравішим у образі?

- Що викликало найсильніші почуття?

- Що було в образі найприємнішим? Чи було щось неприємне в образі?

- Що саме?

- Чи було в образі щось таке, що тебе здивувало, щось несподіване дія тебе?

- Що ще ти хотів би розповісти про свій образ?

Пропонуємо кожному висловитись, поділитися своїми почуттями.

Малювання і обговорення. Пропонуємо учням намалювати все те, що їм запам'яталось в образі. На малювання відводиться 10 хв. Після закінчення малювання проводиться обговорення. Обговорення малюнків після направленого уявлення відбувається поетапно.

Методичний коментар. Динамічне уявлення базується па методі активного направленого уявлення, запропонованого Х. Льойнером. Мотив-тест «Квітка», адаптований Я. Обуховнм, проводиться, як правило, для уточнення можливостей символотворчої роботи психіки. Тест повинен показати, чи здатен учень розслаблюватись, утворювати повноцінні образи, встановлювати емоційні зв'язки між частинами образу і наскільки це йому вдається.

Методичні рекомендації до третього етапу заняття.

Уявляти квітку рекомендується із заплющеними очима в зручному положенні, сидячи. Важливо, щоб кожен учень в кінці отримав позитивний зворотній зв'язок і підтримку на рівні емпатії. Під час обговорення учень сам презентує свій малюнок, визначає емоційне ставлення до нього, ділиться відчуттями.

Аналіз та інтерпретація малюнків на основі індивідуальної бесіди з кожним учнем використовуються для уточнення одержаних результатів діагностики емоційної зрілості.

Моделювання

Слово тренера: «Що відбудеться на наших заняттях?» (5хв.)

Мета: мотивувати учнів до саморозвитку емоційної зрілості, донести мету занять та важливість докладання Я-зусиль.

- Сьогодні ви взаємодіяли у тренінговій групі, яка працює за певними правилами. Ви мали змогу презентувати свої найцікавіші якості, проявити уяву і фантазію та дізнатись про унікальність іншої людини. Ви побачили, що кожен народжує в уяві неповторний образ, перехожий на інші, відображаючи унікальність своєї сутності. Образ - символічна мова людської підсвідомості. Переживаючи певні образи і фантазії, ми відчуваємо внутрішній рух і відмічаємо, що наш емоційний стан і самопочуття змінюються. Така динамічна символотворча робота нашої психіки допомагає людині збалансувати свідомі і підсвідомі пласти своєї особистості та регулювати свій емоційний стан.

Інформація для тренера. Відомо, що емоційно-вольова сфера людини визначною мірою впливає на її самопочуття, поведінку, соціальні контакти, життєву енергію. Емоційно зріла людина є щирою в прояві власних емоцій та вміє робити їх доступними для сприйняття іншою людиною. З іншого боку, це така людина, яка вміє управляти власними емоціями, за необхідності стримувати їх прояви або, навпаки, дозволяє собі вільно їх виражати. Вона природна у своїй поведінці і толерантна під час взаємодії з іншими. Всі ці якості допомагають людині жити в гармонії із собою та оточуючим світом, активно володіти своїми внутрішніми адаптаційними ресурсами та успішно використовувати їх у будь-якій кризовій ситуації.

Шляхом тренувань можна навчитись конструктивно взаємодіяти з іншими, цільна виражати та регулювати свої емоції: бути експресивним, емоційнішим та володіти навичками саморегуляції. На наступних заняттях ми будемо навчатись володіти своїм тілом, виражати свої емоції та почуття в рухах і в танці, набувати вміння чуйно сприймати оточуючих і самих себе, конструктивно взаємодіяти. Загалом, навчимося бути самим собою і знаходити взаєморозуміння з іншими.

Вправа «Очікування. 10хв.)

Мета: визначити розуміння учнями мети занять та рівень мотивованості.

Пропонуємо учням висловитись з приводу того, що вони очікують від занять у тренінговій групі, поділитися своєю думкою, висловити свої почуття.

Методичні рекомендації до заключного етапу заняття. Необхідно дати можливість кожному висловитись. Не варто поспішати. Слід звернути увагу на тих, хто почуває себе невпевнено, напружено. Учні повинні мати можливість поділитися своїми переживаннями, тривогою тощо. Необхідно підтримувати таких учасників групи, спонукаючи учнів до підтримки один одного. Важливим є мотивування учнів до саморозвитку емоційної зрілості через активізацію Я-зусиль. Для згуртування учасників труни доречно виробити певні ритуали прощання і застосовувати їх вкінці кожного заняття.

Це може бути просто коло, в якому всі беруться за руки і бажають один одному хорошого настрою, успіхів тощо.

Моделювання вкінці заняття має сприяти інтегруванню активізованого підсвідомого матеріалу у свідомість.

Заняття 2

Орієнтовано на активізацію експресії, саморегуляції та емпатії як засобів самовираження учнів.

Мета: активізувати експресивне самовираження підлітків, розвивати вільне вираження ними своїх емоцій невербальними засобами, набути досвіду емпатійної взаємодії, відчуття тілесної розкутості, вміння вільно ділитися своїми почуттями; розвиток навичок саморегуляції.

Необхідні матеріали: напір; олівці, фломастери або фарби; стільці; магнітофон, аудіо запис релаксаційної музики.

Групова взаємодія

Мета: формування навичок позитивної невербальної комунікації; розвиток вміння щиро ділитися своїми почуттями і розуміти почуття іншого; усвідомлення характеру власної побудови взаємовідносин з іншими.

Вправа «Зустріч». (5 хв.)

Мета: розвиток невербальних засобів виразності.

Учні стають у два кола: зовнішнє і внутрішнє, обличчям один до одного і, використовуючи невербальні засоби спілкування, по черзі вітаються з кожним учасником протилежного кола так, начебто вони зустріли: друга; приятеля; учня із свого класу; учня із паралельного класу; сусіда; ворога; хлопчика або дівчинку, який(яка) подобається; вчителя; незнайомця; батьків свого однокласника, маленьку дитину тощо. Тренер періодично змінює завдання.

Зворотній зв'язок. Проводимо обговорення:

Які відчуття, емоції були в тебе, коли доводилося вітатися з однолітком, старшою за тебе людиною, молодшим, незнайомцем? Як змінювалися твої жести, рухи, емоційний стан? Які, можливо, були труднощі? Як це пов'язано із твоєю поведінкою в житті?

Методичні рекомендації тренеру. Під час обговорення дається можливість висловитись кожному бажаючому. Тепер звертає увагу учнів на те, що у різних життєвих ситуаціях, у спілкуванні з різними людьми ми діємо по-різному. Також необхідно акцентувати увагу учнів на усвідомленні своїх актуальних відчуттів за принципом «тут і тепер». Тренер слідкує за дотриманням правил падання зворотного зв'язку.

Психологічний коментар. Вправа допомагає учням усвідомити, що наші дії, міміка, рухи підбивають емоційне ставлення до співрозмовника. Щоб краще розуміти емоції співрозмовника, можна аналізувати його жести і міміку. В свою чергу, для того, щоб бути зрозумілим для інших, треба уміти невербальна проявляти свої емоції.

Вправа «Молекули». (5хв.)

Мета: розвиток вміння розуміти свої емоцій.

Учні рухаються в хаотичному порядку, не торкаючись один одного, без будь-якої взаємодії, уявляючи себе «молекулами» одного тіла, і зосереджуючись на своїх емоціях. Тренер дає команду продовжувати рух, але поновлює завдання. Учні повинні, зустрічаючись один з одним, на короткий час зупинитися і, дивлячись у вічі один одному, намагатися зрозуміти: «Що я відчуваю?»

Варіант. Тренер пропонує невербальна проявляти певні емоції: посміхатися один одному; сердитися; підозрювати; ображатися; вихвалятися; боятися; дивуватися; пустувати; заздрити; ненавидіти; жаліти; радіти тощо.

В будь-який момент тренер може «перетворити» учасників на «камінь». Це означає, що після того, як тренер вимовив: «Камінь!», учасники групи повинні завмерти на місці, зосереджуючись на своїх актуальних внутрішніх відчуттях, емоціях. Після команди тренера: «Рух!» учасники продовжують рухатися.

Зворотній зв'язок. Проводимо обговорення, обмін почуттями, враженнями:

- Чи вдалося зрозуміти свої емоції?

- Як змінювався ваш внутрішній стан, коли виражали мімікою різні емоції?

- Що відбувалось із відчуттями, коли треба було «перетворитись на камінь»?

- Чи відчували ви емоції іншої людини? Що вразило?

- Коли було найнеприємніше? Ви можете поділитися своїми почуттями із партнером, використовуючи Я-висловлювання.

- Як в житті ви визначаєте своє ставленням до іншої людини?

Методичні рекомендації тренеру. Тренер продовжує акцентувати увагу учнів на вмінні усвідомлювати свої актуальні почуття, емоції. Важливо показати учням на їх власному досвіді, що існує великий спектр емоцій, почуттів. Кожен може відчувати як позитивні, так і негативні емоції. Встановлення балансу між ними допомагає людині краще адаптуватись в житті. Учні повинні усвідомити, що можна навчитися регулювати свій емоційний етап.

Психологічний коментар. У спілкуванні первинне емоційне сприйняття співрозмовника значно впливає на характер подальших взаємовідносин. Зазвичай, неприємно відчувати на собі негативні емоції іншого.

Учні роблять висновок: якщо хтось проявляє на твою адресу негативні емоції, то це не означає, що ти ногатій, але може означати, що співрозмовник не задоволений твоїми діями (вони для нього неприємні або незрозумілі). Якщо ти сам часто не задоволений чужими діями, то розберись у собі: що тобі неприємно чи незрозуміло? Тривалі негативні емоції шкодять твоєму здоров'ю, заважають порозумітися із співрозмовником та породжують конфлікт. Тому краще встановити діалог про реальні причини таких емоцій та бути щирим щодо своїх почуттів.

Вправа «Ціль». (10хв.)

Мета: активізувати ціле направленість учнів.

Учні сідають на стільці у коло. Кожен мовчки обирає собі «ціль» - інший стілець, на який би вій хотів пересісти. Потім, із заплющеними очима всі разом починають рухатися до своєї цілі. Досягти своєї цілі - означає сісти на обраний стілець. Тренер дає такі завдання: досягти цілі; досягти цілі з максимально обережним ставленням до оточуючих; досягти цілі, не зважаючи на оточуючих; досягти цілі з достатньою повагою до оточуючих та пам'ятаючи про свої потреби. Якщо стілець -«ціль» зайнятий, то учень продовжує шукати інший вільний стілець, і той, хто вже сидить поруч із пустим стільцем, може постукати по ньому, допомагаючи тим самим знайти товаришу вільне місце. Тепер просить учнів під час виконання завдань звертати увагу на свої емоції, відчуття.

Зворотній зв'язок. Учасники групи діляться своїми відчуттями, переживаннями:

- Які були відчуття, коли треба було досягти цілі з різним ставленням до оточуючих?

- В якій ситуації вдалося краще справитись із завданням?

- Чим ви керувались, коли ставили перед собою ціль? Як змінювалось емоційне задоволення від досягнення найлегшої та найважчої цілі?

Методичні рекомендації тренеру. Тренер стежить за організацією безпечного простору під час пересування учнів, заохочує учасників допомагати один одному, якщо хтось залишився без стільця. Після обговорення тренер звертає увагу учнів на те, що найшвидше та найефективніше досягти ціль можна тоді, коли в цьому прагненні ми достатньо поважаємо оточуючих та, разом з цим, пам'ятаємо про свої потреби. Тренер продовжує активізувати рефлексію емоцій та відчуттів.

Психологічний коментар. Вправа моделює ситуації соціальної взаємодії, дозволяє учням проявити особливості цілепокладання і цілеспрямованості, а також є своєрідною проекцією побудови підлітками реальних взаємовідносин у житті під час досягнення мети.

Психологічний коментар розділу. Вправи активізують розуміння учнями своїх почуттів, емоцій. Допомагають учням усвідомити характер та особливості своїх типових моделей поведінки у фруструючих ситуаціях при взаємодії з іншими.

Релаксаційний практикум

Динамічна релаксація: Мотив «Луг». (15 хв.)

Мета: навчання розслабленню різних частини тіла, зняття емоційного напруження, поновлення фізичних сил.

Інструкція

- Відчуйте опору під собою. Відчуйте ногами підлогу, через підлогу - зв'язок із землею. Відчуйте свій живіт. Зверніть увагу на те, як ви дихаєте. Дихання вільне та спокійне... Вам приємно дихається. Постарайтеся розслабитись, зняти напруження так, ніби вам захотілося трішечки подрімати.

Почніть розслаблюватися із плечей. Плечі стають важкими і теплими... Плечі важкі і теплі.

Розслаблюються руки... Розслаблюється верхня частина рук. Розслаблюються лікті... Розслаблюються зап'ястя... Розслаблюються кисті рук.» Розслаблюються долоні... Кожен палець на руках... Долоні стають важкими і теплими... Долоні важкі і теплі. Дихання вільне і рівне... Тепло в животі...

Тепло переходить в ноги... Розслаблюється верхня частина ніг. Розслаблюються коліна... Розслаблюються гомілки і стопи... Стопи стають важкими і теплими... Стопи важкі і теплі. Відчуйте п'яти... Відчуйте пальці ніг... Ноги розслабились.

Тепер зверніть увагу на спину.

Відчуйте, як розслаблюються крижі... Відчуйте хребет... Розслаблюється середина спіни... Розслаблюється шия, потилиця...

Вся голова розслаблена.

Розслаблюються тім'я, скроні... Розслаблюються лоб і обличчя... Відчуйте щоки... Відчуйте вилиці і підборіддя... Нижня шелепа стає важкою... Язик стає теплим... Розслаблюються ніс і очі... Віки важкі, вії злипаються, очі розслаблені. Спостерігайте за своїм диханням: вдих-видих, вдих-видих. Скажіть собі: я - відпочиваю...

Спробуйте уявити себе па лузі... Над вами ясне блакитне небо... Ви лежите у високій траві і дивитесь на небо... Навкруги - аромат квітів..., дзвенять комахи, кружляють метелики. Ви - відпочиваєте..., ви чуєте звуки лугу..., ви відчуваєте енергію землі... Світить ясне сонце, теплі промені торкаються вашого обличчя, ваших рук..., тепло розходиться по всьому вашому тілу. Кожна клітинка вашого тіла наповнюється енергією і поновлюється. Відпустіть вашу уяву, спостерігайте за тим, як всередині вас енергія землі поєднується з енергією неба.

Відчуйте, як в вас поєднуються енергія землі, енергія повітря, енергія сонця.

Відчуйте те місце в тілі, де енергія землі поєднується з енергією неба.


Подобные документы

  • Поняття емоцій як психічного процесу; їх загальна характеристика. Розвиток емоційної сфери дитини з перших днів до молодшого шкільного віку. Фізіологічні та психологічні особливості молодшого шкільного віку. Специфіка розвитку емоційної сфери у дитини.

    курсовая работа [47,8 K], добавлен 31.10.2014

  • Тривожність як прояв емоційної сфери. Причини виникнення тривожності і особливості її прояву у дітей молодшого шкільного віку. Особливості розвитку самооцінки у молодших школярів. Анкета діагностики тривожності А. Прихожан, проективна методика Л. Карпова.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 31.01.2014

  • Загальна характеристика емоцій, їх функції та значення в розвитку особистості. Специфіка розвитку підлітка та обґрунтування необхідності корекційної, профілактичної та розвивальної роботи щодо можливих відхилень або порушень емоційної сфери дітей.

    курсовая работа [66,2 K], добавлен 23.09.2013

  • Поняття "емоції", "емоційні стани", "емоційні реакції". Логіка розвитку емоційної сфери. Організація, методи та результати емпіричного дослідження особливостей емоційних реакцій юнацтва. Психологічні рекомендації стосовно корекції емоційної сфери.

    дипломная работа [191,1 K], добавлен 16.06.2010

  • Аналіз поняття "емоційна культура", структура та вплив на професійну діяльність студента–психолога. Формування у нього навичок ефективної комунікації та емоційно-пізнавальної активності. Проведення психологічної корекції з розвитку емпатійності людини.

    дипломная работа [114,6 K], добавлен 24.11.2014

  • Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Система творчих завдань як основа для їх розвитку. Методики визначення та оцінка рівня творчих здібностей молодших школярів.

    курсовая работа [655,8 K], добавлен 15.06.2010

  • Психологічна характеристика емоційної сфери людини. Методика визначення вікової специфіки. Особливості емоційного розвитку на різних стадіях перебігу підліткового періоду. Визначення ступеня тривожності, агресивності та інших емоційних негараздів.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 10.05.2015

  • Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010

  • Поняття про емоції: природа, характеристика, форми. Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку: можливості, діагностика порушень. Аналіз та оцінка результатів дослідження, розробка практичних рекомендацій для батьків та вихователів.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 18.01.2011

  • Емоційна сфера дитини та її розвиток. Провідна діяльність - джерело розвитку емоційної сфери. Роль дорослого у формування почуттів дитини. Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку, аналіз отриманих результатів.

    дипломная работа [179,3 K], добавлен 22.08.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.