Особливості психолого–педагогічної корекції у дітей дошкільного віку з вадами зору

Особливості та шляхи психолого–педагогічної корекції комунікативної сфери дошкільників з вадами зору, розвиток емоційно-вольової сфери. Використання дидактичних ігор і завдань в процесі корекційно–відновлювальної роботи. Типи корекційних занять.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2011
Размер файла 170,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблиця 2.1. Рівні сформованості логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення на констатувальному етапі експерименту

Високий

Середній

Низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

4

26,6

11

73,3

2

13,3

Дані таблиці 2.1. дозволяють стверджувати, що більшість батьків (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи.

2.2 Система роботи з формування логопедичних знань у батьків дітей з порушеннями мовлення

Успіх корекційно-виховної роботи в логопедичній групі визначається продуманою системою, частиною якої є логопедизація всього навчально-виховного процесу.

На нашу думку, цілеспрямована, систематично спланована, комплексна робота логопеда, усвідомлене й зацікавлене включення в цей процес батьків - найважливіший аспект підвищення результативності навчання дітей із порушеннями мовлення.

Як вказує О. Лагутіна, програма роботи з родиною, особистісно-орієнтований підхід, спрямований на виявлення, розкриття й підтримку позитивних особистісних якостей кожного з батьків, необхідні для успішної співпраці з дитиною. Не менш важливі урахування вікових, індивідуальних та типологічних особливостей дитини, результатів її психолого-педагогічного і логопедичного обстеження, а також облік індивідуальних та особистісних особливостей батьків, рівня їхньої педагогічної компетенції і особливостей взаємин з дитиною [13, с. 77].

На нашу думку, індивідуально-практичні заняття - ефективна форма навчання батьків елементарним методам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною. В батьків формується адекватна взаємодія в системах «батько - дитина» і «батько - педагог», підвищується рівень педагогічної компетентності, в результаті чого покращуються взаємини, формується адекватна оцінка можливостей дітей, підвищується ефективність корекційно-розвиваючого процесу.

З огляду на це, плануючи роботу з батьками, ми намагалася урізноманітнити форми і методи залучення батьків до мовленнєвої діяльності з дітьми (див. Додаток Г).

На початку навчального року ми відвідали батьківські збори в групі з метою аналізу основних відхилень в мовленнєвому розвитку дітей, причин їх виникнення, демонстрації ступеня відхилення від норми і необхідності спільних зусиль дошкільного закладу та родини в подоланні дефекту. На перших зборах батьки познайомилися із завданнями навчання, індивідуальним планом корекційної роботи (див. Додаток Д), режимом ДНЗ.

Також була проведена консультація з практичними вправами. Мета цієї зустрічі - познайомити батьків із вправами артикуляційної гімнастики, розкрити необхідність щоденних вправ. Для цього була зроблена папка - пересувка «Артикуляційна гімнастика» та випущена брошурка «Артикуляційна зарядка для веселого язичка».

З метою взаємодії з батьками й закріплення правильної звуковимови дітей була підготовлена і показана казка у віршах «Колобок», де брали участь діти і батьки експериментальної групи.

Протягом року ми проводили анкетування батьків, що дозволяло визначити характер роботи в сім'ї по усуненню мовленнєвих порушень дітей та розробки необхідних рекомендацій. З метою пропаганди логопедичних знань батьків і залучення їх у мовленнєву діяльність із дітьми випускалися пам'ятки і рекомендації для батьків (див. Додатки Е).

Також з батьками експериментальної групи в рамках круглого столу на тему «Ігри та іграшки для розвитку мовлення» був проведений конкурс-змагання «Скоромовки, чистомовки». В цьому конкурсі брали участь команда дітей і команда батьків.

Цікавим для батьків та дітей став майстер-клас з виготовлення іграшок своїми руками. Пізніше розвиваючі ігри та іграшки, зроблені батьками, ми оформили у виставку «Диво-грай».

З метою збагачення і активізації словникового запасу дітей та розвитку і корекцію зв'язного мовлення ми провели семінар-практикум для батьків на тему «Поповнення словникового запасу з допомогою ігор». Батькам були представлені дидактичні та сюжетно-рольові ігри корекційно-розвиваючого характеру, що можна використовувати в домашніх умовах.

Також з метою залучення батьків до корекційної роботи була проведена зустріч з батьками на тему: «Розвиток фонематичного сприйняття в дошкільників». Під час зустрічі батькам були запропоновані найцікавіші й доступні ігри і вправи, які можна використовувати в домашніх умовах для розвитку фонематичного сприйняття. Батьки із задоволенням грали в запропоновані ігри.

Протягом навчального року ми запрошували батьків на індивідуальні заняття з дитиною, де батьки могли спостерігати методи і прийоми роботи та досягнення дитини. Батьки мали можливість переконатися в необхідності корекційно-розвиваючих занять, і побачити не лише успіхи, але й проблеми своєї дитини. До відвідування занять батькам здавалося, що їхня дитина більш успішна, однак в ході спостережень думка більшості батьків змінилася. Вони побачили, які труднощі виникають у дитини в процесі корекції мовлення, яку роботу необхідно продовжувати вдома.

В експериментальній групі в куточку для батьків ми щотижня оформлювали стенд, який містив необхідні рекомендації для батьків, інформацію щодо успіхів кожної дитини, повідомлення про нові надходження науково-методичної літератури до бібліотеки.

Також від початку року в експериментальній групі випускалася папка- пересувка «Завдання для батьків за темами», яка поповнювалась домашніми завданнями з пройдених тем. Батьки мали можливість повторити пройдений матеріал у роздягальні або взяти папку додому.

Батькам експериментальної групи, які адекватно оцінюють рівень мовленнєвого розвитку дітей, прислухаються до порад логопеда, висловлюють бажання підвищити свою компетентність у питаннях розвитку мовлення, ми радили скористатися:

- рекламою з нових передплатних видань, що допомагає орієнтуватися в розмаїтті друкованої продукції, вибирати із цього потоку те необхідне й потрібне, що розширить знання про дитину і буде сприяти налагодженню взаємин у родині, надасть допомогу в організації дозвілля;

- запрошеннями на тематичні виставки з різної тематики. Принцип добору текстового матеріалу і оформлення приблизно той же, що й при виготовленні папок-пересувок. Відмінності - в більшому обсязі тексту, меншій ілюстративності матеріалу, необов'язковій наявності практичних посібників і зразків.

Ефективність розробленої нами методики пропаганди логопедичних знань з батьками дітей з порушеннями мовлення ми визначимо в наступному параграфі дослідження.

2.3 Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Для того, щоб довести ефективність пропаганди логопедичних знань з батьками у процесі корекції мовленнєвих порушень дошкільників, ми провели повторне анкетування батьків експериментальної групи.

В результаті повторної діагностики було з'ясовано, що у 46,60% батьків (7 осіб) виявлено високий рівень сформованості логопедичних знань, що на 26 % вище від попередніх даних; у 53,4 % батьків (8 осіб) логопедичні знання сформовані на середньому рівні, що на 20 % нижче від попередніх даних. Батьків з низьким рівнем логопедичних знань після впровадження розробленої нами системи роботи з їх пропаганди не виявлено. Результати повторного анкетування подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Рівні сформованості логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення на констатувально-контрольному етапі експерименту

Високий

Середній

Низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

7

46,6

8

53,4

-

-

У результаті повторного дослідження сформованості мовлення дітей, після впровадження пропагандичної роботи з батьками, нами були визначені також дві групи дітей: до першої увійшли дошкільники без порушень мовлення (таких виявилося 27), до другої увійшли діти з порушенням звуковимови (таких виявилось 7, п'ятеро - з контрольної групи, 2 - з експериментальної).

На підставі отриманих даних за рівнем успішності дошкільників також розподілили на 3 групи - високий, середній, низький. Дані, отримані в результати повторної діагностики рівня сформованості усного мовлення дошкільників Полтавського ДНЗ комбінованого типу № 59 «Малятко», Центру Ранньої Соціальної реабілітації дітей-інвалідів, ми занесли до таблиці 2 (див. Додаток З).

З таблиці 2 видно, що у групі дітей із ЗНМ (і в експериментальній, і в контрольній), відбулися не лише кількісні, але й якісні зміни. Проте, у дошкільників експериментальної підгрупи, чиї батьки були залучені у систему пропаганди логопедичних знань, ці показники значно вищі.

Так, дані повторної діагностики розвитку фонетики-фонематичної системи вказують, що в контрольній групі показник високого рівня сформованості підвищився на 17%, а в експериментальній - на 75%. У порівнянні з першим дослідженням у 7 дошкільників із ЗНМ порушень звуковимови після занять за комплексною програмою не виявлено, а, отже, рівень їх мовного розвитку став набагато вище.

Повторна перевірка розвитку граматичної будови мовлення дає підстави стверджувати, що у дітей контрольної крупи показник успішності підвищився на 11,4%, в експериментальній - на 50%.

Повторна діагностика розвитку лексичної системи вказує на те, що в контрольній групі показник високого рівня збільшився на 31,5%, в експериментальній - на 50%.

Рівень розвитку зв'язного мовлення підвищився в дошкільників контрольної групи на 11,5%, в експериментальної - на 62,5% .

Таким чином, після впровадження запропонованої нами системи роботи з батьками дітей з порушеннями мовлення щодо пропаганди логопедичних знань, результати дітей експериментальної групи за всіма завданнями значно покращилися. П'ятеро дошкільників із ЗНМ увійшли до групи без порушень звуковимови. Двоє діток із ЗНМ, у яких це мовленнєве порушення остаточно не було виправлене, вийшли на високий рівень розвитку мовлення за всіма завданнями. Результати діагностики дозволяють стверджувати, що гіпотеза, висловлена нами на початку дослідження, підтвердилася. Отже, система роботи педагогів з батьками дітей із порушеннями мовлення, спрямована на розвиток теоретичного, практичного й особистісного компонентів педагогічної компетентності в процесі організованої логопедичної просвіти, сприяє ефективності корекційно-логопедичній роботі з дітьми.

Таким чином, результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи

Запропонована нами системи роботи пропаганди логопедичних знань із батьками була спрямована на формування в них адекватної взаємодії в системах «батько - дитина» і «батько - педагог», на підвищення рівня педагогічної компетентності.

У процесі пропаганди логопедичних знань нами були використані такі форми роботи з батьками: батьківські збори, тренінги, дні відкритих дверей, батьківська вітальня, відвідування батьками логопедичних занять, консультативна робота, творчі майстерні, семінари-практикуми з використанням наочних засобів та роздаткового матеріалу, індивідуальні бесіди, ігротека, видавнича діяльність, усний журнал, виготовлення пам'яток та папок-пересувок.

Необхідність пропаганди логопедичних знань серед батьків із порушеннями мовлення підтвердилися не лише підвищенням рівня логопедичних знань батьків, їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, а й ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ЗНМ.

Висновки

У ході роботи над проблемою дослідження пропаганди логопедичних знань із батьками дітей з порушеннями мовлення ми дійшли певних висновків:

1. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджує, що метою пропаганди логопедичних знань є формування психолого-педагогічної компетенції батьків дітей з порушеннями мовлення. Завданнями пропаганди логопедичних знань є підвищення активності батьків у попередженні та корекції мовленнєвих порушень дітей, систематизація наявних у них знань, озброєння практичними прийомами роботи.

2. Дослідження вчених довели, що робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення полягає у наданні консультативної і практичної допомоги батькам і має здійснюватися в таких напрямах: 1) психолого-педагогічна просвіта батьків; 2) гармонізація дитячо-батьківських відносин; 3) допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини; 4) оптимізація соціальних контактів родини; 5) навчання батьків прийомам корекційно-логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

3. Варіанти взаємодії з родиною дитини в процесі пропаганди логопедичних знань різні: відвідування співробітниками родини вдома, анкетування батьків проведення дня відкритих дверей у групі, участь батьків у складанні індивідуальних планів розвитку їх дитини, щоденні бесіди під час прийому дітей, індивідуальні консультації, свята на мовленнєву тематику, розміщення інформації для батьків на дошці оголошень, оформлення кімнати для бесід з фахівцями, зустрічей з іншими родинами, можливість брати напрокат розвиваючі ігри, іграшки, посібники з педагогіки та логопедії. При проведенні роботи з підвищення педагогічної культури батьків дітей з порушеннями мовлення з-поміж серед усіх форм роботи (колективна, індивідуальна, наочна) особливої ваги набуває оволодіння батьками практичним прийомами роботи, що дуже важливі для досягнення результатів у корекційному процесі. Це не просто механічне виконання завдань і вправ, а рівень самосвідомості й зацікавленості батьків, який сформувався у них завдяки поетапній, вдумливій роботі логопеда та вихователя. Показником рівня самосвідомості батьків виступає розуміння важливості й потреби набуття знань і вмінь для здійснення практичної допомоги своїй дитині.

4. Результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи.

5. Запропонована нами системи роботи пропаганди логопедичних знань із батьками була спрямована на формування в них адекватної взаємодії в системах «батько - дитина» і «батько - педагог», на підвищення рівня педагогічної компетентності. У процесі пропаганди логопедичних знань нами були використані такі форми роботи з батьками: батьківські збори, тренінги, дні відкритих дверей, батьківська вітальня, відвідування батьками логопедичних занять, консультативна робота, творчі майстерні, семінари-практикуми з використанням наочних засобів та роздаткового матеріалу, індивідуальні бесіди, ігротека, видавнича діяльність, усний журнал, виготовлення пам'яток та папок-пересувок.

Необхідність пропаганди логопедичних знань серед батьків із порушеннями мовлення підтвердилися не лише підвищенням рівня логопедичних знань батьків, їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, а й ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ЗНМ

Список використаних джерел

1. Бачина О. Взаимодействие логопеда и семьи ребенка с недостатками речи / О. Бачина, Л. Самородова. - М. : Сфера. 2009. - 64 с. - Серия : Библиотека журнала "Логопед".

2. Богомолова З.А. Формирование партнерских отношений педагогов и родителей в условиях сотрудничества в ДОУ / З.А. Богомолова// Дошкольная педагогика. - 2010. - № 2. - С. 54-58.

3. Вайс М. Н. Партнерство ДОУ и семьи в логопедической работе / М. Н. Вайс, Т. В. Пустякова // Логопед. - 2010. - №3. - С. 85-96.

4. Вершинина О.М. Формирование готовности родителей дошкольников с речевыми нарушениями к участию в коррекционной работе / О.М. Вершинина// Логопед в детском саду. - 2010. - № 2. - С. 5-17.

5. Власенко И.Т. Методы обследования речи у детей / И. Т. Власенко, Г. В. Чиркина. - М.: ВЛАДОС, 2005. - 68 с.

6. Глаголева Е. Школьный логопед - ребёнок - семья: помогаем стать успешным / Е. Глаголева// Воспитательная работа в школе. - 2009. - № 8. - С. 38-52.

7. Граб Л.М. Тематическое планирование коррекционной работы в логопедической группе для детей 5-6 лет с ОНР / Людмила Михайловна Граб. - М. : Гном-Пресс, 2008. - 156 с.

8. Довідник учителя-логопеда / авт.-упоряд. Лупінович С. М. - Тернопіль: Мандрівець, 2008. - 112 с.

9. Єфімова С. Налагодження партнерських стосунків з родинами / С. Єфімова// Управління освітою. - 2008. - №2. - С.28-32.

10. Жукова Н.С. Преодоление общего недоразвития речи / Н. С. Жукова, Е. М. Мастюкова // Воспитание и обучение. -2009. - № 3. - С. 7-9.

11. Захарова Е.Н. О работе логопеда с родителями / Е.Н. Захарова // Дошкольная педагогика. - 2009. - №4. - С.31-36.

12. Кузьмина Т.С. Организация взаимодействия ДОУ и семьи как условие развития педагогической компетентности родителей / Т.С. Кузьмина// Методист. - 2008. - №7. - С.62-63.

13. Лагутина А. О работе воспитателя в группе для детей с ОНР / А. О. Лагутина// Дошкольное воспитание. 2006. - №11. - С. 76-80.

14. Лопатина Л.В. Комплексный подход в диагностике и коррекции общего недоразвития речи у детей / Л. В. Лопатина // Дошкольная педагогика. - 2010. - №5. - С. 32-35.

15. Миронова С.П. Диференціація роботи логопеда дошкільного закладу з батьками вихованців / 9С.П. Миронова, В.П. Пельвецька // Дефектологія. - 2009. - №4. - С. 22-26.

16. Ніколаєнко В. Взаємодія вчителя-логопеда, вихователя і батьків - запорука успішної корекційної роботи з дітьми, які мають вади мовлення / Валентина Ніколаєнко// Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2010. - № 3. - С. 50-58.

17. Новиковская О.А. Сотрудничество логопеда с родителями / О.А. Новиковская// Дошкольная педагогика. - 2003. - №5. - С.25-27.

18. Организация работы с родителями детей логопедической группы детского сада / Е.В. Степанова// Коррекционная педагогика. - 2008. - №6. - С. 74-78.

19. Пахомова С. Е. Сущность процесса повышения психолого-педагогической компетентности родителей, воспитывающих дошкольников с речевыми нарушениями в условиях ДОУ / С. Е. Пахомова // Логопедия сегодня. - 2009. - № 1(23) - С. 62-65

20. Перчаткина Е. Сотрудничество логопеда и родителей / Е. Перчаткина// Дошкольное воспитание. - 2008. -№ 11. - с.47-49.

21. Рібцун Ю. Вихователь у логопедичній групі / Ю. Рібцун // Дошкільне виховання. - 2008. - №8. - С.17-19.

22. Рыскина В.Л. Особенности диалога взрослого и ребенка с нарушениями в развитии и некоторые методы работы с семьей / В. Л. Рыскина// Логопед в детском саду. - 2008. - №1. - С.24-30.

23. Рычкова В. Н. Дошкольный логопедический пункт: специфика работы логопеда / В.Н. Рычкова// Логопед. - 2010. - № 3. - С. 16-27.

24. Синько А. А. Организация работы логопеда с семьей в ДОУ / А.А. Синько // Логопед. - 2008. - №4. - С. 12-18.

25. Система роботи з батьками // Дитячий садок. - 2006. - №30-32. - С.52-53.

26. Степанова Е.В. Организация работы с родителями детей логопедической группы детского сада / Е. В. Степанова // Коррекционная педагогика: теория и практика. - 2008. - №6. - С.74-78.

27. Степанова Е. В. Основ ные направления оптимизации коррекционно-образовательного про цесса в ДОУ (группах) для детей с на рушениями речи / Е. В. Степанова //Логопед. - 2004. - №4. - С.4-13.

28. Степанова О. А. Организация логопедической работы в ДОУ / Ольга Андреевна Степанова. - М.: Логобург, 2007. - 188 с.

29. Фоминых Е. Н. Взаимодействие учителя-логопеда с родителями воспитанников: традиционные и инновационные формы / Е.Н. Фоминых// Логопед. - 2009. - № 7. - С. 92-95.

30. Храмова М. Н. Основные направления просветительской работы школьного логопеда / М. Н. Храмова// Логопед. - 2010. - № 1. - С. 98-101.

31. Чепеленков И. Н. Скрининг-диагностика как современное средство повышения педагогической компетентности родителей, имеющих детей группы риска по речевому развитию / И.Н. Чепеленков // Логопедия сегодня. - 2010. - № 1. - С. 76-80.

32. Чернова Т. В. Организация взаимодействия логопеда с родителями старших дошкольников с ОНР / Т.В. Чернова, И.Ю. Лебеденко// Дошкольная педагогика. - 2007. - №2. - С.48-51.

Додатки

Додаток А

Завдання для визначення рівня розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку

І. Перевірка фонематичного сприйняття:

1. Прослухати та повторити склади:

- ба-па-ба;

- гло-кло-гло;

- ра-ла-ря;

- са-ша-са;

1. Виконання артикуляційних вправ.

Мета. Тренувати м'язи органів артикуляційного апарату:

„Колискова»: Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

Рис.

2.„Гра-вправа-подуємо на плече»

Повернути голову вліво, зробити губи «трубочкою» поду ти на плече.

Голова прямо -- вдих

Голова вправо -- видих. (Губи трубочкою).

Подути прямо перед собою. Вчитель при виконанні вправ промовляє слова:

Подуємо на плече.

Потім -- на друге.

Повернемось навкруг,

Подуєм на луг.

Кульбаби там ліхтарики,

Летять, летять навкруг.

ІІ. Перевірка звуковимови:

Назвати малюнки. Уточнити значення цих слів:

- клоун-клей - клумба;

- риба - корова - ріка;

- осел-лис-лось.

ІІІ. Дослідження граматичної будови мовлення:

1. Прослухати речення, знайти і виправити (якщо є) помилку в реченні:

Будинок намальований хлопчик.

Над великим деревом була глибока яма.

Рись - спритна хижа тварина.

Морем пливуть корабель.

На полі синіє льон і літають метелики.

2. Скласти зі слів речення:

Петрик, купити, шар, червоний, мама

груша, бабуся, внучка, давати

сидіти, синичка, на, гілка

3. Вставити прийменник в речення

Пташеня випало.....гнізда,

Бруньки розпустились ... деревах,

Цуценя сховалось.....ганком.

IV. Дослідження словника та словотвірних процесів:

1. Назвати дитинчат тварини:

качки, лева, свині, корови, ведмедя, їжака, зайця, вовка, лисиці.

2. Утворити прикметники від іменників

варення з вишні -

салат з моркви -

лист дуба -

лапа собаки, кішки, лева -

V. Розвиток зв'язного мовлення

1. Прослухати текст та переказати.

Кісточка

Купила мама слив і хотіла їх дати дітям після обіду. Вони лежали на блюді. Ваня ніколи не їв слив і все нюхав їх. І дуже вони йому сподобались, дуже хотілося їх з'їсти. Він усе ходив біля слив.

Коли нікого не було в кімнаті, він ухопив одну сливу і з'їв, і Мама полічила сливи і бачить -- однієї нема. Вона сказала батькові.

За обідом батько спитав:

-- А що, діти, чи не з'їв хто-небудь одну сливу?

Усі сказали: «Ні». Ваня опустив додолу очі і теж сказав: «Ні, я не їв».

Тоді батько сказав:

-- Що з'їв хтось із вас, це погано, але не в цьому біда. Біда в тому, що в сливах є кісточки, і коли хто не вміє їх їсти і ковтне кісточку, то вмре. Я цього боюсь.

Ваня зблід і сказав:

-- Ні, я кісточку викинув у вікно.

І всі засміялись, а Ваня заплакав.

Додаток Б

Таблиця 1. Рівні сформованості усного мовлення дошкільників на констатувальному етапі експерименту

Групи

Фонетико-фонематична система

Граматична будова мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Дошкільники

без ЗНМ

7

37

9

47,3

3

15,7

10

52,5

7

37

2

10,5

Діти із ЗНМ

КГ

3

43

2

28,5

2

28,5

5

71,4

1

14,3

1

14,3

ЕГ

2

25

1

12,5

5

62,5

4

50

2

25

2

25

Розвиток словника та словотворчих процесів

Розвиток зв'язного мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Дошкільники

без ЗНМ

4

21

10

52,5

5

26,5

15

79

3

16

1

5

Діти із ЗНМ

КГ

2

28,5

1

14,3

4

57,2

2

28,5

3

43

2

28,5

ЕГ

2

25

3

37,5

3

37,5

3

37,5

4

50

1

12,5

Додаток В

Мовленнєвий розвиток дитини (анкета для батьків)

Прізвище, ім'я дитини

Дата народження

1. Як протікали вагітність і пологи?_________________________________

2. Чи не чи було серйозних захворювань, операцій, травм на першому році життя дитини?

3. Яким був плач дитини на першому році життя і потім: голосним, тихим; напористим, слабким; високим, низьким?____________________________________________________

4. Чи супроводжувалися заняття з дитиною емоційно-голосовими вигуками?____________________________________________________

5. Коли з'явилися звуки, комбінації звуків?_________________________

6. Наскільки різноманітними вони були, якими інтонаціями супроводжувалися: окличними, гнівними, радісними? _____________________________________________________________

7. Коли з'явилися перші складові ланцюжки?________________________

8. Наскільки різноманітними вони були? Чи з'являлися вони самостійно, чи у відповідь на Ваше звертання?_______________________________

9. Чи легко дитина контактує з однолітками та дорослими? Чи радіє, коли до Вас приходять гості?____________________________________

10. Чи залежить активність дитини від ступеня й характеру знайомства дитини з людиною?___________________________________________

11. Чи використовує дитина немовні засоби спілкування: міміку (рухи м'язів обличчя), пантоміміку (рухи всього тіла), жести (рухи окремих частин тіла)? Чому наддає перевагу з немовних засобів? _____________________________________________________________

12. Чи використовує мовленнєві засоби при спілкуванні: вигуки, інтонації, окремі звуки, ланцюжки звуків і складів, слова, фрази?_______________________________________________________

13. Чи розумієте Ви й інші члени родини те, що дитина прагне пояснити немовними засобами?_________________________________________

14. Яким чином Ви реагує на мовленнєві труднощі дитини?______________

15. Які взаємини дитини з іншими дітьми?____________________________

16. Яким чином дитина реагує на нову іграшку: радісно вигукує, змахує руками, підстрибує, мовчки бере й розглядає, фактично не реагує?_______________________________________________________

17. Чи супроводжуються її емоційні прояви мовленнєвими засобами?_____

18. Як Ви оцінюєте характер дитини: запальний, примхливий, доброзичливий, упертий, негативний, слухняний, ласкавий...____________________________________________________

19. Як Ваша родина проводить дозвілля, вихідні дні, відпустку? Чим більше за все дитина любить займатися?_________________________

20. Які іграшки і гри в неї є? Які з них улюблені? ______________________

21. У які спільні ігри Ви відіграєте з дитиною: сюжетно-рольові, дидактичні, спортивні, ігри-розваги? _____________________________

22. Яким чином залучає Вас дитина до спільної гри: пропонує пограти, подивитися? _________________________________________________

23. Чи грається дитина сама?_______________________________________

24. Чи грається дитина разом з Вами в настільні ігри? (Якщо так, запишіть їхній назви.) _________________________________________________

25. Чи залучаєте Ви дитину в спільну діяльність: накривати на стіл, забирати іграшки?____________________________________________

26. Чим займається дитина на прогулянці, з ким спілкується, у що і як відіграє, чи спостерігає за навколишнім?__________________________

27. Які книжки Ви читаєте дитині? (Запишіть їхній назви.)_____________

28. При читанні до чого проявляє інтерес: до картинок, змісту і з якого віку? _______________________________________________________

29. Чи є в дитини улюблені фільми, музика і т.д.?_______________________

30. Чи любить малювати? (Якщо малює, то що?)_______________________

31. Чи звертається дитина за допомогою до дорослих? У яких випадках?__

32. Чи любить ліпити, конструювати, грати з мозаїкою? Чи не викликають труднощів ці види діяльності?__________________________________

33. Чи може дитина виконати завдання з описом, зразком, за уявою ? _____________________________________________________________

34. Як вирішує виникаючі труднощі: плаче, звертається за допомогою (запитує поглядом, інтонацією, мовленнєвими засобами), спостерігає за Вашими діями мовчки, заважає)?________________________________

35. Що турбує Вас у мовленнєвому розвитку дитини?__________________

36. Чи виправляєте Ви її мовленнєві помилки?________________________

37. Які труднощі виникають у Вас і у дитини при воконанні занять логопеда вдома?_______________________________________________________

38. Які теми Ви хотіли б обговорити зі спеціалістами дитячого садка?_____

Додаток Г

Таблиця. Орієнтовний план взаємодії ДНЗ і родини в логопедичній роботі на навчальний рік

Тематика

Форми проведення, назва консультацій

Учасники й відповідальні

1

2

3

Вересень

День відкритих дверей

Знайомство із групою, мовленнєвим середовищем групи.

Відкритий показ гри-заняття «Веселий язичок»

Керівник ДНЗ, учитель-логопед, вихователі, батьки

Батьківська вітальня

Тема «Що таке мова?» Індивідуальне консультування батьків за результатами логопедичного обстеження дітей

Учитель-логопед, батьки

Круглий стіл

Тема «Ваша дитина пізнає світ мови»

-- II --

Індивідуальні та підгрупові бесіди і консультації з батьками

про необхідність:

- виконання артикуляційної гімнастики;

- розвитку дрібної моторики;

- автоматизації поставлених звуків

Жовтень

Батьківська вітальня

Тема «Артикуляційна гімнастика -- основа правильної звуковимови».

Індивідуальні практикуми по правильнім проведенню комплексів артикуляційної гімнастики

Учитель-логопед, батьки

Видавнича діяльність

Випуск брошури «Артикуляційна зарядка для «Веселого язичка» і поширення її серед батьків

Учитель-логопед

Консультація

«Артикуляційна гімнастика як основа правильної вимови»

-- // --

Творча майстерня

Тема «Ігри й іграшки для розвитку мовлення»

-- II --

Листопад

Семінари-практикуми

Тема «Вчимо дитину говорити правильно»

Учитель-логопед, батьки

Консультації

Поради щодо автоматизації поставлених звуків у домашніх умовах

-- II--

Тренінг для батьків

Тема «Особливості мовлення дошкільників старшого віку»

Учитель-Логопед

Грудень

Індивідуальні бесіди

Тема «Перші успіхи Вашої дитини»

Учитель-Логопед, батьки

Круглий стіл для батьків

Тема «Розвиток мовлення дитину в повсякденному житті»

-- II --

Майстер-клас

Виставка розвиваючих ігор, зроблена руками батьків

-- II --

Січень

Логопедичне «Поле чудес»

Дитина -- логопед -- батько. Гра-заняття для розвитку артикуляційного апарата й мовлення

Учитель-логопед, батьки, дитина

Консультація

Тема «Вплив руху пальців на розвиток мовлення»

Учитель-логопед

Ігротека

Гімнастика для пальчиків і розвитку мовлення «Наші пальчики грають»

Лютий

Ток-шоу

Тема « Як говорить Ваша дитина»

Учитель-логопед, батьки

Круглий стіл

Тема «Формування правильного повітряного струменя»

--// --

Усний журнал

Тема «Вчимося правильно дихати»

Учитель-логопед

Березень

Індивідуальні бесіди

Тема «Необхідність автоматизації поставлених звуків в умовах родини»

Учитель-логопед

Семінари-практикуми

Тема «Поповнення словникового запасу за допомогою ігор»

Учитель-логопед, батьки

Квітень

Круглий стіл

Тема «Звуки, букви і слова»

Учитель-логопед, батьки

Консультація

Тема «Ігри в слова»

Учитель-логопед

Видавнича діяльність

Випуск журналу «Звуко-Буквик»

Учитель-логопед, батьки

Травень

Батьківські збори

Тема «Говоримо правильно»

Учитель-логопед, вихователі, батьки

Індивідуальні бесіди

Інформація для батьків про стан мовлення дитини

Учитель-логопед, батьки

Свято для дітей і батьків

Тема «Свято правильної мови»

Учитель-логопед,

вихователі,

батьки

Додаток Д

Орієнтовний план індивідуальної корекційної роботи з батьками

I. Підготовчий етап -- ретельна й всебічна підготовка дитини до кропіткої й тривалої корекційної роботи

Цілі:

- Формувати інтерес і мотивацію до логопедичних занять.

- Розвивати слухову увагу, пам'ять, фонематичне сприйняття.

ІІ. Робота з батьками:

- вивчення ігор і спеціальних вправ.

- формування і розвиток артикуляційної моторики до рівня мінімальної достатності для постановки звуків.

- формування і розвиток пальчикової моторики в процесі систематичних тренувань.

- формування навичок вимови.

Цілі:

* усувати неправильну звуковимову.

* розвивати вміння і навички диференціювати звуки, подібні артикуляційно та акустично.

* Формувати навички користування фонетично чистого, лексично розвиненого, граматично правильного мовлення.

Позначимо види корекційної роботи на даному етапі.

1. Постановка звуків у послідовності :

- свистячі [з], [з], [ц], [с'],[з'];

- шиплячий [ш];

- сонорний [л];

- шиплячий [ж];

- сонорні [р], [р'];

- шиплячі [ч], [щ]. Спосіб постановки -- змішаний.

Підготовчі вправи для постановки звуків

( робота проводиться тільки індивідуально):

- для свистячих: «Посмішка», «Паркан», «Лопатка», «Жолобок», «Щіточка», «Футбол», «Фокус»;

- для шиплячих: «Трубочка», «Смачне варення», «Чашечка», «Грибок», «Погріємо руки»;

- для звуків [р], [р']: «Бовтанка», «Маляр», «Індик», «Конячка», «Грибок», «Барабанщик», «Гармошка», «Кулемет»;

- для звуку [л]: «Посмішка», «Лопатка», «Покараємо язичок».

2. Автоматизація поставленого звуку в складах:

-- [з], [с], [ш], [ж], [с'], [з'], [л'] автоматизують спочатку в прямих складах, потім у зворотних й в останню чергу -- у складах зі збігом приголосних;

-- [ц]. [ч], [щ], [л] -- спочатку у зворотних складах, потім у прямих і зі збігом приголосних;

- [р]> [р'] -- із проторного, аналога, і паралельно виробляється вібрація язика. Автоматизація кожного виправленого звуку по мірі постановки може проводитися як індивідуально, так і в підгрупі дітей з подібним дефектом.

3. Автоматизація звуків у словах проводиться після автоматизації в складах у тій же послідовності. По міри оволодіння дитиною вимовою кожного складу з виправленим звуком, він уводиться і закріплюється в словах з даним складом.

4. Автоматизація поставлених звуків у реченнях. Кожне правильно вимовне слово включається в речення, потім у невеликі розповіді, чистомовки, віршовані тексти.

5. Диференціація поставлених і автоматизованих звуків:

[с] - [з], [з] - [с'], [з] - [ц]- [с] - [ш];

[ж] -- [з], [ж] -- [ш];

[ч], [с] - [ч] - [т'], [щ] - [ч]- [щ] - [р'];

[р] - [л], [р] - [р'], [р'] -[л'], [р'] - [й], [л'] - [л].

6. Автоматизація звуків у спонтанному мовленні (у монологах і діалогах, іграх, розвагах, екскурсіях, на прогулянках, у праці й інших формах дитячої життєдіяльності).

III. Удосконалення фонематичних процесів і звукової аналітико-синтетичної діяльності паралельно з корекцією звуковимови в дитини.

IV. Розвиток (удосконалення) психологічної бази мовлення дитини на правильному лексичному матеріалі.

V. Розвиток зв'язного мовлення на основі правильно поставлених звуків за допомогою лексико-граматичних вправ, завдань для розвитку просодичної сторони мовлення, при навчанні розповіданню.

Додаток Е

Пам'ятка батькам для організації занять за завданням логопеда

1. Заняття повинні бути регулярними, носити цікавий, не примусовий характер, не перетворюватися в додатковий навчальний час, мають проводитися у вигляді гри.

2. Заняття можуть проводитися під час прогулянок, поїздок. Деякі види занять вимагають обов'язкової спокійної ділової обстановки, відсутності відволікаючих факторів.

3. Необхідно привчати дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання, навіть якщо дитина засмучена невдачею. Допомога дитині повинна носити своєчасний і розумний характер.

4. Заняття повинні бути нетривалими, не викликати втоми, перенасичення. Бажано повідомляти дитину про те, які завдання вона буде виконувати завтра.

5. Необхідно підтримувати в дитини бажання займатися, стимулювати її до подальшої роботи, заохочувати успіхи, вчити долати труднощі.

6. До моменту занять попередньо вивчіть завдання (не робити це при дитині). Розподілити, яку частину завдання виконаєте в ігровій формі ( по дорозі, на кухні, у транспорті і т.д.), а над чим необхідно «посидіти» перед дзеркалом, за столом у встановлений час. Передбачаючи відмову дитини, використовувати альтернативні питання, типу: «Що будемо спочатку робити - вчити скоромовку чи складати розповідь?».

7. Уводити в заняття різноманітність, сюрпризні моменти, намагатися реагувати адекватним ситуації чином (жартом, записом на магнітофоні, прийомом «фотографування» і т.д.). Можна спробувати виконати завдання «за компанію» з однолітком, братом, сестрою.

6. Підкріплювати досягнення дитини похвалою й радісними вигуками. Підкреслюйте, що Вам подобається займатися з нею.

Додаток Є

Інформація для батьків про стан мовлення дитини старшого дошкільного віку

Шановні батьки,____________________________________________

Повідомляю, що Вашому синові (донці)________________________

на логопедичних заняттях поставлені звуки_____________________

Звуки знаходяться на етапі автоматизації (у складах, словах, реченнях, зв'язного мовлення)_________________________________________________

Рекомендую вдома закріплювати правильна вимову. При відсутності контролю з Вашого боку можлива втрата поставлених звуків.

З рекомендаціями ознайомилися ________________________________

(число, підпис батьків)

Додаток Ж

Журнал «Звуко-Буквик» (осінній випуск)

1. «Наші пальчики з ранку займаються завжди»

Раз, два, три, чотири, п'ять!

Ми йдемо гриби шукати.

Цей пальчик у ліс пішов.

Цей пальчик гриб знайшов.

Цей пальчик чистити став,

Цей пальчик жарити став.

Цей пальчик усе з'їв,

Того ы потовстів.

2. «Дивні личка» (мімічні вправи)

Показати, який у вас настрій у яскравий, сонячний осінній і в дощовий, похмурий осінній день.

3. «Повторюй за мною» (робота над силою голосу)

Дме осінній легкий вітерець: « у-у-у-...» (тихо). Подув сильний вітер: «у-у-у-...» (голосно).

4. «Дихай правильно» (розвиток мовленнєвого подиху й голосу)

Розмова овочей: виголошувати складові комбінації: та-та, пи-по, пи-би, по-бо.

5. «Веселий язичок» Вправа для губ: нам радісно й весело в осінньому лісі, посміхнемося один одному й лісовим мешканцям (губи і зуби зімкнуті).

Вправи для язичка: « Трубочка-Посмішка»; «Покараємо неслухняний язичок»; «Лопатка»; «Гойдалка»; «Почистимо зуби».

6. Пори року -- осінь Поговоріть із дитиною про осінь на прогулянці, поспостерігайте з нею прикмети осіни.

У бесіді з'ясуйте, як розуміє Ваша дитина значення "осінніх слів":

прохолодне, яскраве (сонце); пожовкле, зів'яле (листя);

спілі, соковиті, червонобокі (яблука); прозоре, чисте (повітря); злива, туман, мряка, фрукти, гриби.

Розповідайте, що городина росте у городі на грядках або в полі, урожай з поля і городу збирають восени.

Сад -- фрукти

Розповідайте, що фрукти ростуть у саду на деревах, їх забирають восени.

Додаток З

Таблиця 2. Рівні сформованості усного мовлення дошкільників на контрольному етапі експерименту

Групи

Фонетико-фонематична система

Граматична будова мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Дошкільники без порушень мовлення

13

48,2

14

51,8

-

-

14

51,8

6

22,3

2

25,9

Діти із ЗНМ

КГ

3

60

2

40

-

-

3

60

2

40

-

-

ЕГ

2

100

-

-

-

-

2

100

-

-

-

-

Розвиток словника та словотворчих процесів

Розвиток зв'язного мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Без порушень мовлення

18

66,6

6

22,3

3

11,1

17

63

9

33,3

1

3,7

Діти із ЗНМ

КГ

3

60

2

40

-

-

2

40

2

40

1

20

ЕГ

1

50

1

50

-

-

2

100

-

-

-

-

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.