Ціннісні орієнтації студентів

В.А. Ядов вважає, що вершину ієрархії системи цінностей особистості«…складає життєвий ідеал» - соціально-політичний і етичний образ бажаного майбутнього. Ціннісні орієнтації так чи інакше узгоджуються з ідеалом, формуючи власну ієрархію життєвих цілей; віддаленіших, щодо близьких і найближчих, а також цінностей-засобів, або уявлень про норми поведінки, котрі людина розглядає як еталон».

Проблема співвідношення цілей і засобів в ціннісних структурах вивчалася в дослідженнях М. Рокіча, групи В.А. Ядова, А.А. Ручки і інших. У методиці М. Рокіча виділяється два класи цінностей особистості: цінності-цілі (термінальні) і цінності-засоби (інструментальні), по 18 цінностей в кожному списку, всі вони соціально схвалювані. Ділення цінностей на термінальні і інструментальні, на думку М. Рокіча, носить умовний характер. А.А. Ручка вважає, що система ціннісних орієнтацій «при найближчому розгляді виявляється сукупністю уявлень про цілі життєдіяльності і про засоби їх досягнення» [16]. В процесі експериментального дослідження В.А. Ядов встановив, що в системі ціннісних орієнтацій особистості «цінності-мети стабільніші, ніж цінності-засоби, і, крім того, відображають більшу одностайність обстежуваних, тоді як в інструментальних відбивається помітна індивідуалізація (або невизначеність) ціннісних структур» [25].

К.Н. Хабібулін вважає необхідним розглядати структуру ціннісних орієнтацій в чотирьох аспектах: по суб'єктові, об'єкту, вигляду і способу діяльності [12].

По суб'єктові діяльності, як відзначає автор, вони указують на необхідність вивчення проблеми з урахуванням функціонального аспекту, фіксованого в діяльності особистості, соціальної групи, суспільства. Ціннісні орієнтації по об'єкту, на який направлена діяльність, автор умовно ділить на орієнтації, обумовлені вітальними (матеріальними) і соціальними (духовними) потребами. Орієнтації за способом діяльності автор групував таким чином: раціональні, тобто об'єктивні інтереси особистості, що відображають, і нераціональні, протилежні їм.

Система ціннісних орієнтацій не є стабільною і незмінною. Динаміка ціннісних орієнтацій, на думку К.Н. Хабібуліна, є «послідовною і інтенсивною мінливістю цього явища суспільної свідомості під впливом соціально-економічного, політичного і культурного середовища, що удосконалюється» [42]. Динамічність ціннісних відносин і орієнтацій виявляється в розвитку і зміні відношення до свого оточення і до продуктів своєї життєдіяльності. Динамічний аспект дослідження ціннісних орієнтацій особистості, як стверджує автор, припускає розгляд процесу формування і зміни їх в часі. Формування відбувається під впливом соціальних умов відповідно до індивідуально-психологічних особливостей особистості і лежить в основі процесу соціалізації [22]. Центральний вектор в розвитку системи ціннісних орієнтацій, на думку В.И. Гінецинського, визначається послідовністю здійснюваних людиною вчинків.

В.І. Паніотто вважає, що одним з найбільш дієвих механізмів зміни ціннісних орієнтацій є міжособовий вплив. Він забезпечує, по-перше, передачу культури між поколіннями, а, отже, і ціннісних орієнтацій, в процесі виховання юнацтва; по-друге, сприяє інтеграційним процесам, зближенню ціннісних орієнтацій соціальних груп.

Зміни ціннісних орієнтацій особистості, на думку Е.Ф. Майорової, пов'язані з процесом її самореалізації. «Самореалізацію особистості можна визначити як реалізацію суспільної суті людини, об'єктивування її внутрішніх потенціалів» [38].

Е.Ф. Майорова вважає: «Правильна оцінка своїх можливостей, свого місця і ролі в суспільних відносинах мають вирішальне значення для створення життєвих планів людини, визначення напряму самореалізації» [31]. У сучасній науковій літературі існує багато класифікацій цінностей і ціннісних орієнтацій особистості в різних варіаціях і на різних підставах. Ціннісні орієнтації в них структуруються за предметом або змістом об'єктів, на які вони направлені. В. Франкл говорить про три типи цінностей, що представлені на рис. 2. Цінності творчості пов'язані з тим, що ми даємо в житті, цінності найбільш природні і важливі, але не необхідні; цінності переживання пов'язані з тим, що ми беремо від життя, взаємовідношення; 3) цінності відношення - осмислені ситуації за допомогою позиції, яку ми займаємо [41].

Сучасні зарубіжні вчені розрізняють декілька класів цінностей, виділивши в кожному декілька різновидів: у одному знаходяться «цінності предметів», «цінності середовища», «індивідуальні цінності», «групові цінності» і соціологічні цінності (економічні і правові), в іншому - цінності «матеріальні або фізичні», «економічні», «моральні», «соціальні», «політичні», «естетичні», «релігійні» (духовні), «інтелектуальні», «професійні» і «плотські»; у третьому - «егоцентричні» і «альтруїстичні» цінності

Рис. 2. Три типи цінностей за В. Франклом

Так деякі з них виділяють шість класів цінностей:

· логічні, такі, що втілюються в науці;

· естетичні, такі, що втілюються в мистецтві;

· містичні, такі, що втілюються в язичницьких культах;

· етичні;

· особисті;

· релігійні [24].

А інші при вивченні особових цінностей ґрунтувалися на системі інтересів, фундаментальних для формування системи цінностей. Розглядалося шість основних інтересів: інтерес до теорії, методології, науки; інтерес до економіки; інтерес до політики, ідеології; інтерес до соціальних інститутів; інтерес до релігії, обрядів; інтерес до мистецтва, літератури, прекрасного. М. Рокіч, класифікуючи 36 цінностей на термінальні і інструментальні, виділяє десять систем, вважаючи, що в американському суспільстві існує десять інститутів: мистецтво, юридичні інститути, економічні інститути, освіта, сім'я, відпочинок, військові інститути, політичні, релігійні і наукові.

С.Л. Копотєв, враховуючи диференціацію цінностей на термінальні і інструментальні, об'єднує їх в декілька загальних смислових блоків: соціальні, особисті і ділові цінності.

В.Н. Куніцина, З. Раушенбах, спираючись на методику М. Рокіча, групують цінності особистості в три змістовні блоки:

· цінності, сприяючі загальному розвитку особистості;

· сприяючі самоствердженню особистості;

· відображаючі специфічні властивості конкретної професійної діяльності, [28].

Група авторів на чолі з В.А. Ядовим (Л.В. Бозрикова, Г.І. Саганенко, А.А. Семенов), використовуючи соціологічну процедуру при аналізі результатів дослідження ціннісних орієнтацій за допомогою методики М. Рокіча, виділили вісім внутрішньо однорідних ціннісних типів (таксонів)[35].

Проблему класифікації цінностей активно і успішно вивчав Н.І. Лапін, він виділив декілька підстав для їх типології. Перш за все, за їх конкретним змістом. «На цій підставі розрізняють цінності соціальні, культурні, екологічні, політичні, духовні і т.д. Фахівці налічують багато десятків, навіть сотні таких цінностей» [30]. Наступною «підставою типології цінностей, - вважає автор, - може служити їх віднесення до відповідних потреб індивідів: вітальним - простим або первинним потребам, значущим для збереження і продовження життя (благополуччя, комфорт, безпека); інтеракціоніським - складнішим потребам в спілкуванні, взаємодії з іншими людьми; соціалізаційним - ще складнішим потребам в засвоєнні цінностей, норм, зразків поведінки, що схвалюються в даному етносі, суспільстві, культурі; сенсожиттєвим - вищим по складності і функціям потребам в [30].наповненні своєї діяльності загальним сенсом, значущим для свого життя»

Як важлива соціокультурна підстава типології цінностей «є їх співвідношення з тим або іншим типом цивілізації, в надрах якої виникла дана цінність або до якого вона по перевазі відноситься.

Під цією культурно-генетичною точкою зору розрізняються: традиційні цінності, або цінності суспільств традиційного типу, орієнтованих на збереження і відтворення цілей, що давно склалися, і норм життя; сучасні цінності, або цінності суспільств типу modernity, орієнтованих на інновації і прогрес в досягненні раціональної мети» [30].

«На функціональній підставі, тобто за роллю цінностей для функціонування і розвитку суспільства як цілісної системи важливо бачити відмінності переважно інтегруючими і переважно диференціюючими цінностями, за функціональною підставою можна також розрізняти схвалювані і заперечуванні цінності» [30]. У дослідженні альтернативних цінностей Н.І. Лапіним, В.Ю. Бойком і іншими виділені основні типи схвалюваних ціннісних позицій (повсякденний гуманізм, споживчий конформізм, заповзятливий нонконформізм), а також типи негативних позицій (споживчий егоїзм, властолюбний егоїзм), утворених переважно диференціюючими цінностями. Даними авторами була проведена і емпірична класифікація цінностей особистості на універсальні (які вибирають понад 75% респондентів), домінуючі (50-74%), маргінальні (35-50%) і цінності меншини (до 35%); виділяються також сильні і слабкі цінності, що альтернативно схвалюються і заперечуються більшістю [18]. Е.С.Махлах, В.А. Павловський, К.К. Байчинська, І.А. Раппопорт, вивчаючи спрямованість особистості на провідні сфери діяльності, виділяють вісім видів цінностей, направлених на суспільну роботу: мистецтво, хобі, професійну діяльність, спілкування, успіх у осіб протилежної статі, спорт. Враховується, що в даних сферах діяльності можуть бути реалізовані різні цілі: інтелектуальний розвиток; схвалення значущих груп; забезпечене життя; комфорт; переваги в правах і можливостях в порівнянні з іншими людьми [41].

Вивчаючи ціннісні орієнтації школярів і їх динаміку, Н.А. Волкова виділяє соматичні, вольові, емоційні, інтелектуальні, морально-етичні, культурні і матеріальні цінності, а також цінності, пов'язані з орієнтацією на людей і суспільство.

Емпіричним шляхом Н.І. Непомнящий із співробітниками виділив основні групи цінностей особистості: реально-практичного функціонування; учбової діяльності, що складається з цінності дій відповідно до вимог дорослого і дій за зразками; людських відносин, що складаються з цінностей утвердження себе через продуктивність діяльності і відношення до себе оточуючих; спілкування з тими, що оточують і пізнавальної діяльності тощо [48].

Систему суспільних цінностей В.В. Марценюк запропонував «класифікувати відповідно до основних сфер суспільного життя: матеріальної, соціально-політичної і духовної.

· Цінності матеріального життя (праця і те, що безпосередньо пов'язане з виробництвом і споживанням матеріальних благ);

· Цінності соціального життя (суспільний пристрій і те, що пов'язане з прогресивною соціальною структурою, спілкуванням і соціально-політичною діяльністю людей);

· Духовні цінності (система знань, науковий світогляд, передові ідеали, художня культура, моральність, мистецтво і т.п.).

В рамках єдиної загально соціальної системи цінностей розрізняють класові, національні, групові, колективні і індивідуальні ціннісні системи» [14]. У структурі цінностей студентського колективу автор виділяє:

· «Професійні цінності, що виражають професійну специфіку підготовки фахівця у вузі; до них можна віднести спеціальні цінності матеріального і духовного виробництва, визначувані усвідомленими потребами і інтересами студентства (праця і трудові традиції, система наукових знань, інформованість, науковий світогляд і т.п.).

· Соціально-політичні цінності - це політична система, що забезпечує права і свободи громадян, демократизація життя суспільства, соціальна активність і складені на їх основі властивості особистості студента: цілеспрямованість, патріотизм, інтернаціоналізм, політична активність і т.п.

· Етичні цінності, що включають гуманізм, колективізм, честь (гідність, совість) і т.д.

· Естетичні цінності, що включають естетичні сторони студентської діяльності, відносин і побуту студентства (художня культура, мистецтво, музика, оформлення аудиторій, затишок в гуртожитку і т.д.)» [39].

Типологія цінностей проводилася і за їх місцем в статусно-ієрархічній структурі ціннісної свідомості членів суспільства. На даній підставі Н.І.Лапін виділяє наступні чотири групи цінностей: «ядро» ціннісної структури - цінності вищого статусу; «структурний резерв» - цінності середнього статусу; «периферія» - цінності нижче середнього статусу і «хвіст» - цінності нижчого статусу [29]. У літературі зустрічаються і інші підходи до характеристики структури, динаміки і змісту ціннісних орієнтацій.

2.2 Соціологічні та психологічні дослідження ціннісних орієнтацій особистості

У численних дослідженнях встановлено, що юнацький вік є сензитивним періодом для інтенсивного становлення особистості і її основних компонентів, зокрема системи ціннісних орієнтацій. Тому не випадково проблеми юнацького віку є предметом дослідження різних наук: соціології, соціальної психології, вікової і педагогічної психології, педагогіки.

У соціологічних дослідженнях ціннісних орієнтацій, перш за все, розкриваються особливості структури ціннісних орієнтацій різних соціальних груп молоді. Так, в багатьох дослідженнях ціннісних орієнтацій показано, що у молодих людей, що завершують середню освіту, немає однозначної спрямованості на який-небудь вид діяльності, діапазон життєвих орієнтацій достатньо широкий. При цьому всі категорії молоді, що вивчаються, велике значення надають спілкуванню. Значущість суспільно-політичної діяльності оцінюється невисоко. Ціннісна свідомість молоді неоднорідна, багатошарова, така, що включає ціннісні уявлення різної детермінуючої сили Проблеми життєвих планів, життєвих орієнтацій і життєвого самовизначення досліджують М.Е. Ашмане, Е.А. Борковська, В.Г. Немировський, М.У. Титма та інші. М.Е. Ашмане відзначає, що в даний час серед молоді все частіше зустрічається тенденція перенесення життєвої самореалізації з сфер праці в сфери дозвілля, втрата багатьох ілюзій цінностей праці, придбаних в процесі навчання, слабка зв'язаність мотиваційної і ціннісної структур свідомості. На думку автора, обстежений масив молодих людей (випускників ПТУ, технікумів і вузів) переживає процес розсоціалізації, відмова від сприйнятих раніше норм, зразків життя і поведінки. При цьому наголошується зрушення в ціннісних орієнтаціях різних груп молоді від пріоритету матеріальних цінностей до вищої оцінки особових якостей, самореалізації особи і індивідуалізації Цікаві дані про відмінність в цінностях сучасної молоді і молоді «радянського періоду» приведені в роботі О.Е. Зубова. Автор відзначає, що якщо раніше цінності студентів були зв'язані, в першу чергу, з регуляцією взаємин між людьми (як близьким, так і далеким оточенням), то в даний час студенти більш орієнтовані на найближче оточення, власні сили і можливості. Якщо раніше на першому місці була надія на справедливість (перебудовні процеси, демократизація), а матеріальне благополуччя турбувало значно менше, то зараз першенствує надія тільки на близьких людей і матеріальне благополуччя [38].

Отже, система ціннісних орієнтацій є складною, багаторівневою динамічною структурою, як сукупністю структурно-динамічних і змістовно-типологічних характеристик. До структурно-динамічних характеристик відносяться: ієрархічність, співвідношення термінальних і інструментальних цінностей, співвідношення значущого і щодо не значущого, позитивно-негативна асиметрія, гармонійність-дисгармонійна, стійкість-мінливість системи цінностей, які можуть бути розглянуті у взаємозв'язку з індивідуально-типовими і характерологічними особливостями особистості. Змістовно-смислові характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості відображають змістовну сторону спрямованості, міру складності внутрішнього світу особистості, тісно пов'язані з мотивацією і системою особових сенсів.

Існують різні підходи в аналізі структурно-динамічних і змістовно-типологічних характеристик системи ціннісних орієнтацій особистості. І це природно, оскільки вони по-різному характеризують різні сторони різноманітного суспільного життя. Разом з тим, багато дослідників розділяють цінності, на наш погляд, по найважливіших, суспільно значущих підставах:

· за родом суспільних явищ - на матеріальні і духовні;

· за сферами життєдіяльності і характером відносин між людьми - на політичні, соціально-класові, сімейно-побутові, етичні і ін.

· за рівнем в структурній організації суспільства - особові цінності, цінності окремих соціальних структур, колективів, система цінностей сім'ї, система цінностей народності, нації, загальнолюдські цінності.

Нам здається, що саме ці системи цінностей істотно впливають на орієнтацію людини в суспільному житті, на формування його особистості, способу життя і ціннісні орієнтацї.

Для побудови більш загальних ціннісних типологій особистості, нам здається, необхідно використовувати дані суміжних дисциплін. Проблемі сенсу життя в масовій молодіжній свідомості присвячені дослідження В.Г. Немировського, К. Обуховського, І.Д. Чечетиної і інших. Феномен «сенс життя» має велике значення в житті і діяльності людини. К. Обуховський стверджує, що розуміння сенсу свого життя є необхідною умовою нормального функціонування: «як властивістю птаха є потреба літати, так властивістю дорослої людини є потреба знайти сенс свого життя» [49].

Багато вчених в своїх роботах відзначають, що потреба в цінностях іманентно властива суб'єктові, але їх розвиває і культура. Вибір цінностей визначається законами людського існування і властивостями конституції індивідів. Людина володіє складною ієрархічною і еволюційною системою цінностей. Базові цінності, які складають підставу ціннісної свідомості людей і що приховано впливають на їх вчинки в різних областях їх життєдіяльності, на думку автора, формуються до 18-ти років в період первинної соціалізації суб'єкта, а потім залишаються достатньо стабільними, зазнаючи істотних змін лише в кризові періоди життя суб'єкта і соціального середовища. Зміни зачіпають не стільки склад, скільки структуру цінностей, тобто їх ієрархічні співвідношення один з одним в індивідуальній, груповій і суспільній свідомості: одні цінності отримують вищий ранг або статус, інші стають менш значущими. У цьому і виражається зміна їх особового сенсу для соціальних (психологічних) суб'єктів. З психологічної точки зору, цінності є основним засобом свідомості і самосвідомості для підтримки відчуття самоповаги і власної гідності. Структура і динаміка етичних ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів розглядаються в роботах В.А. Василенко, Н.Р. Вдовіна, А.І. Левицької та інших.

У деяких роботах розглядаються окремі види особових цінностей молоді, таких як здоров'я, любов і сім'я, творчість, соціальна справедливість як ціннісний принцип в життєвих орієнтаціях молоді.

Проблемі ціннісних орієнтацій молоді у сфері дозвілля присвячено дослідження І.Ф. Эрме. Ціннісні орієнтації молоді у сфері трудової діяльності і професійного самовизначення вивчали С.А. Войтович, Е.І. Головаха, М.Д. Міщенко, А.А. Табунс, Н.Н. Чурилова та інші.

Як регулятор у сфері міжособових відносин ціннісні орієнтації розглядала Л.К. Сулейманова. Автор досліджувала характер спілкування в рамках студентських груп за трьома критеріями: довірчому, авторитетному і дифузному. Отримані дані свідчать про достатню близькість мотивів вибору однокурсника за авторитетним і довірчих критеріях.

У дослідженнях А.В. Петровського та інших авторів встановлено, що в колективі існує деяка кореляційна залежність між ціннісними орієнтаціями особистості і її положенням в групі. В результаті спільної діяльності в колективі складаються групові ціннісні відносини. На думку А.М. Муталімової, ці ціннісні відносини не є сумою індивідуальних ціннісних орієнтацій, а є якісно новою освітою, деякими властивостями колективу. У академічній студентській групі ціннісні орієнтації набувають значення норм поведінки. Ціннісно-орієнтаційна єдність студентських груп характеризується поступовим підвищенням до третього курсу і поступовим зниженням до четвертого. Психологічні і психолого-педагогічні дослідження ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці направлені на вивчення різних проблем: вивчення структури і вікової динаміки ціннісних орієнтацій, їх взаємозв'язку з особливостями особистості, індивідуально-типологічними особливостями, професійною спрямованістю. Формуванню ціннісних орієнтацій присвячені роботи Е.Ф. Рибалко, Н.А. Волкової, І.В. Дубровіної, К.Д. Шафранської, В.Н. Куніциної, Н.Б. Нестерової, Е.А. Васіної, Л.Г. Десфонтейнес, Г.П. Гуріної та інших.

В результаті спільної діяльності в колективі складаються групові ціннісні відносини. Якнайповніше вікова динаміка ціннісних орієнтацій в шкільному віці і зміна домінуючих цінностей відображена в роботі Н.А. Волкової. Автор виділяє три вікові періоди, що характеризуються змінами в структурі ціннісних орієнтацій. У початковій школі формується структура цінностей, де домінує етична орієнтація. У середній школі відбувається розпад кореляційних зв'язків, відповідних попередньому віковому періоду і утворюються нові кореляційні плеяди, в центрі яких знаходяться інтелектуальні і вольові цінності. У старших класах центральне місце в кореляційних плеядах займають цінності спілкування. Н.А.Волкова в своїй роботі робить висновок про найбільшу значущість самосвідомості і характеру в структурі особистості, на яких роблять великий вплив ціннісні орієнтації. Автор розглядає ціннісні орієнтації як основу характеристики особистості, які направляють формування характеру і самосвідомості. Вивчення вікової динаміки ціннісних орієнтацій і особливостей особистості дитини дозволяє впливати на найбільш значущі показники в різні синзетивні періоди розвитку особистості. Як показало це дослідження, посилення інтеграції кореляційних показників ціннісних орієнтацій чергується з періодами розпаду кореляційних зв'язків, після яких утворюються якісно нові кореляційні плеяди. Так, в підлітковому віці виявлена тісна взаємодія ціннісних орієнтацій з показниками самосвідомості, а в старшому віці показники ціннісних орієнтацій пов'язані з особливостями характеру, що говорить про значну роль ціннісних орієнтацій в становленні характеру молодих людей [17].

У всіх вікових періодах, відзначає автор, мінливість ціннісних орієнтацій йде по двох шляхах - по шляху зміни рангової структури показників і по шляху перетворення внутрішньої структури взаємозв'язків. Аналіз рангових і кореляційних структур ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів показав, що в ранговій структурі ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці ведучими стають орієнтації на вольові, етичні і інтелектуальні характеристики. Вивченню ціннісних орієнтацій особистості в перехідні періоди з дошкільного в молодший шкільний і з молодшого шкільного в підлітковий вік присвячено дослідження В.Д. Сайко. На думку автора, виявлення характеру динамічних змін ціннісних орієнтацій вимагає особливої уваги до вузлових моментів формування ціннісних орієнтацій, пов'язаних з перехідними періодами онтогенезу, рубежами вікового розвитку особистості, коли з'являються нові ціннісні орієнтації, нові потреби, відчуття, інтереси і відбувається якісна зміна і перебудова ціннісних орієнтацій, характерних для попереднього віку Вважаючи, що саме в підлітковому і юнацькому віці інтенсивно відбувається процес формування системи ціннісних орієнтацій особистості, багато авторів присвятили свої дослідження вивченню ціннісних орієнтацій особистостей цього віку. Встановлено, що хлопці і дівчата прагнуть сформувати внутрішню позицію по відношенню до себе, до інших, до моральних цінностей, переглядати ціннісні уявлення, що склалися з дитинства. Виникає орієнтація на людей і суспільство. Сформована система ціннісних орієнтацій, у свою чергу, робить всебічний вплив на психологічну діяльність молоді. Ціннісні орієнтації своїм змістом в значній мірі визначають зміст мотивів спілкування хлопців з однолітками, стимулюють процес становлення характеру, направляють професійне самовизначення.

У багатьох дослідженнях говориться про те, що початок переходу окремих цінностей суспільства в цінності окремого індивіда відбувається в період підліткового і юнацького віку. У старшому підлітковому, далі юнацькому віці починає інтенсивно формуватися психологічний механізм, що дозволяє молоді виявити своє відношення до цінностей суспільства. Відмінності в ціннісних орієнтаціях залежно від статі виявляються в 8-9 класах, в 10-му класі істотні відмінності не виявилися [3]. Н.Б. Лісовська вивчала ціннісні орієнтації і особливості молодших і старших підлітків без відхилень в поведінці і з відхиленнями в поведінці. Нею встановлено, що особові особливості підлітків з поведінкою, що відхиляється, істотно відрізняються від особових особливостей їх однолітків без відхилень, з віком ці відмінності посилюються. Підлітки без відхилень в поведінці віддають перевагу інтелектуальним цінностям, цінностям міжособового спілкування і професійної самореалізації, а підлітки з поведінкою, що відхиляється, вибирають цінності самоствердження і міжособового спілкування. Незалежно від форми поведінки, з віком посилюється тіснота взаємозв'язків ціннісних орієнтацій і властивостей особистості, включаючи характерологічні особливості, що веде до посилення ролі ціннісних орієнтацій в регулюванні поведінки. У всіх групах виділені блоки, що складаються з особових властивостей і відповідних їм ціннісних орієнтацій. [37].

Вивченню структурно-динамічних і змістовних характеристик системи ціннісних орієнтацій що вчаться, студентів і дорослих людей було присвячено дослідження Н.Н. Мачурової. Цінності особистості були представлені автором як інтегральна система у вигляді поля цінностей, змістом якого є різні сфери життя людини: сфера життєдіяльності, сфера відносин, сфера матеріального і духовного, сфера цілей і досягнень, із спрямованістю на зовнішній і внутрішній світ, світобачення. Вводячи нове поняття «Ціннісне поле», автор дає йому таке визначення: «Ціннісне поле для нас - це сукупність реальних і ідеальних понять, що виражає предмети, об'єкти або ідеї,виявляє для індивіда інтерес, потреба або мета стала для нього життєвою цінністю. Ціннісне поле може включати будь-які предмети неживої природи, будь-які об'єкти живої природи, інших людей, саме суспільство, все людство, все те, що оточує людину, саму особистість, життєвий простір особистості, будь-які бажання, прагнення людини, відчуття людини, його думки, його ідеї, все те, що можна описати словами, знаками. Ціннісне поле особистості доступне свідомості, проте не завжди буває усвідомленим, тому ціннісне поле обмежене певною кількістю усвідомлених понять, які є актуальними для особистості в даний момент» [42]. Таке визначення, прийнятне, проте чіткіше слід було б визначити поняття «Життєвих цінностей» на відміну від ціннісних орієнтацій.

У дослідженні встановлено, що життєві цінності в розумінні студентів відображають те, що є для них головним, значущим. Пріоритетними для ціннісного світу особистості студентів є цінності «особистого життя» з сфери життєдіяльності, цінності відносин «любові, дружби, друзів» і етичні цінності. Для студентів виявилися малозначимими цінності «внутрішнього світу особистості» і цінності «досягнень особистості». До випускного курсу підвищується значущість цінностей, пов'язаних з цінностями «робота». Об'єм усвідомлюваного ціннісного поля у жінок-студенток вищий, ніж у студентів-чоловіків.

На основі аналізу життєвих цілей виділено два типи особистостей: «матеріальний» і «духовний». Ціннісне поле студентів відносне стійко. У віці 18-19 років ціннісне поле найбільшою мірою схильне до зміни, що, мабуть, говорить про сензитивність цього віку в становленні системи ціннісного поля особистості [42].

Динаміка ціннісних орієнтацій студентів-психологів вивчалася Т.А. Кадиковою. У дослідженні виявлені і проаналізовані основні особливості, чинники, що впливають на динаміку ціннісних орієнтацій цих студентів, на їх професійне самовизначення. Автором встановлено, що у студентів-психологів до третього і четвертого курсу виявляється ціннісна криза, що полягає в зниженні суб'єктивного рівня свідомості життя, розчаруванні в можливостях психології, проте до п'ятого курсу відбувається подолання кризи, підвищується рівень свідомості життя, проте свідомість життя у них забезпечується орієнтацією на сьогодення, а не на майбутнє, як це було на попередніх курсах. На старших курсах у студентів відбувається посилення диференціації груп цінностей [25].

У ряді досліджень робилася спроба вивчення ціннісних орієнтацій в співвідношенні з іншими психологічними характеристиками особистості і професійної спрямованості. Так, в дослідженні, проведеному К.Д. Шафранською і Т.Г. Сухановою, вивчався взаємовплив ціннісних орієнтацій і індивідуально-типових особливостей особистості. Автори виділяють ціннісні орієнтації, відповідні певним чинникам особистості:

· орієнтація на пізнання відповідає хорошій інформованості, критичності, схильності до аналізу;

· орієнтація на професійну діяльність включає товариськість, дружелюбність, теплосердечність, уміння встановлювати контакти;

· орієнтація на улюблене заняття поєднується з відповідальністю, винахідливістю, замкнутістю;

· орієнтації на спорт відповідає мужність, реалістичність, відповідальність, консерватизм мислення, конформізм;

· орієнтація на успіх у протилежної статі поєднується з високою самостійністю, незалежністю, мужністю, вищим інтелектом, аутичністю [44].

Під керівництвом В.М. Куніциної було проведено обстеження структури цінностей у студентів факультетів психології і журналістики БРЕШУ. У студентів різних факультетів виявлений збіг структури термінальних цінностей і відмінності в структурі інструментальних цінностей. Студенти-психологи вище цінують терпимість до поглядів інших людей, самоконтроль; журналісти віддають перевагу старанності, акуратності, твердості волі, сміливості в відстоюванні своєї думки. Журналісти вище цінують орієнтації на професійний успіх і соціальне просування. Таким чином, стверджує автор, на структуру цінностей накладає відбиток уявлення про майбутню професію, стереотип професійної діяльності [27]. Структура цінностей студентів педвузу у взаємозв'язку з особливостями їх життєдіяльності вивчалася В.Г. Калашніковим. Автор відзначає, що для студенток факультету початкових класів найбільш значущими є цінності освітньої сфери, а також сфери захоплень. На старших курсах підвищується значущість цінностей професійно-педагогічної сфери. Структура ціннісних орієнтацій студентів, за твердженням В.Г. Калашнікова, «інтегрована вже до початку навчання і не зазнає серйозних змін, як позитивних, так і негативних, за весь період навчання студентів у вузі» [26].

Цікаве дослідження ціннісних орієнтацій в юнацькому віці залежно від особливостей особистості проведене Е.А. Васіною. Автор підкреслює орієнтацію в цьому віці на спілкування і творчу діяльність. Виявлена динаміка цінностей у віці з 13 до 24 років і кризових років, коли відбувається переструктуровка системи ціннісних орієнтацій, зміна кількості і тісноти зв'язків цінностей з особливостями особистості. У роботі підкреслюється збільшення з віком залежності системи цінностей від особових особливостей. Робота Е.А. Васіної є однією з не багатьох, де вивчалися статеві відмінності в системі ціннісних орієнтацій. Так, для дівчат, як стверджує автор, є найбільш значущими цінності аффіліаціі, довірчих відносин, традиційні термінальні цінності. Хлопці віддають перевагу інструментальним цінностям, що відповідає прагненню до самореалізації [15].

Вивченню особливостей ціннісних орієнтацій студентів педвузу і формування у них професійно значущих орієнтацій присвячено дослідження Л.В. Разживіної. Встановлено, що ціннісні орієнтації є істотним компонентом структури особистості, який значною мірою детермінує поведінку, вибір професії, соціальну активність особистості. Студенти педінституту сензитивні до засвоєння професійно значущих і соціальних орієнтацій, що прискорює соціалізацію особистості майбутнього вчителя, робить його зрілішим. Розроблений еталон ціннісних орієнтацій вчителя, який є єдністю особових характеристик, утворених в результаті орієнтацій на загальнолюдські, етичні цінності. Особистість еталонного вчителя, відзначає автор, в своїй основі має соціально значущі, особово значущі і функціонально значущі ціннісні орієнтації [50]. Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій старшокласників, студентів педвузу і вчителів останнім часом стала активно розроблятися в психолого-педагогічних дослідженнях. Свідоцтвом цього є проведення в Москві в 2000 році міжнародної науково-практичної конференції з проблеми: «Ціннісні пріоритети загальної і професійної освіти», організованої і проведеної факультетом педагогіки і психології МПДУ.

Так, дослідження В.А. Сластьоніна і Д.С. Яковлевої було присвячене культурологічному і ціннісному підходу до характеристики професійної компетентності вчителя.

При вивченні умов розвитку професійно значущих ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя, Л.Х. Егорова виділяє «ряд професійних цінностей, яким найбільше віддається перевага, - «відчуття власної необхідності людям», «можливість передавати знання», «можливість впливати на поведінку інших людей» та інші.».

Проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, що вчиться і студентської, а також вчителів успішно розробляються в інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України під керівництвом С.Д. Максименко, Г.А. Балла, М.Й. Боришевського. Вивченню особливостей динаміки ціннісних орієнтацій студентської молоді впродовж професійної підготовки присвячено багато досліджень У цих роботах розкривається структура змістовних характеристик ціннісної сфери особистості студента, їх динаміка, обгрунтовується модель детермінації вказаних характеристик, яка спирається на теорію соціальної ідентичності і діяльнісного опосередкування розвитку особистості. На основі аналізу великого експериментального матеріалу автори роблять науково обгрунтований висновок про те, що провідним чинником детермінації характеристик ціннісних орієнтацій є зміст самоідентифікацій, що залежність між типом самоідентифікації (функціонально-ролевим, соціометричним і особово-професійним) і змістом спрямованості ціннісних орієнтацій має відносно стійкий характер. Ця обставина, вважають автори, дозволяє додати даній залежності статус психологічної закономірності.

Психологічна основа формування у студентів педвузів готовності до майбутньої професійної діяльності (на матеріалі музвиховання) глибоко аналізується в дослідженні О.В. Хрущ-Рипської. У роботі визначений перелік провідних показників готовності:

· відношення до музично-педагогічної діяльності,

· особова тривожність,

· екстра-інтроверсія,

· особливості темпераменту,

· здатність до емпатії,

· комунікабельність,

· емоційна стійкість,

· передконцертна тривожність,

· спостережливість,

· креатівность,

· музичність і методичні прийоми їх діагностики.

В результаті аналізу і узагальнення отриманого матеріалу робиться висновок про обгрунтованість припущення про те, що рівень професійної готовності до здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлений кількісно-якісним поєднанням вказаних показників, які представляють загальний взаємозв'язаний симптомокомплекс. Автором встановлено, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, креатівность, музичність, емоційність, експресивність і відношення грають роль системостворюючого чинника. Умовою формування названих якостей є спеціальна організація змісту навчання, оволодіння яким істотно прискорює процес становлення професійної готовності студентів до музично-педагогічної діяльності. У роботі описуються психологічні умови, динаміка і особливості процесу формування готовності на допрофесійному (навчання у вузі) етапі [6]. У роботі Е.І. Баришевої самовизначення і самореалізація розглядаються як мотив участі старшокласників в гуртковій роботі. Автор підкреслює, що процес задоволення потреби в самовизначенні і самореалізації старшокласників відбувається особливо інтенсивно завдяки участі їх в театрально-творчій діяльності, оскільки вона дає можливість розширити і поглибити знання школярів про навколишній світ, сприяє формуванню творчої особистості, соціально необхідних якостей, ціннісних орієнтацій, створює основи для подальшого психічного розвитку. [8].

Цікавими є думки Е.Д. Научитель, яка вивчала психологічні умови і чинники формування системи ціннісних орієнтацій студентів. У її дослідженні розкривається динаміка ціннісних орієнтацій залежно від року навчання, виявляється взаємозв'язок між ціннісними орієнтаціями і вибраною спеціальністю; встановлений вплив академічної групи і тренінгових занять на систему і структуру ціннісних орієнтацій, виявлена залежність структури ціннісних орієнтацій від демографічної приналежності [47]. Всі ці і багато інших робіт вносять істотний внесок до вирішення проблем цінностей і ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці.

Отже, система ціннісних орієнтацій є складною, багаторівневою динамічною структурою, сукупністю структурно-динамічних і змістовно-типологічних характеристик. До структурно-динамічних характеристик відносяться: ієрархічність, співвідношення термінальних і інструментальних цінностей, співвідношення значущого і не значущого, позитивно-негативна асиметрія, гармонійність-дисгармонійність, стійкість-мінливість системи цінностей, які можуть бути розглянуті у взаємозв'язку з індивідуально-типологічними і характерологічними особливостями особистості.

Змістовно-смислові характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості відображають змістовну сторону спрямованості, міру складності внутрішнього світу особистості, тісно пов'язані з мотивацією і системою особових сенсів. Існують різні підходи в аналізі структурно-динамічних і змістовно-типологічних характеристик системи ціннісних орієнтацій особистості. І це природно, оскільки вони по-різному характеризують різні сторони різноманітного суспільного життя. Разом з тим, багато дослідників розділяють цінності, на наш погляд, за найважливішими, суспільно значущими підставами: 1) за родом суспільних явищ - на матеріальні і духовні; 2) за сферами життєдіяльності і характером відносин між людьми - на політичні, соціально-класові, сімейно-побутові, етичні та інші.; 3) за рівнем в структурній організації суспільства - особові цінності, цінності окремих соціальних структур, колективів, система цінностей сім'ї, система цінностей народності, нації, загальнолюдські цінності.

Для цього віку, крім традиційних цінностей соціуму, особливу значущість грає орієнтація на особове спілкування. Чинниками формування ціннісних орієнтацій є сім'я, школа, вуз, етнос, малі групи; механізмами формування ціннісних орієнтацій є виховання, самовиховання, оцінка, розуміння значущості, привласнення; формою ціннісних орієнтацій стають погляди, цілі, ідеали, потреби, інтереси, переконання, установки, принципи поведінки і т.д. Велике значення для формування і визначення рівня сформованості особистості молоді мають дослідження ціннісних орієнтацій у взаємозв'язку з її особовими і характерологічними особливостями. На жаль ця проблема вивчена недостатньо, зокрема, недостатньо вивчена проблема взаємозв'язку ціннісних орієнтацій із спрямованістю особистості, її найважливішими якостями і характерологічними особливостями.

психологічний студент духовний молодь

Загальні висновки

Проблему цінностей і ціннісних орієнтацій широко вивчали соціологи, філософи, психологи, педагоги, використовуючи різні дослідницькі підходи, проте до цих пір відсутнє однозначне їх визначення. Цінності виступають як риси особистості, придбані в результаті соціалізації і самореалізації особистості. Цінність є багатовимірним інтеграційним феноменом, пов'язаним з особливими механізмами в емоційно-потребносній сфері особистості. У психології, незалежно від підходів до проблеми цінностей, наголошуються істотні її ознаки: здатність задовольняти яку-небудь потребу; здатність викликати емоційне відношення до об'єкту (матеріальному або духовному); значущість або корисність для суб'єкта; стимулювання активності особистості; регуляція поведінки на основі норм і ідеалів. Не дивлячись на різні підходи, в психології визнано існування ціннісних орієнтацій як значущих компонентів структури особистості, що формуються в процесі її соціалізації і виражають спрямованість особистості на регулювання діяльності і поведінки.

Ми вважаємо, що цінність - це поняття, що включає позитивне і негативне значення для суб'єкта якого-небудь об'єкту або явища, регулююча його поведінка. Ціннісні орієнтації - це елементи внутрішньої структури особистості, що є основою її спрямованості на певні цінності. Система ціннісних орієнтацій - це сукупність структурно-динамічних і змістовно-типологічних характеристик. Цінності і ціннісні орієнтації грають провідну роль в процесі соціалізації і професійному становленні майбутніх фахівців.

У дослідженні встановлено, що ціннісні орієнтації студентів утворюють складну, багаторівневу ієрархічну структуру, в якій (по типології Н.І. Лапіна) існує «ядро» з декількох базових цінностей, що володіє відносно великою стійкістю, менш схильне до впливу соціальних і психологічних чинників.

У студентів склалися певні ієрархії цінностей, між якими виявлені тенденції до їх відповідності.. Ієрархічний розподіл термінальних і інструментальних цінностей встановив близькість позицій студентів, перш за все, по цінностях, що займають перші і останні рангові місця. Кількісні показники ціннісних ієрархій у студентів мають між собою високу позитивну кореляцію. У дослідженні виявлена тенденція до відповідності між типом переважаючої спрямованості особистості студентів і цінностями, що входять в структуру певних груп. Так, спрямованість на себе більшою мірою пов'язана з групами цінностей особового характеру: особистого життя, міжособового спілкування, самовдосконалення, матеріальними, інтелектуальними. Спрямованість на спілкування головним чином пов'язана з цінностями таких груп: міжособового спілкування, вольовими. Спрямованість особистості на справу пов'язана з цінностями наступних груп: професійної самореалізації, інтелектуальними, вольовими.

Отримані в дослідженні дані розширюють і заглиблюють психологічні знання про специфіку і динаміку ієрархії ціннісних орієнтацій особистості в студентський період. Дані, отримані в дослідженні необхідно враховувати і в процесі формування гармонійно розвиненої особистості майбутнього вчителя. В учбовому процесі необхідно формувати не тільки професійно значущі, але і соціально і особові значущі ціннісні орієнтації. Якщо у студентів виявлено переважання спрямованості особистості на себе, то в учбовому процесі слідує більше уваги приділяти формуванню у них спрямованості на спілкування і справу і навпаки.

Список використаних джерел

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 2001.

2. Адыкулов А. Ценностные ориентации и особенности профессиональной направленности учащихся 8-10 классов.: Автореф. дис….канд. психол. наук. - М., 2000. - 26 с.

3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., ЛГУ,1, 2008, - 338с.

4. Асмолов А.Г., Ковальчук М.А. О соотношении понятия установки в общей и социальной психологии.// В кн.: Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. - М.: МГУ, 2007.

5. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. - М.: МГУ, 2004. - 104 с.

6. Барышева Е.И. Самоопределение.и самореализация как мотив участия старшеклассников в кружковой работе.: Автореф. дис. … канд. психол. н. - Киев, 2001. - 20 с.

7. Бернс Р. Развитие «Я» - концепции и воспитание. - М.: Прогресс, 2006. - 420 с.

8. Бобнева М.И. Психологические проблемы социального развития личности. - М.: Наука, 2007. - 335 с.

9. Бобнева М.И. Ценностные приоритеты личности и группы. - М., 2005. - 63 с.

10. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. // Избр. психол. труды. - М. - Воронеж, 2005. - С. 192.

11. Бойко В.Ю. Типология ценностных позиций и состояния кризисного сознания. // Ценности социальных групп и кризис общества. Сб. научн. тр. - М.: ИФАИ, 2001. - С. 59-73.

12. Большой энциклопедический словарь./ Гл. ред. А.М. Прохоров. - М. - СПб.- 2007. - С. 1330.

13. Васина Е.А. Ценностные ориентации личности в юношеском возрасте.: Автореф. дисс. … канд. психол. н. - Л., 2002.

14. Водзинская В.В. Понятие установки, отношения и ценностных ориентаций в социологическом исследовании.// Философские науки. - 2008. - №2, С. 48-54.

15. Волкова Н.А. Динамика ценностных ориентаций в структуре личностных характеристик у школьников: Дис…. канд. психол. наук. - Л.: ЛГУ, 1983. - 162 с.

16. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: Изд-во АПН, 2000. - 500 с.

17. Гогоберидзе Ф.Ю. Потребности, интересы, ценности как формообразующие факторы ценностных ориентаций личности.: Дисс. … канд. филос. н. - М., 2007. - 140 с.

18. Головных Г.Я. Динамика ценностей населения реформируемой России. - М., 2006. - С.86.

19. Давыдова К.Д. Социальная установка и социальная ориентация личности.// Социальная психология и философия. - ЛГПИ им. А.И. Герцена. - Л., 1975. - Вып. 3.

20. Жуков Ю.М. Ценности как детерминанты принятия решения. Социально-психологический подход к проблеме.// Психологические проблемы социальной регуляции поведения. - М.: Наука, 2006. - С. 254-277.

21. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М.: Политиздат, 2006. - 223 с. - С. 160.

22. Зубов О.Е. Общественно-политические и национально-культурные ориентации студенчества (социологическое исследование).// Вестник Морд. Ун-та. - 2005. - №1.

23. Кадыкова Т.А. Особенности динамики ценностных ориентаций студентов-психологов.: Автореф. дис. … канд. психол. наук. - Одесса, 2002. - 17 с.

24. Калашников В.Г. Личность студента педвуза с позиций отечественной гуманистической психологии./ Психология сегодня. Материалы I Всерос. конф. по психол. Российск. Психол. общества./ Ежегодник Российского психологического общества. Т.2., Вып. 1. - М., 2006.

25. Куницына В.Н. Ценностно-нормативная система личности.// Психология./ Под ред. А.А.Крылова. - М.: «ПРОСПЕКТ», 2008.

26. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. - М.: Смысл, 2008. - 487 с.

27. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности.// Вестник. Моск. ун-та. - Сер. 14. Психология. - 2008. - №4. - С. 35-44.

28. Мачурова Н.Н. Жизненные ценности в понимании студентов.: Автореф. … канд. психол. н. - СПб, 2007. - 18 с.

29. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Педагогика, 2006. - 253 с.

30. Мухина В.С. Механизмы формирования ценностных ориентаций и социальной активности личности. - М., 2005. - 137 с.

31. Научитель Е.Д. Ценностные ориентации студентов: психологические факторы формирования, развития, трансформации.: Дис. … канд. психол. н. - Харьков, 2008. - 176 с.

32. Надирашвили Ш.А. О формировании и смысле социальных установок личности.// Вопросы психологии. - 2008. - №3.

Размещено на Allbest.ru