Взаємозв'язок конфліктної поведінки підлітків з якостями їх особистості

За результатами тестування важливо всіх респондентів умовно розділити на три підгрупи:

Перша підгрупа - це діти, основним типом поведінки яких в конфліктних ситуаціях є пристосування;

Друга підгрупа - це діти, які віддають перевагу у конфлікті такому типу поведінки як спурництво;

Третя підгрупа - це діти, які в конфлікті використовують в основному компромісну поведінку.

Можна добре прослідкувати і оцінити тенденцію використання стилів поведінки у конфлікті, які відносяться до першої моделі регулювання конфліктів - кооперації (стиль компромісу та співпраці) і до другої моделі регулювання конфліктів - напористості (стиль змагання і пристосування). Для підлітків найбільш припустимою є друга модель регулювання конфліктів - напористість (використовують 60% підлітків), у той час як перша модель - кооперація - характерна лише для 32% підлітків.

Таким чином, для даних досліджуваних найбільш характерним типом поведінки є пристосування.

Проаналізувавши результати дослідження самооцінки за методикою діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна, можна зробити наступні висновки:

- низький рівень тривожності (до 30 балів) спостерігається у 11 опитаних (36,7 %), з яких 8 (50 %) тестованих - дівчата, а 3 (21,4 %) - хлопчики;

- середній рівень тривожності (31-45 балів) спостерігається в 9-ти опитаних або в 30 %, з яких дівчата становлять 5 осіб (31,3 %), а хлопчики, відповідно, 4 особи, або 28,6 %;

- високий рівень тривожності діагностується у 10 осіб, або 33,3 %, серед яких 6 осіб становлять хлопчики (42,9 %), а 4 особи - дівчата (25 %).

Таким чином, можна зробити висновок про те, що самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більший рівень тривожності, в загальному у них нижчий.

Графічно результати дослідження матимуть такий вигляд:

Рис. 1.1. Результати дослідження згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

Рис. 1.2. Розподіл результатів згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

Середньогруповий розподіл показників за методикою "Особистісна агресивність і конфліктність" Є.П. Ільїна і П.А. Ковальова

Отже, хлопчики більш запальні ніж дівчата, а дівчата більш підозрілі. Конфліктність у хлопчиків трішки вища ніж у дівчат.

Висновки

Таким чином, конфліктна поведінка пов'язана з певними рисами характера та якостями особистості підлітка такими, як: нетерпимість до недоліків інших, знижена самокритичність, імпульсивність до агресивної поведінки, до підпорядкування інших, неуважності до людей, користолюбство, егоїзм. Причини конфліктів можуть корінитися в особистісній своєрідності членів підліткового колективу, це насамперед: невміння контролювати свій емоційний стан, низький рівень сомоповаги, агресивність, підвищена тривожність, некомунікабельність, надмірна принциповість.

З конфліктною поведінкою тісно пов'язане таке поняття як агресивність. Агресивність виступає як одна із компонентів агресивної поведінки підлітка. Агресивна поведінка, на наш погляд, є результатом порушення стосунків підлітка з середовищем. Всім дітям властиве прагнення досягти позитивної оцінки оточуючих. Незадоволеність цією життєво важливою соціальною потребою викликає у дитини негативні емоційні переживання, штовхає її на пошук виходу з травмуючої ситуації.

Агресивні дії підлітків виступають: як засіб досягнення значущої мети; як спосіб психологічної розрядки, заміщення блокованої потреби і переключення діяльності; як самоціль, що задовольняє потребу в самореалізації і самоствердженні.

За результатами дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в 9-А класі можна сказати наступне:

- переважають такі різновиди агресії як непряма агресія та підозрілість, слід відмітити також високі показники в різновидах вербальна агресія та почуття провини;

- цікаво відмітити, що до фізичної агресії більш схильні дівчата ніж юнаки (56,3% та 42,8% відповідно);

- найбільш схильними до вербальної агресії є дівчата (81,25%), хоча і серед юнаків цей показник досить високий;

- до непрямої агресії схильні як юнаки так і дівчата, хоча серед дівчат цей показник вищий (64,3% і 75% відповідно);

- досить високим є показник негативізму у групі, за цим параметром він вищий у юнаків, хоча і серед дівчат досить високий, до негативізму схильні половина опитаних дівчат;

- показник роздратування вищий серед юнаків - 64,3% і 43,8% відповідно;

- показник підозрілість однаково високий і серед юнаків (85,7%) і серед дівчат (68,75%), хоча серед юнаків він вищий;

- за показником образа значення розподілились однаково серед юнаків, а серед дівчат схильних до образи - меншість (31,25%);

- показник почуття провини однаково високий серед юнаків і дівчат - 57,2% і 62,5 відповідно;

- індекс агресивності більший серед дівчат (62,5%);

- індекс ворожості як серед юнаків, так і серед дівчат не виходить за межі норми.

Самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більший рівень тривожності, в загальному він у них нижчий.

Для підлітків найбільш припустимою є друга модель регулювання конфліктів - напористість (використовують 60% підлітків), у той час як перша модель - кооперація - характерна лише для 32% підлітків. Таким чином, для даних досліджуваних найбільш характерним типом поведінки є пристосування.

Гіпотеза дослідження знайшла підтвердження.

Список використаних джерел

1. Аверин В.А. Психология детей и подростков. - СПб., 1998. - С. 361-371.

2. Аликина Н.В. Возрастные психологические особенности агрессивного поведения несовершеннолетних: Автореф. дисс.…канд. психол. наук. - К., 1989. - 21 с.

3. Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. - М.: МАУП, 1996. - 551 с.

4. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. - М., 2000. - 512 с.

5. Бодалев А.А., Криволап Л.И. О воздействии стиля общения педагога с учащимися на их эмоциональный опыт // Проблемы общения и воспитания. - Ч. 1. - Тарту, 1974. - С. 185-192.

6. Божович Л. Проблемы формирования личности. - М.: Педагогика, 1995. - 264 с.

7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Издательство "Питер", 2000. - 352 с.

8. Ващенко І.В., Антонова О.І. Конфлікт: посттравматичний стрес. - К.: Наукова думка, 1998. - С. 18-20.

9. Волкогонов Д.А. Моральные конфликты и способы их разрешения. - М.: Знания, 1974. - 64 с.

10. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 479 с.

11. Гришина Н.В. Психология конфликта. - Спб.: ПИТЕР, 2000. - 456 с.

12. Драгунова Т. В. Подросток. - М.: Знание, 1976. - 96 с.

13. Зюбин Л.М. Психология воспитания: Методическое пособие. - М., 1991. - 93 с.

14. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. - № 5. - 2000. - С. 14-16.

15. Ілійчук В. І. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки. - К.: ЛИБІДЬ, 1996. - 22 с.

16. Кон И.С., Фельдштейн Д.И. Отрочество как этап жизни и некоторые психолого-педагогические характеристики переходного возраста - М.: Педагогика, 1980. - С. 16-28.

17. Конфликты в школьном возрасте / Ред. А. П. Шумилин - М.: МГУ, 1986. - С. 121.

18. Конфліктологія: Навчальний посібник / Ємельянов Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. - К.: КНЕУ, 2003. - 315 с.

19. Корнеева Е.И. Если в семье конфликт… - Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг, 2001. - 192 с.

20. Куприна А.П. Удовлетворенность общением как важная проблема подросткового возраста // Психологические условия и механизмы воспитания подростков. - М., 1983. - С. 71-75.

21. Личко А.Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. - М.: Апрель-пресс, Эксмо-пресс, 1999. - 416 с.

22. Максимова Н.Ю. Особенности личностных отношений трудовоспитуемых подростков: Автореф. дисс. …канд. психол.наук. - К., 1981. - 22 с.

23. Мясищев В.Н. Психология отношений. - М., 1995. - С.15-27.

24. Психология современного подростка / Под ред. Д.И.Фельдштейна. - М., 1987. - 347 с.

25. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика / Д. Я. Райгородский. - Самара: Издательский дом "Бахрах", 2005. - 675 с.

26. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. - 1996. - Т. 17. - № 5. - С. 3-19.

27. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения и условия его коррекции. - М., 1998. - С. 48-60.

28. Социальная психология агрессии / Б. Крэйхи - СПб.: Питер, 2003. - 336 с.

29. Степанов В.Г. Психология трудных школьников. - М., 1997. - 320 с.

30. Филонов Л.Б. Поиск пределов допустимого как одна из особенностей поведения "трудных" подростков. - М., 1979. - С. 114-138.