Індивідуальні особливості пам’яті молодшого школяра

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

План

Вступ

Частина 1. Поняття про пам'ять, опис її особливостей у молодшому шкільному віці

1.1 Загальне поняття про пам'ять

1.2 Характеристика процесів пам'яті, їх особливості у молодшому шкільному віці

1.3 Фактори, що впливають на запам'ятовування

1.4 Види пам'яті, їх особливості у молодших школярів

Частина 2. Експериментальне дослідження особливостей пам'яті у молодшому шкільному віці

2.1 Описання методів дослідження

2.2 Обробка експериментально отриманих даних

Висновки

Рекомендації

Використані джерела

Додаток

Вступ

Ще у давнину люди надавали великого значення пам'яті. Пам'ять не є якоюсь самостійною функцією, а повною мірою пов'язана з особистістю, її внутрішнім світом, інтересами, спрямуваннями. Через це розвиток і вдосконалення пам'яті відбувається паралельно з розвитком людини, а ті чи інші етапи розвитку пам'яті - це наслідок взаємодії людини з оточуючим середовищем і людьми. Пам'ять, як і всі психологічні процеси, має особливості вікові та індивідуальні. На даний період в науці немає єдиної теорії пам'яті. Через це вивчення функціонування пам'яті у процесі навчання є однією із головних і актуальних задач психології.

Об'єкт дослідження: пам'ять учнів 2 класу середньої школи.

Предмет дослідження: індивідуальні особливості пам'яті у молодшого школяра.

Гіпотеза дослідження: пам'ять у молодших школярів розвивається у напрямку посилення довільності, свідомого керування нею, збільшення об'єму змістової, словесно-логічної пам'яті, і це потрібно враховувати в навчально-виховному процесі.

Мета: виявити вікові особливості пам'яті у молодшого школяра і їх прояви у процесі навчання.

Завдання: Опрацювати літературу з даної теми. Підібрати адекватні методи вивчення теми. Апробувати методи; за їхньою допомогою виявити індивідуальні особливості пам'яті у молодшого школяра.

Методи та організація дослідження: під час виконання роботи були використані методи узагальнення теоретичних джерел, спостереження та діагностичний метод - тестування. Методики, які були обрані для курсової роботи : «Хто краще пам'ятає», «Змістовні пари слів», «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)»[11; 90].

Частина 1. Поняття про пам'ять, опис її особливостей у молодшому шкільному віці

1.1 Загальне поняття про пам'ять

Пам'ять - це одна з форм відображення навколишнього світу. При цьому на відміну від сприймання, пам'ять є відображенням того, що дійсно діяло на нас раніше, що раніш вже було предметом нашого сприйняття, думки, почуття, те з чим ми уже мали справу у своїй дійсності, у наших діях і вчинках. Пам'ять є основою накопичення і використання досвіду, збереження знань, що зумовлює можливість більш ширшого і глибшого пізнання дійсності, можливість передбачення і творчості.

Відображення світу не є дзеркальним, пасивним процесом. Воно нерозривно пов'язане з особливостями особистості людини, реалізується в активній діяльності людей, залежить від напрямку і характеру діяльності.

Пам'ять - це форма відображення дійсності, яка полягає у закріпленні, збереженні і послідуючому відтворенні людиною свого досвіду. Завдяки пам'яті людина засвоює суспільний досвід і накопичує свій, індивідуальний, а також набуває і використовує знання, ум, навички і враження у оточуючому середовищі. Серед багатьох здібностей, якими наділена кожна нормальна людина, однією з найважливіших функцій є можливість закріпляти, зберігати і створювати свій досвід. Ця здібність є функцією пам'яті.

Пам'ять - дуже важлива пізнавальна функція. Вона створює можливість для навчання і розвитку. Пам'ять лежить в основі формування мовлення, мислення, емоційних реакцій, рухових навичок, творчих процесів.

Фізіологічною основою пам'яті є утворення тимчасових нервових зв'язків, здатних відтворюватись, актуалізуючись у майбутньому під дією різних подразників [2].

1.2 Характеристика процесів пам'яті, їх особливості у молодшому шкільному віці

пам'ять школяр навчання забування

Пам'ять не являє собою чого-небудь однорідного: вона поєднує у собі ряд складних процесів. Це запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

Процеси пам'яті не є чимось ізольованим від усієї особистості людини, від усього її психічного життя в цілому, від її діяльності. Вони визначаються особливостями людського життя і діяльності, суспільно-історичними умовами. Процеси пам'яті нерозривно пов'язані з усіма іншими процесами відображення реального світу, у тому числі і з процесами мислення. Людська пам'ять - це свідома, осмислена пам'ять [8; 17-21].

Запам'ятовування - це закріплення тих образів і вражень, які виникають під впливом предметів і явищ дійсності в процесі відчуття і сприймання.

Запам'ятовування - необхідна умова отримання індивідом нових знань, форм поведінки, воно завжди вибіркове. У відповідності до мети діяльності розрізняють довільне та мимовільне запам'ятовування.

Мимовільне запам'ятовування - це продукт і умова реалізації пізнавальних і практичних дій. Людина при цьому не має мети запам'ятовувати, не робить вольових зусиль.

Довільне запам'ятовування - це продукт спеціальних мнемічних дій. Людина ставить перед собою мету - запам'ятати, отже робить вольове зусилля.

До школи дитина здебільшого зайнята грою, яка його цікавить. В цей час дитина легко і швидко запам'ятовує те, що їй цікаво. Можна помітити, що вірші, розповіді, картинки, події, які вразили дитину, визвали сильні емоції, діти запам'ятовують, а те, що залишило їх байдужими, вони легко забувають. Без особливих зусиль запам'ятовується той матеріал, з яким дитина взаємодіє. На ряду з яскравістю змісту має значення налаштування людини, а саме його інтереси, бажання, емоції, очікування. Продуктивність запам'ятовування підвищується, якщо у процесі сприймання включається мислинева активність. Це умова успіху у школярів. В дослідженнях Зінченка, Смирнова, показано: те, що досліджувані запам'ятовували мимовільно, у процесі активної інтелектуальної діяльності, в пам'яті закарбовано краще, ніж те, що запам'ятовувалось довільно, але за звичайних умов виконання мнемічної задачі. Таким чином, розумова робота - умова гарного запам'ятовування.

Запам'ятовування визначає повноту і ступінь сприймання матеріалу, тривалість його збереження. Основні умови гарного запам'ятовування пов'язані з тим, протікає воно у формі довільного чи мимовільного процесу.

Найбільш простою формою є впізнавання, яке реалізується в умовах повторного сприйняття об'єктів, які були раніше закріплені у пам'яті. Більш складним є відтворення таких об'єктів минулого досвіду, які у даний момент не сприймаються нами.

У дітей, що поступають до школи довільне запам'ятовування розвинене слабо. Учбова діяльність потребує від учня вольових зусиль. Щоб запам'ятати, утримати в пам'яті навчальний матеріал, незалежно від того, цікавить він учня чи ні. Продуктивність залежить від умов, які створюються вчителем і від способів, якими користується дитина для запам'ятовування. Чим молодші діти, тим більшу роль грає чуттєве сприйняття. Через це для запам'ятовування використовується наглядний матеріал (де це можливо). При цьому макети, посібники, картини варто використовувати не лише при запам'ятовуванні, але й при відтворенні інформації.

Як і всі процеси, процеси пам'яті змінюються з загальним розвитком дитини. До числа таких змін відноситься, перш за все, збільшення швидкості заучування і ріст об'єму пам'яті. При необхідності запам'ятати один і той же матеріал менша дитина витрачає більше часу і більше повторень, ніж доросліша, а останні ніж дорослі.

Найбільш суттєві зміни відбуваються по мірі розвитку дитини, в якісних особливостях його пам'яті.

Приступаючи до навчання в школі діти вже вміють запам'ятовувати довільно. Так першокласник часто не пам'ятає те, що було задано додому (для цього потрібне довільне запам'ятовування), хоча легко і швидко запам'ятовують те, що цікаво, що викликає сильні емоції (мимовільно).

Емоції мають дуже сильний вплив на швидкість і міцність запам'ятовування.

Через це діти легко запам'ятовують пісні, казки і сильні переживання. Мимовільне запам'ятовування гра велику роль в учбовій діяльності молодшого школяра. Як показують дослідження до 3 - 4 класу мимовільне запам'ятовування стає більш продуктивним [1].

Продуктивність довільного запам'ятовування проявляється у тому, що з віком зростає об'єм запам'ятовування; дитина розповідає подробиці і відносно глибоко передає зміст. Мимовільне запам'ятовування стає більш усвідомлюваним.

В залежності від розуміння дітьми запам'ятовуваного матеріалу виділяють:

- усвідомлене (логічне);

- механічне запам'ятовування.

Основою першого є розуміння, основою другого механічне повторювання. При усвідомлюваному - виникають узагальнені зв'язки, які віддзеркалюють суттєві сторони; при механічному - виникають окремі одиничні зв'язки, що віддзеркалюють несуттєві сторони. Дослідження Смирнова, Зінченко та інших показують, що механічне заучування у дітей, як і у дорослих, є менш ефективним, ніж усвідомлене; запам'ятати беззмістовний матеріал у дитячому віці важче. Це пояснюється тим, що заучування без осмислення потребує вольових зусиль, а для дітей це важко. Продуктивність запам'ятовування залежить від мотивів, для того щоб запам'ятати дитина повинна знати, навіщо вона запам'ятовує матеріал, і хоче цього досягти. Об'єм запам'ятовуваного матеріалу збільшується, якщо він включений у ігрову чи трудову діяльність і з ним виконуються певні дії. Психологи говорять «Пам'ять дитини - це інтерес». Для дітей молодшого шкільного віку дуже важлива інтенсивність емоційного фону навчання, цей фон повинен бути запропонований вчителем.

Водночас відомі такі факти: діти легко запам'ятовують незрозуміле (об'єктивно-безглузде), учбовий матеріал не рідко завчається буквально.

Смирнов вважає, що основна причина легкого запам'ятовування у дітей пов'язана з особливим ставленням до нього дітей. Часто незрозуміле стає особливо важливим для дитини. Воно привертає до себе підвищену увагу, дитина скерована зацікавленістю, буде дошукуватися змісту, дізнаватися, що означає почуте, а для цього запам'ятовувати його - запам'ятовувати навіть мимовільно, непомітно, не дивлячись на повну незрозумілість того, що запам'ятовується. Об'єктивно-безглуздий матеріал інтригує дітей своєю звуковою стороною: певним незвичним злиттям звуків, чітко вираженим ритмом, який сам по собі полегшує заучування. Механічне заучування яке застосовує школяр, пояснюється тим, що він не володіє раціональними прийомами запам'ятовування [3; 23-39].

1.3 Фактори, що впливають на запам'ятовування

Можна виділити декілька факторів, що впливають на запам'ятовування. Це по-перше, особливості самого матеріалу, який підлягає запам'ятовуванню: чим більше усвідомленою і значущою для суб'єкту є інформація, тим краще вона запам'ятовується. Оскільки не існує двох індивідуумів, діяльність яких була б в усьому тотожною, то один і той же елемент який запам'ятовується, для кожного буде мати свій зміст і значення. Важливу роль відіграє повторювання, яке дозволяє збільшити час обробки поступаю чого в пам'ять матеріалу [7].

Збереження - одна із складових цілісного акту пам'яті. Під збереженням розуміється можливість утримувати матеріал на протязі більш-менш тривалого часу, безпосередньо до моменту його актуалізації при згадуванні.

Збереження тісно пов'язане з забуванням. По суті справи, це дві сторони єдиного процесу (наприклад при неповному збереженні говорять про часткове забування і навпаки). Через це факти, закономірності, гіпотези, що використовуються для характеристики забування, повною мірою можуть бути віднесені до збереження.

Можливі дві точки зору на збереження. Перша розглядає збереження, як досить пасивний процес зберігання сліду вражень. Друга трактує збереження більш широко - як складний динамічний процес, що включає в себе на ряду з безпосереднім зберіганням різноманітні операції переробки матеріалу: його класифікацію, систематизацію, узагальнення і т.д.

Забування - процес, що приводить до втрати чіткості і зменшенню об'єму закріпленого в пам'яті матеріалу, неможливості відтворення, а у крайніх випадках навіть дізнатись про те, що було відомо із минулого досвіду. Забувається, здебільшого те, що не набуло або вже загубило життєве значення для людини і у майбутньому не гра ролі у її діяльності.

Забування особливо інтенсивно відбувається в перший час після заучування. Ця закономірність є загальною, хоча зоровий і вербальний матеріал забувається набагато повільніше ніж, наприклад, послідовності цифр або беззмістовних наборів складів. Наявність інтересу до запам'ятовуваного матеріалу веде до більш тривалого часу його зберігання. Матеріал пов'язаний з потребами, з метою дій людини, забувається повільніше або не забувається зовсім. Забування не зводиться лише до кількісного зменшення об'єму заученого матеріалу, найбільш повно і міцно зберігається основний зміст матеріалу; у зв'язку з цим збережена інформація з часом набуває усе більш узагальненого, схематичного вигляду. Процес забування залежить від того як діти запам'ятовують, які методи використовують. Протягом усього молодшого шкільного віку учні потребують того, щоб їх робота по запам'ятовування скеровувалась вчителем через те, що самим ім. ще важко визначати конкретні задачі: запам'ятати точно або запам'ятати, щоб потім переказати своїми словами і т.д.. Часто учень забуває те, що він довго, і здавалось би гарно, завчив через те, що:

1. Учні намагаються запам'ятати матеріал без попереднього осмислення його.

2. Не володіють раціональними прийомами заучування [6].

Відтворення - це один із процесів пам'яті, при якому актуалізуються відомі з минулого досвіду думки, образи, почуття, рухи. На відміну від впізнавання, відтворення відбувається за відсутності об'єктів, які зумовили залишення певних слідів у пам'яті. Розрізняють відтворення:

- довільне;

- мимовільне.

У першому випадку відтворення відбувається завдяки свідомій установці на актуалізацію деяких слідів у пам'яті. При мимовільному відтворенні - минулі враження згадуються без певної задачі на актуалізацію.

Суттєвою особливість відтворення є його вибірковий характер. Особливо виразно вибірковістю характеризується мимовільне відтворення. В залежності від мети людина не лише визначає те, що потрібно сприймати, але й намагається відтворити те, що вимагається більш повно або, навпаки, вибірково, в початковій або іншій послідовності.

У молодшому шкільному віці відтворення складає великі труднощі через те, що воно вимагає вміння встановлювати мету, активізувати мислення, до цього учні приходять поступово.

Рубінштейн виявив, що учень не може одразу після сприйняття слів, подій повністю відтворити сприйняту інформацію.

Відтворення молодші школярі починають використовувати при заучуванні напам'ять. Отриманий ним зміст повинен ніби відлежатись деякий час у пам'яті. Його відтворення спочатку дуже бліде і не повне, поступово покращується, кількість деталей, які пригадується зростає. Таке явище отримало назву ремінісценція. При заучуванні точних математичних правил, законів або граматичних визначень ремінісценція зазвичай не виникає. Не зустрічається це явище і у дітей розумово відсталих. Але частіше воно буває у дітей з високим розумовим розвитком. Ремінісценція- це пауза між моментом засвоєння матеріалу та його відтворенням, час засвоєння, внутрішньою обробкою суб'єктом засвоєного матеріалу. Найбільш простою формою відтворення є впізнавання. Тут відбувається змикання довільного відтворення в пам'яті.

З віком при відтворенні навчального матеріалу посилюється його мисленева обробка у плані систематизації і узагальнення. В результаті учні відтворюють матеріал більш вільно і зв'язано.

Міцність пам'яті, а саме тривалість збереження сприйнятого, повнота, осмисленість його відтворення в різних умовах у дітей значно слабша ніж у дорослих. Вмінням відбирати потрібний матеріал, його уважно відтворювати, групувати діти ще не володіють. Але недосконалість дитячої пам'яті виявляється і в тому, що її розвиток йде не прямолінійно. До особливостей пам'яті відноситься і відмінності в швидкості перебігу її процесів: запам'ятовування, впізнавання, відтворення, забування, збереження. Пам'ять тісно пов'язана з різними пізнавальними процесами, насамперед, з увагою. Часто погане запам'ятовування є прямим результатом неуважності дитини, і, навпаки, концентрація уваги сприяє кращому запам'ятовуванню. Ще більше пам'ять залежить від розвитку мислення. В житті пам'ять і мислення так тісно пов'язані, що інколи їх важко розділити. Разом з тим, якщо пам'ять молодшого школяра розвинена недостатньо, то вона має ті особливості, які є характерними для дошкільного віку, наприклад, неточністю: зміни, які дитина вносить у матеріал, мають випадковий характер, який залежить від образної і емоційної дії тексту.

Розвиток пам'яті пов'язаний з діалогом. Дослідження показують, що молодші школярі набагато краще запам'ятовують матеріал у ситуаціях спілкування. Для цих дітей є важливим етап роботи з дорослими. Дорослий не лише здійснює контролюючу функцію, але й стимулює дитину промовляти те, що вона запам'ятовує в голос. Таке промовляння заставляє дитину формулювати свої думки більш чітко: включає в роботу мовно-рухову пам'ять. Сформовані мовно-рухові вміння дозволяють легше перейти до самостійної праці і самоконтролю. При навчанні в школі найчастіше спираються на роботу довільної пам'яті. Пам'ять завжди індивідуальна [4].

1.4 Види пам'яті, їх особливості у молодших школярів

Щоб охарактеризувати пам'ять людини, недостатньо сказати, що вона гарна або погана. Пам'ять може бути гарною по відношенню до одних об'єктів і поганою відносно інших. Існує безліч відтінків відмінностей пам'яті. У більшості людей типи пам'яті перемішані, але не дивлячись на це один з видів переважає над іншим, на основі цього виокремлюють класифікацію. Розрізняють два види пам'яті:

- образна;

- словесно-логічна.

До образної пам'яті відноситься: зорова, слухова, рухова. Сюди ж включають і особливий тип пам'яті «на почуттях», переживання - емоційна пам'ять. У чистому вигляді вони зустрічаються рідко. Частіше можна зустріти змішані типи: зорово-рухова, зорово-слухова, слухово-рухова.

Рухова пам'ять виражається у запам'ятовуванні рухів і їх відтворенні, вона є основою напрацювання рухових навиків (їзда на велосипеді, плавання і т.д.). на її основі формуються усі навички, починаючи з найпростіших, надалі робота рухової пам'яті не «відміняється», але стає більш складною.

Люди з переважаючою слуховою пам'яттю надають перевагу тому, щоб один раз почути, ніж сто разів побачити. Якщо людина з переважаючим зоровим типом пам'яті хоче запам'ятати номер телефону, то вона намагається його уявити написаним, а людина з руховим типом - промовляє номер про себе і пише у повітрі, то людина з слуховою пам'яттю - відтворює його звуковий малюнок, його інтонаційно-ритмічний образ.

Емоційна пам'ять виражається в запам'ятовуванні і відтворенні почуттів. Вона є важливою умовою рухового розвитку людини. Значення емоційної пам'яті у тому, що збільшує багатство і різноманіття емоційного життя. Джерелом почуттів стає не лише теперішнє, але й минуле.

Розрізняють:

- короткочасну пам'ять;

- довготривалу пам'ять.

Як свідчать самі назви, ці два типа пам'яті визначаються часом збереження матеріалу. При цьому на відміну від довготривалої пам'яті, для якої характерно довготривале збереження матеріалу після багаторазового повторення і відтворення, для короткочасної пам'яті властиво дуже стисле збереження після одноразового дуже нетривалого сприйняття і невідкладним відтворенням (у перші секунди після сприймання матеріалу).

Поняттям оперативна пам'ять позначають мнемічні процеси, які обслуговують безпосередньо здійснювані безпосередньо людиною дії, операції. В оперативній пам'яті утворюється «суміш» із матеріалів, які надходять як із короткочасної, так і з довготривалої пам'яті. Доки цей матеріал функціонує, він залишається у оперативній пам'яті.

Критерії прийняті за основу ділення пам'яті на види (за характером психічної активності - образна і словесно-логічна, за характером мети діяльності - виробнича та невиробнича, по тривалості закріплення і збереження матеріалу - короткочасна, довготривала та оперативна), пов'язані з різноманітними сторонами людської діяльності, виступаючи в ній не окремо, а в органічному поєднанні [12].

Вікові особливості мають і види пам'яті.

Спочатку молодший школяр краще запам'ятовує наочний матеріал: предмети, котрі дитину оточують і з якими вона взаємодіє, зображення предметів, людей тощо. Тривалість запам'ятовування такого матеріалу значно вища, ніж запам'ятовування словесного матеріалу. Якщо розмовляти про закономірності запам'ятовування словесного матеріалу, то протягом усього молодшого віку діти краще запам'ятовують слова, які позначають назви предметів (конкретний матеріал), ніж слова, що позначають абстрактні поняття (абстрактний матеріал). Учні зберігають у пам'яті такий конкретний матеріал, який закріплюється в пам'яті зі спиранням на зразок і є значимим в розумінні того, що запам'ятовується. Гірше запам'ятовується той конкретний матеріал, який не має опори на наглядний образ (назви в географії, непов'язані з географічною картою, описи) і не є значним при засвоєнні того, що запам'ятовується. Абстрактний матеріал - також: запам'ятовується такий абстрактний матеріал, який є узагальненням ряду факторів (взаємозв'язок між деякими географічними явищами).

Конкретно-образний характер пам'яті молодших школярів проявляється у тому, що діти можуть впоратися навіть з такими складними прийомами запам'ятовування ,як співвідношення, ділення на частини тексту, якщо при цьому є опора на наочність, на ілюстрації.

Молодшим школярам здебільшого досить розумової дії узагальнення, а саме виокремлення деяких загальних ознак різних предметів. Діти цього віку також легко оволодівають класифікацією. Мимовільне запам'ятовування продовжує грати суттєву роль у накопиченні досвіду у молодших школярів, особливо в умовах їх активної діяльності.

У цьому віці переважне значення має наочно-образна пам'ять. Ця особливість молодших школярів зумовлюється особливостями інших нервових процесів, у першу чергу мислення. Діти цього віку починають набувати вміння мислити логічно, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки і відношення між предметами і явищами, але вони можуть це робити лише по відношенню до конкретних, образно уявляємих зв'язків. Їх мислення характеризується як конкретно-образне, що визначає необхідність чіткої організації передачі матеріалу через безпосередній досвід.

Наочно-образний характер пам'яті і орієнтації на точне засвоєння того матеріалу, що викладається вчителем, призводить до такої особливості пам'яті, як буквальність (дослівне відтворення того, що запам'яталось). Буквальність пам'яті молодших школярів проявляється в відтворенні текстів. Буквальність запам'ятовування збагачує активний словниковий запас дитини: розвиває літературно оформлену мову, допомагає оволодіти науковими поняттями. До третього класу у дитини являються «свої слова», при відтворенні матеріалу. Буквальність відтворення матеріалу є показником довільності пам'яті. Але будучи позитивною характеристикою пам'яті, буквальність запам'ятовування вже до кінця початкової школи починає заважати творчому розвитку пам'яті і, як наслідок цього, розумовому розвитку дитини. Через це, починаючи з першого класу, потрібно враховуючи цю особливість пам'яті, навчати дитину логічно запам'ятовувати матеріал, навчати виокремлювати головне [5; 39-48].

Частина 2. Експериментальне дослідження особливостей пам'яті у молодшому шкільному віці

2.1 Описання методів дослідження

Для дослідження особливостей пам'яті у молодших школярів було використано такі методики: «Хто краще пам'ятає», «Змістовні пари слів», «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)» [11; 90]. Кожен з учнів перед проводженням дослідження отримав по три бланки для відповідей, які мали такий вигляд (див. Додаток 2.):

Бланк 1.

Прізвище__________ім'я____________клас_________вік______

Слухова пам'ять

Зорова пам'ять

Словесно-логічна пам'ять

1.____2.____3.____4._____5.____6.____7.____8._____9.____10.____

Бланк 2.

Основні ряди	Дубль-ряди 1

Бланк 3.

Основні ряди	Дубль-ряди 2

Методика № 1. «Хто краще пам'ятає».

Мета: визначити рівень розвитку слухової та зорової механічної пам'яті у учнів.

Інструментарій: секундомір, попередньо підготований ряд із 12 двозначних чисел, який має такий вигляд: 96, 88, 54, 27, 73, 18, 76, 25, 90, 19, 63, 37. Плакат на якому написаний ряд із 12 двозначних чисел, плакат виглядає так:

91	83	49	22
68	13	71	20
85	14	58	32

Бланк для відповідей.

Інструкція.

Блок І. При слуховому сприйманні чисел. Експериментатор каже: «Я зараз назву 12 двозначних чисел. Ви повинні уважно слухати і намагатися запам'ятати всі числа. Нічого записувати, під час того, як я буду називати числа, неможна. Коли я завершу, потрібно за моїм сигналом записати усі запам'ятовані числа у будь-якому порядку ». Після чого вчитель читає приблизно протягом 30 секунд ряд чисел з короткими паузами.

Блок ІІ. При зоровому сприйманні чисел ряд із 12 двозначних чисел повинен бути написаний на плакаті. Цей плакат демонструється протягом 1 хвилини (для другого класу), а потім убирається, і учні по пам'яті записують усі числа.

Оцінювання.

Підраховується кількість правильно відтворених чисел. Одне правильно назване число - 1 бал.

Інтерпретування результатів.

Слухове сприймання:

Достатній обсяг слухової механічної пам'яті - 5 - 12 балів.

Задовільний обсяг слухової механічної пам'яті - 3 - 4 бали.

Недостатній обсяг слухової механічної пам'яті - 0 - 2 бали. Зорове сприймання чисел:

Достатній обсяг зорової механічної пам'яті - 7 - 12 балів.

Задовільний обсяг зорової механічної пам'яті - 3 - 6 бали.

Недостатній обсяг зорової механічної пам'яті - 0 - 2 бали.

Методика № 2. «Змістовні пари слів».

Мета: визначити рівень розвитку словесно-логічної пам'яті у учнів.

Інструментарій: секундомір, попередньо підготовані 10 пар слів, у даному досліді були використані такі змістовні пари: 1. шум - вода; 2. стіл - обід; 3. міст - ріка; 4. гривна - копійка; 5. ліс - ведмідь; 6. дуб - жолудь; 7. птах - гніздо; 8. година - час; 9. гвіздок - дошка; 10. пенал - ручка.

Бланк для відповідей.

Інструкція. Експериментатор повільно зачитує учням 10 пар слів, які пов'язані за змістом. Потім через 5 хвилин він читає лише перше слово кожної пари слів. І учні повинні пригадати другі слова і записати їх у запропонований бланк для відповідей.

Оцінювання.

Підраховується кількість правильно відтворених змістовних пар. Одна правильно названа пара - 1 бал.

Інтерпретування результатів.

Достатній обсяг словесно-логічної пам'яті - 6 - 10 балів.

Задовільний обсяг словесно-логічної пам'яті - 3 - 5 балів.

Недостатній обсяг словесно-логічної пам'яті - 0 - 2 бали.

Методика № 3. «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)».

Мета: визначити розвиток короткочасної механічної пам'яті.

Інструментарій: секундомір, попередньо підготовані 2 таблиці із цифровими рядами, у даному досліді вони мали такий вигляд:

Таблиця 1.

Кількість елементів у ряду	Основні ряди	Дубль-ряди
3	831	612
4	5123	6158
5	94617	52186
6	403169	796483
7	3495172	9852163

Таблиця 2.

Кількість елементів у ряду	Основні ряди	Дубль-ряди
2	23	61
3	417	615
4	5697	5218
5	81564	79648
6	351974	985216

Бланки для відповідей (2 шт.).

І блок. Повторення цифр у прямому порядку.

Інструкція.

Експериментатор каже: «Я зараз назву ряд цифр. Слухай уважно і, коли я закінчу, запиши їх у тому самому порядку».

Цифри промовляються із швидкістю одна за секунду. Починайте із трицифрового ряду. Якщо дитина правильно повторила цей ряд, вона отримує «плюс» і переходить до запам'ятовування наступного ряду. Якщо з першої спроби вона із завданням не впоралась, їй надається друга спроба. Для цього використовується дубль-ряд (тобто та сама кількість інших цифр). Якщо дитина помилилася, повторюючи дубль-ряд. То слід переходити до другої частини - запам'ятовування цифр у зворотному порядку.

ІІ блок. Повторення цифр у зворотному порядку.

Інструкція.

Експериментатор каже: « Тепер я назву нові цифри, але цього разу ти маєш повторити їх із кінця, тобто у зворотному порядку. Наприклад, якщо я скажу дев'ять, п'ять, то як треба повторити?»

Якщо дитина зрозуміла інструкцію і правильно повторила цифри, переходьте до наступного ряду. Якщо ні, то можна вдатися до образного підказування. Покладіть перед дитиною ручку й олівець, поясніть, що ви перелічили предмети у прямому порядку, а зараз ви доторкнетеся до предметів у зворотному порядку і запропонуєте дитині їх назвати. Тільки переконавшись, що дитина розуміє завдання «перелічити у зворотному порядку», можна переходити до тестування. Порядок проведення тестування такий самий, як і під час роботи з прямим порядком цифр.

Оцінювання.

Додається кількість елементів останніх правильно названих рядів у прямому й зворотному порядку. Наприклад, якщо у прямому порядку дитина без жодних помилок назвала 3-, 4-, 5-елементні ряди (основні або дубль), а у зворотному 2-, 3-, 4-елементні, то її підсумкова оцінка буде 9 (5 + 4).

Інтерпретування результатів:

Для дітей 6-річного віку:

Достатній обсяг механічної пам'яті - 7 - 10 балів.

Задовільний обсяг механічної пам'яті - 4 - 6 балів.

Недостатній обсяг механічної пам'яті - 0 - 3 бали.

Для дітей 7-9-річного віку:

Достатній обсяг механічної пам'яті - 8 - 10 балів.

Задовільний обсяг механічної пам'яті - 5 - 8 балів.

2.2 Обробка експериментально отриманих даних

В експерименті брали участь 18 учнів 2-Б класу СЗОШ І-ІІІ ступенів №18.

Інтерпретація результатів.(Методика № 1.«Хто краще пам'ятає» блок І)

Результати дослідження по визначенню обсягу слухової пам'яті у молодших школярів наведені у таблиці 3.

Таблиця 3.

№ п\п	Кількість балів	Обсяг пам'яті
1.	6	Достатній
2.	4	Задовільний
3.	5	Достатній
4.	4	Задовільний
5.	2	Недостатній
6.	9	Достатній
7.	6	Достатній
8.	4	Задовільний
9.	3	Задовільний
10.	5	Достатній
11.	4	Задовільний
12.	6	Достатній
13.	5	Достатній
14.	4	Задовільний
15.	6	Достатній
16.	4	Задовільний
17.	7	Достатній
18.	1	Недостатній

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг слухової механічної пам'яті має 9 учнів, що складають 50 відсотків класу, задовільний обсяг у 7 учнів - це 39 відсотків, і недостатній обсяг слухової механічної пам'яті у 2 учнів, це відповідає 11 відсоткам. Отже більшість учнів, а саме 16 чоловік (89% класу), мають достатній і задовільний обсяг слухової механічної пам'яті.

Інтерпретація результатів.(Методика № 1«Хто краще пам'ятає» блок ІІ)

Результати дослідження по визначенню обсягу зорової пам'яті у молодших школярів наведені у таблиці 4.

Таблиця 4.

№ п\п	Кількість балів	Обсяг пам'яті
1.	2	Недостатній
2.	2	Недостатній
3.	6	Задовільний
4.	4	Задовільний
5.	2	Недостатній
6.	8	Достатній
7.	4	Задовільний
8.	9	Достатній
9.	6	Задовільний
10.	4	Задовільний
11.	5	Задовільний
12.	2	Недостатній
13.	1	Недостатній
14.	5	Задовільний
15.	4	Задовільний
16.	7	Достатній
17.	6	Задовільний
18.	3	Задовільний

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг зорової механічної пам'яті має 3 учні, що складають 17 відсотків класу, задовільний обсяг у 10 учнів - це 55 відсотків, і недостатній обсяг зорової механічної пам'яті у 5 учнів, це відповідає 28 відсоткам. Отже більшість учнів, а саме 13 чоловік (72% класу), мають достатній і задовільний обсяг зорової механічної пам'яті.

Інтерпретація результатів. (Методика № 2. «Змістовні пари слів»)

Результати дослідження по визначенню обсягу словесно-логічної пам'яті у молодших школярів наведені у таблиці 5.

Таблиця 5.

№ п\п	Кількість балів	Обсяг пам'яті
1.	10	Достатній
2.	10	Достатній
3.	8	Достатній
4.	7	Достатній
5.	7	Достатній
6.	8	Достатній
7.	9	Достатній
8.	8	Достатній
9.	9	Достатній
10.	8	Достатній
11.	6	Достатній
12.	4	Задовільний
13.	10	Достатній
14.	6	Достатній
15.	8	Достатній
16.	7	Достатній
17.	10	Достатній
18.	8	Достатній

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг словесно-логічної пам'яті має 17 учнів, що складають 94 відсотки класу, задовільний обсяг у 1 учня - це 6 відсотків, і недостатній обсяг словесно-логічної механічної пам'яті не має жоден з учнів. Отже всі учні мають достатній і задовільний обсяг словесно-логічної пам'яті.

Інтерпретація результатів. (Методика № 3. «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)»)

Результати дослідження по визначенню короткочасної механічної пам'яті у молодших школярів наведені у таблиці 6.

Таблиця 6.

№ п\п	Кількість балів	Обсяг пам'яті
1.	8	Достатній
2.	6	Задовільний
3.	5	Задовільний
4.	8	Достатній
5.	4	Недостатній
6.	6	Задовільний
7.	5	Задовільний
8.	7	Задовільний
9.	6	Задовільний
10.	5	Задовільний
11.	5	Задовільний
12.	3	Недостатній
13.	4	Недостатній
14.	6	Задовільний
15.	4	Недостатній
16.	5	Задовільний
17.	7	Задовільний
18.	4	Недостатній

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг короткочасної механічної пам'яті мають 2 учні, що складають 11 відсотків класу, задовільний обсяг у 11 учнів - це 61 відсоток, і недостатній обсяг короткочасної механічної пам'яті у 5 учнів, це відповідає 28 відсоткам. Отже більшість учнів, а саме 13 чоловік (72% класу), мають достатній і задовільний обсяг короткочасної механічної пам'яті.

Висновки

Пам'ять -- це здатність нервової системи запам'ятовувати, зберігати та відтворювати інформацію без зміни її характеру й змісту. Без здатності накопичувати й зберігати інформацію неможливим було б одержання знань, необхідних у всіх сферах життя, планування та здійснення доцільних дій. Біологічна доцільність забування полягає у можливості відходу від емоційних і душевних переживань, охороні мозку від перевантажень.

Пам'ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам'ять є психофізіологічним процесом. Уже в немовлят пам'ять виступає в своїй елементарній формі - запам'ятовування і подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини впливів. На ранніх етапах розвитку пам'ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер.

Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам'ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов'язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. В молодшому шкільному віці пам'ять, як і всі інші психічні процеси, зазнає суттєвих змін. Суть цих змін полягає в тому, що пам'ять дитини поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованою і опосередкованою. Перетворення мнемічної функції зумовлені значним підвищенням вимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різних мнемічних задач, що виникають в ході учбової діяльності [10; 46].

Як і інші розумові здібності й уміння, пам'ять характеризується значними індивідуальними відмінностями. У деяких видах мнемічної діяльності їхній діапазон сягає співвідношення 1:15. Це означає: якщо показники найслабшого (щодо пам'яті) учня прийняти за одиницю, то мнемічну потужність найсильнішого треба оцінити в 15 одиниці.

Головною причиною невміння покращувати пам'ять є відсутність інформації щодо засобів досягнути цієї мети. А дехто вважає, що пам'ять, - здібність природжена і, отже, удосконаленню не піддаються.

Мнемічні здібності мають органічну основу, сприятливі органічні задатки прямо впливають на розвиток лише елементарних процесів - безпосереднє збереження і відтворення прийнятої інформації. А в навчальній та професійній діяльності вирішальну роль відіграють опосередковані мисленням процеси смислового запам'ятовування. І тут визначальними є спеціальні прийоми запам'ятовування та відтворення. І вони, звичайно, можуть весь час удосконалюватися через відповідні тренувальні вправи. Та і органічна основа пам'яті до певної міри піддається тренуванню.

Однак, як би наполегливо не здійснював учитель заходи компенсації та корекції індивідуальних недоліків, які мають місце в мнемічній діяльності окремих учнів, його зусилля неминуче виявляється малопродуктивним, якщо він не залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного - це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум досконалим і ефективним, - тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати на те, що його психофізична робота принесе щедрі і стійкі плоди. Отже, тільки педагогіка співробітництва зможе принести результат.

Рекомендації

Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний. Удосконалення пам'яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запам'ятовування, пов'язаних з організацією і обробкою матеріалу, який запам'ятовується. Але без спеціальної роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються непродуктивними. Отже, при проведенні занять по розвитку пам'яті у молодших школярів, слід дотримуватись таких рекомендацій:

1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.

2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.

3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.

4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті [8].

Пам'ять учнів слід тренувати. Раціональні прийоми розвитку пам'яті:

- важливою умовою продуктивного запам'ятовування і тривалого зберігання є правильний розподіл повторень в часі;

- концентроване повторювання дає значно менший ефект, ніж розподілене в часі;

- гарячкова підготовка до уроку не призводить до глибоких знань. Може бути заключною ланкою в загальному ланцюгу систематичного повторення навчального матеріалу;

- найкращий вид повторення - це включення засвоєного матеріалу в подальшу пізнавальну діяльність щоразу в нових зв'язках;

- початок і кінець інформації запам'ятовується краще, середина засвоюється гірше. Враховуй “ефект краю”;

- краще запам'ятовується наочний матеріал, який розміщений в верхньому лівому куті;

- особливості пам'яті пов'язані з емоційним станом учня і наскільки він комфортно себе відчуває на уроці. Важливо, щоб дитина відчувала позитивні емоції. Використовувати техніку на основі інтегруванні переживань;

- деякі діти прив'язуються до “опори” і довго не можуть перейти до самостійної роботи. Так через 2-3 уроки необхідно “опору” перенести на праву сторону дошки. Це допомагає дитині усвідомити, що “опора” тимчасова;

- другий прийом - це коли учні зі слабкою пам'яттю по завданню вчителя, опираючись на схему, коментують хід рішення вголос;

- перед учнями слід ставити спеціальні мнемічні завдання, які допомагають використовувати необхідне в даний час правило.

Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам'ятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. Наприклад, можна використовувати різного роду “пам'ятки”.

Пам'ятка 1.

1. Приготування уроків починай з роботи над віршем.

2. Тихо прочитай вірш вголос. Пам'ятай, що ти читаєш вірш, щоб запам'ятати. Не пропускай незнайомі слова.

3. Голосно читай вірш. Злови ритм і мелодію вірша.

4. Прочитай вірш втретє.

5. Через 2 хвилини повтори вірш вголос. Уяви собі ті події, які є вписані в вірші.

6. Через 3 години повтори 2-3 рази, не заглядаючи в книгу.

7. Перед сном повтори ще раз.

8. Вранці прочитай з книги і розкажи напам'ять.

Пам'ятка 2.

День 1. Прочитай вірш про себе. Виясни всі незрозумілі слова. Ще раз прочитай про себе.

День 2. Домовся позайматися з другом. Нехай він прочитає вголос, а ти запам'ятай на слух.

День 3. Читай вірш і проговорюй його пошепки. Читай виразно і голосно. Розкажи напам'ять.

Список використаних джерел

1. Возрастные особенности психического развития детей // Под ред. И.В.Дубровиной, М.И.Лисиной. - М.: АПН СССР, 1982. - 164 с.

2. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - С. 464.

3. Корсаков Й. А., Корсакова Н. К. Наедине с памятью.-- М.: Знание, 1984.-- 80 с.

4. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. -- К.: Рад. школа, 1989. -- 608 с.

5. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-

128 с.

6. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. - М. : ТЦ "Сфера", 1998. - 240 с.

7. Популярная психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для удентов пединститутов/Сост. В. В. Мироненко.-- М.: Просвещение, 1990.--399с.

8. Розов А.И. Память. - М.: Знание, 1970. - 62 с.

9. Фельдштейн Д. И. Проблемы возрастной и педагогической психологии.-- М.: Международная педагогическая академия, 1995.--368 с.

10. Фридман Л. М., Волков К. Н., Психологическая наука -- учителю.-- М.: Просвещение, 1985.-- 224 с., ил.-- (Б-ка учителя по общ. пробл. теории обучения и воспитания).

11. Фридман Л. М. и др. Изучение личности учащегося и ученических коллективов: Кн. для учителя/Л. М. Фридман, Т. А. Пушкина, И. Я. Каплунович. -- М.: Просвещение, 1988. -- 207 с.: ил. -- (Психол. наука -- школе) .

12. Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. Под ред. Гиппенрейтер Ю. Б., Романова В. Я. М., 1979.

Додаток

Таблиця 7.

№ п\п	Прізвище, ім'я	Вік	Вид пам'яті	Кількість балів	Обсяг пам'яті
1.	Воробйова Вікторія	7років	а)Слухова механічна	6	Достатній
			б)Зорова механічна	2	Недостатній
			в)Словесно-логічна	10	Достатній
			г)Короткочасна механічна	8	Достатній
2.	Гордієнко Дмитро	7років	а)Слухова механічна	4	Задовільний
			б)Зорова механічна	2	Недостатній
			в)Словесно-логічна	10	Достатній
			г)Короткочасна механічна	6	Задовільний
3.	Грінь Анастасія	8років	а)Слухова механічна	5	Достатній
			б)Зорова механічна	6	Задовільний
			в)Словесно-логічна	8	Достатній
			г)Короткочасна механічна	5	Задовільний
4.	Добровільська Марія	8років	а)Слухова механічна	4	Задовільний
			б)Зорова механічна	4	Задовільний
			в)Словесно-логічна	7	Достатній
			г)Короткочасна механічна	8	Достатній
5.	Задорожний Олександр	7років	а)Слухова механічна	2	Недостатній
			б)Зорова механічна	2	Недостатній
			в)Словесно-логічна	7	Достатній
			г)Короткочасна механічна	4	Недостатній
6.	Качур Владислав	8років	а)Слухова механічна	9	Достатній
			б)Зорова механічна	8	Достатній
			в)Словесно-логічна	8	Достатній
			г)Короткочасна механічна	6	Задовільний
7.	Кашаба Сергій	8років	а)Слухова механічна	6	Достатній
			б)Зорова механічна	4	Задовільний
			в)Словесно-логічна	9	Достатній
			г)Короткочасна механічна	5	Задовільний
8.	Кобзарь Максим	7років	а)Слухова механічна	4	Задовільний
			б)Зорова механічна	9	Достатній
			в)Словесно-логічна	8	Достатній
			г)Короткочасна механічна	7	Задовільний
9.	Коваленко Марина	8років	а)Слухова механічна	3	Задовільний
			б)Зорова механічна	6	Задовільний
			в)Словесно-логічна	9	Достатній
			г)Короткочасна механічна	6	Задовільний
10.	Ковтуненко Олександр	8років	а)Слухова механічна	5	Достатній
			б)Зорова механічна	4	Задовільний
			в)Словесно-логічна	8	Достатній
			г)Короткочасна механічна	5	Задовільний
11.	Лопата Оксана	7років	а)Слухова механічна	4	Задовільний
			б)Зорова механічна	5	Задовільний
			в)Словесно-логічна	6	Достатній
			г)Короткочасна механічна	5	Задовільний
12.	Ляшенко Денис	8років	а)Слухова механічна	6	Достатній
			б)Зорова механічна	2	Недостатній
			в)Словесно-логічна	4	Задовільний
			г)Короткочасна механічна	3	Недостатній
13.	Мороз Олександр	8років	а)Слухова механічна	5	Достатній
			б)Зорова механічна	1	Недостатній
			в)Словесно-логічна	10	Достатній
			г)Короткочасна механічна	4	Недостатній
14.	Назаренко Єлизавета	7років	а)Слухова механічна	4	Задовільний
			б)Зорова механічна	5	Задовільний
			в)Словесно-логічна	6	Достатній
			г)Короткочасна механічна	6	Задовільний
15.	Новгородська Аліна	8років	а)Слухова механічна	6	Достатній
			б)Зорова механічна	4	Задовільний
			в)Словесно-логічна	8	Достатній
			г)Короткочасна механічна	4	Недостатній
16.	Петренко Олексій	7років	а)Слухова механічна	4	Задовільний
			б)Зорова механічна	7	Достатній
			в)Словесно-логічна	7	Достатній
			г)Короткочасна механічна	5	Задовільний
17.	Радченко Анна	7років	а)Слухова механічна	7	Достатній
			б)Зорова механічна	6	Задовільний
			в)Словесно-логічна	10	Достатній
			г)Короткочасна механічна	7	Задовільний
18.	Размаце Раті	7років	а)Слухова механічна	1	Недостатній
			б)Зорова механічна	3	Задовільний
			в)Словесно-логічна	8	Достатній
			г)Короткочасна механічна	4	Недостатній

Размещено на Allbest.ru