Експериментальне дослідження особливостей прояву ревнощів у людей з різним типом темпераменту

Прояв ревнощів у сангвініків полягає в тім, що вони переживаючи почуття ревнощів відчувають внутрішній дискомфорт, і тому стараються подолати в собі це почуття, й не пре давати цьому великого значення. Вони досить впевнені в собі і в своєму партнерові,довіряють йому. Але якщо у них виникли якісь підозри, то вони вискажуть їх партнерові, але якось жартуючи не показуючи не задоволення, і тим самим уникаючи зайвих сварок. Взагалі люди с таким типом темперамент оптимістичні, не полюбляють конфліктів,оптимістичні з ними завжди легко та цікаво. Тому вони не шукають приводів для ревнощів, адже вони впевнені в тому що краще за нього партнер не знайде нікого.

Прояв ревнощів у флегматиків полягає в тім, що вони пасивні випробовують мучення при думці про можливу зраду, переживають свою безпорадність, при цьому вони можуть не випробовувати агресивних почуттів до партнера або суперника, висуваючи виправдувальні пояснення. Звичайно такі люди страждають мовчачи, не афішуючи своїх почуттів, сподіваючись на подальше відновлення нормальних відносин.

На основі отриманих нами результатів, ми запропонували наступні рекомендації.

Як впоратися з ревнощами:

? Отут є два варіанти: коли ревниві ви й коли ревнивий ваш партнер. Особливо дратує, якщо це почуття переходить у патологію й здається, що ваш улюблений або улюблена підозрює вас у зраді навіть із деревом. Цілком можливо, що це пов'язано от з якою ситуацією: один з вас занадто барвисто й жваво розповідав про попередні романи, зради й інші пригоди, як говориться, по молодості. Всі найменші подробиці немов в'їдаються у свідомість партнера, і він починає сам себе мучити яскравими постільними сценами вашої зради.

Запитаєте, навіщо потрібний той, хто буде настільки болісно ставитися до всьому? Відповідаємо: якщо любите, то буде потрібний і таким. Головне, стриматися й не описувати всі ваші амурні пригоди, це не та людина, перед яким потрібно хвастатися подібного роду заслугами.

? Уникайте в розмові з ревнивцем розповідей про інтимні пригоди своїх друзів і подруг. Це може створити ґрунт для ревнощів, адже ви спілкуєтеся із цими людьми й, можливо, дивитеся так само на життя й відносини чоловіка й жінки.¶

Стабільність відносин заспокоює надто ревнивої людини.

? Не бійтеся звернутися до психологу, лікар знає, як допомогти в даній ситуації. Тим більше що найчастіше через сором або скромність нам не з ким поговорити про проблему, а висловитися просто необхідно.¶

? Перестаньте сприймати свого партнера як свою власність. У нього є свої інтереси й особистий простір. Ви адже так само не хочете, щоб він знав про вас усе до останньої краплі.

? Постарайтеся бути менш залежної в матеріальному й моральному плані.

? І сам головне, відповідайте для себе на чотири питання: Коли ви ревнуєте? Напишіть на окремому листку всі ситуації, які тільки згадаєте, що викликають у вас почуття ревнощів. Приміром, дзвінки колег протилежної підлоги в неробочий час, постійний час проводження на сайті, де спілкуються колишні однокласники й одногрупники, часті зустрічі в компанії друзів без вас і так далі. Друге питання: що ви почуваєте, коли ревнощі проявляються особливо яскраво, і про що ви в цей момент думаєте? Третє питання: як ви можете допомогти собі в даній ситуації? І нарешті: як вам може допомогти партнер? Тобто що ви повинні зробити обоє, щоб ви перестали випробовувати подібні некомфортні відчуття. Після того як розберетеся в собі, звернетеся до партнера й порадьтеся. На листку повинні бути досить логічні висловлення, щоб ваші проблеми стали зрозумілі іншій людині.

Як допомогти ревнивцеві

1. Не заперечуйте обвинувачень. Розкрийте їхню вбогість, доведіть їх до парадокса, а потім відверто посмійтеся над дурістю, до якої дійшла доросла, утворена, культурна й любляча людина.

2. Зробіть вигляд, що ви винуваті, «зізнайтеся» у всьому, а потім покажіть чоловіку (дружині) повість або роман, звідки запозичені факти й події.

3. Намагайтеся вселяти ревнивцеві, що ревнощі - хвороба, щоб він, як й алкоголік, усвідомив це й сам засудив себе за те, що не удержався від спокуси.

Ревнива людина повинен навчитися контролювати себе, керуватися не своїми підозрами, а тверезим розумом. Треба змусити себе зрозуміти, що ревнощі не піднімають ні чоловічого, ні жіночого достоїнства, що докорами й підозрами, а тим більше сварками й конфліктами не удержиш кохану людину, а скоріше відіпхнеш його від себе.

ВИСНОВОК

Проаналізував теоретичні джерела і провівши експеримент по виявленню особливостей прояву ревнощів у людей з різним типом темпераменту, ми можемо зробити наступні висновки:

1.Ревнощі - це складне, суперечливе почуття. Незважаючи на те що вона давно внесена в список страстей низинних, у свідомості сучасної людини, проте, зберігається повір'я: «Ревнує - значить любить». Мабуть, із цим з відносною часткою умовності можна погодитися. У розумних межах ревнощі природні, з'ясовна й навіть доцільна, вона є ознакою небайдужості, свідченням сильних почуттів і живих людських емоцій. Підсвідомо багато з людей уважають її одним з доказів любові й нерідко сприймають позитивно.

2.Експериментальне дослідження, в якому ми використали методики, спрямовані на виявлення: ступеня прояву ревнощів; типу особистості, її характерних рис; , проявів ревнощів в обраних нами людей; показало наступні результати:

За результатами методики « Чи ревниві ви», випробуваних з високим рівнем 25%. Респондентам властиво ревнувати як без приводу так і з ним, Вони не довіряють своїм партнерам, не впевнені в собі.

І 75% випробуваних мають рівень вище за середнє, їм властиво підсвідомо шукати привід для ревнощів, тому що з ними колись «таке» траплялося. Вони живуть минулими образами ,не довіряють і не завжди вірять своєму партнерові.

За результатами методики « Опитувальник Айзенка по визначенню темпераменту» високий рівень ревнощів більшою мірою проявляється в такого типу темпераменту як холерик (40%), це можна зв'язати з тим, він легко захоплива людина, з бурхливими емоційними проявами.

35% меланхоліків мають високий рівень прояву ревнощів ,це можна зв'язати з тим ,що він вразливий, ранимий, що глибоко переживає образи.

15% сангвініків мають високий рівень ревнощів, це можна зв'язати з тим, що він енергійна людина. Рухливий й у той же час урівноважений, спокійний, він часто посміхається, діє відкрито й доброзичливо.

10% Флегматиків з високим рівнем ревнощів, це можна зв'язати з тим, що він по характері спокійний й урівноважений. Він украй рідко сам буває ініціатором конфлікту. Робить враження «товстошкірого».

Отримані результати методу анкетування говорять про те, що прояв ревнощів у холериків полягає в тім, що вони ревнуючи найчастіше роблять на зло своєму партнерові, наприклад (як він із мною, так й я з ним). Холерик може накричати, так і не розібравшись у ситуації, образитися й ляснувши дверима піти, також у такій ситуації він може бути схильний до істерико - психопатичним реакцій.

Прояв ревнощів у меланхоліків полягає в тім, що вони схильні до ревнощів від ущемлення. Будучи недовірливими за своїм характером, такі люди не тільки підозрюють свого партнера в зраді, але й «бачать» насправді те, що підтверджує їхні домисли.

Прояв ревнощів у сангвініків полягає в тім, що вони переживаючи почуття ревнощів відчувають внутрішній дискомфорт, і тому стараються подолати в собі це почуття, й не пре давати цьому великого значення.

Прояв ревнощів у флегматиків полягає в тім, що вони пасивні випробовують мучення при думці про можливу зраду, переживають свою безпорадність, при цьому вони можуть не випробовувати агресивних почуттів до партнера або суперника, висуваючи виправдувальні пояснення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Рубенштейн С.Л. Темперамент та характер. Основи загальної психології.-М.:Наука,1989.-220с.

2.Сімонов П.В., Ершов П.М. Темперамент та характер. Особистість.-М.:Наука, 1984.-161с.

3.Титаренко Т.М. Життеві кризи :технології консультування.-К.:Главник, 2007.-143с.

4.Шингаров Г.Х. Емоції та почуття, як форми відображення дійсності.-М.:Наука,1971.-223с.

5.Фром Ерих. Чоловік та жінка..-М.:Аст,1998.-509с.

6.Мей Ролис. Кохання та воля:пер. с. англ.-К.:Векслер,1997.-376с.

7.Навайти С. Тайни сімейного (не) щастя .-М.-1998.

8.Мерлін В.С. Питання теорії темпераменту.(Збірник статей).- Перль.-1974.

9.Васелюк Ф.Е.Психологія хвилювань.-М.1984.-200С.

10.Климов Е.А.Загальна психологія.-М.:Юніті.-ДАНА.1999.-511С.

11.Косянов С. Енцеклоедія психологічних тестів:Сім'я;Характер;Робота.-М.:Ексмо Пресс,1999.-487с.

12.Еникова Д.Д.Сексуальне життя в нормі та патології. - Донецьк: Сталкер.-2007.

13.Щербатих Ю.В.Психологія стресу. Популярна енциклопедія..-М.:Ексмо.-2006.

14.Лазарев .Діагностика карми..-Сан.Петербург.-1999.

15.Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін. . Основи практичної психології: Підручник. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.

16.Немов Р. С. Психология. В трех книгах. Кн. 1.: Общие основы психологии. - К.: Владос, 2000;

17.Специальная педагогика: Учебн.пособие для студентов высш.пед.учебн.заведений / Под ред. Н.М. Назоровой. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 304 с.

18.Дрижинина В.Н.Психологія. Посібник для гуманітарних вузів.-СПб.:Питер,2001.-656с.

19.Русалов В.М.Темперамент. Сучасна психологія:Справочне руководство..-М.:Инфра-М.1999.-687.

20.Немов Р.С.Психологія :Посібник для виш. пед. учбових закладів.-М.:Гуманіт. изд. Центр ВЛАДОС,2001.-640.

Размещено на Allbest.ru