Формування художніх здібностей у молодшому шкільному віці

2.2 Психологічний вплив художніх здібностей на формування особистості молодшого школяра

Розвиток художніх здібностей має важливе значення для всебічного розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку. Художня творчість не з'являється сама по собі, вона базується на розвиненому мисленні, уяві, інтелекті і є їх особистісною похідною. Взаємозв'язок між розвитком художніх здібностей та формуванням особистості двосторонній, і має взаємний вплив одне на одне. Це пов'язане з тим, що художня творчість, в першу чергу, є процесом створення нового корисного продукту.

Особлива роль художніх здібностей полягає в тому, що їхній розвиток вимагає узгодженості багатьох психічних функцій. На думку ряду фахівців, дитяче малювання сприяє узгодженості міжпівкульної взаємодії. В процесі малювання координується конкретно-образне мислення, пов'язане в основному з роботою правої півкулі головного мозку, а також абстрактно-логічне, за яке відповідальна ліва півкуля.

Не менш важливий зв'язок малювання з мисленням дитини. Усвідомлення навколишнього відбувається у дитини швидше, ніж нагромадження слів і асоціацій, і малювання надає дитині можливість найбільш легко в образній формі висловити те, що вона знає і переживає, незважаючи на брак слів [11].

Художня творчість це не лінійний процес, у ньому бувають підйоми, спади, плато. Найвищий кульмінаційний творчий стан - натхнення. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна й емоційна сфери поєднані і спрямовані на розв'язування творчої задачі. Нерідко з перебуванням у стані творчого натхнення пов'язане й виникнення інсайтів, осяяння. Такі відчуття дуже позитивно впливають на самооцінку дитини і стимулюють її потяг до пізнання навколишнього середовища.

Художня творчість сприяє розвитку логічного мислення. Так Ж. Пуанкаре, проводячи аналіз співвідношення логічного та інтуїтивного шляхів пізнання, визначав логіку як засіб приведення у суворий порядок інтуїтивного результату. Інтуїтивно передбачені результати вважав Ж. Пуанкаре, мають бути оброблені логічним шляхом, інакше неможливо оперувати встановленими таким чином фактами. Логіка, є знаряддям доведення, а інтуїція є знаряддям винаходу [26].

У процесі створення зображення у дитини формуються спостережливість, вміння сконцентруватися. В наслідок цього дитина набуває дуже важливу властивість - вміння вичленити об'єкт з оточуючих предметів, а також дослідити взаємодію об'єкта зображення з його оточенням. Це вміння диференціювати та абстрагувати предмет дозволяє поєднати логічне мислення з творчим підходом до вирішення завдань та постановки питань які дитина задає собі пізнаючи Світ.

Зображувальна діяльність надає можливість доступними засобами виразити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне. Це сприяє розвитку емоційності дитини, здатність відчувати навколишнє середовище и намагання висловити, розкрити власні почуття.

Вплив образотворчого мистецтва на становлення особистості дитини та її розвиток дуже великий. Без виховання естетично розумних людей, виховання з дитячих років поваги до духовних цінностей, уміння розуміти та оцінювати мистецтво, без пробудження в дітей творчих зачатків неможливе становлення гармонійно розвиненої та творчо активної особистості.

Мистецтво може стати однією з основних ланок у становленні особистості. Саме воно відкриває дитині чарівний світ почуттів людини, що прагне в барвах, лініях, кольорі, відтінках поділитись своїми переживаннями, хвилюваннями, радостями, захопленнями від почутого, побаченого, пережитого в реальному житті. Світ мистецтва безмежний, пізнавати його дитина буде не день, і не рік, а все життя. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам'ятовуються й залишаються в пам'яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

Отже, розвиток художніх здібностей зачіпає майже усі сфери життя дитини. Він безпосередньо впливає на розвиток уяви, мислення. Завдяки художній діяльності формується логічне мислення. Розвивається спостережливість, концентрація та наполегливість. Велике значення має розвиток художніх здібностей для розвитку емоційності дитини. Завдяки творчості дитина вчіться виражати власні почуття, емоції, перетворювати їх на образи. Завдяки естетичному вихованню, яке нерозривно пов'язано з розвитком художніх здібностей відбувається цілісний розвиток особистості, залучення дитини до прекрасного, формується бажання пізнання навколишнього світу.

2.3 Рекомендації щодо розвитку художніх здібностей молодших школярів

У сучасному світі існує безліч методів розвитку художніх здібностей молодших школярів. І хоча в загальноосвітній школі використовуються лише ті методи які добре себе зарекомендували та проявили, пошук більш дієвих, вдосконалих, гуманних методів триває. Однак майже всі методи розвитку художніх здібностей мають спільною одну рису - вони максимально направлені на полегшення сприйняття та засвоєння знань, умінь та навичок, розвиток творчої уяви тощо, але вони майже не враховують психофізіологічних особливостей дитини. Тому ми хочемо запропонувати наступні рекомендації.

При побудові уроків ми радимо використовувати диференційний підхід, який дозволяє розбити учнів на групи в залежності від їх психофізіологічних відмінностей. Для цього необхідно з'ясувати, яке бачення є в дитини домінуючим. Це дозволить зрозуміти, як саме дитина сприяє світ, на що в першу чергу звертає увагу, які засоби зображення їй будуть даватися легко, а в яких будуть виникати труднощі та запитання.

Слід враховувати, що художнє бачення пов'язане з темпераментом дитини, це неодмінно буде відображатись на поведінці і манері вирішення питань, та подоланні труднощів.

Також потрібно зазначити, що чисті види художнього бачення разом з чистими темпераментами майже не зустрічаються. Як правило дитина володіє декількома видами бачення одночасно. Вони можуть бути розвинуті на одному рівні, або виступати в тандемі головне-доповнююче. Найчастіше парні види бачення розташовані на шкалі домінуючого бачення в залежності від екстра-інтравертованості поруч, тобто це: кольорово-колористичне, колористично-пластичне, пластично-об'ємне, об'ємно-лінійне.

Знання домінуючого бачення дозволяє з'ясувати, яким чином дитина диференціює об'єкт зображення та які засоби зображення буде намагатись використовувати. Так, дитина з лінійним баченням, при побудові зображення, буде створювати форму за допомогою лінії. Тобто алгоритм малюнку буде лінія-форма-колір. При об'ємному баченні алгоритм становить лінія-колір-форма. Пластичне дозволяє за допомогою лінії одночасно формувати і колір і форму. При колористичному баченні алгоритм становить колір-лінія-форма. Кольорове бачення - колір-форма-лінія.

Враховуючи ці особливості будови можна не лише передбачити в чому у дитини будуть виникати труднощі, а й визначити шляхи подолання цих труднощів.

Мальовниче бачення має здатність компенсувати недоліки домінуючих бачень, тому його розвитку слід приділяти особливу увагу. Для цього потрібно проводити аналіз об'єктів зображення направляючи увагу екстравертів на виокремлення об'єкта з оточення, його власну форму та чіткість країв предмета. Можна застосовувати малювання одного й того самого предмета у різних оточеннях. Увагу інтровертів, навпаки треба звертати на вплив оточення на вигляд об'єкта, вказувати на композицію як на один цілісний об'єкт.

Розглядаючи витвори мистецтва треба звертати увагу дітей на зони їх можливих труднощів, пояснювати як за допомогою лінії можна створити колір, або як колір формує лінію, аналізувати як подібні труднощі долали великі митці.

Дуже важливо навчити дітей диференціювати зображення, виокремлювати з нього найголовніше, та навпаки, узагальнювати об'єкт.

Велике значення має знаходження компромісу між правильністю будови зображення, та його творчого виразу. Молодший шкільний вік особливо вразливий в цій сфері. Недостатність засвоєння правил зображення може викликати в подальшому викривлення відображення зображення, неспроможність правильно побудувати малюнок, інфантилізацію зображення і як наслідок, не сприйняття зображення оточуючими людьми. В іншому випадку, надмірне приділення уваги технічності зображення робить малюнок неживим, тьмяним, сухим, неспроможним виразити емоції та почуття. В подальшому такі діти будуть неспроможні стати творцем у найглибшому розумінні цього слова.

Таким чином, зазначимо, що врахування індивідуальних особливостей дитини, при побудові навчання образотворчому мистецтву, має велике значення. Використання диференційного методу з розбиттям учнів на групи по домінуючому художньому баченню дозволить полегшити роботу над помилками, та знайти правильний шлях їх вирішення. Врахування особливостей будови малюнку в залежності від виду бачення дозволяє полегшити засвоєння технік зображення та правил будови предметів. Звернення уваги учнів, при розгляді витворів мистецтв, на то, як автор вирішує ту чи іншу проблему, яка притаманна саме цим учням, допомагає знайти власний шлях подолання власних проблем.

Висновки до 2 розділу

Розглянувши прораму розвитку художніх здібностей, яка використовується в начальній школі, зазначаємо, що вона дозволяє враховувати особливості молодшого шкільного віку. В ній активно використовується поєднання навчання з грою, яке створює високий рівень мотиваційності учнів та результативності засвоєння знань. Але, для того щоб мати змогу враховувати індивідуальні особливості дітей необхідне використання диференційного підходу. Він дозволяє враховувати як різницю у начальному рівні підготовки учнів, так і особливості вподобань при будові композиції.

Такі риси особистості як екстравертність та інтравертність дозволяє врахувати не тільки динамічність процесу розвитку дитини, а й види її домінуючого бачення. Для цього ми пропонуємо скористатися запропонованою нами шкалою домінуючого бачення в залежності від екстра-інтровертованості. Ці знання важливі при виборі засобів розвитку художніх здібностей. Однак при цьому слід враховувати вплив мальовничого бачення і його роль в формуванні цілісності художніх здібностей.

Розвиток художніх здібностей впливає на розвиток мислення дитини, підвищення міжпівкульної взаємодії. Процес розвитку художніх здібностей пришвидшує формування логіки. Дитина вчиться спостерігати за навколишнім середовищем, диференціювати його та прослідковувати взаємодію компонентів. Через розвиток здатності відчувати навколишне, знаходити в ньому прекрасне розвивається емоційність та естетичність дитини.

Враховуючи індивідуальні особливості школяра нами запропоновано використання диференційного підхіду з розбиттям учнів на групи по видам художнього бачення, а також звернення особливої уваги на пошук компромісу між навчанням правил будови малюнку та його творчий виразності.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Художні здібності це складна, багатофункціональна система, напрям розвитку якої залежить від багатьох факторів, до яких належать задатки, які пов'язані з психофізіологічними особливостями людини, соціальне оточення дитини, мотивація та зацікавленість, умови виховання, методи розвитку та потреби суспільства.

Важливе значення, при розвитку художніх здібностей мають сенситивні періоди молодшого шкільного віку. У цьому віці дитина набуває можливості правильно тримати олівець чи пензель. Розмежування гри та праці сприяє виникненню критичної самооцінки, що призводить до бажання навчитися правилам зображення малюнку, бажанню творити для оточуючих, а не для себе. Великий вплив на розвиток художніх здібностей має формування волі, уваги, зосередженості, наполегливості та ініціативності дитини.

Молодший шкільний вік несе в собі небезпеку згасання художніх здібностей. Це відбувається коли перевага у навчанні надається формуванню лише виконавчих здібностей, а художні здібності при цьому не використовуються.

Розвиток уваги, пам'яті, уяви, самоконтролю та самоорганізації має суттєвий вплив на розвиток художніх здібностей. При цьому набуття дитиною вміння ставити цілі, та організовувати їх досягнення стає фундаментом на якому базується вдалий розвиток художніх здібностей.

На основі аналізу праць А. Г. Ковальова, В. І. Кирієнко, Н. П. Сакуліної, Т. С. Комарової, Н. А. Ветлугиної пропонуємо власну структуру художніх здібностей яка містить шість взаємопов'язаних компонентів: здатність до зорового сприйняття об'єкту; здатність бачення змісту та форми об'єкта в цілому; здатність створювати зображення на основі зорового бачення та наявного уявлення згідно технік зображення; здатність здійснювати комплекс рухів під контролем зору; здатність сприйняття створеного і закінченого зображення та його сенсорної оцінки; здатність створення зображення на основі оперування уявою.

В залежності від темпераменту та домінуючого бачення дитина проводить диференціацію зображуваного об'єкта та вибирає тип техніки малювання, відтворюючи форму через лінію або колір. Розвиток мальовничого бачення дозволяє зробити це відтворення більш гармонійним та цілісним.

Враховування особливостей темпераменту, характеру, уяви, мотивації, схильностей та зон актуального розвитку є необхідною умовою вдалого розвитку художніх здібностей дитини молодшого шкільного віку.

У сучасному світі використовуються методики, які направлені на розвиток як вміння будови зображення, так і вміння творчого прояву. В них широко використовуються диференційні, евристичні, дослідницькі та інформаційно-рецептивні методи, які направлені на полегшення сприйняття та засвоєння знань дитиною. Але ці методи майже не враховують індивідуальні особливості молодших школярів.

Для вираховування індивідуальних особливостей розвитку художніх здібностей у дітей молодшого шкільного віку доцільно використовувати методи які враховують різницю художнього бачення дитини, процес проведення диференціації та узагальнення об'єкта зображення. Вибір технік малювання, розгляд та аналіз витворів мистецтва, побудова постановок для зображення повинні враховувати індивідуальні особливості дитини. Помилки у побудові зображення дітей можуть виникати через недорозвиненість якогось з художніх бачень, та недостатній розвиток мальовничого бачення, яке напряму залежить від уяви дитини.

Подальше дослідження взаємозв'язку темпераменту, характеру, фізіологічних особливостей дітей з особливостями сприйняття навколишнього, вибором засобів втілення зображення, вибором об'єкта зображення, характером типових помилок, допоможе скоригувати методики розвитку художніх здібностей та допоможе максимально враховувати індивідуальні особливості дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ненецький Б. М. Образотворче мистецтво та художня праця: Книга для вчителя / Б. М. Ненецький, М. М. Фомина. - Москва : Просвещение, 1991. - 192 с.

2. Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України [електронний ресурс] www.mon.gov.ua

3. Савчин М. В. Вікова психологія / М. В.Савчин, Л. П. Василенко. - Київ : Академвидав, 2006. - 360 с.

4. Бархаев Б. П. Введение в профессию: от социальной роли к профессиональной субъектности : учебное пособие / Б. П. Бархаев, И. В. Сыромятников - Москва : Военный Университет, 2003. - 171 с.

5. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств. / Г. Вельфлин. - Москва : В.Шевчук, 2009. - 290 с.

6. Ветлугина Н. А. Система эстетического воспитания в детском саду / Н.А. Ветлугина. - Москва: Академия пед. наук РСФСР, 1962. - 372 с.

7. Виргилис Н. Ю. Проблемы адекватности образа / Н. Ю. Виргилис, В. П. Зинченко // Вопросы философии. - 1967. - №4 - С. 55-65.

8. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский. - Москва : Просвещение, 1991. - 206 с.

9. Горбунова Г. А. Индивидуальный подход в развитии творческих способностей младших школьников на занятиях рисования с натуры : автореферат на получение ученой степени канд. пед. наук : 3.00.02 теория и методика обучения и воспитания. - Москва, 2010. - 46 с.

10. Григорьева Г. Г. Развитие дошкольника в изобразительной деятельности / Г. Г. Григорьева. - Москва : Академия, 2000. - 168 с.

11. Давыдов В. В. Возрастная и педагогическая психология. Учебник [для студентов пед.ин-тов.] / В. В. Давыдов, Т. В. Драгунова, Л. Б. Ительсон, под ред. А. В. Петровского. - [2-е изд., испр. и доп.] - Москва : Просвещение, 2009. - 386 с.

12. Давыдов В. В. Российская педагогическая энциклопедия. В 2-х томах Том 1 / Давыдов В. В. - Москва : Большая российская энциклопедия, 1999. - 608 с.

13. Карпенко Л. А. Краткий психологический словарь : словарь / Л.А.Карпенко, А.В.Петровский, М. Г. Ярошевский. - Ростов-на-Дону : ФЕНИКС, 1998. - 505 с.

14. Ковалев А.Г. К вопросу о структуре способности к изобразительному творчеству / Проблемы способностей / Под ред. В.Н. Мясищева. - Москва : РСФСР, 1962. - С. 153-164

15. Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь : словарь / Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. - Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак, 2003. - 632 с.

16. Немов Р. С. Психология : Учеб. [для студ. высш. пед. учеб. заведений] В 3 книгах. Книга 2. Психология образования. / Р. С. Немов - [2-е изд.] - Москва : ВЛАДОС, 2003. - 496 с.

17. Николаенко В. М. Психология и педагогика: учебное пособие / В. М. Николаенко, Г. М. Залесов, Т. В. Андрюшина и др.; отв. ред. В. М. Николаенко. - Москва : ИНФРА-М; Новосибирск : НГАЭиУ, 2000. - 175 с.

18. Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное исскуство Книга 2/ Гл. ред. В. М. Полевой; Ред. кол.: В. Ф. Маркузон, Д. В. Сарабьянов, В. Д. Синюков и др. - Москва : Советская Энциклопедия, 1986. - 432 с.

19. Рубинштейн. С. Л. Основы общей психологии : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / С. Л. Рубинштейн. - Санкт-Питербург : Питер, 2006. - 713 с.

20. Савчин М. В. Общая психология : учебное пособ. [для студ. вищ. учеб. зав.] / М. В. Савчин. - Киев : Академиздат, 2011. - 464 с.

21. Сакулина Н. П. Изобразительная деятельность в детском саду. Пособие [для воспитателей] / Н. П. Саккулина, Т. С. Комарова. - [Издание 2-е, исправленное и дополненное] - Москва : Просвещение, 1982. - 208 с.

22. Смирнов А. А. Избранные психологические труды: В 2-х томах. Том 1 / А. А. Смирнов - Москва : Педагогика, 1987. - 172 с.

23. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий / Б. М. Теплов. - Москва : Издательство Академии педагогических наук РСФСР, 1961. - 536 с.

24. Шайхулов Р. Н. О формировании живописного видения студентов начальніх курсов художественно-графических факультетов педвузов // Современные проблемы науки и образования. - 2007. - № 6 - С. 82-86

25. Шаповаленко И. В. Возрастная психология : учебник / И. В. Шаповаленко. - Москва : Гардарики, 2005. - 348 с.

26. Щербаков А. И. Хрестоматия по психологии: Учебное пособие [для студентов пед. вузов.] / А. И. Щербаков, В. В. Мироненко; под ред. А. В. Петровского. - [2-е изд., перераб и доп.] - Москва : Просвещение, 1987. - 447 с.

Размещено на Allbest.ru