Емпатія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Контрольна робота

На тему: «Емпатія»

Львів 2011

Зміст

Емпатія

Альтруїзм, егоцентризм, егоїзм

Тест "емпатичні здібності"

Співвідношення рівня емпатії з функціональною міжпівкульною асиметрією у студентів різних факультетів

Використана література

Емпатія

Емпатія (греч. empatheia - співпереживання) - збагнення емоційних станів іншої людини, здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей.

Емпатія - це пізнання людиною внутрішнього світу інших людей, їх думок і відчуттів, співпереживання і співчуття по відношенню до інших людей. Співчуття спонукає людину до допомоги іншому. Чим стійкіші альтруїстичні мотиви, тим ширше громадянство, яким він, співчуваючи, допомагає. Здатність до емпатії розвиває проникливість - здібність до швидкого і адекватного пізнання людей і відносин, до прогнозування поведінки людини. На рівні особових характеристик проникливість припускає наявність гуманістичної спрямованості людини, ціннісних орієнтації, вольових рис вдачі. Як компонент висококваліфікованого спілкування проникливість припускає ряд умінь: уважно слухати людей, враховувати вікові і індивідуальні особливості співбесідників і ін.

Емпамтія (англ. empathy від (грец. patho) - співпереживання) - розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.

Слово «емпатія» походить від грецького «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс «еm» означає спрямований (скерований) усередину.

Емпатія може бути розглянута як афективна (емоційна) форма ідентифікації. Якщо при ідентифікації стан іншої людини визначається на основі раціональної інтерпретації, то при емпатії - на основі емоційного співпереживання. Емпатія пов'язана з прийняттям іншої людини такою як вона є. Її також називають емоційним резонансом на переживання іншої людини. Емпатія базується на почуттях, а не залежить від інтелектуальних здібностей.

Значення емпатії: хто уважно слухає, той може зрозуміти, що думає, відчуває інший (це з'єднує людей);

емпатія підтримує сприйняття іншого таким, який він є;

емпатія дозволяє краще розуміти інших, приносить їм радість з того, що хтось їх розуміє.

Ідентифікація - ототожнення індивіда іншим об'єктом.

У соціальній психології - процес ототожнення індивіда з тим або іншим об'єктом, людиною або групою, що відбувається на основі засвоєння властивих ним властивостей, стандартів, цінностей, соціальних установок і ролей.

За Фрейдом - форма психологічного захисту у вигляді переносу образу іншої людини на себе. Механізм психологічного захисту, що полягає в ототожненні індивідом себе з іншою людиною або групою людей. Ідентифікація допомагає людині опановувати різні види діяльності, засвоювати норми поведінки та соціальні цінності.

Процес емпатії за своїм змістом є інтелектуальним і емоційним. При цьому емоції і відчуття однієї людини нетотожні тим, які переживає інша людина.

Розрізняють три рівні емпатії:

- розуміння емоційного стану іншої людини (когнітивний рівень);

- співпереживання або співчуття (афектний рівень);

- активна допомагаюча поведінка (поведінковий рівень).

Виділяють дві форми емпатії: гуманістичну і егоїстичну.

Гуманістична емпатія виражається в, співчутті, жалості, потребі в благу іншої людини, а егоїстична емпатія - це прагнення задовольнити свої особові потреби.Для молодших школярів найбільш характерна егоїстична емпатія, а для підлітків - гуманістична.Емпатія як особова властивість має біосоціальну природу і піддається певною мірою цілеспрямованому формуванню. Для виховання гуманістичної емпатії треба накопичувати етичний досвід.

Амонашвілі ввів для учнів «Уроки людяності», на яких вони осягають, відчувають важливість і красу людських відносин, людської взаємності, визначають свою моральну позицію, вправляються в морально-етичних вчинках. Емпатія необхідна в демократичному суспільстві для прояву таких загальнолюдських якостей, як альтруїзм, гуманізм і доброта.

Альтруїзм, егоцентризм, егоїзм

емпатія альтруїзм міжпівкульний асиметрія

Альтруїзм - етичний принцип, відповідно до якого людина випробовує симпатію до інших людей (не обов'язково тільки до рідних і близьких), прагне надати їм допомогу, переживає їх жаль як свій, готовий пожертвувати своїм спокоєм, достатком, часом, своїми інтересами заради них. Протилежний альтруїзму принцип - егоцентризм. Основи альтруїзму закладаються в сім'ї. Його розвиток починається з турботи про близьких. Якщо ця турбота зустрічає підтримку, відбувається закріплення альтруїзму. Особливо яскраво альтруїзм виявляється у момент стихійних лих. Головний ворог альтруїзму - байдужість і егоїзм. Дорослі не повинні залишати без уваги байдужість дітей і не бути байдужими самі.

Егоцентризм - це зосередженість людини на власних відчуттях, переживаннях, інтересах, а також нездатність приймати і враховувати інформацію витікаючу від інших людей, суперечить власному досвіду. В основі егоцентризму лежить нерозуміння людиною, що існують інші точки зору, або упевненість, що психологічна організація (внутрішній світ) інших людей вища за його власну. В психології виділяють три види егоцентризму:

пізнавальний, такий, що характеризує процеси сприйняття і мислення;

моральний, такий, що виявляється в нерозумінні моральних підстав поведінки інших людей;

комунікативний, такий, що утрудняє спілкування за рахунок нерозуміння відмінностей смислового наповнення понять.

Украй виражений егоцентризм є основним симптомом ряду психічних захворювань (шизофренія, істерії і ін.).

На думку деяких психологів, егоцентризм представлений на ранніх етапах психічного розвитку дитини через недостатній розвитку вищих психічних функцій. Найбільш послідовно дитячий егоцентризм описаний в працях швейцарського психолога Жана Піаже. До 10-12 років за рахунок механізму децентрації егоцентризм долається. Проте егоцентризм в тому або іншому ступені властивий будь-якій людині і може загострюватися під впливом різних обставин. Несформованість довільної регуляції поведінки виявляється в тому, що людина не здатна відстрочити задоволення якої-небудь потреби і підпорядковує цьому свої думки і відчуття. Людина, що відрізняється егоцентризмом, насилу адаптується в колективі, шукає вигоди для себе в спілкуванні. Егоцентризм дорослих людей нерідко служить причиною ускладнення міжособових відносин. Невміння врахувати точку зору іншої людини веде до конфліктів і самоти. У сім'ї егоцентризм батьків нерідко виявляється в приписуванні дитині своїх власних інтересів, прив'язаностей, низької самооцінки, страхів і т.п., тобто дитині відмовляють в проявах індивідуальності, формують у нього пасивну, залежну життєву позицію. Одне з центральних завдань етичного виховання, а також психічного і соціального розвитку - подолання егоцентризму і формування гуманності. Найважливіший механізм - формування у людини здатності оцінювати будь-яку ситуацію з різних точок зору, терпимо відноситися до незвичних думок. Подолання егоцентризму пов'язане з розвитком самосвідомості, адекватної самооцінки, залученням особи до загальнолюдських цінностей, співпереживанням (емпатією) по відношенню інших людей у разі їх невдач в роботі або в особистому житті.

Егоцентризм і егоїзм (індивідуалізм, утриманство) - це не одне і те ж. Егоїзм - це корислива поведінка, направлена на власні інтереси в збиток інтересам іншої людини.

Егоїзм - це варіант ціннісної орієнтації, а егоцентризм - це дефіцит здібності до об'єктивного бачення ситуації, нездатність розуміти зв'язок явищ, що існує незалежно від задоволеності або незадоволеності потреб людини. У всякої людини вірогідність егоцентричного сприйняття і поведінки підвищується на тлі тимчасової нездоров'ї, стресу або емоційної напруженості. Працювати над подоланням егоцентризму треба старатися на тлі хорошого самопочуття людини і задоволеності основних життєвих потреб. Шлях до згоди і взаєморозуміння тільки один - толерантність (терпимість) до дрібних проявів дратівливості, образливості, самопоглибленої. Пізніше егоцентричній людині легше буде визнати неефективність власної поведінки.

Тест "емпатичні здібності"

За допомогою одного із тестів я хочу «виміряти» свій рівень емпатії та рівень емпатії серед моїх одногрупників та друзів. Цей тест ми проходили на практичному занятті, тому я вирішив використати його у своїй контрольній роботі.

Тест "емпатичні здібності". Перевірте себе: вам пропонуються питання, на які треба відповісти "так" чи "ні".

1. У мене є звичка уважно вивчати особи і поведінку людей, щоб зрозуміти їх характер, нахили, здібності.

2. Якщо оточуючі виявляють ознаки нервозності, я зазвичай залишаюся спокійним.

3. Я більше вірю доводам свого розуму, ніж інтуїції.

4. Я вважаю цілком доречним для себе цікавитися домашніми проблемами товаришів по службі.

5. Я можу легко увійти в довіру до людини, якщо буде потрібно.

6. Зазвичай я з першої ж зустрічі вгадую "споріднену душу" в нову людину.

7. Я з цікавості зазвичай заводжу розмову про життя, роботу, політику з випадковим попутниками в поїзді, літаку.

8. Я втрачаю душевну рівновагу, якщо навколишні чимось пригнічені.

9. Моя інтуїція - більш надійний засіб розуміння оточуючих, ніж знання або досвід.

10. Виявляти цікавість до внутрішнього світу іншої особистості - нетактовно.

11. Часто своїми словами я ображаю близьких мені людей, не помічаючи того.

12. Я легко можу уявити себе яким-небудь твариною, відчути його звички і стани.

13. Я рідко говорю про причини вчинків людей, які мають до мене безпосереднє відношення.

14. Я рідко приймаю близько до серця проблеми своїх друзів.

15. Зазвичай за кілька днів я відчуваю: щось має трапитися з близькою мені людиною, і очікування виправдовуються.

16. У спілкуванні з діловими партнерами зазвичай намагаюся уникати розмов про особисте.

17. Іноді близькі дорікають мене в черствості, неуважність до них.

18. Мені легко вдається копіювати інтонацію, міміку людей, наслідуючи їм.

19. Мій цікавий погляд часто бентежить нових партнерів.

20. Чужий сміх зазвичай заражає мене.

21. Часто діючи навмання, я тим не менш знаходжу правильний підхід до людини.

22. Плакати від щастя нерозумно.

23. Я здатний повністю злитися з коханою людиною, як би розчинившись у ньому.

24. Мені рідко зустрічалися люди, яких я розумів би без зайвих слів.

25. Я мимоволі чи з цікавості часто підслуховую розмови сторонніх людей.

26. Я можу залишатися спокійним, навіть якщо всі навколо мене хвилюються.

27. Мені простіше підсвідомо відчути сутність людини, ніж зрозуміти його, "розклавши по поличках".

28. Я спокійно ставлюся до дрібних неприємностей, які трапляються у кого-небудь з членів сім'ї.

29. Мені було б важко задушевно, довірливо розмовляти з настороженим, замкненою людиною.

30. У мене творча натура - поетична, художня, артистична.

31. Я без особливої цікавості вислуховую сповіді нових знайомих.

32. Я засмучуюсь, якщо бачу що плаче людини.

33. Моє мислення більше відрізняється конкретністю, строгістю, послідовністю, ніж інтуїцією.

34. Коли друзі починають говорити про свої неприємності, я волію перевести розмову на іншу тему.

35. Якщо я бачу, що у когось з близьких погано на душі, то зазвичай утримуюся від розпитувань.

36. Мені важко зрозуміти, чому дрібниці, можуть так сильно засмучувати людей. Обробка даних.

Інтерпретація результатів. Аналізуються показники окремих шкал і загальну сумарну оцінку рівня емпатії. Оцінки на кожній шкалі можуть варіюватися від 0 до 6 балів і вказують на значимість конкретного параметра в структурі емпатії. Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення емпатуючого на сутність будь-якої іншої людини - на його стан, проблеми, поведінку. Цей спонтанний інтерес до іншого, відкриває шлюзи емоційного та інтуїтивного відображення партнера.

У раціональному компоненті емпатії не слід шукати логіку чи мотивацію інтересу до іншого. Партнер привертає увагу своєю буттєвістю, що дозволяє емпатуючому неупереджено виявляти його сутність.

Емоційний канал емпатії. Фіксується здатність емпатуючого входити в емоційний резонанс з оточуючими - співпереживати, брати участь. Зрозуміти його внутрішній світ, прогнозувати поведінку і ефективно впливати можливо тільки в тому випадку, якщо відбулася енергетична підстроювання до емпатіруемому. Співучасть і співпереживання виконують роль сполучної ланки, провідника від емпатуючого до емпатуємому і назад.

Інтуїтивний канал емпатії. Бальна оцінка свідчить про здатність респондента бачити поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись на досвід, що зберігається в підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються та узагальнюються різні відомості про партнерів. Інтуїція, слід гадати, менше залежить від оціночних стереотипів, ніж осмислене сприйняття партнерів. Установки, які або перешкоджають емпатії, відповідно, полегшують або ускладнюють дію всіх емпатичних каналів. Ефективність емпатії, ймовірно, знижується, якщо людина намагається уникати особистих контактів, вважає недоречним виявляти цікавість до іншої особистості, переконав себе спокійно ставиться до переживань і проблем оточуючих. Подібні умонастрої різко обмежують діапазон емоційної чуйності та емпатичних сприйняття. Навпаки, різні канали емпатії діють активніше і надійніше, якщо немає перешкод з боку установок особистості.

Проникаюча здатність в емпатії розцінюється як важлива комунікативна властивість людини, що дозволяє створювати атмосферу відкритості, довірливості, задушевності. Кожен з нас своєю поведінкою і ставленням до партнерів сприяє інформаційно-енергетичного обміну або перешкоджає йому. Розслаблення партнера сприяє емпатії, а атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості перешкоджає розкриттю та емпатичних розуміння.

Ідентифікація - ще одна неодмінна умова успішної емпатії. Це вміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера. В основі ідентифікації легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здатність до наслідування. Шкальні оцінки виконують допоміжну роль в інтерпретації основного показника - рівня емпатії. 

Сумарний показник теоретично може змінюватися в межах від Про до 36 балів. За нашими попередніми даними, можна вважати: 30 балів і вище - дуже високий рівень емпатії; 29 - 22 - середній; 21-15 - занижений; менше 14 балів - дуже низький.

Результати тесту такі:

Серед хлопців - 14,11,16,5,17,19,20,18,11;

Серед дівчат - 23,25,21,21,23,23,20,20,18.

Судячи з результатів тесту можна зробити висновок, що дівчата більш емоційні, вони краще можуть відчувати та проявляти емоції, а щодо хлопців то вони більш стримані в прояві свого емоційного стану. Про це свідчать підсумки результатів: в дівчат переважно середній рівень емпірії - 7 із 10, результати двох з них знаходяться на межі середнього і заниженого, і лише в однієї результат нижчий ніж всіх; в хлопців є 4 дуже низьких результати, а решта занижені, хоча один знаходиться на межі до середнього. Але судити в загальному на основі такої кількості опитаних неможна так як це є надто мало опитаних щоб робити якісь серйозні висновки. З цього можна зробити висновок про якусь студентську групу, або про малу групу людей, але не більше, бо є різні чоловіки і є різні жінки, а ще я вважаю що з віком ставлення людини до всього може помінятися в обидві сторони, тому я не виключаю що за декілька років ці показники можуть трохи змінитися, але думаю що дівчата залишать за собою місце більш емпатійних, але різниця можливо зменшиться.

Щодо мене - то в мене дуже низький рівень емпатії, і я відчуваю це в собі, також я дещо агресивніший від своїх знайомих, та це не заважає мені насолоджуватися життям на повну, різниця полягає лише в кількості виявлених емоцій.

«Співвідношення рівня емпатії з функціональною міжпівкульною асиметрією у студентів різних факультетів»

Також хочу переставити одну статтю на яку випадково натрапив під час пошуку тесту для проведення опитування.

Співвідношення рівня емпатії з функціональною міжпівкульною асиметрією у студентів різних факультетів

Існує думка, що функціональна міжпівкульна асиметрія, тобто спеціалізація великих півкуль, є унікальною особливістю головного мозку людини, якісним стрибком в еволюції хребетних. Стрибком, що у відомій мірі «зробив людину людиною».

Однак, незважаючи на порівняно тривалу історію вивчення цієї проблеми і величезну кількість сучасних публікацій по різних її аспектах (біологічних, морфологічних, фізіологічних, експериментально-психологічних, клінічних, лінгвістичних та ін.), поки що відсутня завершена теорія, що пояснює функціональну асиметрію великих півкуль, яка б враховувала дію і генетичних, і соціокультурних факторів.

Зокрема, є дуже цікаві дані про різну роль півкуль головного мозку в сприйнятті лицьової експресії, що може мати певне відношення до емпатії, як емоційної співучасті спостерігача в переживаннях іншої людини. В своїй роботи ми поставили за мету дослідити, як пов'язана вираженість міжпівкульної асиметрії із рівнем емпатії у студентів різних факультетів, маючи на увазі різну ментальність їх у зв'язку з професійними уподобаннями.

В експериментах приймали участь 136 студентів біологічного, психологічного, фізичного, філологічного та соціально-гуманітарного факультетів Дніпропетровського національного університету. При досліджені загального рівня емфатичних здібностей була використана методика І.М. Юсупова «Діагностика рівня емпатії», а вивчення функціональної міжпівкульної асиметрії здійснювалося за допомогою методики «Логіка чи інтуїція?».

Результати досліджень показали, що у студентів біологічного факультету високий рівень емпатії в однаковій мірі притаманний як студентам з більшою активністю правої півкулі (2,17 %), так і студентам з більшою активністю лівої півкулі (2,17 %). Переважна активність правої півкулі при середньому рівні емпатії була характерна для 19,6%, а лівої - для 17,4% студентів-біологів. Разом з тим найбільший відсоток отриманих даних у студентів біологічного факультету припадав на незначну вираженість функціональної асиметрії при середньому рівні емпатії (50%). Низький рівень емпатії було зафіксовано лише у студентів-біологів з незначною вираженістю функціональної міжпівкульної асиметрії (6,5%).

На психологічному факультеті більш значну активність правої півкулі при високому рівні емпатії отримали 4,17% студентів, а переважання лівої півкулі при цьому рівні емпатії не було зафіксовано в жодного студента. При середньому рівні емпатії більшість опитаних студентів-психологів, як було встановлено, володіють незначною вираженістю функціональної асиметрії (62,5%); 16,7% припадало на більш значну активність правої, а 12,5% - лівої півкулі. Низький рівень емпатії не було відмічено в жодного зі студентів психологічного факультету.

Як показали наші дослідження студенти фізичного факультету володіють високим рівнем емпатії при більш значній активності правої півкулі. Переважання лівої півкулі в роботі головного мозку і незначна вираженість функціональної асиметрії при високому рівні емпатії не була відмічена в жодного студента даного факультета. Для середнього рівня емпатії розподіл активності правої або лівої півкулі складав 38,5% і 15,4% відповідно. А незначна вираженість міжпівкульної асиметрії при цьому рівні емпатії у студентів фізичного факультету досягла 23,1%.

У студентів соціально-гуманітарного факультету була відмічена схожа ієрархія. Так, при високому рівні емпатії більш значна активність правої півкулі виявлена у 23,7% студентів. Переважання роботи лівої півкулі і слабка вираженість міжпівкульнох асиметрії не була зафіксована ні в одного з досліджуваних студентів у цього факультету. При середньому рівні емпатичних здібностей відмічені рівні показники при більш значній активності правої півкулі і при незначній вираженості функціональнії асиметрії, які сягали 30,8%. Більш значна активність лівої півкулі при середньому рівні емпатичних здібностей була визначена в 15,4% студентів-соціологів. Низький рівень емпатії не виявлено в жодного з студентів даного факультету.

Результати дослідження міжпівкульної асиметрії у порівнянні із рівнем емпатії у студентів факультету філології показали, що високому рівні емпатії у філологів відповідає більш значна активність правої півкулі. Переважання активності лівої півкулі і незначна вираженість міжпівкульної функціональної асиметрії при високому рівні емпатії не була встановлена в жодного із студентів філологічного факультету. Найбільший відсоток отриманих даних припадав на значення середнього рівня емпатії з незначною вираженістю міжпівкульної функціональної асиметрії (48,0%). Домінування правої півкулі при середньому рівні емпатії відмічено в 20%, а лівої - у 16% студентів. Низький рівень емпатії у студентів даного факультету не було зареєстровано.

Таким чином, результати наших дослідів показали, що, по-перше, високим рівнем емпатії володіє незначна кількість студентів біологічного та психологічного факультету, в той час як студенти фізичного і соціально - гуманітарного факультетів посідають у цьому питанні перше місце, а студенти - філологи займають проміжне положення. І, як правило, чим вищий рівень емпатії, тим більше переважає активність правої півкулі, що було відмічено у студентів фізичного, соціально - гуманітарного і, в певній мірі, філологічного факультетів.

По - друге, більшість досліджуваних студентів володіли середнім рівнем емпатії, при котрому в них розвинута активність як правої, так і лівої півкулі, але для кожної спеціальності це мало своєрідне відображення. Незначна вираженість міжпівкульної асиметрії при середньому рівні емпатії більш була притаманна студентам - психологам, далі йдуть біологи, за ними філологи, соціологи і, наприкінці, студенти - фізики.

В тім при об'єднанні всіх даних і потім розподілі студентів за рівнем емпатії і вираженістю міжпівкульної функціональної асиметрії, не беручи до уваги, на якому факультеті вони навчаються, результати були знівеліровані. Це показало, що при досліджені цього питання необхідно обов'язково враховувати професійні уподобання студентів. Отримані в окремих досліджених групах результати не можна застосовувати до всіх інших груп з різних факультетів, оскільки, наприклад, на фізичному факультеті зафіксовані показники вищі, ніж на біологічному. Хоча, теоретично, потрібно було б чекати обернених результатів, бо професія біолога передбачає гуманне відношення до всього живого.

Лише частково підтвердились наші припущення, за якими високому рівню емпатії відповідає більш значна активність правої півкулі в роботі головного мозку, оскільки, як показали результати наших досліджень, для більшості студентів характерним була незначна вираженість міжпівкульної асиметрії при середньому рівні емпатії.

З проведених досліджень видно, що професійні уподобання людини впливають на рівень розвитку емпатичних здібностей. Тому подальшій аналіз, а тим паче практичне дослідження феномену емпатії, може допомогти в вирішенні низки проблем соціалізації людини (морального зростання особистості, здобуття нею комунікативної компетентності, а також ефективного взаєморозуміння з оточуючими тощо), оскільки, як показали проведені дослідження, емоціональний статус людини тісно пов'язаний з рівнем емпатії. Чим розвиненіша емпатія, тим вищий емоціональний статус людини в групі.

Досліджуючи, таким чином, окремі аспекти прояву емпатичних здібностей, можна допомогти студентам, кураторам, викладачам кафедр покращити емоційну атмосферу в тій чи іншій групі. А це в подальшому може сприяти покращенню навчання, психологічного стану кожного з членів колективу, тому що розвинута емпатія є одним з ключових факторів успіху в тих видах діяльності, котрі потребують входження в емоційний світ партнера по спілкуванню, і, перш за все, в навчанні і вихованні.

Використана література

1. http://www.seminarna.ru/articles/149/183/172.html

2. http://www.rusnauka.com/15_NPN_2009/Psihologia/46025.doc.htm

3. http://uk.wikipedia.org/wiki/

Размещено на Allbest.ru