Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом

6) орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки;

7) уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини.

Друга частина опитувальника містила інформацію про реальний розподіл ролей у родині в семи сферах. У цю частину були включені шкали, призначені для виявлення наступних характеристик сімейної взаємодії:

1) активність відстоювання своїх поглядів;

2) оцінка активності іншої людини у відстоюванні своїх поглядів;

3) рівень конфліктності сім'ї ;

4) конструктивність подружніх сварок;

5) особливості примирення після конфлікту;

6) рівень спілкування між людьми;

7) терпимість до подружньої автономії;

8) оцінка терпимості до автономії партнера.

Було виділено 14 параметрів, що відрізняють традиційні сім'ї від егалітарних і в такий спосіб характеризують ступінь традиційності сім'ї: орієнтація на обов'язок, а не на задоволення (1); ставлення до дітей як головної сімейної цінності (2); уявлення про необхідність спільних дій в будь-якій ситуації (3); традиційне уявлення про роль жінки на роботі та вдома (4); уявлення про те, що функції виховання дітей (5) і підтримки емоційного клімату в сім'ї (6) є переважно жіночими, а матеріальне забезпечення сім'ї (7) - чоловічий; можливість лише для чоловіка відстоювати свої погляди (8), а для дружини - підкорятися в ситуації розбіжності з ним (9); терпимість дружини до автономії чоловіка (10) і нетерпимість чоловіка до автономії дружини (11); традиційний розподіл ролей у сферах: виховання дітей (12), емоційний клімат (13), матеріальне забезпечення (14).

Параметри (1) - (7) характеризують установки подружжя, (8) - (14) відображають реальні відносини в сім'ї. По кожному з 14 параметрів кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім'ї , що теоретично варіюється від 0 до 28.

Крім загального індексу, підраховувалися також 4 частки:

1) тільки по відповідях чоловіка;

2) тільки по відповідях дружини;

3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «установки»;

4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини».

Для того, щоб досліджувані почувалися максимально комфортно, опитування проводився на території їхнього місця проживання, в час, який підходив досліджуваним, щоб не викликати незручності при опрацюванні завдань. Опитуванню передувала настановна бесіда, в ході якої, крім інших, висвітлювалася тема конфіденційності. Після прочитання інструкції члени подружжя відправлялися в різні кімнати для самостійної роботи, щоб уникнути обміну враженнями. Час роботи досліджуваних з опитувальниками не було обмежено, вони мали можливість задавати додаткові запитання, якщо було щось незрозуміле.

2.2 Результати дослідження подружньої сумісності на основі запропонованих методик

2.2.1 Дослідження особливостей задоволеності шлюбом

Для дослідження особливостей задоволеності шлюбом було досліджено 10 подружніх пар, які було розподілено в таблиці 2.1. за стажем подружнього життя, крім цього в даній таблиці подано додаткову інформацію про кожну сім'ю, для більш точної характеристики кожного подружжя.

Таблиця 2.1.

№ п.п.	Кодове ім'я	Вік	Стать	Стаж подружнього життя	Діти
1	А.Б	23	жіноча	2	1
	О.Б	25	чоловіча	2	1
2	О. Л-ка	21	жіноча	5	2
	І. Л-кий	22	чоловіча	5	2
3	Н. Т-о	25	жіноча	0,5
	Ф. Т-о	24	чоловіча	0,5
4	І. Я-ка	21	жіноча	1
	М.Я-кий	27	чоловіча	1
5	Ю.Макс	18	жіноча	1	1
	К. Макс	22	чоловіча	1	1
6	Ю.Лаг	20	жіноча	2
	С.Лаг	21	чоловіча	2
7	Л.Т-ко	22	жіноча	1,5
	Ю.Т-ко	22	чоловіча	1,5
8	Г. В-с	24	жіноча	2	1
	В.В-с	26	чоловіча	2	1
9	І.К	21	жіноча	1	1
	Р.К	23	чоловіча	1	1
10	О.Г-й	20	жіноча	0,5
	А.Г-й	19	чоловіча	0,5

Після проведення методики на задоволеність шлюбом (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко) подружжя були розподілені за кількістю отриманих балів у порядку їх зростання та визначено до якого типу сім'ї можна віднести дане подружжя, оскільки за даним опитувальником визначається ступень задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Отримані дані представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

№ п.п.	Кодове ім'я	Кількість балів	Типи сімей
1	А.Б	19	неблагополучна сім'я
	О.Б
2	Ю.Лаг	20	неблагополучна сім'я
	С.Лаг
3	Г. В-с	33	благополучна сім'я
	В.В-с
4	І. Я-ка	33	благополучна сім'я
	М.Я-кий
5	І.К	34	благополучна сім'я
	Р.К
6	О.Г-й	34	благополучна сім'я
	А.Г-й
7	Л.Т-ко	35	благополучна сім'я
	Ю.Т-ко
8	Ю.Макс	37	благополучна сім'я
	К. Макс
9	Н. Т-о	37	благополучна сім'я
	Ф. Т-о
10	О. Л-ка	44	абсолютно благополучна сім'я
	І. Л-кий

Графічно ці данні можна зобразити наступним чином

Діаграма 2.1 Розподіл рівня задоволеності шлюбом серед досліджуваної вибірки

Отже, за результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 10 подружніх пар, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.

В даному випадку ми використовуємо терміни «благополучні» та «неблагополучні» сім'ї, що ніяк не пов'язані з правовим контекстом терміну «благополучна/неблагополучна сім'я», тому що наразі в правовому полі вживаються інші терміни (а саме: сім'я, що опинилась в складних життєвих обставинах тощо), причому ситуативно даний термін не пов'язаний з нашим дослідженням.

Благополучна сім'я характеризується позитивним впливом на формування особистості дітей в сім'ї, емоційним комфортом в сім'ї, в такій сім'ї існують взаєморозуміння, високий рівень координації.

В такій сім'ї існують взаєморозуміння, взаємна повага між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта чуйність, раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін.

Саме такими сім'ями є більшість з досліджуваних сімей, що стало зрозумілим за певними показниками, які ми отримали в ході опитування, що було до початку використання методик.

Абсолютно благополучною сім'єю з даної вибірки є сім'я з досить великим стажем подружнього життя, наявністю дітей та постійним, стабільним місцем роботи. До неблагополучних сімей відносяться сім'ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості з тих чи інших причин.

В результаті цього в таких сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно складаються несприятливі умови для існування подружньої пари. До таких сімей в першу чергу відносяться сім'ї, в яких батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими нормами суспільства; зовні благополучні сім'ї, які допускають серйозні помилки у створенні емоційно-стабільної сім'ї, має місце насильство стосовно жінки, дитини в сім'ї.

Неблагополучними сім'ями з даної вибірки є сім'ї, в яких один або два члени подружжя є безробітними, перебувають в повторному шлюбі або є багатодітними.

2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно від розподілу ролей у сім'ї

Наступний опитувальник «Розподіл ролей у сім'ї» давав можливість визначити рівень гендерно-рольової диференціації (ГРД): переважну орієнтацію на почуття обов'язку або на досягнення задоволення в сім'ї; позитивне або нейтральне відношення до дітей; відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки; орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.); позитивне або негативне відношення до кохання; орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки; уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини.

По кожному з параметрів опитувальника кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім'ї, що теоретично варіюється від 0 до 28.

Після цього було вирахувано ще 4 частки: 1) тільки по відповідях чоловіка; 2) тільки по відповідях дружини; 3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «установки»; 4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини» За результатами даного опитувальника ми отримали наступні показники ГРД, що представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

№ п.п.	Кодове ім'я	Загальний індекс ГРД	Індекс ГРД дружини/чоловіка	Шкала установок	Шкала реальних відносин
1	А.Б	14 балів	6	8	6
	О.Б		8
2	Ю.Лаг	15 балів	7	10	6
	С.Лаг		8
3	Г. В-с	12 балів	7	9	8
	В.В-с		5
4	І. Я-ка	15 балів	7	8	7
	М.Я-кий		8
5	І.К	17 балів	9	9	8
	Р.К		8
6	О.Г-й	13 балів	6	9	5
	А.Г-й		7
7	Л.Т-ко	15 балів	8	8	6
	Ю.Т-ко		7
8	Ю.Макс	17 балів	9	8	6
	К. Макс		8
9	Н. Т-о	14 балів	7	6	7
	Ф. Т-о		7
10	О. Л-ка	18 балів	9	10	8
	І. Л-кий		8

Для підтвердження правильного вибору обраних методик було обрано неексперементальну дослідницьку стратегію, а саме стратегію зіставлення, що дало можливість зіставити отримані за різними методиками результати та порівняти коефіцієнт задоволеності шлюбом (КЗШ) та загальний індекс гендерно-рольової диференціації (ГРД) за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, що дав можливість зробити висновок про надійність і валідність обраних методик для даної досліджуваної вибірки. Отже, коефіцієнт кореляції становить 0,69 і зв'язок не випадковий, а рівень статистичної достовірності 0,0007. Дані показують, що задоволеність шлюбом позитивно зв'язана зі ступенем традиціоналізації відносин майже по всім індексам ґендерно-рольової диференціації. Цей зв'язок не досягає рівня значимості, але близько наближається до нього. Для одержання більш повної картини змін подружніх відносин відзначимо також, що зв'язок показників задоволеності шлюбом чоловіків і жінок, підрахованих за коефіцієнтом Спірмена, рівний в кожній із досліджуваних сімей.

Спеціалізація (традиціоналізація) відносин в подружжі сприяє вирішенню вартих уваги завдань і тому повинна бути «вигідна» сім'ї й позитивно пов'язана із задоволеністю шлюбом.

2.2.3 Дослідження рольових очікувань і домагань у шлюбі та їх взаємозв'язок з показниками задоволеності шлюбом

Отримані результати 10 подружніх пар, після застосування опитувальника “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова), можна розподілити наступим чином.

Таблиця 2.4.

Сімейні цінності	Пара 1	Пара 2	Пара 3	Пара 4	Пара 5	Пара 6	Пара 7	Пара 8	Пара 9	Пара 10
Інтимно-сексуальна сфера	Ч	8	9	6	7	5	9	7	6	6	7
	Ж	4	3	6	6	7	7	5	6	7	6
Сфера особистісної ідентифікації	Ч	4	4	4	5	7	9	6	6	7	5
	Ж	2	3	5	6	8	8	7	7	5	6
Господарсько-побутова сфера	Ч	8	7	6	5	6	7	5	6	8	5
	Ж	4	3	3	4	4	7	6	6	5	5
Батьківсько-виховна сфера	Ч	4	8	6	7	7	7	6	8	8	7
	Ж	8	4	5	9	6	7	7	7	8	8
Сфера соціальної активності	Ч	3	7	8	6	5	4	6	8	7	7
	Ж	6	5	6	5	6	8	8	7	6	6
Емоційно-терапевтична	Ч	5	3	8	6	6	6	7	7	7	8
сфера	Ж	8	4	5	8	7	6	6	8	8	7
Сфера зовнішньої привабливості	Ч	7	7	6	8	4	3	5	5	7	5
	Ж	6	2	5	5	8	9	8	7	6	4

Нумерація пар відповідає нумерації згідно дослідження про задоволеність шлюбом (див. таблицю 2.2).

В подружній парі спостерігається взаємозв'язок ступеня значущості для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії. Виявлений взаємозв'язок засвідчує загальну тенденцію до узгодженості ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії. Тенденція до ціннісної узгодженості спостерігається, насамперед, між інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною, господарсько-побутовою сферами і сферою соціальної активності подружжя.

Виявлено взаємозв'язок між узгодженістю сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері, сфері соціальної активності і показниками задоволеності шлюбом як чоловіка, так і дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера є однією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільш конфліктогенною сферою. Вплив сфери соціальної активності на задоволеність шлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицією сучасної людини.

Виявлено взаємозв'язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей (за шкалами методики “Рольові очікування та домагання у шлюбі”). Таким чином, узгодженість ціннісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів.

Результати аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.

Опираючись на отримані дані можна констатувати, що пари під номером 1 і 2 не співпадають по багатьох пунктах сімейних цінностей. А саме: в інтимно-сексуальній сфері, в господарсько-побутовій сфері, в батьківсько-виховній сфері, в сфері соціальної активності. Стосовно установки чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером, то тут можна зазначити, що партнери з пар №1 і 2 більше націлені на установку щодо особистої автономії. Спостерігається невідповідність в установках чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу -- тут вочевидь низькі показники значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім'ї, орієнтації на шлюб як середовище, що не сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.

Подружні пари під номерами 3-9 виявили стабільні результати, що відповідають сприятливому психологічному клімату у сім'ї, спостерігається відповідність, а в деяких випадках позитивна кореляція оцінок рольових очікувань і домагань у шлюбі, тобто, навіть, велика різниця у показниках чоловіка та дружини свідчить не про відмінності і негативні риси, а про взаємодоповнення їхніх очікувань та рольових функції у сім'ї.

Пара під номером 10 показала найвищий результат подружньої сумісності, відповідно до отриманих даних.

Співставивши результати двоє етапів дослідження ми виявили, що низький рівень сумісності стосовно сімейних цінностей (пара 1 і 2) впливає на загальний психологічний клімат у сім'ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.).

Подружні пари під номерами 3-9, виявили достатній/середній рівень задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.), що проявилося і в рольових очікуваннях та домаганнях -- виявили стабільні результати, що відповідають сприятливій психологічній ситуації у сім'ї.

Подружня пара під номером 10 виявила взаємозв'язок між високим рівнем задоволеності шлюбом та високим рівнем подружньої сумісності відповідно до рольових очікувань та домагань у сім'ї.

Таким чином, після проведеного психодіагностичного дослідження можна констатувати, що подружня сумісність визначається взаємодоповнюючими поглядами партнерів на сімейні цінності, рольові очікування та домагання, а також рівнем задоволеності у шлюбі.

На підставі виявленого взаємозв'язку між показниками значущості сфер сімейних цінностей, узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності та показниками сімейного благополуччя подружжя можемо стверджувати, що узгодженість цих складових сімейно-рольової взаємодії є показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім'ї.

Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім'ї та потребами сім'ї як цілого.

Висновки

Сім'я як найменший суспільний осередок відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни.

Життя більшості людей певним чином пов'язане з сім'єю -- своєрідним мікросвітом, де переплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші стосунки. Будучи залежним від соціально-економічного становища країни, політики та рівня культури, сімейне життя безпосередньо впливає на особистість, а пізніше, через кожного з подружжя, через виховання дітей впливає на стан культури суспільства, національну економіку, політичні події тощо. Тому вивчення сім'ї, шлюбу має важливе теоретичне та практичне значення, є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються як в особистісному житті людини, так і в суспільстві.

Сім'я - це найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі та родинних зв'язках. Стосунках між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, які мешкають разом, ведуть загальне господарство.

Однією з найважливіших проблем сучасного шлюбу є високий рівень розлучень. Соціолого-психологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблеми, а, навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов'язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми, пов'язані з необхідністю заробляти собі на життя, самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та ін.

Проаналізувавши причини розлучень, можна стверджувати, що стан шлюбу значною мірою залежить від рівня сумісності подружжя. Слід зауважити, що подружня сумісність - це складне багаторівневе явище, яке умовно можна поділити на такі види: психофізіологічна, соціально-психологічна і соціально-культурна. Подружня сумісність фактично є міжособистісною сумісністю - взаємним сприйняттям партнерів по спілкуванню та сумісній діяльності, заснованому на оптимальному поєднанні (подібності або взаємоспорідненості) ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпу і ритму психофізіологічних реакцій та інших значимих для між особистісної взаємодії індивідуально-психологічних характеристик.

Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім'ї в їхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольвого розподілу - традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а також гнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребам життєдіяльності сім'ї.

В умовах сучасної неклеарної сім'ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання призводять до незадоволення особистісних потреб членів сім'ї, виступають причиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольового конфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей, ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольових очікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінки виступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, як наслідок, причиною сімейних конфліктів.

Рольові очікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейних цінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейних цінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнера рольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя. Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії визначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбного партнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно нього як виконавця певної сімейної ролі.

З метою вивчення соціально-психологічної сумісності подружжя нами було проведено дослідження, у якому прийняло участь 10 пар молодих сімей.

За результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.

Результати аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.

Список використаної літератури

1. Августинавиюте А. Исследования и совместимость в семье // Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). - М., 1981. - С. 76 - 77.

2. Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Поло-ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14, Психология. - 1989. - №2.

3. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубровская Е.М. Социально- психологические методы исследования супружеских отношений. Спецпрактикум по социальной психологии. Изд-во МГУ, 1987. - 120 с.

4. Андреева Т. В. Семейная психология. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2005. - 244 с.

5. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій / МАУП. - К., 2001.

6. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. -2000. -№2.

7. Волкова А. Н., Трапезникова Г. М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопр. психологии. -- 1985. -- № 5. -- С. 110- 116.

8. Гребенников И. В. Основы семейной жизни - М.: Просвещение, 1991. - С. 24 - 26.

9. Дружинин В.Н. Психология семьи. - М.: КСП, 1996. - 160 с.

10. Кісарчук 3.Г., Єрмусевич О.І. Психологічна допомога сім'ї. Книга 1. Навчальний посібник (у 3 книгах). - К.: Главник, 2006. - 128 с. - (серія «Психол. інструментарій»). 1

11. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: Педагогика, 1987. - 160 с.

12. Ковалев С. В. Психология современной семьи. -- М.: Просвещение, 1988.

13. Коннер Р.Ф., Зырянова Ю.И., Каленский М.И., Дроздовский Ю.В. Стратегический подход к семейной психотерапии. Новокузнецк, 1998. --62 с.

14. Кравець В. П. Психологія сімейного життя: (навчальний посібник для педвузів із спец. “практична психологія”) / М-во о. У.- Тернопіль, 1995. - С. 105 - 121.

15. Левицкий В.Н. Психология семейных отношений. Рекомендации и тесты. - К., 1991. - 67 с.

16. Левкович В. П., Зуськова О. Е. Социально-психологический подход к изучению супружеских конфликтов // Психол. журн. -- 1985. -- Т. 6. -- № 3. -- С. 127-137.

17. Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Диагностика супружеских затруднений // Психол. журн. -- 1982. -- № 3. -- С. 147-151.

18. Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Факторы устойчивости брака.-- В сб.: Семья и личность. Тезисы докладов Всесоюзной конференции в г. Гродно 28--30 сентября 1981 г. М., 1981, с. 44--49.

19. Психологічна допомога сім'ї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. -- К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1998. -- С. 15-20.

20. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: НАУМ, 2001. - 208 с.

21. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. -- З-те вид., стереотип. -- К.: Либідь, 2001. -- 560 с.

22. Райгородский Д.Я. Психология семьи. - Самара: Издательский дом Бахрам; М, 2002.

23. Семенов Ю.И. Происхождение брака и семьи. - М., «Мысль», 1974.

24. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. - К.: Веселка, 1998. - 214 с.

25. Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування:Навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. -- К.: Веселка, 1998.

26. Семья в психологической консультации / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. -- М.: Педагогика, 1989.

27. Семья: социально-психологические и этические проблемы: Справоч. / В. И. Зацепин, Л. Н. Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. -- К.: Политиздат Украины, 1989.

28. Сысенко В.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. - М., 1987. - 210 с.

29. Торохтий В. С. Общая характеристика методики оценки психологического здоровья семьи // Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитацион. работы. -- 1996. -- № 4. -- С. 20-30; 1997. -- № 9. -- С. 28-41; 1998. -- № 3. -- С. 30-49.

30. Трапезникова Т.М. Определение согласованности семейных ценностей и ролевых установок в супружеской паре // Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2000. - С.486-497.

31. Трапезникова Т.М. Психологические аспекты семейных отношений // Вестник СПб. ун-та. Философия. Политология. Социология. Психология. Право. - 1992. - Вып.2 (№13). - С.106-111.

32. Федотова Н. Ф. Некоторые вопросы межличностного познания в семье.-- В кн.: Психология межличностного познания / Под ред. А. А. Бодалева. М., 1981.-- 222 с.

33. Хлопоніна Н.Є. Особливості статеворольової диференціації в сучасній сім'ї //Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - №16 (111). - Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006. - С.228-234.

34. Хлопоніна Н.Є. Функционально-ролевое распределение в современной семье: тенденции традиционности и эгалитарности //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. - Луганськ: Видавництво СНУ ім. В., 2005. - №3(11) 2005. - С.209-215.

35. Хлопоніна Н.Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування //Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових праць Інстиуту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.Максименка С.Д., Кісарчук З.Г. - К.: Міленіум, 2003. - Вип.2. - 228 с. - С.132-137.

36. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. - М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 512 с.

37. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. В. Психология и психотерапия семьи. -- СПб.: Питер, 1999.

Додаток

І. Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової

За допомогою методики РОД визначають уявлення подружжя:·

про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов'язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім'ї, утворюють шкалу сімейних цінностей -- ШСЦ);

про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань -- ШРОД).

Приладдя.

Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”,“Це не зовсім так”, “Це неправильно”.

Порядок роботи.

Подружжю пропонується самостійно ознайомитися з набором тверджень, що відповідають їхній статі, з такою письмовою інструкцією: “Шановний(а) пане (пані)! На запропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб, сім'ю, стосунки чоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантами відповідей: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”. Уважно читаючи кожне твердження, розподіліть усі картки відповідно до цих чотирьох варіантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження, покладіть картку з цим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте, що твердження правильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями -- під картку “Загалом це правильно”; якщо твердження здається Вам загалом неприйнятним,але з чимось Ви згодні -- під картку “Це не зовсім так”; якщо категорично не згодні з твердженням -- під картку “Це неправильно”. Розподіляючи картки з твердженнями на чотири групи, намагайтеся висловлювати особисту думку, а не ту, яка побутує серед близьких і друзів. Дякуємо за участь у психологічному обстеженні”. Після виконання подружжям завдання консультант реєструє відповіді чоловіка і дружини у протоколі консультаційного дослідження (див. форму 1).

Форма 1

Консультаційне дослідження сімейних цінностей

ПРОТОКОЛ

Прізвище, ім'я, по батькові _______________________________

Вік _____________________________

Сімейний стаж _____________________

Кількість дітей ____________________

Дата проведення заняття____________

Шкала сімейних цінностей	Номер картки	Оцінка балів	Номер картки	Оцінка балів	Загальний показник балів
1	2	3	4	5	6
1. Інтимно-сексуальна	1
	2
	3
	?=
2. Особистісна ідентифікація зі шлюбним партнером	4
	5
	6
	?=
3. Господарсько-побутова	7		22
	8		23
	9		24
	?=		?=
4. Батьківсько-виховна	10		25
	11		26
	12		27
	?=		?=
5. Соціальна активність	13		28
	14		29
	15		30
	?=		?=
6. Емоційно-психотерапевтична	16		31
	17		32
	18		33
	?=		?=
7. Зовнішня привабливість	19		34
	20		35
	21		36
	?=		?=

Інструкція.

Варіант відповіді “Цілком згодний” оцінюється у 3 бали,

“Загалом це правильно” -- 2 бали, “Це не зовсім так” -- 1 бал, “Це неправильно” -- 0 балів. У протоколі консультант підсумовує бали за кожним показником ШСЦ. За двома першими показниками одержані результати будуть підсумковими. Їх переносять в останню графу протоколу. Підсумкові бали інших показників обчислюють як напівсуму балів за підшкалами “Рольові очікування” і “Рольові домагання”.

Інтерпретація шкали сімейних цінностей.

1. Значущість сексуальних стосунків у шлюбі. Високі оцінки (7-9 балів) означають, що чоловік (дружина) вважає сексуальну гармонію важливою умовою подружнього щастя; ставлення до дружини (чоловіка) істотно залежить від оцінки її (його) як сексуального партнера. Низькі оцінки (менш як 3 бали) інтерпретуються як недооцінка сексуальних стосунків у шлюбі.

2. Установка чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером: очікування спільності інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, способів проведення дозвілля. Низькі оцінки (менш як 3 бали) припускають установку на особисту автономію.

3. Установка чоловіка (дружини) на реалізацію господарсько-побутових функцій сім'ї.

Підшкала “Рольові очікування” відбиває ступінь очікування від партнера активного вирішення побутових питань. Чим вищі оцінки за цією підшкалою, тим більше вимог висуває чоловік (дружина) до участі іншого в організації побуту і більше значення мають господарсько-побутові вміння і навички партнера.

Підшкала “Рольові домагання” відбиває установки на власну активну участь у веденні домашнього господарства. Загальна оцінка цієї шкали є оцінкою чоловіком (дружиною) значущості побутової організації сім'ї

4. Ставлення чоловіка (дружини) до батьківських обов'язків. Підшкала “Рольові очікування” відбиває окресленість установок дружини (чоловіка) на активну батьківську позицію шлюбного партнера. Підшкала “Рольові

домагання” відбиває орієнтацію чоловіка (дружини) на власні обов'язки

щодо виховання дітей. Загальна оцінка цієї шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) батьківських функцій. Чим вища оцінка шкали, тим істотніше значення має для чоловіка (дружини) роль батька (матері) і більшою мірою він (вона) вважає батьківство основною цінністю, що концентрує навколо себе життя сім'ї.

5. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішньої соціальної активності (професійної, суспільний) для стабільності шлюбно-сімейних стосунків. Підшкала “Рольові очікування” відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що у шлюбного партнера мають бути великі професійні інтереси, він має відігравати активну суспільну роль. Підшкала “Рольові домагання” ілюструє вираженість власних професійних потреб дружини (чоловіка). Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) позасімейних інтересів, що становлять основні цінності у процесі міжособистісної взаємодії подружжя.

6. Установка чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу. Підшкала “Рольові очікування” відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера сім'ї в питаннях корекції психологічного клімату, надання моральної й емоційної підтримки, створення “психотерапевтичної атмосфери”. Підшкала “Рольові домагання” ілюструє прагнення чоловіка (дружини) бути сімейним “психотерапевтом”. Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім'ї, орієнтації на шлюб як середовище, що сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.

7. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішнього вигляду, його відповідність стандартам, моді. Підшкала “Рольові очікування” відбиває бажання чоловіка (дружини) мати зовні привабливого партнера

Підшкала “Рольові домагання” ілюструє установку на власну привабливість, прагнення модно і красиво вдягатися. Загальна оцінка шкали є показником орієнтації дружини (чоловіка) на сучасні зразки зовнішнього вигляду.

Обробка й аналіз результатів. Передбачає три етапи.

1. Аналіз індивідуальних показників шкали сімейних цінностей, рольових очікувань і рольових домагань чоловіка (дружини), що відбувається на основі підрахунку балів у протоколі консультаційного дослідження. У результаті консультант одержує такі дані: уявлення чоловіка (дружини) про ієрархію сімейних цінностей. Чим вищий бал за шкалою сімейних цінностей, тим більш значущою для чоловіка (дружини) є ця сфера життєдіяльності сім'ї;

Методика “Рольові очікування і домагання у шлюбі”

Жіночий варіант

1. Настрій і самопочуття людини залежать від задоволення її сексуальних потреб.

2. Щастя у шлюбі залежить від сексуальної гармонії подружжя.

3. Сексуальні стосунки -- головне у відносинах чоловіка і дружини.

4. Головне у шлюбі, щоб чоловік і дружина мали багато спільних інтересів.

5. Чоловік -- це друг, що поділяє мої інтереси, думки, захоплення.

6. Чоловік -- це насамперед друг, з яким можна поговорити про свої справи.

7. Найголовніша турбота чоловіка -- забезпечити матеріальний добробут і побутовий комфорт сім'ї.

8. Чоловік має виконувати хатню роботу нарівні з дружиною.

9. Чоловік повинен уміти обслуговувати себе, а не чекати, що дружина візьме на себе всі турботи про нього.

10. Чоловік має ходити коло дітей не менше, ніж дружина.

11. Я хотіла б, щоб мій чоловік любив дітей.

12. Про чоловіка я роблю висновок, зважаючи на те, добрий чи поганий він батько.

13. Мені подобаються енергійні, ділові чоловіки.

14. Я дуже ціную чоловіків, які серйозно захоплені своєю справою.

15. Для мене дуже важливо, як оцінюють на роботі ділові і професійні якості мого чоловіка.

16. Чоловік повинен уміти створювати в сім'ї теплу, довірчу атмосферу.

17. Для мене головне, щоб мій чоловік добре розумів мене і сприймав такою, яка я є.

18. Чоловік -- це насамперед друг, що уважно і турботливо ставиться до моїх переживань, настрою, стану.

19. Мені подобається, коли мій чоловік красиво і модно вдягнений.

20. Мені подобаються показні, високорослі чоловіки.

21. Чоловік має виглядати так, щоб на нього було приємно подивитися.

22. Найважливіша турбота жінки -- щоб у сім'ї всі були доглянуті.

23. Я завжди знаю, що потрібно купити для моєї сім'ї.

24. Я збираю корисні поради господарці: як готувати смачні страви, консервувати овочі, фрукти.

25. Головну роль у вихованні дитини завжди відіграє мати.

26. Я не боюся труднощів, пов'язаних з народженням і вихованням дитини.

27. Я люблю дітей і із задоволенням займаюся з ними.

28. Я прагну посісти гідне місце в житті.

29. Я хочу стати фахівцем.

30. Я пишаюся, коли мені доручають важку і відповідальну роботу.

31. Близькі друзі часто звертаються до мене за порадою, з проханням допомогти і підтримати.

32. Оточуючі часто звертаються до мене зі своїми бідами.

33. Я завжди щиро і зі співчуттям втішаю й опікую людей, які цього потребують.

34. Мій настрій багато в чому залежить від того, як я виглядаю.

35. Я люблю красиво одягатись, носити прикраси, користуватись косметикою.

36. Я надаю великого значення своєму зовнішньому вигляду.

Чоловічий варіант

1. Настрій і самопочуття людини залежать від задоволення її сексуальних потреб.

2. Щастя у шлюбі залежить від сексуальної гармонії подружжя.

3. Сексуальні стосунки -- головне у відносинах чоловіка і дружини.

4. Головне у шлюбі, щоб у чоловіка і дружини було багато спільних інтересів.

5. Дружина -- це друг, що поділяє мої інтереси, думки, захоплення.

6. Дружина -- це насамперед друг, з яким можна поговорити про свої справи.

7. Найголовніша турбота дружини -- годувати і доглядати всіх у сім'ї.

8. Жінка може впасти в моїх очах, якщо вона добра господиня.

9. Жінка може пишатися собою, якщо вона хороша господиня.

10. Я хотів би, щоб моя дружина любила дітей.

11. Жінка, яка вважає за обтяжливе бути матір'ю, є неповноцінною.

12. Для мене головне в жінці, щоб вона була доброю матір'ю моїм дітям.

13. Мені подобаються ділові й енергійні жінки.

14. Я дуже ціную жінок, які серйозно захоплені своєю справою.

15. Для мене дуже важливо, як оцінюють на роботі ділові і професійні якості моєї дружини.

16. Дружина повинна насамперед створювати і підтримувати теплу, довірчу атмосферу в сім'ї.

17. Для мене головне, щоб моя дружина добре розуміла мене і сприймала таким, який я є.

18. Дружина -- це насамперед друг, який уважно і турботливо ставиться до моїх переживань, настрою, стану.

19. Мені дуже подобається, коли моя дружина красиво і модно вдягнена.

20. Я дуже ціную жінок, що вміють красиво вдягатися.

21. Жінка має виглядати так, щоб на неї звертали увагу.

22. Я завжди знаю, що потрібно купити для моєї сім'ї.

23. Я люблю господарювати.

24. Я можу робити ремонт квартири, лагодити побутову техніку

25. Діти люблять грати зі мною, охоче спілкуються.

26. Я дуже люблю дітей і вмію з ними займатися.

27. Я брав би активну участь у вихованні своєї дитини, навіть якби ми з дружиною вирішили розлучитися.

28. Я прагну посісти гідне місце в житті.

29. Я хочу стати фахівцем.

30. Я пишаюся, коли мені доручають важку і відповідальну роботу.

31. Близькі і друзі часто звертаються до мене за порадою, з проханням допомогти і підтримати.

32. Оточуючі часто звертаються до мене зі своїми бідами.

33. Я завжди щиро і зі співчуттям втішаю й опікую людей, які цього потребують.

34. Мій настрій багато в чому залежить від того, як я виглядаю.

35. Я намагаюся вдягати те, що мені личить.

36. Я прискіпливо ставлюсь до крою костюма, фасону сорочок, кольору краватки

ІІ. Тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко)

Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник може застосовуватися індивідуально в консультативній практиці і масово для з'ясування задоволеності шлюбом тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню відповідають три варіанти відповіді.

Інструкція опитуваному.

Уважно читайте кожне твердження і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей. Намагайтеся уникати проміжних відповідей типу “важко сказати”, “важко відповісти”.

Текст опитувальника

1. Коли люди живуть так близько, як це спостерігається в сімейному житті, вони неминуче втрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини:

а) правильно

б) важко сказати;

в) неправильно.

2. Ваші подружні відносини приносять вам:

а) скоріше занепокоєння і страждання;

б) важко відповісти;

в) скоріше радість і задоволення.

3. Родичі і друзі оцінюють ваш шлюб:

а) як удалий;

б) щось середнє;

в) невдалий.

4. Якби ви могли, то змінили б щось у характері свого чоловіка (дружини):

а) багато чого;

б) важко сказати;

в) нічого.

5. Одна з проблем сучасного шлюбу полягає в тому, що все набридає, у тому числі й сексуальні стосунки:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

6. Коли ви порівнюєте своє сімейне життя із сімейним життям друзів і знайомих, вам здається, що ви:

а) більш нещасливі, ніж інші;

б) важко сказати;

в) щасливіші від інших.

7. Життя без сім'ї, близької людини -- надто дорога ціна за цілковиту свободу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

8. Ви вважаєте, що без вас життя вашого чоловіка (дружини) було б неповноцінним:

а) так;

б) важко сказати;

в) ні.

9. Сподівання більшості людей щодо шлюбу якоюсь мірою не справджуються:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

10. Тільки безліч різних обставин заважає подумати вам про розлучення:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно

11. Якби повернути час, коли ви одружувалися, то вашим чоловіком (дружиною) міг би стати:

а) хто завгодно, тільки не теперішній чоловік (дружина);

б) важко сказати;

в) можливо, що саме теперішній чоловік (дружина).

12. Ви пишаєтеся, що така людина, як ваш чоловік (дружина), поруч з вами:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

13. На жаль, недоліки вашого чоловіка (дружини) часто переважують його (її) достоїнства:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

14. Основні перешкоди для щасливого подружнього життя найімовірніше криються:

а) у характері вашого чоловіка (дружини);

б) важко сказати;

в) скоріше у нас обох.

15. Почуття, з якими ви одружувалися:

а) підсилилися;

б) важко сказати;

в) ослабли.

16. Шлюб знижує творчі можливості людини:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

17. Можна сказати, що ваш чоловік (дружина) має достоїнства, що компенсують його (її) недоліки:

а) так;

б) важко сказати;

а) ні.

18. На жаль, у вашому шлюбі не все гаразд з емоційною підтримкою один одного:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

19. Вам здається, що ваш чоловік (дружина) часто робить дурниці, говорить невлад, недоречно жартує:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

20. Життя в сім'ї, як вам здається, не залежить від вашої волі:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

21. Ваші сімейні відносини не внесли в життя порядку й організованості, на які ви очікували:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

22. Помиляються ті, хто вважає, що саме в сім'ї людина найменше може розраховувати на повагу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

23. Як правило, товариство вашого чоловіка (дружини) є для вас приємним:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

24. Щиро кажучи, у вашому подружньому житті немає і не було жодного світлого моменту:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

Ключ

1в, 2в, 3а, 4в, 5в, 6в, 7а, 8а, 9в, 10в, 11в, 12а, 13в, 14в, 15а, 16в, 17а, 18в, 19в, 20в, 21в, 22а, 23а, 24в.

Порядок підрахунку. Якщо обраний опитуваним варіант відповіді (а, б, чи в) збігається з наведеними у ключі, йому нараховується 2 бали; проміжний варіант (б) -- 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеними у ключі -- 0 балів. Потім підраховують сумарний бал. Можливий діапазон тестового бала -- від 0 до 48. Високий бал свідчить про задоволеність шлюбом. При цьому за розподілом балів розрізняють такі сім'ї: 0-16 -- абсолютно неблагополучні; 17-22 -- неблагополучні; 23-26 -- скоріше неблагополучні; 27-28 -- перехідні; 29-32 -- скоріше благополучні; 33-38 -- благополучні; 39-48 -- абсолютно благополучні

ІІІ. Методика «Розподіл ролей у сім'ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська)

Бланк методики

ПІП (код)_____________________ Вік ________Стать_______

Дата дослідження________________________________________

Місце роботи (навчання)_____________________________________

Інструкція

Просимо Вас відповісти на пропоновані нижче питання, які стосуються деяких моментів організації Вашого сімейного життя. Всі Ваші відповіді зберігаються в таємниці.

Для кожного питання пропонується набір варіантів відповідей; виберіть, будь ласка, ту відповідь, що у більшій мірі відповідає Вашій точці зору, і на відповідному листку відзначте його хрестиком напроти відповідного питання.

Текст опитувальника розподілу ролей у сім'ї

1. Від кого з вас залежать інтереси й захоплення сім'ї?

А. В основному це залежить від чоловіка.

Б. Це більшою мірою залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

В. Це більшою мірою залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

Г. В основному це залежить від дружини.

2. Від кого з вас більшою мірою залежить настрій у сім'ї?

А. В основному настрій залежить від дружини.

Б. Більшою мірою настрій залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

В. Більшою мірою настрій залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

Г. В основному настрій залежить від чоловіка.

3. Якщо виникне необхідність, хто з вас у першу чергу знайде, де можна зайняти велику суму грошей?

A. Це зробить дружина.

Б. У першу чергу це зробить дружина, але й чоловік теж.

B. У першу чергу це зробить чоловік, але й дружина теж.

Г. Це зробить чоловік.

4. Хто у вашій сім'ї частіше запрошує в дім гостей?

A. Частіше запрошує чоловік.

Б. Зазвичай запрошує чоловік, але й дружина теж.

B. Зазвичай запрошує дружина, але й чоловік теж.

М. Частіше запрошує дружина.

5. Кого в сім'ї більше турбує затишок і зручність вашої квартири?

A. В основному чоловіка.

Б. Більшою мірою чоловіка, але й дружину теж.

B. Більшою мірою дружину, але й чоловіка теж.

Г. В основному дружину.

6. Хто з вас частіше першим цілує й обіймає іншого?

A. Зазвичай це робить чоловік.

Б. Зазвичай це робить чоловік, але й дружина теж.

B. Зазвичай це робить дружина, але й чоловік теж.

М. Зазвичай це робить дружина.

7. Хто у вашій сім'ї вирішує, які газети й журнали виписувати?

А. Зазвичай вирішує дружина.

Б. Більшою мірою це залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

В. Більшою мірою це залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

Г. Зазвичай вирішує чоловік.

8. Із чиєї ініціативи ви частіше ходите в кіно, у театр?

A. З ініціативи чоловіка.

Б. В основному з ініціативи чоловіка, але буває, що й дружини.

B. В основному з ініціативи дружини, але буває, що й чоловіка.

Г. З ініціативи дружини.

9. Хто у вашій сім'ї грає з маленькими дітьми?

A. В основному дружина.

Б. Частіше дружина, але й чоловік теж.

B. Частіше чоловік, але й дружина теж.

Г. В основному чоловік.

10. Від кого у вашій родині залежить взаємна задоволеність інтимними відносинами?

A. В основному це залежить від чоловіка.

Б. Більшою мірою це залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

B. Більшою мірою це залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

Г. В основному це залежить від дружини.

11. Майже всі подружні пари час від часу зазнають труднощів в інтимних відносинах; як ви вважаєте, від кого це може залежати у вашій сім'ї (вільно або мимоволі) більшою мірою?

А. Частіше від чоловіка.

Б. Зазвичай від чоловіка, але й від дружини теж.

В. Зазвичай від дружини, але й від чоловіка теж.

Г. Частіше від дружини.

12. Чиї життєві принципи й правила (відношення до неправди, обов'язковість виконання обіцянок, неможливість запізнень й ін.) є визначальними у вашій родині!

A. Життєві принципи дружини.

Б. Як правило, дружини, але в деяких випадках і чоловіка.

B. Як правило, чоловіка, але в деяких випадках і дружини.

Г. Життєві принципи чоловіка.

13. Хто у вашій родині стежить за поведінкою маленьких дітей!

A. В основному це робить дружина.

Б. Частіше це робить дружина, а іноді й чоловік.

B. Частіше це робить чоловік, а іноді й дружина.

Г. В основному це робить чоловік.

14. Хто у вашій сім'ї ходить із дитиною в кіно, театр, на прогулянки й ін.?

A. В основному це робить чоловік.

Б. Частіше це робить чоловік, але й дружина теж.

B. Частіше це робить дружина, але й чоловік теж.

Г. В основному це робить дружина.

15. Хто у вашій сім'ї більшою мірою звертає увагу на самопочуття іншого?

A. Чоловік.

Б. Більшою мірою чоловік, але й дружина теж.

B. Більшою мірою дружина, але й чоловік теж.

Г. Дружина.

16. Уявіть собі таку ситуацію: в обох з вас з'явилася можливість перемінити роботу на більш високо оплачувану, але менш цікаву. Хто це зробить у першу чергу?

A. Це зробить дружина.

Б. Скоріше дружина, ніж чоловік.

B. Скоріше чоловік, ніж дружина.

Г. Це зробить чоловік.

17. Хто у вашій сім'ї займається повсякденними покупками?

A. В основному чоловік.

Б. Більшою мірою чоловік, але й дружина теж.

B. Більшою мірою дружина, але й чоловік теж.

Г. В основному дружина.

18. Хто у вашій сім'ї має більше підстав ображатися на байдужість, черствість, безтактність іншого?

A. Чоловік.

Б. Більшою мірою чоловік, ніж дружина.

B. Більшою мірою дружина, ніж чоловік.

Г. Дружина.

19. Якщо у вашій сім'ї виникнуть грошові труднощі, то хто - чоловік, чи жінка, займеться пошуками додаткового заробітку?

А. Це зробить чоловік.

Б. У першу чергу це зробить чоловік, але й дружина прийме в цьому участь.

В. У першу чергу це зробить дружина, але й чоловік прийме в цьому участь.

Г. Це зробить дружина.

20. Хто у вашій сім'ї планує, як і де провести відпустку

A. В основному дружина.

Б. Частіше дружина, але й чоловік бере участь.

B. Частіше чоловік, але й дружина бере участь.

Г. В основному чоловік.

21. Хто у вашій сім'ї викликає представників різних ремонтних служб і веде з ними переговори!

A. В основному це робить дружина.

Б. Частіше це робить дружина, але іноді й чоловік.

B. Частіше це робить чоловік, але іноді й дружина.

Г. Зазичай це робить чоловік.

Спасибі за участь

Інтерпретація результатів методики

Обробка результатів зводиться до підрахунку, у якому ступінь тієї або іншої ролі реалізується чоловіком (або дружиною).

Нижче приводиться «ключ» методики (тобто розподіл питань по конкретних сімейних ролях).

Індекси по кожній сфері підраховуються як середнє арифметичне трьох питань.