Для більшості хворих на СФР притаманним був високий рівень особистісної (64,9±1,6%) і реактивної (64,7±1,9%) тривожності, особливо для хворих з ГНР (відповідно 81,4±4,1% і 76,4±5,2%) та САСК (відповідно 81,7±3,2% і 72,9±3,5%).

Високий рівень нейротизму мав місце в середньому більш, ніж у половини хворих СФР - в 53,5±1,8% випадків, однак у пацієнтів із САСК частота його реєстрації досягала 90,1±2,5%, а з ГНР і того більше -- 96,4±2,4%. Серед хворих на СФР більш, ніж вдвічі переважали інтроверти (68,8±1,5% проти 31,2±1,5%). Це переважання було найбільш вираженим у хворих із САСК (74,9±3,6% проти 25,1±3,6%). По нозологічних групах переважання інтровертів виявилося найбільш притаманним хворим на СВД шлунково-кишкового тракту (76,6±3,1%), найменш - хворим на СВД серцево-судинної системи (57,7±3,4%).

Найбільша глибина астенії об'єктивно підтверджувалася у хворих на СФР з НРЗП, які виконували найменшу кількість простих арифметичних операцій (79,6±1,34%) і при цьому допускали найбільшу кількість помилок (2,76±0,25%), а також у хворих із САСК (відповідно 81,6±1,36% і 1,96±0,14%). У пацієнтів же з ГНР дані об'єктивізації глибини астенії підтверджували наявність синдрому дратівливої слабкості (більша кількість операцій -- 85,8±1,61% з більшою ж кількістю помилок -- 2,21±0,21%).

В цілому для хворих на СФР характерною виявилася майже однакова представленість блоків реагування на хворобу з інтра- та інтерпсихічною соціальною дезадаптацією (відповідно 22,7±0,7% та 26,5±0,8%), при вдвічі меншій представленості блоку типів реагування без соціальної дезадаптації (11,6±0,6%). Разом з тим, у хворих на СФР із САСК блок типів реагування з інтрапсихічною дезадаптацією достовірно превалював над блоком з інтерпсихічною дезадаптацією (34,5±1,4% проти 30,6±1,6%), а у пацієнтів з РПД та ГНР - навпаки (22,9±1,5% проти 15,8±1,1%).

Усереднений тип реагування на хворобу пацієнтів взагалі можна було визначити, як “сенситивно (42,0±1,7%) - неврастено (31,9±1,7%) - тривожний (25,6±1,6%)”, однак при кожній формі непсихотичних порушень психічної сфери він мав свої особливості. У пацієнтів з РПД він мав формулу: “сенситивно (35,1±2,2%)-тривожно (25,7±2,0%) - паранойяльний (23,9±2,0%)”, із САСК - “неврастено (49,6±4,1%) - сенситивно (48,2±4,1%) - тривожний (37,6±3,9%)”, з ГНР - “сенситивно (63,6±5,1%) - неврастено (45,6±5,3%) - паранойяльний (41,1±4,5%)”, з НРЗП - “сенситивно (43,6±4,5%) - егоцентрично (41,2±4,5%) - неврастенічний (40,3±4,2%)”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 368 с.

2. Айрапетянц М.Г., Вейн А.М. Неврозы в эксперименте и в клинике. - М., 1982, 272 с.

3. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение / Пер. с англ. С. Могилевского. - М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. - С. 152-164.

4. Александровский Ю.Л. Пограничные психические расстройства. - М., 1993, 400 с.

5. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2-х томах. - М.: Педагогика, 1982. - Т.1. - 340 с., Т.2. - 345 с.

6. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 280 с.

7. Арносон Э, Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. - СПб.: Еврознак, 2002. - 560 с.

8. Аронсон Э Общественное животное. - М.: Педагогика, 1998. - 220 с.

9. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: Искусство, 1979. - 244 с.

10. Березин Ф.Б., Безносюк Е.В., Соколова Е.Д. Психологические механизмы психосоматических заболеваний // Российский медицинский журнал, 1998. - № 2. - С. 43-49.

11. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности. - Фолиум, 1994.

12. Битянова М.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мысли: Учебное пособие. - М.: Изд-во МГУ, 2001. - 295 с.

13. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология. Ташкент, 1976.

14. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина. Кратк. учебн. / Пер. с нем. Г.А. Обухова, А.В. Бруенка. - М.: ГЕОТАР, Медицина, 1999. - С. 376.

15. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров'я, 1980. - 165 с.

16. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2002. - 349 с.

17. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике. - СПб.: Питер, 2000. - 230 с.

18. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред. А.М. Вейна. - М.: Медицинское информационное агентство, 1998. - 752 с.

19. Вейн А.М., Яковлев Н.А., Слюсарь Т.А. Вегетативная дистония. - М., 1996. -373 с.

20. Вікова та педагогічна психологія. / О.В.Скрипченко, Л.В.Волинська. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

21. Гах Й. Етика ділового спілкування. - К.: Либідь, 2005. - 300 с.

22. Гельдер М. и др. Оксфордское руководство по психотерапии. В 2-х томах. - К., 1999.

23. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивного стиля межличностного взаимодействия. // Психологический журнал. - 1997. - № 6. - С. 73 - 83.

24. Грехнев В.С. Культура психологического общения. - М.: Просвещение, 1990. - 144 с.

25. Гургенян С.В., Погосова Г.В., Вартанян Ж.Г. и др. Психосоматические соотношения у больных гипертонической болезнью и почечной артериальной гипертонией // Терапевтический архив.- 1995.- Т.67.- № 12. - С.21-25.

26. Давыдов В.В. Виды общения в обучении. - М.: Просвещение, 1972. - 200 с.

27. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе // Новости медицины и фармации. - 2002. - № 1-2. - С. 5-6.

28. Зейгарник Б. В. Патопсихология. - М., 1976.

29. Зозуля І.С. Синдром вегетосудинної дистонії (клініка, діагностика, лікування) // Український медичний часопис. - 1997. - № 2 (2). - С. 17-21.

30. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.

31. Карвасарский Б.Д. Неврозы. - М., 1990, - 576 с.

32. Коляденко Н.В. Психосоматичні співвідношення при захворюваннях гепатобіліарної системи // Український вісник психоневрології.- 1998.- Т.6.- Вип. 1(16). - С.9-11.

33. Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 - 464 с.

34. Коркина М.В., Елфимова Е.В., Марилов В.В. Пограничные психические нарушения при сахарном диабете // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 1997. - Т.97. - № 2. - С.15-18.

35. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. - К.: Либідь, 1995. - 304 с.

36. Корольчук М.С. Психодіагностика. - К.: Либідь, 2005. - 372 с.

37. Кришталь В.В. Психосоматическая патология: генез и подходы к коррекции // Международный медицинский журнал. - 2001. - № 1. - С. 37 - 40.

38. Лакосина Н. Д., Ушаков Г. К. Медицинская психология. 2-е изд. -- М.: Медицина, 1984. --272 с.

39. Лебединский М. С. Очерки психотерапии. 2-е изд. -- М.: Медицина, 1971. -- 412 с.

40. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984. - 230 с.

41. Лэндрет ГЛ. Игровая терапия: искусство отношений. -- М.: Международная академия, 1994. --366 с.

42. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф. Психосоматический больной на приеме у врача. - Санкт-Петербург, 1994, 245 с.

43. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 1997. - 342 с.

44. Макарова Л.Л. Загальна психологія. - К.: Нова книга, 2005. - 465 с.

45. Максименко С.Д. Загальна психологія. - К.: Нова книга, 2004. - 680 с.

46. Мартынов Ю.С. Поражение нервной системы при соматических заболеваниях // Болезни нервной системы. Руководство для врачей: В 2 томах / Под ред. Яхно Н.Н., Штульмана Д.Р., Мельничука П.В. - М.: Медицина, 1995. - Т. 2. - С. 367-374.

47. Марута Н.А. Невротическая болезнь // Международный медицинский журнал. - 1997. - Т. 3. - № 3.- С.16-19.

48. Мачерет Е.Л., Мурашко Н.К., Писарук А.В. Методы диагностики вегетативной дисфункции // Український медичний часопис. - 2000. - № 2 (16). - С. 89-94.

49. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). - СПб., 1992.

50. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. - М.: МЕДпресс, 1999. - 592 с.

51. Менделевич В.Д., Авдеев Д.А., Киселев С.В. Психотерапия «здравым смыслом». - Чебоксары, 1992. - 76 с.

52. Михайлов Б.В. Психосоматические расстройства как общесоматическая проблема // DOCTOR. - 2002. - № 6. - С. 9-12.

53. Москаленко В.В. Соціальна психологія. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.

54. Мурзенко В. А. Групповая психотерапия при неврозах. -- В кн.: Групповая. психотерапия при неврозах и психозах. Л., 1975, с. 77 -- 83.

55. Мягер В. К. Актуальные проблемы психогигиены и психопрофилактики. -- В кн.: Психогигиена и психопрофилактика. Л., 1983, с. 5 -- 8.

56. Мясищев В. Н. Личность и неврозы. -- Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. -- 426 с.

57. Напреєнко О.К. Соматопсихічні розлади // Український вісник психоневрології. - 1996. - Т.4. - Вип. 5(12). - С.292-294.

58. Немов Р.С. Психология. В 3 кн. -- М.: Просвещение, 1995.

59. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Либідь, 1990. - 191 с.

60. Общая психодиагностика / Под ред. Бодалева А.А., Столина В.В. - М.: Речь, 2001. - 440 с.

61. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. -- М.: Просвещение, 1977. - 340 с.

62. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія. -- К.: Академвидав, 2005. - 468 с.

63. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціально-психологічна структура особистості. // Вісник Прикарпатського ун-ту. Філософські і психологічні науки. - Вип. 3. -- Івано-Франківськ, 2002. -- С. 129 -- 138.

64. Орбан-Лембрик Л. Е. Спілкування як соціально-психологічний феномен. // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Вип. 8. -- Ч. 1. -- Івано-Франківськ, 2003. -- С. 3 -- 10.

65. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Л.А. и др. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Весник РАМН - 1998. - № 5. - С. 3 - 7.

66. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Л.А. и др. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник Российской Академии медицинских наук. - 1998. - № 5. - С.3-7.

67. Панков Д. В. Рациональная психотерапия. -- В кн.: Руководство по психотерапии. - Ташкент: Медицина, 1979. - С. 192 -- 205.

68. Панов А.. Г., Беляев Г. С, Лобзин В. С, Копылова И. А. Теория и практика аутогенной тренировки. -- Л.: Медицина, 1980. -- 272 с.

69. Парыгин Б.Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 1999. - 305 с.

70. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия. - М., 1996, 464 с.

71. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. - М., 1995. - 336 с.

72. Перспективы социальной психологии: Пер. с англ. - М.: ЭКСМ-Пресс, 2001. - 688 с.

73. Петровский А.В. Личность: Деятельность: Коллектив. -- М.: Мысль, 1982. - 280 с.

74. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Индустриальная социальная психология. - СПб.: Еврознак, 1997. - 255 с.

75. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарник. - М., 1987. - 183 с.

76. Психологические исследования общения. - М.: Наука, 1985. - 344 с.

77. Психология. / Под ред. А.А.Крылова. - М.: Наука, 1998. - 350 с.

78. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. -- К.: Рад. школа, 1968.

79. Психологія: Підручник / За заг. ред. Трофімова Ю.Л. - К.: Либідь, 2000. - 544 с.

80. Психотерапия. /Под ред. В. М. Банщикова. - М., 1967. -- 135 с.

81. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. - С. 14 - 386.

82. Райгородский Д.Я. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии типологии характеров. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2000. - 640 с.

83. Райский В.А. Психотропные средства в клинике внутренних болезней. М.: Медицина, 1988. - 256 с.

84. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. - М.: Владос, 1996. - 529 с.

85. Рогов Е.И. Психология общения. - М.: ЭКСМ-Пресс, 2001. - 329 с.

86. Рогов Е.И. Психология отношений мужчины и женщины. - М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 288 с.

87. Ротенберг В.С., Аршавский В.В. Поисковая активность и адаптация. - М., 1984.

88. Руденский Е.В. Социальная психология. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 280 с.

89. Савчин М.В. Соціальна психологія. - Дрогобич, 2000. - 275 с.

90. Свядощ А.М.. Неврозы. - Л., 1982. - 368 с.

91. Семиченко В.А. Психологические состояния. - К.: Магистр - 8, 1998. - 208 с.

92. Смулевич А.Б., Сыркин А.Л., Козырев В.Н. и др. Психосоматические расстройства (клиника, эпидемиология, терапия, модели медицинской помощи) // Журнал неврологии и психиатрии. - 1999. - № 4. - С. 4-16.

93. Смулевич А.Б., Сыркин А.Л., Козырев В.Н., Дробижев М.Ю. Психофармакотерапия и проблема организации психиатрической помощи в соматическом стационаре // Клиническая медицина. - 2000. - № 10. - С. 22-27.

94. Снайдер К. Клінічна психопатологія. - К.: Сфера, 1999. - 236 с.

95. Сосновикова Ю.Е. Психологические состояния человека, их классификация и диагностика. - Горький, 1975. - 118 с.

96. Социальная психология. / Под ред. А.Л.Журавлева. - М.: Высш. школа, 2002. - 385 с.

97. Социальная психология. / Под ред. А.Н. Сухова, А.А.Деркача. - М.: Просвещение, 2001. - 290 с.

98. Столяренко Л.Д. Психология. - СПб.: Питер, 2005.

99. Табачников С.И., Гриневич Е.Г. Структура клинически очерченных пограничных психических расстройств при калькулезном холецистите // Вопросы пограничной психиатрии, психотерапии, медицинской психологии: Материалы науч.-практ. конф.- Харьков.- 1998.- С.75-76.

100. Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства. - М., 1986. - 384 с.

101. Трухін І.О. Соціальна психологія спілкування. - К.: Либідь, 2005. - 385 с.

102. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. - М., 1987. - 304 с.

103. Фурст Д. Невротик, его среда и внутренний мир. - М., 1957 - 376 с.

104. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. - К.: В.Д. „Професіонал”, 2004. - 304 с.

ДОДАТКИ

Реєстраційний лист до анкети «Прогноз»

Обробку рекомендується проводити за допомогою трьох трафаретів з прозорого матеріалу, на який накладається сітка за розмірами реєстраційного листка. Прорізі в кожному трафареті повинні співпадати з номерами запитань відповідно до таблиці ключів. Один трафарет призначений для підрахунку балів за шкалою відвертості та два - за шкалою нервово-психічної нестійкості (для оцінки позитивних відповідей).

Ключі для обробки даних методики «Прогноз»

Найменування шкали	Зміст відповідей	Порядкові номери запитань відповідно до шкали
Шкала відвертості	Ні(-)	1, 4, 6, 8, 9, 11, 16, 17, 18, 22, 25, 31, 34, 36, 43
Шкала нервово-психічної	Так (+)	3, 5, 7, 10, 15, 20, 26, 27, 29, 32, 35, 37, 40, 41, 42, 44, 45, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 56, 57, 59, 60, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 81, 84
неврівноваженості	Ні(-)	2, 12, 13, 14, 19, 21, 23, 24, 28, 30, 33, 38, 39, 46, 54, 55, 58, 61, 68

Якщо в обстежуваного за шкалою відвертості відзначається більше ніж 10 балів, використовувати й аналізувати дані не рекомендується, а причини невідвертості потрібно шукати в процесі бесіди. Показник за шкалою нервово-психічної нестійкості одержують шляхом додавання кількості плюсів, виявлених за трафаретом для позитивних відповідей, та кількість мінусів - за відповідями, які співпадають. Результат оцінюється за таблицею.

Текст анкети «Прогноз»

Інструкція. Перед вами анкета з 84 запитаннями (міркуваннями). Ознайомлюючись послідовно, необхідно вирішити, яка відповідь («так» чи «ні») точніше вас характеризує. У відповідній клітинці реєстраційного листка ставиться знак «+» (так), або «-» (ні). Працюйте швидко, не задумуючись, і самостійно. Не пропускайте запитань. Результати обстеження не розповсюджуються, а при співбесіді будуть доведені до вас особисто.

1 Іноді мені в голову приходять такі негарні думки, що краще про них нікому не розповідати.

2. В дитинстві в мене була така компанія, що всі старались зажди й в усьому стояти один за одного.

3. Іноді в мене бувають приступи сміху або плачу, якими я ніяк не можу опанувати.

4. Бували випадки, що я не стримував своїх обіцянок.

5. В мене часто болить голова.

6. Іноді я говорю неправду.

7. Раз на тиждень я без всякої видимої причини раптово почу ваю жар у всьому тілі.

8. Буває, що я говорю про речі, в яких не розбираюсь.

9. Буває, що я серджусь.

10. Тепер мені важко надіятись на те, що я чогось досягну в житті.

11. Буває, що я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.

12. Я охоче беру участь у всіх зборах і інших суспільних заходах.

13. Найважча боротьба для мене -- боротьба із самим собою.

14. М'язові судороги й посіпування в мене бувають дуже рідко.

15. Я доволі байдужий до того, що зі мною буде.

16. Іноді, коли я погано себе почуваю, я буваю роздратованим.

17. В гостях я поводжуся за столом краще ніж вдома.

18. Якщо мені не загрожує штраф і машин поблизу немає, я можу перейти вулицю, як мені хочеться, а не в установленому місці.

19. Я вважаю, що життя в моїй сім'ї таке ж гарне, як і у більшості моїх знайомих.

20. Мені часто кажуть, що я гарячкуватий.

21. Запори в мене бувають рідко.

22. У грі я переважно бажаю виграти.

23. Останні декілька років більшу частину часу я почуваю себе добре.

24. Зараз моя вага постійна (я не повнію і не худну).

25. Мені приємно мати серед знайомих значних людей, це начебто надає мені ваги в своїх очах.

26. Я був би досить спокійним, якби у кого-небудь з моєї сім'ї були неприємності із-за порушення закону.

27. З моїм розумом твориться щось негаразд.

28. Мене турбують сексуальні (статеві) питання.

29. Коли я намагаюсь щось сказати, то часто помічаю, що в мене тремтять руки.

30. Руки в мене такі ж спритні й зграбні, як і раніше.

31. Серед моїх знайомих є люди, котрі мені не подобаються.

32. Думаю, що я людина приречена.

33. Я сварюсь з членами моєї сім'ї дуже рідко.

34. Буває, що я з ким-небудь трохи пліткую.

35. Часто я бачу сни, про які краще нікому не розповідати.

36. Бувало, що в обговоренні деяких питань я особливо не задумувався і погоджувався з думкою інших.

37. В школі я опановував матеріал повільніше, ніж інші.

38. Моя зовнішність мене взагалі влаштовує.

39. Я цілком впевнений у собі.

40. Раз на тиждень або частіше я буваю дуже збудженим або схвильованим.

41. Хтось керує моїми думками.

42. Я кожен день випиваю незвично багато води.

43. Буває, що неввічливий або навіть неприємний жарт викликає в мене сміх.

44. Найщасливішим я буваю, коли я один.

45. Хтось намагається діяти на мої думки.

46. Я любив казки Андерсена.

47. Навіть серед людей я звичайно почуваю себе самотнім.

48. Мене дратує, коли мене підганяють.

49. Мене легко довести до зніяковіння.50. Я легко гублю терпіння в спілкуванні з людьми.

51. Мені часто хочеться вмерти.

52. Бувало, що я залишав розпочату справу, тому що боявся, що не справлюсь із нею.

53. Майже кожен день трапляється що-небудь, що лякає мене.

54. До питань релігії я ставлюсь байдуже.

55. Прикмети поганого настрою бувають в мене рідко.

56. Я заслуговую суворої догани за свої вчинки.

57. В мене були дуже незвичайні містичні переживання.

58. Мої переконання й погляди непохитні.

59. В мене бувають періоди, коли через хвилювання я втрачав сон.

60. Я людина нервова й легко збуджувана.

61. Мені здається, що нюх в мене такий самий, як у інших (не гірший).

62. Все в мене виходить погано, не так як потрібно.

63. Я майже завжди відчуваю сухість у роті.

64. Більшу частину часу я почуваю себе стомленим.

65. Іноді я почуваю, що близький до нервового зриву.

66. Мене дуже дратує, що забуваю, куди кладу речі.

67. Я дуже уважно відношусь до того, як одягаюсь.

68. Пригодницькі розповіді мені подобаються більше, ніж розповіді про кохання.

69. Мені дуже важко пристосовуватися до нових умов життя, роботи. Перехід до нових умов життя, роботи, навчання здається мені нестерпно важким.

70. Мені здається, що по відношенню саме до мене особисто часто поводяться несправедливо.

71. Я часто почуваю себе несправедливо ображеним.

72. Моя думка не завжди співпадає з думкою оточуючих.

73. Я часто відчуваю втому від життя, і мені не хочеться жити.

74. На мене частіше звертають увагу, ніж на інших.

75. В мене бувають головні болі й запаморочення через переживання.

76. Часто в мене бувають періоди, коли мені нікого не хочеться бачити, нікого.

77. Мені важко прокинутись в призначений час.

78. Якщо в моїх негараздах хтось винен, я не залишаю його без покарання.

79. В дитинстві я був вередливим, подразливим.

80. Мені відомі випадки, коли мої родичі лікувались в невропатологів, психіатрів.

81. Іноді я приймаю валеріану, кодеїн, еленіум й інші заспокійливі засоби.

82. У мене є засуджені родичі.

83. У мене бували приводи в міліцію.

84. Я залишався в школі на другий рік.