Вплив професійної деформації на побудову міжособистісних стосунків

Типи міжособистісних стосунків та їх особливості. Причини виникнення та рівні розвитку емоційного вигорання як особливого стану професійної деформації. Особливості впливу професійної деформації на педагогів та працівників органів внутрішніх справ.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2013
Размер файла 87,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

4. Внаслідок впливу професійної діяльності у педагогів виникають такі особливості в поведінці: дидактична манера мовлення; зайва прямолінійність та негнучкість мислення; власність, категоричність, втрата почуття гумору, поспішність оціночних суджень та їх неправомірна інтеграція, поява розумових та мовних штампів, формалізм у відношеннях.

Внаслідок впливу професійної діяльності у працівників ОВС виникають наступні особливості поведінки: перетворення одних рис у свою якісну протилежність, так впевненість перетворюється на самовпевненість; пильність на - підозрілість; вимогливість - у прискіпливість; актуалізація і розвиток соціально неприйнятних рис, таких як жорстокість, мстивість, брутальність.

5. На базі проведеного дослідження можна зробити висновок що існує взаємозв'язок між впливом професійної деформації на особистість та способом її поведінки в міжособистісних стосунках. Непомітно для себе працівник міліції починає розмовляти мовою засуджених; звичайно це проявляється в збідненні лексикону, вживанні слів-паразитів, ненормативної лексики, що в свою чергу призводить до роздратування іншого партнера міжособистісних стосунків ( в нашому випадку це педагог) і останній, в силу своєї професійної деформації намагається постійно виправляти та навчати першого, з чим той незгідний. І працівник огранів внутрішніх справ і педагог у стосунках намагаються зайняти домінантну позицію, оскільки саме таку позицію вони займають на своєму робочому місці і не виявляють ніякого бажання її змінювати, адже за роки професійної діяльності вона стала для них звичною. І ще однією особливістю в стосунках педагога та міліціонера є те що, педагог не допускає можливості правильності іншої точки зору, відмінної від його власної, а працівник правоохоронних органів в силу своєї професії намагається розробити якомога більше позицій розуміння певної проблеми. Наступною логічною сходинкою таких стосунків є замкнення одного з партнерів у своєму внутрішньому світі, зазвичай ним стає міліціонер. Він починає спілкуватися лише з тими, хто охоче підтримує і розуміє його, як правило це його товариші по службі, потім він починає звинувачувати всіх навколо себе, за те що у них нема бажання спілкуватися з ним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Малишева К.О. Синдром професійного вигоряння психотерапевта: роль особливостей клінічних взаємовідносин / Проблеми загальної та педагогічної психології. - Т. IV, ч. 3. - 2002. - С 134-139.

2. Аминов H.A. Психологический профотбор на педагогические специальности. -Ярославль, 1994. - 57 с.

3. Роберте Г.А. Профилактика выгорания / Обзор современной психиатрии. -1998.-№ 1.С. 39-46.

4. Кукушін В.М., Твоя професійна етика,-Москва, 1994

5. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. - СПб.: Питер, 2005. -С. 233-236.

6. Бойко В.В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. - СПб.: Питер, 1999. - 216 с.

7. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: вигляд на себя и других. -М., 1996.

8. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976. -375 с.

9. Водопьянова Н. Е. Синдром «психического выгорания» в коммуникативных профессиях// Психология здоровья. - СПб., 2000. -С.16-85.

10. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. - СПб.: Питер, 2005.-С. 233-236.

11. Водопьянова Н. Е., Старченкова Е. С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. - СПб.; Питер, 2008.

12. Гришина Н. В. Помогающие отношения: профессиональные и экзистенциальные проблемы //Психологические проблемы самореализации личности. - СПб., 1997. - 235 с.

13. Косарева В. В. Профессиональные заболевания медицинских работников. -Самара, 1998. - 180 с.

14. Орел В. Е.Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования и перспективы//Психологический журнал. 2001. Т.22. - № 1. - С. 27-28.

15. Чабан О. С. Здоровье врача-невролога, психиатра. Кто о нем позаботится? Здоровье. - 2007. - № 15-16. - С. 46.

16. Булденко К.А., Професійна етика та естетична культура працівника органів внутрішніх справ,-Хабаровськ, 1993 Добро і зло як етичні категорії,-Москва, 1975

17. Дубов Г.В., Взаємозв'язок моралі, культури поведінки і етикету співробітника органів внутрішніх справ// Труди Академії МВС СРСР,-Москва, 1990

18. Професійна етика, під ред. Дубова Г.В., Опальова А.В., Москва, 1998

19. Любич С.Г., Етичні засади слідчої тактики,-Москва, 1980

20. Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://referat2000.bizforum.ru/

21. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологи: Информ.-метод. материалы к курсу «Общ. психология»: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. -- М.: Просвещение, 1986. -- С. 72--81, 97--107.

22. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підруч.: У 2-х ч. -- Ч. 1. Психологія суб'єкта діяльності. -- К.: КНЕУ, 1999. -- С. 136--138, 142--146.

23. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: Основні положення: Навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -- К.: Екс Об, 2000. -- С. 33--34.

24. Немов Р. С. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. -- Кн. 1. Общие основы психологии.

25. Куличенко В.В., Столбовой В.П. Профессиональная деформация сотрудников уголовного розыска: сущность и пути профилактики. - К., 1991.

26. Кудрявцев В.Н., Бородин С.В., Нерсесянц B.C. Социальное отклонение. -М., 1989.

27. Джини Грехем Скотт. Конфликты: пути их преодоления. - К., 1991. -186с. 28.Карташев С. Конфликтология // Экология преступности. - Кишинев, 1996.-480 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Методика діагностики рівня емоційного вигорання
В. В. Бойко

1. Організаційні помилки на роботі постійно змушують нервувати, напружуватися, хвилюватися.

2. Сьогодні я задоволений своєю професією не менше, ніж на початку кар'єри.

3. Я помилився у виборі професії чи профілю діяльності (займаю не своє місце).

4. Мене турбує те, що я став гірше працювати (менш продуктивно, менш якісно, повільніше).

5. Теплота у взаємодії з партнерами дуже залежить від мого настрою.

6. Від мене, як від професіонала, мало залежить добробут партнерів

7. Коли я приходжу з роботи додому, то деякий час (години 2-3) мені хочеться побути па самоті, щоб зі мною ніхто не спілкувався.

8. Коли я відчуваю втому чи напруження, то намагаюся швидше вирішити проблеми партнера (згорнути взаємодію).

9. Мені здається, що емоційно я не можу дати колегам того, що потребує професійний обов'язок.

10. Моя робота притупляє емоції.

11. Я відверто втомився від людських проблем, з якими доводиться мати справу па роботі.

12. Трапляється, я погано засинаю (сплю) через хвилювання, пов'язані з роботою.

13. Взаємодія з партнерами потребує від мене великого напруження.

14. Робота з людьми приносить мені все менше задоволення.

15. Я б змінив місце роботи, якби з'явилась така можливість.

16. Мене часто засмучує те, що я не можу на потрібному рівні надати професійну підтримку, послугу, допомогу.

17. Мені завжди вдається запобігти впливу поганого настрою наділові контакти.

18. Мене дуже засмучує ситуація, коли щось не йде на лад у стосунках з діловим партнером.

19. Я так стомлююся на роботі, що вдома намагаюся спілкуватися якомога менше.

20. Через брак часу, втому та напруження часто приділяю партнеру менше уваги, ніж потрібно.

21. Іноді звичні ситуації спілкування на роботі дратують мене.

22. Я спокійно сприймаю обґрунтовані претензії партнерів.

23. Спілкування з партнерами спонукає мене уникати людей.

24. При згадці про деяких партнерів та колег, у мене псується настрій.

25. Конфлікти та суперечки з колегами віднімають багато сил та емоцій.

26. Мені все складніше встановлювати або підтримувати контакти з діловими партнерами.

27. Обставини на роботі мені здаються дуже складними і важкими.

28. У мене часто виникають тривожні очікування, пов'язані з роботою: щось має трапитися, як би не припуститися помилки, чи зможу зробити все як потрібно, чи не скоротять мене тощо.

29. Якщо партнер мені неприємний, то я намагаюсь обмежити час спілкування з ним, менше приділяти йому уваги.

30. У спілкуванні па роботі я дотримуюся принципу «не роби людям добра -- не отримаєш зла».

31. Я з радістю розповідаю домашнім про свого роботу.

32. Трапляються дні, коли мій емоційний стан погано відображається на результатах роботи (менше працюю, знижується якість, виникають конфлікти).

33. Іноді я відчуваю, що потрібно поспівчувати партнерові, але не в змозі цього зробити.

34. Я дуже хвилююся за свою роботу.

35. Партнерам по роботі віддаю більше уваги та турботи, ніж отримую від них вдячності.

36. При одній згадці про роботу мені стає погано: починає колоти в області серця, підвищується тиск, виникає головний біль.

37. У мене добрі (в цілому задовільні) стосунки з безпосереднім керівником.

38. Я часто радію, коли бачу, що моя робота приносить користь людям.

39. Останнім часом мене переслідують невдачі па роботі.

40. Деякі аспекти (факти) моєї роботи викликають розчарування, нудьгу і зневіру.

41. Трапляються дні, коли контакти з партнерами складаються гірше, ніж зазвичай.

42. Я переймаюся проблемами ділових партнерів (суб'єктів діяльності) менше, ніж зазвичай.

43. Втома від роботи призводить до того, що я намагаюся скоротити час спілкування з друзями та знайомими.

44. Зазвичай я виявляю зацікавленість особистістю партнера більше, ніж того вимагає справа.

45. Зазвичай я приходжу на роботу відпочивши, зі свіжими силами, в доброму настрої.

46. Іноді я ловлю себе на тому, що працюю з партнерами автоматично, без душі.

47. У справах зустрічаються настільки неприємні люди, що всупереч волі бажаєш їм чогось недоброго.

48. Після спілкування з неприємними партнерами в мене буває погіршення фізичного та психічного самопочуття.

49. На роботі я постійно відчуваю психічне та фізичне перевантаження.

50. Успіхи в роботі надихають мене.

51. Ситуація на роботі, в якій я опинився, здається безвихідною (майже безвихідною).

52. Я втратив спокій через роботу.

53. Впродовж останнього року траплялися скарги па мене з боку партнерів.

54. Мені вдається зберегти нерви тільки через те, що багато з того, що відбувається з партнерами, я не беру близько до серця.

55. Я часто з роботи приношу додому негативні емоції.

56. Я часто працюю через силу.

57. Раніше я був більш співчутливим та уважним до партнерів, ніж тепер.

58. У роботі з людьми керуюся принципом: не псуй нерви, бережи здоров'я.

59. Іноді я йду на роботу з важким відчуттям: як все набридло, нікого б не бачити й не чути.

60. Після напруженого робочого дня я відчуваю, що занедужав.

61. Контингент партнерів, з якими я працюю, дуже важкий.

62. Іноді мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зусиль, які я витрачаю.

63. Якщо б мені поталанило з роботою, я був би набагато щасливішим.

64. Я у відчаї від того, що на роботі в мене серйозні проблеми.

65. Іноді я поводжуся зі своїми партнерами так, як би не хотів, щоб вони вчиняли зі мною.

66. Я засуджую партнерів, що розраховують на особливу поблажливість та увагу.

67. Зазвичай після робочого дня у мене не вистачає сил займатися домашніми справами.

68. Часто я підганяю час: швидше б закінчився робочий день.

69. Стан, прохання, потреби партнерів зазвичай мене щиро хвилюють.

70. Працюючи з людьми, я зазвичай ніби ставлю екран, що захищає мене від чужих страждань та негативних емоцій.

71. Робота з людьми (з партнерами) дуже розчарувала мене.

72. Щоб відновити сили, я часто вживаю ліки.

73. Як правило, мій робочий день проходить спокійно і легко.

74. Мої вимоги до виконуваної роботи вищі, ніж те, чого я досягаю через певні обставини.

75. Моя кар'єра склалася вдало.

76. Я дуже нервую з приводу того, що пов'язано з роботою.

77. Деяких із своїх постійних партнерів я не хотів би бачити й чути.

78. Я схвалюю колег, які повністю присвячують себе людям (партнерам), нехтуючи власними інтересами.

79. Моя втома на роботі зазвичай мало або взагалі не відображається па спілкуванні з домашніми і друзями.

80. За можливості, я віддаю партнерові менше уваги, але так, щоб він цього не помітив.

81. Мене часто підводять нерви в спілкуванні з людьми на роботі.

82. До всього (майже до всього), що відбувається на роботі, я втратив зацікавленість, живе почуття.

83. Робота з людьми погано вплинула на мене як на фахівця -- зробила знервованим, злим, притупила емоції.

84. Робота з людьми вочевидь підриває моє здоров'я.

Перший компонент -- «Напруження»:

1. Переживання психотравмуючих обставин;

+1(2б); +13(3б); +25(2б); -37(3б); +49(10б); +61(5б); -73(5б).

2. Незадоволеність собою;

-2(3б); +14(2б); +26(2б); -38(10); -50(5б); +62(5); +74(5).

3. «Загнаність у кут»;

+3(10); +15(5); +27(2); +39(2); +51(5); +63(1); -75(5).

4. Тривога і депресія.

+4(2); +16(3); +28(5); +40(5); +52(10); +64(2); +76(3).

Другий компонент -- «Резистенція»:

1. Неадекватне вибіркове емоційне реагування;

+5(5); -17(3); +29(10); +41(2); +53(2); +65(3); +77(5).

2. Емоційно-моральна дезорієнтація;

+6(10); -18(3); +30(3); +42(5); +54(2); +66(2); -78(5).

3. Розширення сфери економії емоцій;

+7(2); +19(10); -31(2);+43(5); +55(3); +67(3); -79(5).

4. Редукція професійних обов'язків.

+8(5); +20(5); +32(2(; -44(2); =56(3); +68(3); +80(10)

Третій компонент -- «Виснаження»:

1. Емоційний дефіцит;

+9(3); +21(2); +33(5); -45(5); +57(3); -69(10); +81(2).

2. Емоційне відчуження;

+10(2); +22(3); -34(2); +46(3); +58(5); 70(5); +83(10).

3. Особистісне відчуження (деперсоналізація);

+11(5); +23(3); +35(3); +47(5); +59(5); +71(2); +83(10).

4. Психосоматичні та психовегетативні порушення.

+12(3); +24(2); +36(5); +48(3); +60(2); +72(10); +84(5).

Ключ

№1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

№13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

№25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

№37

38

39

40

41

42

43

44

45

46

47

48

№49

50

51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

№61

62

63

64

65

66

67

68

69

70

71

72

№73

74

75

76

77

78

79

80

81

82

83

84

Додаток Б

Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса. ( Адаптація Н. В. Гришиної)

1. А. Іноді я надаю можливість іншим прийняти відповідальність за рішення суперечливого питання.

Б. Ніж обговорювати те, в чому ми розходимося, намагаюся звернути увагу на те, в чому ми обидва незгодні.

2. А. Я намагаюся знайти компромісне рішення.

Б. Я намагаюся владнати справу згідно інтересами іншого і моїх власних інтересів.

3. А. Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.

Б. Я намагаюся заспокоїти іншого бо головне - зберегти наші відносини.

4. А. Я намагаюся знайти компромісне рішення.

Б. Іноді я жертвую власними інтересами заради інтересів іншого людини.

5. А. Улагоджуючи суперечливу ситуацію, весь час намагаюся знайти підтримку в іншого.

Б. Я намагаюся докласти зусиль, щоб уникнути непотрібної напруженості.

6. А. Я намагаюся запобігти виникненню неприємностей для себе.

Б. Я намагаюся домогтися свого.

7. А. Я намагаюся відкласти рішення спірного питання для того, аби згодом вирішити його остаточно.

Б. Вважаю можливим у чомусь поступитися, аби домогтися іншого.

8. А. Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.

Б. Першим ділом намагаюся ясно усвідомити у чому полягають всі порушені інтереси і питання.

9. А. Гадаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь виникаючі розбіжності.

Б. Я застосовую зусилля, аби домогтися свого.

10. А. Я твердо прагну досягти свого.

Б. Я стараюся знайти компромісне рішення.

11. А. Передусім намагаюся ясно визначити у чому полягають всі порушені інтереси і питання.

Б. Я намагаюся заспокоїти іншого, бо головне - зберегти наші відносини.

12. А. Найчастіше я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки

Б. Я даю можливість іншому у чомусь залишитися при своїй думці, коли він також йде мені назустріч.

13. А. Я пропоную середню позицію.

Б. Я наполягаю, щоб було зроблено по-моєму.

14. А. Я повідомляю іншому свою думку і запитую про погляди.

Б. Я намагаюся показати іншому логіку і переваги моїх поглядів.

15. А. Я намагаюся заспокоїти іншого, бо головне - зберегти наші відносини.

Б. Я намагаюся впровадити необхідні заходи, щоб уникнути напруженості.

16. А. Я намагаюся не зачепити почуттів іншого.

Б. Я намагаюся переконати іншого у перевагах моїх позицій.

17. А. Зазвичай я наполегливо намагаюся домогтися свого.

Б. Я намагаюся докласти зусиль, щоб уникнути непотрібної напруженості.

18. А. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

Б. Я даю можливість іншому у чомусь залишитися при своїй думці, коли він також йде мені назустріч.

19. А. Передусім намагаюся ясно визначити у чому полягають всі порушені інтереси і питання.

Б. Я намагаюся відкласти рішення суперечливого питання для того, аби згодом вирішити його остаточно.

20. А. Я намагаюся негайно подолати наші розбіжності.

Б. Я намагаюся знайти найкраще поєднання вигод та втрат для нас обох.

21. А. Ведучи переговори, намагаюся бути уважним до бажань іншого.

Б. Завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

22. А. Я стараюся знайти позицію, що стоїть посередині між моєю позицією і думками іншої людини.

Б. Я відстоюю свої бажання.

23. А. Зазвичай, я переймаюся тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

Б. Іноді надаю можливість іншим прийняти відповідальність за рішення спірного питання.

24. А. Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я постараюся піти назустріч його бажанням.

Б. Я намагаюся переконати іншого досягти компромісу.

25. А. Я намагаюся показати іншому логіку і переваги моїх поглядів.

Б. Ведучи переговори, намагаюся бути уважним до бажань іншого.

26. А. Я пропоную середню позицію.

Б. Я майже завжди переймаюся тим, щоб задовольнити бажання кожного.

27. А. Найчастіше я уникаю позиції, яка може викликати суперечки.

Б. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

28. А. Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.

Б. Улагоджуючи ситуацію, я зазвичай намагаюся знайти, підтримку в іншого.

29. А. Я пропоную середню позицію.

Б.Думаю, що не варто хвилюватися через якісь виникаючі протиріччя.

30. А. Я намагаюся не зачепити почуттів іншого.

Б. Завжди займаю таку позицію у спірному питанні , аби ми з іншою зацікавленою людиною могли домогтися успіху.

Ключ

суперництво

співпраця

компроміс

уникнення

адаптація

1

А

Б

2

Б

А

3

А

Б

4

А

Б

5

Б

Б

6

Б

А

7

Б

А

8

А

Б

9

Б

А

10

А

Б

11

А

Б

12

Б

А

13

Б

А

14

Б

А

15

Б

А

16

Б

А

17

А

Б

18

Б

А

19

А

Б

20

А

Б

21

Б

22

Б

А

А

23

А

Б

24

Б

А

25

А

Б

26

Б

Б

27

А

Б

28

А

Б

Б

29

Б

30

Б

Б

А

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.