Дослідження і виявлення емоційно-особистих факторів, вплияючих на рівень післяпологової депресії

Група	Середнє значення
1	47,67
2	51,62
3	50,33

Згідно отриманим за данною методикою результатами випробники другої та третьої групи знаходяться у стані легкої депресії.

Статистична обробка результатів виявила достовірну різність між першою та другою групами ( р = 0,003). Між іншими групами різницю не знайдено.

Опитник рівня особистої тривожності Ж. Тейлор виявив високий рівень тривожності в усіх випробниках ( Таблиця № 4).

Таблиця № 4. Результати опитника рівня особистої тривожності Ж. Тейлор за групами

Група	ШСБ	Середнє значення
1	4,00	21,50
2	3,50	21,38
3	3,67	28,17

Примітка: ШСЖ - шкала соціальної бажаності.

Достовірних різниць між групами не було виявлено. Однак можливо відмітити тенденцію до повишення рівня особистої тривожності у групі з симптомами депресії середньої тяжкості (група 3).

Середні оцінки за шкалою тривожності випробників групи 1 та 2 близькі до межі між середнім та високим рівнем тривожності.

Результати за методикою рівень субєктивного контролю представлені у таблиці № 5

Таблиця № 5. Результати методики РСК за групами

Група	Із	Ід	Ін	Іс	Іп	Ім	Із
1	4,67	7,00	6,17	7,17	5,83	6,83	6,83
2	4,00	6,88	7,12	7,12	6,38	7,50	6,12
3	7,00	7,00	8,50	6,67	6,17	5,67	4,83

Примітка:

Із- шкал загальної інтернальності,

Ід- шкала області досяг,

Ін- шкала інтернальності в області невдач,

Іс- шкала інтернальності в області сімейних відносин,

Іп- шкала інтернальності позитиву,

Ім-шкала міжособових відносин,

Із- шкала інтернальності у відношені здоров'я та хвороби.

Для випробників з низькими оцінками депресії (група 1) характерні високі показники оцінок за шкалами Ід та Іс, що свідоцтвує про високий рівень суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями та ситуаціями, та розвинитому почутті відповідальності за події, які відбувалися в його сімейному житті.

Для випробників із симптомами субдепресії характерні завишені результати за шкалами Ін, Іс та Ім, що говорить про здібності та бажання людини докладати зусиль для налагоджування контакту навколишніми, високорозвиненому почутті відповідальності за те, що відбувається в родині. Також для них характерна наявність самозвинувачення в неприємностях, невдачах, тощо.

У випробників із вираженими симптомами депресії найбільш високі показники оцінок за шкалами Із, Ід, Ін, що можливо трактувати як високий рівень суб'єктивного контролю над будь-якими значними ситуаціями. Випробники цієї групи відчувають особисту відповідальність за всі позитивні та негативні ситуації в їхньому житті.

Статистична обробка результатів дозволила виявити достовірну різницю за шкалою загальної інтернальності ( Із; р = 0,036) між групами з помірно та сильно висловленній депресією.

Також можливо відмітити наявність наступних тенденцій:

1. рівень інтернальності в області невдач (шкала Ін) вище у випробників із симптомами середньої депресії, ніж у випробників без симптомів депресивного стану (р = 0,07);

2. рівень інтернальності в області міжособистих відносин вище у субдепресивних випробників, ніж у випробників із симптомами депресії (р = 0.085)

Різницю за іншими шкалами статистично достовірного рівня не досягає (Таблиця № 6).

Таблиця № 6. Результати статистичної обробки результатів методики РСК за крітерієм U Мана-Уітні

Порівняльні групи	Із	Ід	Ін	Іс	Іп	Ім	Із
1 - 2	0,473	0,628	0,279	0,525	0,253	0,255	0,323
1 - 3	0,111	0,467	0,070	0,282	0,403	0,185	0,126
2 - 3	0,036	0,552	0,115	0,371	0,368	0,085	0,256

Порівняння усереднених профілів ( Діаграма 1) по трьом групам не виявило достовірних кореляцій між ними ( Таблиця № 7). Таким чином, ми можемо говорити про наявність різниць між профілями.

Діаграма 1. Усереднені за групами профілі РСК.

У найбільшій ступені розрізняються усереднені профілі групи субдепресивних випробників та випробників із депресієй (кофіцієнт кореляції 0,036). Порівнення профілів 1 (без депресії) та 3 (із симптомами депресії) груп виявило незначну негативну кореляцію між ними (-0,181).

Кореляція між усередненими профілями недепресивних та субдепресивних випробників має значення 0,527, однак достовірного рівня не досягає (р = 0,235).

Таблиця № 7. Результати статистичної обробки результатів методики РСК методом рангової кореляції Спірмена (порівняння усереднених профілів за групами).

Порівнювальні групи	Рівень значимості	Кофіцієнт кореляції
1 - 2	0,235	0,527
1 - 3	0,713	-0,181
2 - 3	0,963	0,036

Результати методики «Характерологічний опитник К. Ленгарда» пред'явленні у Таблиці № 8.

Таблиця № 8. Результати методики «Характерологічний опитник К. Ленгарда» за групами

Група	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	77,33	82,17	76,17	44,67	60,5	53,17	51,67	47,67	43,00	56,33
2	58,25	64,38	73,00	45,25	57,62	65,38	49,62	42,88	41,88	60,25
3	74,83	74,83	55,83	43,33	49,00	61,67	77,67	42,67	48,17	46,17

Нумерація шкал відповідає номерації в опису методики.

Для випробників без симптомів депресії характерно переважування рис гіпертимічного, збудженого та емотивного тиів ( 1, 2 та 3 шкали відповідно). Таким чином , можливо говорити про підвищений фон настрою , високій активності , підвищену імпульсивність разом із високою чуттевістю та вразливістю .

У випробників із субдепресивними симптомами мають перевагу високі показники за шкалами: 2 (збудженість), 3 (емотивність) та 6 (циклотимність), що свідоцтвує про завищену збудженість, чуттєвість та схильність до періодичних змін завищеного та заниженого настрою. Також можливо відмітити, що у цілому оцінки випробників цієї групи нижчі, ніж у решти, за всіма шкалами, що свідоцтвує про мешьшу виразність акцентуацій характеру.

Випробники з депресивной симптоматикою показують високі оцінки за шкалами гіпертимності (1), збудженості (2) та показовості (7). Отож, найбільш виражені такі риси як:

· підвищений фон настрою разом із високою активністю;

· підвищена імпульсивність, послаблення контролю над спонуканням та притягуванням;

· показова поведінка, егоцентризм, прагнення привернути до себе увагу.

Більш наглядно результати за опитником К. Леонгарда пред'явлені на діаграмі 2.

Діаграма 2. Усереднені профілі випробників за групами за методикою «Характерологічний опитник К. Леонгарда».

Статистична обробка результатів дозволила виявити достовірну різницю між різними групами (Таблиця № 9) за шкалою опитника К. Леонгарда:

Гіпертимність(1 шкала):

У випробників без депресивних симптомів оцінки за данною шкалою вище, ніж у випробників із симптомами субдепресії (р=0,025);

Збудженність (2 шкала):

У випробників без депресивних симптомів оцінки за данною шкалою достовірно вище, ніж у випробників із симптомами субдепресії (р = 0,024);

Емотивність (3 шкала):

Оцінки випробників без симптомів депресії та з симптомами субдепресії достовірно вищі, ніж оцінки випробників із депресією середнього рівня (р = 0,018, р = 0,028, відповідно);

Демонстративність (4 шкала):

Оцінки випробників із симптомами депресії за цією шкалою достовірно вище, ніж оцінки випробників без депресії та з субдепресією ( р = 0,025, р = 0,044).

Таблиця № 9. Результати статистичної обробки результатів методики «Характерологічний опитник К. Леонгарда» за крітерієм U Мана-Уітні.

Групи	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1 - 2	0,025	0,024	0,421	0,578	0,603	0,218	0,397	0,373	0,396	0,345
1 - 3	0,404	0,404	0,018	0,284	0,144	0,256	0,025	0,374	0,283	0,166
2 - 3	0,067	0,165	0,028	0,423	0,302	0,421	0,044	0,699	0,180	0,106

Номерація шкал відповідає номерації в описі методики.

Аналіз усереднених профілів груп випробників дозволяє говорити про наявність достовірної кореляції між профілями випробників без депресії та з симптомами субдепресії (р = 0,014) (див. Таблицю № 10). Також можливо казати про наявність близької до достовірної кореляції між профілями недепресивних та депресивних випробувачів (р = 0,095).

Таблица 10. Результати статестичної обробки результатів методики«Характерологічний опитник К. Леонгарда» за методикою раногової кореляції Спірмена ( порівняння усереднених профілів за групами)

Порівнювальні групи	Рівень значимості	Кофецієнт кореляції
1 - 2	0,014	0,757
1 - 3	0,095	0,559
2 - 3	0,184	0,455

Результати за методикою «Малюнковий тест (я та мій малюк)» пред'явленні у Таблиці № 11.

Таблиця № 11. Результати методики «Малюнковий тест (я та мій малюк)»

	0	1	2	3	4	Разом
1	2	3	0	1	0	6
2	0	2	1	2	3	8
3	3	0	1	1	1	6
Разом	5	5	2	4	4	20

Получені результати не дозволяють виділити найбільш характерний для кожної групи тип малюнків.

Разом з цим можливо відмітити, що випробники груп без симптомів депресії, якщо погоджуються, малюють зображення, які свідоцтвують про позитивну ситуацію вагітності та готовності до материнства та пологів (50%).

У випробників із субдепресивними симптомами мають перевагу малюнки, які говорять про наявність в тій чи іншій ступені тривоги, невпевненості у собі, конфліктності (75%).

Випробники з симптомами депресії в 50% випадків відмовились малювати, що може розглядатись як дуже виражена тривога, конфліктність, проблемне відношення до материнства та вагітності. Решта малюнків також свідоцтвує про тривогу та конфліктність, але в меншій мірі.

Статистична обробка результатів данної методики (див. Таблицю № 12) дозволила виявити достовірну різницю між випробниками з груп без симптомів депресії та з субдеперсією (р = 0,013). Також можливо говорити про наявність тенденції до більшої тривожності випробників з депресією, ніж у випробників із субдепресією (р = 0,082).

Таблиця № 12. Результати статистичної обробки результатів за методикою «Малюнковий тест (я та мій малюк)» за крітерієм U Мана-Уітні.

Порівнювальні групи	Рівень значимості
1 - 2	0,013
1 - 3	0,433
2 - 3	0,082

3.4 Обмірковування результатів

Полученні результати дозволяють стверджувати , що для випробовників із відсутністю симптомів депресії характерні наступні особисті особливості:

· достатньо високий рівень тривожності (однак, нижче, ніж у групи з симптомами депресії);

· високий рівень суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями та ситуаціями і розвинуте почуття відповідальності за події, що відбуваються в його сімейному житті;

· підвищенний фон настрою, висока активність;

· підвищенна імпульсивність;

· висока чуттєвість та вразливість.

У 50% випадків можливо говорити про позитивну ситуацію вагітності та пологів, готовності до материнства (за результатами малюнкової методики).

На основі отриманих даних мі можемо вважати, що виявлена тривожність обумовлена новою ситуацією, в яку потрапили випробники. Тим паче, що для кожної жінки, яка брала участь в дослідженні, дана вагітність та пологи були першими в їхньому житті.

Відмова двох випробників від малювання можливо трактувати або як прояву маскованої депресії (яка в першу чергу виявляється не в знижені загального фону настрою, а в формуванні соматичної симптоматики), або як результат високої тривожності, що визвана народженням дитини та самою ситуацією психологічного дослідження.Також суттєвим може виявитись той факт, що малюнковий тест проводився одним із останніх і жінки відчували стомленність.

Випробовники з симптомами субдепресії характеризуються наявністю наступних рис :

· підвищений рівень тривожності;

· наявність здібності та бажання закладати зусиль для налагоджування контакту з навколишніми;

· високорозвинене почуття відповідальності за те, що коїться в родині;

· наявність де-яких самозвинувачень у неприємностях та невдач;

· підвищена збудженість;

· чуттєвість;

· схильність до періодичних змін підвищеного та зниженого настрою;

· невпевненість у собі, внутрішні конфлікти.

Необхідно зазначити, що вираженість акцентуйованих рис особистості у випробників цієї групи менше, ніж у решти. Це може слугувати гарною прогнозтичною ознакою, так як, недивлячись на наявність схильності до самозвинувачень та періодичні зміни настрою, вони можуть бути взятими під контроль.

Тривога, конфліктність, невпевненість у собі, що спостерігаються у теперішній час, можуть бути пояснені не тільки особливостями особистості , але й новою ситуацією материнства. Можливо припущення, що зміни у соціальній ситуації, придбання нової ролі стали товчком для формування субдепресивної симптоматики. Основою могли слугувати такі відмінності особистості, як схильність до самозвинувачевання, циклотимність та підвищенна чуттєвість.

Ці ж риси особистості можуть бути причиною невпевненості у собі та конфліктного відношення до материнства і вагітності, що виявляються за результатами малюнкового тесту.

К. Ленгард в опису типів акцентуацій та їх взаємодій вказує на те, що одночасна присутність в особистості рис збудженого, емотивного та циклотимного типів акцентуацій схиляє до розвитку депресивних станів. Разом із цим він відмітив, що для людей з емотивним типом акцентуації характерно співвідношення тяжкості деперсивних симптомів та переживань, що їх визвали. Це підтверджує припущення про те, що виявлений субдеперсивний рівень симптоматики може бути обумовлен реакцією на зміни ситуації та соціальної ролі.

Недивлячись на наявність у момент дослідження симптомів субдепресії, прогноз подальшого стану був позитивним. Сполучення усіх описаних вище рис особистості дозволяє припускати бистрий вихід зі стану пригнічення та розвиток нормальних відносин із дитиною, а також нормалізацію відносин у родині та гармонію зі своєю особистістю. Можливо припускати, що по закінченню періода адаптації до нової ситуації симптоми депресивного стану сщезнуть.

Для випробників з депресивной симптоматикою характерна наявність таких рис особистості:

· високий рівень тривожності;

· високий рівень суб'єктивного контролю, схильність бачити у собі причину всього, що відбувається;

· підвищенний фон нвстрою разом із високою активністю;

· підвищенна імпульсивність, послаблення контролю над спонуканням та потягом;

· демонстративна поведінка, егоцентризм, бажання привернути на себе увагу;

· невпевненість у собі, наявність внутрішніх конфліктів.

Можливо припускати, що одно з причин депресії та високої тривожності - високий рівень суб'єктивного контролю, що приводить до прийняття відповідальності за все, що коїться, на себе. При надмірному виявлені це приводить до того, що людина стає неспроможньою прийняти той факт, що не все можливо контролювати. У подібній ситуації будь-яка подія, яку не можливо контролювати, може стати джерелом серйозного стресу.

Показовність також може служити фактором ризику формування післяпологової депресії, так як з народженням дитини увага родини часто переходить із матері на немовля. Це може призвести до возникнення думок про свою непотрібність, покинутості.

Також показовість може посприяти на ступінь виявлення депресивної симптоматики. Частіш показові особистості схилені пербільшувати свої страждання, тим самим намагаючись звернути на себе увагу.

Психологічні дослідження акцентуацій та їх звязки з депресивними розладами вказують на те, що наявність у структурі особистості показовності, яскравості емоційних прояв при відсутності їх достатньої глибини, схильністю до швидкої зміни переживань чи внутрішньої дисгармонії з стисненям зони життєвого комфорту, невпевненості в своїх можливостях, зниженні самооцінки, непродуктивність інтелектуальної переробки конфліктних ситуацій, виснаження призводить до швидкого формування під впливом стресових дій деприсивних розладів. Більша частка цих рис особистості буває у випробниках із різькими симптомами депресії. Якщо він не врівноважений високим рівнем інтернальності в області досягнень, то можливе роглядання, як дуже негативний факторп розвитку Для випробників данної групи прогноз буде меньш позитивним тому, що виявлене сполучення акцентуацій особистості призводить до можливостей возникнення афективних сполохів, а також до формування реакцій за типом «втеча в хворобу».

Порівнювання результатів усіх методик за усіма групами випробників дозволяє виявити ряд тенденцій:

· виражена депресивна симптоматика відповідає високому рівню тривожності;

· яскраво виражений внутрішній фокус контролю в області значних подій відповідає формуванню депресії, в той же час внутрішній фокус контролю в області відносин із людьми служить фактором захисту від депресивних станів;

· такі риси характеру особистості як емотивність, циклотимність та показовість можуть слугувати факторами ризикумформування депресії.

Виявленні тенденції не вважають неменучим розвиток післяпологової депресії у жінок з особистими особливостями. Однак при негативній ситуації вірогідність формування данного стану значно збільшується.

Також важливо відмітити, що на ряду випадків симптоми післяпологової депресії можуть виявлятись сховано ( у вигляді соматичних оскладнень) або, навпаки, значно збільшуватись (наприклад, при показовій акцентуації). Тому важливо окрім прямих методів діагностики використовувати ще й проективні методики, які дозволяють виявляти скриті, неосознані особові тенденції та особливості.

Суттєвим є вплив особливості особистості на прогноз потоки депресивного стану. Висока емотивність слугує основою для позитивного прогнозу тому, що вважає здібність глибоко відчувати та співчувати не тільки негативні моменти свого життя, але й позитивні. В якості позитивного фактору можливо розглядати ще й гіпертимнісь тому, що вона визиває підвищений фон настрою та високу активність, що являється перпоною розвинення тяжкої депресії.

Також можливо припущення того, що високий фокус контролю в області родинних та міжособових відносин при невисоких показниках загальної інтернальності та інтернальності в області вдач може знижувати негативні наслідки післяпологової депресії тому, що припускає заінтерисованість у постанові контактів із навколишніми людьми та їх підтримки.

В якості негативного фактору можливо розглядати показовість тому, що наявність розвинених істиричних рис характеру може сприяти «втечі у хворобу» та перебільшувані тяжкості симптомів. Також показовість може обумовити недостатньо уваги та опіки за немовлям, особливо, якщо показова жінка вважає, що таким чином зможе виділитися, або події в родині перетворюються в боротьбу за увагу до навколишніх.

Циклотимність також негативно впливає на прогноз потоки депресії. Коливання настрою можуть призвести до того, що після чергової гіпоманіакальної фази, що виявляється в піднятому настрої, високій активності, енергійності, депресивна фаза може або затягнутись, або виявитись гостріше. Суттєво і те, що зміна настрою у циклотимних особистостей може виявлятись не тількі під дією будь-яких подій, але й в результаті обміркувань.

Результати данного дослідження не дозволили виявити чіткого зв'язку між ступенями виразності депресивної симптоматики та тривожністю. Однак високі рівні тривожності все ж таки відповідають розвиненій депресії, тому цю особливість особистості також можливо розглядати, як призначину потік цього стану. Висока тривожність першкоджає нормалізації стану тому, що не дозволяє адекватно її оцінювати та помічати позитивні моменти. Вся увага сконцентрована на можливих негативних наслідків.

Високий внутрішній фокус контролю в області невдач, як правило, виявляється в схильності до самозвинувачень, що також заважає депресивних станів. Невпевненість у собі та внутрішні конфлікти, конфліктне відношення до вагітності та материнству слугують одним із важливіших негативних факторів формування поганих переживань. Разом із іншими негативними факторами вони можуть викликати тяжку післяпологову депресію, що продовжуватиметься довгий час. Усе вищесказане дозволяє зробити висновок, що емоційно-особиті фактори мають вплив на формування депресії у жінок, що знаходяться в післяпологовому періоді, що підтверджує висунуту гіпотезу. Разом з тим не можливо вісторонювати ще й вплив соціальних факторів: зміну соціальної ситуації та супроводжуюча їй зміна ролей також має суттєвий вплив на формування депресивних станів. Більш того саме вони слугують товчком до розвитку післяпологової депресії , тому при корекції даного стану необхідно це враховувати.

Висновок

1. На основі отриманих в дослідженні результатів можливо зробити висновок, що емоційно-особисті фактори мають вплив на формування депресії у жінок, що знаходяться в післяпологовому періоді, що підтверджує висунуту гипотизу.

2. Негативними факторами формування післяпологової депресії є:

· Циклотимність;

· Показовість;

· Висока тривожність;

· Невпевненість у собі;

· Високі рівні загальної інтернальності та інтернальності в області невдач;

· Конфліктне відношення до вагітності.ю пологів та материнства.

3. В якості факторів, що заважають розвитку тяжкої депресивної симптоматики, можливо назвати наступні:

· Гіпертимність;

· Емотивність;

· Висока інтернальність в області родинних та міжособових відносин.

4. Суттєвий вплив має і сама ситуація вагітності, пологів та поява дитини у родині.

Висновки

Дана робота присвячена дослідженню післяпологової депресії та факторів, що впливають на її формування.

Аналіз літератури показав, що під назвою післяпологової депресії мається на увазі тривалий та суб'єктивно тяжкий стан, що спруводжується зниженням настрою, нестатком цікавості до життя, пригніченням.

Основними факторами формування післяпологової депресії являються : генетична схильність, фізиологічні зміни , що відбуваються в організмі жінки до та після пологів, «депресивний» склад особистості (схильність до самозвинуваченнь, висока тривожність, тощо), соціальні (особливості родини та соціального отчення) та психологічні фактори (особливості особистості жінки, сприйняття себе як жінки та матері)

Результати емпирічного дослідження дозволили зробити висновок про наявність зв'язку між емоційно-особистими особливостями жінки та післяпологовою депресією.

Основними виявленими тенденціями являються:

· вираженій деприсивній симптоматиці відповідає високий рівень тривожності;

· яскраво виражений внутрішній локус контролю в області значних подій сприяє формуванню депресії, у той же час внутрішній локус контролю в області відносин з людьми слугує фактором захисту від депресивних станів;

· такі риси особистості як емотивність, циклотимність та показовість можуть слугувати факторами ризику формування депресії.

Також у дослідженні були виявлені позитивні та негативні фактори розвитку та прогнозу потоки післяпологової депресії:

Негативними факторами формування післяпологової депресії являються:

· Циклотимність;

· Показовість;

· Висока тривожність;

· Невпевненість у собі;

· Високі рівні загальної інтернальності та інтернальності в області невдач;

· Конфліктне відношення до вагітності, пологам та материнства.

В якості факторів, що перешкоджають розвиток тяжкої депресивної симптоматики, можливо назвати наступні:

· Гипертимність;

· Емотивність;

· Висока інтернальність в області родинних та міжособових відносин.

Отримані у роботі результати можуть бути використані при побудові програм профілактики та корекції післяпологової депресії, при вирішені актуальних проблем психології особистості, клінічної та загальної психології.

Результати даної роботи не виключають проблему післяпологової депресії та факторів, що впливають на її формування. Перспективи дослідження бачуться у вивчені впливу соціальних, генетичних та фізиологічних факторів на формування та прогноз потоки післяпологової депресії, збільшені виборки випробників та її диференціації соціально-демографічних показників. Також цікавість представляє вивчення особливостей формування та потоки післяпологової депресії у жінок із різною кількістю пологів та вагітностей, та залежності від стану жінки під час вагітності та пологів.

Список використаних джерел

1. Баженова О.В. Діагностика психічного розвитку дітей першого року життя.

2. Баз Л.Л. Зміни емоційного сприйняття у жінок, які страждають післяпологовою депресією.

3. Баз Л.Л. Післяпологова депресія. Емпиричне дослідження психологічних феноменів / «Христоматія перинатальної психології. Психологія вагітності, пологів та післяпологового періода».

4. Баз Л.Л. Психічний розвиток дітей першого року життя від матерів, що страждають післяпологовою депресією.

5. Баз Л.Л., Скобло Г.В. Спотворення материнської поведінки при післяпологової депресії: вплив раннього та актуального життєвого досвіду жінки // Соціальне та духовне здоров'я дитини та сім'ї : захист, допомога, повернення до життя. Науково- практична конференція.

6. Баз Л.Л., Скобло Г.В. Особливості спілкування малюків без матерів із післяпологовою депресією з іншими дорослими. // Психологія сьогодні : Тезіси першої Всеросійської конференції по психології.

7. Баз Л.Л., Скобло Г.В. Психотерапія материнсько-дитячих відносин при післяпологових депресіях у жінок. // Сучасні напрямки психотерапії та їх клінічне вживання.

8. Баз Л.Л., Скобло Г.В., Васильковська Н.К. Післяпологові материнські депресії та психотерапія. // Сімейна психологія та сімейна терапія.

9. Журнал «Перинатальна психологія та психологія батьківства» під редакцією Добрякова І.В., Захарова Є.І.

10. Захарова Є.І., Печнікова Є.Ю., Філіпова Г.Г., Нова книга про вагітність і не тільки…

11. Кадіна Г.І., Корнилов О.П. Суіцидальні дії як реакція на стрес // Успіхи психіатрії, неврології, нейрохірургії та наркології. Збірник наукових робіт Українського НІІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії та Харківської міської клінічній психіатричній лікарні № 15. Під загальною редакцією І.І. Кутько, П.Т. Петрюка.

12. Комер Р. Патопсихологія поведінки. Порушення та патологія психики.

13. Куліков Л.В. Домінантний настрій при різноманітних акцентуаціях особистості.

14. Леонгард К. Акцентуітині особистості.

15. Мещерякова С.Ю., Авдєєва Н.Н., Ганошенко Н.І. Вивчення психологічної готовності до материнства як фактору розвитку послідовних взаємовідносин матері та дитини.

16. Мухамедрахімов Р.Ж. Взаємодія та прихильність матерів та малюків груп ризику.

17. Народити та відродитись. Адаптований переклад з галандського..

18. Немов Р.С.

19. Рубінштейн С.Л.

20. Скобло Г., Баз Л., Добринська А. Їй би радіти, а вона плаче.

21. Перинатальна Скобло Г., Баз Л., Добринська А..Одна депресія на двох.

22. Скобло Г.В., Баз Л.Л., Баландіна Т.А. Питання дослідження післяпологових материнських депресій в аспекті їх впливу на психічний стан дітей.

23. Скобло Г., Баз Л., Луковцева З.В. Клінічні аспекти концепції прихильності.

24. Скобло Г.В., Баз Л.Л., Луковцева З.В. Психічне здоров'я у дітей дошкільного віку від матерів із післяпологовою депресією.

25. Скобло Г.В., Баландіна Т.А. Післяпологові депресії у матерів та їх зв'язок із психічним здоров'ям малюка. // Проблеми дитинства: нейро-психолого-педагогічна оцінка розвитку та рання корекція відхилень.

26. Филіпова Г.Г. Психологія материнства та ранній онтогенез.

27. Филіпова Г.Г. Психологія материнства.

28. Филіпова Г.Г. Психологія материнства: концептуальна модель.

Додатки

Додаток 1. Бланк шкали депресії Бека

Обробка результатів.

За відповіді 0 нараховується 0 балів, 1 -1 бал, 2 - 3 бали, 3 - 4 бали.

Підраховується загальна кількість балів (в тому випадку, якщо вибрано не одне, а декілька тверджень, їх теж рахують).

Оцінка висновків.

0-9 - відсутність депресивних симптомів;

10-15 - легка депресія (субдепресія);

16-19 - помірна депресія;

20-29 - виявна депресія (середньої тяжкості);

30-63 - тяжка депресія;

Пункти 1-13 - когнітивно-афективна субшкала (C-A).

Пункти 14-21 - субшкала соматичних виявлень депресії (S-P).

Інструкція:

Цей опитник складається з 21 групи стверджень. Прочтіть уважно та обведіть колом номер (0, 1, 2 або 3) ствердження, яке найкращим чином відображає Ваше самопочуття протягом ОСТАННЬОЇ НЕДІЛІ, враховуючи СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ. Якщо підходящими Вам здаються де-кілька стверджень у групі, обведіть кожне з них. Переконайтесь, що Ви прочли всі ствердження в кожній групі, ніж, зробити вибір.

1)

0- Я не відчуваю себе засмученою, сумною.

1- Я засмучена.

2- Я весь час засмучена і не можу від цього відключитись.

3- Я настільки засмучена і нещаслива, що не можу це витримати.

2)

0- Я не тривожусь про своє майбутнє.

1- Я відчуваю, що спантеличена майбутнім.

2- Я відчуваю, що мене нічого не чекає в майбутньому.

3- Моє майбутнє безнадійне, та нічого не може змінитись на кращє.

3)

0- Я не відчуваю себе невдахою.

1- Я відчуваю, що мала більше невдач, аніж інші люди.

2- Коли я обертаюсь на своє життя, я бачу в ній багато невдач.

3- Я відчуваю, що я особистість - я цілковита невдаха.

4)

0- Я отримую стількі ж задаволення від життя, як і раніше.

1- Я не отримую стількі ж задоволення від життя, як раніше.

2- Я більше не отримую задоволення від будь-чого.

3- Я повністю не задоволена життям, та мені все набридло.

5)

0- Я не відчуваю себе в будь-чому винуватою.

1- Достатньо часто я відчуваю себе винуватою..

2- Більшість часу я відчуваю себе винуватою.

3- Я постійно відчуваю почуття виновності.

6)

0- Я не відчуваю, що можу за щось бути покараною.

1- Я відчуваю, що можу бути покараною.

2- Я чекаю, що можу бути покараною .

3- Я відчуваю себе вже покараною.

7)

0- Я не розчарована в собі.

1- Я розчарована в собі.

2- Я собі противна.

3- Я себе ненавиджу.

8)

0-Я знаю, що не гірше за інших.

1- Я критикую себе за помилки та слабкості.

2- Я весь час звинувачую себе за свої помилки.

3- Я звинувачую себе в усьому поганому, що відбувається.

9)

0- Я ніколи не думала про самогубство.

1- До мене приходять думки про самогубство, але я не буду їх здійснювати.

2- Я хотіла би покінчити з собою

3- Я вбила би себе, якби була можливість.

10)

0- Я плачу не більше, ніж зазвичай.

1- Зараз я плачу частіше, ніж раніш.

2- Зараз я плачу весь час.

3- Раніш я могла плакати, а зараз не можу, навіть якщо хочеться.

11)

0- Зараз я дратівлива не більше, ніж була.

1- Я більш легко дратуюсь, ніж раніш.

2- Зараз я постійно відчуваю дратівливість.

3- Я стала байдужа до речей, які раніш мене дратували.

12)

0- Я не втратила цікавість до інших людей.

1- Я меньш цікавлюсь іншими людьми, ніж раніше.

2- Я майже втратила цікавість до інших людей.

3- Я повністю втратила цікавість до інших людей.

13)

0- Я інколи відкладаю прийняття рішення, як і раніше.

1- Я частіше відкладаю прийняття рішення, ніж раніше.

2- Мені трудніше приймати рішення, ніж раніше .

3- Я більше не можу приймати рішення.

14)

0- Я не відчуваю, що виглядаю гірше, ніж зазвичай.

1- Мене тривожить, що я виглядаю старою та непривабливою.

2- Я знаю, що в моїй зовнішності відбулися суттєві зміни, що зробили мене непривабливою.

3- Я знаю, що виглядаю огидно.

15)

0- Я можу добре працювати, як і раніше .

1- Мені необхідно зробити додаткові зусилля, щоб почати щось робити.

2- Мені дуже тяжко що-небудь робити.

3- Я зовсім не можу виконувати будь-яку працю.

16)

0- Я добре сплю, як і раніше.

1- Зараз я сплю гірше, ніж раніше.

2- Я прокидаюсь 1-2 години раніш, та мені тяжко заснути знову.

3- Я прокидаюсь на де-кілька годин раніш звичайного і більше не можу заснути.

17)

0- Я втомлююсь більше, ніж зазвичай.

1- Зараз я втомлююсь швидше, ніж раніш.

2- Я втомлююсь майже від усього, що я роблю.

3- Я не можу нічого робити через втому.

18)

0- У мене гарний апетит, як і раніше.

1- Мій апетит став гірше, ніж зазавичай.

2- Мій апетит зараз значно гірше.

3-У мене зовсім не має апетиту.

19)

0- Останнім часом я не схудла чи втрата ваги була незначна.

1- Останнім часом я втратила більше 2-х кг..

2- Я втратила більш ніж 5-ть кг.

3- Я втратила більш ніж 7 кr.

20)

0- Я непокоюсь за своє здоров'я не більше, аніж раніше.

1- Мене тривожать проблеми мого фізичного здоров'я, такі, як біль, розлади шлунку, закріпи .

2- Я дуже занепокоєна своїм фізичним станом, і мені важко думати про щось інше.

3- Я настільки занепокоєна своїм фізичним станом, що не можу думати про щось інше.

21)

0- Останнім часом я не помітила змін свого інтересу до сексу.

1- Мене меньш занимають проблеми сексу, ніж раніше.

2- Зараз я значно меньше цікавлюсь сексуальними проблемами, ніж раніше.

3- Я повністю втратила цікавість до сексу.

Додаток 2. Бланк методики диференційної діагностики депресивних станів Зунге.

Обробка результатів

Рівень депресії (РД) розраховується по формулі:

РД=У_пр+У_об

де У_пр -- сума закреслених цифр до «прямим» висказувань № 1, 3, 4, 7, 8, 9,10,13,15,19; У_обр -- сума цифр «обернутих», закресленим, висказуванням № 2, 5, 6, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 20.

Наприклад: у висказуванні № 2 закреслена цифра 1, ми ставимо у суму 4 бали; у висказуванні № 5 закреслена відповідь 2, ми ставимо у суму 3 бали; у вмсказуванні № 6 закреслена відповідь 3 -- ставимо в суму 2 бали; у висказуванні № 11 закреслена відповідь 4 - ставимо в суму один бал і так далі.

У результаті ортимуєм РД, який коливається від 20 до 80 балів.

Якщо РД не більше 50 балів, то діагностується стан без депресії.

Якщо РД більше 50 балів і менше 59, то робиться висновок о легкій депресії ситуативного чи невротичного генезу.

При показнику РД від 60 до 69 балів діагностується субдепресивний стан чи маскована депресія..

Істинно депресивний стан діагностується при РД больш ніж 70 балів.

Інструкція:

«Прочтіть уважно кожне з приведених нижче речень та закресліть відповідну цифру з правого боку враховуючи те, як ви себе почуваєте останнім часом. Над питанням довго не сидіть, оскільки не має правильних чи неправильних відповідей».

	Ніколи Чи зрідка	Інколи	Часто	Майже завжди чи постійно
1. Я відчуваю пригніченість	1	2	3	4
2. Вранці я відчуваю себе краще за все	1	2	3	4
3. У мене бувають періоди плачу чи близкість до сліз	1	2	3	4
4. Апетит у мене не гірше звичайного	1	2	3	4
5. Мені приємно дивитись на привабливих чоловіків, розмовляти з ними, находитись поруч	1	2	3	4
6. Я помічаю, що втрачаю вагу	1	2	3	4
7. Мене непокоють закріпи	1	2	3	4
8. Серце б'ється швидше, ніж зазвичай	1	2	3	4
9. Я втомлююсь без причин	1	2	3	4
10. Я міркую добре, як і раніше	1	2	3	4
11. Мені легко робити те, що я вмію	1	2	3	4
12. Відчуваю занепокоєність та не можу всидіти на місці	1	2	3	4
13. У мене є надії на майбутнє	1	2	3	4
14. Я більш дратівлива, ніж зазвичай	1	2	3	4
15. Мені легко приймати рішення	1	2	3	4
16. Я відчуваю, що корисна та необхідна	1	2	3	4
17. Я живу достатньо повним життям	1	2	3	4
18. Я відчуваю, що іншим людям стане легше, якщо я помру	1	2	3	4
19. Мене тішить все те, що тішило і раніше	1	2	3	4

Додаток 3. Бланк методики «Характерологічний опитник К. Леонгарда»

Обробка результатів.

Результати підраховуються по ключу.

Ключ

1. Гипертимні хЗ (помножити на 3) + : 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77, - : немає;

2. Збуджуваючий х2 + : 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81, - : 12, 46, 59;

3. Емотивні х3 + : 3, 13, 35, 47, 57, 69, 79, - : 25;

4. Педантичні х2 + : 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 80, 83, - : 36;

5. Тревожные х3 + : 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82, -: 5;

6. Циклотимні х3 + : 6, 18, 28, 40, 50, 62, 72, 84, - : немає;

7. Демонстративні х2 + : 7, 19, 22, 29,41,44, 63, 66, 73, 85, 88, - : 51;

8. Неврівноважені х3 + : 8, 20, 30, 42, 52, 64, 74, 86, - : немає;

9. Дистимні х3 + : 9, 21, 43, 75, 87, - : 31, 53, 65;

10. Экзальтировані х6 + : 10, 32, 54, 76, - : немає.

При підрахунку балів за кожною шкалою підсумовувати відповіді на пункти в рядках «+» зі своїм знаком і на пункти в рядках «-» із зворотним знаком, потім суму помножте на відповідне даній шкалі число.

Максимальний показник по кожному виду акцентуації дорівнює 24 балам. Ознакою акцентуації, тобто сильній вираженості даної властивості, вважається показник, що перевищує 12 балів. Якщо жодна властивість не перевищує показника 12 балів, можна підрахувати середній показник по всіх властивостях і звернути увагу на ті властивості, показники яких вище цього середнього.

Шкала щирості відповідей:

1 та 9 шкали - не може бути високого показника в одного випробника;

3 та 4 шкали - не можуть бути високі показники, тому що це противолежність;

9 и 10 шкалы - також не може бути однакового показника.

Опис акцентуацій по Леонгарду.

1. Гипертимний тип. Високі оцінки говорять про постійний повишений фон настрою у сполученні із жагою діяльності, високу активність, заповзятливістю.

2. Збуджуваємий тип. Таким людям властива повишена імпульсивність, послаблення контролю над тягою та обміркуванням.

3. Застряючий тип. Основна черта цього типу - надмірна стійкість афекту зі схильністю до формування надційних ідей.

4. Педантичний тип. Високі оцінки говорять о ригідності інертності психічних процесів, про довге переживання травмуючих подій.

5. Тревожно-боязкий тип. Основна черта - салонність до страхів, повишена сором'язливість та лякучисть, високий рівень занепокоєння.

6. Циклотимічний тип. Людям з високими оцінками по цій шкалі відповідає зміна гипертимічних та дистимічних фаз.

7. Демонстративний тип. Високі оцінки по цій шкалі говорять повишену здатність до витиску, демонстративності поведінки.

8. Афективно-экзальтирований тип. Обличчям цього типу властив великий діапазон емоційних станів, вони легко приходять у захоплення від радісних подій та повністю увідчай від сумних.

9. Дистимічний тип. Цей тип являється протилежним попередньому, характеризується зниженим настроєм, фіксацією на похмурих сторонах життя, ідеомоторниій загальмованості.

10. Эмотивний тип. Це чуйні та вразливі люди, відрізняються глибиною переживань в області тонких емоцій у духовному житті людини.

Інструкція:

«Вам пропонуються ствердження та питання, що мають відношення до Вашого характеру. Якщо Ви згодні зі ствердженням чи відповідаєте на питання «так», то поставте у бланку під його номером знак «+», якщо не згодні чи відповідаєте «ні», то знак «--». Над відповідями не треба довго думати, бо немає правильних чи неправильних відповідей».

Текст опитника

1. У Вас частіш буває веселий та безтурботний настрій?.

2. Ви чуттєві до образ?.

3. Чи буває у Вас, що наветраюсться сльози в кіно, тетрі, при розмові чи де-інде?

4. Зробив будь-що, Ви маєте сумнів, чи все зроблено правильно, і не можете схаминутись доки не впевнитесь в цьому ще раз?

5. У дитинстві Ви були такіж хоробрі, як і Ваші однолітки?

6. Чи часто у Вас різко змінюється настрій від щастя до ненависті, до себе?

7. Чи являєтесь Ви центром огляду в суспільстві, в компанії друзів?

8. Чи буває так, що Ви стаєте дратівливими, через що з вами краще не спілкуватись?

9. Ви серйозна людина?.

10. Чи спроможні Ви чимось захоплюватись?

11. Чи заповзятливі Ви?

12. Ви швидко забуваєте, якщо Вас образили?

13. Ви мякосердешні?

14. Чи перевіряєте Ви низ поштового ящика, коли кидаєте листа, щоб воно не впало?

15. Чи прагните Ви бути в чеслі найкращіх робітників?

16. Бувало Вам лячно при грозі чи зустрічі з незнайомою собакою (а може таке відчуття є і зараз)?

17. Чи прагните Ви в усьому та всюди триматися порядку?

18. Ваш настрій залежить від завнішніх обставин?.

19. Чи люблять Вас Ваші знайомі?

20. Часто у Вас буває відчуття внутрішнього занепокоєння, відчуття можливої неприємності?

21. У Вас часто буває пригнічений стан?

22. Була у Вас хоч раз у житті істерика чи нервовий зрив?

23. Тяжко Вам довго всидіти на одному місті?

24. Якщо по відношеню до Вас не добре вчинили, Ви зазвичай вважаєте потрібним енегрійно відстіювати свої інтереси?

25. Ви можете зарізати курку чи вівцю?

26. Вас дратує, якщо дома занавіска чи скатертина висять нерівно, і Ви одразу ж намагаєтесь їх виправити?

27. У дитинстві Вам було лячно залишатись вдома на самоті?

28. Часто у Вас змінюється настрів без причинно ?

29. Ви прагните бути висококваліфікованим робітником у своїй професії?

30. Ви швидко сердитесь чи впадаєте в ярість?

31. Ви можете бути абсолютно безтурботним?

32. Чи буває так, що відчуття повного щастя майже пронизує Вас?

33. Як Ви вважаєте, чи вийшов би з Вас телевідучій юмористичного концерту?

34. Ви зазвичай висловлюєте свою думку достатньо відверто та прямо?

35. Вам тяжко переносити вид крові, він визиває у Вас неприємні відчуття?

36. Вам подобається робота з великою особистою відповідальністю?

37. Ви схильні вступитись за людей, до яких несправедливе відношення?

38. Вам лячно спускатись у темний підвал?

39. Вам подобається праця, в якій треба діяти швидко, але вимоги до якості невисокі?

40. Любите спілкуватись?

41. У школі Ви залюбки розповідали вірші?

42. Утікали в дитинстві з дому?

43. Вважаєте життя складним?

44. Буває так, що після конфлікту Ви були настільки пригнічені, що не пішли після цього на працю?

45. Можливо сказати, що після невдачі ви втрачаєте почуття гумору?

46. Якщо б Вас хтось образив, чи наважились би Ви першим зробити крок до примирення?

47. Ви дуже любите тварин?

48. Ви інколи повертаєтесь, щоб впевнитись, що залишили дім чи роботу в порядку, і там нічого не.

49. Вас иногда преследует неясная мысль, что с Вами или Вашими близкими может случиться что-то страшное трапилось?

50. Чи вважаєте Ви, що Ваш настрій дуже змінчивий?

51. Чи важко Вам виступати перед великою кількістю людей?

52. Ви можете вдарити людину, що Вас образила?

53. У Вас велика потребність у спілкуванні з людьми?.

54. Ви відноситесь до тих , хто при будь-яких невдачах впадає у відчай?

55. Вам подобається праця, яка потребує енергійної організаторської діяльності?

56. У Вас вистачає сил добиватись поставленої мети,, не дивлячись на те, що на дорозі багато перепон?

57. Трагічний фільм може викликати у Вас сльози?

58. Часто Вам буває тяжко заснути через те, що проблеми пережитого та майбутнього дня обертаються у вашій голові?

59. У школі Ви підсказували чи давали списувати товаришам?.

60. Вам знадобилосяб багато волі, щоб пройти одному нічю через кладовище?.

61. Ви ретельно слідкуєте за тим, щоб вдома кожна річ була на своєму місці?

62. Чи буває, що Ви лягаєте спати в гарному настрою, а прокинаїтесь в поганому?

63. Легко звикаєте до нових становищ?

64. У Вас бувають головні білі?

65. Ви часто посміхаєтесь?.

66. Ви можете бути привітним навіть з тими, кого Ви не поважаєте?

67. Ви жвава людина?

68. Ви дуже хвилюєтесь через несправедливість?

69. Ви настільки любите природу,що можете назвати її своєю подругою?

70. Виходячи з дому чи лягаючи спати, Ви перевіряєте чи вимкнут газ, погашено світло, замкнуті двері?

71. Ви боязливі?

72. Змінюється Ваш настрій після прийому алкоголю?

73. В дитинстві Вам подобалось брати участь у художній діяльності?

74. Ви вважаєте життя настільки негативним, без очікування на радість?

75. Чи чато з'являєтьс бжання мандрувати?

76. Ваш настрій може змінитися так різко, що стан радощів перетвориться на прегнічення?

77. Вам легко вдається підняти настрій у компанії?

78. Довго відчуваєте образу?

79. Довго відчуваєте біль за інших людей?

80. Коли були школяром, Ви переписували сторінку, якщо на ній була пляма?

81. Ви відноситесь до людей скоріш з обережністю, аніж з довірою?

82. Ви бачите страшні сни?

83. Чи буває, що Ви остерігаєтесь того, що кинитесь під колеса поїзду чи впадете з вікна, що знаходиться на великому поверсі?

84. У веселій компанії Ви веселі?

85. Спроможні Ви відключитись від труднощів, що потрибують рішення?

86. Ви відчуваєте себе більш вільним після приняття алкоголю?

87. У размові Ви мовчазні?

88. Якщо Вам треба було грати на сцені, Ви змогли б увійти на стільки в роль, щоб забути, що це лише гра?

Бланк для відповідей

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44
45	46	47	48	49	50	51	52	53	54	55	56	57	58	59	60	61	62	63	64	65	66
67	68	69	70	71	72	73	74	75	76	77	78	79	80	81	82	83	84	85	86	87	88

Додаток 4

Бланк опитника Рінвя особової тривожності Ж. Тейлор

Ключі

При підрахуванні «сирих» балів ураховуються відповіді на наступні пункти опитника :

2, 4, 8, 12, 13, 14, 16, 17, 19, 21, 22, 23, 25, 29, 33, 35, 36, 38, 39, 41, 42, 44, 47. 50, 51, 53, 56, 57, 59, 61, 64, 65. 68, 69, 71, 73, 75, 77, 78, 79, 82, 84, 85, 88, 89, 90, 92, 94, 95, 98.

Шкала соціальної бажаності (ШСБ)

Відповідь «ТАК»	Відповідь «НІ»
101, 102, 106, 108	60, 103, 104, 105, 107, 109

Норми

Рівен тривожності
Низький	0-8
Середній	9-20
Високий	21-50

Інструкція:

«Опитник містить кілька стверджень. Післякожного ствердження необхідно на вибір дати однуідповідей: «так», «?» (тяжко відповісти), «ні».

Після прочитання кожного ствердження вирішить, чи відповідає воно відповіді «так» чи «ні». Якщо відповідь «так» або «ні» не підходять, відповідайте «?»,але намагайтесь це робити як умого ріже. Не міркуйте довго. Обирайте ту відповідь, яка краще за все відображає те, що Ви відчуваєте. Пом'тайте, що немає гарних чи поганих відповідей»

Текст опитника

1. Люблю точні науки.

2. Швидко втомлююсь

3. Ми можемо радіти,що живимо в такий чудовий час.

4. Мене часто непокоїть відчуття нудоти та бажання блювати.

5. Люблю відмічати щасливи моменти.

6. Мої друзі мені необхідніші, ніж я їм.

7. Маю тверді політичні погляди.

8. Гадаю, що я більш знервована , ніж інші люди.

9. Хотіла би змінити свою нинішню професію.

10. Головні білі зявляються рідко або їх зовсім немає.

11. Відчуваю, що треба жити.

12. Працюю завжди у станінервого напрягу.

13. Намагаюсь, щоб мене любили люди.

14. Коли мені щось невдається, я майже плачу.

15. У мене дуже гарний апетит.

16. Мені тяжко на чомусь зосередетись.

17. Часто кашляю.

18. Непокоюсь про гроши та користь.

19. Часто, коли намагаюсь щось зробити, помічаю, що в мене тримтять руки.

20. Люблю згадати минуле.

21. Часом зявляється відчуття провини чи співчуття через дрібниці.

22. Я дуже нетерплячий.

23. Червонію частіш, ніж інші.

24. Люблю спілкуватись з людьми.

25. Нервую, коли сперичаюсь, жестикулюю.

26. Трачу багато часу на задоволення.

27. Якщо щось виводить мене зрівноваги, швидко повертаюсь до свого нормального стану.

28. Люблю дітей.

29. Часто засмучуюсь через невдачі, які у мене бувають.

30. Люблю ходити на танці.

31. Дуже рідко червонію.

32. Буває, що яшкодую через свої минулі вчинки.

33. Приймаю близько до серця те, що про мене будуть думати інші люди.

34. Люблю дивитись на вогонь.

35. Дуже часто мені сняться кошмари.

36. Зазвичай у мене недостатньо теплі руки та ноги.

37. Маю відразу до політики

38. Із труднощами приймаю відказ, навіть якщо знаю, моє прохання виконати неможливо.

39. Дуже легко пітнію, навіть коли холодно.

40. Живу весь час цікавим життям.

41. Дуже легко дратуюсь на людях.

42. Часом, коли знаходжусь в негативній ситуації, відчуваю, що мені дуже погано.

43. Моя праця приносить багато задовлення.

44. Відчуваю биття серця та часті перебої дихання.

45. Майже завжди відчуваю голод.

46. Моя праця мені дуже цікава.

47. Завжди спонтеличен новим завданням чи непередбаченими подіями.

48. Навіть якщо маю багато неприємностей, то намагаюсь зберегти гарний настрій.

49. Люблю аматорський театр.

50. Часто буває розлад шлунку.

51. Бувають періоди, коли через занепокоєня страждаю безсонням.

52. Люблю поезію.

53. Сплю неспокійно та з перервами.

54. Люблю готувати їжу.

55. Часто бачу сни, про які краще нікому не казати.

56. Легко впадаю у неспокій.

57. Я найбільш вразливий, ніж інші.

58. Мої найближчі родичі живуть у згоді.

59. Часто про щось непокоюсь.

60. Буває, що сміюсь при непристойних жартах.

61. Хотіла би бути такою ж щасливою, як інші.

62. Зазвичай я спокійна і мене важко вивести з рівноваги.

63. Буває, що я обманюю

64. Буває, що я плачу по мілочам.

65. Майже завжди відчуваю занепокій через щось або когось

66. Часто відчуваю спрагу.

67. Майже завжди відчуваю себе щасливою.

68. Нервую, коли повина чекати.

69. Легко починаю дратуватись.

70. Завжди достатньо енергійна при зустрічі з труднощами.

71. Часом так непокоюсь, що не можу всидіти на місці.

72. Колись я була закохана.

73. Намагаюсь не бути неуважним.

74. Люблю швидкість у роботі.

75. Часом буваю такою збудженою , що важко заснути.

76. Люблю читати любовні романи.

77. Мені часто здавалось, що в мене стількі труднощів, що не зможу з ними впоратись.

78. Доводилось непокоїтись через дрібниці більше, ніж було треба.

79. Підозріло відношусь до людей, які по відношеню до мене бувають більш уважні, ніж я могла від них очікувати.

80. У мене значно ріже бувають побоювання, ніж у моїх друзів.

81. Майже всі мої рідні мене люблять.

82. Доводилось відчувати страх від предметів чи людей, які зовсім нешкідливі.

83. Любила ходити до школи.

84. Інколи відчуваю себе непотрібною.

85. Тяжко зосереджуюсь на будь-якому завданні чи роботі.

86. Люблю читати історичні твори.

87. Тяжко зізнаюсь у своїх помилках.

88. Схильна приймати все близько до серця.

89. Легко прокидаюсь від гомону.

90. Дуже вразлива.

91. Вживаю алкоголь частково або зовсім не вживаю.

92. Життя для мене, як правило мука.

93. Моя вага знаходиться на одному рівні.

94. Інколи мені здається, що я не здібна до чогось.

95. У мене відсутня віра в себе.

96. В останні роки я здрова.

97. Інколи я відчуваю себе зламаною.

98. Боюсь різноманітних життєвих труднощів.

99. Пам'ять у мене в порядку.

100. Зазвичай я впевнена в собі

101. Завжди виконую свої обіцянки, не враховуючи те, чи потрібно це мені.

102. У дитинстві я одразу жвиконувала те, що мені наказували.

103. Іноді виходить так, що я кажу про ті речі, яких не знаю.

104. Не всі люди, яких я знаю мені подобаються.

105. В іграх я надаю перевагу виграти, аніж програти.

106. Я ніколи не спізнювалась на роботу.

107. Інколи мені хочеться вимовитись.

108. Я завжди відповідаю на листи одразу після того як зачитаю їх.

109. Буває, що я відкладаю на завтра те, що потрібно зробити сьогодні.

Додаток 5. Бланк тесту «Рівень субєктивного контролю»

Обробка результатів відбуваєть за 7 шкалами.

Показник по кожній шкалі підраховуться шляхом сумування затверджувань, з якими випробник згоден, якщо вони входять у фактор з позитивним знаком; та твердження, з якими випробник не згоден, якщо вони входять у фактор із негативним знаком.

Опис шкал

Високий показник за шкалою загальної інтернальності відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якою значною ситуацією. Такі люди вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті було наслідком їхніх особистих дій, що вони можуть їми управляти, і таким чином, вони відчувають свою відповідальність за ці події та за те, що у цілому складається в їхньому житті. Низький показник за шкалою відповідає низькому рівню суб'єктивного контролю. Такі випробники не бачать зв'язку між своїми діями та значимими для них подій, не вважають себе спроможними контролювати їх розвиток та враховують, що більшість з них є результатом випадку чи діями інших людей.

Високі показники за шкалою області досяг відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями та ситуаціями. Такі люди вважають, що вони самі досягли всього гарного, що було чи є в їхньому житті, та, що вони спроможні з успіхом переслідувати свої цілі в майбутньому. Низькі показники за цією шкалою вказують на те, що людина приписує свої досягнення , успіх та радощі зовнішнім обставинам - везінню, щасливій долі чи допомозі інших людей.

Шкала інтернальності в області невдач при високих показниках говорить про розвинуте почуття суб'єктивного контролю по відношенню до негативних подій та ситуацій, що виявляється у нахилу звинувачувати самого себе в різноманітних неприємностях та страждань. Низькі показники за цією шкалою свідоцтвують про те, що випробник схилен до приписування відповідальності за подібні ситуації іншим людям чи вважати їх результатом невдач.

Високі показники за шкалою інтернальності в області сімейних відношень означає, що людина вважає себе відповідалбною за події, які відбуваються в її родині . Низькі - вказують на те, що суб'єкт вважає не себе, а своїх партнерів причиною значних ситуацій, які виникають в його родині.

Високий показник за шкалою області виробничих відносин говорить про те, що людина вважає свої дії важливим фактором організації особистої виробничьості , у створюванні відносин в колективі, у своєму кар'єрному рості, тощо. Низький показник вказує на те, що випробник схилен приписувати більш важливе значення зовнішнім обставинам - руковницту, колегам.