Експериментальне дослідження виявлення рівня гуманного ставлення до оточуючих людей у дітей старшого дошкільного віку

Виховання гуманності пов'язане з вихованням у дітей доброго ставлення до молодших, турботи про них. Старший повинен розуміти, що малюк слабший за нього і потребує його захисту і допомоги. Він повинен усвідомлювати, що образити маленького, беззахисного малюка - це безсердечно и жорстоко. Гуманні почуття по відношенню до малюків виховується поступово і зароджуються вони, коли старші діти на прохання дорослого допомагають малюкам, разом з ними роблять щось, розважають їх. І старшому дошкільнику доставляє радість те, що малюк під його керівництвом зміг намалювати ялинку, побудувати будиночок з кубиків. Діти старшого віку завжди із задоволенням допомагають дітям ясельної групи спускатися сходами, коли ті повертаються з музичного залу, допомагають їм зібрати іграшки в кошик і донести їх після прогулянки. Саме з цього починається виховання гуманних відносин, почуттів. Своєчасне виховання таких почуттів по відношенню до молодших запобігає появі у дітей егоїстичних почуттів, переваги, несправедливості. У дітей пропадає бажання віднімати у них все краще, ображати їх. Зате бажання допомагати малюкам, спілкуватися з ними стає поступово внутрішньою (необхідністю) потребою, звичкою старших дошкільників.

Почуття співчуття, доброти, любові, яке спочатку діти проявляють тільки до близьких, поступово поширюється і на інших людей. Щоб так було, вихователь повинен вчити дітей піклуватися не тільки про батьків, молодших братів і сестер, а й про оточуючих їх чужих людей - про хвору сусідку, про своїх однолітків. Вихователь може запропонувати дітям подумати, що потрібно зробити, щоб доставити хворому радість, як допомогти тим, хто потрапив у біду. Вихователю велику допомогу, тут також може надати художня література, ті твори, в яких розповідається про чуйність дітей, милосердя, співпереживання, турботу їх про оточуючих людей. Така наприклад, казка «Квітка-семикольорова». Виховуючи у дітей співчуття, корисно згадувати разом з ними і раніше прочитані їм розповіді про добре ставлення до тварин, про прояви турботи до людей. Це розповіді Л. Толстого, К.Д. Ушинського, твори радянських авторів : С. Міхалкова, К. Чуковського, Є. Пермяка, В. Осєєва [12, с. 32-47 ].

Почуття доброти, бажання допомагати оточуючим розвивається у дітей також разом з радістю і гордістю за вчинки дорослих. Діти дуже люблять слухати вірш С. Міхалкова «Дядя Стьопа». Адже всі справи і вчинки дяді Стьопи - це турбота про інших людей, постійна допомога навколишньому, дітворі.

Врятувати, допомогти, зробити добру справу задарма - на це необхідно звертати увагу дошкільнят. Маленькі діти прагнуть до добрих вчинків, спочатку заради похвали, схвалення дорослих. Поступово звичка чинити добре, робити добро переростає у них в почуття турботи про іншу людину, стає їх природною потребою . Методи і прийоми, що використовуються для виховання у дітей гуманних відносин і почуттів, повинні сприяти розвитку їх емоційності, вмінню бачити людину в кожному конкретному випадку, розуміти її внутрішній стан і відповідно міняти свою поведінку.

Співчуття, що виражається в активній, безкорисливій допомозі іншій людині, в турботі про неї, відмову від свого особистого на користь іншої людини - одне з перших, що прокидаються у дошкільнят, а значить і Людини з великої літери [12, с. 32-47 ].

Перевага художньої літератури, як засобу виховання гуманного ставлення - в його емоційній оцінці дійсності. Художня література активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її сприйнятливість, емоційність. Недостатній розвиток цих якостей психіки дитини призводить до штучного обмеження її можливостей, до виховання людини, яка не відчуває, не розуміє, а сліпо слідує засвоєним правилами поведінки.

Виховання художнім словом призводить до великих змін емоційної сфери дитини, що сприяє появі у неї живого відгуку на різні події життя, перебудовує її суб'єктивний світ. За словами Б.М. Теплова, мистецтво захоплює різні сторони психіки людини: уяву, почуття, волю, розвиває її свідомість і самосвідомість, формує світогляд. При читанні книги дитина бачить перед собою певну картину, конкретну ситуацію, образ, переживає описувані події, і чим сильніше її переживання, тим багатше її почуття і уявлення про дійсність. Правило моралі набуває в художньому творі живого змісту [ 48, с. 96].

У дитячому садку нерідко на заняттях читання художньої літератури вирішуються лише завдання розвитку мови і поетичного слуху дитини. Таке вузьке використання художнього твору, яке зводиться до механічної передачі змісту тексту, позбавляє дитину можливості усвідомити і відчути його моральну глибину. Іноді в практиці дитячих садків бувають помилки іншого роду, коли висока ідейно-моральна спрямованість твору мистецтва підноситься як «голе» моралізування, художні образи трактуються односторонньо, часом вульгарно. Це теж заважає розвитку почуттів і гуманної свідомості дитини, формуванню у неї правильного ставлення до дійсності, до оточуючих [ 48, с. 97-99].

Художня література повинна частіше використовуватися як засіб розвитку людяності, гуманних якостей особистості: добра і справедливості, співчуття і співпереживання, милосердя. У зв'язку з цим педагог повинен звернути особливу увагу на відбір творів, методику читання та проведення бесід за художніми творами з метою формування у дітей гуманного ставлення, почуттів і етичних уявлень, та перенесення цих уявлень в життя і діяльність дітей (наскільки відбиваються почуття дітей, пробуджують мистецтвом, в їх діяльності, в їх спілкуванні з оточуючими людьми). Підбираючи літературу для дітей, потрібно пам'ятати, що моральний вплив літературного твору на дитину залежить, насамперед, від його художньої цінності [ 20, с. 66 ].

Ще в 40 роки XIX ст . В.Г. Бєлінський пред'являв дві основні вимоги до дитячої літератури: етичне та естетичне. Говорячи про етичну спрямованість дитячої літератури, він різко виступав проти настирливого моралізування. Художній твір має торкатися душу дитини, щоб у неї з'явилося співпереживання, співчуття герою. Програма виховання, висунута революціонерами-демократами, зводилася до того, що виховання в дитині громадянина своєї Батьківщини невіддільне від виховання в неї гуманних (благородних) почуттів. На думку революціонерів-демократів, дитяча книга повинна розповідати дитині про добро і зло. Але в руки дитини повинна потрапляти тільки така книга, в якій поєднуються глибока переконаність і художня виразність.

Вирішуючи завдання виховання дітей засобами художньої літератури, необхідно звернутися до класичної російської та перекладної літератури, до радянської літератури і поезії. Насамперед, це твори А.С. Пушкіна, Л.М. Толстого, С.Т. Аксакова, П.П. Єршова, Н.А. Нєкрасова, Ф.І. Тютчева, А.А. Фета, А.А. Блока, С.А. Єсеніна, з перекладних авторів - Ч. Дікенса, Р. Кіплінга, Ш. Перро, братів Грімм, Г.-Х. Андерсена, твори радянських письменників: М. Горького, В. Маяковського, С. Маршака, К. Чуковського, А. Барто, С. Міхалкова та ін.

Педагог підбирає художні твори залежно від конкретних виховних завдань, що стоять перед ним. Наприклад, для виховання у дітей старшого віку гуманного ставлення і почуттів педагог використовує казки «Сестричка Оленка та братик Іванко », «Зозуля», «Хаврошечка», «Казка про рибака і рибку» А. С. Пушкіна, «Срібне копитце» П. Бажова, « Коник -Горбоконик » П. Єршова, « Айболить» К. Чуковського, «Розповідь про невідомого героя» С. Маршака, «Поїхали» А. Барто, «На крижині» Б. Житкова, «Сіра Зірочка» Б. Заходера, «Чому ?», «Погано» В. Осєєва, вірші «Моя бабуся» С. Капутікян, «Посидимо в тиші» Є. Благиніної та ін. [12, с. 33].

Висновки з I розділу

Отже, на першому етапі нашого дослідження ми здійснили аналіз метолодогічної літератури та дослідили генезис поняття «гуманні відносини» у педагогіці, психології та філософії, особливості їх формування у дітей та роль художньої літератури у цьому процесі.

У педагогіці гуманне ставлення до людей виступає як моральний принцип виховання, як умова для формування гуманних відносин між вихованцями і оточуючими людьми, як засіб розвитку інтелектуальної культури. З психологічної точки зору на гуманних відносинах будується механізм регуляції життєдіяльності і взаємовідносин.

Формування гуманного ставлення у дошкільників значно відрізняється від формування гуманного ставлення у дорослих та має ряд своїх особливостей. Вагому роль у формуванні гуманного ставлення, та гуманних якостей особистості у дошкільників відіграє дорослий, який є не тільки прикладом для наслідування у якого дитина копіює шаблони поведінки, а й організатором виховного процесу. Ціннісні орієнтації дошкільника визначаються свідомо та підсвідомо, формуються в ході набуття особистого досвіду. Більш ефективно здійснюється формування гуманного ставлення до оточуючих за умови створення змістовного, емоційно-позитивного та виховного середовища.

Серед усіх засобів ефективним у формуванні гуманного ставлення дослідники визначають емоційну активність та художню літературу. Художня література активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність, забезпечує розуміння та прийняття моральних норм як єдиних вірних варіантів поведінки. Художнє слово призводить до змін у емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку. У творах народного фольклору через його героїв яскраво постає ідеал національного виховання: здорова, розумна, духовна, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість.

Підсумовуючи сказане можна стверджувати, що художня література відіграє вагому роль у формуванні гуманного ставлення до оточуючих людей у дошкільників.

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ГУМАННОГО СТАВЛЕННЯ ДО ОТОЧУЮЧИХ ЛЮДЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Характеристика базових понять гуманності в системі дошкільної освіти

Сучасний підхід до виховання полягає в можливості цілісного розвитку дитини у світі людей. Такий підхід відповідає сучасній меті виховання - створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини, для її самореалізації. Дані положення, встановлення норм, які узгоджують інтереси дитини й потреби суспільства щодо розвитку особистості чітко визначено у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Пріоритетним тут є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості.

Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями життєдіяльності, кожна з яких містить ряд компетенцій дитини - дошкільника, які цікавлять нас з огляду на тему педагогічного дослідження.

Виховання гуманного ставлення до оточуючих людей у старшого дошкільника в контексті освітня лінія «дитина в соціумі» вводить дитину у світ духовної діяльності людини [ 5,с.9 - 12].

Компетентність у мистецькій діяльності передбачає розвиток естетичної чутливості, емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього, як базису виховання гуманних взаємовідносин.

Однак особливої уваги в контексті нашого педагогічного дослідження вимагає зміст сфери “Люди”. Дана сфера життєдіяльності має на меті формування соціальних навичок поведінки, розвиток свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, рівної з іншими людьми, як члена суспільства, що визначаються зв'язками з іншими, активного інтересу до людей, формування готовності сприймати соціальний досвід, виховувати співпереживання, співчуття, бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки.

Компетентність у напрямі “Сім'я. Родина” передбачає комплекс знань дитини про особливості взаємин з членами родини [5, с.12 -13]. Компетентність дитини у сфері “Я сам” - важлива передумова її особистісного становлення. Правильна оцінка дитиною свого “Я” виступає регулятором її моральної поведінки, що лежить в основі гуманних взаємовідносин [5, с.17].

Компетентність у напрямі соціального “Я” становлять: уявлення дитини дошкільного віку про необхідність сприймати себе в контексті відносин з іншими, розвинена потреба в контактах з однолітками і дорослими, соціальні мотиви спільної діяльності, регуляція поведінки і діяльності, гуманне відношення до людей, прояв гуманних почуттів [5,с.18 - 19]. Як бачимо вимоги Базового компоненту дошкільної освіти значною мірою зорієнтовано на розвиток гуманної сфери та почуттів дитини й вміння керуватися ними у практичному житті.

В старшому дошкільному віці формування гуманних якостей особистості, а відтак і гуманного ставлення, активно продовжується. Зміст педагогічного процесу на цьому етапі чітко визначено програмовими вимогами.

Програма «Впевнений старт» не виокремлює завдання соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей у самостійні розділи. Ці завдання викладено у контексті розвивальної роботи за наявними розділами програми [ 2, с. 19 ].

Розділі «Пізнавальний розвиток» забезпечується не тільки розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.), а також направлений на формування позитивного ставлення до світу, до людей на основі емоційно-чуттєвого досвіду; на розширення досвіду пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому; що є важливим чинником для розвитку гуманності.

Підрозділ «У світі людей» забезпечує виконання таких завдань: - закріплювати і збагачувати уявлення дитини про соціальне середовище: сім'ю, родину, рід, дитячий садок; - формувати уявлення про поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди, культуру стосунків з різними категоріями людей; - виховувати громадянські почуття та інтерес до сучасних подій у країні; - формувати уявлення про інші нації та народи (2-3 країни); вчити прихильно ставитися до людей інших національностей; виховувати миролюбність, інтерес до несхожого, до спільних інтересів, - закріплювати та уточнювати уявлення дитини про найбільш доступні та необхідні для розвитку їхнього соціального досвіду види праці дорослих. Викликати інтерес до різних професій дорослих [ 2, с. 19-21 ].

У розділі “Мовленнєвий розвиток” зміст виховного процесу значною мірою зорієнтовано на формування морально-етичних норм спілкування, без оволодіння якими, на нашу думку, неможливо належно висловити власні емоції, почуття.

«Художньо-мовленнєвий розвиток» передбачає: продовжувати залучати дітей до високохудожньої усної народної творчості та вітчизняної і зарубіжної класичної та сучасної літератури. Знайомити з кращими зразками у жанрі прози (казки, оповідання, легенди) і поезії (вірші, віршовані байки), малими фольклорними формами (загадки, лічилки, мирилки, пісеньки-потішки, колискові, обрядові пісні - колядки, щедрівки, веснянки, заклички, посівальні та обжинкові пісні тощо), формувати уявлення про характерні ознаки цих видів літературних творів, вчити розрізняти їх [ 2, с. 26- 27 ].

Систематично читати і розповідати дітям літературні твори різних жанрів. Підтримувати дитячу ініціативу щодо читання і розповідання їм казок, орієнтуватися при виборі літературного репертуару. Формувати художній і читацький смак.

Залучати до обговорення змісту, персонажів, висловлення власних оцінних суджень і ставлень, участі в етичних бесідах за прочитаним чи розказаним, та визначенні моральної цінності твору, а також до пошуку і аналізу засобів художньої виразності у творах, співвіднесенню їх із жанром. Сприяти свідомому запам'ятовуванню почутих від дорослих творів, вчити впізнавати назву, автора, героїв твору за його фрагментом, ілюстраціями або слайдами. Спонукати до постановки питань про те, що було незрозумілим у творі. [2, с. 26- 30].

У програмі «Українське дошкілля» з теми нашого педагогічного дослідження визначено завдання у розділі «Соціально-моральний» розвиток.

У цьому розділі викладено завдання, зміст роботи з виховання в дітей гуманних відносин, почуттів і доброзичливих взаємин і основ колективізму; конкретизовано зміст знань про норми моралі в суспільстві, що необхідні для формування основ моральних якостей; дотримано принцип наступності з усіх аспектів морального виховання між віковими групами. В програму введено напрям роботи «Духовне виховання». Особливу увагу приділено вихованню культури поведінки дітей. Зміст програми з виховання культури побуту, спілкування з дорослими та дітьми, культури діяльності з віком поступово ускладнюється [ 6, с.8].

Як бачимо, передумови для виховання гуманного ставлення у старших дошкільників закладено у кожному з видів діяльності, що організовуються в навчально-виховному процесі дошкільного закладу. Адже від оволодіння гуманною стороною взаємин в дитячому віці багато в чому залежить характер майбутніх відносин особистості з іншими людьми в учбовому, трудовому, сімейному й інших колективах. Вміння встановлювати і підтримувати доброзичливі взаємини з оточуючими свідчать про високий рівень моральної зрілості.

Збудити в чутливій дитячій душі здатність співпереживати, співрадіти, співстраждати, вміння прийти на допомогу іншому - значить вже в дошкільному віці підготувати сприятливий ґрунт для формування суспільно-спрямованої особистості.

2.2 Визначення рівня сформованості гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей

На початку експериментального дослідження, розробляючи його методику, було визначено такі завдання:

- з'ясувати уявлення дітей про гуманні якості та гуманне ставлення до людей;

- визначити показники і рівні сформованості гуманного ставлення до оточуючих людей у дітей старшого дошкільного віку;

- розробити методику виховання гуманного ставлення до оточуючих людей засобами художньої літератури;

Для виявлення рівнів гуманного ставлення дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей було проведено констатувальний експеримент. Базою дослідження була старша група дошкільного навчального закладу № 211 м. Одеси. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5-6 років ( 10 дітей контрольна група, 10 дітей експериментальна).

У процесі дослідження були впровадженні наступні методи: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент, що складається з: констатувального, формувального і контрольного етапів.

Мета:експериментально дослідити та обґрунтувати рівні сформованості гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей засобами художньої літератури за наступними показниками: уявлення про гуманні якості і способи прояву гуманного ставлення (повнота, чіткість і конкретність), гуманні почуття (здатність співчувати, наявність (відсутність) позитивно забарвлених емоцій у спілкуванні з оточуючими, задоволення від надання допомоги іншим, бажання виявити гуманність по відношенню до оточуючих), гуманні вчинки (готовність діяти гуманно; стійкість проявів гуманності у змінених життєвих ситуаціях).

Ми встановили шкалу оцінювання показників.

6-7 балів - повне проявлення показника.

4-5 бали - не досить повне проявлення показника.

1-3 бал - погане проявлення показника.

На основі показників розвитку гуманної поведінки визначено рівні її сформованості у старших дошкільників: високий рівень, середній рівень, низький рівень. Дамо їм повну характеристику.

Високий рівень - повні, чіткі уявлення про гуманні якості і способи прояву гуманної поведінки; діти свідомо сприймають правила поведінки і здатні пов'язувати їх порушення з негативними наслідками для себе та інших; виявляють співчуття, співпереживання як в уявній, так і в реальній ситуаціях; отримують задоволення від надання допомоги, прояву гуманних почуттів; готові прийти на допомогу самостійно. Прояви гуманної поведінки характеризуються постійністю.

Середній рівень - уявлення про гуманні якості і способи гуманної поведінки неповні, не завжди чіткі; діти виявляють співчуття, співпереживання тільки в уявних ситуаціях; дотримуються норм гуманної поведінки у присутності дорослих із метою уникнення покарання чи отримання похвали .

Низький рівень - відсутні чіткі уявлення про гуманні якості і способи гуманної поведінки, у поведінці переважає егоїстична спрямованість, що виявляється у чванливості, зневажливому ставленні до оточуючих, нестриманості емоцій, невмінні надати допомогу оточуючим у разі потреби.

Для виявлення рівня сформованості гуманного ставлення дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей здійснювалася серія спостережень під час проведення бесіди з кожною дитиною окремо. Бесіда проводилася в 2 етапи: на 1 етапі дітям пропонується відповісти на питання пошукового характеру.

Питання для бесіди:

1) Як ти розумієш слово добрий, справедливий?

2) Назви дітей, з якими ти дружиш і чому?

3) Чим більше за все ви любите займатися з друзями?

4) Якою повинна бути хороша людина?

Щоб зацікавити дітей, залучити їх до процесу роботи, в групу був принесений поштовий конверт, в якому знаходилося лист, адресований дітям дитячого садка № 211 . У ньому говорилося , що: " Дитячий гумористичний журнал" Єралаш " проводить акцію " Милосердя", ті діти, які швидше за всіх і правильно дадуть відповіді на запитання, виграють нові іграшки. Їх вони зможуть подарувати дитячому будинку, тим самим вони порадують дітлахів, у яких немає батьків ". Дітей ця пропозиція дуже зацікавила, і вони охоче відповідали на запропоновані питання .

Аналізуючи відповіді дітей на 1 -му етапі можна відзначити, що в цілому дитячі уявлення про різні види відносин не багаті. В основному діти користуються двома визначеннями : "добрий " і "хороший" . Говорячи про те, якою повинна бути хороша людина, в першу чергу говорили доброю і навпаки. Потім називають таку якість, як уміння дружити і грати, бути веселим, не жадібним, нікого не ображати. У 50% дітей викликало важкість відповідь на питання: "Як ти розумієш слово " справедливий " ? Відповіді: " не знаю ". Цей факт говорить про те, що у дітей відсутній поділ різних якостей і відношень. 50 % дітей називали такі якості, як ласкавий, турботливий, але при їх поясненні приходили до одного слова "хороший" Таким чином, ми дійшли висновку що у дітей всі гуманні якості і відносини укладені в одному понятті "хороший", відсутнє розмежування основних гуманних відносин .

На 2 етапі проводилася бесіда з незакінченими відповідями "Як би ти вчинив, якби ..."

Питання:

1) Діти грали в групі, їм було дуже весело, а один хлопчик сидів дуже сумний. Що б ти зробив?

2) Якби ти грав (ла) в "Будівельників" з іншими дітьми, і комусь не вистачило б кубиків на споруду, щоб ти зробив? А якби тобі потрібні були кубики?

3) Якщо б ти гуляв на ділянці дитячого саду разом з іншими дітьми і раптом хтось із хлопців впав біля тебе і сильно забився. Що б ти зробив? Як вчинив би?

Відповідаючи на перше запитання, діти показали велику активність, самостійність у взаємовідносинах.70 % дітей говорили про те, що, якби вони помітили , що хтось з дітей сидить сумний, вони б постаралися розвеселити його - дати іграшку, книжку, запросили б пограти разом. 30 % дітей сформулювало запропоноване словесне звернення до товариша, як вираз співчуття , дбайливості : "Чому ти сумний? Тебе хтось образив? "

Друге питання було важким для дітей, вони вирішували його формально : якщо дві дитини будували кожен свій будиночок, значить, вони і повинні були їх добудувати. І тому шукали вихід по лінії пошуків відсутнього матеріалу, забуваючи при цьому про шляхи взаємного спілкування . Тільки двоє дітей придумали , що можна поділитися кубиками, побудувати обом будиночки меншого розміру або побудувати спільно один будинок.

Відповідаючи на третє питання , 50 % дітей не замислюючись, сказали, що вони повідомили б вихователям, що їх товариш упав.

Після додаткового питання "А якщо вихователька була б на іншій ділянці або пішла б до групи у справі ? " і т.д. - Діти намагалися знайти різні шляхи допомоги з боку дорослих ( пошукати виховательку, покликати іншу, покликати медсестру і т.п.), але не здогадувалися , що насамперед треба було б підняти товариша, посадити його на лавку, сказати втішне слово . Тільки 30 % дітей сказали, що вони підняли б дитину, посадили б її, а якщо не змогли б, то покликали б дітей, які були близько. Потім вже діти планували звернутися до вихователя або медичної сестри. І лише 20 % дітей сказали, що вони запитали б у товариша, дуже йому боляче тощо, обережно підняли б його, посадили б на лавочку, а потім сказали б вихователю або медичній сестрі.

Як показало дослідження, уявлення дітей про гуманні взаємини не багаті, через це вони не можуть самі знайти вихід з проблемної ситуації і тому звертаються за допомогою до дорослих . Результати експерименту було зафіксовано у таблиці № 1 .

Таблиця 1. Визначення рівня сформованості гуманного ставлення дітей до оточуючих людей

Рівень	1 підгрупа	2 підгрупа
	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%
Високий	4	40%	1	10%
Середній	4	40%	4	40%
Низький	2	20%	5	50%

В результаті проведення констатувального експерименту можна зробити такий висновок, що низький рівень гуманного ставлення у 1 підгрупі дітей мають дві дитини - це 20% від загальної кількості дітей. Середній рівень мають четверо дітей, що становить 40%. А високий рівень мають також четверо дітей - це 40% .

А результати констатувального експерименту у 2 підгрупі дітей мають такі кількісні показники. З низьким рівнем п'ятеро дітей - це 50% від загальної кількості дітей. Середній рівень мають четверо дітей - це 40%. А з високим рівнем у 2 підгрупі лише одна дитина, що означає 10% від загальної кількості.

Таким чином ми бачимо, що у другій підгрупі показники гуманного ставлення дітей до оточуючих людей гірші ніж у першої. Тому саме ця група була обрана як експериментальна.

2.3 Ефективні заходи виховання гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей засобами художньої літератури

Метою даного етапу дослідження стало підвищення рівня гуманного ставлення до оточуючих людей у дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури.

З цією метою ми розробили комплекс заходів, які включають в себе: систему занять та завдань з використанням художньої літератури для виховання гуманного ставлення до оточуючих людей.

Важливим показником гуманного ставлення дитини до оточуючих є її здатність до емотивності - чуйності та чутливості дитини до навколишнього світу, переживань інших людей. Найбільш яскраво ця здатність проявляється при сприйнятті дитиною художніх творів.

Дорослий розсаджує дітей навколо себе і читає вголос казку О. Уайльда «Зоряний хлопчик». Дослідження проводиться з одними і тими ж дітьми 5-7 років і складається з 3 серій.

Перша серія. Експериментатор пропонує підгрупі дітей послухати казку О. Уайльда «Зоряний хлопчик» (читання перериває на тому місці , коли син проганяє рідну матір ) .

Друга серія . Робота ведеться індивідуально. Кожній дитині нагадують, в чому сенс метафори «віддати комусь своє серце». Потім пропонують віддати вирізане з червоного паперу сердечко ( Додаток А.) тому персонажу, який найбільше сподобався, здався самим хорошим. Дитина дарує своє «серце » одному з персонажів, підходячи до малюнка, на ньому зображені два морально протилежних героя: син (зоряний хлопчик) і мати-жебрачка (Додаток Б). Після цього він повинен розповісти, кому і чому він віддав «серце ».

Третя серія. Робота ведеться індивідуально. Через деякий час пропонують ще раз зустрітися з тими ж персонажами, однак на цей раз самі герої казки бажають подарувати дітям щось на пам'ять. Дітям нагадують, що подарунки зазвичай приймають від тих, хто нам подобається і дорогий. Кожен повинен прийняти подарунок тільки від одного персонажа. Дитина, приймаючи подарунок від кращого, на його думку, героя.

Обробка даних. У першій серії спостерігають зовнішні емоційні прояви, про які свідчать застиглі пози, скрикування, питання, задані схвильованими голосами, міміка. За підсумками вибору у другій серії експерименту судять про змістовний бік переживань кожної дитини і про спрямованість цих переживань. Відзначають гуманні прояви, ступінь впевненості або сумніви в процесі вибору.

Ситуація, запропонована в третій серії, дає можливість перевірити глибину і стійкість почуттів, викликаних подіями казки.

Дітей ділять на групи:

1. Діти, які віддали перевагу матері - жебрачці в обох ситуаціях вибору;

2. Діти, які віддали «серце» матері і потім взяли подарунок від зоряного хлопчика;

3. Діти, які віддали «серце» зоряному хлопчикові і побажали взяти від нього подарунок;

4. Діти, які віддали «серце» зоряному хлопчикові і потім взяли подарунок від матері.

1 завдання - показники:

1. дитина уважно слухає казку: співпереживання , що відповідає стану персонажа: копіювання дій героя (дитина зітхає так само, як персонаж ; - дитина мімічно відтворює емоційну реакцію героя (робить страждальний вираз обличчя, коли герой плаче);

2. Неадекватне емоційне реагування на зміст казки . Сміх і посмішки в ситуаціях, коли позитивний персонаж потрапляє в скрутне становище.

2 завдання.

1). Діти, які віддали «серце» матері;

2). Діти, які віддали «серце» зоряному хлопчикові;

3 завдання.

1). Діти, які взяли подарунок від матері-жебрачки.

2). Діти, які взяли подарунок від зоряного хлопчика;

Результати експерименту представлені у таблиці № 2.

Після першого виконаного завдання ми дійшли висновку, що загалом діти експериментальної групи уважно слухали казку, співпереживали деяким станам персонажів, особливо коли зоряний хлопчик прогнав з дому рідну матір, деякі діти, навіть намагалися відтворити мімічну реакцію казкового персонажу. Також були діти які, проявили неадекватне емоційне реагування на зміст казки. Сміх і посмішки в ситуаціях, коли позитивний персонаж потрапляє в скрутне становище.

Після виконання завдань дітей ділять на групи описані вище:

Таблиця 2 Групи прояву гуманності дошкільнят по відношенню до оточуючих .

групи	Експериментальна група
	Кількість дітей	%
1 група дітей	6	60%
2 група дітей	1	10%
3 група дітей	1	10%
4 група дітей	2	20 %

За результатами проведення методики у експериментальній групі віднесемо: до групи 1 шість дітей - що становить 60% від усієї кількості дітей; до групи 2 одна дитина - це 10%; до групи 3 також одну дитину - що становить 10% від усієї кількості дітей; і до групи 4 двох дітей - це 20%.

Наступним етапом формувального експерименту було проведення одного з занять, з розробленої нами системи конспектів занять направлених на виховання гуманного ставлення до оточуючих людей засобом художньої літератури.

Система конспектів занять для дітей старшого дошкільного віку: «Читання оповідання В. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти», «Казка нас всьому навчить», «Мила крихітка». Наведемо один з них.

Конспект заняття

Тема: «Мила крихітка» (за мотивами казки Г.Х Андерсена «Дюймовочка»)

Програмний зміст:

- формувати гуманне ставлення, вміння проявляти доброту, дбайливість, жалість, чуйність за допомогою розкриття дітям сенсу казки, вчити слухати казки та оповідання, збагачувати активний і пасивний словник дітей, вчити детально, близько до тексту передавати зміст казки, розвивати зв'язне мовлення, навчити будувати перекази з питань і з опорою на картинки, іграшки і план, передаючи при цьому своє ставлення до персонажів і їх вчинків.

Матеріали до заняття: книга з казкою Андерсена «Дюймовочка», атрибутика ( ляльки та іграшки), барвисті ілюстрації до казки.

Хід заняття:

Вихователь зацікавлює дітей за допомогою ситуації - Діти, недавно Артем з нашої старшої групи на прогулянці допоміг піднятися найменшій і тендітній дівчинці з молодшої групи, коли вона впала і заплакала, і ще віддав назовсім свою іграшку. Дівчинка Люба довго раділа цьому, навіть мамі своїй розповіла . І мені дуже хочеться, щоб всі ви любили допомагати молодшим і старшим, ділилися іграшками, проявляли чуйність і турботу про інших і раділи, поступаючи по - доброму.

Знайомство з казкою про добро, чуйність й турботу («Дюймовочка» - Г.Х. Андерсен ).

Вихователь: - Сьогодні я і познайомлю вас з цією чуйністю, добротою, турботою. А розповість нам про це Г.Х. Андерсен.

Читати дітям в скороченні казку «Дюймовочка». Після прочитання дати дітям можливість розглядати картинки, ілюстрації, іграшки - персонажі і обмінюватися враженнями з один одним.

Основна частина

Розмовляти з дітьми про казку, задавати питання у відкритому діалозі.

Вихователь: Ніжна, крихітна дівчинка, що з'явилася на світ з квітки, пройшла багато випробувань. Що сталося з Дюймовочкою перш, ніж вона зробила свої добрі вчинки, проявила співпереживання і чуйність ?

Діти: З будинку її забрала бридка жаба для свого сина, і тільки рибки пожаліли і звільнили дівчинку від життя в болоті.

Вихователь: І тендітна, маленька дівчинка, залишилася зовсім одна в такому великому світі. Як же жила Дюймовочка одна - однісінька?

Діти : У лісі дівчинка пила росу, їла ягоди і спала під листом лопуха. Вона нікого не боялася.

Діти: Дюймовочка виявилася самостійної, все робила для себе сама.

Вихователь: А як Дюймовочка познайомилася з Ластівкою?

Діти: Взимку. Коли, рятуючись від холоду, стала жити зі старої Мишею в її нірці .

Вихователь: Але Ластівка - пташка, хіба вона не могла залетіти в нору.

Діти: Вона поранила крило і, як мертва, впала в ямку недалеко від нори.

Вихователь: Діти, ви знаєте, що Дюймовочка з'явилася з квітки і, напевно, тому сильно любила квіти, рослини, небо, сонечко і, звичайно ж .....

Діти : Птахів ..... Дюймовочка любила птахів і їхні пісні.

Вихователь: Тому як вчинила маленька дівчинка, коли побачила хвору Ластівку?

Діти: Дюймовочка зігрівала, лікувала, годувала й напувала пташку.

Діти : Вони подружилися.

Вихователь: Але Ластівка ж не могла жити весь час у неволі і значить, їх дружба не могла бути нерозлучною.

Діти : Дюймовочка проводила Ластівку в небо, коли пташка одужала. Але не забувала про Ластівку, хоча залишалася в норі і працювала на стару Мишу.

Вихователь: Але, мабуть, потім і сталося найголовніше, що змінило життя Дюймовочки і що найбільше подобається всім нам?

Діти: Ластівка теж не забула дівчинку. Вона зібралася в теплі краї і покликала з собою Дюймовочку. А Дюймовочці якраз було важко - Миша хотіла віддати її заміж за сліпого крота.

Вихователь: Але така добра, ніжна дівчинка, як назвав її сам казкар Андерсен словами Ластівки - «Мила крихітка », яка любить сонце, птахів, квіти, не змогла б жити під землею?

Діти : Так, Дюймовочка не могла залишитися жити в нірці під землею і полетіла з Ластівкою. Вони опинилися в теплих краях.

Вихователь: Діти, який хороший кінець у цієї казки! Яка добра, мила, хоробра і турботлива дівчинка, ця Дюймовочка, і уважна, чесна і чуйна - Ластівка. Як же їм буде добре жити разом у теплих краях?

Діти: Ні. Ластівка звила собі гніздо під дахом, а Дюймовочка познайомилася з королем ельфів, і вони полюбили один одного. У подарунок на весілля Дюймовочка отримала крильця і тепер може літати від квітки до квітки разом з ельфом. І Ластівка літає собі в небі і бачить їх зверху. Всі щасливі.

Фізхвилинка - рухлива гра «Карасі і щука» - діти - «карасі» - виконують рухи під керівництвом вихователя так, щоб «щука» їх не спіймала, а потім вихователь проводить гру - вправу «Скажи навпаки»:

Діти кажуть слова зворотні запропонованим

злий - добрий

грубий - ніжний

сумний - веселий

брехливий - чесний

черствий - м'який

жорстокий - жалісливий

розсіяний - уважний

Складання разом з дітьми плану переказу.

план переказу

( з трьох частин )

Дюймовочка спала вдома в ніжній колисці і раптом трохи не опинилася в болоті ........? ( Що було спочатку ?)

Чому Дюймовочка стала жити в норі і розповідати казки старої - Миші ....? ( Послідовність подій )

Як Ластівка віддячила Дюймовочку за доброту і чуйність ...? ( Що було в кінці? )

Які герої сподобалися ? Чому ?

Перекази 3 -х дітей вибірково по одному з питань плану з опорою на наступні іграшки і ляльки, якими діти можуть супроводжувати хід своєї розповіді для передачі свого ставлення до персонажів, або двоє дітей можуть розіграти діалог між іграшками і відповідь на питання плану перейде в творчу гру: Дюймовочка ( маленька лялечка ), простора ємність з водою, великий жук, жаби (велика і поменше ), у воді рибки, дві миші, на квітучому в горщику зеленому кущику квітів пташка ( подібна Ластівці ), а також ельф (маленька лялечка - хлопчик з крильцями ).

Підсумок заняття

Вихователь. Діти, ви, звичайно ж, погодьтеся зі мною, якщо я скажу: дуже добре бути добрим, турботливим, жалісливим ! ?

Діти. Добре.

Вихователь. А які прояви доброти, чуйності, турботи ви дізналися з казки «Дюймовочка» ?

Діти. Дюймовочка пожаліла Ластівку.

Діти. Дюймовочка піклувалась про пташку.

Діти. Годувала, зігрівала.

Вихователь. І Ластівка поставилася до Дюймовочки з теплом і участю, вона не залишилася байдужою, коли дівчинці стало важко. Послухайте уважно моє запитання: - Що зробила Ластівка, щоб змінити життя Дюймовочки ?

Діти. Ластівка полюбила Дюймовочку ще, коли дівчинка дбала про неї.

Діти. Ластівка теж запропонувала їй свою допомогу.

Діти. Ластівка забрала Дюймовочку в теплі краї.

Діти. Ластівка допомогла Дюймовочці за її добро.

Діти. Ластівка зробила Дюймовочку щасливою.

Вихователь. Остання відповідь найвірніша! Ластівка змінила життя Дюймовочки тим, що зробила її щасливою!

2.4 Порівняльний аналіз виховання гуманного ставлення у старших дошкільників до оточуючих людей в контрольному експерименті

Метою даного етапу став аналіз, узагальнення та оцінка змін, що відбулися у формувальному експерименті з виховання гуманного ставлення у старших дошкільників до оточуючих людей засобами художньої літератури.

На етапі останнього контрольного експерименту ми використовували ті ж методи діагностики, що і в констатувальному експерименті: бесіда, спостереження, а також контрольно-порівняльний аналіз. Результати експерименту представлено у таблиці № 3

Таблиця 3. Визначення рівня сформованості гуманного ставлення дітей до оточуючих людей

Рівень	Контрольна група	Експериментальна група
	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%
Високий	5	50%	6	60%
Середній	3	30%	4	40%
Низький	2	20%	0	0%

Таким чином, в контрольній групі високий рівень склав 50% ( 5 дітей ), середній рівень склав 30% ( 3 дітей ), з низьким рівнем 20% (2 дітей ).

Щодо, експериментальної групи, то з високим рівнем 60% ( 6 дітей ), з середнім 40%, ( 4 дитини ), і з низьким рівнем не залишилося жодної дитини.

Для того, щоб з'ясувати ефективність проведеного нами експерименту, необхідно порівняти показники рівнів сформованості гуманного ставлення дітей на констатувальному і контрольному етапах. Результати представлено у таблиці №4, та у вигляді діаграми.

Таблиця 4. Контрольно-порівняльний аналіз констатувального і контрольного етапів експерименту

Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
Групи	1 група (КГ)	2 група (ЕГ)	КГ	ЕГ
Рівні	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%
Високий	4	40 %	1	10%	5	50%	6	60%
Середній	4	40%	4	40%	3	30%	4	40%
Низький	2	20%	5	50%	2	20%	0	0%

В результаті проведення контрольного експерименту ми дійшли висновку, що у контрольній групі показники майже не змінилися. Лише у однієї дитини підвищився рівень гуманного ставлення до оточуючих людей, мав середній рівень гуманного ставлення, отримав високий.

З низьким рівнем залишилось дві дитини: 2 дітей - це 20% від загальної кількості дітей контрольної групи; Середній рівень мають троє дітей, що означає 30% від загальної кількості; Високий рівень мають п'ятеро дітей, це 50% від загальної кількості дітей.

Що стосується експериментальної групи то з таблиці ми бачимо, що результати значно кращі, ніж на констатувальному етапі проведення дослідження. З низьким рівнем не залишилось жодної дитини, хоча на початку експерименту їх було п'ятеро. Середній рівень мають чотири дитини, що становить 40% від загальної кількості дітей експериментальної групи. Високий рівень мають шестеро дітей, що означає 60% від загальної кількості. Представимо результати у вигляді діаграми.

Діаграма контрольно-порівняльного аналізу результатів виховання гуманного ставлення дітей до оточуючих людей



Таким чином, зіставлення показників рівнів сформованості гуманного ставлення констатувального і контрольного етапів дозволяють нам зробити наступний висновок. Проведена нами експериментальна робота значною мірою дозволила підвищити ефективність процесу формування гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури. У дітей спостерігаються прояви різних видів гуманних відносин; з'являється диференціювання в основних видах гуманних відносин; ставлення дітей ґрунтується на чуттєвих переживаннях. Це свідчить про те, що запропонована нами система має позитивний вплив на підвищення гуманного ставлення до оточуючих людей у дітей старшого дошкільного віку.

Висновки з II розділу

Дослідження було проведено у дошкільному навчальному закладі № 211 м. Одеси у старшій групі №7. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5-6 років. Ми експериментально дослідили та обґрунтували рівні гуманного ставлення дітей старшого дошкільного віку за такими показниками: уявлення про гуманні якості і способи прояву гуманної поведінки (повнота, чіткість і конкретність), гуманні почуття (здатність співчувати, наявність (відсутність) позитивно забарвлених емоцій у спілкуванні з оточуючими, задоволення від надання допомоги іншим, бажання виявити гуманність по відношенню до оточуючих), гуманні вчинки (готовність діяти гуманно; стійкість проявів гуманності у змінених життєвих ситуаціях).

У процесі дослідження ми використовували такі методи як спостереження, бесіда, методика «Вплив художньої літератури на прояв гуманності дошкільнят по відношенню до оточуючих», педагогічний експеримент. Дослідження складалось з трьох етапів.

На констатувальному етапі ми встановили шкалу оцінювання показників та встановили три рівня гуманного ставлення дітей (високий, середній, низький). Також для виявлення рівня гуманного ставлення ми розробили запитання, які були задані під час індивідуальної бесіди з кожною дитиною; результати представлено у таблиці №1. Та згідно результатам констатувального експерименту було обрано експериментальну та контрольну групи.

На другому етапі дослідження з метою підвищення рівня гуманного ставлення старших дошкільників ми розробили систему занять та завдань з використанням художньої літератури для виховання гуманного ставлення до оточуючих людей: 1) Читання художньої літератури. " Вовка добра душа " А. Барто, 2) Продовж розповідь, 3) Читання оповідань " Провідала " В. Осєєва , " Людина захворіла " І. Туригін , "Обвал " Б. Житков., 4) Читання художньої літератури : "Далеко в море" Л. Касиль., 5) Продовж розповідь. ( див. Додаток 8.) Та занять: «Читання оповідання В. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти», «Казка нас всьому навчить». (Додаток В.)

На контрольному етапі дослідження ми використовували ті ж діагностичні методи, що і на констатувальному етапі. Після проведення експерименту, данні були занесені у таблицю. Наприкінці цілеспрямованої роботи з дітьми вже можна було спостерігати зрушення в характері пізнавальної діяльності і сформованості позитивних гуманних якостей дитини. Зміни у рівнях сформованості позитивного гуманного ставлення до оточуючих людей відображає таблиця №3 та діаграма.

Був проведений контрольно-порівняльний аналіз результатів контрольного і констатувального експериментів, данні подані у вигляді таблиці №4, та у вигляді діаграми. Зіставлення показників рівнів сформованості гуманного ставлення констатувального і контрольного етапів дозволяють нам зробити наступний висновок:

Проведена нами експериментальна робота значною мірою дозволила підвищити ефективність процесу формування гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури. У дітей спостерігаються прояви різних видів гуманних відносин; з'являється диференціювання в основних видах гуманних відносин; ставлення дітей ґрунтується на чуттєвих переживаннях. Це свідчить про те, що запропонована нами система має позитивний вплив на підвищення гуманного ставлення до оточуючих людей у дітей старшого дошкільного віку.

ВИСНОВКИ

Метою нашої роботи було науково обґрунтувати та експериментально перевірити методику виховання гуманного ставлення у старших дошкільників до оточуючих людей засобами художньої літератури. Для її здійснення ми поставили такі завдання: вивчити і проаналізувати стан проблеми в психолого-педагогічній літературі; визначити критерії та показники гуманного ставлення старших дошкільників до оточуючих людей; виявити та охарактеризувати рівні гуманного ставлення старших дошкільників до оточуючих людей; розробити систему роботи по визначенню показників гуманного ставлення до оточуючих людей в старшій групі та експериментально їх перевірити.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування гуманного ставлення старших дошкільників засобом художньої літератури дозволяє нам зробити наступні висновки:

Старший дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку, проте в процесі роботи з дітьми було виявлено, що для досягнення більшої результативності слід цілеспрямовано звертати увагу на дану проблему вже в молодшому дошкільному віці. Саме в цей віковий період відбувається перший прояв гуманних переживань дитини - дбайливе ставлення у поводженні з ляльками.

Проблема виховання гуманного ставлення і почуттів вивчалася у психології, філософії , вітчизняній дошкільній педагогіці досить докладно і з різних позицій. Розглядалося ставлення дитини до дорослих, до однолітків, до дітей старшого і молодшого віку; вивчалися засоби художньої літератури з виховання гуманного ставлення в умовах сім'ї та дошкільного закладу.

В ході проведення дослідно-експериментальної роботи ми:

На констатувальному етапі встановили шкалу оцінювання показників та встановили три рівня гуманного ставлення дітей. Також для виявлення рівня гуманного ставлення ми розробили запитання, які були задані під час індивідуальної бесіди з кожною дитиною; результати представлено у таблиці1. Та згідно результатам констатувального експерименту було обрано експериментальну та контрольну групи.

На другому етапі дослідження з метою підвищення рівня гуманного ставлення старших дошкільників ми розробили систему занять та завдань з використанням художньої літератури для виховання гуманного ставлення до оточуючих людей (Додаток В.)

Також були розроблені плани роботи з батьками і з вихователями з виховання гуманного ставлення у дітей дошкільного віку (див. Додатки Г-Д.), був підібраний список дитячої літератури з виховним впливом на гуманне ставлення у дітей дошкільного віку. (Додаток Е.), та розроблені рекомендації для вихователів днз з виховання гуманних взаємин з дорослими та однолітками ( Додаток Є.).

На контрольно-порівняльному етапі дослідження ми використовували ті ж діагностичні методи, що і на констатувальному етапі. Після проведення експерименту, данні були занесені у таблицю № 3.

Також ми провели контрольно-порівняльний аналіз результатів констатувального і контрольного етапів експерименту, данні зафіксовано у діаграмі. При якому виявили, що результати експериментальної групи на контрольному етапі значно покращилися завдяки проведеній нами системи роботи з дітьми. Таким чином, ми побачили, що запропонована система має позитивний вплив на підвищення рівня гуманного ставлення до оточуючих людей у дітей старшого дошкільного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аук А.Н. Воспитание эмоций и чувств у дошкольника. / А.Н. Аук. // М.: «Знання», 1972. - 236 c.

2. Андрієтті О.О. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку / О.О. Андрієтті, О.П. Голубович, Н.Н. Долина та ін. // «Впевнений старт». - Т: «Мандрівець», 2013. - 104c.

3. Ануфрієва О. Щирість, чемність, чуйність. Виховання культури поведінки. / О. Ануфрієва // Дошкільне виховання.- К.: «Рад. шк.», 1998. - №8. - С. 20-21.

4.Абраменкова В.В. Гуманные отношения в детском возрасте. / В.В. Абраменкова // Психология в детском саду. - М.: «Обнинск», 2007.- №7. - С. 4-5.

5. Базовий компонент дошкільної освіти. - К.:// «Дошкільне виховання», - 1999. - С. 9-26.

6. Білан О.І. Програма розвитку дитини дошкільного віку / О.І. Білан, Л. Возна, О.Л. Максименко // «Українське дошкілля». - Тернопіль: «Мандрівець», 2013. - 264с.

7.Бужина І.В. Гуманні відносини молодших школярів, сутність, досвід, закономірності. / І.В. Бужина // Одеса «Маяк», 2001. - 367c.

8.Богуш А. Шлях до милосердя і любові. / А. Богуш // Дошкільне виховання. - К.: «Світич», 2001. - №2. - С. 3-5.

9.Білоусова Н. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. / Н. Білоусова, А. Кошелєва та ін. // М. : «Просвіта», 1986. - 235c.

10.Врочинська Л. Садок і родина: виховуємо дітей гуманними. / Л. Врочинська. // Дошкільне виховання. - Київ «Світич, 2006р. - №6. - С. 12-13.

11.Виноградова А.М. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников. / А.М. Виноградова // Книга: [ для воспитателей детского сада под ред. А.М. Виноградовой.] - 2е изд., испр. и доп. - М.: Киев «Просвещение», 1989. - 387c.

12.Виноградова А.М. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников. / А.М. Виноградова // (Под ред. А.М. Виноградовой.) - Москва «Просвещение», 1989. - 465c.

13.Голян Л. Уроки моральності і доброти. / Л. Голян // Дошкільне виховання. - К.: «Рад. шк.», 1998. - №10. - С. 9-10.

14.Глущенко А. Виховання доброти. /А. Глущенко // Дошкільне виховання. - К.: «Рад. шк.», 1981. - №10. - С. 12-13.

15. Дронова О. Під звуки музики. Розвиток гуманних почуттів у дошкільнят. / О.Дронова // Дошкільне виховання. - К.: «Рад. шк.», 1997. - №5. -C. 3-5.

16.Довженок Г. В. Український дитячий фольклор / Г. В. Довженок // Київ: «Наукова думка», 1981. 172с.

17. Дудкевич Т.В Дошкільна психологія: Навч. посіб / Т.В. Дудкевтич // К.: Центр учбової літератури, 2007. - 386c.

18. Домашенко Н.І. Розвиток морально - етичних здібностей дошкільників за творами В.О. Сухомлинського. / Н.І.Домашенко // Дошкільний навчальний заклад. - К.: «Світич», 2010. - №6. - С. 23-27.

19. Духнович О.В. Етичні бесіди з малюками. / О.В. Духнович // Дошкільний навчальний заклад. - М. : «Обнинск», 2007. - №1. - С. 29-36.

20.Запорожец А.В. Психология восприятия ребенком - дошкольником литературного произведения: Тезисы докладов. / А.В. Запорожец // М. : «Рад. шк.», 1948. - 368c.

21.Кульчицкая Е.И. Родителям о воспитании культуры детей. / Е.И. Кульчицкая // Дошкольная педагогика и психология. - К: «Радянська школа», 1980. - 287c.

22. Кулачківська С. Новий погляд на стару проблему гуманістичний підхід до розвитку дітей. / С. Кулачківська // Дошкільне виховання. - Київ «Світич», 2002. - №7. - С. 15-18.

23.Копіевська Л. В.О. Сухомлинський про виховання моральної краси. / Л. Копіевська // Дошкільне виховання. - К.: «Світич», 2003. - №9. - С. 5-7.

24. Козлова С.А. Нравственное воспитание. / С.А. Козлова, Т.А. Куликова // Дошкольная педагогика: Учеб. Пособие [для студентов средне педагогических учебных заведений.] - 2е изд., перераб. и доп. - М. : Издательский центр «Академия», 2000. - 258c.

25. Колесников В.Г. Исследование особенностей эмоционального отношения ребенка к себе и окружающим людям. / В.Г. Колесников, А.Г. Лидерс. - Психология в детском саду. - Москва - Обнинск, 2005. - №4. С. 17-20.